Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 100

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

Висновки. Транскордонне співробітництво стало чинником, який сприяє суспільному діалогу та досягненню соціальної рівності, інструментом для всіх секторів прикордонної місцевої та регіональної влади і сьогодні введене в різні аспекти повсякденного життя.

Сучасні умови, в яких розвивається транскордонне співробітництво регіонів України можна охарактеризувати:

1. Транскордонне співробітництво розвивається, в основному, в рамках єврорегіонів.

2. Змінилася геополітична ситуація в Європі. Сусіди країн Центрально-Східної Європи стали членами ЄС.

3. Розширення ЄС привело до того, що обєктами його регіональної політики стали західні області України.

4. Україна проголосила прискорений курс на європейську інтеграцію.

5. Україна, сусідні країни Центрально-Східної Європи є членами Ради Європи і в своїх політиках повині враховувати основні положення ратифікованих ними європейських конвенцій, зокрема «Основні принципи просторового облаштуваня європейського континенту» [5].

Для України, особливо для її регіонів, процеси міжтериторіального та транскордонного співробітництва нові. Україні необхідний певний час, щоб і на державному і на регіональному рівнях усвідомити важливість таких процесів та забезпечити організаційні, правові, фінансові та кадрові можливості для активізації участі регіонів у міжнародному співробітництві з метою більш ефективного використання природно-ресурсного потенціалу територій і підвищення життєвого рівня населення.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Долішній М. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть. Нові пріоритети/ М. Долішній - К.: «Наукова думка», 2006. - С. 36-38.

2. Горбенко І.В. Механізм інтеграції України до світового господарства в умовах глобалізації: автореф.дис.канд.ек.наук:12.00.04/Горбенко Ігор Васильович; ДонНУ. - Донецьк, 2004. - 26 с.

3. Кортунов О. Західні теорії економічної та політичної інтеграції: спроби стислого аналізу/ Кортунов О., Лаптєв С. // Зовнішня тргівля. -1999. - №3. - С.142-149.

4. Lehner J.-P. Twelve Brif Notes on Transborder Regions in Europ // Regional Contact. - 1995. №10 - Р. 291-292.

5. Пила В. Новітні стратегії розвитку транскордонного співробітництва в Україні/ Пила В., Терещенко Т. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика в Україні: сучасні форми та методи реалізації. - Збірник наукових праць. Вип. 2(52)/НАН України. ІРД. - Львів, 2005. - С.246-258.

В статье рассматриваются научно-техничиские основы и особенности формирования региональной политики развития трансграничного сотрудничества, определяются уровни и цели реализации их развития.

РЕЗЮМЕ

У статті розглядаються науково-теоретичні основи та особливості формування регіональної політики розвитку транскордонного співробітництва, визначаються рівні та цілі реалізації її розвитку.

SUMMARY

In article bases and features of formation of a regional policy of development of transboundary cooperation are considered scientifically-tehnichiskie, levels and the purposes of realisation of their development are defined.

ХАРАКТЕРИСТИКА ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН ТА ТЕРИТОРІЙ ПРІОРИТЕТНОГО РОЗВИТКУ У РОЗРІЗІ СТАДІЙ

ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ

Свідрак О.В., асистент кафедри «Фінанси», Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ Постановка проблеми.

В управлінні будь-якою економічною системою, визначним для здійснення планування та керування її розвитком є визначення цілей такої системи. А у сучасних умовах фінансової нестабільності та економічної кризи в Україні і світі окрім визначення попередній цілей створення та функціонування економічних систем, необхідно також їх оперативне корегування згідно умов діяльності, що швидко змінюються у часі. Всі системи у процесі розвитку змінюються, тому цей процес доцільно було б розглянути у розрізі відповідних етапів (стадії). Змінюється їх організаційна структура, первісні цілі, результати діяльності, важелі управління та інструменти впливу. Сукупність основних етапів розвитку вільних утворень можливо розглядати як «життєвий цикл» того чи іншого економічного утворення.

Аналіз досліджень та публікацій.

В економічній літературі життєвий цикл досліджувався стосовно підприємства, організації, компанії, корпорації, проекту, інновації, товару, продукції, тощо.

Поняття та проблематику життєвого циклу підприємства досліджували такі науковці, як: І.А. Бланк, Л.І. Воротіна, В.О. Василенко, С.В. Корягіна, Л.О. Лігоненко та інші.

І.Бланк розглядає життєвий цикл підприємства як «загальний період часу від початку діяльності підприємства до природного припинення його існування або відродження на новій основі» [1, с.674].

Досліджуючи життєвий цикл підприємства як прояв його «економічної безпеки» Л.І. Воротіна відмічає, що «життєвий цикл підприємства укладається в складові етапів його руху, індивідуального відтворення і створення підприємства, його становлення і розвиток, можливість кризового стану, санація, банкрутство, відродження» [2].

Більш поширене поняття дає Л. Лігоненко, який стверджує, що під «життєвим циклом підприємства» розуміють сукупність стадій, які проходить підприємство від створення до ліквідації, кожна з яких характеризується певною системою стратегічних цілей і завдань, особливостями формування ресурсного потенціалу, досягнутими результатами функціонування [3, с.10].

B. О. Василенко, викладаючи концепцію антикризового управління організацією, відзначає, що «життєвий цикл організації як системи містить у собі, як правило, вісім взаємозалежних ключових етапів: поріг нечутливості (виникнення організації); становлення (впровадження); розвиток (ріст); зрілість; насичення; спад; крах (банкрутство); ліквідація чи утилізація [4, с.103].

Теоретичні аспекти життєвого циклу товару розглянуто у працях А.Ф. Павленко, А.В. Войчак, які стверджують, що «життєвий цикл товару - концепція, яка характеризує розвиток обсягів збуту і прибуток від реалізації товару, пропонує заходи зі стратегії і тактики маркетингу з моменту надходження товару на ринок аж до його усунення з ринку» [5]. Автори І.Б.Скворцов та О.І. Гудзь запропонували аналітичний розрахунок показників життєвого циклу товару [12].

C. В. Корягіна розглядає життєвий цикл підприємства як сукупність стадій, які створюють закінчене коло розвитку протягом певного проміжку еволюції підприємства, після якого його цінності і напрями діяльності можуть принципово змінюватись [7, с.6]. Тобто на думку науковця життя підприємства може включати не один життєвий цикл.

Що стосується стадій життєвого циклу підприємства, то С.В. Корягіна розглядає зміст стадії життєвого циклу як проміжок часу, протягом якого діяльність підприємства характеризується відносною стабільністю параметрів: напрям і інтенсивність розвитку; стратегічні і тактичні цілі; способи і особливості формування ресурсного потенціалу; конфігурація організаційного механізму [7, с.3].

Сучасні науковці виділяють різні стадії життєвого циклу підприємства, товару, проекту, кількість яких коливається від 4 до 10.

Колектив авторів В.А. Верба і О.А. Загородніх визначають життєвий цикл проекту як «концепцію, що розглядає проект як послідовність фаз, подій та етапів, кожна з котрих має свою назву та часові межі» [9].

Невирішеність частини загальної проблеми.

Поняттю життєвого циклу вільної економічної зони або території пріоритетного розвитку науковцями не приділялось уваги. Визначення стадії розвитку вільних економічних утворень та їх особливостей буде сприяти розробці більш обґрунтованих заходів відповідно до стратегічного планування їх діяльності у залежності від попередньо визначених цілей та особливостей протікання економічних процесів на відповідній стадії життєвого циклу.

Мета статті. Метою статті є визначення поняття життєвого циклу вільної економічної зони (території пріоритетного розвитку) та розробка алгоритму побудови кривих життєвого циклу пільгових зон та територій.

Виклад основного матеріалу.

Аналізуючи попередні дослідження та публікації можна визначитись із поняттям життєвого циклу стосовно вільних (спеціальних) економічних зон (ВЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР).

Життєвий цикл ВЕЗ (ТПР) - сукупність взаємозалежних стадій, які проходить відповідна ВЕЗ (ТПР) на протязі певного періоду розвитку, кожна з яких характеризується відповідною системою цілей, інструментів підвищення інвестиційної привабливості регіону (території), досягнутими результатами діяльності.

Необхідно погодитись із С.В. Корягіною, яка розглядала життєвий цикл підприємства, що з моменту запровадження до ліквідації відповідної зони або території вона може пройти декілька життєвих циклів, кількість та склад стадій яких може значно різнитись.

Життєвий цикл вільної економічної зони (території пріоритетного розвитку) тісно пов'язаний із життєвими циклами:

- проектів інвестиційних та інноваційних, які реалізуються на території (в зоні);

- підприємств та організацій, які зареєстровані на території (в зоні);

- товарів (послуг), що виробляються та реалізуються (надаються).

Виходячи з того, що основною метою діяльності ВЕЗ в ТПР є сприяння інвестиціям, найвищу ступінь залежності ці економічні утворення мають від процесу впровадження та реалізації інвестиційних та інноваційних проектів на їх території.

Можливі етапи життєвого циклу ВЕЗ (ТПР) наведено у табл. 1, за даними якої можна здійснити порівняльний аналіз імовірних стадій життєвого циклу товару (послуги), проекту, підприємства (організації) та ВЕЗ (ТПР).

Аналізуючи наведену у табл. 1 інформацію можна визначити, що:

- життєвий цикл інвестиційного проекту залежіть від життєвого циклу товару чи послуги, що планується до реалізації;

© Свідрак О.В., 2010 678

- життєвий цикл підприємства залежить від життєвого циклу товару (послуги) та інвестиційного або інноваційного проекту, якщо такі реалізуються на підприємстві;

- життєвий цикл ВЕЗ (ТПР) буде залежати від усіх розглянутих життєвих циклів (товару, підприємства, проекту), бо у процесі функціонування вільних утворень ці цикли накладаються один на інший та визначають відповідну стадію життєвого циклу зони (території).

За твердженням Ж.В. Поплавської «для зменшення залежності життєвого циклу підприємства від життєвого циклу товарів, що випускаються ним, а також мінімізації пов'язаних з цим ризиків, доцільно здійснювати диверсифікацію продуктового портфелю підприємства, поєднуючи виробництво товарів, що знаходяться на різних стадіях життєвого циклу, постійно оновлюючи і розширюючи товарну номенклатуру» [8, с.172].

Тобто проводячи аналогію із діяльністю ВЕЗ і ТПР можна відзначити, що для зменшення залежності життєвого циклу вільної зони (території) від життєвого циклу проектів, що реалізуються на їх території, доцільною була б диверсифікація «портфелю» інвестиційних проектів відповідного вільного економічного утворення. Цей процес дозволить поєднати здійснення проектів на різних стадіях життєвого циклу, що буде сприяти забезпеченню стабільності діяльності зони (території) та зниженню ризиків:

- держави, пов'язаних із зниженням інвестиційної привабливості регіонів, територій та держави в цілому; недоотриманням частини податкових і митних зборів та платежів;

- населення відносно скорочення існуючих та неможливості створення нових робочих місць, стабільного рівня заробітної плати, можливості підвищення кваліфікації, тощо;

- національних та іноземних інвесторів щодо незмінності первісних умов інвестування коштів.

Об'єктивною також є необхідність постійно поширювати інвестиційний потенціал вільних зон або територій пріоритетного розвитку, приймаючи до реалізації нові інвестиційні та інноваційні проекти. Виходячи з вищесказаного діяльність ВЕЗ і ТПР повинна бути динамічною та безперервною, що іде у розріз реаліям їх функціонування в Україні і призводить до зниження ефективності їх діяльності.

Визначившись із стадіями життєвого циклу ВЕЗ (ТПР) необхідно визначити параметри, за якими може бути побудована його крива з використанням відповідної статистичної інформації.

В економічній літературі побудова кривої життєвого циклу здійснюється, як правило, за двома параметрами: прибутковий (дохідний) та часовий. Цікавим є дослідження та методика побудови життєвого циклу Державної податкової служби України (ДПС), запропонована О.М. Міночкіною, яка для побудови життєвого циклу ДПС використала такі параметри, як ефективність і час. У якості показника ефективності діяльності державної податкової служби використано відношення різності суми податків і неподаткових платежів, нарахування й сплата яких контролюється ДПС та витрат на утримання ДПС до витрат на утримання ДПС [10, с.114].

Діяльність ВЕЗ (ТПР) можна назвати прибутковою у першу чергу для їх засновника держави, але в цілому за метою створення ВЕЗ (ТПР) переслідують зовсім інші цілі і не є прибутковими економічними утвореннями. Тому для побудови кривої життєвого циклу ВЕЗ (ТПР) пропонується застосувати параметри: загальна ефективність зони (території) і час.

Наказом від 19.01.2005 №12/33/17/27/4/26/715 (z0212-05) затверджено «Перелік показників щодо визначення ефективності функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності», в якому наведено методику розрахунку показників, що застосовуються для здійснення якісних оцінок розвитку ВЕЗ (ТПР) [11]. Однак серед наведених показників відсутній підсумковий, який би відображав загальну ефективність функціонування вільних утворень за всіма галузями діяльності та для всіх суб'єктів.

З приводу того, що характер індивідуальних значень досліджуваної ознаки відносний, а обсяг сукупності формується не сумою, а добутком індивідуальних значень ознак, для визначення показника загальної ефективності функціонування ВЕЗ (ТПР) застосуємо середню геометричну:

ЕВЕЗ(ТПР) = л]Ебюдж Х Есоц. Х Еінвест. ' (1) де Ебюдж - бюджетна ефективність діяльності ВЕЗ (ТПР); Ес0ц - соціальна ефективність функціонування; Еінеест - інвестиційна ефективність.

Показник бюджетної ефективності діяльності ВЕЗ (ТПР) відображає результативність функціонування вільних утворень у напрямку співставлення наданих пільг та платежів (зборів) у бюджет. За своєю характеристикою цей показник відповідає «коефіцієнту бюджетної ефективності використання податкових пільг», наведеному у зазначеному вище Переліку [11], який визначається за формулою:

ТТ

Е _      бюдж. (2)

Ебюдж. =   п , опод.

де Нбюдж - надходження до бюджетів та державних цільових фондів, тис. грн.;

ТІопод - загальна сума отриманих пільг з податку на прибуток, додану вартість; ввізного мита; плати за землю; інших, тис. грн.

Соціальна ефективність діяльності ВЕЗ (ТПР) можна охарактеризувати відносними показниками, які характеризують ефективність інвестиційних проектів на пільгових територіях для населення: коефіцієнт виконання бізнес-планів щодо створення нових та збереження старих робочих місць. Згідно попередніх стверджень для визначення показника соціальної ефективності можна також застосувати середню геометричну:

Есоц = yjКВП /РМ створ. * КВП /РМзбер. ' (3) де Квп / рм стеор - коефіцієнт виконання бізнес планів щодо створення нових робочих місць; КВП / РМ збер - коефіцієнт виконання бізнес-планів за збереженими робочими місцями.

Коефіцієнт виконання бізнес-планів щодо створення нових робочих місць розраховується як:

РМ

ту. створ.

К ВП / РМ створ. =  рд , ' (4)

РМ створ. Б - П

де РМств0р - фактично створені нові робочі місця згідно затверджених проектів, од.;

РМ ств0р б - п - кількість нових робочих місць, які планувалося створити згідно бізнес-планам, од.

У якості характеристики рівня виконання інвесторами прийнятих на себе зобов'язань щодо збереження старих робочих місць для населення ВЕЗ (ТПР) можна використати коефіцієнт виконання бізнес-плану за збереженими робочими місцями:

К _     РМ зберр.

РМ збер. Б - П

де РМзбер - фактично збережені старі робочі місця згідно затверджених проектів, од.;

РМзбер б _ п - кількість старих робочих місць, які планувалося зберегти згідно бізнес-планам, од.

У якості показника інвестиційної ефективності можливе використання коефіцієнту рентабельності інвестованого у зони (території) капіталу. Тобто розрахунок показника інвестиційної ефективності можна навести як:

т-, ФРдо опод.

Е       =-, (6)

з

де ФРдо опод - фінансовий результат від впровадження інвестиційних проектів зони (території) до оподаткування, тис. грн.; І   - сума залучених інвестицій, як іноземних, так і національних інвесторів, тис. грн.

Розрахунок показника загальної ефективності функціонування ВЕЗ (ТПР) необхідно проводити у динаміці за окремими зонами і територіями. Для побудови більш точної кривої життєвого циклу конкретної зони (території), інтервали рядів динаміки повинні бути меншими (місяць, квартал).

Висновки.

Отже життєвий цикл ВЕЗ (ТПР) визначено як сукупність взаємозалежних стадій, які проходить відповідна зона (територія) на протязі певного періоду розвитку, кожна з яких характеризується відповідною системою цілей, інструментів підвищення інвестиційної привабливості регіону (території), досягнутими результатами діяльності. З моменту запровадження до ліквідації відповідної зони або території вона може пройти декілька життєвих циклів, кількість та склад стадій яких може значно різнитись.

Охарактеризовано етапи життєвого циклу ВЕЗ (ТПР): проектування, зародження, насичення інвестиційними ресурсами, «стійка» зрілість, «пасивна» зрілість, спад інвестиційної активності, «затишок», ліквідація.

Життєвий цикл ВЕЗ (ТПР) залежить від життєвих циклів товару, підприємства, проекту, тому що у процесі функціонування вільних утворень ці цикли накладаються один на інший та визначають відповідну стадію життєвого циклу зони (території).

З метою зменшення залежності життєвого циклу вільної зони (території) від життєвого циклу проектів, що реалізуються на їх території, доцільною проводити диверсифікацію «портфелю» інвестиційних проектів відповідного вільного економічного утворення, а також постійно поширювати інвестиційний потенціал, приймаючи до реалізації нові інвестиційні та інноваційні проекти.

Параметри, за якими може бути побудована крива життєвого циклу вільних утворень: загальна ефективність зони (території) і час. Крива життєвого циклу зони (території) буде більш точною, якщо інтервали рядів динаміки будуть якнайменшими.

Перспективи подальших розробок.

Результатами подальших досліджень може стати визначення цілей та стратегічних напрямків розвитку ВЕЗ (ТПР) на кожній зі стадій життєвого циклу; розробка рекомендацій щодо удосконалення системи управління вільними утвореннями на сучасному етапі розвитку економіки України; розробка механізму управління життєвим циклом зон (територій) та його моделювання.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Бланк, И.А. Управление активами / И.А. Бланк. - К.: «Ника-Центр», 2000. - 720с.

2. Воротіна, Л.І. Життєвий цикл підприємства як прояв його «економічної безпеки» -http://www.niurr.gov.ua/ukr/econom/krugly stil 28.12.99/vorotina.htm.

3. Лігоненко, Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій / Л.О. Лігоненко. -К.: КНЕУ, 2001. - 580с.

4. Василенко, В.О. Антикризове управління підприємством: Навч. посібник / В.О. Василенко. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. —

504 с.

5. Павленко, А.Ф. Маркетинг: Підручник / А.Ф. Павленко, А.В. Войчак. - К.: КНЕУ, 2003. - 246с.

6. Корягіна, С.В. Стратегічне планування життєвого циклу розвитку підприємства -http://www.rusnauka.com/SND/Economics/6 korjagina.doc.htm.

7. Корягіна, С.В. Економічна оцінка та планування життєвого циклу розвитку підприємства: Автореферат дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний ун-т Львівська політехніка. - Л., 2004. - 21с. - http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/28001.html.

8. Поплавська, Ж.В. Сутність життєвого циклу підприємств та фактори, що впливають на його формування / Ж.В. Поплавська, Т.В. Доненко // Збірник науково-технічних праць Національного лісотехнічного університету України. - 4. Економіка, планування і управління в лісовиробничому комплексі, 2008. - вип. 18.8. - С. 171-175. - http://www.nbuv.gov.ua/Portal/chem biol/nvnltu/18 8/169 Poplawska 18 8.pdf.

9. Верба, В.А. Проектний аналіз: Підручник / В.А. Верба, О.А. Загородніх. - К.: КНЕУ, 2000. - 322с.

10. Міночкіна, О.М. Удосконалення інноваційних процесів у системі менеджменту організації на основі економіко-математичного моделювання її життєвого циклу / О.М. Міночкіна // Наукові праці ДонНТУ. Серія: економічна, 2004. - вип.80. - С.112-118.

11. Перелік показників щодо визначення ефективності функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності - http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0217-05.

12. Скворцов, І.Б. Аналітичний розрахунок показників життєвого циклу товару для монопольного підприємства / І.Б. Скворцов, О.І. Гудзь // Вісник Національного університету «Львівська політехніка», 2008. - №611 - С. 20-25. - http://vlp.com.ua/node/2049.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций