П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26 - страница 20

In this study we have presented three types of multiple meaning on the base of Polish and Ukrainian data, i.e. shifts in application, polysemy and homonymy. Polysemy is one of the central concern of lexical semantics and a remarkable phenomenon to explore multiple meaning lexical items and metaphoric or metonymic meaning relations for cognitive linguists. As Knowles and Moon [12] maintain, senses can be developed from an original meaning by different ways; however, as a rule they can be arisen through figurative processes of metaphor as well as metonymy. Homonymy is the simplest type of multiple meaning and is labeled by Aitchison [1] as contrastive ambiguity, because of the fact that we should select one of two quite different and sometimes unrelated for us meanings.

References:

1. Aitchison J. Words in the mind: an introduction to the mental lexicon / J. Aitchison. - Oxford and New York : Basil Blackwell, 2003.

2. Apresjan J. D. Semantyka leksykalna. Synonimiczne srodki j^zyka / J. D. Apresjan. - Wroclaw, Warszawa, Krakow : Zaklad narodowy im. Ossolinskich, 1995.

3. Bower G. H. The psychology of learning and motivation: advances in research and theory / G. H. Bower. - Orlando, Florida : Academic Press, 1985.

4. Buttler D. Slownik polskich homonimow calkowitych / D. Buttler. -Wroclaw : Zaklad Narodowy im. Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1988.

5. Cruse A. A glossary of semantics and pragmatics / A. Cruse. - Edinburgh : Edinburgh University Press Ltd., 2006.

6. Davis S. Semantics. A reader / S. Davis, B. S. Gillon. - Oxford : Oxford University Press, 2004.

7. Dubisz S. Nauka o j^zyku dla polonistow / S. Dubisz (ed.). - Warszawa : Ksiazka i Wiedza, 1999.

8. Edmonds P. Evoking meaning by choosing the right words / P. Edmonds. // Proceedings of the first student conference in computational linguistics in Montreal. - 1996. - P. 80-87.

9. Goddard C. Polysemy : theoretical and computational approaches / C. Goddard // Y. Ravin, C. Leacock (eds.). Polysemy: theoretical and computational approaches. - Oxford : Oxford University Press, 2000. - P. 129-151.

10. Goddard C. The natural semantic metalanguage : the state of the art /C. Goddard (ed.) // Cross-linguistic semantics. - Amsterdam / Philadelphia : John Benjamins Publishing Company, 2008. - Vol. 102. - P. 1-34.

11. Harley T. A. The psychology of language from data to theory / T. A. Harley. - New York : Psychology Press Ltd.,

2001.

12. Knowles M. Introducing metaphor / M. Knowles, R. Moon. - London and New York : Routledge, 2006.

13. Lakoff G. Metaphors we live by / G. Lakoff, M. Johnson. - Chicago : University of Chicago Press, 1980.

14. Muller C. Metaphors dead and alive, sleeping and waking: a dynamic view / C. Muller. - Chicago : University of

Chicago Press, 2008.

15. Ricoeur P. The rule of metaphor. The creation of meaning in language / P. Ricoeur. - London and New York :

Routledge, 2004.

16. Riemer N. The semantics of polysemy : reading meaning in English and Warlpiri / N. Riemer. - Berlin, New York : Mouton de Gruyter, 2005.

17. Ruhl C. On monosemy : a study in linguistic semantics / C. Ruhl. - Albany : State University of New York, 1989.

18. WeinreichU. Languages in contact / U. Weinreich. - The Hague : Mouton, 1963.

19. Wierzbicka A. Semantics. Primes and universals / A. Wierzbicka. - New York, Oxford : Oxford University Press,

1996.

20. Словник української мови / І. К. Білодід (ed.). - Київ : Наукова думка, 1970-1980. - Vol. 1-8.

УДК 811'11

Доля І. В.,

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

ІНТЕГРАЦІЯ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНИХ ТА ІНТОНАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ АКТУАЛІЗАЦІЇ ПОЗИТИВНИХ ТА НЕГАТИВНИХ ОЦІННИХ ВИСЛОВЛЕНЬ В КОНТЕКСТІ АНГЛОМОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ РАДІОПРОГРАМ

Стаття присвячена вивченню взаємовпливу лексичних та граматичних засобів на інтонаційну варіативність позитивних та негативних оцінних висловлень. Виокремлено оцінну лексику, обґрунтовано її роль при передачі оцін­них висловлень та встановлено основні засоби просодичної організації англомовного діалогічного радіодискурсу.

Ключові слова: лексичні і граматичні засоби, просодична організація, оцінка, оцінювальні слова, емоційно-за­барвлена лексика, модально-оцінювальні слова, морфологічні категорії, інтонація.

Статья посвящена изучению взаимовоздействию лексических и грамматических средств на интонационную вариативность позитивных и негативных оценочных высказываний. Выделено оценочную лексику, обосновано её роль при передачи оценочных высказываний и установлено основные способы просодической организации англий­ского диалогического радиодискурса.

Ключевые слова: лексические и грамматические средства, просодическая организация, оценочные слова, эмоционально-окрашенная лексика, модально-оценочные слова, морфологические категории, интонация.

The article is devoted to the studying of the influence of lexical and grammatical means on intonational variability of positiveand negative eveluative statements. The author distinguishes evaluative lexicon, demonstrates its role by rendering of evaluative statements and establishes the basic means ofprosodic organization of English dialogical radio discourse.

Key words: lexical and grammatical means, prosodical organization, evaluation, evaluative words, emotionaly coloured lixic, modal and evaluative words, morphological categories, intonation.

Будь-яке лінгвістичне явище з метою найбільш повного і глибокого вивчення, потребує різностороннього розгляду. Це може бути досягнуто шляхом системного принципу дослідження, який направлений на вивчення об'єкта в цілому, і на взаємовідношення елементів, що його складають [15].

Оцінка пов'язана з асоціативно-образним уявленням. Вибір лексичної одиниці здійснюється мовцем в за­лежності від того, які ознаки він хоче виділити [8]. У мовному оформлені оцінки задіяні лексичні, синтаксичні та фоностилістичні засоби англійської мови [12]. Вибираючи для цілей спілкування той чи інший комунікативний тип і оформлюючи висловлення відповідним чином лексично, синтаксично і інтонаційно, мовець тим самим пе­редбачає ступінь вираження свого емоційного стану [21].

Мета даної статті розкрити взаємовплив лексичних та граматичних засобів на просодичну організацію пози­тивних та негативних оцінних висловлень в ході англомовного діалогічного радіодискурсу.

Позитивні та негативні емоції вербалізуються засобами різних рівнів мови. Один з найважливіших - це емо­ційно-забарвлена лексика: слова, що мають емотивність або потенційно емотивні (їх емотивність розкривається в контексті), тобто слугують для передачі емоційного стану мовця й мають певний вплив на слухача. До кла­су емоційно забарвлених слів відносимо: лексику, що містить суфікси суб'єктивної оцінки й негативні префік­си (infamous), а також лексику, утворену шляхом словоскладання (goat-bearded); лексику, що називає емоції (оскільки слово здатне викликати емоцію) (rage, fear), емоційно-оцінну лексику (dull, fool), вигуки (Oh! Ah!); лайливі слова (damn(ed), devil), божіння ((by) Heaven, God) [3].

Оцінні структури розпізнаються за допомогою лексичних засобів, серед яких головне місце займають якісні прикметники позитивної і негативної семантики загальної оцінки (наприклад: good, beautiful, fantastic; horrible, foolish, etc.) і приватних оцінок (graceful, tactful; rotten; hysterical, etc.). Наступними за частотністю вживання оцінної лексики є прислівники міри і ступеня (terribly, perfectly, extraordinarily, etc.), що беруть участь в ви­раженні позитивної та негативної оцінки або вживаються в ролі інтенсифікаторів оцінки при прикметникові. Якісні іменники, ласкаві слова і лайливі слова, починаючи з загальновживаних слів з нейтральним значенням (fool, scoundrel, beggar) та іменники, які несуть самі по собі сему емоційної оцінки, як позитивної (genius, charm, beauty), так і негативної (brute, devil); дієслова і дієслівні конструкції негативної і позитивної семантики (toruin, tohurt, tofascinate, toadore, etc) [16].

Г.Я. Солганик відзначає модально-оцінювальні слова позитивного та негативного спрямування [18].

За Вишиваною Н.В. розрізняють такі види оцінок: 1) позитивна / негативна / нейтральна; 2) загальна / при­ватна; 3) об'єктивна / суб'єктивна; 4) емоціональна / раціональна / емоціонально-раціональна [6].

Шмєльов Д.Н. розглядаючи експресивно-оцінну лексику, розрізняє слова, які позначають певні емоції і пере­живання, мають емоційно-оцінні значення та слова, емоційна значимість яких створюється за допомогою слово­твірних засобів; по-третє, слова, в лексичному значенні яких міститься певна оцінка позначуваних ними явищ" [24].

Поняття оцінки розглядається з точки зору протиставлення позитивного/негативного відношення мовця до адресата [22]. О.М. Максютова розділяє оцінні слова на три групи:

1) особисто-оцінювальні слова, у яких оцінювання входить в денотативне значення: good, bad, mistake, evil, disorder;

2) опосередковано-оцінювальні слова, у яких оцінювання є компонентом конотації;

3) асоціативно-оцінювальні слова, які здатні впливати на читача, але не несуть оцінки ні в денотативній ні в конототивній складовій значення [14].

© Доля І. В., 2012

Дослідження на лексико-семантичному рівні розмежовують такі групи оцінок:

Оцінка може стосуватись моральних аспектів: selfless, cruel; соціально-процесуальних: thief, criminal; соціаль­но-класових: fascist, colonialism.

Оцінний компонент виділяється у словах конкретної оцінки (оцінки за певною конкретною рисою). До цієї групи відносимо оцінки за:

1) зовнішністю: beautiful, handsome, nice, ugly;

2) особливостями мови: inarticulate, lipping;

3) розумовою діяльністю: clever, capable, dull, stupid, silly;

4) характером: hot-tempered, active, quiet;

5) вміннями і навичками: skilful, expert, experienced. На морфологічному рівні оцінку реалізують:

- прикметники good/bad та їх синоніми: kind, immoral.

- слова оцінки представлені прислівниками, які утворилися від прикметників: good/bad, тобто well/badly;

- іменникові оцінки типу: nonsense, fool, idiot;

- слова оцінки представлені дієсловами, які передають негативні/позитивні відношення: like, love, enjoy, hate, disapprove.

Отже, слова оцінки реалізуються різними морфологічними категоріями: прикметниками, прислівниками, іменниками і дієсловами. Домінуючим значенням при цьому є вираження позитивного чи негативного ставлення до означуваного даним словом (у випадку іменника), або до означуваного суб'єкта, з яким сполучається слово-оцінка, виражене іменником, прислівником або дієсловом [17].

Вираження різних видів оцінок досягається співвідношенням лексичних, граматичних та інтонаційних за­собів, що реалізуються в інформаційній структурі тексту одночасно. Проте, в ряді випадків інтонація є одним з основних засобів вираження оцінки [16]. Інтонаційна система мови більш рухома ніж граматична, тому значення, що виражаються інтонацією, можуть безпосередньо відповідати конкретним цілям спілкуванням [21].

Інтонація завжди накладається на синтаксичну структуру і лексичний склад висловлення. Одна й та ж сама лексико-граматична структура може мати різний зміст в залежності від того, з якою інтонацією вона вимовлена [15]. Інтонація, сама по собі, це могутній засіб передачі великої гами перш за все експресивно-модальних зна­чень і їх відтінків. Інтонаційні одиниці - це відносно виокремленні, супутні засоби в мовленнєвій діяльності [19].

З точки зору вивчення інтонації потрібно відмітити, що в ряді випадків для розкриття змісту самої інтонації потрібно враховувати засоби синтаксису і лексики [23]. Інтонація являє собою систему лінгвістичних одиниць особливого рівня мовної системи. Інтонація реалізується в висловленні, яке являється основною одиницею ко­мунікації [21]. "Інтонація практично дозволяє виражати всі наші почуття, думки, вольові устремління не тільки разом зі словом, але й опріч його, а інколи й усупереч йому" [13, с. 27]. На думку Солощук Л.В., саме інтонаційне забарвлення надає одному й тому ж за семантикою та структурою висловленню значення того чи іншого мовлен­нєвого акту в усному спілкуванні [20].

В самому загальному вигляді мовленнєву інтонацію можна визначити як сукупність системно обумовлених просодичних характеристик мови, до яких відносяться частота основного тону, інтенсивність і довгота, що в плані сприйняття відповідає мелодичному, силовому (гучність) і темпоральному компонентам. Системний підхід до вивчення інтонації передбачає комплексний, інтегрований розгляд просодичних характеристик мовлення як єдиного цілого [11]. При зміні ступеня емоційної насиченості висловлень провідної ролі набувають такі інтона­ційні компоненти як модифікації тональних характеристик, паузація, гучність, темп, величина тонального інтер­валу між або перед термінальною частиною і ядром та на межі синтагм, тональний діапазон ядерного тону і всієї інтоногрупи [2]. Порушення коректної просодичної організації мовлення не лише знижує його виразність, але й часто призводить до неадекватного тлумачення змісту висловлення та різкого зниження ефективності повно­цінного спілкування[1]. Інтонація мовлення є функціональною домінантою успішності мовленнєвої комунікації радіоінтерв'ю, що набуває таких ознак як динамічність, ритмічність, швидкість та звучність [5].

Темп мовлення учасників радіоінтерв'ю є важливим показником рівня їх компетентності у питанні, що об­говорюється: рівень компетентності лінійно пропорційний темпу мовлення. Темп мовлення є вектором наста­новлення на позитивне, доброзичливе або негативне ставлення до співрозмовника. Високий темп мовлення оці­нюється як більш позитивний у порівнянні з низьким, повільним [27, с. 82]. При передачі основної інформації у мовленні учасників радіоінтерв'ю відбувається уповільнення темпу. Це пояснюється тим, що відбувається оформлення ідеї, яка містить нову комунікативно актуальну інформацію, щоб подана інформація мала достатню силу впливу на аудиторію. Уповільнення темпу мовлення на деяких важливих інформативно актуальних части­нах тексту дозволяє слухачам розмежовувати основну та фонову інформацію. Таким чином, інтонація підвищує прагмаінформативний потенціал висловлень мовців.

Наприклад: Dawn: \fEnergy %supplies are a "problem for °China, J Chinese %energy °imports are the "main °driver behind V recent _spikes in Voil °prices. © There's an in"creasing possibility of °"drought in the Vnorth of the °country %which (could%threaten Vfoodpro°duction, © thepo"litical situation has been jquietfor % some °time {now, in the V cities at °least, J but a "down°turn in the e°conomyj could "threaten °this. © These are just a ^ few of the %things that could %go °wrongc\ [30; 31].

Одним із основних засобів інформаційної сегментації мовлення є просодична пауза, яка виступає як засіб чле­нування мовного потоку [5]. Перенасичення мовлення комунікантів паузами створює несприятливі умови сприй­няття інформації, отримує негативну оцінку з боку радіослухачів як мовлення "недовірливе, хвилююче, підозріле, тривожне, сердите, зневажливе" [26, с. 14].

За визначенням сучасних українських фонетистів (Дворжецької М.П., Калити А.А., Валігури О.Р., Штакіної

Л.А.) фразовий наголос як компонент інтонації слугує для виділення семантично найвагомішого слова у вислов­ленні чи його частині, може повністю змінювати значення слова чи висловлення, надаючи їм позитивних чи не­гативних конотацій.

Наприклад: Dr: Well, if we're summing up I'll keep it brief. "Too Vmuch V bottle-feeding, f an ob"session with cleanliness, f"too V few germs and "too V many conVvenience ° foods, f"too Vlittle %fresh °fruit and veg and an aVbuse of out-of-%season °foodVall-year-°round, f"too Vmany ^vaccinations and Valtogether "far "too Vmuch ^stressn[28; 29].

Одною з найпомітніших ознак просодичної організації фонової інформації є використання другорядного на­голосу на низькому тональному рівні. Мовцям притаманна тенденція до знижування гучності при вимові менш важливих слів прискорення темпу мовлення [5].

Просодичні засоби, як відомо, складають надсегментний рівень мовлення, поряд з іншими мовними засобами, формують структуру, стиль тексту, відображають його комунікативні і прагматичні особливості. Просодичними засобами мови передається комунікативна оцінка текстових відрізків, саме ці засоби є обов'язковим елементом для створення цілісності і зв'язності озвученого тексту.

Таким чином, в актуалізації оцінних висловлень задіяні всі засоби мови: лексичні, граматичні, інтонаційні, проте інколи, інтонація виявляється єдиним засобом досягнення комунікативно-прагматичних цілей мовця.

Література:

1. Алексенко С. Ф. Інтонаційна варіативність англійських висловлювань-вибачень залежно від соціального ста­тусу мови / С. Ф. Алексенко // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. праць / Київ. нац. ун-т ім.Т. Шевченка; Відп. ред. Н. М. Корбозерова. - К. : Логос, 2005. Вип. 8. - С.3-10.

2. Алексенко С. Ф. Інтонаційні засоби у диференціації функціонально-семантичних видів висловлювань-виба­чень / С. Ф. Алексенко // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. - К. : Видавничий центр КДЛУ - Вип. 6: Мова, освіта, культура: наукові парадигми i сучасний світ - 2002. - С. 41-44.

3. Биценко Т. О. Історична динаміка експресивів негативної емоційності в англомовному дискурсі XVI-XX ст. : автореф. дис. на здобуття наук. степеня канд. філол. Наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / Т. О. Биценко / Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х., 2004. - 20 с.

4. Валигура О. Р. Просодические средства коммуникативной фокусировки учебно-научного текста / О. Р. Валигу-ра // Изучения динамического аспекта сегментных и супрасегментных единиц звучащего текста. Сборник научных статей. Под. ред. М. П. Дворжецкой. - К., 1988. - С. 47-53.

5. Василенко Н. В. Інтонація мовлення в засобах масової комунікації (на матеріалі радіоінтерв'ю) / Н. В. Васи­ленко // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія: Мова, освіта, культура: наукові парадигми i сучасний світ. - К. : Видавничий центр КДЛУ

- 2002. - Вип. 6 - С. 49-52.

6. Вишивана Н. В. Прикметники оцінки у сучасній німецькій мові: автореф. дис. ... канд. філол. yаук: 10.02.04 "Германські мови" / Н. В. Вишивана / Київ.нац.ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2000. - 19 с.

7. Дворжецкая М. П. Методы экспериментально-фонетического исследования звучащей речи. Сборник научных трудов / М.П. Дворжецкая. - К., 1991.

8. Емельянова Л. Л.Оценочный компонент значения в семантической структуре слова / Емельянова Л. Л., Коляда В. П. // Вісник ХНУ - 2005.- № 667/ - С. 18-20.

9. Калита А. А. Просодика і функціональна семантика / А. А. Калита // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ - 2001. - Вип. 5. - К. : Видавничий центр КНЛУ - С. 25-71.

10. Калита А. А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання / А. А. Калита.

- К., 2001. - 356 с.

11. Кантер Л. А. Системный анализ речевой интонации: [учеб. gособие] / Л. А. Кантер. - М. : Высш. шк., 1988. - 128 с.

12. Клочко Л. І. Висловлювання похвали в комунікативно-діяльнісній парадигмі спілкування (на матеріа­лі англійської мови): автореф. дис. канд. філол. yаук: 10.02.04 "Германські мови" / Л. І. Клочко / Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Х., 2003. - 20 с.

13. Лубанская В. А. Невербальное поведение (социально-перцептивный подход) / В. А. Лубанская. - Ростов-на-Дону : Изд-во Рост. гос. ун-та, 1986. - 136 с.

14. Максютова О. М. Ассоциативно-оценочные слова в заголовках британской прессы / О. М. Максютова // Праг­матика и стилістика тексту. [Сб. науч. ст.] - Алма-Ата, 1988.

15. Нушикян Э. А. Типология интонации эмоциональной речи / Э. А. Нушикян. - Киев - Одесса : "Вища школа",

1986. - 159 с.

16. Олинчук В. В. Просодическая организация эмоционально-оценочных текстов / В.В. Олинчук // Записки з романо-германської філології. - Одеса, 2003. - № 13. - С. 151-160.

17. Островська О. М. Лінгвостилістичні засоби реалізації категорії оцінки (на матеріалі американської худож­ньої прози): автореф. дис. ... канд. філол. yаук: 10.02.04 "Германські мови" / О. М. Островська / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - Львів, 2001. - 20 с.

18. Солганик Г. Я. Лексика газеты: Функциональный аспект / Г. Я. Солганик. - М. : Высш. шк., 1991.

19. Солнцев В. М. Язык как системно-структурное образование / В. М. Солнцев. - М., 1977. - 341с.

20. Солощук Л. В. Комунікативно-значущі просодичні жести в англомовному діалогічному дискурсі / Л.В. Со-лощук // Вісник ХНУ, 2005. - № 667. - С. 10-14.

Похожие статьи

П В Білоус, Г М Вокальчук - Наукові записки серія філологічна випуск 26