С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник - страница 19

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 

Споночіло, а ворон усе не міг задрімати на своїй тополі. Він дивився на село, що лежало під великими білими зорями, важко вгрузнувши в засніжену землю та легенько розгойдуючи роговища в'язів та осокорів, наче старезний лось на лігві.

В. Дрозд

1. Яку частину мови називають дієсловом?

2. Назвіть дієслівні форми та їх граматичні ознаки.

3. Які дієслова належать до перехідних, а які до неперехідних?

4. Які є види дієслів? Як утворюються видові пари дієслів? Які дієслова належать до одновидових?

5. Охарактеризуйте  категорію  способу дієслів.  Яку дію позначають дієслова в дійсному способі, яку в умовному, а яку в наказовому?

6. Назвіть дієслівні форми часу. Охарактеризуйте їх.

7. Що  таке  дієвідмінювання?  Як  відбувається  розподіл  дієслів на дієвідміни?

8. Охарактеризуйте дієприкметник як форму дієслова.  Назвіть його ознаки.

9. Визначте граматичні значення та синтаксичні функції дієприслівника.

Тестові завдання №21

1. Знайдіть рядок, у якому всі слова є дієслівними формами.

А

Засмучений, зів'ялий, грайливий, майструвати

Б

Замовлено, вразивши, отруєний, вибір

В

Вечоріє, ввечері, зцілити, намовляючи

Г

Тужити, пораховано, засіяли, дощить

Д

Обеззброєний, гуркотіння, ощасливили, посміхнувшись

2. У якому рядку всі дієслова належать до особових?

А

Сидять, приніс би, написано, спіть, нехай знають

Б

Малюймо, відпочиваю, підклеїш, будуть згадувати, сіяли

В

Запланований, навчились, заспокоїли, міркувати, гостювали

Г

Поділимо, посміхаючись, кажи, будуватиму, сповивала

Д

Розквітла, зачарують, смеркало, скажіть, ллється

3. Позначте рядок з неперехідними дієсловами.

А

Бігти вулицею, усміхнутися дівчині, гримати у двері

Б

Задуматися над чимось, обіцяти гостинець, зустрічатися з товаришем

В

Покотився стежкою, опинитися на вулиці, посіяти квіти

Г

Долати перепони, користуватися калькулятором, зруйнувати все

Д

Запросити до хати, фарбувати підлогу, сховати під стіл

4. У якому рядку всі дієслова належать до однієї дієвідміни?

А

Подорожувати, радіти, клеїти, цвісти, гуляти

Б

Шуміти, кроїти, любити, спати, колоти

В

Гукати, шити, ловити, в'язати, берегти

Г

Марити, полоти, ліпити, допомагати, бриніти

Д

Одягати, рахувати, мріяти, смакувати, гудіти

5. Позначте рядок з дієсловами доконаного виду.

А

Віддячити, привезти, побудувати, гойдати

Б

Стукнути, розрахуватися, запросити, глянути

В

Буяти, надивитися, зліпити, перемогти

Г

Збагнути, змовчати, зимувати, нарвати

Д

Заснути, вишити, знищувати, зігріти

6. Позначте рядок, у якому допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів.

А

Полемо, формуємо, зичимо, боремося

Б

Кроять, мелють, солять, варють

В

Стелимо, ловите, гомонять, іржуть

Г

Полощуть, цокотять, бережемо, мажеш

Д

В'яне, бачиш, пливемо, накреслиш

7. У якому рядку усі дієприкметники активного стану?

А

Змарнілий, палаючий, крокуючий, посинілий

Б

Згасаючий, зачарований, падаючий, радіючий

В

Сяючий, зів'ялий, зігнутий, співаючий

Г

Посивілий, працюючий, завойований, дрижачий

Д

Промоклий, пригорілий, потемнілий, понівечений

8. У дієсловах якого рядка при утворенні особових форм відбувається чергування приголосних?

А

Доводити, казати, вірити, кликати

Б

Слухати, чесати, плести, мазати

В

Котити, оголосити, будити, псувати

Г

Возити, молотити, просити, простити

Д

Пекти, ненавидіти, полоскати, смикати

9. У якому рядку всі дієприслівники недоконаного виду?

А

Пригощаючи, вірячи, застеливши, осмислюючи

Б

Сидячи, розуміючи, бажаючи, купаючись

В

Посміхаючись, носячи, вигравши, вимагаючи

Г

Мріючи, примостившись, володіючи, каючись

Д

Забуваючи, лежачи, навчаючись, призначивши

10. Який рядок містить тільки безособові дієслова?

А

Щастить, сутеніє, не спиться, розбилося

Б

Морозить, хочеться, ховається, шумить

В

Потепліло, таланить, лихоманить, вечоріло

Г

Жилося, бракуватиме, вигоріло, болить

Д

Минулося, мріється, холоднішає, блистіло

11. Позначте дієслова, які мають однакове граматичне значення часу.

А

Замовлять, тішилися б, виберуть, знатимуть

Б

Будуть прохати, нехай вірять, дотримається, киньмо

В

Писали, умовляли, зацікавлять, розтривожуть

Г

Спечуть, буде поспішати, поллє, скошу

Д

Ходять, вчу, підклеїли, просять

12. У якому рядку всі дієслова дійсного способу?

А

Застерігають, мостили, привітайтеся, хвилюються

Б

Ведіть, напишуть, запросять, написали б

В

Задумаються, вибороли, нехай мислять, спочивали

Г

Єднайтеся, завітаймо, розповідають, хай скажуть

Д

Фарбуватиму, буду сварити, почав мріяти, цілувалися

13. У якому рядку не всі дієслівні форми утворюють видову пару?

А

Гукати - гукнути, шукати - знайти, замітати - замести

Б

Переконувати - переконати, читати - прочитати, ловити - спіймати

В

Псувати - зіпсувати, тонути - втонути, писати - переписати

Г

Виносити - винести, обідати - пообідати, розчісувати - розчесати

Д

Вимикати - вимкнути, посилати - послати, вибирати - вибрати

ПРИЙМЕННИК

Прийменник - це службова частина мови, що є засобом вираження граматичного зв'язку і різних смислових відношень між повнозначними словами.

Відношення, які передають прийменники

Просто­рові

Часові

Причи­нові

Мети

Об'єктні

Умови

Допус-товості

лежить

о шостій

помилка

комісія

зошит з

за умови

всупереч

на

вечора,

через

для

історії,

дотри-

бажан-

столі,

робота

неуваж-

прийому

говорили

мання

ню,

росте в

на день,

ність, не

докумен-

про мене,

правил,

наперекір

лісі, біля

після

з 'явився у

тів,

працює за

розкажу

суховіям

школи,

вечері, за

зв'язку з

заради

сумісни-

при

 

уздовж

десять

хворобою

миру,

цтвом

нагоді, у

 

берега,

хвилин

 

поїхати

 

разі

 

край

сьома,

 

на відпо-

 

аварії

 

вулиці,

напере-

 

чинок,

 

 

 

поблизу

додні

 

піти по

 

 

 

села

свята

 

хліб

 

 

 

Групи прийменників за походженням

Первинні (непохідні)

Вторинні (похідні)

Давні за походженням: на, у (в), за, від, од, до, для, з, між, під, крізь, через

Утворилися від інших частин мови, здебільшого - від прислівників: навколо, назад; рідше - від іменників: край, коло, внаслідок

Поділ прийменників за будовою

Прості

Складні

Складені

без, для, в, над, під, при

із-за, з-над, задля, поза, посеред

в міру, за винятком, на чолі, на відміну від, незважаючи на

Увага! 1. Складні прийменники належать до розряду первинних, складені - вторинних. 2. Одні й ті ж слова у реченні можуть бути прийменниками або прислівниками.

Порівняйте

Розпускалися бруньки на деревах назустріч сонцю. Назустріч вирували, як велетні, хвилі.

Вправа 176. Знайдіть у поданих реченнях прийменники, охарактеризуйте їх за походженням та будовою. Визначте, які відношення вони виражають.

1. Старезні дуби стоять обіч дороги і пахнуть свіжим хлібом (І. Ц.). 2. Незважаючи на велику славу, Амосов був досить скромною людиною (З журн.). 3. Від берега, під вербами, вода була наче зелениста (М. Коц.). 4. Тече вода із-за гаю та попід горою (Т. Ш.). 5. І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни (О. Г.). 6. Під час переговорів глави урядів були досить уважними (З газ.). 8. Перед тобою схиляюсь я, мов пілігрім, що перед брамою святою стоїть у захваті німім (М. В.). 9. Брови й плечі його полізли високо вгору від здивування (О. Довж.).

Вправа 177. Прочитайте подані словосполучення. Визначте, якими частинами мови виступають співзвучні слова, відповідь обґрунтуйте.

Попереду колони - стояв попереду, коло станції - накреслив коло, кругом дика природа - кругом будинка, близько своєї хати - жили близько, напередодні падав сніг - напередодні свята, росли край дороги - рідний край -край зошита, з середини купи - зачинилися зсередини.

Вправа 178. Запишіть подані конструкції українською мовою, з'ясуйте, які смислові відношення реалізують прийменники в кожній з них.

Собрание в семь часов, юрист по образованию, работать по праздникам, доехать к университету, без пяти шесть, называют по фамилии, вопреки желанию, проживать по адресу, в соответствии с графиком, жить при дороге, экзамен по математике, идти по проспекту, мечтать о будущем.

Морфологічний розбір прийменника

Схема розбору

1. Прийменник.

2. З якою частиною мови вживається?

3. Первинний чи вторинний.

4. Простий, складний чи складений.

5. Які відношення виражає?

Зразок розбору З дерев нечутно спадало листя (М. О.).

З (дерев) - прийменник, первинний, простий, вжито з іменником у родовому відмінку множини, виражає просторове відношення.

Вправа 179. Зробіть морфологічний розбір прийменників. Поясніть їх правопис.

1. Хлопець йшов у напрямку до міста, весь час озираючись (П. З.). 2. А над хмарами й попід хмарами, пишучи на їхній білизні чорні риски, літають стрижі та ластівки (І. Б.). 3. Тече вода з-під явора яром на долину (Т. Ш.). 4. У зв' язку з погодними умовами, цього року по області низький урожай зернових (З газ.). 5. Гайдамаки встали, помолились, одяглися, кругом мене стали (І. Ц.). 6. Протягом зими снігу майже не було (О.Г.).

Тестові завдання №22

У якому рядку неправильно перекладено прийменникову конструкцію?

Варіант 1

А

При условии - при умові

Б

По окончании - після закінчення

В

На протяжении дня - протягом дня

Г

Проживать по адресу - мешкати за адресою

Д

Работать по совместительству - працювати за сумісництвом

Варіант 2

А

Сказать в двух словах - сказати двома словами

Б

В ту же минуту - в ту ж хвилину

В

По выходным дням - по вихідних днях

Г

При жизни - за життя

Д

При аварии - під час аварії

Варіант 3

А

В двух шагах от - за два кроки від

Б

Называть по имени - називати по імені

В

В будущем году - наступного року

Г

Тетрадь по истории - зошит з історії

Д

Прийти по делу - прийти у справі

Варіант 4

А

Говорить на родном языке - розмовляти рідною мовою

Б

Без десяти семь - за десять хвилин сьома

В

По праздникам - у свята

Г

По невнимательности - із-за неуважності

Д

По ошибке - помилково

Варіант 5

А

Отправить по телеграфу - відправити телеграфом

Б

Отсутствовать по болезни - бути відсутнім по хворобі

В

По закону - за законом

Г

По второе мая - до другого травня

Д

В соответствии с графиком - відповідно до графіка

СПОЛУЧНИК

Сполучником називається службова частина мови, що вживається для поєднання слів, словосполучень і частин складного речення.

Зеленіють по садочку черешні та вишні (Т. Ш.) - сполучник та з'єднує однорідні підмети. Ліс стоїть мовчки, проте смереки шепчуть щось (М. Коц.) - сполучник проте з'єднує частини складносурядного речення.

Поділ сполучників за походженням

Непохідні

 

Похідні

а, і, бо, ні, та, чи, але

або,    аби,    ніби,    отже, неначе, мовбито, коли, якщо, тому що

Поділ сполучників за будовою

Прості

Складні

Складені

а, та, ні, як, що, мов

причому, зате, проте, начеб, щоб, також, якщо

тому що, лиш тільки, подібно до того як, в міру того як

Увага! 1. Сполучники можуть бути повторюваними і неповторюваними.

В промінні місячнім, як в морі, втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори (О. Ол.) - сполучник і повторюваний. Благословен я був між золотим сонцем і землею (М. Коц.) - сполучник і неповторюваний.

2. До складених сполучників можна віднести парні сполучники: не тільки... але й, не стільки... скільки, коли ... то, хоч ... але, чим ... тим, що ... то: Що голова, то йрозум (Н. тв.).

За значенням або синтаксичною роллю в реченні сполучники поділяються на сурядні та підрядні.

Сурядні сполучники

Єднальні

Протиставні

Розділові

і, й, та(і)

а,   але,   та(але), зате, проте, однак

або, то, чи, хоч, або...або, чи...чи, то...то, ні...ні, ані...ані

Увага! Сурядні сполучники поєднують однорідні члени речення та частини складносурядного речення.

Підрядні сполучники

Причини    Часові__Мети__Умовні__Пояснювальні Порівняльні

бо, тому

поки, ко-

для того

коли, як

або, чи, тоб-

мов, мовби,

що, через

ли, доки,

щоб, щоб,

тільки,

то, себто, а

мовбито,

те що, у

як тільки

аби, коли

якщо

саме, як-от

немовбито,

зв' язку з

 

б, з тим

 

 

наче, нена-

тим що

 

щоб

 

 

че, ніби, ні­бито, як

Увага! 1. Підрядні сполучники поєднують частини складнопідрядних речень.

2. Функцію сполучників можуть виконувати повнозначні слова. Вони називаються сполучними словами. Сполучні слова є членами речення, а сполучники членами речення не бувають.

Поділ сполучних слів за походженням

Займенникові

Прислівникові

котрий, чий, який, хто, що

де, коли, куди, як

Вправа 180. Знайдіть сполучники. Визначте їх розряди за походженням, будовою та значенням. З' ясуйте, яку функцію вони виконують у реченні.

1. Теплий туман слався по полю і налив балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коц.). 2. Хоч не рідний син Ярема, а щира дитина (Т. Ш.). 3. Коли вам страшно, геть ідіть з дороги (Л. Укр.). 4. Моє щастя -Вітчизни простори, оповиті і сонцем, і хмелем, й зерном (М. Ст.). 5. Черемха клубочилась піною цвіту, а бузина ловила те пахуче шумовиння, піднісши вгору білі долоні (О. Донч.). 6. І сьогодні, вшановуючи Тараса Шевченка, ми з любов' ю й шаною схиляємося також перед тими, хто продовжував його подвиг, хто йшов по цій тяжкій і прекрасній дорозі і кому провідною зорею був Шевченко (О. Г.). 7. Внаслідок того що наступало глобальне потепління, змінювався клімат на землі (З журн.). 8. Без хліба немає життя, але й без пісні незмога його уявити (П. З.).

Морфологічний розбір

Схема розбору

1. Сполучник.

2. Службова функція (сполучає члени речення чи частини складного речення).

3. Непохідний чи похідний.

4. Простий, складний чи складений.

5. Одиничний чи повторюваний.

6. За значенням (сурядний чи підрядний).

7. Сполучне слово (походження).

Зразок розбору

Майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела (В. Ск.).

Або - сполучник, сполучає однорідні обставини, похідний, простий, оди­ничний, сурядний (розділовий).

Вправа 181. Зробіть морфологічний розбір сполучників у реченнях.

1. «Я теж такої думки», - згоджується Заболотний (О. Г.). 2. Присядь або нагнися над землею і подивись на край неба, на річку, на ліс (М. Ст.). 3. Коли б він міг повернути кроки матері, її руки, що іноді шорстко й м' яко лягали йому на голову (М. Ст.). 4. Українська мова вся закидана букетами поезії, так що тямучий український писалник, не нагинаючись, може сміливо загрібати цілі оберемки квіток та обсипати ними свої твори (Н.-Л.). 5. Ну що б, здавалося, слова (Т. Ш.). 6. Частку за часткою свого пелюсткового світла віддають дерева похмурим посланцям ночі, проте не все (Є. Гуц.).

ЧАСТКИ

Частки - це службові слова, які надають окремим словам, словосполу­ченням чи реченням додаткових відтінків у значенні або беруть участь у творенні морфологічних форм і нових слів.

Поділ часток за особливостями функціонування

Словотворчі

Будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -сь, аби-, де-, не-, ні-, -би (-б) -утворюють слова з но­вим значенням: хтось, абияк, невелика, дехто, казна-який, будь-що

Формотворчі

Хай, нехай, би (б) -утворюють граматичні форми наказового та умовного способів: зро­бив би, зробила б, нехай сяють, хай пише

Фразові (модальні) Ось, он, от, та, оце, на­віть, аж, таки, уже, ж, бо, ой, тільки, лише, хоча навіть, якраз, саме, точ­но, власне, майже - мо­жуть надавати різних сми­слових відтінків окремим словам: Голос   криниці -чого ж ти замовк (Л. К.). Мабуть, ледве чи, мов,мовби, так, еге ж, атож, аякже, ні, не, невже, чи, хіба - виражають ставлен­ня мовця до змісту висловлення: Авжеж, такий  у   нас ведеться

_І_І звичай (Л. Укр.)._

Увага! Фразові частки в свою чергу поділяються на: 1) питальні (чи, хіба); 2) оклично-підсилювальні (і, й, та й); 3) власне модальні (наче, неначе, начеб, ніби); 4) стверджувальні (так, еге, атож); 5) заперечні (не, ні, ані); 6) вказівні (ось, он, то, це, ото); 7) означальні (саме, точно, справді); 8) кількісні (майже, трохи не, ледве не); 9) спонукальні (годі, давай, на, бо); 10) видільні (лише, тільки, хоч, аж-таки).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 


Похожие статьи

С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник