С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 

тим цим

Зн.

Н. або Р.         те     це          ту цю

Н. або Р.

Ор.

тим     цим              тією цією

тими цими

М.

... тому      ... цьому         ... тій ... цій

... тих   ... цих

Увага! Так само відмінюються займенники отой, оцей. Займенники такий (отакий) відмінюються як прикметники твердої групи. Займенник стільки відмінюється як збірний числівник.

Відмінювання означального займенника весь

Відмінок

Однина

 

Множина

 

Чоловічий рід Середній рід

Жіночий рід

 

Н.

весь (увесь,        все (усе)

вся (уся)

всі (усі)

 

ввесь)

 

 

Р.

всього

всієї

всіх

Д.

всьому

всій

всім

Зн.

Н. або Р.          все (усе)

всю

Н. або Р.

Ор.

всім

всією

всіма

М.

... всьому (... всім)

. всій

. всіх

Увага! Усі інші означальні займенники відмінюються як прикметники твердої групи.

Відмінювання питальних, відносних, заперечних, неозначених займенників

Відмінок

Зразки відмінювання

Н.

хто

що

ніхто

абиякий

хтозна-що

Р.

кого

чого

нікого

абиякого

хтозна-чого

Д.

кому

чому

нікому

абиякому

хтозна-чому

Зн.

кого

що

нікого

абиякого

хтозна-що

Ор.

ким

чим

ніким

абияким

хтозна-чим

М.

... кому

... чому

... нікому

... абиякому

... хтозна-чому

Увага! Складні займенники (заперечні та неозначені) відмінюються лише в основній частині.

Відносний займенник скільки відмінюється як збірні числівники.

Відмінювання питального (відносного) займенника чий

Відмінок

Однина

 

Множина

 

Чоловічий рід   Середній рід

Жіночий рід

 

Н.

чий чиє

чия

чиї

Р.

чийого

чиєї

чиїх

Д.

чийому чиєму

чиїй

чиїм

Зн.

Н. або Р. чиє

чию

Н.або Р.

Ор.

чиїм

чиєю

чиїми

М.

... чийому (чиєму, чиїм)

... чиїй

... чиїх

Вправа 149. Перепишіть речення, розкриваючи дужки й використовуючи займенник у відповідному відмінку.

1. Хтось ударив без жалю по серцю (моє), - і забилося серце в огні золотім (О. Ол.). 2. Від (уся) картини віє (щось) пісенним (О. Довж.). 3. Розходився холод сердитий, немилосердно давить, колеться від (він) натовпу чорна земля, тріскається на (вона) снігова кора (Л. М.). 4. З прибережного пісочку з пос­вистом зриватимуться кулички, а в затоці (ви) зустрічатиме сіра чапля (О. Вишн.). 5. А над (увесь) (цей) світом, де пахощі сіна злегка притрушує туман і дух молодого ще не затужавілого зерна, сяють найкращі зорі мого дитинства (М. Ст.). 6. А може, в (цей) є і (кожен) з (ми) провина, що зараз поріділи солов'їні переспіви, зникли базари чаїних колоній, рідко почуєш жайворонків? (В. Ск.). 7. Любила Мирослава тихі радощі (їх) домашнього життя (В. Ш.). 8. У (наш) краї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з (свій) дитяточком малим (Т. Ш.). 9. Придбав Максим (себе) сина на всю Україну (Т. Ш.). 10. Черешні були високі, крислаті до (той), що порівняти (вони) з чим-небудь було просто неможливо (О. Лев.).

Вправа 150. Перепишіть займенники, поясніть їх правопис. Провідміняйте займенники ніякий, хто-небудь, дехто.

Аби (хто), аби (від) кого, хтозна (що), хтозна (з) чим, ні (який), ні (з) яким, де (хто), де (з) ким, ні (котрий), ні (від) котрого, хто (небудь), з (ким) небудь, ні (що), ні (з) чим.

Вправа 151. Знайдіть у тексті займенники, провідміняйте їх.

Ви прочитали назву "крилате слово". А котре слово крилате? Це був епітет за часів Гомера. Для тогочасних людей, їх способу мислення цей вислів зда­вався мотивованим: адже як інакше можна пояснити те, що усілякі чутки, нови­ни і перекази "перелітають" від міста до міста, від людини до людини? Мабуть у слів є крила. Так писав Гомер, так говорили його сучасники.

Проходив час, і поступово цей влучний образний вислів закріпився у свідомості людей, але не за кожним словом, а лише за тими, які варто було запам'ятовувати і передавати якщо не точно, то не порушуючи їх змісту.

А. Коваль

Морфологічний розбір займенника

Схема розбору

1. Аналізоване слово.

2. Початкова форма, на яке питання відповідає.

3. З якою частиною мови співвідносний.

4. Розряд за значенням.

5. Відмінок.

6. Число.

7. Рід (якщо є).

8. Синтаксична роль у реченні.

Зразок розбору Багато вмів мій дідусь робити (М. Ст.).

Мій (дідусь) - займенник, початкова форма - мій, відповідає на питання чий?, присвійний, називний відмінок, однина, чоловічий рід, виступає у ролі означення.

Вправа 152. Зробіть морфологічний розбір займенників за схемою у поданих уривках.

Варіант А Варіант Б

Кобзарем його ми звемо Думи мої, думи мої,

Так від роду і до роду, Лихо мені з вами,

Кожний вірш свій і поему Нащо стали на папері

Він присвячував народу. Сумними рядами?

М. Рильський Т. Шевченко

Варіант В

І все тут пахне. І хоч пахне не стільки якимись там особливими пахощами степового різнобарв'я, бо траву тут майже геть стирловано, одначе син таки каже істинну правду, що ніщо йому так не пахне, як цей степ.

О. Гончар

Запитання для самоперевірки

1. Яка частина мови називається займенником? Назвіть його ознаки.

2. На які розряди за значенням поділяються займенники? Наведіть приклади.

3. З якими частинами мови співвідносяться займенники?

4. Які займенники змінюються за особами, а які за родами?

5. Займенники яких розрядів змінюються за відмінками як прикметники, а які як числівники?

6. Які особливості відмінювання неозначених займенників?

7. Сформулюйте правила написання неозначених займенників.

Тестові завдання №19

1. Позначте рядок, у якому всі слова є займенниками.

А

Хтось, чийсь, такий, останній, мій

Б

Ти, який, твій, дещо, деколи, цей

В

Абихто, абиякий, абияк, якась, я

Г

Свій, кожний, ніхто, нічия, їхні

Д

Отой, інший, другий, ваш, щось

2. У якому рядку наявні тільки особові займенники?

А

Ти, він, їхній, своя, той

Б

Хто, будь-що, я, цей, ми

В

Вони, ви, я, ми, вона

Г

Ти, він, наш, хтось, скільки

Д

Вона, ваш, котрий, себе, цей

3. Знайдіть займенники, співвідносні з іменниками.

А

Вони, хто-небудь, ніщо, дехто

Б

Ми, себе, наш, казна-що

В

Абихто, котрийсь, він, той

Г

Я, вона, такий, нічий

Д

Казна-хто, ти, сам, яка

4. У якому рядку всі займенники змінюються за родами, числами та відмінками?

А

Якась, їхній, котрий, ніякий

Б

Цей, той, щось, жодний

В

Деякий, мій, нічий, бозна-хто

Г

Ніхто, свій, ці, ваш

Д

Скільки, себе, твоя, чий

5. Позначте рядок, у якому займенники належать до одного розряду.

А

Нікотрого, ні з чим, хтозна з ким, ніяка

Б

Що, хто, котрий, який

В

Всякий, інший, такий, самий

Г

Свій, наш, ми, їхній

Д

Стільки, цей, той, мій

6. Займенники якого рядка в непрямих відмінках мають інші основи, ніж у називному?

А

Він, щось, кожний, деякий

Б

Ти, ви, абищо, абиякий

В

Ми, вони, себе, ніщо

Г

Хто, що-небудь, воно, цей

Д

Я, вона, дехто, хтось


7. У якому рядку займенники змінюються тільки за відмінками?

А

Я, ніхто, той, весь

Б

Скільки, ми, щось, наш

В

Будь-хто, що, ти, аніскільки

Г

Ви, дещо, себе, чийсь

Д

Моя, які, ніхто, інший

ПРИСЛІВНИК

Прислівник - це самостійна невідмінювана частина мови, що передає ознаку дії чи стану або ступінь чи міру вияву іншої ознаки.

У реченні прислівники найчастіше виконують функцію обставини, наприклад: І тільки вгорі, над верхівками, ллялося повільне повітря й неквапливо блідло небо. Рано - вранці, ще тільки ледь - ледь заяснів обрій, прокинувся Миколка (О. Донч.).

Розряди прислівників за значенням

Означальні

Обставинні

Якісно-означальні

Кількісно-означальні

Часу

Місця

Причини

Мети

Вказують на якісну ознаку дії, стану або на  спосіб їх вияву, відпо­відають на питання як? у який спосіб? летить швид­ко, вчиться добре.

Виражають міру або ступінь якості чи дії і відпові­дають на питання скільки? в якій мірі? як багато? мало знає, трохи схвильований.

увечері зранку потім згодом

вгорі знизу зверху

спересер­дя

спросон­ня

зозла

навмисне наперекір

Увага! Якісно-означальні прислівники утворюються від якісних прикмет­ників за допомогою суфіксів -о, -е, зберігаючи написання прикметників, і ма­ють ступені порівняння, наприклад: глибше, легше, щільніше, найвище, найдорожче, найкраще, більш низько, менш далеко, найбільш точно.

Про творення ступенів порівняння прикметників див. стор. 114-115.

Вправа 153. Знайдіть прислівники, визначте їх розряди і спосіб творення.

1. Він мовчки дивився на тополі, що коли-не-коли погойдуються від вітру. 2. Петро змалечку знає чабанський труд. Він починається рано-пораненьку, а кінчається опівночі. 3. Батько щось роздумує, потім каже присмучено: "Діди й прадіди день у день пішки ходили, хоч не один в душі сокола носив (О. Г.). 4. У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить. 5. Ти йому по-свійськи, а вінтобі по-свинськи. 6. Справжнє щастя завжди попереду. 7. Задирай голову настільки, щоб шапка не злетіла. 8. Бійся цапа спереду, коня ззаду, а хитрої людини з усіх боків (Н. тв.).

Групи прислівників за походженням та способом творення

Первинні (незначна кількість) Утворилися давно, важко встано­вити їх початкову форму: де, зав­жди, доки, куди, там, тоді, тут.

Вторинні (переважна кількість) Утворилися внаслідок переходу інших ча­стин мови в прислівник, зміни наголосу, додавання часток, прийменників до само­стійних частин мови: навзнак, вплав, за­панібрата, набік, надворі, затепла, куди-небудь, деінде, докупи, далеко, потім, уд­воє, врозтіч._

Вправа 154. Визначте спосіб творення прислівників, запишіть їх, опускаючи риску.

Коли Черниш підходив до поста, його увагу привернув плечистий сер­жант, який саме розмовляв про щось з прикордонниками. Голова його з золота­во-рудим чубом раз у раз витягувалася в/перед. Настільки Черниш міг зрозу­міти, цей сержант відбував службу в 1941 році саме тут, на кордоні. Тепер він гумористично розповідав, жестами й вигуками зображував, як їх бомбили в/пе­рше. Сержант по/тигриному вигинав свою кряжисту, широку спину. З-під по­м'ятої, в мазутних плямах гімнастерки в сержанта виглядала спідня сорочка. Вона була досить/таки брудна, і це ніби трохи соромило його. Одначе він не розгубився, не почервонів, та й взагалі важко було уявити, щоб він коли/небудь червонів. Обличчя його було землисто-сіре і зосталось таким навіть після того, як він витер з нього пилюку. Здавалося, дорожня пилюка на/завжди в' їлася в тіло.

О. Гончар

Вправа 155. Визначте прислівники, від яких можна утворити ступені порівняння. Запишіть усі можливі ступеневі форми.

Темно, холодно, боляче, близько, погано, навмисне, сумно, сліпо, активно, добре, весело, відмінно, високо, смачно, легко, щоденно, швидко, низько, насухо.

Морфологічний розбір прислівника

Схема розбору

1. Аналізоване слово, на яке питання відповідає.

2. Розряд за значенням.

3. Ступінь порівняння (для означальних).

4. Особливості творення.

5. Синтаксична роль у реченні.

Стояла тиха і хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк (М. Ст.).

Згори - прислівник, відповідає на питання (звідки?), обставинний (місця), утворився поєднанням прийменника з з іменником гора, в реченні виконує роль обставини місця.

Вправа 156. Зробіть морфологічний розбір прислівників у поданих реченнях. Поясніть правопис.

1. Вони удвох хутенько піднялися нагору (О. Донч.). 2. Кінь скаче вчвал щосили, щодуху (Л. Укр.). 3. Стара Катеринина мати плаче не лише вдень (О. Зб.). 4. Петро не міг ніколи стерпіти, як обиджували невинно ту безталанну дівчину (О. К.). 5. Адже істина, як ведеться з давніх-давен, обирає для своїх володінь пограниччя наших уявлень (З журн.). 6. Я вже мав нагоду віч-на-віч зустрічатися з ним (М. Ст.).

Запитання для самоперевірки

1. Яка частина мови називається прислівником? Чим прислівник відрізняє­ться від інших повнозначних частин мови?

2. На які розряди поділяються прислівники за значенням?

3. Від яких частин мови утворюються прислівники? Пригадайте написання похідних прислівників.

4. Які сполуки слів називають прислівниковими?

Тестові завдання №20

1. Позначте рядок зі словосполученнями, у яких наявні прислівники.

А

Пірнути глибше, озеро глибше, говорити виразніше, виразніше обличчя

Б

Дорого оцінили, кава по-турецьки, пішов хтозна-куди, промок наскрізь

В

Стиснув міцніше, вклонився низько, найближче село, стало краще

Г

Виходили по двоє, по одному абзацу, виросли вкупі, свиснув голосно

Д

Розповіли цікавіше, смачніше повидло, знали наперед, дрімав уночі

2. До складу яких словосполучень входять прислівники зі значенням ознаки дії?

А

Працював старанно, посаджений весною, жили щасливо

Б

Виросли вкупі, їхали швидко, поділили натроє

В

Поводилися стримано, вчинили жорстоко, вижили на зло

Г

Повернувся пізно, ласкаво промовив, приготовлений наспіх

Д

Говорять навперебій, трохи світліше, мало досліджений

3. У якому рядку не від усіх прислівників можна утворити ступені порівняння ?

А

Погано, дешево, багато, дружно

Б

Часто, гуманно, дорого, оригінально

В

Корисно, насухо, хутко, тихо

139


Г

Зручно, впевнено, приємно, радісно

Д

Пізно, легко, старанно, гостро

4. До складу яких словосполучень входять прислівники зі значенням часу дії?

А

Бачилися щодня, завжди молодий, читав допізна

Б

Зацвіли довкола, прокинувся рано-вранці, незабаром повернеться

В

Приїжджали влітку, запросять колись, справився миттю

Г

Загриміло на світанку, потепліло надвечір, дощитиме завтра

Д

Давно відомий, захоплений нині, відпочивають частіше

5. У прислівниках якого рядка в процесі творення ступенів порівняння відбуваються зміни приголосних?

А

Смачно, рідко, глибоко, глухо

Б

Важко, дорого, близько, високо

В

Вузько, тяжко, солодко, швидко

Г

Коротко, широко, повільно, легко

Д

Далеко, дбайливо, мало, низько

міри

6.   У якому рядку до складу всіх словосполучень входять прислівники зі значенням та ступеня дії, ознаки?

А

Збирали удвох, трохи недомалював, рухається швидше, гарно працює

Б

Надто довго, зовсім близько, завжди запізнюється, говорила впевнено

В

Поділили натроє, дуже гарно, збільшити вдвічі, запросили додому

Г

Побачилися востаннє, менше знати, сказано доречно, ледь помітний

Д

Їхали помалу, набагато краще, більше добра, скоро продовжать

ДІЄСЛОВО

Дієслово - це самостійна (повнозначна) частина мови, яка означає дію або стан і відповідає на питання: що робити? що зробити? що робиться з пред­метом? у якому стані перебуває предмет?

Форми дієслова

Неозначена (інфінітив)

Способові

Безособові

Дієприкметник

Дієприслівник

Характеристика дієслівних форм

Назва форми

Лексичне значення

Граматичні ознаки

Синтаксична роль

1. Інфінітив (що робити? що зробити?)

Дію або стан особи, предмета:

розповідати, милуватися

Вид (недоконаний, доконаний); перехідність -неперехідність

Присудок, підмет, додаток, рідше означення, обставина

2. Способові

 


форми:

а) дійсного способу

б) умовного способу

в) наказового способу

Дію, яка відбуває­ться чи відбудеть­ся реально:

пояснив, святкує, запросять

Дію   бажану або можливу за певних умов: защедрувала б, зустріли б

Прохання, побажа­ння, спонукання до дії, наказу: відпочинь, нехай дбають

Час (минулий, те­перішній, майбут­ній),

для минулого часу -

рід, число;

для теперішнього й

майбутнього - особа

й число.

Рід, число

Особа, число

Присудок

3. Безособові дієслова

Дію або стан, що відбуваються неза­лежно від особи, і позначають:

- явища природи (світає, смеркає, вечоріє, замело);

- стан людини (мо­розить, примари­лося, кортить);

- випадковість (повезло, не везе, таланить);

- буттєвість (мину­лося, було, не ста­ло)

Незмінювана форма

Присудок в

односкладному

реченні

4. Форми на -но, -то

Дію, що, як правило, спрямована на об' єкт: пошито сукню, виконано завдання

Незмінювана форма

Присудок в

односкладному

реченні

5. Дієприкмет­ник

Ознаку предмета за дією :

заплетена коса, омиті хліба

Рід, число, відмі­нок, вид, час, активний чи паси­вний

Узгоджене означення


6. Дієприслів­ник

Додаткову дію, пояснюючи в реченні дієслово-присудок :

зупинився (коли?) побачивши Христину; ішли (як?) співаючи

Вид, час, перехідність -неперехідність

Обставина

Вправа 157. Випишіть з уривка дієслова та дієслівні форми, визначте, на яке питання вони відповідають, з'ясуйте їх лексичне значення.

Вечоріло. Сонце, цілий день закрите хмарами, надвечір вибилося з своєї неволі і, сідаючи за гору, обливало червоним світом усе село. Світ, падаючи на сніг, знімався високо вгору, красячи холодне зимнє повітря: здавалося, воно палало-гоготіло. По небу шматками розіслалися хмари темно-зелені, аж чорні, і додавали ще більшої краси прозорому повітрю. Мороз дужчав. З села доносилися нестихаючі викрики жінок, з майдану чувся неугавний клекіт чоловіків. Якось чудно було, якось сумно, як тільки буває зимнього вечора.

Панас Мирний

Видові форми дієслів

Дієслова недоконаного виду (означа-

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 


Похожие статьи

С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник