Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

Відносно митної політики, вона активно провадиться з використанням різних стимулів для залучення іноземного капіталу країнами ЦСЄ. Як вже зазначалося, в Угорщина вона стосується надання митних пільг для НДДКР і субсидій для інфраструктури; в Румунії звільняється від сплати мита імпорт устаткування, обладнання, контрольно-вимірювальних приладів, програмних продуктів (відповідно до списку, схваленого Міністерством розвитку і прогнозування і Міністерством державних фінансів); в Польщі підприємства, що створені відповідно до Закону про іноземні інвестиції, звільняються від сплати мита на обладнання, яке придбане за кордоном протягом перших трьох років діяльності, а також компенсується ПДВ, сплачений від вартості основних засобів, ввезених в країну, що являють собою внесок в статутний капітал; в Болгарії звільняється від сплати ПДВ імпорт, передбачений інвестиційними проектами понад 6,6 млн. дол. США [18]. В Росії застосовується 50%-ва митна ставка на ввіз продукції, що декларується як внесок до статутного фонду [1].

В Україні підставою для надання митних пільг може бути або належність особи до осіб, які мають на це право згідно зі своїм правовим статусом (представники іноземних держав та їх співробітники і інші іноземні особи), або факт переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, ввезення на митну територію яких або вивезення за їх межі цієї території дозволяється законодавством України за умови несплати мита, зниження ставок мита, встановлення тарифних квот (тарифні пільги) [21].

Однак, слід наголосити, що послаблення митних бар'єрів для підприємств з іноземними інвестиціями, що використовується як стимулюючий фактор в Україні, потребує серйозного державного регулювання з метою запобігання зловживання пільгами щодо митного та акцизного обкладення з боку спільних підприємств. Використання пільгових умов по відношенню до інвестора таїть у собі небезпеку залучення до країни спекулятивних капіталів, тому потребує поєднання з активним регулюванням форм і напрямів діяльності іноземних інвесторів у країні. Використання зменшення митних тарифних і нетарифних бар'єрів може призвести до значного збільшення імпорту в країну як більш вигідної перспективи у порівняні з вкладенням капіталу в організацію внутрішнього виробництва в Україні. Хоча використання такого роду стимулів переслідує ціль збільшення обсягів інвестицій, насправді воно об'єктивно сприяє зменшенню притоку стратегічних іноземних інвестицій. В результаті ринок України може бути заполоненим імпортними товарами, більш дешевими у порівнянні з аналогічними товарами національного виробництва, що може стати загрозою національній виробничій безпеці України.

Податкова та митна політика країни, направлена на створення спеціальних режимів для іноземних інвестицій та надання пільгових умов діяльності, не обов'язково повинна розповсюджуватися на всю її територію. Світова практика доводить, що нерідко чинником стимулювання іноземної інвестиційної діяльності можуть слугувати й державні заходи щодо використання на її території механізму інвестиційних преференцій, а саме створення спеціальних економічних зон (СЕЗ) та запровадження режиму територій пріоритетного розвитку (ТПР). Але світовий досвід також свідчить, що їх створення може відігравати вирішальну роль у зміцненні економічного розвитку країни лише за умови активної й організованої участі держави в інвестиційному процесі [22]. Зокрема, створення пільгового режиму оподаткування та спеціального режиму інвестиційної діяльності на окремих територіях вимагає пильного контролю з боку державних органів. Це пояснюється неоднозначністю результатів діяльності СЕЗ і ТПР в Україні, порядок створення, функціонуванні й ліквідації яких визначені Законом України «Про загальні основи створення й функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» [16]. Більша їх частина в Україні не виявила своєї ефективності через спрямованість переважно на розвиток підприємств старого технологічного укладу, посилення експлуатації природних та людських ресурсів країни або її геостратегічного положення, не виправдовуючи сподівання щодо активізації за допомогою даних інструментів іноземних інвестицій до сфер високотехнологічного та інтелектуального виробництва. Низька ефективність СЕЗ та ТПР може пояснюватися невірно розрахованими з самого початку базовими конкурентними перевагами територій щодо інвестиційних надходжень при їх проектуванні. В результаті, надання даним територіям пільг не зміцнює економіку країни, а створює «митні діри», що сприяють безмитному ввезенню великої кількості товарів, що не мають жодного відношення до інвестицій [21]. Позитивним кроком щодо регулювання діяльності СЕЗ та ТПР в Україні стало скасування податкових пільг для них у 2005 році.

Світова практика свідчить про першочерговість фундаментальних стимулів іноземного інвестування, заснованих на розробці нормативно-правових механізмів керування інвестиційною діяльністю, які стосуються економічного розвитку країни-реципієнта, а саме підвищення економічного, інфраструктурного, науково-технічного, трудового потенціалу, місткості споживчого ринку тощо, тоді як роль спеціальних стимулів, таких як надання податкових та митних пільг, є другорядною.

Отже, з викладеного вище, враховуючи іноземний досвід, можна констатувати, що найсуттєвішою перешкодою залучення інвестицій в економіку України, яка зараз потребує негайного усунення для створення сприятливого інвестиційного клімату, є формування ефективної державної інвестиційної політики, основні заходи якої повинні бути чітко визначені спеціально розробленими законодавчими нормами. До завдань інвестиційної політики, перш за все, повинні увійти:

• стабілізація нормативно-правового поля та врегулювання на законодавчому рівні питання захисту прав

власності;

• провадження ефективної податкової та митної політики;

• активна позиція влади у поширені приватизаційних процесів;

• створення сприятливого ділового середовища;

• лібералізація зовнішньої діяльності та інвестиційного режиму.

Оцінка макроекономічних показників розвитку країни (в тому числі економічного, інфраструктурного, трудового, науково-технічного потенціалів), що здійснюється іноземним інвестором для остаточного визначення напряму здійснення інвестування, беззаперечно відіграє вирішальну роль, однак беззаперечним є той факт, що роль державної політики стосовно створення передумав активного інвестиційного зростання є досить вагомою з огляду на тісний зв'язок між регуляторною діяльністю та розвитком всіх сфер економічної діяльності.

Крім прямого впливу, що здійснює держава безпосередньо на процес інвестиційної діяльності застосовуючи певні важелі регуляторного впливу, існує вплив опосередкований, обумовлений загальними передумовами економічного розвитку, які продукуються через механізм нормативного та законодавчо-правового державного регулювання національної економіки. Так, неурегульованість законодавчо-правової бази, з одного боку - викликає недовіру іноземного інвестора, з іншого - чинить опір активізації внутрішньої інвестиційної діяльностіта загальноекономічному розвитку, що віддаляє позицію країни у рейтингах міжнародної інвестиційної привабливості за показниками макроекономічного розвитку.

Отже, як свідчить іноземний досвід, продумана та контрольована політика з боку держави щодо формування сприятливого інвестиційного середовища, спрямована на подолання перешкод залучення інвестиційних ресурсів, може привести до так званого синергетичного ефекту, що проявляється у стрімкому інвестиційному зростанні та розвитку національної економіки.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Малютін О.К. Концепція поліпшення інвестиційного клімату в Україні // «Фінанси України». - 2008. - № 11. - с. 64-74.

2. М. Бутко, С. Зеленський, О. Акименко. Сучасна проблематика оцінки інвестиційної привабливості регіону // Економіка України. - 2005. -№4(528). - с. 30-37.

3. І. В. Ландарь. Інвестиційний клімат України: створення сприятливих умов для залучення іноземних капіталів // Економіка Менеджмент Підприємництво. - 2001. - № 6. - с. 28-37.

4. Боровик О.В. Єжихіна П.А., Теличко В.В. Роль іноземних інвестицій в економіці України // Економіка: проблеми теорії та практики. -

2004. - № 197. - с. 44-48.

5. Реверчук С.К., Реверчук Н.Й., Скоморович І.Г. та ін. Інвестологія: наука про інвестування: Навчальний посібник / За ред. докт. екон. наук, проф. С.К. Реверчука. - К.: АТІКА, 2001. - 264 с.

6. Гаврилюк О.В. Методи регулювання діяльності іноземних інвесторів у країнах-реципієнтах // Економіка України. - 2000. - №3. - С. 79-84.

7. Бесєдін В., Музиченко А, Сакали М. Іноземні інвестиції - найважливіше джерело зростання економіки України //Фінансова консультація. - 2000. -

№7-8. - С. 24-28.

8. http://www.ukrstat.gov.ua.

9. Economist Intelligence Unit//www.eiu.com.

10. Зоряна Луцишин. Асиметрія фінансової глобалізації. http://soskin.info/ea/2006/7-8/20060712.html.

11. Аналіз    стану    зовнішньої    безпеки    України:    основні    загрози    та    пропозиції    щодо    подолання    кризових явищ. http://www.niisp,gov.ua/articles/152/.

12. П.М. Леоненко, П.І Юхименко. Економічна історія. http://ebk.net.ua/Book/economics/Leonenco ei/part7/713.htm.

13. Пряме іноземне інвестування у світо господарських процесах: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.01.01/О.В. Гаврилюк: Київ. ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 1999. - 35 с. - укр..

14. Иностранные инвестиции в Китай. http://www.uglk.ru/china-investment/abien.htm.

15. UNCTAD,   World   Investment   Report   2006:   FDI   from   Developing   and   Transition   Economies:   Implications   for Development. http://www.unctad.org/en/does/wir2006_en.pdf.

16. Ю. Пехтерева. Економіко-правовий механізм залучення іноземного капіталу в економіку України і місце у ньому спеціального режиму інвестування. http://www.experts.in/ua/baza/analitic/index.php?

17. Міжнародний досвід формування інвестиційних потоків // Національна безпека і оборона. - 2006. - №6(78). - с. 3-19.

18. Д.   Покришка,   О.   Бабанін,   В.   Шкадюк.   Динаміка   інвестиційного  клімату  країн   Східної  Європи   -  досвід   для України. http://www.niss.gov.ua/Monitor/June2009/01.htm.

19. Інвестиційний клімат України: проблеми формування та загрози поліпшення. http://www.niss.gov.ua/Monitor/March/12.h1m.

20. Скаршевський В.Г. http://www.niss.gov.ua/Table/Stol15/014.htm.

21. Закон України «Про Єдиний митний тариф» №2097-XII від 05.02.1992 р.

22. Макогон Ю.В., Хаджинов І.В. Щодо удосконалення системи розподілу повноважень між органами управління в умовах спеціальних економічних зон. http://www.niss.gov.ua/Table/Stol5/009.htm.

РЕЗЮМЕ

В статті досліджуються основні перешкоди залучення інвестицій в економіку України. Наголошено на необхідності врахування світового досвіду у формуванні сприятливого інвестиційного середовища. У відповідності до виявлених перешкод запропоновані наступні основні завдання інвестиційної політики: стабілізація нормативно-правового поля та врегулювання на законодавчому рівні питання захисту прав власності; провадження ефективної податкової та митної політики; активна позиція влади у поширені приватизаційних процесів; створення сприятливого ділового середовища. SUMMARY

The basic obstacles of the attraction of investments into economy of Ukraine are investigated in the article. The necessity of account of the world experience for the formation of the favorable investment environment is underlined. According to the revealed obstacles, the following primary tasks of an investment policy are offered. They are: stabilization of the standard-legal field and settlement of the questions of protection of the property rights at the legislative level; carrying out of the effective tax and customs policy; the active position of the government in the distribution of privatization processes; creation of the favorable business environment.

РЕЗЮМЕ

В статье исследуются основные препятствия привлечения инвестиций в экономику Украины. Сделано ударение на необходимости учета мирового опыта в формировании благоприятной инвестиционной среды. В соответствии с выявленными препятствиями предложены следующие основные задачи инвестиционной политики: стабилизация нормативно-правового поля и урегулирование на законодательном уровне вопросов защиты прав собственности; проведение эффективной налоговой и таможенной политики; активная позиция власти в распространении приватизационных процессов; создание благоприятной деловой среды.

FOREIGN DIRECT INVESTMENT AND INTEGRATION INTO EUROPEAN UNION: LITHUANIAN CASE

Ciburiene J.A., Professor, Kaunas University of Technology, Lithuania

Introduction

This article aims to examine and compare foreign direct investment (FDI), as the largest physical capital flows across national borders, tendencies in the world and in the European Union (EU) in the last decades of economic development, to analyze its positive and negative effects of realization. The research shows that as different countries become more developed they have expanded FDI both in vertical and horizontal level in geographic areas that have economic growth potential, including emerging economies. In this aspect FDI and enlargement, intra-EU capital flows and tendencies of relocation of jobs and links between foreign and domestic firms in old EU-15 member states and new EU-10 member states are analyzed. Foreign direct investments and their impact on the economy

The trade barriers (tariffs, geographic distance, transportation problems, product features, service sector development and so on) are very important factors in foreign direct investment (FDI) in economic development. FDI has a positive impact on the country's economic development as an important capital, supplementing domestic investment, so it is the source, the authorities of the country's various means to attract more foreign capital. The view dominates, that FDI is the productivity, competitiveness and economic growth (new jobs, technology, and export growth) promoting factor (Seckute, Tvaronavicius, 2007). Lithuania, as well as the other Baltic country's economic policy seeks to attract foreign capital. Depending on the state or the state's groups of different levels

© Ciburiene J.A., 2010

392

of development, the economic policy, FDI impact in each country varies. Galiniene B., Melnikas B, Miskinis A. and other economists (2007, 166) highlight the benefits of FDI in long-term period for investing countries benefit.

FDI impact on the investing host country's economy has the attraction - absorption of production factors (labor, land, entrepreneurship) influence. The qualitative characteristics of the production factors are: skilled work force, technological level of development, the specific of the authorities' activity ate important meaning for the investment.

FDI location in foreign countries according to their comparative advantage leads to the principle of vertical specialization and instituted which creates conditions for international trade development. The economic impact of FDI in the country or region is considerated due to their installation results of changes:

- the level of living cost - GDP per capita increases (GDPP);

- Labor productivity growth, estimated as GDP per capita or as employee per hour worked.

GDPP, is one of the most important indicators of material well-being of life (characterized by income, consumption, assets, etc.), determining other multidimensional welfare indicators (such as health, education, personal activity, social relationships, a clean environment, social and cultural life, and so on. ).

Labor productivity depends directly on the material level of investments which is characterized by the multiplier effect. The substantial investments increase the productivity and improve employee's skills directly related to productivity growth in FDI factors are:

- development of new industrial, administrative buildings, the purchase and installation of equipment, training of workers;

- high-tech, innovative business processes and management practices adaptation;

- Innovative products and services installation to production and presentation of the competitive international market;

- Expansion of the export markets, FDI in new companies has to have built in advance export markets.

Other positive factors of FDI that are not directly related to productivity, however, affect the standard of living are:

- the use of cleaner and more environmentally friendly technologies;

- more socially responsible corporate behavior and management (quality of working conditions, employee communications, product safety, etc.)

- higher taxes paid by the firms.

Galiniene B., Melnikas B, Miskinis A. and other economists (2007, 165) note that the demand for FDI worldwide has increased significantly, since it is a good way to incres economic competitiveness, and their limited supply makes countries compete with each other. On the other hand, FDI not only increases the demand for investment in the host, but also in the investing country.

Foreign investments are: International organizations, foreign physical and legal persons, investments in Lithuania, which formed the basis of long-term relationships and interests between the foreign direct investor and the investment company. Such an investor has 10 or more percent of ordinary shares or voting rights, which gives the ability to control or exercise significant influence on the entity.In Lithuania the foreign direct investment are also important for two reasons (Ciarniene, 2002):1) they are needed to restructure its economy and upgrade technology;2) FDI is a source of privatization income, resulting from the sale of state companies to foreign investors.

Foreign investment may have the form of greenfield investments, when the funds are invested into a brand new production facility. In this case, it has the following advantages: - the creation of new jobs, that need to be constantly improved because of the uncertainties and improve employees'skills, making the necessary job skills; - the realization of new and advanced management ideas; - the adaption of the latest modern technology; - the development of industries producing for export production. Foreign capital companies are most interested in the export, export development that benefits the whole state. International companies have well-developed markets abroad and a wide network of business contacts; - the transfer of business relationship with foreign banks and international financial investments. This improves the state's position in international capital markets, as well as increases the opportunities to borrow from abroad at lower interest; - Foreign companies - reliable tax payers. In most cases they carry out transparent business and accounting traditions, are less interested in illegal corrupt links.

Globalization and Foreign Direct Investmentflows at present conditions

Globalization means the individual development of relations between the parties, the general sense is understood as the liberalization, as loss of borders between the of different states (physical, political, economic), leading to a more convenient co-operation between individual countries and their business entities and individuals. In many cases, the importance of economic (science and technology, information, culture, etc.) and political spheres regulation are necessary in world wide organization level, so the formation and development of these organizations is justified.

At the same time, ongoing communication between different countries in a region or global level, are known as the deepening integration. Integration by incorporating more and more emerging areas forms global economy.

As a result of globalization, the volume of trade by reducing trade tariffs that covers mutual areas of cooperation between countries in specific areas, ongoing communication and transportation technology advances, evolving mass production, reducing production costs and completes in order to meet the needs of users. FDI and TNK are increasingly affecting the integration and globalization.

Global FDI have declined fom 1979 bill. USD in 2007 to 1697 bill. USD in 2008, as shown in the Table 1 (World Investment Report, 2009, 247). In developing countries FDI inflows have declined in 29 % in 2008, but in developing and transition economies they have grew.

Table 1. The main indicators of FDI and world production at current prices, bill. USD

Indicator

1982

1990

2006

2007

2008

1.FDI inflows

58

207

 

1 979

1 697

-annual growth rate, %

23.6*

22.1**

50.1

35.4

-14.2

2.FDI outflows

27

239

 

2 147

1 858

-annual growth rate, %

25.9*

16.5**

58.9

53.7

-13.5

3.FDI inward stock

790

1942

 

15 660

14 909

-annual growth rate, %

15.1*

8.6**

23.4

26.2

-4.8

4.Income on inward FDI

44

74

 

1182

1171

-annual growth rate, %

10.2*

35.3**

23.3

21.9

-0.9

5.Income on outward FDI

46

120

 

1 252

1 273

-annual growth rate, %

18.7**

20.2**

18.4

18.5

1.7

4.GDP

11963

22121

 

55 114

60 780

-annual growth rate, %

9.5*

5.9**

8.2

12.5

10.3

5. Export of goods and non-factor services

2 395

4 414

 

17 321

19 990

-annual growth rate, %

11.6*

7.9*

15.0

16.3

15.4

* average data of1986-1990 years.

** average data of1991-1995years.

Source: World Investment Report, 2009, p.18, 247.

The territorial distribution of Foreign Direct Investment in Lithuania

In Lithuania, the main investing countries in 2002-2004, as indicated in Table 2, were: first place - Denmark, second - Sweden. In 2005 the major donor countries in Lithuania were Russia, 5880 mill. LTL, Denmark - 3792 mill. LTL. Russia has invested heavily in electricity, gas and water supply sectors, so in that year was the major investor. Next were Sweden and Germany. In 2006 the major donor countries in Lithuania were Poland 6493 mill. LTL, because Poland's "PKN Orlen" bought Lithuanian "Mazeikiu Nafta", and the investment volume has increased to the first place, Denmark - 4396 mill. LTL, Sweden ­

3040 mill. LTL. In 2007, the major investing countries in Lithuania compared to the three major countries in year 2006, remained Poland, Denmark, Sweden. In 2008, the three major inverting countries were Sweden, Germany and Denmark.

FDI from the EU Member States in year 2007 made up 24 294.3 mill. LTL (84.0 %) of total FDI; from CIS countries was equaled 1859.8 mill. LTL (6.4 %) of total FDI. The biggest part of investment were in manufacturing - 39.8 %, financial intermediation - 15.9 %, transport, storage and communication -10.8 %, wholesale and retail trade - 10.7 % of the total FDI.

According to Table 3, the data of Lithuania significant increase in GDP in 2002, and from 2004 GDP growth is similar to - 1.2-2 % in 2006, and up to 3.1 % in year 2008. The data of the Table 3 shows, that GDP of EU growth rate is much higher. In 2007, Lithuania's enterprises invested abroad 2739.2 mill. LTL. The biggest share of investment fell per Latvia (27.4 % of total direct investment abroad), Russia (15.7 %), and Poland (12.8 %). Lithuania's FDI in the EU made up 1789.1 mill. LTL or 65.3 %, in the CIS countries -739.7 mill. LTL (27.0 %) of FDI. Lithuania's enterprises invested in manufacturing 23.7 %, wholesale and retail trade - 22.4 %, real estate - 21.5 % of FDI.

Table 2. FDI by major investing countries in Lithuania in mill. LTL and their place _in the period of year 2002-2008_

Investor countries

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Total

Denmark

2261(1)

2374(1)

2466(1)

3792 (2)

4396 (2)

4491 (2)

2753 (3)

15432

Estonia

1547(3)

1151 (5)

1239 (6)

1777(5)

1713 (7)

2030 (6)

2396 (4)

7916

Latvia

196 (10)

212(10)

181(10)

301 (10)

412(10)

677(10)

1946 (6)

3336

Poland

283 (8)

278 (9)

290 (9)

393 (9)

6493(1)

6259(1)

1853 (7)

14998

Netherlands

239 (9)

468 (7)

704 (7)

705 (7)

711 (9)

1496(8)

2114 (5)

5026

Norway

388 (7)

421 (8)

461 (8)

489(8)

766 (8)

1098 (9)

1242(10)

3595

Russia

687 (6)

796 (6)

1366(4)

5880(1)

1804 (6)

3467 (4)

1664 (9)

12815

Finland

814 (5)

1173 (4)

1256 (5)

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций