С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник - страница 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

С.Ю. Жарко Г.Г. Жданова

ПРАКТИКУМ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

Дніпропетровськ

НГУ

УДК 811.161.2 (075) ББК 81.2 Укр-923 Ж 35

Рекомендовано редакційною радою Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (протокол № 6 від 07.06.2011)

Рецензенти:

В. П. Олексенко, д-р філол. наук, проф. (Херсонський державний університет), директор Інституту філології та журналістики;

А. М. Поповський, д-р філол. наук, проф. кафедри мовної підготовки (Університет внутрішніх справ України).

Жарко С. Ю.

Ж 35       Практикум з української мови [Текст]: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / С.Ю. Жарко, Г.Г. Жданова. - 2-ге вид., доп. і випр. - Д.: Національний гірничий університет, 2012. - 256 с.

Зміст видання відповідає програмі дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)».

Докладно розглянуто теоретичні засади української граматики, подано найрізноманітніші завдання на засвоєння та закріплення навчального матеріалу, зразки фонетичного, морфологічного й синтаксичного розбору, підсумкові диктанти, тестові завдання, питання для самоперевірки. Матеріалом для вправ слугують художні твори класичної та сучасної української літератури.

Рекомендовано для студентів вищих навчальних закладів, слухачів підготовчих відділень, абітурієнтів і школярів.

УДК 811.161.2 (075) ББК 81.2 Укр-923

© Жарко С. Ю., Жданова Г. Г., 2012 © ДВНЗ «Національний гірничий університет», 2012

Передмова

Важливе завдання сучасної вищої школи - підготовка висококультурних фахівців. Невід'ємним елементом культури поведінки особи є культура мовлення, що полягає, перш за все, в оволодінні нормами сучасної літературної мови, вмінні грамотно і чітко висловлюватися.

Навчальний посібник пропонується студентам вищих навчальних закладів усіх напрямів підготовки, а також старшокласникам та абітурієнтам з метою набуття й закріплення навичок грамотного письма, підвищення культури мовлення, вироблення вмінь аналізувати мовні явища, глибшого засвоєння теоретичного матеріалу з таких розділів, як лексикологія, фразеологія, фонетика, орфографія, морфологія, словотвір, синтаксис і пунктуація.

Теоретичний матеріал, викладений у посібнику, подається у вигляді таблиць, що сприяє кращому його засвоєнню та використанню. Висвітлені теми закріплено системою вправ, тестових завдань, а також диктантів, дібраних із класичної та сучасної української літератури, публіцистики, фольклору, зокрема з творів, передбачених програмою підготовчого відділення. Тексти диктантів розкривають багатство й красу рідної мови й мають пізнавальне та естетично-виховне значення. З метою самоперевірки знань кожна тема завершується тестовими завданнями, до яких подаються в кінці посібника ключі. Навчальний посібник містить зразки фонетичного, морфологічного, морфемного й синтаксичного розбору.

Посібник може бути використаний не лише студентами, старшокласниками, слухачами підготовчих відділень та курсів, а й учителями-мовниками.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ Лексикологія - розділ мовознавства, який вивчає словниковий склад певної мови.

Лексика - це всі слова, що вживаються у мові, або її словниковий склад.

Слово - це найменша самостійна одиниця мови. Кожне слово має такі ознаки: фонетичну оформленість, певне значення, належить до якоїсь частини мови, здатне до відтворення.

Класифікація слів української мови

Розрізнення слів

Групи слів

Приклади

1. За значенням

Однозначні

Багатозначні подібні (синоніми) протилежні (антоніми)

кисень,  ампер, лікар, Па­риж, комп 'ютер лінія, плата, голова кашкет - картуз, кепка вечір - ранок, виграти - програти

2. За звучанням або написанням

Омоніми

Омографи Омофони

лава   (предмет)   - лава

(речовина)

білизна - білизна

мене - мине; орел (птах) -

Орел (прізвище)

3. За походженням

Незапозичені Запозичені з різних мов

бублик, скирта, полуниця пальто,     кітель, базар, лекція

4. За сферою вживання

Загальновживані Терміни

Професіоналізми Діалектизми

небо, стіл

фонема, менеджер

кок (кухар), фанера (спів

під фонограму)

файний   (гарний), табівка

(шкіряна торбина)

5. За активністю вживання

Активного вжитку Пасивні (застарілі і нові)

прогноз, шосе, квартал,

дзиґар (годинник), свита (верхній одяг), чоло (лоб), реєлтор, шопінг

6. За емоційним забарвленням

Нейтральні Емоційно-забарвлені

телевізор, сукня, банк, бізнес

дівчинонька, ледащо, чадо, матуся

Поділ слів за значенням Однозначні й багатозначні слова

Правила

Приклади

1. Однозначними називаються слова, які мають одне значення. Такими є назви людей, тварин, рослин, предметів, місяців, днів тижня, більшість відносних прик­метників, числівники і терміни.

2. Багатозначними вважаються слова, що мають два і більше значень. До їх складу належить переважна частина слів нашої мови.

директор, львів' янин,   дельфін, окунь, груша, конвалія, піджак, стіл, травень, калиновий, десять, струм, гіпотеза

Джерело    -    1. Потік    води, що утворюється внаслідок руху підземних вод на поверхню землі. 2. Те, що дає початок чому-небудь, основа чогось. 3. Писемна пам 'ятка, документ

Пряме і переносне значення слів

Приклади Дівчинка йде додому. Дідусь іде

_Правила_

1. Пряме - це основне, первинне лексичне значення слова, що безпосередньо вказує на зв'язок слова з позначуваним поняттям.

2. Переносне - це вторинне лексичне значення, що виникає внаслідок перенесення назви з одного явища дійсності на інше за подібністю чи спільністю ознак._

Вправа 1. Прочитайте подані слова. Визначте, які з них є однозначними, а які багатозначними.

Тариф, зуб, прикметник, з' явитися, теорема, роман, заєць, солодкий, атом, рекорд, слюсар, молекула, тембр, боронити, топити, Дніпро, світлий, напруга, ім' я, зупинка, волейбол, земля, сердечний, вистава, реклама, графік, малий, край, експорт, товариство, Полтава, добрий, файл, революція, залізний, донька, рослина, клен, ядро, іграшка, квадрат, сивий, аксіома, вишневий.

Вправа 2. Прочитайте подані словосполучення і визначте, у яких із них слова вжито в переносному значенні.

Замислений хлопець - замислені гори; цвітуть вишні - цвіте захід - цвіте картопля; ранній вечір - рання зустріч; бреде осінь - бреде дідусь; галерея прихильників - картинна галерея; сваряться діти - сваряться клени; світла людина - світла сукня - світлий ранок; співає душа - співає дівчина - співає колос; вузька дорога - дорога до успіху - пряма дорога; марять квіти - марить дитина; чорна сукня - чорна душа - чорна фарба; гасне пісня - погасло

полем.

Дощ іде цілий день. Час іде.вогнище - гаснуть хмари; велика аудиторія - аудиторія затихла; кирпатий ніс -ніс корабля; зашепотів у вушко - вушко голки; густий ліс - ліс рук.

Синоніми

Синоніми - слова, різні за звучанням, але однакові або близькі за лексичним значенням, наприклад: місце, де беруть воду, - це криниця, колодязь.

Синоніми об'єднуються в синонімічні ряди. Синонімічний ряд - це група слів, що мають спільне значення (лелека - чорногуз, бусел, бузько) або (говорити - казати, мовити, розмовляти, балакати, гомоніти, базікати, варнякати, теревенити).

Типи синонімів

Визначення

Приклади

1. Абсолютні - це слова, відмінні за написанням та звучанням, але одна­кові за значенням.

мовознавство-лінгвістика, спектакль - вистава, біографія - життєпис

2. Лексичні - слова, семантично близь­кі, але не тотожні.

тепло - жарко, здібний -обдарований, талановитий

3. Стилістичні - слова однакові за зна­ченням, але різні за емоційним за­барвленням чи стильовою співвідне­сеністю.

рекомендувати - радити, говорити - балакати, базікати, мати - ненька

Групи синонімів за характером уживання

1. Загальновживані - перебувають у синонімічних відношеннях незалежно від контексту.

безодня - прірва, провалля

2. Контекстуальні  -  мають близьке значення тільки в певному контексті.

Спить земля у сяйві голубім і спить земля в промінні голубім.

Вправа 3. Доберіть до поданих слів синоніми, поясніть відмінності в їх значенні.

А. Давній, швидкий, відвертий, дужий, винагорода, гілка, галасувати, іронія, досліджувати, гадати, бити, щиро, укупі, винятковий, незабаром, колись, невинний, пустота, лікар, мучитися, поширений.

Б. Розмова, мир, надійний, фотографія, доповідати, тактовний, невдача, суть, рухливий, одвічний, лицемірний, чистий, руйнувати, сильно, труднощі, садиба, річниця, природний, особливий, досвід, робітник.

Вправа 4. Доберіть до поданих іншомовних слів власне українські синоніми.

Авторитет, амбіція, аплодисменти, апатія, анулювати, аномалія, базис, білінгвізм, вульгарний, демократія, ігнорувати, інцидент, дефект, домінувати, екземпляр, екзотичний, економний, експеримент, елегантний, елітний, ерудований, компетентний, компроментувати, конфіденційний, конфіскувати, координувати, лаконічний, легальний, лімітувати, фамільярний, фіктивний.

АНТОНІМИ

Антоніми - слова, які належать до однієї й тієї ж частини мови й мають протилежні значення, наприклад: правда - неправда, ніжний - грубий, зустріч - розлука, перший - останній, тепло - холодно.

Розряди антонімів за структурою

1. Однокореневі

воля - неволя, раціональний - ірраціо­нальний

2. Різнокореневі

ласкавий - грубий, день - ніч, тепло -холодно

Класифікація антонімів за сферою вживання

_Правила_

1. Загальномовні - протилежне значення сприймається поза контекстом.

2. Контекстуальні - слова набувають протилежного значення тільки в певному контексті._

Приклади гарно - погано радість - сум У душі моїй - місця немає туманам. У душі моїй - сонце червоне буя... (В. Симоненко).

Вправа 5. До поданих слів доберіть антоніми, охарактеризуйте їх за структурними ознаками.

Піднімати, опівночі, схвильований, сутеніло, виразно, тривожний, старий, спуститися, майбутнє, наближатися, боягуз, грубий, достойний, брати, нужда, бездарний, небажано, пізно, велетень, небагатий, людяність, чорнявий, успіх, тривалий, пам' ятати, поразка, популярний, ледачий, коштовний, звичайний, ексклюзивний, грубий, перебільшувати, озброєний, сніданок, розкішний.

ОМОНІМИ

Омоніми - слова, однакові або подібні за звучанням і написанням, але різні за лексичним значенням, наприклад: кран (водогінний) і кран (будівельний), лев (тварина) і лев (грошова одиниця).

Групи омонімів

_Правила_

1. Повні омоніми - слова, що належать до однієї частини мови й однакові за своїм звуковим складом в усіх граматичних формах.

2. Неповні омоніми:

а) омоформи - слова, які мають однаковий звуковий склад у певній граматичній формі й належать до різних частин мови;

б) омофони   -   слова,   однакові за

Приклади

блок (пристрій для підняття вантажів),

блок (союз, об' єднання)

шию (від шия), шию (від шити)

мине - мене, Мороз (прізв.)звучанням, але різні за значенням та написанням;

в) омографи - слова, однакові за напи­санням та різні за значенням і звучанням. Засобом розрізнення їх значення слугує наголос._

мороз (сильний), добою - до бою

дорога - дорога, насип - насип, жила - жила

Вправа 6. Прочитайте словосполучення, випишіть ті, що мають омоніми.

Вулканічна лава, дерев' яна лава, вставала лава бійців; чужа душа, красива душа; важка доля, валятися долі; сльоза до повік, зостануся твоєю повік; шепче хвиля, шепче дівчинка; терпіти муку, молоти із зерна муку; золоте поле, жінка поле; коти м' яч, сірі коти; лютий мороз, лютий чоловік, холодний лютий; молода качка, качка в морі; сильний голос, веселий голос; знайти радій, радій життю; смачний обід, вузький обід; провести захід, червоний захід; жати жито, жати руку; на морському березі, на високій березі; крило птаха, крило літака; клуб диму, сільський клуб; доривали яму, доривали траву.

Вправа 7. Уведіть подані слова в контекст. З'ясуйте, які з них є омонімами, а які багатозначними.

Опікати, чари, зірка, моторний, гарячий, зелений, точити, обминати, серце, хвіст, наліт, начистити, мило, літній, сухий, завивати, досипати, двірник, блок, завести, шах, корінь, таз, меню, файл, тикати, топити.

Склад лексики сучасної української літературної мови з погляду походження

За походженням лексика сучасної української мови поділяється на дві групи: корінна українська, наприклад: вишня, вечір, двір та іншомовна,

наприклад: інститут, кинджал, мольберт, балет, лідер.

Корінна українська лексика

1. Слова індоєвропейського поход­ження. Їх можна зустріти в усіх або більшості мов індоєвропейської сім'ї.

2. Спільнослов' янська лексика, що стала загальним надбанням багатьох слов' янських мов. До неї відносять дав­ні латинські, грецькі, германські запо­зичення.

3. Власне українські слова. До них належать назви осіб, будівель, страв, напоїв, назви одягу та взуття, предметів побуту, а також поняття, пов' язані із суспільно-політичним життям, військо­вою сферою, виробничою діяльністю, освітою та вихованням тощо._

Приклади

лікоть, полова, око, мати, вузький, молоко, іти, жити

сваха, онук, буря, вежа, осел, хліб, мити, огірок, полотно, церква, ко­роль, ліки, осел

працівник, промовець, будинок, борщ, холодець, сорочка, спідниця, бриль, рушник, рядно, кошик, хустка, освіта, повітря, чинити, хист, гичка, кисень

_Іншомовна лексика_

1. Запозичення зі слов' янських мов:

- із старослов'янської мови (переважно назви понять, пов' язаних з релігією та мораллю);

- з російської мови (виробнича, суспільно-політична, ділова, побутова лексика);

- слова, засвоєні з польської мови (військова, суспільно-політична, вироб­нича, побутова та інша лексика).

2. Запозичення із неслов'янських мов:

- з тюркських мов:

а) назви адміністративно-політичних, військових понять;

б) назви побутових речей;

в) назви тваринного, рослинного світу;

г) назви продуктів харчування;

д) назви поселень, будівель;

- з грецької мови:

а) назви релігійних понять;

б) назви суспільно-політичної сфери;

в) наукові та мистецькі терміни;

- з латинської мови:

а) освітня та мовознавча лексика;

б) математичні й технічні терміни;

в) юридична лексика;

г) адміністративно-ділова лексика;

д) медичні терміни;

е) суспільно-політична лексика;

ж) мистецтвознавча лексика.

3. Запозичення із західноєвропейських мов:

- з німецької:

а) лексика військової справи;

б) технічна та будівнича лексика;

в) назви культури й мистецтва;

г) торгівлі, управління та побуту;

- з англійської:_

Приклади

град, глас, раб, ратай, вознесіння, соратник,    вождь, страждати, трудящий, гординя, преподобний посланець,   рудник,   указ, завод, сарафан, гармоніст

рота, уряд, скарга, вирок, хвороба, маляр, мазурка, зичити

хан, султан, козак, каторга, орда,

кинджал, аркан

тюрбан, халат, диван, таз

баран,  ішак, борсук, кизил, айва

ізюм, шашлик, лапша, халва

сарай, амбар, кишлак, шатро

ангел, монах, ікона, панахида демократія, стратегія, автономія орфографія, граматика, театр

лекція, декан, студент, літера конус, куб, траєкторія, турбіна нотаріус, адвокат, прокурор секретар, документ, адміністрація вірус, ангіна, імунітет прогрес, делегат, республіка фабула, варіація, капела

офіцер, штаб, солдат, штурм кран, верстат, штепсель, шифер мольберт, балетмейстер, арфа вексель, бухгалтер, бутерброд

Примітка. Власне українським словам притаманні такі ознаки:

- вживання и після ж, ч, ш, г, к, х у корені (чинити, кисень);

- суфікси -ин-, -ач- (-яч-), -ець, -ник, -к-, -анн-, -енн-, -инн- (Донеччина, сіяч, газівник, промовець, вихователька, дозрівання);

- префікси по-, прі-, між-, перед-, су- (поверх, прізвище, міжгір 'я, супісок).а) політичні й економічні поняття;

б) мореплавські та військові терміни;

в) технічні терміни;

г) спортивні поняття;

д) побутова лексика;

- з французької:

а) суспільно-політична та військова термінологія;

б) технічна та будівнича лексика;

в) назви культури й мистецтва; д) побутова лексика;

- з італійської мови:

а) назви музичних понять;

б) економічна, будівнича, побутова лексика._

лідер, мітинг, бізнес, менеджер шлюпка, танкер, яхта, трап трактор, трамвай, ескалатор футбол, гол, матч, чемпіон джем, джемпер, піжама

преса, асамблея, прем' єр, режим десант, сапер, фронт фюзеляж, монтаж, карбюратор партер, водевіль, рояль, афіша торшер, пальто, жабо, десерт

тенор, адажіо, соната, акорд каса,   інкасатор,   фірма, бароко, фонтан, піца, макарони_

Примітка. Ознаки, за якими можна розрізняти засвоєні слова.

Із старослов' янської мови: наявність звукосполучень -оро-, -оло-, -ере-, -еле- (дерево, голос); ра- на початку слова (раб, ратай); жд (вождь, страждати); початкових є, ю (єдиний, юнак); префіксів воз-, пре-, пред-, со- (вознесіння, преподобний, предтеча, соратник).

З тюркських мов: повторення у слові однакових голосних звуків (баклажан, барабан, утюг, сургуч); наявність звукосполучень -ак, -ан, -лик, -ук, -ун, -ча у кінці слів (табак, баштан, башлик, борсук, табун, алича).

З грецької мови: наявність початкових голосних а, е (ангел, етика); приголосного ф (фантазія); звукосполучень кс, пс, мв (лексика, психіка, амвон); суфіксів -ид(а), -ід(а), (панахида, піраміда); компонентів атмо, аеро, біо, біблі, демо, лог, фон (атмосфера, аеропорт, біологія, демос, фонетика).

З латинської мови: префікси екс-, де-, ім-, контр-, ре-, ін- (експозиція, імпонувати, реконструкція, інкубатор); суфікси -альн-, -ат, -ент, -тор, -ум, -ус, -тур (універсальний, демократ, інформатор, мінімум, інцидент).

З німецької мови: звукосполучення шт на початку слова (штраф), ай, ей у середині слова (майстер, крейда); складні слова без сполучних голосних (балетмейстер, бутерброд).

З французької мови: звукосполучення уа, ам, ан перед приголосним (тротуар, асамблея, вуаль, жанр); суфікси -аж, -ант, -анс, -ер, -йон (фураж, лейтенант, реверанс, режисер, компаньйон).

З англійської мови: звукосполучення дж (бюджет, джем), а також ай, ей у середині слів (комбайн, грейдер); суфікси -инг, -інг (пудинг, демпінг).

Вправа 8. Визначіть, з якої мови запозичено слова кожного рядка.

1. Амплуа, гараж, реверанс, пюре, кулуари, кювет.

2. Штепсель, флейта, штопор, гросмейстер, єфрейтор, штурм.

3. Кемпінг, волейбол, джаз, мітинг, джин, снайпер, смокінг.

4. Експлуатація, глобус, студент, консиліум, імпорт, нотаріус.

5. Ладья, нужда, пустиня, юнак, возвеличити, богоборець, прах.

6. Базар, туман, шашлик, капкан, урюк, кишлак, сундук.

7. Псалом, архів, синтаксис, фосфор, лексикографія, економія, ідея.

Класифікація слів за сферою вживання

_Правила_

1. Загальновживана (стилістично нейтральна) лексика. До неї належать слова - назви основних понять, по-в' язаних із щоденним життям.

2. Лексика обмеженого вжитку:

а) терміни - слова чи словосполучен­ня, що позначають поняття певної га­лузі   науки,   мистецтва, суспільного життя. Терміни бувають:

- загальнонаукові (вживаються в різних галузях науки);

- галузеві (характерні для певного виду діяльності);

б) професіоналізми - слова чи мовні звороти, що вживаються в певному про­фесійному середовищі;

в) діалектизми - це слова, поширені в певній місцевості.

Приклади

поле, річка, сніг, мати, хлопець, кімната, сукня, серце, порося, яблуня, великий, думати, завтра

експеримент, атом, уява, октава, кислота, мікроскоп, чутливість, світогляд, експорт;

аналіз, категорія, синтез, доказ, дослід;

звук, спрощення, флексія, іменник -у мовознавстві

дуб (великий човен із суцільного дерева), калабуха (невеликий човен) - у рибалок; камбуз (кухня) - у моряків

жалива (кропива), кендюх (шлу­нок), когут (півень), каптур (го­ловний убір)_

Вправа 9. Поділіть подані слова на групи: а) загальновживані, б) терміни, в) професіоналізми, г) діалектизми. Терміни погрупуйте за сферою вживання.

Сармати, вуйко, рефлекс, потрібка, скальпель, будинок, біосинтез, день, бісектриса, керсетка, джерело, сольфеджіо, морфема, вуглеводи, усмішка, вітер, нотаріус, трембіта, ранок, нітрати, кок, префікс, родина, монітор, вектор, плечі (верхня частина випуклості горщика), диня, селяни, адвокат, відмінок, телефон, суспільство, алгоритм, земля, груша, крисаня (різновид чоловічого капелюха), рівняння, ферменти, хірург, нота, ягоди, лампач, катод, книгарня, процесор, метро, син, апеляція, кубрик, мед, атмосфера, квіти, президент, файний.

Групи слів за активністю вживання

Правила

1. Активна лексика - основний шар лексичного складу мови, що характеризується високим ступенем уживаності усіма носіями мови.

2. Пасивна лексика - мало вживані в щоденному

Приклади

працівник, молекула, про­живати, знайомий, доку­ментспілкуванні слова, наділені ознаками застарілості або новизни. Серед них виділяють:

а) застарілі слова: історизми (вийшли з ужитку внаслідок зникнення реалій, які вони позначали); архаїзми (витіснилися іншими словами-синоні-мами);

б) неологізми - нові в мові слова (загальномовні та авторські)._

дворянин, лучник, прялка, аршин

перст(палець), жалування (заробітна плата) імідж,   реєлтор, факс, яблуневоквітно (П. Т.)

Вправа 10. Прочитайте та випишіть застарілі слова (історизми).

Мати, боярин, чиновник, онук, шапка, князь, пан, костюм, синій, купець, пшениця, семінарист, черешні, хорунжий, гривня, курка, губернатор, поліцай, віче, ранок, булава, меч, лопата, волость, сенат, олень, ратуша, собор, місяць, бондар, мечник, рік, лакей, пістоль, щит, взуття, покоївка, будинок, гувер­нантка, ходити, дукат, жандарм, вітер, крейцар, міст, панцир, осавула.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 


Похожие статьи

С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник