П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 65

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

Цікавим є той факт, що мешканців Цюріха називали Totenfresser та Totenvertrinker за їх любов до влаштування довгих та багатих поминальних обідів [11, с. 432]. Ці ще у пізньому середньовіччі зафіксовані вислови були доволі поширені. Відомо, що духовенство Швейцарії також називали Totenfresser, тому що воно існувало на гроші, які жертвувалися на благо душ померлих, пор. фр. manger ou croquer la tete du mort [11, с. 432], італ. mangiari mor^ [11, с. 432]. Мотивацією виникнення фразеологізмів нім. einen vertrinken, нім. den Toten vertrinken /versaufen /ver­zehren 'пити та їсти на кошти померлого' [11, с. 433; 11, с. 1632; 11, с. 433; 11, с. 1632] було те, що частина грошей заповіту витрачалася саме на влаштування поминального обіду. Вважалося, що померлий сам має заплатити за свій обід. Ці кошти вважалися ніби податком, який мав сплатити померлий; недаремно в австрійському Зальцбургу поминальний обід називають австр. das Gsturie vertrinken (букв. пропивати податки) [11, с. 433]. При цьому спадкоємець померлого не міг вступити у права наслідування до тих пір, поки не влаштовував поминального обіду Erbtrunk [11, с. 1632]. Синонімічні вирази шл.-гольшт. den Doden sin Hut verteren, сн. die Seele vertrinken. У Кельні існує традиція після поховання йти в пивну нім. діал. for ze suffe [11, с. 1020]. Тому, виправдовуючись, кельнці кажуть: Fressen bringt mehr Leute nach Melaten als Trinken (букв. обжерливість приводить більше людей на Мелатен (назва цвинтаря), ніж пияцтво) [11, с. 1020].

ФСГ2 "Споживання алкоголю в інших соціально-побутових ситуаціях, подіях, звичаях, традиціях" складають ВСР 'випивати на прощання, дорогу' та фразеологізми трьох досліджуваних мов з архисемою 'святкувати', структуровані за ССМ "дія + ОК" зі стрижневими компонентами-дієсловами зі значеннями пити, випити, гладити, поливати, мазати, подавати та моделлю ССМ "дія + локус", яка притаманна ФО української та англійської мов, зі стрижневими компонентами-дієсловами зі значеннями сідати, випити, підписувати. До ССМ "дія + ОК" відносяться ФО з образними конкретизаторами: кохання: НФО Minne trinken 'випити на прощання' [11, с. 1035] виникла у середньовіччі на основі обряду, під час якого перед прощанням для збереження єдності і на добру згадку спільно пилися алкогольні напої. У ФО збереглося первинне значення іменника Minne свн. *minne, двн. *minna, який позначав 'повні любові спогади' (лат. meminisci). Рьоріх вважає, що цей обряд виник на основі іншого культового обряду, в якому традиційно при прощанні вживали алкоголь. Залишки цього обряду можна спостерігати у Рейнській області, де молодь на честь померлих товаришів влаштовує das Schappeln 'споживання алкогольних напоїв' [11, с. 1035]. Давній звичай ліг в основу НФО einem den Steigbugeltrunkreichen [11, с. 1514] з образним конкретизатором стременний напій 'виголошувати прощальний тост, подавати прощальний кубок': коли незнайомець/іноземець, оплативши в трактирі рахунок, сідав у сідло й був готовий рушати в дорогу, власник трактиру подавав йому прощальний кубок та бажав щасливої дороги [11, с. 1514]. В українській фразеологічній системі теж знаходимо номінації, але з різними диференційними семами, що представлені ОК дорога, дорожка: укр. діал. гладити дорогу кому 'пити спиртне за успіх і перед дорогою, розлукою і т. ін.' [8, с. 186], 'пити алкогольні напої за чийсь успіх перед його дорогою, розлукою тощо' [3, с. 148], укр. діал. гладити дорогу молодому 'частувати батька молодого перед від'їздом за молодою' [8, с. 186], укр. діал. гладити дорогу нареченій [8, с. 186], укр. діал. полити дорожку 'випити спиртного, щоб дорога щасливою була' [9, с. 115], укр. діал. полити / помазати дорожку /дорогу [8, с. 186], укр. діал. поливати дорогу 'випивати горілку з тим, кого проводжають у дорогу' [9, с. 114; 8, с. 186]. Культурологічний фон проявляється у висловах ССМ "дія + локус": укр. діал. сідати на коня 'випивати останній раз перед дорогою' [9, с. 157; 8, с. 221], укр. діал. випити на коня 'випити останню чарку' [8, с. 221], 'востаннє', звичайно 'випити останню чарку горілки перед відходом чи від'їздом' [9, с. 157]. Традиція випивати перед дорогою зафіксована і в англійській мовній картині світу: англ. a cup in the pate is a mile in the gate /way (букв. чарка в голові, як миля за ворітьми/в дорозі) 'чарка на дорогу - все одно, що пройдена миля' [15, с. 449]. Часто як запрошення вершнику випити останню чарку вживається зафіксована у 1668 р. ФО англійської мови a spur in the head is worth two on the heel (букв. одна шпора в голові варта двох на закаблуках) [15, с. 124]. Цієї традиції притримувалися навіть тоді, коли людина мала подолати свій останній путь: англ. don't be like the saddler of bawtry who was hanged for leaving his liquor (букв. не будь як сідельник з Баутрі, якого повісили, через те, що відмовився від належної йому випивки) [15, с. 266]. У Йорку була традиція (зафіксована у 1790 р.), коли вели злочинців на страту, зупинятися в одній з таверн для останнього келиху. Цей сідельник з Баутрі відмовився від випивки, і його повісили. Але якби він зупинився на кілька хвилин, процесію наздогнало б рішення про поми­лування. Наявний у сучасній англійській мові вислів one for the road 'останній напій перед тим, як залишити бар' вказує на залишки давнього обряду [12]. З морською справою повязане виникнення АФО sign the coal-warrants (букв. підписати документ про відвантаження вугілля) 'організувати прощальну пиятику на борту безпосередньо перед відплиттям корабля' [15, с. 83].

Звичай шахтарів пригощати своїх товаришів перед відпусткою алкоголем мотивував виникнення ФО української мови гірн. ходити на балон зі значенням 'випивати, відзначаючи якусь подію' [9, с. 32], 'випивати', 'відзначати якусь якусь подію (відпустку, день народження, премію тощо' [7, с. 45], де компонент жарг. балон позначає 'трилітрова банка' [9, с. 32]. Синонімічною вважаємо УФО гірн., жарг. роздавити банку 'відзначити випивкою якусь подію (відпустку, день народження, премію тощо)' [9, с. 32; 7, с. 47], у якої образний конкретизатор банка так само означає 'трилітрівка' [9, с. 32].

Виникнення німецької ФО einen anbinden пов'язане з давнім обрядом, під час якого було прийнято тримати когось зв'язаним, поки він не дасть гроші на випивку (Losegeld, Trinkgeld). Найвідомішим є зв'язування нареченого на весіллі. Сільські діти натягували мотузку поперек дороги, якою наречені йшли з церкви, та тримали її доти, поки наречений не платив гроші. Подібними обрядами супроводжуються початок збору урожаю найманими працівниками та будівництво будинку. Відвідуючи свій ще не добудований будинок, власник міг з нього вийти лише тоді, коли давав будівельникам гроші або щось цінне [11, с. 81].

Виникнення українського фразеологізму козу водити 'блукати, ходити без діла, учащати на посиденьки', 'пиячити' мотивував народний звичай "водити козу" на Різдвяних святках, починаючи з першого дня й до Щедроїкуті. Гурт хлопців, серед яких один переодягнений "козою", ходить із хати в хату, "коза" танцює під музику, хор хлопців співає особливі пісні. Вдячні господарі обдаровують учасників святкового театралізованого дійства, і на зароблені гроші хлопці купують горілку [9, с. 165].

Виразний культурологічний фон проявляється у висловах укр. етн. полоскати повивач 'пити спиртне після хрестин' [3, с. 539] та укр. пити /запивати / випити /запити мирову /змирщину 'миритися, уживаючи спиртне з цього приводу' [3, с. 504], оскільки у нашому фактичному матеріалі не виявлено відповідних ФО німецької та англійської мов.

ФСП3 "Частування алкогольними напоями" складають чотири варіантно-семантичних ряди: ВСР1 "частувати алкогольними напоями", ВСР2 "частувати алкогольними напоями з нагоди народження дитини", ВСР3 "частувати алкогольними напоями з нагоди завершення якої-небудь справи", ВСР4 "частувати алкогольними напоями з приводу укладання угоди". Розглянемо детальніше цю фразеосемантичну групу. До ВСР1 "часту­вати алкогольними напоями" належать ФО трьох порівнюваних мов: нім. jem. gutlich tun, англ. to wine and dine 'пригощати, частувати' [181, с. 1011], англ. заст. to make a bridge of one's nose 'обходити, обносити когось (частуванням, чаркою)' [181, с. 636], укр. гірн., жарг. ставити банку 'пригощати спиртним' [9, с. 32; 7, с. 47], англ. eine Runde ausgeben 'пригощати всіх присутніх напоями' [11, с. 1265], пор. з фр. payer une tournee [11, с. 1265]; етимологія наступної НФО ein paar Flaschen Wein springen lassen 'пригощати вином' [11, с. 1513] є прозорою, вона є дериватом ФО etw. springen lassen 'витрачати гроші на інших, мати щедрий настрій, чимось пригощати' [11, с. 1513] та виникла на основі давнього звичаю при купівлі із силою кидати монети, якими розраховувались, на стіл, щоб звуком показати, що вони не фальшиві, або щоб доказати свою сплатоспроможність. Згодом значення розширилось та стало стосуватись будь-якої купленої речі, яку віддавали, жертвували комусь [11, с. 1513].

ВСР2 "частувати алкогольними напоями з нагоди народження/хрестин дитини" складають всього три ФО порівнюваних мов, структуровані за ССМ "дія + ОК" зі стрижневими компонентами-дієсловами зі значеннями мити, змочувати, дати попісяти, полоскати. Образними конкретизаторами виступають: в англійській мові -компонент немовля: wash / wet the head of a new baby 'частувати з приводу народження дитини' [15, с. 274]; у німецькій мові - компонент малий: wir wollen den Kleinen mal pinkeln lassen кажуть у Німеччині, коли батько при народженні сина пригощає шампанським [11, с. 456]. Зафіксований у XVI ст. компонент pinkeln походить з нідерландської лексеми pink 'маленький палець', яка згодом набула значення 'пеніс' у Фрісландії (районі Нижньої Саксонії) [11, с. 1185]. ФО української мови полоскати повивач з ОК повивач має значення 'пити спиртне після хрестин' [3, с. 539]. Цікавим є той факт, що в німецькій та англійській мовних картинах світу є ФО, які свідчать про традицію, яка бере початок у XVIII ст., вживати алкогольні напої та проголошувати тости за ще не народжених дітей: нім. Hanschen im Keller soll leben!, англ. Jack in the cellar.

До ВСР3 "частувати алкогольними напоями з нагоди завершення якої-небудь справи" належать ФО німецької та української мов, яким притаманна ССМ "дія + ОК", стрижневими компонентами виступають дієслова зі значенням пригощати, поливати, попити, а ОК - компоненти справа, могорич, обмолотини: нім. фам. einen ausgeben 'пригощати всіх присутніх напоями' (з будь-якого приводу або у вигляді "штрафу") [10] та нім. єіпє Sache begiefien 'підкріплюватися напоєм або святкувати' [11, с. 165], яка вживається, як правило, у реченнях-спонуканнях типу нім. Das mussen wir begiefien! Цей уже в XVI ст. зафіксований лицарем Швайніхеном вислів ще й сьогодні є вживаним, напр., при укладенні якоїсь угоди, після складеного іспиту, при несподіваній зустрічі тощо, пор. фр. arroser quelque chose [11, с. 165]. Синонімічний вислів зустрічаємо і в українській фразеологічній картині світу: укр. могорич попити 'відзначити частуванням горілкою, вином і т. ін. завершення якої-небудь справи' [2, т. 7, с. 199]. Дещо відмінне значення з номінацією конкретної нагоди - молотьби має УФО обмолотини попити 'відзначити частуванням горілкою, вином і т. ін. завершення молотьби' [2, т. 7, с. 199], що вказує на важливість цього виду роботи у побуті українців.

ВСР4 "пригощання, частування алкогольними напоями укладанні угоди, заключенні договору" містить фразеологізми німецької та англійської мов, що структуровані за ССМ "дія + ОК", стрижневими компонентами виступають дієслова зі значенням пити, мати, зволожувати, а ОК - компоненти могорич, торгівельна угода: нім. Weinkauf trinken /halten 'підтверджувати укладання угоди алкогольними напоями (та їжею)' [11, с. 1683], де компонент der Weinkauf походить від снн. *winkouf 'напої (та їжа) для підтвердження купівлі чи бартерної угоди', який був зафіксований у 1218 р. та вживався переважно на північному сході, сході та півночі Німеччини, в той час як на південному сході, півдні Німеччини та в Австрії використовувався компонент з тотожним значенням der Lei(t)kauf від півд.-сх.-н. *lei(t)kauf, свн. *litkouf, який утворився з компонентів *lit 'плодово-ягідне вино, фруктове вино' або 'вермут' та *kouf 'купівля' [10]. У XVIII ст. Й. Мозер підтверджує: "Die Deutschen nahmen bei allen Vorfallen gern Weinkaufe oder, wie es in den Registern heifit, etw. ad vinalia", тобто навіть при купівлі-продажу свійських тварин укладання угоди закріплювалося вживанням алкогольних напоів, що підтверджує швабський вираз die trinke Wein wenn's nure Hu (Huhn) verkaufe (букв. він п'є вино навіть тоді, коли продає курку) [11, с. 1711]. Традиційно при "скріпленні" угоди купець повинен був оплатити випивку (та їжу) учасників угоди: продавця та свідків. У багатьох угодах купівлі-продажу того часу можна було прочитати: "Das Haus wurde gekauft um 5000 Gulden und 1 Karolin Leikauf" [11, с. 952]. Синонімічні вислови зустрічаємо в англійській мові: розм. to wet a bargain '"замочити" якусь угоду, операцію' [181, с. 999], англ. wet bargain 'угода, операція, що закінчується випивкою' [181, с. 296]. Негативну диференційну сему має ФО dutch bargain [181, с. 296] 'угода, операція, що закінчується випивкою', 'угода, що вигідна лише для одної сторони', компонент якої dutch почав вживатися у висловах з негативним значенням за часів англо-голландської конкуренції на морях та війн у XVII ст., напр. dutch feast 'бенкет, на якому хазяїн стає п'яним раніше за гостей' [181, с. 296].

Зазначаємо, що проведене дослідження на матеріалі словників не відображає всього різноманіття номінацій досліджуваного фразео-тематичної групи. Вважаємо доцільним залучення матеріалів національних корпусів до­сліджуваних мов, текстів художньої літератури, текстів інтернет-форумів та чатів, даних психолінгвістичних екс­периментів для подальшого дослідження даної фразеологічної мікросистеми.

Література:

1. Гаврись В. І. Німецько-український фразеологічний словник / [уклад. В.І. Гаврись, О.П. Пророченко]. - в 2 т. - К. : Рад. школа, 1981. - Т. 1. - 416 с.; Т. 2. - 382 с.

2. Словник української мови : в 11 т. / [уклад І.К.Білодід та ін.] - К. : Наукова думка, 1970-1980. - Т. 1-11.

3. Словник фразеологізмів української мови / [уклад. В.М. Білоноженко та ін.] - К. : Наукова думка, 2003. - 1104 с.

4. Електронні словники - [Електронний ресурс] // ABBYYLingvo x3 [Електронний ресурс] : электронный сло­варь. - 4,7 Gb. - ABBYYSoftware, 2008. - 1 електрон. опт. диск (DVD-ROM) ; 12 см. - Систем. вимоги : Pentium ; 32 MbRam ; Windows 98, 2000, XP. - Назва з контейнеру.

5. Кочерган М.П. Контрастивна семантика на порозі нового тисячоліття/ М.П. Кочерган // Проблеми зіставної семантики. Збірник наукових статей. / Відп. ред. Кочерган М.П. - К. : КДЛУ, - 2001. - № 5 - 386c.

6. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. Учеб. пособие для вузов. 2-е изд, испр. и доп. / Валерий Михайлович Мокиенко. - М. : Высш. школа, 1989. - 286 с.

7. Ставицька Л. Український жаргон: словник / [авт.-уклад. Леся Олексіївна Ставицька]. - К. : Критика, 2005. -496 с.

8. Ужченко В. Д. Східноукраїнська фразеологія: Монографія / Віктор Дмитрович Ужченко. - Луганськ: Альма-матер, 2003. - 362 с.

9. Ужченко В. Д. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу: 6019 фразеологіз­мів / [уклад. В. Д. Ужченко, Д. В. Ужченко]. - 5-е вид., перероб. й доп. - Луганськ : Альма-матер, 2005. - 348 с.

10. Das grofle Worterbuch der deutschen Sprache / [hrsg. vom Wissenschaftlichen Rat der Dudenredaktion]. - [Елек­тронний ресурс] // DUDEN [Електронний ресурс] : электронный словарь. - 700 МЬ. - DUDEN Software, 1999. -1 електрон. опт. диск ^D-ROM) ; 12 см. - Систем. вимоги : Pentium ; 32 Mb Ram ; Windows 98, 2000, XP. - Назва з контейнеру.

11. Lexikon der sprichwortlichen Redensarten / уклад. Lutz Rohrich. - Freiburg; Basel; Wien: Herder, 2001. - Bd. 1 -348 S., Bd. 2 - 734 S., Bd. 3 - 1106 S., Bd. 4 - 1502 S., Bd. 5 - 1910 S.

12. Usingenglish. -Ярцева В. Н. Исторический синтаксис английского языка / В. Н. Ярцева. - М., Л. : Издатель­ство АН СССР, 1961. - 308 с.

13. Adger D. Core Syntax. A Minimalist Aproach / D. Adger. - 2002. - 349 p.

14. Chomsky N. A Miminalist Program for Linguistic Theory / N. Chomsky // The View from Building 20 : Essays in Linguistics in Honor of S. Bromberger. - Cambridge, Mass. : MIT Press, 1993, - Р. 1-52.

15. Chomsky N. The Minimalist Program / N. Chomsky. - Cambridge, London : The MIT Press, 1995. - 420 p.

16. Holmer A. On Complements of Unaccusatives and the Argument Structure of Motion Verbs / A. Holmer // Working Papers. - London : London University, Dept. of Linguistics, 1999. - № 47. - P. 107-121.

УДК 811.111367

Полховська М. В.,

Житомирський державний університет ім. І. Франка

КРИТЕРІЇ РОЗРІЗНЕННЯ МЕДІАЛЬНИХ ТА ЕРГАТИВНИХ КОНСТРУКЦІЙ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Стаття присвячена аналізу синтаксичних особливостей породження медіальних та ергативних конструк­цій в англійській мові. Встановлено, що медіальні та ергативні дієслова породжуються з одного класу дієслів. Ергатив маркує імпліцитний підмет тета-роллю каузатора, тоді як медіальне дієслово генерує позиції для по­родження двох підметів.

Ключові слова: медіальна та ергативна конструкції, імпліцитний підмет, позиція специфікатора. тета-роль.

Статья посвящена анализу синтаксических особенностей порождения медиальных и эргативных конструк­ций в английском языке. Установлено, что медиальные и эргативные глаголы порождаются из одного класса глаголов. Эргатив маркирует импцитное подлежащие тета-ролью каузатора, а медиальный глагол генерирует позиции для порождения двух подлежащих.

Ключевые слова: медиальная и эргативная конструкции,имплицитное подлежащие, позиция спецификатора, тета-роль.

The article analyzes syntactic peculiarities of middle and ergative constructions generation. It claims that middle and ergative verbs generate from the same verb class. The ergative verb marks implicit subject with causer teta-role, middle verb generates position for two subjects.

Key Words: Middle and Ergative Construction, Implicit subject, Position of Specificator, Teta-Role.

Традиційно під час аналізу категорії стану вчені звертають увагу на її двосутнісну природу: з точки зору фор­ми, стан - категорія морфологічна, оскільки вона виражається зміною форм дієслова, а з точки зору змісту, це категорія синтаксична, оскільки (на відміну від категорій особи, числа, часу, виду дієслова) стан вказує на певні відносини між членами речення. В той час як більшість лінгвістів, що займаються дослідженням англійської мови, не сумніваються в існуванні активного і пасивного стану, відносно зворотного, взаємного та середнього станів та категорії ергативності існують прямопротилежні думки. Метою нашого дослідження є аналіз спільних та відмінних рис ергативних та медіальних конструкцій з позицій генеративної граматики. Об'єктом досліджен­ня є ергативні та медіальні конструкції в англійській мові. Предмет дослідження складають особливості поро­дження цих конструкцій, аналіз їх спільних та відмінних синтаксичних характеристик.

Оскільки категорія стану є граматичною категорією дієслова, розглянемо умови породження дієслівної фрази в пасивних, медіальних та ергативних конструкціях.

Головною властивістю пасивних конструкцій є відсутність тематичного зовнішнього аргумента та немож­ливість призначення дієсловом знахідного відмінку внутрішньому аргументу (схема 1). Саме тому внутрішній аргумент - NP (іменна фраза) question пересувається до позиції специфікатора ТР для перевірки ознаки ПРП (принципу розширеної проекції) - обов'язкової наявності підмета в структурі речення. Для пояснення появи в пасивній конструкції допоміжного дієслова be, в структурі речення з'являється функціональна проекція PassP (Passive phrase) [2; 4].

Для виокремлення класу ергативних дієслів в англійській мові (мові номінативної типології) важливу роль відіграє категорія перехідності/неперехідності дієслова. У традиційній граматиці дієслова поділяють на два осно­вні класи: перехідні та неперехідні.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26