С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник - страница 23

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 

В

Од хвилювання Тетяна не могла спокійно говорити (С. Вас.).

Г

Привчав мене батько трудитись до поту, а мати - любити пісні (П. В.).

Д

Жити - означає любити (Ю. Мушк.).

5. У якому реченні виділені слова виступають одним членом?

А

Після закінчення уроків того першого дня свого учителювання він пішов з малюками на річку (І. Ц.).

Б

Діти з радістю скидали з себе одяг і один за одним шубовстали у воду

(І. Ц.).

В

Там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок (М. Ст.)

Г  Тільки вночі Остап з Соломією зважились податися на берег (М. Коц.).

Д Над доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Сос.)._

6. З'ясуйте вид присудка в реченні З кожним днем життя в циганській хатці робилося тяжчим та тяжчим.

А Простий_

Б  Складений іменний_

В  Складений дієслівний_

7. Укажіть речення, у якому необхідно поставити тире між підметом і присудком.

А Шорсткий холодний комиш як стіна з обох боків (М. Коц.)._

Б Я рядовий лиш, я солдат, розвідник тих, вже близьких, далей (В. Бр.)._

В Сільська вулиця безлюдна й тиха (І. Вол.)._

Г Життя не нива, ні, воно дорога від бур - до зір (Л. Дм.)._

Д Пісня і праця великі дві сили (І. Ф.)._

8. У якому з речень є прямий додаток?

А Зелена трава горить-палає зеленим огнем, на її довгих листочках грає і

сіяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (П. М.)._

Б  Дивлюсь я на тебе, на вільнеє небо, на коси дівочі беріз (В. Сос.).

В  Осторонь, на крайньому південному виступі Чаїного, височить маяк,

видніючись своєю вишкою далеко навкруги (О. Г.)._

Г Під час лютих осінніх штормів на Чаїному знаходять собі пристановище рибалки, а з весни узбережні колгоспи вивозять туди свої пасіки (О. Г.).

9. Якими членами речення виступають виділені слова (варіанти відповідей запропоновано нижче)?

А А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними

килимами ярини (М. Коц.)._

Б  Городища обжили Сарматський горб з усіх боків і вершникують на ньому

вже кілька століть...(В. Явор.)._

В Хто рано встає, тому Бог дає (В. Супр.)._

Г  Один по одному піднімалися мінометники на висоту за командиром роти

(О. Г.)._=_=_

Д А згори лине жайворонкова пісня:  доноситься голос, як срібний дзвіночок, тремтить, переливається, застигає в повітрі (І. Ц.)._

1

2

Підметом Присудком

3 Додатком

4 Означенням

5 Обставиною

10. Визначте групи обставин за значенням в уривку:

Коли раптом(1) на чорному небі з' являється срібляста підківка або серед ночі(2) заглядає у вікно біле сяюче обличчя, навіть найнудніші зарозумілі пічкури не можуть втримати розгубленого схвильованого зітхання. При появі місяця(3) на небі(4) в життя багатьох входить щось таємниче, чарівне, святкове (В. Супр.) .

А Б В

Обставина місця_

Обставина умови_

Обставина часу_

Обставина способу дії

11. У якому реченні інфінітив дієслова виступає у ролі додатка?

А Я тобі наказую мовчати, з коня я не зійду (Ю. Ян.)._

Б Ми пішли на леваду білити рушника (Н.-Л.)._

В Потім уже Гафійка стала розглядати Заболотного спокійно (О. Г.).

Г Остап не міг спати од такого галасу (М. Коц.)._

Д Яка честь - належати народові (О. Вишн.)._

12. Речення Офіцер за мить опинився на землі, а Казаков у сідлі є ...

А Просте, двоскладне, повне, непоширене_

Б  Просте, двоскладне, неповне, непоширене_

В

Г

Просте, односкладне, повне, поширене Просте, двоскладне, неповне, поширене Просте, односкладне, повне, непоширене

13. Установіть відповідність між реченнями та їх типами.

А Вже смеркалося, а Василька не було (М. Коц.)._

Б  Вечір. Зорі в небозводі. Блиск над білими снігами (П.Т.). В Катів поведуть на страту, на нашу святу розплату.„(А. М.).

Г

Друга шукай, а знайдеш - тримай (Н. тв.)._

Вітчизну сонячну свою люблю високою любов'ю (В. Сос.)

1

Означено-особове

2

Узагальнено-особове

3

Неозначено-особове

4

Безособове

5

Називне

ПРОСТЕ УСКЛАДЕНЕ РЕЧЕННЯ

Просте речення, до складу якого входять однорідні або відокремлені члени речення, а також вставні й вставлені компоненти, звертання, називається ускладненим.

Речення ускладнене однорідними членами

Просте речення може бути ускладнене однорідними членами.

Однорідними називаються члени речення, які відносяться до одного й того ж слова в реченні, відповідають на одне й те ж питання й виконують однакові синтаксичні функції в реченні. Однорідними можуть бути лише слова одного плану як за змістом, так і за граматичним оформленням. Між собою однорідні члени зв' язані сполучниками сурядності та перелічувальною інтонацією: І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають мене своїм снуванням (М. Ст.).

Розділові знаки між однорідними членами речення

Між однорідними членами речення найчастіше ставиться кома, рідше -крапка з комою, тире.

Правила

Кома ставиться, якщо:

Приклади

- однорідні члени речення не з'єднані сполучниками;

- з'єднані повторюваними єдналь­ними та розділовими сполучниками (і, й (та), або, чи);

- протиставними сполучниками (а, але (та), проте, однак, зате);

- з' єднані приєднувальними сполуч­никами та й, ще й, та ще, а то й, також;

- якщо однорідні члени речення з' єднані єднальними сполучниками в пари, то кома ставиться тільки між парами;

- якщо однорідні члени речення з'єднані сполучниками як... так, не так ... як, хоч... але, не тільки... але й, не стільки ... скільки, настільки... наскільки, то кома ставиться перед другою частиною сполучника.

- якщо частина однорідних членів речення з' єднана сполучниками, а частина - без, кома ставиться між

Нічний туман наповнював по вінця оболоні, повисав над річкою, рожево клубочів у високості(В. Др.). А в путі на сміливця чекають і люті морози, і голод, і вовчі зграї (В. Мал.).

Тече вода в синє море, та не витікає (Т. Ш.).

Василинка слухала дідусеву розповідь, та й задрімала.

На столі красувалися жовтобокі яблука та груші, соковиті сливи та зелений виноград.

Митець думає не тільки розумом, але й серцем (О. Довж.).

Дивлюся: так буцім Сова летить лугами, берегами, та нетрями, та глибокими   ярами,   та широкимистепами, та байраками (Т. Ш.).

А біля рож аж до призьби закучерявила землю пахуча квасоля й гвоздика (А. Ш.).

Лаврін стояв ні живий ні мертвий (Н.-Л.)

Згадалося і село, в якому вже багато років не був; і шкільні друзі, яких давно не бачив; і той день, коли востаннє від 'їжджав з дому... Вона ж має дати імператорові сина. Не дати - дарувати (П. З.).

усіма однорідними членами. Кома не ставиться:

- між однорідними членами речення, якщо вони з' єднані одиничним єд­нальним чи розділовим сполучником;

- між двома однорідними членами речення, з' єднаними повторюваними сполучниками і ... і, ні ... ні, що становлять стійкий вислів: ні туди ні сюди, ні кінця ні краю, ні світ ні зоря...

Крапка з комою ставиться, якщо однорідні члени речення поширені і в їх складі є розділові знаки.

Тире ставиться між двома однорідними членами речення, якщо другий протиставляється першому (між ними можна вставити сполучник а), виражає причину, раптову зміну подій, наслідок._

Вправа 207. Визначте в поданих реченнях однорідні члени речення, поясніть розділові знаки між ними.

1. Вечір заходив швидко і непомітно (Я. Б.). 2. Низько пливли над землею свинцеві хмари, кутали далекі ліси, туманом звисали над Десною (О. Десн.). 3. Ніч була темна, але тиха (Н.-Л.). 4. Вузенька стежечка щезала часом серед кам' яної пустині або ховалась під виступом скелі (М. Коц.). 5. Ждан у відчаї поглянув уперед і тут несподівано для себе побачив і приметений снігом ліс, і річкову долину,  і високий берег,  що мрів у надвечірній імлі (В. Мал.).

6. Пташки покинули співи та взялися вигодовувати діток своїх (Л. Ян.).

7. Вогонь добирався і до заборол, але вогке після зими дерево не хотіло горіти -тліло, обвуглювалося (В. Мал.). 8. І ці сині, червоні, жовтогарячі кольори то спалахували, то мінились, і не просто мінились, а говорили (Я. Б.). 9. Впродовж віків українську мову методично й жорстоко витісняли з громадських і державних установ, зі школи й науки, церкви й письменства (М. Т.). 10. Але ж Оксана нікому не скаржилася на своє безталання, бо й сама не знала, чого непрохані сльози ні з того ні з сього тремтять на віях (Л. Ян.). 11. Вони бачили широкі повені, які часом несуть на своїй воді дерев'яні каплиці; осінні ліси, що палають, як свічки (В. Кор.). 12. Важкі голови будяків як востаннє вклонилися літу, так з того поклону своїх відцвілих голів більше не підіймали (М. Вінгр.). 13. Роль розчину в цій неспокійній діжці відігравали незалежні від панів кола і групи: колишні пастухи королівських черед, скупо нагороджені грунтом при поділі; колишня прикордонна варта, перед якою раніше запобігав сам король; населення багатьох заможних міст, у яких остерігалися забрати Магдебурзькеправо (В. Кор.). 14. Була саме та літня пора, коли після теплих дощів пішла у ріст не тільки картопля й буряки, а й лобода та щириця (І. Сенч.). 15. Лелека одним оком націлився на гриба, схопив його, підкинув угору - і проковтнув (М. Ст.). 16. Врослі в камінь деревця весною цвіли пухнастим цвітом, а восени червоніли гронами ягід (Д. Б.). 17. А мати-природа не зважала вже ані на присутність криги на берегах Дністра та лиману, ані на зимні вітри з полуночного краю. 18. Марія хоч і зовні була непоказною, зате виявилася розумною, дотепною дівчиною (Б. Янч.).

Вправа 208. Спишіть, вставляючи пропущені розділові знаки між однорідними членами речення.

1. Вранці стояв густий туман плинув над болотянкою осідав дрібною росою на кетягах перезрілих плодів бузини мастив коричнюваті шапки грибів (Ю. Зб.). 2. Гілки волоських горіхів пхались в гущавину з кропиви та будяків. Берізка та хміль обплутували тини та бур'яни. 3. Розкішні жита пшениці а часом і невикопані буряки залягали під снігом (Н.-Л.). 4. Ні Самуїл ні Ждан не відчували в серці тривоги. Хіба їм уперше зустрічати хурделицю у степу чи в лісі? (В. Мал.). 5. Кобзівці ще докошували просо й гречку збирали кукурудзу на силос готували поле під озимину а подекуди вже почали й сіяти (І. Ц.). 6. Інколи то тут то там з-за дерев вибухав вогнистий сніп іскор і розсипався в ту ж мить (Ю. См.). 7. Тихі роси спадали на сади й трави, мов благодать щедрого неба. І вітер не вітер ніжний легіт доносив з поля запах снопів (І. Ц.). 8. В степу подихує духмяний вітерець доносить аж сюди на берег ніжний аромат дозрілого винограду та динь запах пшениці та полину...(Ю. Зб.). 9. Обозові не було ні кінця ні краю. 10. Генріх ще не відав про все, коли споряджав послів, не таємних урочистих пишних з багатими дарами, з посланням імператорським до великого князя київського...(П. З.). 11. Поруч мене виявився непоказний але запальний морячок (В. Логв.). 12. Над полями скиглив холодний вітер зривав на деревах пожовкле листя і гнав на посічені сльотою стерні (О. Десн.). 13. Оці будяки та сині косарики та собача рожа - це все друзі його дитинства (О. Г.). 14. Тільки перед світанком не чути вже ні зітхань ні притишених розмов закоханих ні скрадливих поцілунків (А. Ш.). 15. Київ за свою багатовікову історію зазнав стількох нападів руйнувань понищень пережив стільки епох розквіту й занепаду, щоб знов розквітати, жити не стільки спогадами про минулу велич а й вірою про ще більше майбутнє (П. З.). 16. Від його пильного ока не могли сховатись ні огріхи при оранці у колгоспі ні те, що минулої суботи завмаг їхній одчинив крамницю на цілу годину пізніше ні те, що десь у полі валяється під снігом забутий культиватор (Є. Гуц.). 17. Не злість чулася в словах Вертушихи жалість (В. Др.). 18. Настала безхмарна воістину щаслива пора (М. Н.). 19. Не раз чув від доскіпливих істориків рідного селища найнеймовірніші легенди, пов' язані із Чалапковим плесом як уминулому так і в сучасному (Ю. Зб.). 20. Ми переходили з кручі на кручу з байраку в байрак продирались через якісь зарості то заходили в темряву хащів, де пахло вогкістю та гіркотою опалого листя то опинялися на рівних галявинах, де вже було сухо й пахло прив'ялим листом та полином (Є. Гуц.). 21. У лісі туман зависав на

_Правила_

Означення однорідні, якщо:

- вони виражають ознаки пред­мета одного порядку (колір, розмір, форму, матеріал і т.д.);

- виступають епітетами;

- виражені прикметниками й стоять після означуваного слова;

- спочатку стоїть прикметник або дієприкметник, а потім діє прикмет­никовий зворот;

- вони протиставляються іншим означенням при тому ж означував-ному слові;

- наступне означення пояснює попереднє (між ними можна вставити слова тобто, а саме).

Неоднорідними є такі означе­ння, які характеризують предмет з різних боків і виражаються:

- якісним і відносним прикмет­никами;

- дієприкметником і прикмет­ником;

- займенником і прикметником;

- числівником і прикметником.

_Приклади_

Червоні, зелені, жовті фейерверки заяскравіли в небі.

Стояла тиха, тепла, красива ніч (Я. Б.).

Свою землю, далеку, святу, не забудем до згуби (О. Г.).

Вузька, обсаджена каштанами алея губилась в далині.

На однім дереві висіли плоди спілі, рум 'яні, а на другім - дрібні, зелені.

Наталка була іншою, стриманішою.

Був чудесний серпневий день.

Мені    часто    сниться похилена

батьківська хата.

Мій старший брат працює.

От і перший навчальний день.

гіллі вільшаника та ліщини обважнілими, перламутрово-чистими краплями і лунко опадав на листяний паркет (В. Др.). 22. Врослі в камінь деревця весною цвіли пухнастим цвітом а восени червоніли гронами ягід (М. Ст.). 23. Ані туманів з Дністра та моря ані мокви із-за бескидів. Ясно та гоже довкруж. 24. А сонце все вище та вище підноситься у вись піднебесну не просто гріє припікає вже...(Ю. М.).

Вправа 209. Спишіть речення, розставляючи, де треба, розділові знаки між однорідними членами.

1. Вмій жартувати та знай, коли перестати. 2. Старому та слабому годи, як малому. 3. Буде каяття та не буде вороття. 4. Не родися багатий та вродливий, а родися при долі й щасливий. 5. Чорний мак та смачний, а редька біла та гірка. 6. Із щастя та горя скувалася доля. 7. Пішов глечик за водою та й пропав там з головою. 8. Заліз кіт на сало та й кричить: "Мало!" 9. М'яко стеле та твердо спать. 10. Добрий борщик та малий горщик. 11. Вміла готувати та не вміла подавати (Н. тв.)

Однорідні й неоднорідні означення

Вправа 210. Прочитайте текст, знайдіть у ньому однорідні й неоднорідні означення, поясніть розділові знаки при них.

На нього лився золотаво-оксамитний лагідний і ніжний потік, що різсіювався на мільйони малих, жовтих, як нитки золота, потоків. Все раптом починало сяяти, переливаючись і граючись. Він завмирав і вбирав у себе цю незрівнянну животворну музику. Потім біг через кладку на стежку, що петляла між ліщиною. Там були два великі, порослі мохом камені, що, здавалося, затуляли тоді йому півсвіту. В голубому чистому небі плавали купчасті, наче ватяні, хмари. Дивився, як поважно пропливають вони ніжно-голубою синявою, товсті, ситі, як повільно сіється крізь них сонце. Міг годинами лежати на тих каменях, поринаючи в синій безмір, де, як вважають старі люди, знаходять собі притулок людські душі, - в царство казки й гармонії.

За В. Шевчуком

Вправа 211. Введіть подані словосполучення в речення; вкажіть, які означення виступають однорідними.

Теплі травневі ночі, знайомий настирливий стукіт, старий розхитаний стіл, сіра млиста пустельна дорога, лагідні блакитні очі, невловимий тихий шелест, розлогі поважні яблуні, жива наполохана хвиля, бліде з глибокими борознами обличчя, вороні сиві гніді коні.

Вправа 212. У наведених реченнях визначте однорідні й неоднорідні означення, вставте пропущені розділові знаки.

1. Над мороком зводилися небеса; їх прикрашали зірки, безмежно високі таємничі й незрозумілі (І. Сенч.). 2. Першим теплим весіннім ранком з Лоцманської Кам' янки вниз по Дніпру рушив довгий караван плотів (Я. Б.). 3. Голубим сріблястим блиском виграє Псьол (І. Ц.). 4. Настала ніч, довга беззоряна глуха (О. Г.). 5. Люся саме підвелася, стояла в своєму червоному платтячку, височенька чорнява з радісними очима, що аж сипали іскри (І. Сенч.). 6. Іноді по небу пропливають легкі білясті хмаринки, неначе чарівниця-праля вистилає поміж голубими білі полотна (І. Ц.). 7. Велика сива сосна завмерла, а вечір, чистий молодий, кликав його душу (В. Логв.). 8. У Куприка було гарне свіже порожевіле від хвилювання обличчя (І. Сенч.). 9. Навколо все було таке зелене таке урочисте свіже й пахуче, минулорічні чорні сережки так ніжно тремтіли на старих вільхах, що, здавалося, прислухайся трохи і відразу почуєш тихий хрустальний дзвін (Гр. Т.). 10. Коли Оля думала про банти, в неї на щоках поверх звичайного рум' янця з' являвся ще один легкий і ніжний, як і та тканина, з котрої робиться бант (І. Сенч. ). 11. Поміж старечих зморщок землі вільно простеленим рушником біліє суха стежка і освітлена полудневим сонцем одухотворена в своїй жіночності простує молода жінка (Є. Гуц.). 12. Шумить та й шумить тепла літня злива за вікнами. Цілісіньку весну ллють та й ллють щедрі рясні теплі дощі (В. Коз.). 13. Ліна зустріла Івана Івановича з щирою домашньою усмішкою (А. Хор.).

Узагальнювальні слова при однорідних членах речення

При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова, які виконують об'єднувальну функцію щодо однорідних членів: І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Мал.).

Узагальнювальні слова є тими ж членами речення, що й однорідні члени при них. У ролі узагальнювальних слів часто виступають займенники все, всі, ніхто, ніщо та прислівники скрізь, всюди.

Розділові знаки при узагальнювальних словах

Правила

Приклади

Двокрапка:

- після узагальнювального слова, що стоїть перед однорідними членами речення;

- якщо узагальнювального слова не­має, але перед однорідними членами робиться очікувальна пауза;

- якщо після узагальнювального слова стоять слова а саме, як-от, наприк­лад, то перед ними ставиться кома, а після них - двокрапка.

Жнива для селянина це все: статок у господарстві,   затишок   у родині, щаслива пісня й веселе свято (В. Ск.). У саду ростуть: груші, яблуні, сливи.

З маком робили різноманітні печива, як-от:    книші,    струделі, коржі, пироги, вареники (В. Ск.).

Тире:

- перед узагальнювальним словом, що стоїть після однорідних членів рече­ння;

- після узагальнювального слова, що стоїть перед однорідними членами речення, якщо вони вимовляються з підвищеною інтонацією;

Луки, гори, пишні сади - все зелене і принишкле (О. Г.).

Людей в ньому ніколи не видно - ні вдень, ні вночі, ні звечора, ні зранку (О. Сиз.).

-   якщо   однорідні   члени речення стоять після узагальнювального сло­ва, а речення ними не закінчується, то після узагальнювального слова ста­виться двокрапка, а після однорідних членів - тире.

Ранок зачинався тьмяний і лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі -наче замерзало (Ю. См.).

Вправа 213. Прочитайте речення, знайдіть у них однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них, поясніть розділові знаки.

1. З півночі, заходу і півдня розкинулися безмежні степи, вкриті буйними весняними травами: ковилою, буркуном, будяками (В. Мал.) 2. Морська практика, геометрія, навігація у найстислішому вигляді, елементарне знайомство з механікою і кораблебудуванням та зачатки англійської мови - всеце мною штудіювалось запопадливо, на совість (В. Логв.). 3. Ніщо особливо не привертає уваги: ні ті вежі, яким пощастило перебратися на той бік; ні ті, що застряли серед поламаної криги; ні розрізнені купки половців, що все ще подекуди чинять опір (В. Мал.). 4. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, маленький ніс, рум'яні губи - все дихало молодою парубочою красою (Н.- Л.). 5. Усе це: і її одяг, і обличчя, і руки - ніби відтінялися біленькою хусткою в синю крапочку, зав' язаною під підбороддям (О. Сиз.). 6. Гребля, про яку ходили чутки, хоч і здавалася багатьом неймовірною, проте в усіх - і в орачів, і в лоцманів - викликала цікавість (Я. Б.). 7. Завше чарівлива незайманість річкових плавнів: на висході весни, і на спаді літа, і достиглої осені, коли на численних островах гуртується до вирію птаство (В. Логв.). 8. Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок - можна було викосити косою в траві (О. Довж.).

Вправа 214. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки.

1. Він упивався мальовничими краєвидами голубим простором Волги, безмежним привіллям степу, над яким застигло прозоро-синє марево, ніжною блакиттю неба (М. Н.). 2. Неспокій, рух і боротьбу я бачив скрізь в дубовій і вербовій корі, в старих пеньках, в болотній воді, на поколупаних стінах (О. Довж.). 3. Ні сльози, ні благання ніщо не вплинуло на Трохима Паливоду (А. Ш.). 4. Перед кожним на лляних уруських скатертинах стояли вишукані страви та напої плов з ізюмом, политий топленим маслом; плов з бараниною, приправлений шафраном; засмажені лебеді, гуси та тушкована баранина; уруські шулики з медом та пшеничні пироги з м' ясом та ізюмом; ромейські вина та варений мед, заправлений хмелем (В. Мал.). 5. Міни всюди і на поверхні ріки, і в глибині (В. Логв.). 6. Переповнені автобуси з дітьми й дорослими, вантажні машини з відкритими кузовами, «Рафи» й «Волги», «Жигулі» й «Москвичі», теж переповнені до краю, все це після прощального сніданку вирушало з коси й рухалося безугавно до самого обіду (О. Сиз.).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 


Похожие статьи

С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник