Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 102

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

- пільгове оподаткування інвесторів, що вкладають кошти в ІСІ на довгий термін (у випадку вилучення коштів раніше визначеного терміну інвестор зобов'язаний заплатити податок на прибуток); або зменшення ставки оподаткування інвестиційного доходу, отриманого від інвестицій в цінні папери, здійсненої на термін більше одного року з метою підвищення інвестиційної активності фізичних осіб;

- вдосконалення методології розрахунку вартості чистих активів ІСІ;

- спрощення процедури оформлення придбання цінних паперів ІСІ;

- проведення повного повторного ліцензування ДКЦПФР інвестиційних фондів на ринку, особливо зосереджуючись на інформації про осіб, які мають повний контроль в інвестиційних фондах і отриманні від них повних кримінальних даних, а також даних про їх господарську і фінансову діяльність;

- проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо популяризації серед населення України здійснення інвестицій в ринок ІСІ. У цілому, на нашу думку, український Закон має ряд недоліків, які можуть негативно вплинути на ринок цінних паперів в цілому. По-перше, недостатньо розроблений механізм відповідальності управляючих активами інституту спільного інвестування перед

інвесторами. Так, інвестори пайових інвестиційних фондів не мають права втручатися у діяльність управляючого.

По-друге, не має сенсу проводити трансформацію закритих інвестиційних фондів старого зразку у корпоративний інвестиційний фонд, якщо кількість їх акціонерів буде перевищувати 100 тис. осіб, через те, що складно знайти кожного акціонера, а обмін сертифікатів буде надто дорогим; слід також зважати на те, що всі учасники нового товариства автоматично стануть звичайними акціонерами.

Висновки. Підсумовуючи все вищевикладене, можна сказати, що в сучасних умовах інститути спільного інвестування можуть стати прямими конкурентами комерційним банкам у боротьбі за гроші вкладників. Вкладання у фонди для інвестора має підвищений ризик, однак і потенційно більшу дохідність.

Головною умовою подальшого розвитку індустрії інститутів спільного інвестування є проведення в Україні пенсійної реформи. Як показує досвід країн з розвиненими пенсійними системами, недержавні пенсійні фонди з їх значним інвестиційним потенціалом мають великий вплив на розвиток економіки.

Зважаючи на те, що пенсійні фонди належать до одного з різновидів інституційних інвесторів, до яких належать й інститути спільного інвестування, на нашу думку, механізм регулювання інститутів спільного інвестування, який був апробований на функціонуванні інвестиційних фондів, має бути використаний при створенні регулятивної бази щодо інвестування активів та управління коштами недержавних пенсійних фондів в Україні.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Звіт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2008 рік. - К.: ДКЦПФР, 2009. - 124 с.

2. Кидуэлл Д.С., Петерсон Р.Л., Блэкуэлл Д.У. Финансовые институты, рынки и деньги. - СПб.: Издательство «Питер», 2008. - 554 с. ,

с.205.

3. Кидуэлл Д.С., Петерсон Р.Л., Блэкуэлл Д.У. Финансовые институты, рынки и деньги. - СПб.: Издательство «Питер», 2009. - 554 с. ,

с.619.

4. Коваленко Ю.М. Інститути спільного інвестування: закордонний досвід і практика в Україні // Технический прогресс и эффективность производства: Вестник Национального технического университета "Харковский политехнический институт": Зб. наук. пр. - Харків: НТУ "ХПІ", 2001. - Вип. 24. - С.120-123., с.120.

5. Фролова Н. Инвестиционные фонды // Экономика и жизнь. - 1993. - 11 марта. - с.25.

6. Хасан-Бек Л. Види установ спільного інвестування // Фінанси України. - 2005. - №2. - С.87-95., с.88.

7. www.uaib.com.ua/ Українська асоціація інвестиційного банка.

РЕЗЮМЕ

Метою данного дослідження є аналіз діяльності інститутів спільного інвестування в контексті менеджменту капітала.

РЕЗЮМЕ

Целью данного исследование есть анализ деятельности институтов общего инвестирования в контексте менеджмента капітала. SUMMARY

The purpose of data research is the analysis of activity of institutes of the general investment in a context of management of the capital.

ГЛОБАЛЬНА ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ

Туровцева І.Г., аспірант Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій, начальник фінансового департаменту ВАТ ВТБ Банк (м. Київ)

Актуальність теми дослідження. Глобалізація й інтернаціоналізація світової економіки є двома найважливішими факторами, які визначають розвиток світового господарства на межі ХХІ століття. Одним з найвищих етапів глобалізації виступає глобалізація світового фінансового простору, яка є найбільш динамічною складовою загального процесу глобалізації та відіграє все зростаючу роль у світовому розвитку.

Сучасний розвиток світового господарства позначений насамперед якісними змінами у всебічних відносинах між країнами світу. При цьому на сучасному етапі найбільш динамічно розвивається саме їх фінансовий компонент, що свідчить про випереджаючий розвиток міжнародних фінансових та валютних ринків. Таким чином, дослідження розвитку трансформаційних процесів у світовому фінансовому середовищі набуває сьогодні актуального значення.

© Туровцева І.Г., 2010 684

Ступінь вивченості проблеми дослідження. Дослідженню проблем глобальної трансформації світового фінансового ринку присвячено роботи російських та вітчизняних вчених: С. Боринця, Л. Красавіної, З. Луцишин, Ю. Макогона, О. Мозгового, О. Рогача, А. Поручника, В. Сіденка, А. Філіпенка, а також західних вчених П. Аллена, Е. Долана, Т. Коха, М. Портера, Дж. Тобіна, І. Фішера та інших.

Метою даного дослідження є розробка теоретико-методологічних засад трансформації світового фінансового ринку в умовах глобалізації та визначення науково-практичних рекомендацій щодо розвитку міжнародного фінансового співробітництва України на сучасному етапі.

Світовий фінансовий ринок становить складну, внутрішньо-структуровану систему. Він історично виникає на базі національних фінансових ринків під впливом концентрації виробництва та капіталу й інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків.

Проведений аналіз теоретичних підходів до визначення самої категорії «світовий фінансовий ринок» виявив суттєві розбіжності у наукових підходах. Так нами було удосконалено трактування категорії «світового фінансового ринку», яке базується на комплексному підході до аналізу його структури з урахуванням глобальних тенденцій та масштабів функціонування.

Основою його є національні фінансові ринки, але він має інтернаціональний характер, оскільки суб'єктами фінансових угод виступають юридичні та фізичні особи іноземних держав, а угоди передбачають трансформацію грошово-кредитних ресурсів з однією валюти в іншу. За своєю структурою світовий фінансовий ринок - це сукупність кредитно-фінансових організацій, які виступають посередниками. До них належать транснаціональні банки, фінансові компанії, фондові біржі, державні агентства, кредитно-фінансові установи, фінансові посередники.

З метою систематизації існуючих підходів до визначення структури світового фінансового ринку та його дослідження з урахуванням сучасних тенденцій глобального розвитку нами було вперше визначено критерії структуроутворення світового фінансового ринку, а саме інституціональний, інструментарний, функціональний, критерій рівня та типу розвитку, трендовий, що обумовлено необхідністю класифікації існуючих підходів щодо дефініції структури світового фінансового ринку з метою системного його дослідження з урахуванням сучасних тенденцій розвитку (рис. 1).

Дослідження тенденцій та чинників розвитку сучасної світової економіки дозволило встановити, що трансформація структури світового фінансового ринку та зміна його ролі в архітектурі світового господарства обумовлені новими тенденціями розвитку, які спричинені процесами інтернаціоналізації, фінансової глобалізації та інтеграції. Автор пропонує виокремити цей процес у поняття «глобальна трансформація світового фінансового ринку», під якою розуміє процес перетворення одного стану світової фінансового середовища на інший, коли відбувається відмирання старої системи світового фінансового ринку, хаос і народження нової впорядкованості, що відбиває зміст нового циклу розвитку світового фінансового ринку.

Рис. 1. Критерії структуроутворення світового фінансового ринку

Глобалізація фінансових ринків полягає в посиленні їх ролі через процес інтенсифікації руху фінансових ресурсів між країнами та регіонами світу, що супроводжується виникненням якісних змін у структурі СФР, управлінні та філософії його функціонування.

Так, на сьогодні 29 економічно розвинутих країн (15% населення світу) забезпечують більше половини світового ВВП і 2/3 світового експорту. Зроблено висновок, що збереження вищевказаних тенденцій призведе до незворотного системного розриву між економіками даних груп країн, який неможливо подолати у разі збереження наявної структури світового господарства.

На підставі аналізу впливу глобальних факторів розвитку на функціонування СФР, визначено, що окремі (національні, регіональні) фінансові ринки почали функціонувати не як локальні структури, а як елементи інтегрованої системи ринків, об'єднаної загальними закономірностями розвитку та потужною загальносвітовою фінансовою інфраструктурою, до якої долучилася абсолютна більшість країн світу.

Незважаючи на фінансову і кредитну кризи, що почалися в другому півріччі 2007 року, у всіх трьох основних економічних угрупованнях - розвинених країнах, країнах, що розвиваються і країнах з перехідною економікою Південно-Східної Європи й Співдружності Незалежних Держав (СНД) - спостерігалось неухильне зростання припливу прямих іноземних інвестицій (рис. 2). Розвинені країни зберегли свої позиції в якості великих чистих експортерів інвестицій, оскільки вивіз останніх злетів до рекордного рівня 1 692 млрд. доларів. На найбільших експортерів інвестицій - Сполучені Штати, Велику Британію, Францію, Німеччину й Іспанію (у зазначеному порядку) - доводилося 64% сукупного вивозу ПІІ із країн цієї групи [4].

ч ч 1400 1200 1000 800 600

400

200 Н

0

1995­2000 2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Розвинені країни    Країни, що розвиваються    Країни з перехідною економікою

Рис. 2. Приплив ПІІ за групами економік,1995-2008, млрд. дол. США

Переключення глобальних інвесторів на більш безпечні активи у 2008 році призвело до значного збільшення реальних ефективних курсів головних світових валют. Однак валюти країн з ринком, який формується значно послабли внаслідок відпливу надходжень за рахунком операцій з капіталом. В цілому країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою включені до глобальної фінансової системи, але досить ієрархічним і нерівномірним чином. Деякі країни періодично одержували доступ до частки міжнародному кредитування, але одночасно зіштовхувалися й з «раціонуванням» кредитів. В 90-і рр. потоки, що збільшилися, зв'язали їх фондові ринки зі світовим більш тісно. Але найбідніші країни залишилися на периферії приватної міжнародної фінансової системи і як і раніше залежать від потоків державної допомоги. Глобальні інвестори розглядають фінансовий ринок України і його конкурентоспроможність у групі Frontier Markets у складі семи інших країн (Латвія, Болгарія, Румунія, Литва, Естонія, Словенія, Хорватія). Ці ринки є невеликими за показниками капіталізації, наявності ліквідних цінних паперів у порівнянні із групою Emerging Markets.

Водночас в умовах глобалізації економіки розвиток СФР характеризується не лише посиленням взаємозалежності фінансових ринків різних країн світу, а й відривом фінансового сектору економіки і перетворенням першого на відносно автономну сферу економічної діяльності, величезним зростанням обсягів та розширенням географії використання фіктивного капіталу, зокрема, на 1 долар США, який працює у реальному секторі, припадає 60 доларів, що обертаються на фінансових ринках, небувалим раніше розмахом фінансових спекуляцій (95% фінансових угод, що укладаються на СФР, мають спекулятивний характер), що веде до посилення глобальної фінансової нестабільності.

Сучасний стан економіки України характеризується від'ємним сальдо платіжного балансу, погіршенням ситуації у сфері управління державним боргом, погіршенням кредитного рейтингу держави, падінням ВВП, руйнуванням експортної бази держави та зменшенням надходження валютної виручки від експортної діяльності вітчизняних підприємств, підвищенням спекулятивного попиту на готівковому та безготівковому валютному ринку.

Однак Україна має потужний, промислово-розвинений виробничий потенціал, розвинену інфраструктуру й вигідне географічне положення. Експертні оцінки рівня економічного потенціалу, свідчать про те, що Україна входить до числа перших п'яти країн Європи, а з ефективності його використання перебуває в другій сотні країн світу.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій вкладених в Україну на початок січня 2009 р. склав 35723,4 млн. дол. США, що на 20, 9% більше, ніж на початок 2008 р. (рис. 3) [7]

Розраховуючи на одну людину обсяг ПІІ становить 775,3 дол. США, і є найбільшим за попередні роки спостереження. На сьогодні досить високою є частка присутності іноземного капіталу у фінансових установах. Фінансовий сектор України — один із лідерів у залученні прямих іноземних інвестицій (19% усього накопиченого іноземного капіталу). У банківському секторі частка іноземного капіталу в загальному обсязі капіталу становить 37,2% і перевищує порогове значення межі економічної безпеки на рівні 30%, у страховому — наближається до цієї межі і становить 28,1%.

Результатом ряду причин (фінансово-економічна криза, спекуляції й т.д.) стала значна девальвація курсу гривні практично до всіх іноземних валют. Основні показники функціонування банківського сектору економіки в розрізі валютних операцій не менш негативні. Так, заборгованість по довгострокових кредитах в іноземній валюті від нерезидентів за станом на 31.12.2008 р. склала 74,7 млрд. дол. США. Перераховані вище процеси обумовили негативне сальдо платіжного балансу (особливо, зовнішньоторговельного) України у 2008 р., що, у свою чергу, підтримувало турбулентність на валютному ринку. На початку 2009 р. негативне сальдо платіжного балансу трохи зменшилося, однак підсилюється тенденція росту негативного сальдо фінансового рахунку платіжного балансу, що свідчить про відплив капіталу з України, що може привести до подальшої девальвації гривні й різкому зменшенню валютних банківських операцій.

40000

35000

30000

25000

20000

15000

10000

5000

І ПІІ до економіки Україні (ліва вісь) ■ Прямі інвестиції з України (права вісь)

63g1,9

00

tN г О о© о©

-З-S-£-

§      8    9^7,5   988,5 170,

_Ч, р

"і   - £

'Ґ) г-

£     S     З      §    975   988 5 170,3 155,7 144,3 166  198,6 219,5 243,3 00    2    ^ ' ^_ 20.^ 81.» 97,4 P7j

5—г 7000

6000

5000

4000

3000

2000

1000

1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009

Рис. 3. Інвестиційні процеси в економіці України в 1995-2009 роках (на 1 січня року),

млн. дол. США

Удосконалення системи регулювання складових СФР передбачає розроблення та використання уніфікованих стандартів та нормативів регулювання, запровадження багаторівневої системи законодавчих та нормативних актів, побудованої на основі сучасних інформаційних технологій. У рамках реалізації даного напряму важливим завданням визначено розроблення нових підходів до формування системи органів управління. Як інституційну основу визначено необхідність створення сучасного організаційно-регуляторного комплексу функціонування СФР, роль інституцій у якому полягає у розробленні і проведенні спільної стратегії регулювання та координації СФР на глобальному рівні. За для цього було удосконалено логіко-структурну схему регулювання секторів світового фінансового ринку через систему антикризових фінансових реформ та фінансових інструментів (рис. 4), використання якої надасть змогу зменшити рівень посилення взаємозалежності міжнародної глобальної економіки зі світовим фінансовим ринком та запобігти поширенню глобальної фінансової кризи.

Рис. 4. Логіко-структурна схема регулювання секторів світового фінансового ринку

Висновки. Механізм виходу України на світовий фінансовий ринок є невід'ємною частиною загальної стратегії розвитку держави, вона орієнтована на визначення і досягнення перспективних цілей в умовах глобалізаційних процесів, що відбуваються в світовій економіці, які

орегуються зовнішньоекономічним середовищем та визначають економічну незалежність України. Головним завданням валютно-фінансової політики в Україні має стати здійснення масштабної і комплексної лібералізації внутрішнього фінансового середовища, спрямованої на посилення ринкових засад курсоутворення і підвищення прозорості валютного ринку, розробку чітких механізмів і правил втручання НБУ у його функціонування, підтримку розвитку інструментів страхування від валютних ризиків та інфраструктури строкового ринку України. Сутність - розробка комплексу нормативно-правових та організаційно-економічних заходів, спрямованих на усунення наявних перешкод у розвитку взаємодії економічних суб'єктів України з міжнародним фінансовим ринком та підвищення ефективності і безпеки інтеграційної складової цього процесу, а саме створення системи регламентації міжнародної інвестиційної взаємодії, створення міжнародної корпорації страхування кредитів та системи нових фінансових інструментів інвестування із залученням міжнародних фінансових інститутів та внутрішніх важелів державного регулювання фінансової виробничої сфери.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Диба М. І. Капіталізація банківської системи як чинник підвищення надійності економіки України [Текст] / М. І. Диба, Є. С. Осадчий // Фінанси України. - 2008. - N 6. - С. 77-89.

2. Майбутнє України: стратегія поступу. Монографія. Донецьк: НАН України, ІЕП, Академія економічних наук України, 2008. - 304с.

3. Медведкіна Є.О. Пріоритетні напрями адаптації України до глобального фінансового економічного середовища / Медведкіна Є.О. // Фінансова система України. Збірник наукових праць. - Острог: Видавництво «Національний університет „Острозька академія", 2007. - Випуск 9. - Ч.4. - С.31-39.

4. World Investment Report 2009: FDI from Developing and Transition Economies: Implications for Development. UNCTAD.- N-Y.,GEN.,2009.

5. Саблук П.Т. Процеси міжнародного руху капіталів та участь у них України / Саблук П.Т., Пріб К.А. // Економіка України. - 2008.- № 8.- C.56-

58.

6. Смовженко Т.С. К вопросу о регулировании уровня иностранного капитала в банковской системе (на примере Украины) / Смовженко Т.С., Другов А.А. // Деньги и кредит.- 2008.- № 4.-C. 49-53.

7. http://www.bank.gov.ua/ - Національний банк України. Платіжний Баланс України.

РЕЗЮМЕ

В данной статье проведена разработка теоретико-методологических основ трансформации мирового финансового рынка в условиях

глобализации и определены научно-практические рекомендации развития международного финансового сотрудничества Украины на современном этапе.

РЕЗЮМЕ

У даній статті проведена розробка теоретико-методологічних засад трансформації світового фінансового ринку в умовах глобалізації та визначені науково-практичні рекомендації щодо розвитку міжнародного фінансового співробітництва України на сучасному етапі.

SUMMARY

In this article development of theoretical and methodological bases of transformation of world financial market is conducted in the conditions of globalization and recommendations of development of international financial cooperation of Ukraine are certain on the modern stage.

СОТРУДНИЧЕСТВО УКРАИНЫ С МЕЖДУНАРОДНЫМИ ФИНАНСОВЫМИ ОРГАНИЗАЦИЯМИ В КОНТЕКСТЕ ВЛИЯНИЯ

ГЛОБАЛЬНОГО КРИЗИСА

Молочко И.Н., аспирант кафедры «Международная экономика» ДонНУ (г. Донецк, Украина)

Актуальность темы. Глобальный экономический кризис выявил существующие недостатки экономической политики развитых и развивающихся стран в областях финансового регулирования, макроэкономики и глобальной архитектуры мирового рынка капитала, что стало главной причиной искажения функционирования мировых рынков. Финансовое регулирование оказалось неприспособленным к выявлению повышенной концентрации риска и необоснованных стимулов, повлекших бурный рост финансовых инноваций. Макроэкономическая политика не учитывала нарастания системных рисков в финансовой системе и на рынках жилья. Раздробленность глобальной системы контроля усиливала неспособность выявлять нарастающую уязвимость и взаимное влияние участников рынков.

Общеизвестно, что экономического развития достигают страны способные в растущих масштабах аккумулировать и использовать внутренние и международные инвестиционные ресурсы с сбалансированным соотношением иностранного и отечественного инвестирования. Национальная экономика, имеющая одностороннюю инвестиционную ориентацию на иностранные источники без растущей мотивации местных инвесторов в стратегическом контексте теряет конкурентоспособность и условия безопасного развития.

Цель исследования состоит в оценке сотрудничества Украины с международными финансовыми организациями в контексте влияния глобального кризиса на развитие мировой экономики в целом, и финансового сектора в частности.

Весомый взнос в исследование этих вопросов сделали такие отечественные ученые-экономисты как О.Гаврилюк, Б.Губский, М.Дудченко, Б.Луцив, Ю.Макогон, В.Новицкий, И.Школа, О.Шнирков и другие. Стоит также указать на значительный теоретический взнос в исследование вопросов международного рынка капиталов осуществлен иностранными учеными-экономистами: Даннингом Д., Коузом Г., Линдертом П., Меллерсом Ф., Нортом Д., Портером М.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций