С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник - страница 22

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 

2. Фразеологізмом: Соломія тепер землі

не   чує   під собою

(М. Ст.).

Складений дієслівний Неозначеною формою ді­єслова та змінюваним до­поміжним словом. Допоміжними бувають:

- дієслова могти, хо­тіти, намагатися, почи­нати, прагнути, поспіша­ти, думати;

- прислівники треба, можна, гріх, слід, легко, потрібно, жаль;

- прикметники вартий, здатний, схильний.

Сонце почало викочува­тися з-за гори (П. М.).

Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє (Л. Укр.).

Складений іменний Дієсловом-зв' язкою та іменною частиною, ви­раженою :

іменником: Пролісок - квітка ніж­на.   (Ю. См.).

прикметником, (дієприкметником): День   був блакитний, сонячний (Ю. См.).

числівником: Два та два - чотири. Інфінітивом дієслова:

Жити

значить

боро-

тися, діяти . (І. Ц.). Увага! До іменної частини присудка мо­жуть входити слова як, мов, ніби, наче: Дівчина мов квітка; очі немов дві темні ночі; трава як килим.

Вправа 200. Прочитайте речення, визначте в них граматичну основу. Охарак­теризуйте присудки за способом їх вираження.

1. Колоситься наше поле, розляглося з краю в край, повнозерне, злотозоре, - буде щедрий урожай (М. Синг.). 2. Синій і тихий лиман ніби дрімав...(О. Сиз.). 3. Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки (Л. Укр.). 4. Ігор тільки зовні здавався спокійним і впевненим (В. Мал.). 5. Коса була ще порожня (О. Сиз.). 6. Дозрілі пшениці - неначе море в штилі (І. Ц.). 7. Людина лишається людиною (М. Ст.). 8. Вона (безсторонність) могла б нагадувати судове засідання (О. Сиз.). 9. Смерть Гая справила тяжке враження (О. Г.). 10. Краса - верховний учитель (О. Довж.). 11. Брянський цього разу не став діймати старшину. Проте Багіров почував себе трохи винним перед комадиром роти (О. Г.). 12. Квіти - то була, після математики і музики, третя безмежна батькова пристрасть (Ю. См.). 13. Море здавалось схвильованим і зажуреним від скорої розлуки (Ю. Зб.). 14. Нехай мої струни лунають (Л. Укр.). 15. ...присутній на засіданні правління актив села ні пари з уст (Ю. М.). 16. Я рад співать, та в серці болі (О. Ол.). 17. Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами степових квітів (О. Г.). 18. Скульптор мусить негайно виїхати звідси (О. Г.). 19. Соломія не відривала очей від берега (М. Коц.).

Тире між підметом і присудком

Правила Тире ставиться, якщо:

- підмет і присудок виражені імен­никами або кількісними числівника­ми у називному відмінку при від­сутності дієслова-зв' язки;

- обидва головні члени речення виражені інфінітивом дієслова;

- один із головних членів виражений неозначеною формою дієслова;

- перед присудком, вираженим імен­ником чи інфінітивом, стоять слова то, це, ось, значить.

Тире не ставиться, якщо:

- підмет виражений особовим зай­менником;

- присудок виражений прикметни­ком, дієприкметником, порядковим числівником, присвійним займенни­ком;

- перед присудком, вираженим імен­ником, стоїть частка не;

- до складу присудка входять слова як, ніби, наче, мов.

Але з метою смислового виділення головного члена речення тире ста­виться у вищезазначених випадках.

Приклади

Переволока - одна з найвідоміших переправ через Дніпро в його середній течії поблизу Ворскли (В. Мал.).

Життя прожити - не поле перейти (Н. тв).

Головне - спіймати думку, вхопитися за початок нитки й розмотати клубок (В. Ш.).

Життя - то неповторна пісня, яку треба вміти проспівати...(І. Ц.).

Він косар і сівач (О. Довж.).

Прохолодне повітря напоєне запахом скошених трав (М. Коц.).

Але життя не сон ... , воно не склянка чаю (В. Сос.).

Колоски пшениці наче золото.

Люди - прекрасні. Земля - мов казка (В. Сим.). Дружба народів - не прос­то слова (М. Рил.)._

Вправа 201. Прочитайте, поясніть наявність або відсутність тире між підметом і при­судком.

1. Вітряки і вишки - символ минулого і сучасного, як віхи на нашому шляху. Степ - як розгорнута на півсвіту книга, і на ній можна прочитати все -його минуле, сучасне і навіть майбутнє (І. Ц.). 2. Насос - це своєрідне серце шахти (К. Св.). 3. Зимовий день короткий (В. Мал.). 4. Ти знаєш, що ти -людина. Ти знаєш про це, чи ні ? Усмішка твоя - єдина, мука твоя - єдина, очі твої - одні (В. Сим.). 5. Ти справжній Ольгович (В. Мал.). 6. Небо синє, сонце яскраве, зелень рясна, квітки пахучі (Ю. См.). 7. Прийняти рушник, поцілувати хліб - знак злагоди (З журн.). 8. Київ - нетлінна історія народу, місто-герой, оповите немеркнучою славою. 9. Головне в родинному житті - стриманість, лагідність, доброта, взаємоповага (І. Ц.). 10. Садки вишневі, біленькі хатки, стрункі, мов сторожа, тополі - окраса й гордість рідного краю (М. О.). 11. Весняне повітря - особливе... (Є. Гуц.). 12. Ви - не підлітки! Ви - не млявепідростаюче покоління! Ви - комсомол (І. Ст.). 13. Перший зблиск його дитячої свідомості - тихий, погожий ранок (М. Н.). 14. Всесвіт - не поле, і люд - не глядач, і час - не ворота футбольних моментів. І куля земна - не футбольний м' яч в ногах генералів і президентів (М. Вінгр.). 15. Голубий ряст - знамення початку передліття (Д. М.). 16. Ми з вами - інженери (І. Ле).

Вправа 202. Спишіть речення, вставляючи, де треба, тире. Назвіть речення, у яких тире може вживатися з метою смислового виділення головного члена речення.

1. Жито персонаж українського фольклору, символ життя, достатку. (З журн.). 2. Вишивка це не тільки майстерне творіння народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів. Основне призначення вишивки прикрашення одягу та інтер' єрно-обрядових тканин (З журн.). 3. Ми люди маленькі. Наше діло обгрунтувати ідею і розробити проект (О. Сиз.). 4. Ольга Миколаївна дала їй свою теплу тужурку, бо зима не Петрівка, дивись, хвища буде (О. Десн.) 5. Талант то та сама сила, що пособляє слабій бадилинці пробитися крізь камінь, талант то величезна міць, яка відбивається на кожній дрібниці (Л. Ян.). 6. Я дівчина, я скрипка тонкостанна. Я ніжна ніч у зорянім вінку (І. Др.). 7. Квітка гаряча, як сонце. Вона м'яка й ніжна (Ю. См.). 8. Найкращі воїни це вчорашні робітники, шахтарі, комбайнери, трактористи, взагалі люди чесних трудових професій (О. Г.). 9. Головне врятуватися (В. Мал.). 10. Загибель моря величезна втрата глобального біосферного рівня, могутній удар, на котрий невідомо як і чим біосфера відреагує (О. Сиз.). 11. Їхати і їхати то була четверта батькова пристрасть (Ю. См.). 12. На воді ряска немов руда кора, по якій стрибають довгоногі павуки (М. Коц.). 13. Якщо мак прикрашає хлібні ниви нашого півдня, то їхня окраса на півночі волошка. Чарівна, синя, як небо півдня, квіточка ця необхідна приналежність і вірна супутниця житнього поля (З журн.). 14. Серед слов'янських народів, у тому числі й серед українців, свято Маковія, що припадає на 14 серпня, одне з найпоширеніших і вельми шанованих (В. Ск.). 15. Широке вікно ніби величезна рама, на якій красується жива картина, створена природою (І. Ц.). 16. Гостре, дотепне слово його слабкість (В. Др.). 17. Час добрий лікар (М. О.). 18. Без мети, без прагнень, без тривог і жертв людське існування неможливе, бо життя це не розкішний сад, у якому ростуть тільки квіти та ще райські яблука. Прожити його це не просто пройти ниву довжиною в десятки гонів. Жити значить боротися, діяти, можливо, помилятися, падати, вставати, щоб знову горіти чистим вогнем, зігрівати тим полум'ям інших і залишати по собі добру пам'ять (І. Ц.). 19. Рання весна в цім чудеснім краю початок дня (І. Ле).

ІІІ. За способами вираження синтаксичного центра прості речення поділяються на о д н о с к л а д н і й д в о с к л а д н і.

Односкладними називаються такі речення, у яких граматична основа виражена одним головним членом речення: Тихе літнє надвечер 'я. Сутеніло (Ю. См.).

У двоскладних реченнях наявні обидва головні члени - і підмет, і присудок.: Важкі осінні хмари цілий тиждень висіли над головою (Л. Ян.).

Односкладні речення

Типи односкладних

речень

1. Означено-

Спосіб вираження граматич­ної основи_

Присудок означає дію, яка стосується певної особи, і виражений дієсловом у 1-й, 2-й особі.

Приклади

Йдемо польовою доріж­кою.

особові

2. Неозначено-

Присудок вказує на неозна­чену особу і виражений діє­словом у 3-ій особі множини

Присудок, виражений дієсло­вом у 2-ій особі однини чи множини, вказує, що порада, заклик адресується будь-кому.

Так і залишили його тими васильками в руц з   польовими квітам рідного краю (О. Г.).

особові

3. Узагальнено-особові

4. Безособові

Присудок означає дію чи стан, що відбувається без участі діяча. Присудок може бути виражений :

— безособовим дієсловом;

— дієслівними формами на -но, -то;

— прислівниками, словами

немає, бракує, не було._

Означають предмети, явища без вказівки на дію, яка може стосуватися їх._

Що посієш, пожнеш.

те

й

5. Називні

Надворі    смеркало й сутеніло (Ю. См.). Листа написано.

Сумно: вже нічого нема на вулиці (М. Коц.). Біла ніч (А. Ш.).

Вправа 203. Випишіть односкладні речення, визначте їх тип.

1. Над містом спустився тихий березневий вечір. У повітрі пахло весною. Довгий приморозок підсушував тротуари й вулиці. В кімнаті не сидиться. Хочеться пройтися в парк чи поблукати в лісі. Леся відклала книжки, швидко вдяглася й побігла через майдан. Наді не було вдома. Леся звернула на головну вулицю: може, зустріне когось із знайомих. На тротуарах було людно. Прохожі відпочивали, ходячи гуртками, парами, поодинці. Леся й собі вирішила піти на греблю (О. Десн.). 2. Надворі весна вповні. Куди не глянь, скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом (П. М.). 3. Ніч. Прекрасно і страшно (Ю. См.). 4. В степу пахло медами і кавуновим огудинням (О. Сиз.). 5. Бувало, йдеш на заробітки в Таврію, станеш отут на битому шляху, дивишся на хати і хочеться навік запам' ятати їх (О. Десн.). 6. Хочеш їсти калачі - не сиди на печі (Н. тв.). 7. Минув Великдень. На узвишшях уже відоралися і відсіялися. Село дрімає в лінивому промінні травневого сонця, тихе, розімліле. Тиша. Спокій.

(В. Кор.). 8. Заповітний куточок прохолоди в Намаджані. Прохолода і прикраса! Ставок з проточною водою аж з Наринсу. Острівки серед ставу (І. Ле). 9. Під ранок ставало зимно (В. Др.).

IV. За наявністю необхідних членів речення поділяються на п о в н і і н е п о в н і.

Повне - речення, в якому є всі необхідні для висловлення думки члени речення. У неповному реченні опущено один чи кілька потрібних членів речення, які встановлюються з контексту чи ситуації: Попереду їхав бородатий офіцер на сірому коні. За ним - кілька офіцерів...(Ю. См.). У першому реченні наявні всі члени речення, тобто воно повне. У другому пропушено присудок їхали, який встановлюється з попереднього речення. Таке речення і є неповним.

Увага! На місці пропущеного члена речення ставиться тире, якщо робиться інтонаційна пауза: Ігор і Ярославна сіли з одного боку столу, Володимир - з другого (В. Мал.). Але при відсутності паузи на місці пропу­щеного члена речення тире не ставиться: Я йому про цибулю, а він мені про часник (Н. тв.).

Вправа 204. Прочитайте речення, знайдіть серед них неповні; визначте, які члени речення пропущено.

1. По один бік молодих дубків шумів золотавим волоттям овес, а по другий пшеничний лан, на якому снували комбайни, залишаючи по собі духмяні валки жнив' я (І. Ц.). 2. У тихій річці біля латаття плавала дівчинка років семи. А друга сиділа на березі (О. Довж.). 3. У поетичних текстах оспівувалися господар, господиня та їхні діти, їм зичили щастя і здоров'я, а господарству - статків і щедрого приплоду (В. Ск.). 4. Залозний шлях починався в Києві і колись з'єднував його з Тмутараканню, а після захоплення її половцями - з Половецькою землею. Правим берегом він тягнувся до Заруба, де подорожні переправлялися бродом через Дніпро, і прямував на південний схід уже лівим, низинним берегом, густо порослим очеретами, вільшняком і найбільше - лозами. Тому й прозвали його Залозним, тобто шляхом за лозами (В. Мал.). 5. Малі пташки в гнізді сидять, а великі з гнізда летять (Є. Гуц.). 6. Погожого червневого ранку іде чоловік степом. Над ним - чисте голубе небо, довкола - хліба дозрівають (М. Н.). 7. Пахло курявою. А ще - зерном і любистком (В. Др.).

Вправа 205. Спишіть поданий текст, вставляючи пропущене тире; поясніть його вживання.

Справжній художник у своїй праці має стверджувати красу. Живопис це музика барв і кольорів, це пісня, яка застигла на полотні. Звісно, не можна підходити з однією міркою до портрета, картини, пейзажу чи етюда. В портреті головне передати внутрішній духовний світ людини, щоб відчули ми багатство душі героя, його характер. Не обов' язково, скажімо, знатного шахтаря малювати з відбійним молотком чи в касці, металурга освітленого вогнем домни, комбайнера на комбайні, ткалю біля верстата. Адже ці атрибути так званий інтер' єр, що засвідчує лише професію героя, а не його внутрішній зміст,душевну красу. Основне в портреті героя це його обличчя, очі, через які проступає душа.

Інша річ пейзажі. На них художник відпочиває, органічно зливається з природою. Вона підказує, вчить, викликає творчі пориви, породжує високе натхнення. Живопис стає музикою твого серця, а картина піснею без слів.

За І. Цюпою

V. За наявністю чи відсутністю другорядних членів речення поді­ляються на п о ш и р е н і й н е п о ш и р е н і.

Речення, що складаються з підмета й присудка, називаються непоши-реними: Стояла спека (О. Г.).

Речення, до складу яких входять, крім головних, другорядні члени, називаються поширеними: Вгорі тихо пропливають сріблясті й ніжні пасомки бабиного літа (Ю. См.). За татарським бродом коні топчуть яру руту і туман

(М. Ст.).

Другорядні члени речення

Члени речення, які служать для поширення граматичної основи, називаються другорядними. До другорядних членів належать: додаток, означення, обставина.

Додаток

Додаток - другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія, стан, і відповідає на питання непрямих відмінків.

Способи вираження додатків

Іменником

Мати здивовано кліпнула очима (О. Д).

Займенником

В неї щоки палали вогнем (Н.-Л.).

Субстантивованим прикметником (дієприкметником), числівником

За битого двох небитих дають (Н.тв.).

Неозначеною формою дієслова

Тоді Іван Половець наказав приготу­вати кулемети (Ю. Ян.).

Різновиди додатків

Прямі додатки

Непрямі додатки

Залежать від перехідних дієслів і виражаються формою знахідного (родового) відмінка без приймен­ника: намалювати (що?) картину, приспати (кого?) дитятко

Виражені формою знахідного відмінка з прийменником та формами інших не­прямих відмінків: привітатися (з ким?) з сусідами, підійти (до чого?) до хати

Означення

Означення - другорядний член речення, який називає ознаку пред­мета і відповідає на питання який? чий? котрий? скільки?

Означення бувають у з г о д ж е н і та н е у з г о д ж е н і.

Способи вираження означень

Узгоджені означення__Неузгоджені означення

Повністю узгоджуються з означува­ним словом (у роді, числі, відмінку).

Поєднуються з означуваним словом зв'язком керування або прилягання.

1. Прикметниками:

Випростовує свої м'які волохаті

пелюстки тихий сон (М. Коц.).

1. Іменниками в непрямих відмінках: Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва русяві, з довгими тонкими, трошки горбатими носами, з рум'яними гу­бами (Н.-Л.).

2. Дієприкметниками   й дієприк­метниковими зворотами: Весело сяють позолочені бані чис­ленних дзвіниць (С. Пл.). Повітря, насичене п'янким запахом весня­ного цвітіння, бентежило юнацьку душу (М. Коц.).

2. Неозначеною формою дієслова: Бажання жити окрилило його.

3. Присвійними займенниками: Наша хата стояла на узліссі.

3. Прислівником:

Вони пили каву по-турецьки.

4. Порядковими числівниками: На першій ділянці палахкотіли чер­воні маки.

 

Прикладка

Різновидом означення є прикладка, вона виражається іменником і дає предмету другу назву: Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.

Прикладка вказує на професію, рід занять, вік, національність, виступає власною назвою міст, річок, істот: До класу зайшла наша вчителька, Ольга Петрівна.

Прикладка може  бути непоширеною: Справила мати-земля весілля. та   поширеною: Він, малий хлопчик-пастушок, лежить на теплому піску горілиць і дивиться в небо (І. Ц.).

Якщо прикладка, виражена власною назвою, стоїть перед означуваним словом, то пишеться через дефіс: Сапун-гора, Дніпро-ріка.

Прикладки, що означають назви газет, журналів, підприємств, кінотеатрів і т. д., беруться в лапки, якщо перед ними немає слів «імені», «пам'яті»: кінотеатр "Україна", газета "Вісник України", університет імені Т. Г. Шев­ченка.

Обставина

Обставина - другорядний член речення, який означає обставини дії чи стану: Вечір закінчився чудово. Стежка підіймалася вгору, вилася межи пнями й колодами (І. Б.).

Обставини відносяться переважно до дієслова-присудка і виражаються:

Прислівниками

В аудиторії стало тихо.

Дієприслівниками

Писала не поспішаючи.

Дієприслівниковими зворотами

Ключем пролетіли журавлі, курлика­ючи в блакитній висоті (М. Коц.).

Іменниками в непрямих відмінках

На   фігурних  грядках   цвіли пишні айстри (О. Довж.).

Інфінітивом дієслів

Батько зайшов попрощатися.

Групи обставин за значенням

Групи обставин

На яке питання відпові­дають

Приклади

1. Способу дії              як? яким способом?        Читати голосно.

2. Міри і ступеня озна­ки

якою мірою?

Зустрілися вдруге.

3. Місця                     де? куди? звідки?          Поїхали до міста.

4. Часу                        коли? відколи? доки?      Проснувся вранці.

5. Причини

чому? з якої причини?

Не з'явився через хво­робу.

6. Мети

для чого? з якою ме­тою?

Прийшов напитися.

7. Умови

за якої умови?

При вірних друзях сім

бід не страшні.

8. Допустовості

незважаючи на що? всу­переч чому?

Працював, незважаючи на біль.

Вправа 206. Проаналізуйте другорядні члени речення за поданою схемою.

Другорядний член речення (записати)

На яке питання відповідає

Яким членом ре­чення виступає

Від якого слова залежить

Якою частиною мови виражений

З тривогою в серці ступила Леся на подвір' я технікуму.

Ішла густою каштановою алеєю. В кінці її виднілися високі білі колони двоповерхового будинку. Ліворуч від неї кучерявилась жива загородь з бересклету. За нею височіли пишні сріблясті ялини, кремезні дуби, гінкі піхти й розлогі сибірські кедри. Над широколистими грецькими горіхами підіймались пірамідальні тополі і причепурені берези. На сонці вигравав красивим листомлох сріблястий, нап'яв шатро над повитою виноградом альтанкою. На фігурних грядках цвіли пишні айстри.

Леся захоплено дивилась на технікумівський парк, ішла не поспішаючи, на повні груди пила осінній запах розкішних дерев. Як восени тут затишно і красиво!

О. Десняк

Тестові завдання №26

1. На які типи поділяються речення за будовою?

А

Повні, неповні.

Б

Двоскладні, односкладні.

В

Прості, складні.

Г

Поширені, непоширені.

2. Знайдіть серед наведених речень спонукальне.

А

Не раз в житті ти стрінеш три дороги.

Б

Може, хто з ваших знайомих теж причиниться до доброго діла.

В

Нехай тебе не квапить невідомість, і чужина нехай тебе не квапить.

Г

Хто ж могутній забороне встати й нам од сна?

3. У якому реченні правильно виділено граматичну основу?

А

День стояв ясний, сонячний (В. Коз.).

Б

І нині, й навіки хай будуть священними Високі Гори (Є. Гуц.).

В

Ніч мов криниця без дна (М. Рил.).

Г

Боятися смерті - на світі не жити (Н. тв.).

Д

Обабіч по схилах гір розсипалися отари кіз та овець (О. Г.).

4. Позначте речення зі складеним дієслівним присудком.

А

Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою (М. Коц).

Б

Ні, я буду крізь сльози сміятись (Л. Укр.).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 


Похожие статьи

С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник