П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 64

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

Пожарицкая Е. А.,

Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова

КОНЦЕПТУАЛЬНАЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ СИНТАКСИЧЕСКИХ СТРУКТУР ПЕРСОНАЖНОЙ РЕЧИ (на материале американского вестерна^

В статье рассматривается взаимосвязь между синтаксической репрезентацией речи и процессами челове­ческого мышления. Автор научно обосновывает возможность концептуальной репрезентации авторской идеи посредством синтаксической организации речи главных героев вестерна. Делается вывод о структуре предложе­ния как объективном отображении авторского концепта позитивности в романе.

Ключевые слова: концепт, вестерн, позитивность, простое предложение, осложненное предложение, слож­ное предложение.

У статті розглянуто взаємозалежність між синтаксичною репрезентацією мовлення та процесами люд­ського мовлення. Автор науково обгрунтовує можливість концептуальної репрезентації авторської ідеї шля­хом синтаксичної організації мовлення головних героїв вестерна. Зроблено висновок про структуру речення як об'єктивному відображенні авторського концепта позитивності в романі.

Ключові слова: концепт, вестерн, позитивність, просте речення, ускладнене речення, складне речення.

The article focuses on the correlation between syntactic representation of speech and mental processes. The author scientifically grounds a possibility of conceptual representation of the author's message by means ofsyntactic organization of the main characters' speech in western. A conclusion is made about the sentence structure as an objective reflection of the author's concept ofpositiveness in the novel.

Key-words: concept, western, positiveness, simple sentence, complicated sentence, complex sentence.

Проблема триединства "мышление - язык - речь" является одной из главных в философии, психологии и, безусловно, лингвистике. "Будучи средством выражения мыслей людей в процессе их общения, речь становится основным механизмом их мышления" [11, с. 360]. Проблему реализации и выражения мышления в речи начали изучать еще во времена античности. Такие известные лингвисты как Г. Штейнталь, О. Потебня, И. Бодуен де Куртене, В. фон Гумбольдт, Л. Щерба, Л. Блумфильд, В. Вундт, Л. Выготский, А. Леонтьев, О. Лурия, И. Горе­лов, В. Аврорин и многие другие посвятили этой теме множество работ.

Однако, несмотря на то, что вопрос об отношениях речи и мышления изучался и продолжает изучаться на всех уровнях лингвистики, до сих пор не существует единого мнения о конкретных механизмах отражения особеннос­тей мышления говорящего в его речи. С другой стороны, очевидно, что речевая деятельность человека, являясь одним из проявлений его социальной деятельности, отражает личностные особенности говорящего. Языковая личность производна от социальной сферы, в которой преломляются многочисленные и противоречивые классово-имущественные, профессионально-групповые, половые, возрастные, этнические и прочие отношения. В своем исследовании мы исходили из концепции, обоснованной в работе И.Б. Морозовой и коротко состоящей в следующем. Если речь персонажа психологически и социально детерминирована, существует некоторое коли­чество таксономически различных знаковых моделей предложений, характерных для той или другой социальной или психологической группы личностей [3, с. 206-207].

Кроме того, в процессе порождения конкретных коммуникативных единиц личность руководствуется собственными интересами и мотивами, психологическими и морально-этическими установками, тем самым, утверждая свою индивидуальность и оригинальность.

"Речь имеет автора, передающего в ней свои мысли, чувства, для выражения которых он выбирает слова и структуры" [10, с. 414]. В каждом отдельно взятом художественном произведении заложены основные концепты позитивности и негативности моральных качеств и моделей поведения, которые реализуются в системе персо­нажей. Именно на противоположности персонажей-носителей различных по своей сути идей нравственности и воплощающих эти идеи в своих действиях и поступках чаще всего строится внешний конфликт в произведении (герой-антигерой [12, с. 603]).

Отсюда следует объективная возможность вывести авторский концепт позитивности или негативности, про­анализировав персонажную речь героя и антигероя. "Предложение - продукт творческой деятельности автора высказывания" [2, с. 167].

В художественном произведении персонажная речь представляет собой двухплановую конструкцию. Во-первых, за речью любого персонажа стоит автор произведения, а во-вторых, речь персонажа должна отражать ти­пические черты изображаемой личности, для того, чтобы читатель "верил" автору. Будучи небезразличным к своим героям и стремясь донести читателям свои моральные ценности и нравственные идеалы, автор художественного произведения наделяет героя и его антипода такими языковыми стереотипами, которые органичны его собственно­му пониманию позитивности и негативности. Таким образом, автор вольно или невольно отражает в своем речевом произведениисобственную картину мира в виде набора концептов, воплощающихся в речи его главных героев.

Целью настоящего исследования является установление синтаксических закономерностей в комплексе "автор­ское мышление и мировоззрение - речь его персонажей", а именно - выявление основных синтаксических харак­теристик речи главного героя - носителя авторского концепта позитивности в американских романах-вестернах.

Выбор жанра "вестерн" в качестве материала анализа неслучаен. Автор вольно или невольно отражает в сво­ем речевом произведении собственную картину мира в виде набора концептов. Романы-вестерны построены на внешнем конфликте между героем и антигероем как "столкновении добра и зла" [7]. "Художественная картина

© Пожарицкая Е. А., 2012мира, т. е. структура реальности, проявляющаяся в художественном образе, - это вторичная структура, тем не менее она не только реализует языковую картину мира, но и сама порождает новое мироотношение, требующее нового языка" [4:63]. Как справедливо замечает М.В. Шаманова, "...изучение коммуникативного сознания пред­полагает изучение коммуникативных концептов" [6:196].

Поскольку "осознание себя возможно только в противопоставлении" [1:293], исследование концепта "позитив­ности" возможно только в сравнении его с концептом противоположного плана, т.е. с концептом "негативности".

Исходя из этого, справедливым будет предположить, что этические концепты универсальных категорий "до­бро" - "зло", "позитивность" - "негативность" воплощаются в литературе "вестерна" в художественных образах главных положительного и отрицательного героев соответственно. Механизм функционирования "внутренне­го сознания" (которое и отвечает, по мнению Ж. Фоконнье, за формирование ментальных структур, концептов включительно) согласован на всех языковых уровнях [8]. Отсюда вытекает концептуальная значимость грамма­тических средств как воплощения "ментальных языковых структур" [9:391].

Проведенное исследование базируется на понимании синтаксиса высказывания человека как иконического отражения ментальных структур его сознания [3].

Фактический материал исследования составляют предложения, отобранные методом сплошной выборки из худо­жественного диалога американского романа, написанного в стиле "вестерн". Анализу подвергались речевые образцы, принадлежащие главному позитивному герою и его антагонисту (по 1500 речевых образцов соответственно).

Как показывают данные исследования, концепт позитивной личности в вестерне возможно описать по пара­метрам, выделенным известным литературным критиком Н. Силивестровым: "В вестернах жили герои Дикого Запада с парой кольтов за поясом, парой долларов за голенищем и огнем в сердце. Быть мужчиной - значило быть лидером, героем, для которого возможно убить, но никогда не предать" [5:32].

Таким образом, позитивный герой в вестерне должен проявлять лидерские качества, быть верным, преданным, благородным, добрым и честным. "Честность" в вестерне можно выделить как основную черту в образе главного героя.

Критерием синтаксической репрезентации концепта "позитивности" в работе избрана структурная организа­ция предложений в плане их простоты, сложности и осложненности.

Анализ фактического материала установил характерные различия в синтаксисе речевых произведений по­ложительного и отрицательного героев. Несмотря на то, что герои указанных типов используют в своей речи все три синтаксических типа предложений, частотность их далеко не одинакова

Если герой, воплощающий собой авторский концепт "позитивности" имеет тенденцию к превалирующему употреблению простых конструкций (65%), то его антагонист использует их почти в два раза реже (37,6%). Сложные предложения характерны для носителя концепта "негативности" (48,2%) и нетипичны для выразителя положительного концепта (21,3%). Отметим, что в употреблении осложненных конструкций существенных раз­личий обнаружено не было (13,7% и 14,2% героем и антигероем соответственно).

Объяснение этому усматриваем в особенностях психологического восприятия адресатом простых и сложных предложений. Простое предложение является "главным в восприятии и передачи информации" [3:324]. Таким образом, речь главного положительного героя звучит четко и прозрачно и организована с точки зрения макси­мальной ясности сообщения. Очевидно, что такая речь и воспринимается читателем позитивно.

В свою очередь, повышенная частотность сложных предложений способствует торможению восприятия ин­формации в речи антигероя и "завуалированию" его истинных негативных целей. Соответственно и воспринима­ется такая речь с сомнением.

Основываясь на результатах проведенного исследования, можно сделать следующие выводы. С помощью структурной синтаксической организации персонажной речи автор произведения выражает свое отношение к конкретному персонажу и, таким образом, влияет на формирование концептуального восприятия его речи. Сле­довательно, на уровне подсознательной интерпретации синтаксических структур читателем в произведении по­является второй уровень восприятия особого типа скрытой концептуальной информации.

Литенратура:

1. Бенвенист Э. О субъективности в языке // Э. Бенвенист.-Иванова И. П., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. Теоре­тическая грамматика современного английского языка. - М. : Высшая школа, 1981. - 280 с.

2. Морозова І. Б. Парадигматичний аналіз структури і семантики елементарних комунікативних одиниць у світлі гештальт-теорії в сучасній англійській мові : монографія / І. Б. Морозова. - Одеса : Друкарський дім, 2009. - 384 с.

3. Рожков В. В. Метафорическая художественная картина мира А. и Б. Стругацких (на материале "Трудно быть Богом"). - дис. ... канд. филол. н. - спец. 10.02.01. - Новосибирск, 2007. - 228 с.

4. Силивестров Н. П. Вестерн в литературе и киноискусстве. - СПб: ПРЕССА, 1998. - 253 с.

5. Шаманова М. В. Методы исследования коммуникативной категории // Jужнословенски филолог. - Београд: Српска академиа наука и уметности; Институт за српски ]език САНУ, 2006. - Вып. LXII. - С. 195-214.

6. Boling Fredrick Writing the West. - Электронный ресурс. - Режим доступа: www.authorsden.com

7. Fauconnier Gilles Introduction to Methods and Generalizations. To appear. Methods and Generalizations / Gilles Fauconnier // Scope and Foundations of Cognitive Linguistics / [ed. by T. Janssen and G. Redeker]. -Steinthal H. Grammatik, Logik und Psychologie, ihre Prinzipien und ihr Verhaltniss zueinander / Steinthal Н.- Hildensheim: Olms. - 1968. - 528 S.

8. Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. Ярцевой. - М. : Научн. изд-во "Большая Российская Энциклопедия". - 2002. - 634 с.

9. Современный психологический словарь / под ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. - СПб. : ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2007. - 490 с. - (Научный бестселлер).

10. Современный словарь-справочник по литературе / Сост. и научн. ред. С. И. Кормилов. - М. : Олимп: ООО "Фирма "Изд-во АСТ"". - 704 с.

УДК 81'111

Поліщук В. Л.,

Національний університет "Острозька академія"

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФРАЗЕО-ТЕМАТИЧНОЇ ГРУПИ "СТЕРЕОТИПИ РИТУАЛЬНО-ЕТИКЕТНОЇ ПОВЕДІНКИ" В НІМЕЦЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ

ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

У статті досліджується фразео-тематична група"Стереотипи ритуально-етикетної поведінки" у межах фразео-тематичного поля "Вживання алкоголю" у плані ідеографічного опису фразеологічного складу мови та роз­глядається проблема його структурно-семантичного моделювання в німецькій, англійській та українській мовах.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, структурно-семантична модель, фразео-тематична група, фразео-семантична група.

В статье исследуется фразео-тематическая группа"Стереотипы ритуально-етикетного поведения"в плане идеографического описания фразеологичного состава языка и рассматривается проблема его структурно-семан­тического моделирования в немецком, английском и украинском языках.

Ключевые слова: фразеологическая единица, структурно-семантическая модель, фразео-тематическаягруп-па, фразео-семантическая группа.

The article focuses on the research ofphraseological microsystem "DRUNKENNESS" within the limits ofideographical description ofphraseology composition and the problem of semantic structural modelling ofphraseological-semantic field "Stereotypes of ritual ethical behaviour"in English, German and Ukrainian languages is examined. Key words: phraseology composition, semantic structural modeling, phraseological-semantic field.

Останнім часом у лінгвістиці поширився інтерес до контрастивного аналізу лексичних систем близько- і не-близькоспоріднених мов, зумовлений, перш за все, сьогоденними потребами відродження та оновлення націо­нального духовного багатства народів. Саме зіставні дослідження надають можливість побачити своєрідність різних національних картин світу і краще уявити сучасні тенденції розвитку їх "специфічних, неповторних для кожної мови лексико-семантичних систем" [5, с. 3]. За останні десятиліття написаний ряд монографій, дисерта­цій, статей, в яких досліджуються різні ідеографічні поля і групи ФО на матеріалі різних мов (Е. Ф. Арсентьева, Л. А. Іваненко, С. І. Кравцова, І. У Калініна, В. М. Мокіенко, Т. Р. Нікітіна, Л. М. Рязановській та ін.).

Актуальність теми статті визначається підвищеним інтересом науковців до опису окремих фразеологічних мікро- та макросистем різних мов; проблеми структурно-семантичного моделювання (ССМ) фразеологічних оди­ниць; проблеми подальшого зіставно - типологічного вивчення фразеологічних мікро- та макросистем на матері­алі споріднених та неспоріднених мов.

Метою статті є дослідження фразео-тематичної групи "Стереотипи ритуально-етикетної поведінки"в німець­кій, англійській та українській мовах, що передбачає вирішення таких завдань: 1) інвентаризувати та системати­зувати основний корпус досліджуваних фразеологічних одиниць (ФО) у зіставлюваних мовах; 2) провести ідео­графічний опис фразео-тематичної групи "Стереотипи ритуально-етикетної поведінки".

Об'єктом дослідження є ФО фразео-тематичної групи "Стереотипи ритуально-етикетної поведінки" в німець­кій, англійській та українській мовах.

Предметом дослідження є структурна, семантико-ідеографічна та лінгвокультурологічна характеристика фра­зеологічних одиниць фразео-тематичної групи "Стереотипи ритуально-етикетної поведінки" в німецькій, англій­ській та українській мовах.

Матеріалом дослідження стали дані фразеологічних, тлумачних, етимологічних словників.

У сучасній лінгвістиці особливо актуальним стало дослідження ФО у складі фразео-семантичних полів, оскільки саме дослідження фразео-семантичних полів дозволяє виявити у фразеології системну організацію. При аналізі необ­хідно враховувати діахронічну глибочінь, оскільки неодноразово наголошувалось на тому, що весь мовний матеріал містить в собі спадщину різних хронологічних рівнів (Е. Курилович, О.Н. Трубачев, В.М. Мокієнко, Ж Ж. Варбот).

Дослідження ФО за тематико-ідеографічними групами, тобто з точки зору понять, які вони позначають, важ­ливе тому, що в різних мовах ФО "породжуються" аналогічними життєвими ситуаціями; при цьому розкрива­ються системні зв'язки у фразеології мови. А зіставне вивчення фразеології двох і більше мов дає можливість виявити не тільки національну специфіку, а й те типологічно спільне в психології, побуті, історії, культурі.

Вихідною одиницею аналізу ФО ми обрали фразео-семантичний ряд, який в свою чергу структурований на рівні варіантів, синонімів, структурно-семантичних моделей. Під ССМ ми услід за В. М. Мокієнко розуміємо "структурно-семантичний інваріант стійких утворень, що схематично відображає відносну стабільність їх форми і змісту" [6, с. 53]. У основу моделювання була покладена типологія внутрішньої форми фразеологізмів.

Широкий діапазон варіювання лексем-складників ФО, нарізно-оформлений компонентний склад останніх зі строгими внутрішньофразеологічними зв'язками, "слівність" компонентів, наявність інваріанта, групування ма­теріалу за тематичним принципом - передумова структурно-семантичного моделювання - методу реконструкції загальної фразеосхеми (М. Толстой), методу фраземотвірного моделювання (М. Алефіренко). Структурно-семан­тичне моделювання на ділянці фразеології активно використовується у фразеологічно-діалектологічних студіях М. Толстого, И В. Мокієнка, В. Лавера, О. Біриха, А. Івченка, Н. Коваленко, М. Олійник, В. Ужченка, Д. Ужченка та ін.

Фразео-тематична група "Стереотипи ритуально-етикетної поведінки" складається з трьох фразео-семан­тичних полів: ФСП1 "Споживання алкоголю в обрядах родинного циклу", ФСП2 "Споживання алкоголю в інших соціально-побутових ситуаціях, подіях, звичаях, традиціях" та ФСП3 "Частування алкогольними напоями".

© Поліщук В. Л., 2012

ФСП1 "Споживання алкоголю в обрядах родинного циклу" містить дві фразео-семантичних групи та три варіантно-семантичних ряди: ФСГ1 "Вживати алкоголь з приводу весілля" та ФСГ2 "Вживати алкоголь з приводу поховання". ФСГ1 "Вживати алкоголь з приводу весілля" містить варіантно-семантичні ряди: ВСР1 "вживати алкоголь при підготовці весілля", ВСР 2 "вживати алкоголь упродовж весілля", ВСР 3 "вживати алкоголь при завершенні весілля", представлені численними фразеологізмами української мови, які виступають номінаціями весільних обрядодій, що супроводжуються вживанням алкоголю. Перш за все це ФО, що номінують підготовку до весілля: укр. етн. пропивати молоду /наречену /дівчину 'домовлятися про умови весілля (про батьків молодих)', 'випивати' [9, с. 211]; укр. етн. запити молоду 'випити горілки як знак згоди батьків дівчини на весілля' [9, с. 211]; укр. змовинки пити 'випивати горілку на знак остаточної згоди батьків дівчини на шлюб' [9, с. 139]; укр. полити сватання 'випити горілки на знак остаточної згоди батьків дівчини на шлюб' [8, с. 308]. Через декілька днів після могорича і розглядин гуляють "сватання": укр. етн. гуляти /гулять сватання 'сватати дівчину', 'випивати' [9, с. 276], яке починається тим, що батьки посилають молоду збирати дружок (подруг), з якими вона ходить до своїх родичів і знайомих і говорить їм так: "просив батько й мати і я просю до нас на сватання" [9, с. 276]. Весільні обряди теж супроводжуються споживанням алкоголю: укр. етн. прикрашати гільце 'випивати горілки перед весіллям' [9, с. 81], укр. етн. випивати на посох 'частувати поїжджай у домі молодого перед від'їздом за молодою' [9, с. 253]; укр. етн. запивати вінець 'частувати молодих і гостей у хаті молодого після вінчання або після того, як розписалися' [9, с. 64]; укр. етн. кіл / кілок забивати 'обрядова дія, яка здійснюється на 2-й або 3-й день весілля', 'випивати під час цієї обрядової дії', 'завершувати весілля' [9, с. 154]. Якщо у сім'ї грають весілля останнього сина (деінде дочки), то в понеділок (найчастіше) після весілля гості приходять до батьків жениха. Після тостів "за кілок" знаходять приблизно метрову палку (кіл, кілок), часом і залізну трубу і йдуть на город (за двір). Там і забивають кіл, інколи прикрашаючи його перед цим квітами та стрічками, і кажуть деінде наприкінці: "Все, кілок забито, батьків забуто" [9, с. 154]; укр. забивати клинок/клин, забивати чіп 'обрядова дія, яка здійснюється на 2-й або 3-й день весілля', 'сигналізувати про завершення весілля', 'сигналізувати про одруження останньої дитини в сім'ї', 'випивати під час цієї обрядової дії' [9, с. 154]: "На другий день після весілля, як люди устануть із-за стола, усі виходять за ворота, батько молодого бере поліняку й вистругує клинок. Потім його забивають, а далі пробують витягнути. Якщо витягнуть - погана прикмета: син буде одружуватись ще раз. Якщо ж клинок все-таки витягли, то його треба закинути чимдалі" [9, с. 161]; забивати чіп /чоп 'обрядова дія, яка здійснюється на 2-й або 3-й день весілля', 'сигналізувати про завершення весілля', 'сигналізувати про одруження останньої дитини в сім'ї', 'випивати під час цієї обрядової дії'. Символіка обрядодії: "Якщо чіп заб'ють не повністю, то бути ще одному весіллю", "Забивати чіп все одно, що ставити вартового, щоб не пускав у двір поганого. А кору не можна обдирати, щоб не був голий: щоб не оголити цей двір" [9, с. 330], звідси - укр. назабиватися чіпка 'дуже напитися під час весілля' [9, с. 330]; укр. етн. загортати ямки весільний обряд 'рівняти землю з-під стовпів, які тримали весільний намет', 'випивати під час цього обряду', 'гуляти в останній день весілля' [9, с. 346]; укр. етн. випивати на посошок 'гуляти останній день весілля' [9, с. 253]; укр. іти допивати 'закінчувати весільне гуляння' [9, с. 143]; укр. палю забивати 'сильно випивати, напиватися п'яним' 'завершувати весілля' [9, с. 154], укр. етн. іти похмелятись, укр. етн. іти на похмілля, укр. етн. їхати в гаряче весільний обряд: родичі молодої відправляються другого дня на частування до батьків молодого [9, с. 144; 9, с. 254; 9, с. 145]. Традиція кидати панчоху молодої в кінці весілля спричинила виникнення фразеологізму англійської мови toss the stocking 'закінчити святкування та пиятику' [15, с. 429]. Річницю весілля святкують також, споживаючи алкоголь: укр. етн. колосовку розпивати 'відзначати річницю весілля', де компонент колосовка - 'три пляшки (горілка, шампанське, вино) перев'язані красивою червоною стрічкою, зверху прив'язані дві ложки і три колоски пшениці' [9, с. 169]; синонімічний вираз укр. етн. бики /биків розпивати / пити, бугая /бугаїв розпивати також номінує споживання алкоголю через рік після весілля: відкорковують горілку (для чоловіка й дружка - почесного свідка) та шампанське (для дружини та дружки), при цьому першу пляшку розпивають рівно через рік після весілля, а другу - на хрестини [9, с. 48].

У фразео-семантичній групі "Вживати алкоголь з приводу поховання" нами об'єднані ФО трьох варіантно-семантичних рядів з близькими значеннями "після поховання довго, щедро святкувати, пити", "на згадку про померлого випити чарку по колу", "влаштовувати поминальний обід", оскільки всі ці значення мають сему 'вживання алкоголю з приводу поховання'. Ця фразео-семантична група широко представлена лише фразеологізмами німецької мови: das Fell versaufen / vertrinken / verzehren / essen [11, с. 432], нім. груб. das Fell versaufen 'хильнути за упокій небіжчика' [1, т. 1, с. 202]. Первинне значення іменника das Fell у свн., двн. *vel 'шкіра людини або тварини', споріднене з лат. *pellis, 'шкіра, хутро', сьогодні - 'dicht behaarte Haut (eines Sauge-tiers)' [10], 'хутро', 'шкіра тварини', 'шкіра людини' [4]. Синонімічними є також ФО das Leder versaufen / ver­trinken / verzehren / essen [11, с. 432] та нім. die Haut versaufen / vertrinken / verzehren / essen [11, с. 432], котрі містять компоненти das Leder, який походить з свн. *leder, двн.*ledar 'aus Tierhaut durch Gerben gewonnenes, meist zahes, sehr reiftfestes Material' [10] та die Haut від свн., двн. *hut зі значенням 'та, що покриває'. ФО den Bast versaufen / vertrinken / verzehren / essen [11, с. 432] містить компонент der Bast, що походить від свн., двн. *bast, 'pflanzlicher Faserstoff zum Binden und Flechten', мисл. 'behaarte, filzige Haut auf einem neu gebildeten Geweih' [10], діал. 'шкіра' [4]. Незважаючи на те що ФО Haut verzehren зафіксована раніше, ніж інші, вважається, що вислів нім. Fell versaufen є вихідним, частотнішим та поширенішим, а синонімічні форми є його дериватами [11, с. 432]. Обряд поховання номінує у німецькому етносоціумі також ФО einen Leichenstein setzen [11, с. 432], яка є відомою передусім у північній та центральній Німеччині. У разі, якщо поминальний обід в трактирі тривав довго, вважалося, що померлий мав грубу шкіру. У 1604 році у Ростоку вийшов твір Ніколауса Грюзе "Laienbibel", в якому знаходимо: "etlike ghan van dem grave in de badtstave, onde baden sick binnen vnde buten, edder verfoegen sick in de wyn- vnd beerkroege vnde spreken, se willen de hudt vorsupen vnde de sorgen vordrincken" [11, с. 432]. Синонімічними до вище названих є наступні вислови: den Toten / Verstorbenen /die Leiche vertrinken [11, с. 432].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26