С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник - страница 28

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 

Речення, в яких перше підрядне залежить від го­ловного, друге - від пер­шого підрядного, третє -від другого: Як заздрила тим людям, що не мали відпочинку, поки їх не­людська втома не вали­ла на часинку (Л. Укр.).

ністю

Речення, в яких підряд­ні по-різному характе­ризують головне (від­носяться до різних чле­нів): Іду я до дядька Себастіяна, прислуха­ючись, як за тинами підстрибує морозець, придивляючись, як у тінях і дрімливих мі­сячних калюжах зако­лихуються хати (М. Ст.)._

стю

Речення, в яких усі під­рядні залежать від одно­го й того ж слова в го­ловному реченні: В роз­палі жнив' яної спеки, десь під кінець липня, заповзялися вечорами по роботі ходити при мі­сяці до річки купатися,

як би пізно не закін­чували працю і як би далеко від річки не жнивували (В. Коз.).

Увага! Поєднання різних видів підрядності називається комбінованою, або мішаною підрядністю.

Вправа 248. Запишіть речення, визначте в них вид підрядності; накресліть схеми складнопідрядних речень.

1. Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. К.). 2. Якби вона могла вхопити поглядом ті кулі, то вона побачила б, що вони червоні від гарячої крові політруків (О. Г.). 3. Він подивився убік, де височіла червона круча, що таки, певно, була на краю Всесвіту (Б. Янч.). 4. Коли ж навесні ще недавно вся оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своєрідне море, в якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд (І. Ц.). 5. Прокинувся, коли сонячні зайчики, що проскочили в кімнату крізь віття дерев, торкнулись обличчя (Д. Б.). 6. Солов'ї заливисто перетьохкують у вербах, по садах, і, коли вони тьохкають, здається, що все на світі стихає (О. Г.).

Розділові знаки в складнопідрядному реченні

Правила

1. Підрядні частини речення відокрем­люються від головних комами незале­жно від їх позицій.

2. Комами відокремлюються неповні підрядні частини речень, які приєдну­ються порівняльними сполучниками

як, наче, мов, ніби, мовбито, немов тощо._

Приклади

Попід горою, що звелася над запсіль-ською  долиною, розкинулося село

(І. Ц.).

Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина, красується, любує­ться на всю Україну (Т. Ш.).

3. Між головною і підрядною частина­ми кома не ставиться, якщо:

- підрядна частина починається част­кою не;

- підрядна частина, що стоїть після головної, складається з одного слова;

4. Якщо підрядна частина стоїть після головної і приєднується складеним сполучником підрядності типу тому що, через те що, завдяки тому що, внаслідок того що, з тих пір як, пе­ред тим як, після того як, незважа­ючи на те що, то кома ставиться або перед усім складеним сполучником, або всередині його (залежно від змісту речення), але тільки один раз. Примітка. Якщо підрядна частина зі складеним сполучником стоїть перед головною, то всередині сполучника кома не ставиться.

5. Якщо підрядна частина речення приєднується до головної за допомо­гою складених сполучників в той час як, перш ніж, лише коли, тоді як, тим часом як, навіть якщо, то кома ставиться перед сполучником.

6. Між однорідними підрядними час­тинами, не з' єднаними сурядними сполучниками, ставиться кома.

7. Між однорідними підрядними час­тинами, з' єднаними неповторюваними єднальними чи розділовими сполучни­ками, кома не ставиться.

8. Між однорідними підрядними час­тинами, з' єднаними повторюваними сурядними сполучниками, ставиться кома, але перша підрядна частина від головної комою не відділяється.

9. У складнопідрядному реченні між двома сполучниками, що стоять поряд ставиться кома, якщо частину, яка по­чинається другим сполучником, мож-

Дівчину тривожило не що мати ска­же, а як на це відреагує батько.

Човни, що стоять прикуті ланцюга­ми в затоці, здебільшого мають най­мення, і по самій назві вже можна вгадати чий (О. Г.). Останньої в серпні неділі, за два дні перед тим, як збиратися її синам у дорогу, повернулися вони всією роди­ною до рідної хати (В. Коз.).

Перед тим як збиратися в поїздку,

вони владнали всі свої справи..

Здавши документи в штаб, Черниш, перш ніж іти в батальйон, з 'явився, за офіцерським звичаєм, відрекомен­дуватись командирові полку (О. Г.).

Він уявляв, як радо вітатиме вона його, як гарно буде йти поруч із нею в цю чудову теплу ніч до церкви

(Л. Ян.).

Коли завіє завірюха і степ занесе снігом, половці послаблюють пиль­ність, а іноді й зовсім не стережуть невільників (В. Мал.). Баба знала і які трави збирати, і як їх заварювати, і як лікувати ними.

Ішли по неоглядному степу, та, коли скінчилося море пшениці, грунт по­чав сіріти, обернувся на супісок (І. Сенч.)._на перемістити або опустити без пере­будови речення.

10. Між ускладненими або далекими за змістом підрядними частинами, не з' єднаними між собою сполучниками сурядності, може вживатися крапка з комою.

11. Якщо підрядна частина вимовляє­ться з підвищеною інтонацією з метою її смислового виділення, то вона відді­ляється тире або комою і тире.

12. Якщо підрядна частина роз' яснює присудок головної частини, то між ни­ми ставиться двокрапка._

Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зелени­ми хвилями; коли обважнілі колос­ки черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми во­лошками та червоними маківками (Н.-Л.).

Де не повернеться - всюди за ним золоте гілля росте (Гр. Т.).

Думалося: що мене чекає в цьому місті цього разу? (В. Логв.).

Вправа 249. Прочитайте речення, поясніть розділові знаки між головною й підрядною частинами складнопідрядних речень.

1. Велетенська горбата скеля Богатир, що скидалася на слона, зовсім пе­регородила собою берег і врізалася грудьми в Дніпро (Я. Б.). 2. Поки Мотря прала сорочки, Кайдашиха затопила в печі й приставила вечерю (Н.-Л.). 3. Цілих три тижні тішився він думкою, що люди вже не зможуть причинити йому ніякого горя, що він уже відбув свою спокуту до краю, вирвався з пазурів своїх ворогів і що вже немає на всьому світі нічого такого, що зворушило б йому серце та додало ще муки (Л. Ян.). 4. І весь час, де б не були і що б не робили, думали про втечу (В. Мал.). 5. Тимчасом як баба Палашка сповідалась, Мелашка вийшла з церкви й сіла між довгими рядками бабів на церковних східцях, під стовпами (Н.-Л.). 6. Масло вони поклали на сковорідку і, як воно розтопилося, почали опускати у веселе кипляче шумовиння маленькі шматочки рожевого м' яса, що принесли з собою від ковбані після того, як там за французьким звичаєм добре пополювали (І. Сенч.). 7. Коли спектакль був у самому розпалі - всі мами і папи сиділи довкола в квітнику на винесених стільцях (Ю. См.). 8. Здавна вважалося: якщо буде хліб, - дзвенітимуть пісні, житимуть традиції, стверджуватиметься мораль (В. Ск.). 9. Коли згадаємо, на якому маленькому клаптику землі розташувався "Верхній город" Ярослава Мудрого дев'ятсот років тому; коли згадаємо, що сто п'ятдесят років тому на Хрещатику були тільки шинки і винокурні; коли згадаємо, що дев'ятнадцяте століття Київ зустрів, маючи лише кілька десятків кам' яних будинків і являючи собою, як зазначив мандрівник, "тільки спогади та надії великого міста", - то тільки тоді побачимо, до яких фантастичних розмірів розрослося наше місто нині (П. З.). 10. Як тільки займеться десь небо - з другого боку встає зараз червоний туман і розгортає крила (М. Коц.). 11. Блакитна тихосяйна ніч стояла в своїй довершеній красі над лісовим хліборобським краєм, де й пшеничний хліб пахне зіллям дібров (М. Ст.).

Вправа 250. Запишіть, поставте, де треба, розділові знаки між частинами складно­підрядних речень.

1. Вечірній вітер-свіжак підняв шаланду так що вона мовби летіла над хвилями, лише зрідка виляскуючи днищем об воду, розбризкуючи навкруг себе справжнісінькі водограї (В. Логв.). 2. Сонце сходило за спиною коли вони виїхали на вершечок одного такого пагорба з іншого боку якого ще лежали тінь і туман (В. Кор.). 3. Микита поспішав на Подол додому де його сподівалася молоденька жінка щоб іти з ним до церкви. 4. Не міг зрозуміти король Болеслав що раптом сталося з його військом котре привів із Польщі щоб допомогти брату, князю Ізяславу, повернути престол київський (П. Угл.). 5. Коли на небі вигравало північне сяйво або світив місяць скелі здавались руїнами середньовічного замку (М. Тр.). 6. Мотря заходилась чистить картоплю, а Кайдашиха знов зо сну охала на печі й встала тоді як надворі зовсім розвиднілося. Вона вмилась, стала перед образами й довго молилася доки Мотря не наклала в горщик картоплі, буряків та капусти. 7. Тимчасом як вільшаницька громада гримала та ремствувала, та лагодилась знов посилати титаря до владики щасливий Балабуха вернувся з Хильки (Н.-Л.). 8. Нападники промчали по фортеці і поки варта прийшла до тями ввірвалися в браму як вихор (О. Г.). 9. Врешті Варка так полюбила онука що коли Андрійко виїжджав учитися ридала ніби прощалася назавжди зі своїм улюбленцем. Вона чекала того благодатного часу коли скінчиться наука і Андрійко уже назавжди приїде додому. Варка була певна де б не їздила людина, але обов'язково повернеться до рідного гнізда як повертаються з вирію пташки (П. Коч.). 10. З тих пір коли настає час сівби Роман Мефодійович Линенко завжди в полі (Є. Гуц.). 11. До села ми під'їхали саме тоді коли, врешті, сонячне світло розірвало пелену хмар і повсюдно все заблищало дощовими краплями які налилися вповні від набридливої мжички (В. Логв.). 12. Тиша що залягла в хаті була незвичайно урочиста бо освячена свіжим хлібом (Є.Гуц.). 13. З часом літа примусили батьків перебратися з містечка у рибальське селище на острові де не чутно міського шуму і де серед сільської тиші ще можна повтішатися солов' їним співом, куванням зозуль які лічать не прожиті літа, а ті що попереду, сповнені неабияких надій (В. Логв.). 14. Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні? Міряли ви її безмірні шляхи зелених та рівних степів де ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх і вздовж, і вшир, і впоперек де одні тільки високі могили нагадують вам про давнє життя людське, про бої та чвари, хижацькі заміри та криваві січі де синє небо, побратавшись з веселою землею, розгортає над нею своє блакитне, безмірно-високе, безодньо-глибоке шатро де тоне ваш погляд у безкрайому просторі, як і ваша душа? (П. М.). 15. Не ховаєшся до хати бо знаєш коли намочить отакий дощ то добре ростимеш (Є. Гуц.). 16. А коли буря вщухла і в затишші виразнішими стали пискливі голосочки снігурів і синиць повалив густий лапатий сніг (М. О.). 17. Перед тим як сісти до столу Оксанка вийшла через сіни до другої половини, переодягнулася там і вийшла до гостей у новому синьому платті. 18. Звечора поки місяць зійшов відпочили, а потім косили ще й при місяці (В. Коз.).

19. Правда, після того як економ ледве втік з поля в подертій одежі ніхто вже не наважився займати коні і вони смачно гризли молоде руно, змите дощами (М. Коц.). 20. Не помітила Ольга як лісова стежка вивела її на поляну куди щонеділі збиралася на гуляння слобідська молодь (А. Ш.).

Вправа 251. Запишіть подані речення, поставте, де треба, розділові знаки між частинами складних речень; поясніть вживання розділових знаків при збігу сполучників.

1. Тепер поле все ширше розкривало свої рамена, все далі розстеляло свою одежу і коли він зійшов на горбок перед ним встали в повній красі всі ниви, зелена пляма низької луки, далека смужечка лісу (М. Коц.). 2. Він запросив Черниша сісти і коли той почав опиратися сам посадовив його і, метаючись по бліндажу, гарячий, сухий, збуджений, поглядав на Черниша ласкаво (О. Г.).

3. На серці враз одлягло а коли з темряви проступили невиразні обриси села і, зачувши оселю, жвавіше пішли коні всі повеселішали, загомоніли (М. О.).

4. Баба Текля з ранку до вечора поралася на городі а коли й залишала роботу то хіба тільки щоб поговорити з сусідкою (І. Сенч.). 5. Для нього всі вони були людьми і коли ставив кого на ноги почував себе щасливим (Ю. См.). 6. Тепер Ждан залишився один у цьому чужому холодному світі і хоч вже мав дев'ят­надцять літ почував себе скривдженим знедоленим сиротою (В. Мал.). 7. Люди зрозуміли що якщо вони добре працюватимуть щось зароблять (Гр. Т.). 8. На кожному кущі городу росли кущі барвінку. Здавалось що він і зимою зеленіє бо коли танули сніги то на світ пробивалось його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом (Є. Гуц.). 9. Вони мовчки здіймалися вгору і хоч була вже ніч Іван виразно бачив при світлі зірок її обличчя (М. Коц.). 10. Мама каже що коли уві сні літається значить росте він, росте! (М. Ст.). 11. На вулицях, між тинів, стояли широкі калюжі і коли спалахнула блискавка Шептало знову бачив у них своє відображення (В. Др.). 12. Моряки йшли цепом і якщо поглянути б збоку то наша атака здавалася дивовижною (В. Логв.).

Розділові знаки у словосполученнях і реченнях зі словами як, мов, наче...

Слова як, мов, мовби, мовбито, немовбито, наче, неначе, начеб, начебто, ніби, нібито можуть виконувати функцію і сполучників, і часток, тому кома перед ними може як ставитися, так і не ставитися.

Правила 1. Кома ставиться:

- якщо подані сполучники приєдну­ють підрядну частину до головної у складнопідрядному реченні;

- якщо вони входять до складу по­рівняльних зворотів;

- якщо як входить до складу відокре­млених членів речення, що мають по­рівняльне значення і несуть смислове

Приклади

Звідси видно було, як гуляли на небі хмари і вибиралося на обідній пруг сонце (І. Сенч.).

Берези,   наче   кришталеві келихи,

налиті по вінця (І. Ц.). Всіма опанував піднесений настрій, бо ніщо сьогодні вже не загрожувало життю, страшне пекло бою відгур­навантаження;

- якщо сполучником як починається прикладка, що має відтінок причини;

- якщо за домомогою сполучника як вводяться вставні слова;

- у сполуках не хто інший, як...; не що інше, як....   ; такий... , як.

2. Кома не ставиться:

- якщо слова як, наче, ніби, мов... входять до складу іменного чи дієс­лівного складеного присудка;

- якщо присудок виражений слово­сполученнями типу сприйняти як похвалу, визнати як перемогу, осми­слити як щось нове... ;

- якщо подані слова входять до скла­ду метафоризованих зворотів типу

білий як крейда, звалився як сніг на голову, легкий як пух, сидить як на голках, берегти як зіницю ока, хво­робу як рукою зняло, голодний як вовк, ростуть як гриби... ;

- у словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, люди як люди;

- не відокремлюються комами фразе-ологізовані порівняння типу як сир (вареник) у маслі, як муха в окропі, як риба в воді, як без рук... та устале­ні звороти ;

- якщо з як починається прикладка у значенні "у ролі кого";

- перед як у складених сполучниках

як... так і, як не.. , а, як не....але, як

не... то;

- у словосполученнях типу не пізніше як, не раніше як, більше як, менше як, як треба, як слід..._

котіло, і чистий, як скупаний, серп­невий ранок лежав до ясних горизон­тів (О. Г.).

Юрин батько, як відомий аматор кві­тів, мав постійно виконувати нагляд за прикрашенням кімнати (Ю. См.).

Вояків охоплювала непевність, а тут, як на зло, разом з морозом і вітром підстелилася відлига (М. Вінгр.). Не хто інший, як батько, був йому за вчителя.

Мелашка ніби набиралася здоров'я на волі (Н.-Л.).

Цей вчинок треба розглядати як особ­ливий випадок.

Баба заварила зілля й поїла ним парубка, й через кілька днів хворобу як рукою зняло.

Свято як свято (В. Бл.).

Землі тієї було як кіт наплакав. Вдома дівчина жила як вареник у маслі.

Особливо шанували Петра як покровителя жнив на півдні України

(В. Ск.).

Теоретик Сашко як не напружувався, а не міг придумати жодного сино­німа (І. Сенч.). Всі працювали як слід.

Вправа 252. Поясніть розділові знаки чи їх відсутність перед як, мов, наче, ніби.

1. Янтар спалювали в храмах як пахощі на урочистих відправах (І. Ц.). 2. Всі знахідки дуже сподобались як Пилипові, так і Хомі (І. Сенч.). 3. Холодні вітри налітають з моря, мов знахабнілі розбійники, і крижаним подихом вихолоджують душу (І. Ц.). 4. Здається, жодна сільськогосподарська діяльність людини не позначена такою багатющістю обрядових дійств, як жнива (В. Ск.). 5. Заява була для всіх як грім серед ясного неба (В. Мал.). 6. Організацію бою він завжди сприймав як процес невпинної творчості, матеріал для все нових узагальнень і вдосконалень (О. Г.). 7. Жита ніби дрімали (Н.-Л.). 8. Біля дикої яблуні затрималися не менше як на півгодини (І. Сенч.). 9. Мотря стала якась добріша і ласкавіша. Її блискучі очі неначе легка роса присипала (Н.-Л.). 10. Як доповів командир катера, десь близько другої години ночі гідроакустик уловив шум гвинтів підводного човна (В. Логв.). 11. Павло Григорович Тичина, як палкий патріот і переконаний співець дружби народів, з незмірною ніжністю говорив і про Горького, і про Коцюбинського, і про Гурамішвілі (М. Рил.). 12. Це був сухий, трохи згорблений дід у рудій кожушині, з довгою, білою як сніг бородою (Я. Б.). 13. Зелені верби здаються сивими, кущі верболозу - ніби копиці прив'ялого сіна (І. Ц.). 14. Удари грому стрясали будиночок, наче з велетенських небесних штолень зі страшенним гуркотом сипалось каміння (Є. Гуц.). 15. Дорога, як ріка, несла з собою великий гомін (О. Г.). 16. На глухій вулиці байкаря Гребінки, як і раніше, паслися попід парканами кози, байдужі до війни і миру (О. Г.). 17. Котиться з Африки хвиля і як далекий братський привіт цілує скелі. І, може, та хвиля, що мила ноги араба, набігає тепер на мої ноги як символ єднання (М. Коц.). 18. На обрії з'являється біла як сніг хмарина (А. Ш.). 19. Місяць, підводячись вгору, мов у чорну воду, пірнає в загустілу хмарку, змиває з себе важкий наліт міді і вже через якусь часинку вибивається на синє плесо веселим і сріблим. 20. Данило ще довго дивився, як рибалка кружляв і кружляв на плесі, виходив на берег та й знову сідав у свій старенький човен

( М. Ст.).

Вправа 253. Перепишіть подані речення; поставте пропущені розділові знаки, охарактеризуйте їх.

1. Як в чарівному сні вона ходила за ними по вузеньких провулках з застояним теплом... (М. Коц.). 2. Дощ за вікном лив як з відра (І. Др.). 3. Як солдат він негайно повинен доповісти начальству про порушення комен­дантського наказу групою молодиків (К. Св.). 4. Настали жнива, і Мелашка була потрібна в господі як робітниця (Н.-Л.). 5. У Колодяжному як і щороку готувалися до Шевченкових роковин (М. О.). 6. Довга осіння ніч промайнула і як тільки засірів повільний світанок я наказав ротам висуватись вперед, до визначених орієнтирів (В. Логв.). 7. Приступ люті як раптом накотився так і спав в одну мить (Ю. Зб.). 8. Пилип і Хома справді були не такі як усі хлопці, -гінкі, засмаглі, аж коричневі, шкіра в обох гладенька мов шовкова...(І. Сенч.). 9. Дніпро мовби зупинився (Я. Б.). 10. Поступово Павлик ввійшов у Качу-ренкове життя як своя, близька людина. 11. Ні Білоненко, ні Лан ще не вивчили як слід лісу, в якому таборилися (Ю. Зб.). 12. З діжі підводився олеандр, простягнувши до світла гостре як ланцет сухувате листя (О. Десн.). 13. Кругом

Києва в долині зеленів густий ліс, синів за Дніпром ніби повитий сизим туманом бір, а між соснами подекуди блищали широкі плеса розлитого Дніпра. В лісі блищали золоті хрести монастирів неначе дорогі камінці розкидані зверху до бору. Сонце світило на Київські гори, золоті верхи сяяли й неначе горіли (Н.-Л.). 14. Магазаника не так здивував сумний кант лірника як його сила, що вчувалася під обтріпаним брудним одягом (М. Ст.). 15. Острів кипів як розпечений камінь кинутий в воду, і круг нього кипіла вода (М. Коц.). 16. Петрик зачудовано придивляється як з трави один по одному вистрибують зелені коники як неподалік на тендітну парасольку собачої рожі плавно опускається пелехатий метелик (М. Н.). 17. Барабаш сприйняв цю вказівку командуючого як серйозну засторогу. 18. Генералові як видно дуже подобались міцні й енергійні морячки (В. Логв.). 19. Про жнива існує безліч оповідей як у художній так і у науковій літературі (В. Ск.). 20. Сонце тішилось у небі як мала дитина, щедрою пригорщею розкидаючи проміння на поля, на села (Є. Гуц.). 21. Начальник штабу флотилії капітан першого рангу Верстовський зустрів мене ніби доброго знайомого... (В. Логв.). 22. Закриниччя було його що­хвилинним диханням, і, здається, його почуття гніву чи любові були на колір такі як небо над Закриниччям як земля в полях як трава по осінніх байраках (Є. Гуц.). 23. Лаврінові слова запали Карпові в душу. Мотря не виходила з його думки неначе стояла тут, на току, недалечко од його, під зеленою яблунею, і дивилась на його своїми темними маленькими як терен очима. Він неначе бачив як пашіло її лице з рум' янцем на всю щоку як біліли її дрібні зуби між тонкими червоними губами. Карпо задумався, сперся на заступ і не зводив очей з того місця під яблунею, де він ніби вглядів свою гарячу мрію в червоних кісниках на голові, в червоному намисті з дукачем (Н.-Л.). 24. Старі липи, могутні дуби як богатирі уквітчали собою круті горби (А. Ш.). 25. Клапті пісень мов давні спогади дитинства наздоганяють хлопця і влягаються біля нерівних берегів річечки (М. Ст.). 26. Пани сіли і вмить ті вареники як за себе кинули (К. Св.).

БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ РЕЧЕННЯ

Безсполучниковим називається складне речення, частини якого об'єд­нані в смислове ціле інтонаційно без сполучників: Останні два дні йшов теп­лий весняний дощ, сніги стали рихлими, сіро-жовтими, крига на річках посірі­ла, в долинах і ярах задзюркотіли струмки, на лугах стояла тала вода (В.Мал.).

За характером смислових (синтаксичних) відношень безсполучникові складні речення поділяються на два види:

З однорідними частинами Виражають відношення одночасності дій, послідовності, зіставлення і проти­ставлення та інші: Тихо дзвонить хвоя смерек, тихо шепчуть ліси холодні сни літньої ночі, плачуть дзвінки корів, гори безперестанку спускають сум свій в потоки (М. Коц.)._

_З неоднорідними частинами_

Виражають відношення пояснювальні, часові, умовні, причинові, допустові та

інші: Вода вже віддавала прохолодою:

як-не-як, а таки повернуло на остан-

ній місяць літа...(В. Ск.). Повний мі-

сяць - бути сонцю. Щербатий - неза-

баром задощить (Н. тв.).

Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях

Правила

1. Між частинами складного безспо­лучникового речення ставиться кома, якщо вони виражають одночасність, послідовність дій.

2. Крапка з комою ставиться, якщо частини безсполучникового речення поширені й виражають певну самос­тійність.

3. Двокрапка ставиться:

- якщо наступна частина розкриває зміст попередньої;

- якщо наступна частина речення роз­криває причину того, про що говорить­ся в першій.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 


Похожие статьи

С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник