П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 74

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

Джерела ілюстративного матеріалу:

1. Bazrn H. Au nom du fils. - Editions du Seuil, 1960. - 380 P.

2. Benoit P. L'Atlantide. - Editions Gallimard, 1977. - 245 P.

3. Breton A. Le tueur a la lune. - Editions Bernard Grasset, 1980. - 317 P.

4. Saint-Marcoux. Un si joli petit theatre ... - Editions G. P. Departement des Presses de la Cite, Paris, 1961, - 250 P.

5. Troyat H. Le marchand de masques. - Editions V. D. P., 1994. - 212 P.

УДК 10.02.04

Сторожук І. Ю.,

КОГПІ ім. Тараса Шевченка, м. Кременець

ЗАЙМЕННИКОВИЙ ПРИСЛІВНИК HIN У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Робота присвячена аналізу функціональних особливостей займенникового прислівника hin як класу лексичних одиниць з точок зору семантики та синтаксису у сучасній німецькій мові.

Ключові слова: займенниковий прислівник, локальне значення, відцентрова скерованість дії.

Работа посвящена анализу функциональных особенностей местоименного наречия hin как класса лексических единиц с точек зрения семантики и синтаксиса в современном немецком языке.

Ключевые слова: местоименное наречие, локальное значение, направленность действия от центра.

This work is devoted to the analysis of the functional features ofpronoun adverb hin as a class of lexical units from the viewpoints of semantics and syntax in modern German.

Key words: pronoun adverb, local significance, centrifugal action .

Лексико-граматичний клас прислівників - один із найсуперечливіших класів слів у сучасному німецькому мовознавстві. Через нечіткість критеріїв проблематично виділити їх в окремий клас слів. Про це свідчить відсут­ність переконливої класифікації прислівників у нормативних граматиках.

Розглядові семантики та синтаксису окремих займенникових прислівників і складених дієслів із транслокаль-ними превербами присвячені праці таких науковців, як Р.П. Нєдялков [6], А.С. Юханов [8], Ю.Н. Афонькін [2], Є.К. Бєднягіна [3], К.А. Левковская [4] та інші.

Неодностайність у визначенні природи транслокальних прислівниково-дієслівних утворень викликає потребу їх усебічного дослідження, оскільки існують істотні розбіжності поглядів стосовно структурно-семантичної ха­рактеристики та функціональних особливостей цих конструкцій.

Мета роботи полягає у вивченні семантичної та синтаксичної специфіки транслокальних прислівників із від­центровою скерованістю дії як підгрупи лексико-граматичного класу слів у сучасній німецькій мові.

У сучасній німецькій мові в системі займенникових слів наявні дві групи лексики, що за своєю семантикою мають локальне значення. [4, с. 110] Лексичні одиниці першої групи можуть виражати як обставину місця, так і напрямок; сюди належать слова усіх займенникових семантичних розрядів (вказівного і ін.). [5, с. 20] Лексичні одиниці даної групи зазвичай використовуються в реченні як обставина місця, напр.:

Er wohnt schon lange dort.

Слова другої групи мають завжди вказівну семантику і виступають зазвичай як придієслівні адвербіальні компоненти або як адвербіальне поширення прийменникових груп, напр.: Kommen Sie herein! Von der Strasse herein tont Musik.

Слід зауважити, що обидві групи неможна вважати безпосередньо протиставленими одна одній ні за семан­тикою, ні за використанням в реченні (представники першої групи виступають самостійними членами речення, слова другої групи використовуються як компоненти членів речення).

Між цими двома групами займенникових прислівників наявні частинки, які пов'язують їх між собою. Це сло­ва hin і her, які додаються до відповідних основ.

У словниках в якості основних значень hin і her даються (відповідно) "туди" і "сюди". Ці вказівки, не дивля­чись на їх безумовну інформативність, повинні бути дещо поширені та уточнені.

Справа у тому, що слово "туди" позначає напрямок від мовця (або іншого ситуативного центру) до конкрет­ної точки даної в ситуації (контексті): 1. Подивись туди! (речення супроводжується вказівним жестом); 2. Вони пішли в бібліотеку. Ми теж підемо туди (туди = в бібліотеку).

Якщо співставити ці речення з їх німецькими еквівалентами, то виявиться, що в першому випадку вживання займенникового прислівника hin повністю виключається, а в іншому воно допустимо в якості варіанта:

Schau mal dorthin!

Sie sind in die Bibliothek gegangen. Wir gehen auch dorthin! (допустимо hin).

З наведених вище прикладів видно, відповідність hin і "туди" неточна. Сам по собі прислівник виражає лише напрям в сторону від мовця до або іншого центру контексту (ситуації) (менш різко, ніж weg). Тому він не може вживатись деіктично, на відміну від "туди".

Займенниковий прислівник hin в зв'язку з специфікою своєї семантики не вживається в якості самостійної обставини місця, а утворює в комбінації з дієсловами стійкі дієслівні одиниці різноманітного характеру (ідіома­тичні та неідіоматичні). У складі таких дієслівних одиниць прислівник hin достатньо регулярно реалізує своє зна­чення "в сторону від мовця або іншого центру ситуації (контексту)". Дуже часто при цьому можливе вживання простого дієслова, а дієслівні одиниці з hin, як правило, стилістично забарвлені як більш розмовні. Порівняємо наступні приклади:

Wir konnen wieder einmal zu ihm hingehen.

Wir konnen wieder einmal zu ihm gehen.

Alle liefen zur Haltestelle hin.

Alle liefen zur Haltestelle.

3. Soll ich alles allein zu euch hinschleppen? [WddG] Soll ich alles allein zu euch schleppen?

© Сторожук І. Ю., 2012

4. Wollt ihr euch nicht erst hinsetzen? Wollt ihr euch nicht erst setzen?

5. Sie wandte sich zu ihm hin. Sie wandte sich zu ihm.

В цілому ряді випадків вживаються дієслова з hin, а просте дієслово не вживається. Часто при цьому локальна семантика прислівника hin виявляться повністю або частково затемненою: Jetz hielt ich ihm meine Zigerette hin. [ERM-NL]

Und der nahm ein Schriftstuck vom Tisch und hielt es Hermann hin. [LR-N] (jmdm. etw. hinhalten "протягнути комусь щось")

Einer fiel auf den glatten Parkett hin. [LR-N] (hinfallen "впасти на землю з вертикального положення") Leg die Schere sofort wieder hin! (etw. hinlegen "покласти предмет, який був до цього в руках") Sie stellte ihm eine Kaffeetasse hin. (etw. hinstellen "поставити щось") Trump hOrte nur mit halbem Ohr hin. [ERG-IV] (hinhoren "прислухатись") In wenigen Jahren hat man hier ein Riesiges Werk hingesetzt. [WddG] (hinsetzen "побудувати") В останньому випадку можна говорити про затемнення локального значення прислівника hin. Також можна виділити цілу групу дієслівних одиниць із займенниковим прислівником hin, де у нього локаль­на семантика практично відсутня. Дієслівні одиниці даної групи ідіоматичні: Das hat er nur so hingesagt! (etw. hinsagen "сказати щось необдумано")

Er hat den Aufsatz in letzter Minute hingehauen. [WddG] (etw. hinhauen "написати щось швидко")

Man hat uns wochenlang hingehalten. (jmdn. hinhalten "заставляти чекати, відкладаючи рішення якогось питання")

So zog ich die Diskussion endlos hin. [LR-N]

Der Krieg zog sich hin. [BK-9.N] (sich hinziehen "довго продовжуватись, затягнутись")

Die riesige Wandbespannung, wohl vier Meter hoch und sieben lang, war hin. [LR-N] (hinsein "пропадати, загинути")

В придієслівному вживанні прислівник hin може як реалізувати свою семантику, так і бути десемантизова-ним. В останньому випадку ми швидше за все маємо справу з фразеологічними одиницями.

Прислівник hin виступає також в якості адвербіального поширення прийменникових груп. У цих випадках він може бути реалізований як семантично повнозначний або як дисемантизований:

Die StraBe zum Bahnhof hin ist sehr schlecht. [WddG]

В цьому реченні hin поширює прийменникову групу zum Bahnhof і підкреслює, що має на увазі віддалення від центру ситуації. Його вживання в наведеній формі факультативне.

Коли прислівник hin поширює прийменникові групи з прийменником vor+акузатив, у складі яких зустріча­ються виключно зайві та зворотні займенники, тоді він частково реалізує свою семантику "напрям від центру ситуації".

"Es ist noch nie passiert", sagte er; er sagt es eher vor sich hin als fur den andern. [RB-MH]

Es irritierte sie, wenn sie jetzt in die Stube kam, den Mann da sitzen zu sehen, immer in der gleichen schlaffen Haltung, vor sich hin dosend. Oder er stand am Fenster und starrte auf den Hof, immer die gleiche Melodie vor sich hin pfeifend. [HF-JS]

Herr Grunthal nickte nur mude vor sich hin. [BD-VZ]

Conally starrte verzweifelt vor sich hin. [ERG-IV]

Sie lachelte vor sich hin, als der Wagen schon fuhr. [HF-JS]

Такі прийменникові групи використовуються в якості обставини, в якій поєднуються семантика місця і спосо­бу дії в дієсловах мови чи звучання (sagen, murmeln, brummen, summen, pfeifen, zischen), в дієсловах направленого зорового сприйняття (sehen, schauen, starren, blicken), дієсловах traumen, dosen і деяких інших.

Hin в якості адвербіального поширення іноді утворює ідіоматичний комплекс з прийменником, в результаті чого виникають своєрідні двокомпонентні прийменники. Найважливішим з них в яких виступає hin, слід вважати прийменник auf .... hin:

"Darf ich Ihnen mal was sagen, auf die Gefahr hin, daB es Sie schokiert" [RB-MH]

Und so geschah es, dass Rose am selben Abend auf Irmas Vorschlag hin einen Brief uber die verspatete Lieferung von Kinderwaschbecken niederschrieb. [MB-GH]

Als Tetje erfuhr, dass Cathrin auf die Bitte ihres Vaters hin ihr Studium in den Staaten abgebrochen habe, war er bereit, Mays Vermutung als wahrscheinlich zu betrachten. [ERG-IV]

Іноді можна зустріти hin в бездієслівних реченнях:

"Ubrigens, warst du schon im Kintopp? Ich sage dir, nichts wie hin, heute letzte Vorstellung." [HJ-F]

Такі речення мають зазвичай яскраво виражене розмовне забарвлення:

Beim Schmelzofen unterhalten sich seit zwei Minuten ein Paar Leute. Also hin. [HJ-F]

Отже, можна зробити висновок, що дана група лексики у сучасній німецькій мові є дійсно досить дискусійна. Різноманітність синтаксичного вживання займенникових прислівників тісно пов'язана з семантикою членів ре­чення. Дана група лексики в німецькій мові викликає неодностайність серед науковців у визначенні її природи і тому потребує подальшого всебічного дослідження.

Література:

1. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. - Л., 1963.

2. Афонькин Ю. Н. Направительные наречия hinein и herein в современном немецком языке. - Автореф. канд. дис. - Л., 1972.

3. Беднягина Е. К. Поле направленного движения в современном немецком языке : Автореф. дис. канд. филол. наук : 10.02.04 / Моск. обл. пед. ин-т им Н. К. Крупской. - М., 1971. - 20 с.

4. Левковская К. А. Лексикология современного немецкого языка. - М., 1968, - 153 с.

5. Левковская К. А., Пророкова В. М., Сергиенко Л. В. Местоимения и местоимение слова: пособие по грамма­тике немецкого языка. - М. : Высш. школа, 1979. - 172 с.

6. Недялков Р. П. Самостоятельное употребление наречий heraus и hinaus. - Уч. зап. Пятигорского гос. пед. ин-та. Т. 23. Вопр. германской филологии. 1961, - С. 29.

7. Словарь словообразовательных елементов немецкого языка / Кол. авторов под рук. М. Д. Степановой // Рус­ский язык. - М.,1979. - 536 с.

8. Юханов А. С. Глагольно-наречные единицы с auf, hinauf / herauf, empor, hoch : Автореф. канд. дис. - К., 1972. - 22 с.

10. Duden Deutsches Universalworterbuch in 10 Banden, neu. bearb. und erw. Aufl.; Mannheim. Leipzig. Wien. Zurich, Dudenverlag, 2002.

Джерела художньої літератури:

1. Bartsch, R. Der Mann, der uber den Hugel steigt. RB-MH

2. Bruns, M. Gluck fallt nicht vom Himmel. MB-GH

3. Diksen, B. Der Verlrerer zahlt. BD-VZ

4. Fallada, H. Jeder stirbt fur sich allein. HF-JS

5. Greulich, E. R. Inseldes Verderbens. ERG-IV

6. Jobst, H. Der Findlrng. HJ-F

7. Kellermann, B. Der 9. November. BK-9.N

8. Remarque, E. M. Die Nacht von Lissabon. ERM-NL

9. Renn, L. Nachkrieg. LR-N

10. Worterbuch der deutschen Gegenwartssprache, WddG hrsg. von R. Klappenbach und W. Steinitz.

УДК 371.315: 81 '367

Стрельнікова О. В.,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИДИ ЕЛІПСИСУ В ГАЗЕТНОМУ СТИЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Стаття має на меті дослідити функціональний аспект явища еліпсису, проаналізувати випадки вживання еліптичних речень в англомовній пресі та визначити основні типи еліпсису, що характерні для газетного стилі англійської мови.

Ключові слова: еліпсис, еліптична конструкція, компресія, мовна економія, газетний текст, опущення, ерго­номіка тощо.

Целью статьи является исследование функционального аспекта понятия эллипсиса, анализ случаев употре­бления эллиптических предложений в англоязычной прессе и определение основных типов эллипсиса, характерных для газетного стиля английского языка.

Ключевые слова: эллипсис, эллиптическая конструкция, компрессия, языковая экономия, газетный текст, опущение, эргономика.

The objective of the article is to investigate the functional aspect of the notion of ellipsis as well as to analyze the cases of its realization in the English-speaking press and to define the main types of ellipsis characteristic for the newspaper style of the English language.

Keywords: ellipsis, elliptical construction, compression, language economy, newspaper text, omission, ergonomics etc.

Як відмічав відомий французький дослідник Ш. Баллі, "порушення звичних форм мови безпосередньо слугу­ють експресивності вже одним тим, що вносять у мовлення різноманітність. Не існує нічого більш одноманітно­го, ніж повторення одних і тих самих форм" [2, c. 394].

Поняття еліпсису розглядається у сучасній лінгвістичній літературі з різних сторін:

-з семантичної точки зору - як різновид імплікації, не пов'язаної з с порушенням синтаксичних зв'язків, поряд з іншими імпліцитними формами та засобами організації змісту (Ш. Баллі, Е.Н. Шендельс, Е.Н. Старікова та інші);

- з синтаксичної - як невербалізованність синтакcичних позицій або порушення синтаксичних зв'язків в лексико-синтаксичній структурі простого та складного речення (А.П. Сковородніков, Е.Н. Ширяєв, Н.Ю. Маркелова та ін.);

- з точки зору мовленнєвої ситуації - як явище розмовної спонтанної мови (Е.А. Іванчікова, Е.А. Земська та ін.);

- як текстове явище в семантичному та комунікативному аспектах (Ш. Баллі, С.С. Дікарева та інші);

- як стилістичний прийом (Ш. Баллі, І.Б. Гальперін, А.П. Сковородніков та ін.);

- як регулярні мовні реалізації в аспекті мови та мовлення (М.Я. Блох, Л.С. Бархударов та ін.).

Всі подані теорії доповнюють одна одну та дають можливість осягнути поняття еліпсису найбільш повно.

Очевидним є той факт, що економія мовних засобів, яка є провідною рисою газетного стилю, - одна з осно­вних причин появи еліптичних речень в мові газет. Вивчення економії мовного матеріалу є актуальним для цього стилю перш за все через постійну необхідність передавати велику кількість інформації, що зумовлено розвитком технічного процесу,кількістю та якістю не тільки усного, але й письмового спілкування між людьми. Скорочення висловлювання дозволяє збільшити інформаційну ємкість висловлювання, а великий спектр засобів мовної еко­номії в різних стильових групах - передати багато емоційних і стилістичних відтінків.

Слід підкреслити, що вищенаведені напрями дослідження еліпсису розглядають його не лише як явище мов­ної системи. Мова як інструмент комунікації та обміну думками між всіма членами суспільства користується реченням або його частиною як основною формою спілкування. В реченні виражається не тільки повідомлення про дійсність, але й ставлення до нього мовця [3, c. 246].

Як стверджував В.В. Віноградов, "психологическая или логистическая защита тезиса о необходимой двучлен-ности (или двусоставности) всякого предложения всегда основывалась на отрыве от конкретно-исторического языкового материала и почти всегда опиралась на идеалистические предпосылки о тождестве или параллелизме речевых и мыслительных процессов и на отрицание отражения в речи объективной действительности" [3, c. 263].

Якщо звернути увагу на такі фактори, як неофіційність, невимушеність спілкування, то можна дійти висновку,що саме іони дозволяють суттєво скоротити висловлювання, використати лише ті частини речення. Які потрібні для розуміння змісту, ігноруючи решту частину речення. Це призводить до утворення еліптичних речень.

Таким чином, під еліптичними реченнями ми розуміємо "граматично або інтонаційно оформлені за мовними законами цілісні одиниці мови, що є основним засобом формування, вираження та передачі думки про певну дійсність та ставлення до неї мовця; двочлені синтаксичні комплекси, в яких досить відокремлено знаходять своє вираження два головних члени речення (підмет та присудок) або ж, в більш складних випадках, групи підмета та група присудка" [1, c. 347], в яких (тобто в реченнях) опущений той чи інший елемент.

У даному дослідженні ми будемо спиратися на визначення еліпсису, подане в "Лінгвістичному енциклопедич­ному словнику" під редакцією В.Н. Ярцевої: еліпсис - це "пропуск в речи или тексте подразумеваемой языковой единицы, структурная "неполнота" синтаксической конструкции" [4, c. 491].

Переходячи до питання про власне типи еліпсису, необхідно відзначити, що це тут існують два основні під­ходи: еліпсис розглядається як дуже широке поняття або дуже вузьке. У першому випадку уваги заслуговує класифікація, представлена в роботі С. Адлер, де виділено 4 типи еліпсису:

- прагматичний - коли кількість загальної інформації перевищує кількість вираженого в тексті матеріалу);

- металінгвістичний - коли опущення зумовлено граматичними правилами мови та відбувається на парадиг­матичному рівні);

© Стрельнікова О. В., 2012

- граматичний еліпсис. Прикладом є безособові речення з опущеним формальним підметом та дієсловом -зв'язкою (it is) еліпсису відноситься до синтагматичної компресії;

- синтаксичний еліпсис, який представляє собою опущення повторюваного елементу (іншими словами ана­форичний еліпсис).

На противагу класифікації С. Адлер, Л.Г. Веденіна виділяла синтаксичний та семантичний еліпсис. Синтак­сичний - базується на аналогії - особливій будові еліпcованої частини, що дозволяє точно визначити те,що не виражено. При семантичному еліпсисі мовна невираженого члена не визначена однозначно та для позначення "невисловленого" змісту допускаються одразу декілька варіантів.

Ш. Баллі розрізняв контекстуальний та ситуативний еліпсис. В першому випадку еліпсис є нульовим елемен­том, і його зміст диктується контекстом.

У другому випадку жодне актуальне поняття в мовленні не фігурує. Таким чином, у прикладах ситуативного еліпсису відновлення змісту відбувається за рахунок міміки та жестів.

За останнє десятиліття було написано багато наукових робіт, присвячених дослідженню еліптичних моделей в мові. Основним напрямком стає компаративне вивчення еліптичних речень в англійській мові. Так, Е.І. Моро­зова виділяє еліпсис як текстоутворюючу категорію, яка проявляється у невираженності тих чи інших елементів структури висловлювання. Як відмічається, в структурі простого речення можливий еліпсис підмета, еліпсис присудка та його частини, еліпсис підмета і частини присудка, що виявляється не зовсім коректним, оскільки у реченні еліпсису можуть підлягати будь-які частини речення (в т.ч. і службові слова, що не є членами речення). Хоча в подальшому Е.І. Морозова і вказує на те, що еліпсис другорядних членів речення можливий, ця думка залишається не повністю розвинутою автором [5, c. 9].

Матеріалом для дослідження послужили еліптичні конструкції різної форми, які були вилучені з текстів аме­риканських та англійських періодичних газетних видань останніх років методом суцільної вибірки. В загальній кількості системному лінгвістичному аналізу був підданий мовний матеріал в обсязі 2.5 тис. прикладів.

У ході даного дослідження було виявлено той факт,що еліпсис зустрічається в рамках простого, складносуряд­ного та складнопідрядного речень. У кількісному аспекті еліпсис проявляється в структурі простого речення та проявляється за рахунок формальної невираженності тих чи інших елементів його внутрішньої структури (40,3%

- в газетних статтях англомовних газет). Для простого речення характерні наступні типи еліпсису: еліпсис підмета (25% досліджуваних простих речень); еліпсис присудка та його частини (32,5%). Еліпсис присудка та його частини

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26