С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 

5. Тире ставиться:

- якщо зміст частин безсполучниково­го речення зіставляється або протиста­вляється;

- якщо перша частина речення вира­жає час або умову, при якій відбуває­ться дія, зазначена в другій частині;

- якщо друга частина речення містить наслідок або висновок з того, про що говориться в попередній частині.

Приклади

Довкола лежали зелені поля, хліба вже викидали колос і жадібно пили сонце

(І. Ц.).

Його очі розшукують дві чорні тополі; за ними на блакиті легенькою парою струмує світанок (М. Ст.).

Вважалося: чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим буде новий рік

(В. Ск.).

Ждан здригнувся і мало не скрикнув від несподіванки: перед ним стояла мати

(В. Мал.).

Зайця ноги носять - вовка зуби году­ють (Н. тв.).

Хочеш їсти калачі - не сиди на печі (Н. тв.).

Перед образами засвітила свічку - в хаті відразу стало світліше (В. Мал.).

Вправа 254. Визначте частини безсполучникових речень, з' ясуйте смислові зв' язки між ними, поясніть розділові знаки.

1. Тут росли густо і квітували рясно шипшина і глід, хащі ясмину були зовсім не пролазні, вздовж алей, мов живопліт, стояли стінами кущі маслини й бузку (Ю. См.). 2. В садах красувалися яблука та груші, сливи брунатніли, квітували сальвії й жоржини, запізнілі троянди винувато викидали то там, то тут свої бутони, ось-ось мав спалахнути міріадами дрібнесеньких яскравих зірочок морозець (Ю. Зб.). 3. Серед того світу ясного, під тим небом високим та чистим купалася в розкошах блаженна сторона; буяли високо угору гаї темні; хвилювалася довгим колосом усяка рослина корисна; зеленіли кругом сади-виногради, виблискуючи з-під зеленого одягу високими чепурними будиночками своїх сіл та городів (П. М.). 4. До втечі готувались ретельно: заощадили харчів, полагодили одяг та взуття, роздобули дві теплі ковдри для спання в снігу (В. Мал.). 5. Блаженко глянув ненароком на молодшого лейтенанта і скам' янів: Черниш плакав (О. Г.). 6. Як на Мокрини буде дощ ­горіхи повимокають, а як сухо - бджоли повилітають (В. Ск.). 7. Навколо неясно розхлюпується вечірній гомін села; то тут, то там раптово багряніють вікна, вбираючи в себе тремтливий одсвіт печі (М. Ст.). 8. На небі сонце - серед нив я (М. Коц.). 9. Пройшовся вітер - зашелестіла тополя, посипалось листя (В. Ш.). 10. Вересень календарем прописаний до осені - вона й заявляє на нього всі права (Ю. Зб.). 11. Десь на небі ходив місяць, але сюди, на долівку хатини, він ледве спромігся кинути жменьку посріблених світлячків - густі шати яблуневих та грушевих дерев тримали солом'яну хату в постійному холодку (Д. Б.). 12. Хрін пекучий та злючий, хто поласує - не пошкодує, вмиється сльозою, а втреться рукою (Є. Гуц.). 13. За ніч дочка ніби постаршала: не по-дитячому суворо зведені брови, ледь помітна зморщечка хвилясто перетнула високе чоло (М. О.). 14. Роман одриває погляд од дівчат і коло самої греблі бере ліворуч, на леваду: хочеться на самоті побродити полями. 15. Нізвідки й не пахло грозою - і небо, і ліси мали дрімливий перепочинок літа (М. Ст.). 16. У чиємусь садку плюскотіла вода - забули крана закрутити (Б. Янч.).

Вправа 255. Запишіть подані речення, поставте пропущені розділові знаки. 1. Червона калина хилилась на трухлявіючі дубові хрести та проіржавілі огорожі губили перше листя на отаву липи й клени вились поміж могил стежки, темні й лискучі чи від роси, чи ще від нічної зливи (Ю. Зб.). 2. За Сулою військо розділилося навпіл Всеволод та чорні клобуки попрямували до Києва, а Ігор з братом Всеволодом повернувся на північ у Сіверську землю (В. Мал.). 3. Я висунувся з віконечка, глянув під переднє колесо і заціпенів перед машиною суцільною звивистою вервечкою повзли змії (О. Сиз.). 4. Дерева стояли високі й урочисті в тіні кущів була відрадна прохолода трава була висока, густа й запашна (Ю. См.). 5. Вечірній сутінок у хаті, а з печі поблимує вогонь мати готує вечерю (Є. Гуц.). 6. Ріпак зробив кілька кроків і побачив в обох вікнах його квартири крізь мерехтіння сніжинок ясніло світло (А. Хор.). 7. Назар розумів один необережний порух станеться вибух, злетиш у повітря (І. Ц.). 8. А навколо лютувала метелиця швидко темніло горизонт ховався з очей (О. Десн.). 9. Уже до початку вісімдесятих років для найдалекоглядніших вчених стало зрозуміло насувається небезпечних розмірів екологічна біда (О. Сиз.). 10. Так уже, очевидно, задумано природою починається косовиця сіна тут же настигає мокриця - затяжні дощі (В. Ск.). 11. У Кайдашевій сім'ї мирнота свекруха помирилась з невісткою (Н.-Л.). 12. А в половецькому стані пролунали вигуки відчаю і розпачу половці теж побачили, як через Оріль переходять руські полки (В. Мал.). 13. Сосни берегли про запас золоту живицю дуби не поспішали розлучатись з дозрілими жолудями берези по-гобсеківському скупували на дорогоцінні монетки віджилого листя (Ю. Зб.). 14. В очеретах кигикали потривожені качки борсався у загоні дужий сомище (В. Логв.). 15. До ранку я так і не заснув то заважали лункі крики чимось зляканого нічного птаха то місяць пробивався крізь яблуневе галуззя в човен і світив мені прямо у вічі то відганяли сон різні батькові гіпотези, яких наслухався і які осмислював (В. Логв.). 16. Другого дня в університеті коїлось щось неймовірне заняття на багатьох факультетах було зірвано студентигрупами снували коридорами викладачі хоч би й хотіли поскаржитись, так нікому ректор, довідавшись, що двері його кабінету вимащені дьогтем, раптово захворів (М. О.). 17. З добрим поживеш добре й переймеш, з лихим зійдешся й свого позбудешся (Н. тв.). 18. Опеньки з'явились літо скінчилось (Н. тв.). 19. Минали зими на зміну їм приходили буйні весни (Б. Янч.). 20. Казав овес сій мене в болото буду як золото (Н. тв.). 21. Роси висівались такі буйні, що земля відволожувалась, на похилому бадиллі та зеленій отаві повисали рясні краплини, ніби після щедрої зливи парували поля парували долини та видолинки, і туман народжувавсь вже десь усередині ночі такий густий, аж білий, плив з низин на пагорби, снував поміж дерев, розкошував і тішився до часу, поки викотиться ще по-літньому ласкаве сонце (Ю. Зб.). 22. Чиста вода вас обмиває, чоломка і в груди, і в плечі, лоскоче попід боками з високості сонце прище на неї своїми огненними стрілами, посилає вам гарячі поцілунки, гойдається поверх прозорої хвилі. Ось ви незнарошне приснули невеличка веселка знялась біля вас, світнула в вічі й незабаром зникла ось ви повели рукою закипіла тиха хвиля, підняла цілий оберемок білого шуму й кинула на вас ви пірнули шум помчався впродовж течії, і ви знову виринаєте серед тихої та чистої води (П. М.). 23. Дніпро того дня був молодий і дужий очевидно, так здавалось тому, що по його просторах легко гасав прохолодний вітер, гнав високі хвилі на бистрині, під берегом, по заплавах (Є. Гуц.).

Вправа 256. Спишіть подані речення, вставляючи на місці риски двокрапку або тире. Вибір розділового знака обґрунтуйте.

1. На столі в глиняних мисках і полумисках стоїть пісна вечеря / вареники з дикими грушками, гречані, на олії печені млинці, розламані щільники меду і влежані, з бляклими рум'янцями яблука (М. Ст.). 2. Дві раті / київська і сіверська / зустрілися у неділю вранці біля Лохвиці на Сулі (В. Мал.). 3. Москва жила своїм звичним життям / квапливо снували вздовж вулиць людські гурти, двірники розчищали засніжені тротуари, сяяли під вранішнім сонцем вітрини магазинів, видзвонювали трамваї, гуркотіли по бруку вантажені всіляким начинням великі, везені важкотілими волохатими битюгами ваговози (В. Коз.). 4. Взагалі він мав дивну властивість / зникати на очах, ставати зовсім непомітним і ніколи нікому не заважати (О. Г.). 5. Вночі їй снився сон / їде вона широкими вулицями в робітничих лавах (М. О.). 6. Навколо димився світанок, здавалось / дерева обтрушують з себе туман, що пахне лісовим щавлем і вологою суницею. 7. В його заплетеному прутті тремтить самотня, вітром не вивіяна пір' їна / останній слід молодих пташиних крил (М. Ст.). 8. Все почалося просто / з-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної синьої хмари (О. Г.).

9. Я везу тобі, батьку, простенький дарунок дітей / гілочку сосни (В. Бл.).

10. Дмитро ні на хвилину не сумнівався / партизани боротимуться, як леви (М. Ст.). 11. Шептало упав на спину, покотився по лугу, з насолодою підминаючи траву та сміючись, як уміють сміятися тільки коні / голосисто, заклично (В. Др.). 12. Хіба то не щастя / бачити свого князя великим князем київським і мріяти разом з ним про величне майбутнє землі Руської? (В. Мал.). 13. Цікаве спостереження / за останній тиждень моя хода змінилась (В. Др.).

14. Традиційно на купальське свято сходилося все село / від дітей до літніх людей (В. Ск.). 15. Того року рано лягла на землю зима / якось одразу випали великі сніги і залютували морози (М. Н.). 16. Мужицька прикмета вірна / зима без снігу / літо без хліба (М. О.). 17. Все довкола як марево / легке, прозоре, мінливе (В. Бл.). 18. Жовтіє кульбаба / цей найневибагливіший посланець і весняний первоцвіт київських схилів (П. З.). 19. Я глянув на Гриця / він слухав і пильно дивився у вікно (М. В.). 20. Вовків боятися / в ліс не ходити (Н. тв.). 21. На схід сонця квітнуть рожі / будуть дні погожі (П. Т.).

СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ ЗВ'ЯЗКУ

Складні речення, в яких поєднуються різні види сполучникового (сурядного і підрядного) та безсполучникового зв'язку, називають ще й реченнями мішаного типу: Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в моря, згори (О. Ол.).

Вправа 257. Прочитайте подані речення, визначте, яким видом зв'язку поєднані між собою їх складники.

1. Здається, що хтось над землею розвішав невидимі хмарини пахощів, а серед них владно й опукло тремтить чебрецевий настій і ніжний дух прив' ялої суниці (М. Ст.). 2. Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку: там набігли на річку високі коноплі і залили берег своїм гострим важким духом (Н.-Л.). 3. З вежі світ був виразніший, виявлявся набагато ширшим, барвистішим, дні були сповнені сонцем і всемогутністю зелені, яка пробивалася повсюди крізь найміцніший камінь (П. З.). 4. Бузок сіяв зелене проміння, миготливе й ненадійне, земля вже теж освітилася, трава дихала морочним духом, і все повивалося таким незнайомим і таким тремким хвилюванням, що в бабиній душі хитнулося якесь дуже давнє і забуте почуття (М. Тр.). 5. А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка (М. Ст.). 6. Дощ ущух, тільки небо все ще спалахувало холодним білим полум'ям, вихоплюючи з темряви білого коня, що поспішав до села розмоклим путівцем (В. Др.). 7. З жита обізвалась перепілка, жайворонки підіймалися все вище і вище в мальовану блакить неба і враз притихли: певне, першими побачили, як у колосках заворушилося сонце, вмилося росою і простелило стежку по річці, а на тій червоній прошві зачервонів крихітний човник (М. Ст.). 8. А то гарна прикмета: коли так весело усміхається вранішнє сонце, бути погожій днині (Ю. М.). 9. Йшла Мелашка з хлібом, садок неначе пов'яв для неї й листя пожовкло, а як верталась, глянула милому в вічі, і для неї знов ніби садок розвився й зазеленів і сонце весело на йому заграло (Н.-Л.).

Синтаксичний розбір складного речення

П о р я д о к   р о з б о р у

1. Охарактеризувати речення за метою висловлювання.

2. Визначити тип речення за типом синтаксичного зв'язку.

3. Установити кількість граматичних центрів та з'ясувати відношення між ними.

4. Визначити тип складного речення (складносурядне, складнопідрядне, безсполучникове чи мішаного типу).

5. У складнопідрядному реченні визначити вид підрядного; у реченнях із кількома підрядними - вид підрядності.

6. Пояснити розділові знаки в реченні.

7. Розібрати кожну частину за схемою розбору простого речення.

З р а з о к р о з б о р у

Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати (М. Коц.).

Речення розповідне, складне (з сурядним і підрядним зв'язком), складається з трьох частин, що містять три граматичні центри: перший - сонце і повітря лоскочуть, другий - зелень виглядає, третій - весна стоїть. Між першою та другою частиною зіставні відношення, зв'язок сурядності, виражений сурядним протиставним сполучником а. Між другою і третьою -відношення залежності, від другої частини ставимо питання до третьої як саме? Підрядне з' ясувальне речення, приєднується до головного підрядним сполучником що.

Коми ставляться перед сполучником а, що сполучає дві відносно рівноправні частини; сполучником що, який приєднує підрядну частину речення до головної. У складі підрядної частини комами виділяється вставне слово здається, а також відокремлене означення одягнена у білі шати.

За типом простого речення перше - сонце і повітря лоскочуть щоки -двоскладне, повне, поширене прямим додатком щоки, ускладнене однорідними підметами.

Друге речення - а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо -двоскладне, повне, поширене додатком гілок, який можна сприймати і як не-узгоджене означення, узгодженим означенням ялинкових, обставиною місця з-під снігу та обставиною міри так свіжо.

Третє речення - що, здається, надворі стоїть весна, одягнена у білі шати - двоскладне, повне, поширене обставиною місця - надворі, ускладнене відокремленим означенням одягнена у білі шати, вираженим дієприкмет­никовим зворотом, та вставним словом здається.

ПРЯМА МОВА

Прямою мовою називається чуже мовлення, передане дослівно, з дотри­манням інтонації. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують, кому вона належить.

Розділові знаки при прямій мові

Пряма мова береться з обох боків у лапки і відділяється від слів автора двокрапкою або тире.

Правила

1. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка.

2. Якщо пряма мова стоїть перед сло­вами автора, то після неї ставиться ко­ма (знак питання, знак оклику, три крапки) й тире.

3. Якщо слова автора розривають пряму мову, що є одним реченням, то вони з обох боків виділяються комою і тире.

4. Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора ставиться крапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери.

5. Якщо одна частина слів автора сто­сується першої частини прямої мови, а друга - другої, що стоїть після слів ав­тора, то після першої частини розділо­ві знаки ставляться за загальними пра­вилами, а перед другою ставиться двокрапка й тире.

6. Якщо пряму мову передано у формі діалогу, вона в лапки не береться, а перед кожною реплікою, що записує­ться з нового рядка, ставиться тире.

Приклади Оксана запитала голосно: «Як ви тут без   мене,    мамо?! Здрастуйте!»

(В. Коз.).

«Доброго дня, Лукіє,» - пильно дивля­чись одказав зайшлий чоловік (Є. Гуц.).

«Ну, пане підполковник, - образилась Ольга Петрівна,-- за все, що вам здає­ться, або може здатися, ні я, ні мої діти   відповідати   не збираються»

(М. О.).

«Уляно, а ти вийдеш сьогодні? - май­же пошепки питається Давид, і очі його стають зовсім іншими. - Вий­деш?» (М. Ст.).

«Як тут гарно! - вигукнула Олеся і, глянувши на матір, запитала: - А ми зможемо сюди ще раз навідатись?».

- То що з тобою трапилося?

- От хочеш вір, а хочеш не вір, Хрис-тинко: полюбив тебе, їй-їй, не брешу.

- Ой! Коли ж ти встиг? - здивовано й злякано відхилилась від парубка, вірячи й не вірячи його словам (М. Ст.)._

Увага! Пряма мова не береться в лапки тоді, коли немає прямої вказівки, кому вона належить: Здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня (В. Ск.)

ЦИТАТИ

Різновидом прямої мови є цитати. Цитати - це дослівний уривок з чийо­гось тексту або висловлювання для підтвердження якоїсь думки. Цитати, як і пряма мова, беруться в лапки: В. Сухомлинський писав, що «без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури».

Розділові знаки при цитатах

Правила

1. Віршовані цитати та цитати-епігра-фи в лапки не беруться.

2. Якщо цитата наводиться у вигляді прямої мови із словами автора, то при ній розділові знаки ставляться так са­мо, як при прямій мові.

3. Якщо цитата є частиною авторсько­го речення, то вона береться в лапки і пишеться з малої літери.

4. Якщо цитату подано не повністю, то пропуск позначається трьома крапка­ми._

Приклади

Незабутніми лишилися рядки:

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов 'їну. П. Г.  Тичина писав: «Народ наш -найталановитіший, найдотепніший мовотворець і піснетворець».

За словами О. С. Мельничука, «основ­ною одиницею мовлення в усіх мовах є речення».

Слово для Лесі Українки - це «гострий безжалісний меч..., що здійма вражі голови з плеч»._

Вправа 258. Прочитайте речення, поясніть розділові знаки при прямій мові та цитатах.

1. Тітка Ярина поглянула на них і сказала: «Може, перед ким завинила, так звиняйте, бо на віку - як на довгій ниві» (Є. Гуц.). 2. «Татуню, а Шура теж з нами поїде?» - допитується Леся (М. О.). 3. «Вставай, - будила його Марічка, -вставай і ходім» (М. Коц.). 4. «От тобі й раз! - думаю. - Мав був чуть світ виїхати, щоб якраз у пору добитись, а тепер уже он де сонце стоїть... Куди ж я поспіну?» (П. М.). 5. І ось тоді, вибравши слушний момент, Григорій Савич, несподівано спинивши Пилипа, спитав його: «Чи завжди металургійний центр України містився на Подніпров'ї і в Донбасі?» Пилип на це запитання відповів: «Завжди!» (І. Сенч.). 6. «Христинко, гайда на ковзанку!» - несподівано з вулиці гукнули подруги, які вже встигли зібратись на гулі (М. Ст.). 7. О. Козуля у книзі «Жінки в історії України» відзначає, що коли донька Ярослава Мудрого, Анна, вінчалася з французьким королем Генріхом, то «під час цієї важливої події подарувала собору Євангеліє, привезене з Києва». 8. - Здрастуй, Христе, - почулося з-за плоту.

- Доброго дня, - якомога лагідніше відказала Христя, не зупиняючись.

- Чи не в бібліотеку поспішаєш? - уже навздогінці питала сусідка, котрій кортіло побалакати.

- У бібліотеку, - не озираючись, відказала Христя у сонячний простір перед собою (Є. Гуц.).

Вправа 259. Запишіть речення, вставляючи розділові знаки при прямій мові та цитатах.

1. Пані Федора мовчки розчиняє браму, з зітханням дає дорогу чоловікові Коли ж тебе додому чекати? (М. Ст.). 2. Щасти і вам, мадонно! обзивався глибокий голос, і чорний бриль поважним рухом розрізував світло (М. Коц.). 3. Несподівано одна зірка покотилась по небу А коли це не зірка, а супутник? подумав Пилип і хотів придивитись краще, та не встиг: зірка вже погасла (І. Сенч.). 4. Чого ж ти стоїш? крикнула Василинка. Гайда звідси (Є. Гуц.). 5. І вчителька, дивлячись на неї, схвильовану, понад міру заглиблену в читане, говорила В тобі, Лялю, почуття обов' язку було завжди найсильнішим почуттям. Взагалі в своєму класі це я в багатьох помічала (О. Г.). 6. Ну, любі мої, скоро ніч мовив Петро Антонович. Давай, Оленько, влаштовувати своїх пташат (М. О.). 7. Хай тобі, дитинко, буде все і з землі, і з води, і з роси, щоб ти був, мов золото, ясний, наче весна, красний, мов хліб, добрий, аж застогнала стара Чайчиха, крізь прийдешні роки розгадуючи і не знати в кого вимолюючи долю для онука (М. Ст.). 8. Здрастуйте, дядьку Єгоре, люб'язно привіталася Мар'яна. Лісник поклав жмут гички, якось дивно глянув на дівчину, тихо спитав Це ж ти до Максима? (А. Ш.). 9. А. П. Коваль пише, що слово вірний... найповніше розкриває своє значення у словосполученнях вірний друг, вірна любов, вірність присязі, служити вірою і правдою та ін. 10. Лариса Косач вельми популярна серед студентської молоді, - вів далі Євецький, - вона, виявляється, теж брала участь у заворушеннях (З журн.).

Вправа 260. Запишіть під диктовку, поясніть розділові знаки при прямій мові.

Довга, затяжна волинська осінь. 3 вересня аж до початку грудня ідуть дощі. Над болотами та озерами, в долинах рік стоять тумани, важкі хмари пливуть над селами i хутірцями. Зрідка вигляне сонце, пробіжить холодними блідими промінчиками по пустих полях i знов сховається, немов жахнувшись побаченого.

Розмоклими шляхами, по бездоріжжю, чвалають заробітчани. Одні до міста, на фабрики несуть свої молоді, ще не спрацьовані руки, інші - понуро бредуть назад, втративши i сили, й надії на краще. В них тільки одне бажання -доплентатись як-небудь до домівки, щоб хоч не вмерти на дорозі.

В такі дні Леся майже не виходила з дому - читала, писала бабуні листи i через день відвідувала уроки музики. Заняття їй дуже подобалися. Вона уже розумілась на нотах, виконувала простенькі музичні етюди.

«У вашої доньки - незвичайний хист», - ділився з Косачем своїми враженнями вчитель.

Батьки й самі помітили, як Леся швидко i бездоганно запам'ятовує почутий десь мотив, не раз милувались тоненьким доччиним голоском, що бринів то безтурботно, весело, то задумливо, тужливо. Часто сестричці підтягував Михайлик - дитячий спів лунав напрочуд злагоджено, нерідко захоплював дорослих.

Одного разу батько, повернувшись зі служби у гарному настрої, сказав: «Ну, Лесенько, нарешті знайшов тобі фортепіано. Не нове, правда, але хороше».

Лесиним радощам не було меж. Вона одразу ж почала складати програму свого першого концерту, розшукувала ноти, обіцяла Михайлику навчити його грати. А коли наступного дня інструмент привезли, не відходила від нього ні на крок: радила, де краще поставити, витирала пил, навіть знайшла i почепила на стіні пучок сухих чорнобривців.

«Галасу тепер буде,— сказала Ольга Петрівна. — Хоч із хати тікай». Проте побоювання її були марні. Як і досі, діти поводилися чемно: вдень училися, розважались, а вечорами, коли сходилась уся родина, Леся сідала за фортепіано. Це були найкращі для неї хвилини: в музиці виливала вона свою дитячу радість, свої думки, веселі й сумні.

За М. Олійником

А Б

Тестові завдання №28

1. Серед поданих речень знайдіть складне.

Звісно, разом з хлібом в придніпровському небі також росло й сонце у вишину, з кожним днем піднімаючись у блакить усе вище та вище

(Є. Гуц.). _ _^

Спочатку повільна, нібито ненавмисно лінива, з усіх боків прошена, а далі - все більш небезпечна і гостра, вона раптово накриває тебе з головою, як

хвиля (М. М.)._

В  Холодно, але все зеленіє (П. З.)._

Г Правду кажучи, було чим і полюбуватися (П. М.)._

Д Місячний диск полоскався в тихоплинному Тясмині, заливав срібно-тьмяним промінням скупчені верби, білостінні хати, церковні бані й цинкові дахи (М. Н.)_

2. Установіть відповідність між реченнями та їх типами:

А З самого рання летять чайки в поля, у глиб суходолу, летять, мов на

роботу, і трудяться, аж поки спека не вдарить (О. Г.)._

Б   Любить він такі ночі без вечорів, тільки захід одпалав - темніє одразу,

раптово, небо вже - тьма космосу з крупинками зірок де-не-де (О.Г.)._

Бульдозер за бульдозером так і шугають стрімголов у глибокі пази

В

траншеї, а залишені між ними вали рихлої необваленої землі дедалі вищають, ростуть (О. Г.)_

1 Складносурядне

2 Складнопідрядне

3 Безсполучникове

3. Визначте складносурядне речення з умовно-наслідковими відношеннями.

А Вікно в сад було відчинене, і з нього до вітальні повіяло прохолодою (М. Н.)._

Б  Повінь сонця розлилась, а десь аж на обрії знову з'явився собор (О. Г.).

В  Десь у хлібах кричав перепел, і туман стелився од річки (А. Гол.)._

Г Ворота відкрилися - і троянчани безборонно в'їхали на заводський двір

(Гр. т Т.)._;_

Д Зумійте жити - і будете жити (І. Ф.)._

4. У якому складносурядному реченні допущено пунктуаційну помилку?

А Раптом десь далеко щось тьмяно сяйнуло - і яскрава голуба блискавиця

полоснула по небу (В. Логв.)._

Б  Мабуть, скоро зажовтіє листя, і засумує старий дуб (М. Хв.).

В

Г

Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться чебрець (О. Г.). Побіч колосилися хліба, та до жнив ще було далеченько (Ю. Зб.).

Д Чисте, прозоре повітря хвилюється ніжно-рожевим світлом, і чорна тінь неосвічених місць ще краще одрізняє ясну сторону (П. М.)._

5. Позначте складнопідрядне речення з підрядною з' ясувальною частиною.

Піднявши над головою шаблю, він мчав назустріч, ніби не бачив зовсім

списа (В. Ш)._

Командири зупиняли по дорогах бійців, що відбилися від своїх частин...

(Гр.т.).

А

Б

В  Іван так і не зрозумів, чому не стрибнув Борисов (Ю. Мушк.)._

Г   Карпо вийшов й собі хрьопнув дверима так, що вікна задзвеніли (Н.-Л.).

Мій час пливе собі так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий (Л. Укр.).___

6. Установіть відповідність між реченнями та їх типами:

А Сонце сходило за спиною, коли вони виїхали на вершечок одного такого

пагорба...(В. Кор.)._

Б   Україна моя починається там, де доля моя усміхається (П. Ос.).

Д

В

Збираються чабани, по черзі обв' язуються вірьовками . і спускаються у вогку колодязну глибінь, щоб вибрати звідти різну нечисть, мул, залізяччя

(О. Г.) _;_;_

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 


Похожие статьи

С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник