С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник - страница 3

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 

Б

Гілка, злива, жайвір, льонок

В

Ворона, морози, літо, ведмідь

Г

Зірка, дереза, голуб, візьму

Д

Дзвін, берег, грань, ломлю

5. У якому рядку в усіх словах можливе чергування приголосних?

А

Слуга, діжа, витязь, круг

Б

Мука, круча, казах, перець

В

Бачу, дружу, броджу, пишу

Г

Ловити, плакати, простити, гладити

Д

Жити, скакати, дробити, квасити

6. У якому рядку можливе чергування голосних?

А

Сон, гомін, геній, колос

Б

Джерело, сорок, корінь, брати

В

Київ, щока, осінь, дірка

Г

Вітер, берег, лоб, сторона

Д

Учитель, вільний, кишеня, піч

ОРФОЕПІЯ

Орфоепія (від грец. огтоБ - правильний і epos - слово, мова) - розділ мовознавства, що вивчає правила нормативної літературної вимови.

Предметом орфоепії української мови є правильна вимова звуків, звукосполучень, окремих слів та їх граматичних форм.

ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Правила

1. Дзвінкі приголосні в кінці та середині слова перед наступним глухим не оглушуються.

Виняток:  [г] вимовляється як [х] у

словах кігті, легко, вогко, дьогтю, нігті.

2. Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слова одзвінчуються.

3. [дж], [дз] вимовляються як один звук, якщо належать до кореня.

4. Звуки [б], [п], [в], [м], [ф], [г], [к],

[х], [ж], [ч], [ш] в кінці слів, а також перед голосними [а], [о], [у], [е], [и] вимовляються твердо. Пом' якшеними вони бувають перед [і] та я, ю, є, що позначають один звук.

5. Буквосполучення -шся, -ться, -жся, -чся вимовляються як [с':а], [ц':а], [з'с'а], [ц'с'а].

6. Буквосполучення -зж-, -здж-, -ждж-вимовляються як [ж:], а -зш-, -сш- - як

[ш:].

7. Буквосполучення -тч-, -тш- - як [ч:].

8. В  іменникових  формах  -шці ви­мовляється як [с'ц'і], -жці - як [з'ці], -чці - як [ц': і], -тці - як [ц': і].

9. Приголосні [д], [т], [з], [дз], [с], [ц],

[ н], [ л] перед наступним м' яким чи пом' якшеним приголосним вимовля­ються м'яко._

Приклади

дуб, рибка, діжка, голубка

боротьба [бород'ба], косьба [коз'ба]

джинси [джинси], дзиґа [дзиґа]

голуб, кров, верф, читати, жити, хотіти, щирий

кішка [к' ішка], бюро [б' уро], півень [пЧвеин'], обличчя [облич':а] радишся [радиес':а], робиться [робиец ' :а], зважся [зваз' с 'а], морочся [мороц с а] безжурний   [беиж: урний], зшити [ш: ити], підрісши [п' ідр іш:и]

льотчик [л оч:ик], коротший [короч:ий]

пляшці [пл асц]і, діжці [д із ц і], річці [р іц :і], квітці[ кв'іц :і]

лазня [лаз н а], літній [л іт н ій], пісня[ п' іс н а], цвяшок [ц в' ашок]

Увага! Приголосний [р] в кінці слів, а також перед голосними [а], [о], [у], [е], [и] вимовляється твердо. М'яким він буває перед [і] та я, ю, є, що позначають один звук, наприклад: рік   - [р ік], рясний - [р асний], рюш -

[р уш].

ВИМОВА ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

_Правила_

1. Для української мови характерна чітка й виразна вимова голосних звуків у наголошеній позиції.

2. Голосний [о] перед наступним складом з наголошеним [у] набли­жається до [у].

3. У ненаголошеній позиції голосний [е] наближається до [и] й вимовляється як еи, а голосний [и] - до [е] й вимовляється як ие_

Приклади

голос, сила, пісня, туш, громада,

веселий

к^жух, н^шу, пр^шу

сеило, веирбовий, китиеця, зазиемувати

чеирвоніє,

Вправа 21. Прочитайте подані слова, запишіть їх фонетичною транскрипцією.

Крутиться, принісши, безжалісно, не мучся, залізши, сміється, вмиваєшся, у кружці, зчистити, весняний, вагаєшся, у хатці, просьба, раджу, любов, молодість, журиться, дзвінок, гриб, дубки, зжовкнути, голубка, святці, у чашці, на качці, розширити, зсередини, кузня, навчишся, ромашці, тобі, льотчиця, по річці, у пілотці, зжувати, знається, зшиток, з джигітом, їжджений, розжати, жовчю, досвід, артистці, узбережжя, блискучий, ніж, нігтик, вогкість, щітка.

НАГОЛОС

1. У називному відмінку множини наго­лос падає переважно на закінчення.

2. У префіксальних іменниках наго­лошується здебільшого префікс.

3. У словах із суфіксами -ччин(а), -щин(а) наголос зберігається на основі.

4. У двоскладових віддієслівних імен­никах наголос переважно падає на закінчення.

5. У трискладових віддієслівних імен­никах наголос на тому складі, на якому він стояв в інфінітиві.

6. У складних іменниках наголос, як правило, падає на сполучний голосний.

7. В іншомовних словах на -метр, лог,  -нім,  -тал,  -мент  наголос на останньому складі.

голоси, серця, вовки, ліси, але: вуха, дороги, пороги, очі, вікна виняток, виправка, викройка, виробка, посмішка, похибка, постать, подруга, але: вироб­ництво, показник, покупець Донеччина, Харківщина, але: Гали­чина

знанн я, буття, життя, але: вче­ння, вміння

чи-

літопис, живопис, життєпис, але: всюдихід, листопад, лісосмуга кілометр, каталог, монолог, псевдонім, анонім, портал, квартал, цемент,   але:   синонім, паронім, фундамент

Правила

Приклади

тання, навчати - навчання

8. В іменах та прізвищах іншомовного походження наголос на тому складі, що і в мові, з якої запозичено слово: в англійській - на першому, в польській -на передостанньому, у французькій - на останньому.

Прикметник

1. У двоскладових прикметниках на­голос переважно на закінченні.

2. У три- та чотирискладових прикмет­никах наголос у більшості випадків подвійний.

3. У багатоскладових та складних прикметниках є основний та кілька побічних наголосів.

4. Багатоскладові прикметники, утворе­ні від іменників іншомовного поход­ження наголошуються на тому складі, що й іменники.

Числівник

1. У числівниках другого десятка на­голос на складі на.

2. Від п' ятдесяти до вісімдесяти на­голос на ся.

3. У родовому, давальному, орудному, місцевому відмінках наголос на за­кінченні.

Дієслово

1. У дво- та трискладових дієсловах наголос падає на закінчення у 1-й особі однини та множини теперішнього і майбутнього часів.

2. Чимало дієслів мають наголос на основі.

3. В інфінітиві двоскладових дієслів наголос на закінченні.

Займенник 1. Більшість займенників мають наго­лос   на   закінченні.   Якщо   ж перед займенником  стоїть  прийменник, то наголос переходить на основу._

Шиллер, Діккенс, Байрон Сенкевич,

Моне, Мору а, Депардьє, Дідро, Дюма, Жирардо

старий, вузький, близький, легкий, але: дужий, давній грошовий - грошевий, весняний -весняний, повітряний - повітряний

чорносмородиновий, вищезазначений

дилетантський, аванпостний

одинадцять,   тринадцять, вісім­надцять, чотирнадцять; сімдесят, вісімдесят

сімох, двадцятьох, п 'ятьма і п 'ятьома, шістдесятьом

несу, сиджу, заведу, складу, зіллю, сидимо, складемо, заведемо, несемо

малюю,   маю,   співаю, малюємо, маємо співаємо нести, брести, везти

себе, тому, цього, всього, до тебе, біля нього

Вправа 22. Поставте наголос у запропонованих словах. Виберіть ті, що мають подвійний наголос.

Сантиметр, апостроф, виховання, кидати, квартал, прямий, виховний, вихований, горошина, дрова, косий, олень, рукопис, фартух, фарфор, кропива, одинадцять, радий, іграшка, апартаменти, циган, дворище, човгати, статуя, документ, каталог, дворовий, сімдесят, відповісти, верба, задобрити, ведеш, разом, колесо, втрутитися, бесіда, веретено, вітчим, перепис, шелеснути, кривий, решето, фаховий, чорнослив, шовковиця, запитання, запит, локшина, бажаність, дзвонять, коромисло, столяр, ласкавий, принесу, прийде, договір, ведеш, зокрема.

Тестові завдання № 3

1. Позначте рядок, у якому допущено помилку в наголошуванні слова.

Б В

Море, Відень, цукерки Дзьобати, орден, новий Вранці, бджілка, ходжу

_Г_

А

Назустріч, сонце, вигода Начинка, нагода, натроє

2. З'ясуйте, у якому рядку наголос падає на другий склад в усіх словах.

А Б В

Зібрання, дитинство, видовбувач Визвольник, байдуже, дванадцять Каталог, тенор, громадський

Г

А

Грязьовий, хоробрий, дієвість Жолуддя, навскоки, оббивний

3. У якому рядку наголос падає в усіх словах на третій склад?

А Б В Г

А

Сітчаний, підозріння, літеральний

Параліч, престарий, розбухати_

Бездефіцитний, піщаний, знаменник Принести, проїзний, демократія Точковий, сімдесят, незрівняний

4.  Визначте, у якому рядку в усіх словах подвійний наголос.

А Алфавіт, мабуть, новина_

Б Шовковий, подруга, листопад_

В Весняний, випадок, донька_

Г Також, показ, надбання

А

Помилка, договір, завжди

ОРФОГРАФІЯ

НЕНАГОЛОШЕНІ [Е], [И] В КОРЕНЯХ СЛІВ

Ненаголошені голосні [е], [и] в корені слів позначаються тими ж буквами, що й у наголошеній позиції. Щоб правильно записати слово з ненаголошеним [ е] чи [и], необхідно від нього утворити таку форму чи дібрати таке спільнокореневе слово, у якому (у якій) цей голосний стоятиме під наголосом: оселитися, бо оселя; медяник, бо мед; помилятися, бо помилка; зупинятися, бо зупинка.

Правила вживання е, и на позначення ненаголошених звуків

1. У повноголосих буквосполученнях ере, еле: очерет, пелена, дереза.

2. Якщо в спільнокореневих словах ненаголошений звук чергується з і або о: плести, бо заплітати; чекати, бо очікувати; нести, бо заносити;

але: дитина - діти, сидіти - сідати, звисати - звісити.

3. Якщо ненаголошений звук чергу­ється з нулем звука, тобто випадає:

деньок, бо дня; весел, бо весло;

але:  згинати - зігну, напинати -

напну, відтинати - відітну.

4. За традицією: левада, червоний, ко­черга, сметана._

И_

1. У відкритих складах ри, ли: кри­ниця, гриміти, блищати, бриніти (але бренькіт).

2. У дієслівних коренях пишеться го­лосний и перед наголошеним су­фіксом -а-: видирати, хоча дерти, витирати, хоча терти, вмирати, хоча помер.

3. За традицією: кишеня, тривога, хи­мерний, либонь.

Увага! У словах іншомовного походження написання е, и перевіряємо за словником: декада, делегат, диригент, дисципліна, легенда, лимон, пиріг, інтелект тощо.

Вправа 23. Вставте замість крапок пропущені е, и, поясніть їх вживання.

Б...р...говина, ш...л...стіти, ож...нитися, ст... блина, ауд...торія, по­вернутися, попередній, с...р...дина, вим...сти, починати, р...віти, р. бристий, д...р...вій, характ...ристика, дзв. ніти, щ. б...тання, в. р. сневий, розм...нати, кр...сляр, в. рбовий, м. р. живо, п...ньок, д. шевий, вир...вати, м. ханіка, дж. р. льний, зв. ртатися, дз. ркальний, т...рнистий, т. сати, т...нок, розч...пити, зн...рвований, розч...сати, обт...рати, т...лятниця, ч...ремха, заз...мувати, заст...регти, с...мирічний, р...тельний, пов...дінка, ущ...пнути, сп...котливий, відб...рати, заз...рати, поп...лище, коноп...ль, м. р. хтливий, груд. нь, дв...рцята, др. жати, заскр. готіти, гр...чаний, зд...вований, т...повий, заст...бнути, с...л...зень, д...л...тант, підн...бесся, л...гковажний, розт...нати, крап... лька,    с. режка,    с. кретар,    р. пучий,    р. портаж,    р. гламент,п... л. хатий, п. люстки, м. нтол, м. нталітет, м. лосердний, м. стецтво, л. тючий, л. стити, л. б. дятко, к. лимок, кл. йкуватий, джм. линий, дж. нтльмен, д. корація, д. серт, д. настія, зад. міти, дз. нькотіти, відс. лити, відр. дагувати,  б. сідувати,  б. р. зина,  б. льгійка,  б. чок,

б. р. жливий, б. н. фіс, оч. нята, оч. рствляти, сп. р. чалися, зам. тіль, загр. мований.

Вправа 24. Спишіть подані речення, вставляючи ненаголошені голосні е, и, поясніть їх вживання.

1. Поки в саду сп...р...чалися, надворі посут...ніло, а в хаті й зовсім темно стало. 2. Дівчина пов...рталася з Байдиної бр...гади в...селою щ...б...тухою (Д. Б.). 3. Шепочеться листя тр...вожно, промінням пронизані крони (Л. Т.). 4. А трави, густі, пахучі, ш^л^стять під ногами (О. Коп.). 5. В погр...бі стояли горнятка з см...таною і глечики з молоком (І. Сенч.). 6. Ще птаха-вечір дзьобає зорі в небі, п' є росу по л. вадах, кутаючись і гріючись у млистому туманці (Є. Гуц.). 7. Ставок бл...щить на сонці, неначе дзеркало, вправлене в срібні рами (Н.-Л.). 8. Ялинка затремтіла від низу до в...ршечка, наче злякалася несподіваного лиха (М. Коц.). 9. Далекі гори одкр...вали один за одним свої

в. рхи, виг. нали хр. бти, вставали, як хвилі в синьому морі (М. Коц.). 10. Дуб був в...соченний. Нижнє гілля повідм...рало, і стовбур поч...нав з...л...ніти лише з другої половини (І. Сенч.). 11. Омар - в...л...чезний морський рак (М. Т.). 12. Звабиш калачем - не одж...неш і б... чем (Н. тв). 13. У чужій пасіці бджіл не розв. деш (Н. тв.). 14. Тільки тепер Леся помітила одинокий м...р...хтливий вогник (М. О.). 15. Пісня гр...міла, дужо билась під скл...пінням театру і, здавалось, от-от вирв...ться з тісноти й полине між людом (М. О.). 16. Нам...стинки роси сріблились на стрілчатому листі п...рію (В. Др.). 17. З переліска чути вйокання, м...тушню, пирхання коней (В. Бл.). 18. Дорога злегка п...люжилася, с...ло невдовзі заховалося у балках, лише осокори ще довго в...днілися буйним в...рхів'ям. Понад дорогою м...гтіли п...скляві ластівки, виспівував над нами жайвір, навкруги видзвонювали дорідні жита. 19. Віт... р і віт...р. Морська вода, що котилася на палубу, не вст...гала стікати, кл...котіла між бортами. 20. За чверть години ми стояли біля трапа і ч...кали, допоки пароплав швартувався коло пристані. 21. За л...маном пароплав супроводжував прикордонний кат...р, і не вірилося, що на прот...лежному бер...зі поч...нався чужий світ, де правив король і де на всьому позначалася королівська корона, а не спл...тіння колосся із с...рпом і молотом на тлі сонячних пром...нів, як у нас. Обидва дунайські береги куч...рявилися в...рболозом, що вже розпустив бруньки, відчужувалися малі ріки високими стінами торішніх сухих оч...ретів з вим...тляними негодами рідкими міт...лками. 22. Команду передали прапоровим с...мофором (В. Логв.). 23. Довге коло нар у чайханах, різнобарвні пап...рові ліхтарики, як нічні повітряні п...ч...риці, зростали над в...селими обличчями. Ап...титний кок-чай, співці, п...р...пелині бої - все, чим заповнювалося нехитре буття чайхан, раптом пішло в розлад з ритмом серця, з новим, тр...вожним і манливим хв...люванням, що несподівано опанувало ним (І. Ле). 24. Сп...нялися вози з сіном, з...л...ні шапки підп...ралинебо (Ю. Зб.). 25. Над степом зависла розімліла т...плінь. Бр...де в ній Данило Бондаренко, а обіч нього сиве жито й ч...рвона пш...ниця ш...почуть свою кол...скову (М. Ст.). 26. Було росяно й прохолодно, і дівчина з ясними невиспаними очима м...рзлякувато пов...ла пл...чима. 27. Парамон М...китович пов...рнувся з заводу, зв...лів Ірині готувати в...черю (І. Ст.). 28. Спалахнуло світло у довгому вузькому кор...дорчику, затим яскраво зал...ло простору кімнату (Б. Янч.).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31 


Похожие статьи

С Ю Жарко, Г Жданова - Практикум з української мови навчальний посібник