С В Новоселецька - Використання англомовних лексичних одиниць в українському суспільстві - страница 1

Страницы:
1 

Наукові записки. Серія "Філологічна"

УДК811. Ill'373

Новоселецька С. В., Шустак Ю. І.,

Національний університет "Острозька академія"

ВИКОРИСТАННЯ АНГЛОМОВНИХ ЛЕКСИЧНИХ одиниць В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

У статті досліджено питання сприйняття сучасним суспільством запозичених внаслідок процесу глобалізації англомовних лексичних оди­ниць в українській мові. Дослідження базується на аналізі результатів анкетування.

Ключові слова: глобалізація, американізація, англіцизм, англомовна лексична одиниця, англомовне запозичення, англо-американізм, культура, міжкультурна комунікація, суспільство, анкетування.

В статье исследован вопрос восприятия современным обществом заимствованных в результате процесса глобализации англоязычных лек­сических единиц в украинском языке. Исследование основано на анализе результатов анкетирования.

Ключевые слова: глобализация, американизация, англицизм, англоя­зычная лексическая единица, англоязычное заимствование, англо-америка-низм, культура, межкультурная коммуникация, общество, анкетирование.

The article is devoted to the investigation of social perception of borrowed English lexical units in Ukrainian language as the result of globalization. The research is based on the results of questionnaire.

Key words: globalization, Americanization, Anglicism, English lexical unit, English borrowing, Anglo-Americanism, culture, intercultural communication, society, questionnaire.

В останні десятиріччя XX століття, народи планети та їхні культури зазнають впливу потужного світового процесу, який дістав назву глоба­лізації. Зважаючи на те, що це надзвичайно масштабне та багатогранне явище, що викликає суперечливі судження та точки зору, чинить зна­чний вплив на всі сфери життя суспільства, і, зокрема, на культуру та мовні традиції, воно стало дуже популярною темою наукових дебатів та досліджень. Особливо гострим аргументом у сучасній науці стоїть пи­тання про експансію так званої глобальної мови, роль якої на сьогодні виконує добре відома та досить поширена в усьому світі англійська мова. Наслідком такого частого використання цієї мови у процесі міжкультур-ної комунікації є активне запозичення англомовних лексичних одиниць до складу різних мов.

Не стала винятком і українська мова, адже останнім часом досить часто фіксуються запозичення англіцизмів та їх широке застосування у повсякденному житті представниками різних прошарків суспільства. Чи не найактивнішими прихильниками таких змін у мові є ті категорії насе-

© Новоселецька С. В., Шустак Ю. І., 2011лення, які тримають руку на пульсі часу, сприймаючи та проваджуючи в життя нові елементи, продиктовані тенденціями політики, міждержавної комунікації та моди. Такими прихильниками у нашому суспільстві най­частіше виступають представники засобів масової інформації та молодь. Кількість англомовних запозичень на шпальтах періодичних видань є досить великою, а тому постає відразу декілька логічних запитань. Чи є таке часте застосування англіцизмів у текстах, розрахованих на масового читача доречним та виправданим? Чи розуміє більшість людей про що вони читають та говорять? Чи застосовує молодь англіцизми так само часто, як стикається з ними? І, нарешті, яка думка стосовно вживання та поширення англіцизмів переважає у суспільстві?

Сукупність вищезазначених чинників та поставлених запитань є свід­ченням того, що дослідження та аналіз ситуації, яка склалася на даний час в Україні є чи не найактуальнішим питанням сучасної лінгвістики, адже процес запозичення, засвоєння та вживання англіцизмів є досить складним, а тому потребує детального вивчення. Актуальність теми зу­мовлена і тим, що робота спрямованої не лише на дослідження існую­чої у глобалізованому світі мовної картини, але й на прогнозування та коригування ситуації, що склалася. На нашу думку, "глобалізація стала яскравою характеристикою сучасного світу, і хоча вчені ще однозначно не висловилися стосовно цього явища, вона уже відіграє важливу роль у розвитку людського суспільства, а вплив її відчутний на всіх етапах існування світової громади" [4, с. 634]. Йдеться про те, що дедалі більш поширеними стають запозичені з інших мов (зокрема, англійської) тер­міни, при чому не лише спеціалізовані чи такі, що відображають унікаль­ні культурні поняття, але й загальновживані, які мають свої відповідники і в українській мові. Крім того, англомовні запозичення не завжди є зро­зумілими для широкої аудиторії, тому можуть становити перешкоду у сприйнятті інформації.

Дослідженню тематики глобалізації та англіцизмів в українській мові присвячені численні роботи В. Радчука, І. Голубовської, О. Чередничен­ка, І. Дзюби, Л. Засєкіної, К. Пауера, Ф. Бацевича, С. Новоселецької, А. Харчевки, Т. Семигінівської, Л. Мартіне, Л. Д. Готовкіної, М. П. Кочер-гана, О. Дьолог, І. Хом'яка та багатьох інших вчених-лінгвістів.

Досить тривожним, на думку багатьох лінгвістів, є той факт, що по­ряд із запозиченням неологізмів, які з огляду на місце їх виникнення не мають відповідників у різних мовах, увагу сучасного українця привер­тають слова, які мають безліч синонімів, але, через престиж англійської мови, чи через недбале ставлення до рідної, не вживаються ні ЗМІ, ні пересічними громадянами.

Як зазначає І. М. Хом'як, "останнім часом помітний значний приплив у нашу мову англіцизмів, що виштовхують із мовленнєвого процесу пито­мо українську лексику, як-от: симпозіум (нарада), гелікоптер (вертоліт), амбасада (посольство), бізнес-ланч (діловий обід), кастинг (конкурсний відбір акторів, фотомоделей), плеєр (проглавач), маркетинг (збут, вивчен­ня ринку), фан (уболівальник), котон (бавовна), і т. ін" [10, с. 649].

Інформаційний вибух неймовірно прискорив процеси народження нових мовних форм. Одне тільки слово "Інтернет" безліччю похідних сполук активізує в українській мові невластивий їй синтаксис: інтер-нет-видання, інтернет-газета, інтернет-журналіст, інтернет-преса, інтернет-агентство, інтернет-ЗМІ, інтернет-сторінка, інтернет-сайт, інтернет-версія, інтернет-бібліотека, інтернет-ресурси, інтер-нет-огляд, інтернет-проект, інтернет-простір, інтернет-меню, ін-тернет-кафе, інтернет-вітальня, інтернет-центр, інтернет-пейджер, інтернет-інструкція, інтернет-магазин, інтернет-гроші; інтернет-провайдер тощо.

Конкретизація певних понять, що з'являються у різних сферах життя та розповсюджуються по всьому світу в процесі міжкультурної комуні­кації, також вимагає повних запозичень. Як приклад можна узяти ново­утворення, що з'явилися останніми роками у сфері економіки: 1) маржа (margin) - різниця між цінами, курсами, ставками; 2) ф'ючерси (futures) - вид пінних паперів на деривативній біржі; 3) брендинг (branding) - про­сування конкретної марки на ринок; 5) девіація (deviation) - відхилення; 6) маркетинг (marketing) - вид діяльності, спрямованої на задоволення потреб за допомогою обміну.

Друга група запозичень - змішані. Це запозичення, один або декілька компонентів яких є словами англійської і української мов, наприклад: бізнес-пропозиція, конференц-зал, зірка шоу-бізнесу. У цій групі запо­зичень одна мова сприймає лексичні явища іншої мови, не порушуючи своєї структури. Кожне слово містить у собі певну сукупність формаль­них варіацій, тому, переходячи з однієї мови в іншу, запозичені слова підкоряються варіативності мови-реципієнта. Саме тому, наприклад, від запозичених іменників можна утворити похідні слова: мерчандайзинг -мерчандайзинговий; маркетинг - маркетинговий; рекрутинг - рекрутин-говий [10, с. 1].

Як зазначає дослідниця О. Дьолог, україномовні засоби масової ко­мунікації подають велику кількість англіцизмів для дослідження. Навіть якщо не брати до уваги фахову термінологічну лексику, то у популярно­му вжитку англіцизми зустрічаються у найрізноманітніших тематичних групах: економіка, банківська справа, фінанси, кіно, телебачення, музи­ка, розваги, комп'ютерна техніка та технологія, спорт, побутова техніка, сервіс, політика, страви та напої, тварини, медицина, одяг, тканини, кан­целярське приладдя, офісна техніка, назви осіб.

Численні новітні англійські запозичення, які тематично сггіввідно­сяться з економікою, банківською справою і фінансами, зумовлені вели­кими змінами в цих сферах життя і впровадженням ринкової економіки в Україні, а з нею і виникненням потреби в найменуванні нових явищ, які вже мають інтернаціональні (переважно на ґрунті англійської мови) на­зви (наприклад, компанія, аудит, лізинг, кріейтор тощо) [3, с. 1].

Та разом із англомовними неологізмами, які не мають відповідників в українській мові, в наше мовлення все частіше й частіше проникають слова, які мають безліч українських синонімів. Як справедливо зазначає В. Радчук, "внаслідок цього відбувається не поповнення мови, а заміна, не розвиток, а поступове витіснення.

На одній шпальті "України молодої", як зауважує науковець, на по­значення зв'язківця з громадськістю зустрічаються піарник і піарщик. З того ж видання дізнаємося, що є Київський PR-клуб і кафедра PR у Могилянці, є у столиці України директор фірми "Юкрейніан соціолоджі сервіс" (Української соціологічної служби), бігборди (рекламні панно, стенди), що їх встановив директор з розвитку бізнесу холдингу "Відео Інтернешнл Київ" [7, с. 5].

Англомовні запозичення зустрічаються в українській мові не лише для позначення слів щоденного вжитку, а для створення назв різних ор­ганізацій та установ, які мають не іноземне, а вітчизняне походження. В Україні можна побачити не тільки такі назви міжнародного вжитку як McDonald's та Gallina Blanca, але й назви продукції національного виробника як, наприклад, Obolon beer, Mirgorodska, Nemiroff. Для су­часного українця звичними є такі фрази як made in, high-tech, назви те­леканалів ICTV та MTV, програми яких переповнені різними ток-шоу, хіт-парадами, експрес-інформами, реаліті-шоу, медіа-клубами та теле-маркетами [6, с. 3].

Більшість науковців, як наприклад О. Чередниченко, вважає, що такі процеси здебільшого пояснюються тим, що у частини вітчизняних журна­лістів, які безмежно полюбляють вживати англо-американізми за потре­бою і без неї, сформувався професійний жаргон. На шпальтах газет та в електронних ЗМІ можна часто зустріти такі слова і звороти, як PR (піар чорний/білий), піарист, піарити, бренд, ньюс-мейкер, топ-менеджер, но­вини хай-теку, спічрайтер тощо. Не менш екзотичними виглядають і такі слова як гед-лайн (замість заголовок), спічрайтер (замість секретар-рефе-рент), ньюс-мейкер (замість редактор новин), піар (замість пропаганда), піарист (замість політтехнолог), хайтек (замість сучасні / новітні техно­логії) [6, с. 4].

Зважаючи на різноманітність та велику чисельність вищезгаданих ан­гліцизмів, які з'являються у різних сферах життя, надзвичайно актуальни­ми є питання, що постають перед сучасними дослідниками: "Хіба можли­во взяти англійський термін і прямо трансформувати його в іншу мову ібути впевненим, що він буде вжитий так само і створить таку саму розумо­ву картину? Чи культурний шар означає, що вжите слово вибране чи ство­рене має мати однаковий вплив і на розмовника і на слухача?" [5, с. 74].

Як відповідь на це запитання можна процитувати думку А. Вежбиць-кої, яка вважає, що "процесові формування понять і їхнього введення у лексичну систему передує процес "вибору" найбільш суттєвої сторони предмета чи явища, а вже потім - фіксування її в народній пам'яті за до­помогою введення нової" [12, с. 235].

Для того, щоб дізнатися, як українська молодь ставиться до явища активного залучення англомовних лексичних одиниць до складу україн­ської мови, наскільки серйозно суспільство сприймає ситуацію, що скла­лась, і як власне впливають англіцизми на його щоденне життя та спіл­кування, було проведено соціолінгвістичне дослідження, в ході якого студентам було запропоновано дати відповіді на п'ятнадцять запитань, що стосуються проблематики англіцизмів.

Результат опитування п'ятдесяти осіб за допомогою анкетування свідчить про досить неоднозначне бачення проблеми сучасним укра­їнським суспільством. Так, наприклад, 62% опитуваних зазначили, що часто зустрічають англіцизми у повсякденному житті, 32% - лише час від часу, а 6% - взагалі не звертали на це уваги. Стосовно доцільності ви­користання англомовних запозичень у сучасній українській мові думки опитуваних розділились наступним чином: 16% респондентів вважають таке явище доцільним, 12% - категорично не погоджується з цією дум­кою, а переважна більшість - 72% опитуваних - стверджують, що вжи­вання англіцизмів в окремих випадках є цілком виправданим. Тим біль­ше, останню тезу яскраво підтверджує аналіз одразу двох інших пунктів анкети. По-перше, 82% респондентів стверджує, що використання англі­цизмів неможливо уникнути у зв'язку з особливостями їх спеціальності. По-друге, 84% опитуваних вважає, що не всі англомовні запозичення мають українські відповідники. Крім того, 26% респондентів підтвер­джують використання англомовних лексичних одиниць у своєму мов­ленні та при написанні текстів, 6% - заперечують такий факт, а 66% по­годжується, що іноді все ж таки використовує слова такого типу. Серед слів, які першими спали на думку опитуваним, найчастіше згадуваними є окей, комп 'ютер, шоу, ноу-хау, сингл, спікер, піар, промоутер, юза-ти, топ-менеджер, дистриб'ютор, менеджмент, хай!, тренд, кулъний, бренд, моніторинг, волонтер, комунікація, інтернет-провайдер, інспі­рація, трек, паті, конгрегація, маркетинг, сорі, копірайтер, інтерекшн, ді-джей, лузер, геймер, композиція, едукація, сек 'юріті, фешн, райдер, резистентність, менеджер, інтерпретація, паблікрелейшнз, інновацій­ний, предикат, мерчендайзер, рецепція, хауз, юзер, мембер, бізнес, бос, прайс, хай-тек, тачскрін, індиферентний, резервувати, бойфренд, кул,аутсайдер, дефініція, супервайзер, експозиція, інтенція, принтер, ска­нер, офіс, фейс, інвестігетор, ранжування, копіпейстінг, хелоу!, бай-бай!, деривація, сенкс, глобальний, ху ноус, супер.

Незважаючи на те, які саме англіцизми використовують опитувані у своєму мовленні, найважливішою їх функцією вони називають конкре­тизацію понять, що з'являються у різних сферах життя. Наступною за важливістю респонденти називають функцію позначення елементів чу­жої культури. Далі, на їх думку, варто виділити роль англіцизмів у сти­лістичному увиразненні мови, і найменш значимою було визнано функ­цію осучаснення мови.

Важливо зазначити, що у ході анкетування було з'ясовано такий факт: у 6% опитуваних виникають труднощі при розумінні англомовних запозичень у тексті, 52% - стверджують, що в них немає проблем з ро­зумінням англомовних лексичних одиниць, а 42% - визнали, що хоча лише іноді, та все ж для них англіцизми теж створюють певні незручнос­ті. Тож можна стверджувати, що, будучи запозиченими з іншого мовного та культурного середовища, англіцизми є чужими для української мови, а тому можуть створювати певні труднощі при розумінні того чи іншого тексту, особливо у випадках, коли людина не володіє англійською мо­вою на високому рівні та зустрічається з певним виразом вперше.

На думку більшості опитуваних (44%), потребау використанні англіциз­мів залежить від стилю та особистих вподобань автора, 24% респондентів вважає, що на це впливає тематика тексту, 22% опитуваних стверджують, що така потреба виникає залежно від аудиторії, на яку текст розрахований, і 10% опитуваних дотримуються думки, що від стилю твору.

При визначенні найбільшої доцільності вживання англіцизмів у пев­них стилях мовлення найбільшу і водночас однакову підтримку отри­мали одразу два стилі. Так, 34% респондентів вважають доречним ви­користання англомовних лексичних одиниць у наукових текстах, і рівно стільки ж - в усному мовленні. 22% опитуваних називають найдоцільні­шим вживання англіцизмів у ЗМІ, і лише 10% респондентів вважає най­доречнішим застосування англомовних лексичних одиниць при написан­ні художньої літератури.

Разом з тим, самі опитувані зазначили, що переважно вживають англі­цизми в усному мовленні, при спілкуванні з друзями та за неофіційних обставин. Так стверджує 46% респондентів. При цьому, 18% опитуваних використовує англомовні запозичення у зв'язку з професійною та науко­вою діяльністю. З-поміж решти вказаних випадків вживання англіцизмів слід відзначити 8%, які пов'язуються з відсутністю українських відповід­ників до певних англіцизмів.

Уникати використання англіцизмів, на думку 20% респондентів, вар­то у спілкуванні з аудиторією, яка потенційно не розумітиме їх значення

(люди старшого покоління, ті, хто взагалі не володіє англійською мо­вою). Не вважають доцільним вживання англомовних запозичень на офі­ційних та ділових зустрічах 18% опитаних. Незалежно від обставин, але за можливості знайти український відповідник зазвичай уникають англо­мовних лексичних одиниць 12% респондентів. 6% опитаних називають недоречним використання англіцизмів тоді, коли мовець не розуміє їх значення. З-поміж інших зазначених варіантів варто виділити тезу, що уникати вживання англіцизмів слід за умови пуристичних налаштувань автора чи аудиторії. Хоча, на думку багатьох дослідників, як, наприклад, Харчевки, "було б абсолютною помилкою не сприймати усі запозичен­ня, тобто виявляти надмірний пуризм. Адже серед запозичень є й такі, які необхідні живій мові для розширення її виражальних можливостей, зокрема для концептуального розмежування двох споріднених понять, стилістичного увиразнення засобів номінації, позначення елементів чу­жої культури та інтернаціональних реалій" [13, с. 5].

Усвідомлюючи необхідність використання англіцизмів за певних обставин та позитивні сторони наявності запозичень в українській мові, респонденти вказують, що, на їх думку, найбільшим негативом при вживанні англомовних лексичних одиниць є нерозуміння значення ан­гліцизмів пересічними носіями мови (так вважає 50% опитаних). Неба­жаним явищем, як вважає 46% респондентів, є заміна українських слів їх англомовними відповідниками у процесі творення тексту. Ще 4% опитаних вбачає негатив у складнощах при вимові та запам'ятовуванні англіцизмів.

Такі недоліки респонденти, вочевидь, сприймають як несуттєві, оскільки 78% з них не вважає, що англійська мова становить загрозу українській. Разом з тим, 22% опитаних все ж стверджує, що така за­гроза існує.

Варто зазначити, що проблема безпеки національних мов та й культур взагалі у зв'язку з поширенням глобальної англійської мови та америка­нізацією різних сфер життя як в Україні, так і в світі сприймається без надмірного занепокоєння, адже лише незначна частина мешканців За­хідної Європи в дійсності відчуває тривогу з цього приводу. У результаті проведеного міжнародного дослідження тільки 19% опитаних в Італії, 24% у Німеччині та 27% у Великобританії (що не суттєво відрізняється від наведеної нами статистики щодо українського суспільства) погоди­лося з тим, що американська масова культура (мова, музика, телебачен­ня, кіно) становить собою серйозну загрозу культурам інших країн світу. Лише у Франції цей показник досяг 33% опитаних [13, с. 6].

Виходячи з результатів проведеного дослідження, можна стверджу­вати, що суспільна думка стосовно поширення, засвоєння та активного застосування англомовних лексичних одиниць є неоднозначною. З одно­го боку, пересічні носії української мови вживають англіцизми і назива­ють це вимогою своєї спеціалізації. З іншого, вказують низку негативів, пов'язаних з поширенням англіцизмів та вважають за необхідне обмеж­увати їх застосування. Тим більше, результати опитування свідчать про недостатньо глибоке та точне розуміння українцями багатьох англомов­них запозичень. Втім, не вбачаючи серйозної загрози збереженню укра­їнської мови та культури у значному поширенні англомовних лексем, переважна більшість сучасної молоді активно застосовує англіцизми у різних сферах життя, замінюючи ними питомо українські слова.

Література:

1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. / Ф. С. Бацевич-К. : 2004. -342с.

2. Дзюба І. Глобалізація й майбутнє культури [Електронний ресурс] / І. Дзюба. - Режим доступу до статті: dialogs, org. иа/

3. Дьолог О. Загальна характеристика складу новітніх англіцизмів в україн­ській мові [Електронний ресурс] / О. Дьолог. - Режим доступу до статті: www. rasnauka. com/ 2_ANR... / 3_57397. doc. htm-

4. Новоселецька С. В. Вплив глобалізаційних процесів на мовну соціалі­зацію та міжкультурну комунікацію / С. В. Новоселецька // Наукові записки. Серія "Філологічна". - Вип. 9. - 2008. - 672 с.

5. Новоселецька С. В. Глобальна англійська у Євросоюзному контексті / С. В. Новоселецька//Наукові записки. Серія "Філологічна". - Вип. 11. -2009. -684 с.

6. Пауер К. У 2015 році півсвіту говоритиме англійською [Електронний ресурс] / К. Пауер. - Режим доступу до статті: http:// www. patent, net. иа/ intellectus/ patentbureau_news/ innovation/ 390/ ua. html

7. Радчук В. Глобалізація і переклад [Електронний ресурс] / В. Радчук. -Режим доступу до статті: rathenia. info/ txt/ radchukv/ 03. html

8. Семигінівська Т. Г. Вплив глобалізації на мову як аспект культури сус­пільства [Електронний ресурс] / Т. Г. Семигінівська. - Режим доступу до стат­ті: visnyk. sumdu. edu. иа/

9. Чередниченко О. І. Мова і культура у контексті глобалізації [Електро­нний ресурс] / О. І. Чередниченко. - Режим доступу до статті: www. ualogos. kiev. иа/ category. html?number=60&category=10

10. Хом'як I. M. Аналіз міжмовних впливів/ І. М. Хом'як // Наукові запис­ки. Серія "Філологічна". - Вип. 9. - 2008. - 672 с.

11. Шустак Ю. І. Глобалізація та англіцизми в українській мові / Ю. І. Шустак // Студентські наукові записки. Серія "Філологічна". - Вип. 3. - 2010. - 160 с.

12. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и праг­матики/ А. Вежбицкая. -М: 2001. - 272с.

13. Харчевка А. С. Глобализация культуры: мифы и реальность [Електро­нний ресурс] / А. С. Харчевка. - Режим доступу до статті: www. bsuir. by/ m/ 12 100229 1 48745. doc

Страницы:
1 


Похожие статьи

С В Новоселецька - Використання англомовних лексичних одиниць в українському суспільстві