П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 75

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 

- найбільш розповсюджений тип еліпсису в рамках простого речення. Еліпсис в складносурядних реченнях пред­ставляє собою бінарну конструкцію, яка виникає у разі присутності двох сурядних членів, співвіднесених с одним загальним членом речення та у випадку відносин протиставлення або співставлення між цими членами, наприклад:

- e.g. Peter, but not John, plays football [7]

- e.g. He, and perhaps his son, will do this task [10].

Еліпсис в структурі складносурядного речення - явище поширене (він складає 49,7% всіх розглянутих при­кладів в англійських газетних текстах).

Найбільш типовим для складносурядних речень є еліпсис присудка (61,9%), яки має свої особливості:

- опускається весь присудок та додаток у другому реченні, якщо підмет в цих реченнях різний (e.g. Mother will cook this dinner today and Sam tomorrow [8]);

- еліпcується модальне дієслово у другому реченні, якщо підмети обох речень не співпадають (e.g. John must do it and Jack stick to the same [9]);

- елімінується основне дієслово при умові, що воно є одним і тим самим в обох частинах складносурядного речення (e.g. she'll write to her parents and he will to his sister [11]).

Найменш чисельний структурно-функціональний тип еліпсису в англомовних газетних виданнях - еліпсис в рамках складнопідрядного речення, що складає лише 10% з усіх опрацьованих конструкцій.

Отже, за результатами проведеного дослідження, можна стверджувати, що еліпсис - це текстоформуюча кате­горія, яка виконує важливі комунікативно-прагматичні функції в газетному стилі англійської мови.

Англійському еліпсису властиві загальні риси, це основні типи еліптичних речень: частковий та повний еліп­сис, синтаксичний (побудований на аналогії) та семантичний (контекстний).

Особливість газетного стилю англійської мови полягає в тому,що еліпсується переважно присудок речення, рідше - компонент із значенням об'єкта чи суб'єкта дії. Семантика пропущеного компонента не потребує вста­новлення, бо вона експлікується вербалізованими членами речення, які своїм значенням і граматичною формою вказують на лексичні та граматичні характеристики пропущеного слова. Така семантико-синтаксична організа­ція еліптичного речення сприяє увиразненню семантичних відношень між вербалізованими компонентами, зо­крема відношень контрасту, заміщення, послідовності появи в часі, неспівмірності об'єктів допомагає передати семантичні відтінки певної дії.

Підмет пропускають, якщо він зрозумілий зі змістового зв'язку еліптичного речення із сусіднім, переважно повним реченням. У такому разі виникають побудови з "подвійною" неповнотою: пропуск підмета зумовлений зовнішньо- і внутрішньосинтаксичними чинниками, а еліпсис присудка - внутрішньосинтаксичними.

Характерними рисами еліпсису в англійському реченні газетного тексту є: редукція допоміжних дієслів, еліп­сис в інфінітивних конструкціях, більше значення актуального поділу для англійської фрази.

Проведене нами дослідження підтвердило наші гіпотези і дозволило зробити головний висновок про своє­рідність вияву еліпсованих конструкцій у газетних текстах як особливого різновиду публіцистичного мовлення.

Перспективність дослідження вбачаємо в поглибленні зазначених у статті теоретичних постулатів, що уявля­ється можливим через охоплення аналізом суцільних текстових масивів газетного тесту із використанням різних сучасних методик і методичних прийомів лінгвістичного аналізу.

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. - М. : Сов. энцикл., 1966. - 608 с.

2. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы фразеологии языка : пер. с франц. / Ш. Балли. - М. : Эдиториал УРСС, 2001. - C. 394.

3. Виноградов В. В. Основные вопросы синтаксиса предложения (на материале русского языка) [Текст] / В. В. Виноградов // Избранные труды. Исследования по русской грамматике. - М. : Наука, 1975.

4. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред. В. Н. Ярцева, - М. : Сов. энциклопедия, 1990. - 685 с.

5. Морозова Е. И. Структурно-функциональные типы и прагматические характеристики эллипсиса во француз­ском языке в сопоставлении с английским (на материале газетно-журнальных публикаций) : автореф. дис. ... канд. филол. наук / Е. И. Морозова. - Екатеринбург, 2005. - С. 9.

6. Adler, S. Quand la parole est d'argent et le silence est d'or : l'ellipse comme outil argumentatif / S. Adler // Revue de s&nantique et pragmatique. - 2003. - № 14. - P. 81-82.

7. The Times // http://www.the-times.co.uk/ 2005, December, 31.

8. The Times // http://www.the-times.co.uk/ 2006, February, 1.

9. The Mirror // http://www.mirror.co.uk/news/real-life-stories/your-2008-health-and-wealth-stars-283115

10. The Mirror // http://www.mirror.co.uk/sport/other-sports/from-the-wally-with-a-brolly-to-the-man-with-a-plan-englands-360531

11. The Herald // http://www.heraldscotland.com/news/home-news/shoppers-parked-in-disabled-bays-face-60-fines-1.991120

12. The Herald // http://www.heraldscotland.com/business/analysis/edinburgh-shows-resilience-1.919971

УДК 811161.2:82.9

Строкаль О. М.,

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

СУБСТАНТИВНІ НОВОТВОРИ В ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ ВОЛОДИМИРА КОЛОМІЙЦЯ ТА ПАВЛА МОВЧАНА

У статті досліджено питання індивідуально-авторського словотворення іменникових лексем у мові поезій Володимира Коломійця та Павла Мовчана. Вивчено механізми деривації субстантивних похідних та проаналізо­вано їх функції в поетичному ідіолекті митців.

Ключові слова: ідіостиль, субстантив, оказіональне слово, твірна база, словотвірний формант.

В статье исследован вопрос индивидуально-авторского словообразования субстантивных неологизмов в языке поэзий Владимира Коломийца и Павла Мовчана. Изучено механизмы деривации производных имен сущест­вительных и проведен анализ их функций в идиостиле поэтов.

Ключевые слова: идиостиль, субстантив, окказиональное слово, образующая база, словообразовательный формант.

In article the question of individual-author's word-formation of substantive neologisms in Vladimir Kolomijets's and Pavlo Movchan's language poetic is investigated. It is investigated mechanisms of a derivation of derivative nouns names and the analysis of their functions in individual style of writers.

Key words: idiastyle, a noun, the occasional word, forming base, a word-formation affix.

Іменниковий словотвір є предметом розгляду багатьох наукових студій. Зокрема, особливості явища номі­нації досліджують Н. Арутюнова, Т. Вільчинська, Л. Жаркова, В. Калько, А. Капська, І. Ковалик, А. Мойсієнко. Словотвірно-семантичному та стилістичному аспектам аналізу субстантивів присвячено наукові студії В. Гер­ман, Н. Клименко, В. Пономаренко, Т. Юрченко тощо.

Природно, що іменникові неолексеми є класом слів, який інтенсивно поповнюється новими лексичними оди­ницями. Яскравим репрезентантом високої функціональної активності іменникових авторських дериватів у ху­дожньому тексті є поетична мова В. Коломійця та П. Мовчана.

Прості іменникові деривати в поетичних текстах Володимира Коломійця та Павла Мовчана утворені пере­важно за допомогою афіксації як одного з основних засобів мотивування значення слова [1, с. 43].

Найпродуктивнішим серед способів афіксації у досліджуваних авторських похідних є суфіксація. Так, поміж суфіксальних іменникових авторських неолексем виділяємо іменники із вказівкою на результат дії; на ознаку "належності до ..."; на опредметнені дію та ознаку; а також номінації явищ і предметів за їхніми атрибутивними й функціональними характеристиками тощо.

Субстантивні неолексеми із семантикою результату, наслідку виконаної дії, репрезентовано в поетичних текстах досліджуваних авторів віддієслівними дериватами, утвореними за допомогою: суфікса -ц'-, який є ало-морфом суфікса -ец'-: смагці (Вже й жнива!... Й сіна вже - по луці ... / і на щоки їй лягли смагці. [3, с. 153]); суфікса -ин-: здряпини (Все осягнув... І почув, як чалапа / дух по долівці, бо знати сліди: / прочовги довгі, рисочки здряпин... [8, с. 126]); суфікса -к-: облишки (Бо вільно кожному згоріти / яскравим спалахом - ураз, / пустивши облишки на вітер ... [9, с. 52]); нульового суфікса - неолексеми "надщерб", Життя (і так в надщербі) краємо / без льоту ясного, без сенсу. [4, с. 72]; "накрапи", ... і небо березове видко в пташиних накрапах, - насіння бісів­ське кружляє, звістує негоду ...[8, с. 38].

Значення опредметненої дії чи стану властиве віддієслівним іменниковим дериватам із такими словотвір­ними формантами: суфіксами -0-/-*j-/: жалля (Як заліз на сіно він - /жалля пріч! Буде спать. /Цілу ж ніч очей не звів [4, с. 125]); суфіксом -ин-: приходини (Мовляв, до завтрашніх приходин /вам танцювать в одній петлі / і слухати, як дзвін свободи /співає сонячний політ. [9, с. 75]); суфіксами -ін'н'-: облетіння (... проламуючи час, позбувшися томління, /виламується з нас душа на облетіння ... [8, с. 131]); суфіксами -н'н'-: пам'ятання (Не уломить тобі, ані додать ні дрібки, /минуле відійшло на відстань пам'ятанії. [8, с. 92]); туляння (... але по­глянь: і хмари зупинились, /не знаючи своїм тулянням меж ... [8, с. 55]); суфіксами -ан/ок-: кружанок (... одіж свою розпустивши по нитці, / чи ж то не ми радість пускали в кружанок,/ руки свої розтягнувши, як стьожки сириці. [9, с. 87]); суфіксом -в-: грайво ую клекіт /живого міста. Грайво площ і трас. [5, с. 103]); суфіксом -ев-: мрієво (Тут блукав я не раз, / оповитий мрієвом ... [5, с. 51]); суфіксом -ін'-: зорінь твій зорінь, ти - моя зорінь. / Ти - мій корінь, я - зелена гінь. [4, с. 50]).

Семантика опредметненої ознаки яскраво виявляється у відприкметникових та віддієприкметникових по­хідних, у яких простежуємо додаткове нашарування інших значень - простору, часу, збірності. Найчисельнішу групу зазначених новотворів становлять деривати, утворені за допомогою суфікса -іст'- (деривати із зазначеним суфіксом утворені від основ якісних і відносних прикметників, у тому числі й потенційних): вилузаність (Вся вилузаність порожнин /для мене, для одного ... [8, 76]); навстіжність (Всім єством /у світовій навстіжності / припадаю до Тарасових слідів. [5, с. 20]); суфікса -ин-: німина київських печерах / святенних ликів тоскна німина - / безтлінні мощі ... [5, с. 103]); суфікса -ен'-: ясень (Любов до всього рідного - до хати, / в якій я ріс, до мови, до пісень - / це ти, це ти - оземлена й крилата, /повита в дим пахучий і ясень. [4, с. 38]); суфікса -от-: гарячнота (Ворожнеча й любов - на хистких терезах. /Гарячнота, спекота ... Але буде гроза. [4, с. 67]); суфік­са -еч-: пустеча (На аркуші води затримай хоч обличчя, /хочрамцями обмеж пустечу руйнівнику ... [8, с. 48]); суфікса -ін'-: далінь глибінь відкрилася, далінь ... [5, с. 20]); нульового суфікса, наприклад: безглуздь (Не питаю "навіщо", питаю "чому", / відчуваючи безглуздь і марність питання ... [8, с. 78]); близь я крізь полум'я

© Строкаль О. М., 2012дививсь і збільшеним все бачив: вчорашній день і нову близь. [8, с. 42]) і под., а також неолексеми, утворені за допомогою: суфікса -в- (з давнього -j-), перед яким відбувається подвоєння кінцевої приголосної фонеми в осно­ві: дозрілля все збігається до кола, / сегмент дозрілля все змика; обциркулювавши жовтнем поле, /у центрі спиниться рука. [9, с. 37]) тощо.

Деякі індивідуально-авторські віддієслівні утворення номінують предмети, явища за характером виконува­ної ними дії. Зокрема, серед них - похідні із суфіксами -л/ец'-, -иц'-, -к-: ссалець (Він безліччю ссалець краплини тепла / висмоктував з мене несито ... [8, с. 77]); тремтиця (Вичахли левади і городи. / Та вогню тремтиця - за горою ... /1 не знаю, як це зветься? [5, с. 116]); кліпка (Запрагну - ти стоїш лише на колих кліпки ... [8, с. 93]).

У поетичній мові В. Коломійця серед неолексем зазначеного класу функціонують деривати на позначення предмета за його атрибутивною ознакою, які утворені за моделлю "прикметникова основа + суфікс -ик-" -студеники (Студеники! ...Джерельця ті студені. /Аж зуби зводить дзвонковий джурій! [4, с. 107]).

У текстах П. Мовчана зустрічаємо віддієслівні неолексеми, що номінують предмет чи явище за його функ­ціональними характеристиками й утворені за допомогою суфіксів -л'/ц— невидальце біла тінь була на дні, / немов на тихих пальцях, / аж закортілося мені / спіймати невидальце. [9, с. 97]); та відіменникові й від-прикметникові номінації предметів за ознакою їхнього місця знаходженнята розташування в просторі із суфіксальними формантами -ец'- - вершець (... на сорочці твоїй червоніє пропалена пляма, і запліднено кров'ю голчаний вершець. [8, с. 48]); та -иц'- - навкружниця (Небарвиться, перецвіта /навкружниця у колір диму, /і накривають хатній дах/дерева крилами прудкими ... [9, с. 110]).

Неолексеми-номінації осіб та інших істот у поетичній мові Володимира Коломійця та Павла Мовчана функціонують як відприкметникові, віддієслівні та відзайменникові похідні із суфіксами -ан-, -ик- та -от- відпо­відно: Добрян (Коник Добрян у довічнім дозорі: / слуха біду. Блискавку мнуть, як торішню солому, / буйні вітри. [4, с. 135]); обладники солом'яних льолях, в постолах солом'яних / по долу подолянку водять великі світом, обладники духу. [9, с. 79]); ніщота (... і кидали зневажливо в мій бік: /- Незграбиться на вітрі чоловік. - /А я стояв і думав: "О ніщота!..". [8, с. 114]).

У поетичних текстах Володимира Коломійця неолексеми із семантикою "належність до . " утворено від прикметникових та іменникових основ за допомогою суфіксів -ств- та патронімічного -івн- - сковородинство (Уклін, уклін тобі, земля /мого сковородинства! [3, с. 168]); зорівна (Бо ж недарма кажуть: богорівна! /Гре­ками приручена зорівна. [3, с. 127]).

Досить поширені в мові досліджуваних авторів іменникові неолексеми з модифікаційним словотвірним зна­ченням, які є важливим фактором формування конотативного компонента семантики тексту [2, с. 135].

Іменники з демінутивним емотивно-конотативним значенням у поетичних текстах В. Коломійця та П. Мовча­на виступають із такими суфіксальними формантами: -инк-: солодинка може, ще знайдемо ягоду пізню, / оту солодинку, що зводить уста?... /Дві стежки в траві протолочимо різно, /і ягода в жменях ... та тільки не та. [9, с. 106]); -иц'-: мукиця (Камінь в ошуйці, другий - в десниці, - /змелеться радість скупа на мукицю. [9, с. 83]); -ечк-: ключечки (Терпкі стоги до неба полуденні /і - журавлині ключечки вгорі .../ "Курли!" [4, с. 107]); -ен'-: річеня думаю я в розповені дня: / пустий би чоловік то був, напевне, / котрий би не любив своє щось, кревне - / якесь там річеня ... [4, с. 31]); -ен'к-: ходеньки (Вже він нас! Вже він нас! / Годі смішок, / перебрішок, / над хо-деньками. [4, с. 125]); -к- із чергуванням фонем ц/ч: місячко (Що в одне вікно заглядаємісячко, /в друге - сонечко ясне / та й до світлиці. /Для гостей вона, для тихої розмови. [4, 14]); пальцятко (Пальцятко, пучечко, мізинок, /як ніжність висловить мені?... [8, с. 88]); -ат-: зірчата знову - марев тепле знебуття, /тягуча солодь капле в трав шиття, /де берег неба - в золотих зірчатах ... [3, с. 55]); -очк-: словеняточка (Скільки їх, словеняточок, / найвродливіших в світі, тобі не сказав я - і губив, і назбирував, і беріг ... [4, с. 24]). Проте з огляду на гетерогенну природу демінутивних формантів, про семантику зменшуваності слід говорити в контексті аналізу номінацій тих предметів, які насправді мають таку властивість, якщо ж предмет мовлення "відкидає" реальну демінутивізацю своїх розмірів, то в цьому випадку на передній план виступає суб'єктивно-емотивна конотація [6, с. 173].

Значно менше слововживань дериватем з аугментативним значенням, які утворені за допомогою суфіксаль­них формантів -ишч-: кам'янище, тягарище стука жолудь у блакитне днище, / а на руках у тебе кам'янище, /і під ногами - камінь розітруть ... /1 колом ходить побіліла путь, / що ні зійти не можна, ні зітхнуть, щоб не зронить на себе тягарище. [8, с. 98-99]); -овишч-: струмовище (Ні, не стане снаги, /зір вузький аби дощ осяг­нути, / крізь стрімкі береги / протікає струмовище ртуті. [8, с. 34]).

Іменникові похідні зі значенням збірності та додатковою семантичною вказівкою на певний відтінок аб­страктності в поетичній мові В. Коломійця та П. Мовчана репрезентовано неолексемами, утвореними за до­помогою суфіксів: -ин'н'-: дуплиння приземистій вербі є потайне дуплиння ... [8, с. 71]); суфіксів -в-клинописся вітер ламкий, наче крига, кришився, /зникало з блакиті пташок клинопис ся ... [8, с. 59]). По­рівняймо аналогічні утворення в поезії В. Коломійця, оформлені на основі морфонологічних чергувань типу ц/ч та к/ч, наприклад, куниччя (Темно-кремнієві очі під куниччям вій, / над чолом же пасмо сиве - / мов зими завій. [3, с. 68]); стріччя для тебе все стріччя скупив, /у любистках замрій усіх скупав. [3, с. 112]); суфікса -j-: кульбаб'я стебла рук, і ніг коріння, / кульбаб'я молодих голів, / що важать, де приткнуть насіння. [9, с. 75]); рожев'я (Відкіль кривавиться рожев'я / і трісли судини чиї / із-під ножа узяв невже ж я / цівки - в долоню - ручаї? [9, с. 70]) тощо.

Поодинокі неолексеми зі значенням сингулятивності, утворені від іменникових основ за допомогою суфікса -ин-, подибуємо в мові поезії П. Мовчана (дощина - Вже промінь тебе вириває із плину, /угору підносить кра­плину дрібну, - він з хмари додолу дощиною кине, / аби гіркоту увібрав ти земну. [7, с. 351]; зелина - З роду у рід, з лона у лоно / слово предвічне - не однотонне / входить миттєвістю в обшири часу, / кожна зелина вилунює басом. [9, с. 82]).

Префіксальний словотвір, на відміну від суфіксального, у поезії Володимира Коломійця та Павла Мовчана представлений менш виразно, що, власне, й визначає його як один із непродуктивних способів індивідуально-авторської деривації.

Зокрема, у мові поезії Володимира Коломійця префіксальні та конфіксальні афікси вживаються з метою: вка­зівки на певний стан ліричного героя - дериваційна модель: префікс пере- + іменник: пересон (Мов будиш мій сон, пересон, мертвосон ... [5, с. 74]); префікси з-/не- + іменник - знебуття (Той сполох! Аж поластовіла м'ята ... /і знову - марев тепле знебуття. [3, с. 55]); префікс роз- + іменник + суфікси -e-/*-j-/: розлуння розлунні весь

- любов і гнів ... / Та треба дорости /до розуміння суті слів, /глибоких і простих. [3, с. 10]); створення семантики відсутності чого-небудь - дериваційна модель: префікс не- + іменник - нешелестінь (Медові зорі котяться в отави, /і стигне золота нешелестінь. [3, с. 54]); порівняймо префіксальні утворення із семантикою поширення певних явищ у поезії Павла Мовчана: про- + іменник - прозвість (Твої окличники дадуть / широку прозвість про свободу. [9, с. 52]); із вказівкою на зовнішню подібність одних предметів до інших: про- + іменник - пролійки (... я падаю грудьми на кілля, /і стрімко в пролійки зіниць /земля вліта, як шмат вугілля. [8, с. 109]).

Ряд конфіксальних утворень у досліджуваних поетичних текстах представлений неолексемами із семанти­кою: просторовості - префікс роз- + іменник + суфікси -e-/*-j-/: роздалля (Відроздалля біль під серцем: /леле, що за глибина! / Синь-блакить черпав наперстком, / щоб добутися до дна. [8, с. 73]);

вказівки на стан природи, довкілля: префікс перед- + іменник + суфікс -ок— передзимок (- Це весна чи такий передзимок, /замість снігу - намисто сльозинок, /замість смутку - зривається сміх ... [9, с. 90]); префікс про- + іменник + нульовий суфікс - прозим (Зі своїм незримим козубом / бродить осінь - сіє чар. /Як пронизливо над прозимом /палахкоче глоду жар. [3, с. 158]); префікс па- + іменник + нульовий суфікс - пахолодь (Зійшло, непам'яттю розмилось / вчорашнє, літнє, нетривке, / і пахолодь заповістилась. [9, с. 107]);

вказівки на предмет-результат, наслідок дії - префікс о- + дієслово + суфікс -ок- - оплавок що ж - опла-вок шкла лишиться від багаття /і кіптяви пружок, що губи перетне ... [8, с. 93]) тощо.

Як засвідчує аналізований матеріал, іменникові неолексеми різної семантики в поетичних текстах Володими­ра Коломійця і Павла Мовчана утворено за допомогою афіксальних способів деривації, з-поміж яких суфіксаль­ний є найбільш продуктивним. Такі індивідуально-авторські субстантиви відіграють значну роль в організації поетичної мови, увиразнення художніх образів, створення відповідних конотації конотації віршованого слова.

Література:

1. Арутюнова Н. Очерки по словообразованию в современном испанском языке. - М. : Изд-во АНСССР, 1961.

- 150 с.

2. Грещук О. Б. Словотвір у процесі породження тексту : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.01 / Грещук Окса­на Богданівна. - Івано-Франківськ, 1996. - 149 с.

3. Коломієць В. Р. День творення : Лірика. - К., 1975.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87 


Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26