С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник - страница 26

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 

Вправа 233. Визначте, в яких реченнях виділені слова є вставними, а в яких ні; вставте пропущені розділові знаки.

1. Микола й Галя кохалися з ранньої юності і напевно побралися б, якби не війна (Ю. Мушк.). 2. Данило напевне пройшов кілометрів з п' ятнадцять, і така кволість-знемога охопила його, що з-під ніг стала втікати земля, а з очей випадали зорі (М. Ст.). 3. Я наближена й обласкана імператором особа, Анастасіє, мушу правду напевне знати (Ю. М.). 4. Видно його присмутили порожня жердка в кутку над полом і якась пустельність (Ю. Мушк.). 5. Аякже, з вивершеної хури ліпше й далі видно (М. Ст.). 6. Видно загуляли десь піднебесні діви або розлінувалися в теплі й припізнилися заварити в своїх вертепах пиво (Ю. М.). 7. Буває й таке, що наче любляться, а поберуться, не знають, як перед людьми стати (Ю. Мушк.). 8. Чого не трапляється у життєвій веремії, як буває не колотить його Олена, а чоловікові і громи не громи - тільки бубни (Ю. Мушк.). 9. Микола стояв наче заворожений, дивився на кущ немов на диво (Ю. Мушк.). 10. Іноді він усім на диво купував запаршивілі, замордовані "хабети", водив їх на сиві од роси ранкові і вечірні трави, натирав якимись брунатними наварами зілля, непочатою водою, і коні ставали зміями (Д. Б.). 11. Миколі здавалося, що в нього на голові ворушиться чуб, а по спині течуть зміясті холодні струмінці (Ю. Мушк.). 12. Весна здавалося тримала в собі невеличкий морозець, бо на обличчя пахнуло кришталевим холодком (В. Логв.). 13. Йому й справді ледве чи вірилося, що він стоїть у своїй рідній хаті (Д. Б.). 14. Дніпро справді слався від берега до берега широкий і повноводий, по-весняному весело котив униз втихомирені після порогової шарпанини хвилі (Д. Б.). 15. Звичайно вона може і не йти до Галі, досить натякнути сусідам, що Микола одружений, і ту звістку дівчині принесуть одразу, але то буде нечесно, майже підло (Ю. Мушк.). 16. Може вляжеться на ранок заметіль, і вони продовжуть свій путь (В. Мал.). 17. Дві війни вибивали з його тіла кров, виносили й життя, одначе не в силі були винести доброго степового спокою і доброї усмішки чи пересміху (М. Ст.). 18. Змінившись, Поліна пішла одначе не провулком (А. Хор.). 19. Схоже, це правда (Д. Б.). 20. Правда настроював Павлюк радіоприймач навмання, не знаючись на цій справі, і часто, замість музики та промов, чути було тріскання абетки морзе або промови німецькою, англійською чи навіть японською мовами (М. Тр.). 21. У таких болях ішли дні, місяці і нарешті роки (М. Хв.). 22. Гість нарешті збагнув, що іншого рішення в Синявіна не буде (І. Ле). 23. Поліна не любилаходити на базар взагалі, з чужими грошима тим більше (А. Хор.). 24. Взагалі кожне слово Черниша було зважене, обмірковане (О. Г.).

Вправа 234. Спишіть, виділяючи вставні слова, словосполучення та речення, поясніть розділові знаки.

Вітай бджолу на Зосима

Найавторитетніші дослідники традиційних промислів та занять нашого народу незаперечно підтверджують, що бортництво з'явилося в Україні раніше, ніж скажімо землеробство. Як підтверджують початкові вітчизняні джерела бортництво, поряд з мисливством та ловецтвом, було основним заняттям наших пращурів.

Здавна бджоли гніздилися в дуплах перестарілих дерев, що згодом стали називатися бортнями, а звідси й бортництво як вид заняття. Спочатку люди беззастережно розбивали їх, щоб добути солодкий продукт. Це звичайно призвело до зменшення кількості гнізд і відповідно меду. На допомогу прийшло звичаєве право, котре гарантувало власність: той, хто першим одшукав дике гніздо бджіл, витісував на стовбурі свій знак власності, який мав кожний мешканець.

Особливого розвою набуло пасічництво, або бортництво, з прийняттям християнства. У давніші часи майже в кожній родині тримали бджіл. Мати власну пасіку означало й високий суспільний статус. Як відомо, ними пишалися Богдан Хмельницький та Іван Сірко зокрема останній як свідчать дослідники дожив свого віку на пасіці.

Нарешті про високий рівень пасічництва в Україні говорить і той факт, що першу в світовій практиці школу бджолярів запровадив славетний вчений П. І. Прокопович, який до речі є винахідником рамкового вулика.

Звісна річ пасічницький промисел, що набув такого значення, відповідно підніс і роль цих благородних комах. Отже цілком логічно, що в середовищі бортних людей був і свій опікун - Зосим, про що свідчить існування іменного

дня.

За В. Скуратівським

Вставлені речення

Вставлені речення виражають додаткові повідомлення чи побіжні зауваження, вимовляються прискореною інтонацією і виділяються комами, тире або дужками, залежно від інтонації, якою вони вимовляються. У кінці вставлених речень крапка не ставиться, але може стояти знак оклику або знак питання.

_Правила__Приклади_

Вставлені речення виділяються:

- комами, якщо вимовляються тією ж Звали нашого діда, як я потім інтонацією, що й основне речення.      дізнався, Семеном (О. Довж.).

- тире, якщо вимовляються підви- Через два місяці стали хлопці на ноги, щеною інтонацією._| подякували матері - для всіх вона вже

- дужками, іноді комами з тире, якщо вимовляються заниженою інтонацією.

була рідною - і подалися через лінію фронту, щоб бити фашистів...(І. Ц.). Щойно ввійшов до кубрика старшина батареї і нагадав, що мені пора від­почивати, бо опівночі заступаю на вар­ту (тут, на сопці, ми живемо у вели­кій землянці, яку, за морською тради­цією, називаємо кубриком) (М. Н.).

Вправа 235. Прочитайте подані речення. Поясніть вживання розділових знаків для виділення вставлених синтаксичних одиниць.

1. Стомлені вої - а їх було там біля тисячі - поїхали понад Оріллю (В. Мал.). 2. Оксана (вона, видно, не раз виступала у ролі екскурсовода) пояснювала гостеві, що й до чого, розповідала про своїх дідуся й бабусю, і голос дівчини злегка тремтів від хвилювання (І. Ц.). 3. Якась невідома пташка (вчора її ще не було, вона, видно, прилетіла з вирію щойно вночі) стрекотіла у вишняку часто і радісно (Ю. См.). 4. Коли Сашко думав про матір, а він тепер думав про неї майже щодня, він ніби стояв на гарячому пружному вітрі...(В. Др.). 5. Щоденний клопіт біля хазяйства (на поміч онуків і дочки давно вже не розраховував) усе-таки ухоркував його (В. Логв.). 6. Навіть немовлята - а їх було там кілька - лежали тихо і не репетували (Ю. См.). 7. Він уявляв, як прийде на попелище, розгребе попіл та головешки й посадить квасолю, а наприкінці літа її лущитиме (він любив лущити квасолю, вистрелюючи із сухих стручків чорно-біло-рожеві перламутрові квасолини), і його лице усміхалося... (В. Др.). 8. З-за погрібника пахло м'ятою (росло її там, густої та холодної, багато), а від хати несло духом матіоли (Є. Гуц.). 9. Хто приходить у перший клас (так заведено директором), той приносить з собою або кущ бузку, або відросток черешні, садить його, доглядає аж до випускного вечора (В. Бл.).

Вправа 236. Напишіть під диктовку, визначте речення зі вставними та вставленими конструкціями; поясніть вживання розділових знаків.

Якось швидко й несподівано стемніло. Йдучи затемненим полем, - а вдень ще не раз притрусило його свіжим вогкуватим сніжком, - Сашко бачив збоку темну смужку бур'янів, яка тяглася по межі вздовж степової дороги. Проте непомітно і дорога, і чорні вершки бур'янів, і саме поле загубилося в сірій імлистій сутені. Глибока вечірня тиша залягла над полями.

Хоч попереду було темно й глухо, але Сашко знав, точніше, здогадувався, що там, за неясною імлистою смугою почнеться схил; стара неорана стерня закінчиться, і буде толока, а далі тьмяно засіріють голі неприкаяні сади і вже за ними - вулиця.

І справді, ступати стало легше, земля пішла вниз, і небо просвітліло. Мабуть, показався місяць. Сашко задер голову і побачив над собою тонкий ківшик місяця. На нього весь час напливали рідкі волоконця хмар. Здавалось, і темрява, і саме небо піднялися вгору, в степу попросторішало, а на снігу крапками й плутаними лініями позначилися заячі сліди. Сашко знав, що цісліди, як би не петляли, все одно ведуть до села, до садків, і він вибрав заячу стежку, добре втоптану, і пішов по ній.

Ще тільки підступився до городів, як зразу вловив: пахне житлом. Різко пахне старою перегорілою сажею (видно, хтось і в цю пізню годину затопив), пахне хлівами, попелищами. Але ні руху, ні світла, ні звуку. Тиша, мороз.

За В. Близницем

Звертання

Звертання - це слово або сполучення слів, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець. Звертання виражається іменником у кличному або називному відмінку і найчастіше вживається у спонукальних та питальних реченнях з метою привернути увагу до повідомлюваного. Звертання може виражатись одним словом, тобто бути непоширеним, і групою слів, тобто бути поширеним: Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай (Стар.). Ви, добродію Кучеренко, не пускайтесь берега (Ю. Зб.).

Розділові знаки при звертанні

Правила

1. У реченні звертання виділяється переважно комами.

2. Якщо звертання вимовляється з окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з великої літери.

3. Якщо звертання стоїть у кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після нього - той знак, якого вимагає мета висловлювання.

4. Якщо звертання ускладнене одно­рідними чи відокремленими членами речення, то в ньому ставляться роз­ділові знаки відповідно до загальних правил.

5. Якщо перед звертанням є вигуки, то після них ставиться кома.

6. Після слів о, ой кома не ставиться, якщо вони виступають у ролі під­силювальних часток.

7. Займенники ти, ви у складі звер­тання, як правило, комами не відділя-

Приклади

Мене, пане гетьмане, звати Микитою (М. Вінгр.).

Гетьмане! Гармати їх не беруть! (М. Вінгр.).

"Що з вами, Каролю?" - запитала Ольга Петрівна (М. О.).

Прощай, синє море, безкрає, просторе

(Л. Укр.).

Ех, Стефане, Стефане, ось як ти

говориш! (М. Н.).

"Ой Максиме!" - хитрувато й докірливо мовила сестра (Є. Гуц.).

Слово, моя ти єдиная зброє!

Ми не повинні загинуть обоє (Л. Укр.).

ються.

Вправа 237. У поданих реченнях знайдіть звертання, визначте форму його вираження; поясніть розділові знаки.

1. Княже Ярославе, якщо між братією не буде згоди, то ні сьогодні, ні завтра не підемо ми на половців і не заженемо їх за Дон чи в Обези (В. Мал.). 2. Ви ж, хлопці, дивіться, аби нічого в нас не забули. 3. Панове! В своєму серці я назавжди збережу образ вашого лицарства, вашу хоробрість, відданість короні і нашому найяснішому королеві Жигмонду. 4. Просимо, люди добрі, сідати у нашій хаті (М. Вінгр.). 5. Ну, козаче, годину-дві, поки ми тут з товаришем згадуватимемо наші молоді літа, погостюй у матері (В. Др.). 6. Відень! Мені не раз уявлялися твої чарівні дунайські береги, вчувалися незрівнянні штраусівські вальси, що відгомінювалися десь у глибинах лісів. Я твій прихильник, незрівнянний Відню (В. Логв.). 7. «Се ти, Христино? Моя голубонько!» - промовив він тихо і, обнявши, намалював на її щоці гарячий поцілунок (П. М.). 8. Гей, Іване! Гайда сюди, маю тобі щось сказати (Є. Гуц.). 9. «А що там, сину?» - аж стривожилась Докія (В. Коз.). 10. О, нене рідна, вітчизно мила, чого так скорбно, так гірко плачеш? (Д. П.). 11. Колосе пшеничний, ти наш хліб одвічний (М. Синг.). 12. О дикі ночі В шумі вод! Ті дикі ночі - Наш клейнод! (Д. П.). 13. О вечоре ніжний, о зоре вечірня! Скажіть йому, любі, шепніть йому стиха (М. О.). 14. Боже Свароже і ти, Перуне! Полиште царство піднебесних хмар, океан-моря бездонного, з'явіться над землею й розбийте вериги Морозкові. 15. Ти маєш на увазі монахів і вивезені ними з чужих земель шовкопряди, так, Констанцію? (Ю. М.)

Розділові знаки при вигуках, стверджувальних та заперечних словах

Правила

1. Стверджувальні (так, авжеж, еге, ага, атож, гаразд, добре), заперечні (ні, навряд) слова та вигуки в усній мові виділяються паузами, а на письмі - комами.

2. Якщо стверджувальні, заперечні слова та вигуки вимовляються з окличною інтонацією, то після них ставиться знак оклику, а наступне слово пишеться з великої літери.

3. Не відокремлюються комами слова о, ой, які виступають у значенні підси­лювальних часток.

4. Не відокремлюються вигуки, що стоять перед особовим займенником, після якого стоїть звертання._

Приклади Ні, я не дорожу шаленством насоло­ди, Повстанчим захватом, скажені­стю природи...(Д. П.).

Так! Я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні... (Л. Укр.).

Ой чи так красно в якій країні, як тут, на нашій рідній Волині! (Л. Укр.).

Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серце - колюче терня?(І. Ф.).

Вправа 238. Знайдіть вигуки, стверджувальні та заперечні слова, поясніть розділові знаки при них.

1. Так, до нас підкралася непомітно, але вже підкралася старість -найнесподіваніша та найприкріша гостя, котра вже що-що, а не забариться й ні до кого (О. Сиз.). 2. - Аякже! Вона пам'ятає, вона нічого не забула з того літа у Зеленому Гаю (М. О.). 3. Ой! Коли ж ти встиг? - здивовано й злякано відхилилась від парубка, вірячи й не вірячи його словам (М. Ст.). 4. Ну, ні пуху ні пера! - сплюнув через ліве плече Максим і правою рукою взявся за остя (М. Ст.). 5. - О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися (О. Ол.). 6. Стократ миліша ти, смиреннице моя! О, як же болісно тобою тішусь я (Д. П.). 7. - Атож. Наговорились, як меду наїлись (М. Ст.). 8. - Еге! Мало не забув, - згадав Євген Миколайович. - Ще одне визнання вашого авторитету. І знаєте ким? Горьким, Олексієм Максимовичем (М. О.). 9. - Го-го-го! Вагонетку піднімає... (А. Хор.). 10. О ні! Адже те, що привиділося уві сні, було, по суті, повторенням чи продовженням його мрій

( М. Н.).

Вправа 239. Запишіть речення, вставляючи розділові знаки при вигуках, стверд­жувальних та заперечних словах.

1. Так це був Йоганн Себастьян Бах, живий і творящий Бах, і Ганс побож­но вкляк перед ним... (Ю. Зб.). 2. Ні він насамперед трудівник і бачить кінцеву мету свого прагнення (О. Десн.). 3. - Агей хлопче, чого розсівся тут, чому не в училищі? - перервав мої роздуми знайомий голос (В. Логв.). 4. Гей ти, коню мій буланий, гей озвися, де ти є?! (О. Ол.). 5. Ура Олько! Підемо на екскурсію! (І. Сенч.). 6. - Ану дівко, давай своє добро! - не питаючись, безцеремонно вихоплює ношу з нахололих дівочих рук. - Ой Романе! - спочатку налякалася, а потім розсміялась Христина. - І де ти взявся? (М. Ст.). 7."Ех іще б під-тримочку нам, вогника корабельного!" - зітхнув морячок, котрий лежав поруч мене. "Авжеж," - озвався Андрон Савич (В. Логв.). 8. Фі Аркадію! Що за слова! Це ж кабінет, а не конюшня (М. Ст.). 9. Ні це не мій бог, - спокійно відповів Яків, хоча й побілів, мов крейда (М. Ст.). 10. Гей люди добрі, є хто живий? (В. Бл.). 11. Ну гаразд на тобі ще гостинців, даси Варці і скажеш, що я до неї прийду (М. О.). 12. Йой мамцю, - ластиться й цілує матір у щоку.- Солоденька моя (Ю. М.). 13. Матиму я клопіт з тобою, Миловидко, ой матиму! (Ю. М.). 14. Ох ти ж, ведмедику! - Павло обхопив сина обома руками, сповнений ласкавості (А. Хор.).

Синтаксичний розбір простого речення

П о р я д о к  р о з б о р у

1. Просте чи просте ускладнене речення.

2. Яке речення за метою висловлювання?

3. Яке за будовою - двоскладне чи односкладне (тип односкладного)?

4. Поширене чи непоширене.

5. Повне чи неповне.

6. Визначити головні члени речення.

7. Визначити другорядні члени речення.

8. Чим ускладнене речення?

9. Пояснити розділові знаки.

З р а з о к р о з б о р у

Зблискуючи білим оперенням крил, низько над прибоєм висіли гамірні чайки (В. Логв.).

Речення просте, ускладнене, розповідне, двоскладне, поширене, повне, підмет - чайки, присудок - висіли, означення - гамірні, обставина місця - над прибоєм, поширена обставина способу дії - зблискуючи білим оперенням крил. Речення ускладнене відокремленою поширеною обставиною, вираженою діє­прислівниковим зворотом. Відокремлена обставина виділяється комою.

Вправа 240. Зробіть синтаксичний розбір речень за поданою вище схемою.

1. Пахло свіжим хлібом, свіжою житньою соломою, медом і яблуками. 2. За літніми клопотами непомітно підійшла печальна осінь (В. Коз.). 3. Гаї, заквітчані в жовті і багряні барви, вигріваються під лагідним осіннім сонцем (І. Ц.). 4. На високій кручі мовчазно, скинувши шапку, стояв Вовнига (Я. Б.). 5. Під ранок, напевне, візьметься мороз (М. Вінгр.). 6. І десь там, в дрімотному ранковому серпанку безшелесних хащів, вітаючи народження нового дня, нестримно, жагуче лящали, пристрасно заходились, нестямно витьохкували міріади солов'їв (В. Коз.). 7. Обабіч прадавнього чумацького шляху - далеко в степу - розбрелися високі вежі. 8. Залізне плетиво геометричних фігур нагадує своїми контурами ракети, націлені вгору. 9. Гострими шпилями, мов чутливими антенами, вони, здається, прислухаються, як перемовляються світи (О. Г.). 10. Напоєний  цілющим   зіллям,   зігрітий  теплом,   Остап  розплющив очі

(М. Коц.).

А Б В Г

А

Тестові завдання №27

1. Знайдіть речення, ускладнене:

Однорідними додатками_

Однорідними означеннями_

Однорідними обставинами_

Однорідними підметами_

Однорідними присудками_

1 Вдовина хата була висока, світла і дзвінка (М. Ст.)._

2 Пролітають над нами віки, лихоліття і хмарки (Л. К.)._

3 Я пам'ятаю красний день, Глибокі віддихи вологи, Пахучі пелюстки вишень... (М. Рил.)._

4 Моє життя веде мене нерівно: то на вершини, то в яри страшні... (М. Рил.).

5 І Панувало над селом тихе, тепле, лагідне серпневе надвечір'я (В. Коз.)._

2. Визначте тип відношень між однорідними членами у реченні: Вузенька стежечка щезала часом серед пустині або ховалась під виступом скелі (М. Коц.).

А        і         Б         і         В         і         Г         і Д єднальні__розділові__протиставні     градаційні__приєднувальні

3. У якому з речень означення виступають однорідними (розділові знаки відсутні)?

А Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі (А. М.).

Б І розпочне моє нове село свою одвічну хліборобську справу (К. Св.)._

В Великі сині очі з-під чорних вій дивилися пильно й розумно (М. Коц.)._

Г Прокинулась вода і дмухнула в торішню розколену очеретину (М. Ст.).

Д Люблю цю тишу мрійну вечорову (І. Н.)._

4. Позначте речення, у якому допущено помилку у вживанні розділових знаків між однорідними членами.

А Важка роса опала з листя і перестиглих вишень і губилася в спориші, немов кришталеве намисто (І. Ц.)._

Б  Дзвони як раптово заговорили, так само раптово й стихли (М. Вінгр.)._

В І от знову засніжений полумисок долини, і млин, і міст, і напіврозчинені ворота (М. Ст.)._

Г Лише де-не-де підносився над водою айсберг, або тала крижина (М. Тр.).

Д Синє море звірюкою то стогне, то виє (Т. Ш.)._

5. Яке значення має відокремлений зворот у реченні: Ви здійснюєте волю Батьківщини, все забудьте, крім неї, крім обов 'язку (О. Г.).

А            і            Б            і            В            і Г включення__заміщення__пояснення__винятку_

6. У якому з речень означення не слід відокремлювати (розділові знаки відсутні)?

А Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією (О. Г.). Б  Маленька, кругленька, з терновими очима... вона зразу прихиляла до себе

серця всякої людини (С. Вас.)._

В  Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі (Л. Укр.)._

Г  Темрява глибока й студена розлилася над світом ... (О. Г.)._

Д Вихований без матері Борис на звик до виявів чулості (П. З.)._

7. Назвіть умову відокремлення означення у реченні: Захоплений роботою, художник не помічав плину часу (І. Ц.).

А

позиція по відноше­нню до означуваного слова_

_Б_

додаткове обставинне

значення

В

спосіб вираження

8. Позначте речення з відокремленою обставиною мети.

А Підіймаючись над обрієм, сонце дарує нові й нові світлокольорові щедроти (І. Пільг.)._


Б

Виспавшись добре в холодку, він скупався в Росі, пополуднував і пішов у млин (Н. - Л.).

В

Прагнучи уникнути утисків поляків, московських намісників, все далі на південь просочувалися невеликі загони реєстрового козацтва (В. Супр.).

Г

Зринала пісня, трепетними крилами обіймала простір, колишучи спогади та в праці плекані надії (І. Пільг.).

Д

З давніх-давен у багатьох народів з особливою ретельністю охороняли й прикрашали джерела, вважаючи їх святими місцями (В. Ск.).

9. Визначте речення, у якому допущено пунктуаційну помилку при відокремленні прикладки.

А

Як справжній митець Галина Кальченко вміла захоплюватись, природною була її глибока схильність перед виявами людської мужності... (О. Г.).

Б   Діти знали І.Франка як автора казки "Лис Микита".

В

Цвіте ковила, або калдан, як її називають чабани, дзвенять, переливаються в піднебессі невидимі жайворонки (О. Г.).

Г

Отак і  почався у школі  перший день  сільського  вчителя Данила Бондаренка - простого, довірливого і затятого хлопця з підкучерявленим житнім чубом... (М. Ст.).

Д Останню пісню - хвалу коханню - доспівує соловейко (Д. Б.).

10. Установіть відповідність між реченнями та їх типами.

А Важко кидати землю, не залишивши на ній ніякого доброго сліду (І. Ц.).

Б  Жваво, з юнацькою енергією, заходився Семен ставити хату (М. Коц.).

В

Голубе небо, вкрите рідкими хмаринками, щедро лило ясне світло на лани, на сади й хати (О. Г.).

Г

Не можна, кажуть, людині молодшати, а подобрішати завжди можна (О. Г.).

Д Подихнув пустоголовий вітрець - той віщун світання (М. Коц.)

 

1

Ускладнене відокремленим означенням

2

Ускладнене відокремленою обставиною

3

Ускладнене відокремленою прикладкою

4

Ускладнене уточнюючим членом речення

5

Ускладнене вставним компонентом

11. Позначте речення, у якому вставне слово (словосполучення) дає емоційну оцінку повідомлюваному:

А Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега (Ю. Мушк.).

Б

Сумління людське, виявляється,  схоже на вулик, його теж можна розтривожити (О. Г.).

В

На наше щастя, високе жито ховало наші розшарілі обличчя (Ю. См.).

Г

Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе — само прийде (П. М.)

Д

Здавалося, ось-ось вирине з тремтливого марева козачий чи гайдамацький загін (М. Нег.).


12. У якому реченні наявна вставлена конструкція?

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 


Похожие статьи

С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник