С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник - страница 20

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 

Вправа 182. Запишіть подані речення, визначте в них частки, охарактеризуйте їх.

1. Трохи була не втопилась, та жаль було кинуть близняточок (Т. Ш.).

2. Так уже я звівся, що ані гніватись, ані жалкувати ні на кого не маю! (М. В.).

3. Тихо, любо жилося дитині. І ніщо не сушило серденька (Л.Укр.). 4. Небо сьогодні синіло по-весняному, свіже й високе, вище, ніж будь-коли (О. Г.). 5. Якийсь-бо ти, дідусю, став суворий (Л. Укр.). 6. Пісенник став тут же бібліографічною рідкістю (В. Ск.).

Морфологічний розбір

Схема розбору

1. Частка.

2. Фразова, формотворча чи словотворча.

3. ЇЇ написання.

Зразок розбору

І тільки б знати, що немарно в світі цім топтав дорогу, сиву од століть

(Б. О.)

тільки - фразова частка, зі словом пишеться окремо; б - формотворча частка, зі словом пишеться окремо.

Вправа 183. У поданих реченнях знайдіть частки. Зробіть їх морфологічний розбір. 1. Чисте, прозоре повітря хвилюється рожевим цвітом, і чорна тінь неосвічених місць ще краще одрізняє ясну сторону (П. М.). 2. Запорожці відзначались умінням майстерно розповідати, вміли підмічати смішні риси в інших і передавати у жартівливому, але ні для кого не образливому тоні (Д. Яв.). 3. Як там не буде, а все-таки є той силует у вікні золотому (Л. К.).

4. Хіба можна без поваги ставитися до праці хлібороба? (В. Ск.). 5. Лише гул од копит степом котився та хліба шелестіли (А. Гол.). 6. Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич (М. Коц.). 7. Мабуть, якби народився в Сахарі, то полюбив би степи піщані (А. Гол.).

Тестові завдання №23

1. З' ясуйте, у якому рядку всі слова належать до службових частин мови.

А

Не тільки...але й, тим часом, ні, без, з-поміж

Б

Хіба, ніби, відповідно до, ніде, тому що

В

Якщо, от, упродовж, та ще, лише

Г

Нібито, як-не-як, понад, не, кінець

Д

Хоча, нехай, дехто, подібно до, а також

2. Позначте рядок з похідними прийменниками.

А

Край, для, вздовж, після, коло

Б

Перед, мимо, поблизу, поруч, на чолі

В

Поряд, протягом, посеред, наді, довкіл

Г

Через, спереду, круг, включаючи, уздовж

Д

Шляхом, крізь, осторонь, заради, кругом

3. У якому рядку всі прийменники складені?

А

В/інтересах, на/зустріч, слідом/за, в/напрямку, з/метою

Б

У/вигляді, на/чолі, на/прикінці, поруч/з, праворуч/від

В

В/наслідок, з/огляду/на, за/допомогою, по/між, на/адресу

Г

В/силу, у/разі, не/зважаючи/на, на/випадок, не залежно/від

Д

З/поперед, одночасно/з, близько/від, на/честь, у/зв'язку/з

4. У якому рядку всі слова - частки?

А

Дійсно, хоча, лише, тільки, аякже

Б

Ані, навряд чи, власне, все ж, бодай

В

Невже, еге ж, мабуть, ось, дещо

Г

Давай, хіба, бо, нехай, мовбито

Д

Точно, навіть, атож, ніде, уже

5. Знайдіть рядок з фразовими (модальними) частками.

А

Нехай, невже, таки, авжеж

Б

Тільки, ось, мовби, хіба

В

Майже, не, навіть, ледве

Г

Хтозна, би, лише, хоча

Д

Оце, так, ніби, де

6. Позначте рядок, у якому всі частки пишуться через дефіс.

А

Мовби/то, все/таки, бозна/коли, тільки/но, де/то

Б

Що/небудь, аби/хто, так/то, хоч/би, зробив/таки

В

Якби/то, казна/де, невідь/як, будь/хто, як/от

Г

Коли/сь, напиши/ж, ходи/но, що/за, тим/то

Д

Все/ж, отака/то, де/який, чим/скоріш, хтозна/що

7. З' ясуйте, у якому рядку всі сполучники складні.

А Коли, нібито, аби, неначе, чи Б  Таж, немов, та, щоб, тому-то

В Причому, бо, якби, проте, ані_

Г  Однак, теж, ні, зате, буцім_

Д І Або, якщо, ніби, начебто, притому_

8. У якому рядку всі сполучники однакові за будовою?

А В міру того як, тому що, тимчасом як, так що

Б Як тільки, начебто, неначе, то...то_

В Притім, ні... ні, адже, неначе бто_

Г Аби, та, мовбито, а також

Д І Дарма що, бо, отже, для того щоб

9. Визначіть рядок, у якому всі сполучники належать до підрядних.

А Щоб, ніби, чи то, неначе_

Б  Наче, як тільки, тому що, коли

В Якби, доки, зате, нібито_

Г Проте, що, після того як, немов_

Д І Та ще, котрий, а, незважаючи на те що

БУДОВА СЛОВА

Більшість слів української мови членуються на значущі неподільні частини - морфеми. Виділення морфем здійснюється внаслідок порівняння слова зі спорідненими або одноструктурними словами, наприклад: весна -весняний - навесні (виділяється морфема весн-); гарненький - тепленький -смачненькі (виділяється морфема -еньк).

Розділ науки про мову, який вивчає будову слова, тобто його членування на морфеми, називається морфемікою.

Назва Корінь

Види морфем

_Характеристика морфем_

Неподільна морфема, що виражає спільне загальне значення споріднених слів. Слова зі спільним коренем є спільно-кореневими.

Увага! Відмінкові, особові, родові та інші форми слова не можна плутати зі спільнокореневими словами.

Корінь у спільнокореневих словах може мати певні звукові відмінності, спри-

Приклади брат - братерство - брататися

Пор.: Книга - кни­ги, книгу; книга -книжковий, книгар, книгарня.

крига - крижаний ніч - заночувати


 

чинені чергуванням  звуків  у процесі словотворення.

брати - вибирати - вибраний

Суфікс

Морфема, що стоїть після кореня і слугує для утворення нових слів або форм того самого слова. Суфікси бувають:

а) словотворчі,  тобто утворюють нові слова;

б) формотворчі,       тобто утворюють граматичні форми того самого слова.

До формотворчих належать:

- інфінітивний суфікс -ти;

- суфікси -в, -л, 0, за допомогою яких утворюються   форми   минулого часу дієслів;

- дієприкметникові суфікси -уч-(-юч-), -ач-(-яч-), -л-, -н-(ен-), -т-;

- дієприслівникові суфікси -учи(-ючи), -ачи(-ячи), -ши, -вши;

- суфікси  -ш-,  -іш-,  які утворюють форми    вищого    ступеня порівняння прикметників;

- суфікси -ну-, -ува-, -а-, які слугують для творення видової пари дієслів.

степ   - степовий молодий -молоденький

школа   - школяр сусід - сусідів широкий - ширший вивчати - вивчити

нес-ти, пек-ти писа-в, писа-а, ніс

сині-юч-ий, зів'я-л-ий, зліпл-ен-ий, роз-би-ий

чека-ючи, леж-ачи

тон-ий, ніжн-іш-ий

стукати - стук-ну-ти, виконати - ви-кон-ува-ти

Префікс

Морфема,  що стоїть перед коренем і утворює нові  слова або форми того самого слова. Префікси бувають:

а) словотворчі;

б) формотворчі.

До формотворчих належать:

- префікси на-, по-, про-, при-, з-(с-), за-, які слугують для творення видової пари дієслів;

- префікс най-, який утворює форми найвищого ступеня порівняння прикмет­ників та прислівників

привокзальний

прегарний

підписати

весело - невесело косити - скосити

писати     - на­писати,  читати -про-читати най-веселіший, най­смачніше

Закінчення

Змінювана морфема, що не входить до складу основи й стоїть після кореня чи суфікса, а також виражає відношення між словами. Закінчення виділяються тільки в змінюваних словах і  є граматичними показниками   роду,   числа, відмінка,

земля - на землі, під землею

вишня,   коса (жін. рід, одн., наз. відм.)


 

особи.

Закінчення може бути виражене звуком чи звуковим комплексом або ж не має звукового оформлення в певній формі, тобто є нульовим. Нульові закінчення наявні:

а) в іменниках чоловічого роду II відміни та іменниках жіночого роду III відміни у називному відмінку однини;

б) у формах родового відмінка множини іменників;

в) у присвійних та коротких прикмет­никах чоловічого роду;

г) у  формах  минулого  часу дієслів чоловічого роду.

У   незмінюваних   словах (запозичених невідмінюваних іменниках з кінцевими голосними -і, -у, -е, -о, прислівниках, дієприслівниках),   а  також початковій формі дієслів закінчень немає.

сік   - сок-у, ніч -ноч-і,   гість    - у гост-ях

край_ - [край-у] мудрість -мудростспальня - спалень_

синів   - синова зелен   - зелена отримав -отримала

шосе, кенгуру, шасі, тихо, вперше, сіда­ючи, читати

Інтерфікс

Сполучний    елемент,    який викорис­товується для творення складних слів і стоїть між двома основами (коренями)

пароплав, землемір, атомохід

Постфікс

Морфема, що стоїть в кінці слова і може утворювати нові слова чи форми того самого   слова.   Постфікс виявляється здебільшого  в  дієсловах,   рідше  - в займенниках, прислівниках.

учити  - учитися, хто - хто-небудь, спи-но

Основа слова

Частина   слова   без   закінчення, що виражає його лексичне значення. Основи бувають похідні і непохідні. Непохідна   основа  не  членується на морфеми, вона збігається з коренем. Похідна основа членується на морфеми. До  її   складу,   крім  кореня, входить словотворча морфема (суфікс, префікс чи інша службова морфема, за допмогою якої утворено похідну основу).

пісн-я, шкільн-ий, смаж

сад, мудр-ий, зим

сад-+-івник, мудр-+ -ець, зим-+-ов-ий

Вправа 184. Поясніть відмінності в членуванні слів кожної пари на морфеми.

Золот о - метро, стіл - ліворуч, ножиц і - пенальті, згасаючи - згаса-юч ий, шосе - віконц е, сир - бригадир, кошик - зубик, гість - ніжн ість, Сочі -Чернівц і, рагу - зранку, мал ий - мало, гаряче - гаряч ий, тінн ю - меню, заплановано - прилетіл о, по-нашому - батьков ому.

Вправа 185. Виділіть в поданих словах закінчення й основу. Відповідь обґрунтуйте.

Полиця, річки, немовля, місяць, щедрість, левенятко, депо, плече, кашне, аркуш, Альпи, Тбілісі, ласощі, журі, сміливий, холодно, побілений, прибрано, святкувати, приніс, спекла, увечері, сито, помалу, засіяли, вовчище, дрімаючи, теплий, сім, надвечір'я, взимку, маковик, багаття, братів (прикм.), сьогодні.

Вправа 186. Поділіть подані слова на дві групи: а) з похідною основою; б) з непохідною основою.

Зошит, захмарений, мати, печиво, картопля, театральний, сусідство, соломина, дощ, берегиня, червоніти, прибережний, смаженина, соковитий, козаченько, липа, польовий, птах, березняк, позавчора, їдальня, смола, напис, дзвіниця, колесо, безперервний, гострити, літак, небо, сміливець.

Вправа 187. Визначте кореневі морфеми в словах. Поясніть відмінності в їх звуковому складі.

Горох - горошина, нести - ноша, берег - узбережжя, помер - помирати, книга - книжний, чесати - розчісувати, купити - куплений, їздити - виїжджати, бриньчати - бренькіт, плести - заплітати, простити - прощати, бік - узбіччя, птах - пташиний, донька - доньчин.

Вправа 188. З'ясуйте, якими службовими морфемами розрізняються спільнокореневі слова кожної пари. Поясніть, яку функцію (словотворчу чи формотворчу) вони виконують.

Чистий - чистіший, хвилі - хвилястий, сивий - сивуватий, парубки -парубоцтво, новий - новина, довгий - довжелезний, ніс - носяка, сіль - сіль-ниця, лелека - лелечий, квітка - квітонька, носити - носив, вітер - вітряний, тітка - тітонька, кричати - крикнути, читати - прочитати, мати - матуся, сміття - смітник, великий - надвеликий, веселий - веселіший, вухо - вухань, мило -мильце, розчесати - розчесаний.

Морфемний розбір слова (розбір слова за будовою)

Схема розбору

1. Визначити закінчення слова (у змінюваних словах).

2. Визначити основу слова.

3. Виділити корінь слова.

4. Виявити префікс чи префікси.

5. Виділити суфікс чи суфікси.

Зразок розбору

Приморський - змінюване слово, закінчення - -ий (приморськ-і, приморськ-ого); основа - приморськ-; корінь - мор- (мор-е, мор-ський, мор-як); префікс - при- (при-вокзальний, при-бережний); суфікс - -ськ- (океан-ськ-ий, забайкаль-ськ-ий).

Вправа 189. Зробіть морфемний розбір поданих слів.

Літечко, мирний, дощик, науковець, креслення, білизна, яблучний, сміливець, підфарник, солити, безлюдний, присмак, кафедральний, бородань, полотняний, жебракувати, передвечірній, холодно, сумувати, приземлитися,тихесенько, по-українськи, киянин, донизу, почервонів, вимитий, подвоїти, раювати, оспівувати, чубань, міжсезонний, хлібниця, мисник, картопляр.

СЛОВОТВІР

Більшість слів української мови похідні, тобто утворені від інших. Слова, що слугують базою для утворення інших, називаються твірними. Спільна частина твірного й похідного слів є твірною основою (шовк шовк-ов-ий), а службові морфеми (префікси, суфікси), якими похідне відрізняється від твірного, називаються словотвірними.

Розділ науки про мову, що вивчає способи творення слів, називається словотвором.

Способи словотворення

Морфологічні (афіксальні) Усі   способи  творення   слів за допомогою афіксальних морфем, зокрема:

- суфіксальний;

- префіксальний;

- префіксально-суфіксальний;

- постфіксальний;

- безафіксний;

а також основоскладання, сло­воскладання та абревіація.

_Неморфологічні (неафіксальні)_

1. Морфолого-синтаксичний - перехід слів з однієї частини мови в іншу, а саме:

а) прикметника та дієприкметника в іменник, наприклад: Наречена була справжньою красунею;

б) іменника в прийменник, наприклад: Коло хати було прибрано.

2. Лексико-синтаксичний - зрощення словосполучення в одне слово, нап­риклад: горілиць (догори лицем), урізно­біч (урізні боки), сьогодні (цього дня).

3. Лексико -семантичний - переосмис­лення змісту наявних у мові слів для позначення нових понять, наприклад: двірник (людина) - двірник (рухома стрілка для очищення скла автомашини), пісок (будівельний матеріал) - пісок (цукровий). В основі цих переосмислень покладено метафору, метонімію, си­некдоху._

Морфологічні (афіксальні) способи творення слів

Назва способу 1. Суфіксальний

_Характеристика_

Творення похідних слів шляхом приєднання до твірної основи суфікса, наприклад: слива -сливовий, гарний - гарно, пекти - пекар. Це найпоширеніший спосіб творення слів, що може супроводжуватися чергуванням кореневих та суфіксальних  голосних  і   приголосних звуків,наприклад: крига - крижаний, село - сільський.

2. Префіксальний

Творення похідних слів за допомогою префікса, наприклад:    щастя   -   нещастя,    читати -перечитати, звичайний - надзвичайний. Префікс  додається до граматично оформленої основи, тому похідне слово залишається тією ж частиною мови, що й твірне, наприклад: писати -виписати, дід - прадід.

Унаслідок префіксації інколи відбуваються фонетичні зміни на межі морфем, наприклад: іти -перейти, слати - відіслати.

3. Префіксально-суфіксальний

Спосіб творення слів, що полягає в одночасному приєднанні до твірної основи префікса й суфікса, наприклад: дах - піддашок, осінь - по-осінньому, груди - нагрудник, морський - заморський. При цьому твірна основа може переходити в інший розряд слів (сніг - засніжити) або ж залишатися в тому самому (рукав - нарукавник). Префіксально-суфіксальними похідними є слова, утворені від прийменниково-іменникових форм, наприклад:   заокеанський   (який   перебуває за океаном), навушник - (те, що одягають на вуха).

4. Постфіксальний

Використовується у сфері дієслівного словотвору, рідше - займенникового, наприклад: умивати -умиватися, брати - братися, хто - хтось.

5. Безафіксний (нульова суфіксація)

Різновид суфіксального словотвору, унаслідок яко­го похідні слова виникають шляхом переведення твірної основи до іншої частини мови за допомо­гою нульового суфікса. При цьому суфікси, наявні в основі твірних слів, відкидаються, наприклад: синій - синь, цвілий - цвіль, захистити - захист. Таким чином утворюються іменники від дієслів і прикметників, які позначають опредметнену дію або ознаку,  наприклад: промовити - промова, вигукувати - вигук, юний - юнь, молодий - молодь.

6. Основоскладання та

словоскладання

Утворення складних слів шляхом поєднання двох основ переважно за допомогою інтерфіксів -о-, -е-наприклад: пішохід, землемір.

Поєднання двох слів в одному, наприклад: салон-перукарня, дівчина-красуня.

7. Абревіація

Утворення складноскорочених слів шляхом поєднання усічених основ або початкових літер слів, наприклад: дит 'ясла, спецкор, НГУ, БАМ.

Вправа 190. Визначте в кожній парі слів твірне й похідне, відповідь обгрунтуйте.

Мед - медовий, будувати - будівля, майструвати - майстер, гарно -гарний, перехід - переходити, збирання - збирати, зелень - зелений, заклик -закликати, писати - писар, гнилий - гниль, історія - історик, свіжішати -свіжий, гордий - гордість, змелений - змолоти, школярка - школяр, верба -вербиця, біднота - бідний, згинати - згинання, різьбити - різьба, накипіти -накип, розмовляти - розмова, ділити - ділення, малювати - малюнок, кричати -крик, навчати - навчання, насипати - насип, наклеїти - наклейка.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 


Похожие статьи

С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник