Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 1

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

Донецкий национальный университет Donetsk National University

Сборник научных трудов основан в 1997 году

Посвящен 50-летию Института экономики промышленности НАН Украины,

15-летию кафедры международной экономики и 10-летию Регионального филиала Национального института стратегических исследований в городе Донецке

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект

Problems of Foreign Economic Relations Development and Attraction of Foreign Investments: Regional Aspect

Сборник научных трудов Collection of Scientific Works

ДОНЕЦК-2010 DONETSK-201Коллектив авторов

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. -Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2010. - 1050 с.

УДК 339.9..339.727.22..332 ББК У58+У268.411

В сборнике помещены статьи, в которых обобщены результаты научных исследований работников высших учебных заведений Украины и других стран, академических и отраслевых научных организаций, а также ведущих предприятий важнейших отраслей промышленности страны - металлургической, химической, угольной, машиностроительной и др. Представлены также статьи сотрудников международных, государственных и региональных организаций, органов власти, занимающихся вопросами развития внешнеэкономических связей на соответствующих уровнях.

Рассмотрены вопросы развития мировых интеграционных, инвестиционных и инновационных процессов в Украине (регионах) в условиях глобализации, участия Украины и других государств в международных организациях и международных интеграционных объединениях, последствия от участия в них, валютно-финансовых, банковских и кредитных отношений, международных транспортных систем, проблемы экологической и энергетической безопасности, создания и функционирования еврорегионов, формирования социальной политики с учетом зарубежного опыта, преодоление последствий мирового экономического кризиса и другие.

Статьи посвящены различным аспектам совершенствования внешнеэкономической деятельности на уровнях предприятия, региона, отрасли, государства, повышения конкурентоспособности производства в рамках Программы научно-технического развития Донецкой области на период до 2020 года, Стратегии развития Донецкой области до 2015 года, Стратегии развития Луганской области до 2015 года и стратегии развития города Донецка до 2020 года.

Рассчитан на научных работников и специалистов.

Все статьи, представленные в данном сборнике были получены редакционной коллегией с 01 ноября по 25 декабря 2009 года.

Учредитель - Донецкий национальный университет

Дизайн обложки: Т. С. Медведкин. Предпечатная подготовка издания: М.В. Бобылева, М. А. Черноусова, Т.В. Усиченко

Организаторы выпуска сборника:

Кафедра «Международная экономика» экономического факультета Донецкого национального университета; Кафедра «Прикладная экономика» экономического факультета Донецкого национального университета Национальный институт стратегических исследований (Региональный филиал в городе Донецке); Центр экономического образования и консалтинга «Внешконсалт» Соорганизаторы:

Институт экономики промышленности Национальной академии наук Украины;

Донецкая торгово-промышленная палата;

Главное управление статистики в Донецкой области;

При поддержке:

Донецкого научного центра Национальной академии наук Украины; Донецкой областной государственной администрации; Донецкого областного совета

Управления внешних связей и по вопросам европейской интеграции в Донецкой области;

Донецкого городского совета;

Макеевского городского сонета;

Академии экономических наук Украины;

Ассоциации выпускников экономического факультета ДонНУ;

Хозяйственной академии им. Д.А. Ценова (Болгария);

Генеральные спонсоры:

АО «NORD», ОАО «ММК им. Ильича», АО «НКМЗ», ОАО «Концерн «Стирол», ООО «Дорстройкомплект»; Спонсоры:

ЗАО СК «Кремень», МЧП "Мирал", АО «ММЗ «Истил» (Украина)»

Издание осуществляется при финансовой поддержке Немецкого общества технического сотрудничества

(ФРГ)

Сборник включен ВАК Украины в перечень специализированных изданий по экономике (Постанова ВАК України №1-05/5

від 18.11.2009 р.)

Сборник публикуется по решению Ученого Совета ДонНУ от 25.12.2009 года

©ДонНУ, коллектив авторов, 201Макогон Ю.В.

Шевченко В.П.

Адамов Б.И.

Адамов В.Й. Александров И. А.

Амоша А.И.

Блинов А.О.

Богачев С.В.

Бузько И.Р.

Булеев И.П.

Воротин В.Е.

Калинина С.П.

Краснова В.В.

Кожокару В.Л. Кровяк А. Лукьянченко Н.Д.

Лукьянченко А.А. Мартякова Е.В.

Мокий А.И. Орехова Т.В.

Пузанов И.И.

Свейн А. Семенов А.Г.

Стоянович Э.

Сидорова А.В.

Филиппенко А. С.

Христиановский В.В. Шаульская Л.В. Черниченко Г.А. Янковский Н.А. Хаджинов И.В.

Редакционная коллегия

д.э.н., профессор, заведующий кафедрой международной экономики Донецкого национального университета, директор Регионального филиала Национального института стратегических исследований в городе Донецке, действительный член АЭН Украины, заслуженный деятель науки и техники Украины, председатель редколлегии

академик НАН Украины, Герой Украины, первый заместитель председателя Донецкого научного центра НАН Украины, ректор Донецкого национального университета

д.э.н., проф., заместитель председателя Донецкой областной государственной администрации

д.э.н., ректор Хозяйственной Академии им. Д.А. Ценова, г. Свиштов (Болгария) д.э.н., профессор, заведующий кафедрой менеджмента организаций Донецкого национального университета

д.э.н., профессор, академик НАН Украины, директор Института экономики промышленности НАН Украины

д.э.н., професор, Всероссийский заочный финансово-экономический институт,

г. Москва

д. э.н., профессор, начальник управления коммунальных ресурсов горсовета

г. Донецка, председатель планово-бюджетной комиссии горсовета г. Донецка

д. э.н., профессор, заведующий кафедрой международной экономики, проректор Восточно-Украинского национального университета им. В. Даля

д.э.н., профессор, заместитель директора Института экономики промышленности НАН Украины

д.н.гос.упр., профессор, первый заместитель директора Национального института стратегических исследований

д.э.н., кафедра управления персоналом и экономики труда Донецкого национального университета

д.э.н., профессор, заведующий кафедрой экономики предприятий Донецкого национального университета

д.э.н., профессор, проректор по науке Молдавской экономической академии

д.э.н., профессор Главного горного института, Катовице (Польша)

д.э.н., профессор, заведующий кафедрой управления персоналом и экономикой

труда Донецкого национального университета

д.е.н., городской голова города Донецка

д.э.н., профессор, заведующий отделом Института экономики промышленности НАН Украины

д.э.н., профессор, проректор Львовской коммерческой академии

д.э.н., заместитель декана экономического факультета Донецкого национального

университета

д.э.н., профессор кафедры международных валютно-кредитных и финансовых отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко доктор кафедры географии Ноттингемского университета (Великобритания) д.э.н., профессор,  заведующий кафедрой экономической теории Донецкого национального университета

доктор, профессор, декан экономического факультета университета г. Ниш (Сербия)

д.э.н., профессор, заведующий кафедрой статистики Донецкого национального университета

д.э.н., профессор, заведующий кафедрой мирового хозяйства и международных экономических отношений Института международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко

д.э.н., профессор, заведующий кафедрой математики и математических методов в экономике Донецкого национального университета

д.э.н., профессор, заместитель декана экономического факультета Донецкого национального университета

д.э.н., профессор, декан экономического факультета Донецкого национального университета, профессор Гаванского университета (Куба)

д.э.н., профессор, Народный депутат Украины, Герой Украины, председатель наблюдательного совета ОАО "Концерн "Стирол"

к.э.н., доцент кафедры международной экономики Донецкого национального университета, ведущий научный сотрудник Регионального филиала Национального института стратегических исследований в городе Донецке, ответственный секретарь

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010 ПРИВЛЕЧЕНИЕ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ РЫНКА КАПИТАЛОВ

ТРАНСФОРМАЦІЯ СТРАТЕГІЙ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ СВІТОВОГО БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ В УМОВАХ КРИЗИ

Черниченко Г.О., д.е.н., професор, зав. кафедрою розвитку та розміщення виробничих сил Донецького національного університету Ткаченко В. М., аспірант кафедри «Маркетингу» Донецького національно університету

Для сучасного етапу функціонування банківського капіталу характерним є диверсифікація процесів транснаціоналізації банківського капіталу, урізноманітнення їх форм та зростаюча взаємозалежність національних і світових ринків капіталу, які впливають на діяльність банківських структур як основних носіїв банківського капіталу. Транснаціональний банківський капітал є національним за походженням та міжнародним за сферою діяльності. Він одночасно виступає складовою національної економіки і важливим елементом функціонування світового господарства. Коли банківський капітал переходить за національні межі, він зберігає національні особливості функціонування і водночас набуває рис банківського капіталу тієї держави, на території якої він починає діяти. Ці особливості виявляються в засобах дії, сферах діяльності, переважанні тих чи інших банківських послуг, у специфіці організаційних структур.

Транснаціоналізація банківського капіталу — багатопланове явище, яке в сучасних умовах являє собою переміщення значної частини активів банків за кордон, базування за межами країни банківських послуг, налагодження місцевих довгострокових зв'язків промислових компаній і банків однієї і тієї самої країни за кордоном, відбувається також передання інформації, нових технологій, досвіду ведення банківської справи тощо. Транснаціональний банківський капітал дедалі активніше виконує посередницьку функцію в обміні знаннями, формує сукупну робочу силу в банківській сфері на інтернаціональній основі.

Дослідженню даних процесів присвячені роботи Е.Ф.Авдокушина, Е.Д. Доллана, Ж. Перар, К.Кембелл, Р.Кембелл, Н.Н.Кирєєва, Л.М.Красавіной, П.Х.Ліндерта та інших.

Метою даної роботи є дослідження процесу трансформації стратегій транснаціоналізації світового банківського сектору в умовах

кризи.

Розвиток банківського сектору у різних країнах супроводжується однотипними процесами, які мають економічні рушійні сили та підтримуються регулятивними засобами:

- національна консолідація банківського сектору;

- зростання національної концентрації банківського капіталу, підвищення економічної ролі великих банків, національні злиття та поглинання банків;

- інтернаціоналізація та міжнародна консолідація банківського сектору - участь іноземного капіталу в банківському секторі, міжнародні злиття та поглинання банків, зростання ролі трансграничних банківських транзакцій;

- використання нових банківських та інформаційних технологій. Технологічні та фінансові інновації, виступаючи основою якісного розвитку сучасного банківського бізнесу, трансформують майже всі бізнес-процеси ТНБ та урізноманітнюють структуру банківських послуг і продуктів за рахунок інноваційної складової.

Основними формами залучення іноземного капіталу у банківський сектор є прямі інвестиції (інвестиції у придбання контрольного пакету акцій або створення дочірнього банку) та портфельні інвестиції. Крім того, після придбання контролю іноземні банки використовують також інші методи підвищення капіталізації банку, наприклад субординований борг від іноземного банку або конвертовані облігації, що викупаються іноземним банком з наступною конвертацію у акції дочірнього банку [1]

Максимальний рівень міжнародних зобов'язань виникає, коли банк (банківська група) приймає рішення по свою повноцінну присутність на місцевому фінансовому ринки тієї чи іншої держави. При цьому можуть бути створені представництва, банківські філіали, дочірні, або залежні (асоційовані, афілійовані) банки, а також небанківські фінансові компанії. Такий крок передбачає залучення міжнародного банку до обслуговування місцевої клієнтури (включаючи дочірні компанії БНК), операції з місцевою валютою, а також у конкуренцію з іншими банківськими інститутами присутніми в цій країні.

Консолідація банків за допомогою процесів злиття та поглинання є одним із найбільш імовірних напрямків розвитку вітчизняної банківської систем. У найширшому значенні під злиттям і поглинанням (mergers/acquisitions) розуміють один із додаткових способів укрупнення бізнесу, розширення діяльності та сфер впливу на окремому ринку. Проте для цих процесів характерні численні ризики та негативні ефекти. Більше століття банки багатьох країн об'єднуються між собою. За останні два десятиліття темпи злиття/поглинань великих фінансових установ помітно прискорилися. Пояснити це можна зростаючим тиском і напруженістю бізнесу в усьому світі [2].

Основними причинами прийняття рішення про злиття чи поглинання стають такі стратегічні вигоди, як усунення конкурента, захист власної конкурентної позиції, необхідність посилення слабких місць, придбання частки ринка, заповнення розривів. Міжнародні банки можуть прагнути до об'єднання у зв'язку з необхідністю підтримувати свою глобальну мережу.

Процес злиттів та поглинань починається з безпосереднього контакту власників контрольного пакету акцій банку та іноземних інвесторів або з організації тендеру з продажу пакетів акцій банку. Тендер складається з кількох стадій, у процесі яких інвестори надають свої комерційні пропозиції. На цьому етапі процесу злиття та поглинання власники банку та іноземні інвестори підписують меморандум про наміри (Memorandum of Understanding, Term Sheet) або інший подібний документ, в якому висловлюються основні умови операції з придбання пакета акцій [3].

Будучи зовнішньоекономічним договором за законодавством України, договір купівлі-продажу акцій найчастіше регулюється іноземним законодавством , що дозволяє його сторонам включити у договір низку положень і концепцій M&G, котрій не регулюються законодавством України, але які є виключно важливими для успішного завершення операції, а також містять арбітражну обмовку, згідно з якою відомий міжнародний арбітраж (наприклад, London Court of International Arbitration) зазначається як місце розгляду суперечок.

Договір купівлі-продажу акцій крім ціни пакета акцій, порядку оплати, термінів і порядку передачі прав власності на пакет акцій містить низку специфічних положень, характерних для операцій злиття та поглинання, як-от: оплата покупцями за пакет акцій, що набувається, траншами з використанням узгодженого сторонами банку як агент «ескору» або на підставі банківської гарантії; контроль з боку іноземних інвесторів за управлінням банком; обмеження на операції, що проводяться банком, з урахуванням ділінгових лімітів; заборона операцій з пов'язаними особами; проведення перепродажної реструктуризації, яка, з-поміж іншого, може включати відчуження неліквідних активів банку; отримання сторонами договору дозволів відповідних контролюючих органів і корпоративних рішень на проведення операції; надання сторонами договору купівлі-продажу акцій завірень і гарантій; підготовка продавцями «доповнення з інформації, що розкривається», яке є частиною договору купівлі-продажу акцій і в якому розкривається юридична, податкова та інша інформація, що стосується банку, його власності і активів, продавців і пов'язаних з ними осіб, з метою обмеження відповідальності продавців за гарантіями і завіреннями, що надаються на користь покупців.

Після підписання договору купівлі-продажу акцій починається перехідний період до моменту фактичної передачі продавцями права власності на пакет акцій покупцям, який, залежно від ситуації, може тривати від 2 до 6 місяців і більше. Також під час перехідного періоду слід отримати дозволи контролюючих органів (попередній дозвіл АМКУ на придбання більш ніж 25% або 50% акцій у статутному капіталі банку; дозвіл НБУ на отримання статусу «банку з іноземним капіталом»; дозвіл НБУ на придбання «істотної участі» в банку).

Останнім основним етапом процесу M&A є «завершення» - здійснення сторонами договору купівлі-продажу акцій, з-поміж іншого, дій з фактичної передачі пакета акцій продавцями у власність покупців і проведення оплати за переданий пакет акцій; обмін між сторонами документами у зв'язку із завершенням операції; проведення загальних зборів акціонерів банку, на якому змінюється керівництво банку.

© Черніченко Г.О., Ткаченко В.М., 201Важливо зауважити, що на стадії завершення зазвичай не відбувається повної оплати акцій банку, що продається. На дату завершення покупці оплачують частину загальної ціни пакета акцій (40-85%), тоді як частина ціни, що залишилася, виплачується продавцям по закінченні визначеного договором купівлі-продажу акцій терміну.

Слід також зазначити, що багато країн вводять регулятивні бар'єри , які обмежують частку іноземних банків в акціонерному капіталі вітчизняних банків та забороняють першим поглинати її. Але усунення наслідків фінансових криз всередині країни часто потребує залучення іноземного капіталу, у зв'язку з чим у іноземних банків з'являється можливість купівлі вітчизняних банків, що активно відбувається на теренах нашої країни.

Характерні риси сучасного етапу функціонування банківського сектору визначають умови та особливості функціонування і прояву банківського капіталу в сучасному глобальному економічному середовищі:

1. Зростання вартісного виміру та обсягів транскордонних кредитно-фінансових операцій як однієї з основних складових банківського капіталу. Розвиток ТНК і ТНБ призвів до стрімкого зростання мобільності не лише функціонуючого капіталу, а й до зростання масштабів позичкового капіталу, який обертається на світовому ринку капіталів. Так, світовий фінансовий ринок переміщує понад 3 трлн. дол. США лише за один місяць. Варто також зазначити, що частка капіталу у формі банківських позик займає домінуючі позиції у загальносвітовому припливі капіталу. Причому, якщо у 2001 р, приплив банківського капіталу склав понад 500 млрд. дол. США, то вже на при кінці 2006 р. його показники перевищили 2600 млрд. дол. США., а зростання склало 520%. Для порівняння: приплив позичкового капіталу у формі облігацій за цей же період зріс більше, ніж у 3 рази (з 700 до 2200 млрд. дол. США), темпи зростання прямих іноземних інвестицій (ПІ) склали лише 200% (з 500 до 1000 млрд. дол. США), натомість зростання вартості експортованого акціонерного капіталу було шестикратним (з 70 до 450 млрд. дол. США) [4].

Значні масштаби розширення банківського капіталу підтверджуються також статистичними даними щодо розміру активів комерційних банків як одного з основних вартісних вимірів банківського капіталу так, наприклад, у 2007 р. лише активи комерційних банків дорівнювали двом світовим ВВП та склали 70860,5 млрд. дол. США, що на чверть перевищує капіталізацію ринку акцій (50826,6 млрд. дол. США). Місткість ринку боргових цінних паперів склала 68734,4 млрд. дол. США. Варто зазначити, що позиції на даному ринку теж належать ТНБ.

Така ситуація на ринку капіталів пояснюється постійно зростаючими потребами суб'єктів міжнародної економічної діяльності у вільних грошових ресурсах, підвищеною мобільністю банківського капіталу, протекціоністською політикою національних держав, а також тенденціями концентрації банківського та промислового капіталу. Про збільшення обсягів транскордонного переливу банківського капіталу яскраво свідчать дані про масштаби синдикованого кредитування. Так, наприклад, вартість синдикованих банківських кредитів зросла майже вдвічі порівняно з 2001 роком. Причому переважна більшість цих кредитів припадає на індустріально розвинені країни, частка яких складала 90% у 2001 р. та 86% на початок 2007 р. [6].

Серед основних чинників, які стимулюють приплив іноземного банківського капіталу, варто виокремити: зростання попиту на гроші, підвищення показників продуктивності капіталу та падіння світових відсоткових ставок.

2. Підвищена міжнародна мобільність банківського капіталу. На початок XXI ст. лише 5% міжнародних валютних угод припадало на сферу міжнародної торгівлі, решта ж обслуговувала ринки капіталів, в тому числі і ринок короткострокових кредитно-фінансових операцій, що обумовлює подальше прискорення обігу капіталу на глобальних ринках капіталу.

В епоху глобалізації у банківського капіталу спостерігається вища, ніж у інших чинників виробництва, міжнародна мобільність. Мобільність банківського капіталу, передусім, обумовлена грошовою формою функціонування банківського капіталу. Інтенсифікація міжнародної мобільності банківського капіталу пов'язана також з: переходом до системи плаваючих валютних курсів; інтернаціоналізацією господарської діяльності, виходом за національні кордони значної кількості суб'єктів господарювання; розвитком інформаційних, телекомунікаційних технологій; а також сучасними тенденціями централізації та концентрації банківського капіталу. Міжнародна мобільність банківського капіталу створює передумови для інтернаціоналізації банківського капіталу та його подальшої транснаціоналізації.

Підвищена рухливість банківського капіталу створює полегшені умови доступу до фінансових ресурсів для приватних інституційних позичальників, які мають на меті подальший розвиток бізнесу, реалізацію масштабних проектів тощо. Держави ж шляхом мобілізації транснаціонального банківського капіталу отримують кошти для трансформації національної економіки, виплати раніше отриманих кредитів тощо. Разом з тим надзвичайна мобільність банківського капіталу спричиняє структурні зрушення у світовому господарстві, соціальні та політичні потрясіння, посилює диспропорційність виробництва, нерівномірність розвитку галузей та регіонів. Це, у свою чергу, обумовлює кризові явища в економічних системах.

Таблиця 1

_Присутність іноземного банківського капіталу у регіонах світу млрд. дол.. США [7]_

1997 р.                                                      2007 р. К-ть \_,_,__^_

Регіон

країн

Активи банків

Інозем­ний

банків-ський капітал

Частка іно­земних активів, %

Активи банків

Інозем­ний

банківський капітал

Частка іно­земних активів, %

Західна Європа

19

16320

3755

23

31797

9142

29

Східна Європа

17

319

80

25

632

369

58

Північна Америка

2

4467

545

10

10242

2155

21

Латинська Америка

14

519

108

18

1032

392

28

Африка

25

154

13

8

156

12

8

Середній Схід

9

625

85

14

1194

202

17

Центральна Азія

2

150

3

2

390

9

2

Східна    Азія та Океанія

13

10543

545

5

11721

758

6

Інші країни

105

33169

5043

15

57165

13039

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций