Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

Крім того, для зручності користувачів при оцінці ліквідності і платоспроможності підприємства краще відображати статті активу за ступенем убування ліквідності, а статті пасиву - за ступенем убування терміновості погашення зобов'язань. Такий підхід застосовується і в зарубіжному обліку. Також сьогодні бажання користувачів отримати детальну інформацію про суму платежів, що підлягають внеску до бюджету, не може бути задоволеним. Така інформація тільки частково відображається в Балансі і Звіті про фінансові результати.

В пасиві Балансу (розділ IV «Поточні зобов'язання») в статті «Поточні зобов'язання по розрахунках» відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки і збори. В активі Балансу (розділ II «Оборотні активи») в статті «Дебіторська заборгованість по розрахунках» показують дебіторську заборгованість податкових органів, а також переплату по податках і зборах.

В Звіті про фінансові результати податки і збори показують в розділі I «Фінансові результати». В рядках 015 і 020 відображають суми податку на додану вартість і акцизного збору, які включаються до складу доходу від реалізації продукції; в рядку 180 - суму податків на прибуток від звичайної діяльності.

Структура Звіту про фінансові результати побудована відповідно до структури Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291. Дані цього Звіту дозволяють побачити структуру доходів і витрат, інформацію для визначення прибутковості і рентабельності діяльності підприємства. В розділі I спочатку визначають фінансовий результат від операційної діяльності, де першим кроком є визначення валового прибутку. Виходячи з принципу бухгалтерського обліку нарахування і відповідності, в Звіті про фінансові результати доходи слід відображати в тому періоді, коли вони виникли, а витрати - на основі відповідності цим доходам. Згідно цьому принципу, визначення фінансового результату в Звіті забезпечується зіставленням доходів і витрат, які були здійснені для отримання цих доходів. Валовий прибуток або збиток визначається як різниця між чистим доходом (виручкою) від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції.

Проте в Звіті про фінансові результати не зовсім правильно відображається дохід від реалізації продукції. Багато дослідників, зокрема М. Проданчук, вважають, що в статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» не слід показувати загальний дохід (виручку) від реалізації готової продукції, товарів, виконаних робіт без віднімання сум непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору, інших податків і обов'язкових платежів), які підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів [13, с.27].

Оскільки, відповідно до П(С)БО 15 «Дохід» не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, сума акцизів та інших податків і обов'язкових платежів, які підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів. Проте в Звіті про фінансові результати ці суми включаються в дохід, хоча саме визначення доходу, представлене в П(С)БО, показує, що доходи —збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (окрім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Отже, податок на додану вартість і акцизний збір не є економічними вигодами і не приводять до збільшення власного капіталу, тому вони не можуть визнаватися доходами і відповідно відображатися в статті «Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)».

В процесі реформування бухгалтерського обліку вітчизняна теорія обліку поповнюється новими економічними поняттями і переосмислюються відомі тлумачення. Наприклад, в статтях Звіту про фінансові результати зустрічаємо такий запис: «Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)» і «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)». В П(С)БО представлені визначення категорії «дохід», а визначення категорії «чистий дохід» не зустрічаємо ні в одному з літературних джерел, які були видані після упровадження національних стандартів . Доцільно залишити статтю такого змісту: «Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» без слова «виручка», де відображатиметься дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без податку на додану вартість і акцизного збору. Зміст такої статті відповідатиме всім вимогам П(С)БО 15 «Дохід». Слід зазначити, що деякі автори сходяться на думці, яка відкидає можливість ухвалення сьогодні категорії валового прибутку як прибутки від реалізації продукції (товарів). Розумніше статтю «Валовий прибуток» назвати «Фінансовий результат від основної діяльності», оскільки процес реалізації відображає основну діяльність підприємства. Крім того, більш доцільним буде в Звіті про фінансові результати замість шести статей, які характеризують доходи і витрати від фінансових операцій і від іншої звичайної діяльності («Дохід від участі в капіталі»; «Інші фінансові доходи»; «Інші доходи»; «Фінансові витрати»; «Витрати від участі в капіталі»; «Інші витрати») залишити чотири: «Дохід від фінансової діяльності»; «Витрати від фінансової діяльності»; «Дохід від інвестиційної діяльності»; «Витрати від інвестиційної діяльності»). Це дозволить прослідити, від яких видів діяльності за звітний період підприємство отримало прибуток або збиток. Також можна значно спростити методику визначення чистого прибутку, виділивши окремою статтею чистий прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності.

Аналіз діючих форм звітності свідчить, що досить короткою формою є віддзеркалення інформації про розрахунки по податках і зборах. Тим часом в умовах розширення кола користувачів облікової інформації посилюється необхідність як в її швидкому отриманні, так і в якісному контролі за достовірністю формування. Це пояснюється тим, що для повного розуміння звітної інформації користувачам необхідно мати уявлення про істотні деталі, які гратимуть роль в ефективності прийнятих ними рішень. Таким чином, існує необхідність введення в звітність показників, що деталізуються, по розрахунках з бюджетом. Проте розкриття такої інформації в розділі I або II Звіту про фінансові результати приведе до інформаційного перевантаження. Тому всі відомості про податки і збори доцільно включати в окремий розділ «Розрахунки по податках і зборах», в основу якого покладений проект Податкового кодексу України.

Що стосується Звіту про рух грошових коштів, то це відносно «молодий» і, як показує практика, дуже складний фінансовий звіт для українських бухгалтерів. Специфіка цього звіту (рух грошових коштів), а також відсутність глибоких облікових традицій, що стосуються його складання, мабуть, два основні чинники, які призводять до складнощів. В той же час, по своєму інформаційному навантаженню для користувачів фінансової звітності це найважливіший і найінформативніший фінансовий звіт. Адже саме він дозволяє: відповісти на головне питання, яке хвилює і інвесторів, і власників, і менеджмент підприємства — «куди пішли наші гроші?»; прослідити зв'язок між показником чистого прибутку (збитку) і сумою грошей на поточному рахунку; обґрунтувати суму розподіленого прибутку та просто відповісти на питання інвесторів: «чому прибуток такий величезний, а дивідендів так мало?»; побачити реальну ефективність кожного економічного виду діяльності підприємства — операційної, інвестиційної і фінансової. Адже для тих, хто має капітал, вкладений в дане підприємство, далеко небайдуже, за рахунок чого отриманий, хай навіть і вельми солідний, прибуток поточного періоду. І той факт, що у підприємства спостерігається негативний грошовий потік від операційної діяльності, а весь неймовірний прибуток отриманий за рахунок розпродажу виробничих потужностей (позитивний грошовий потік від інвестиційної діяльності) навряд чи стане приводом для оптимізму.

От же, Звіт про рух грошових коштів — серйозне джерело фінансової, інформації. До того ж, для бухгалтера він може стати істотною підмогою для пояснення власникам і директору «неймовірного факту» присутності бухгалтерського прибутку і відсутності грошей на поточному рахунку.

Звіт складається з трьох окремих розділів, де відображається рух грошових коштів по видам діяльності: операційної, інвестиційної і фінансової. При цьому, якщо методика складання другого і третього розділів практично не викликає питань, оскільки вони складаються прямим методом, то щодо складання першого розділу - визначення руху грошових коштів від операційної діяльності - часто виникають проблеми (при складанні використовується непрямий метод - передбачає послідовне коректування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на складові частини такого прибутку (збитку), а також суми прибутку (збитку), які торкаються іншої, ніж операційна, діяльності). Крім того, ця найскладніша і трудомістка частина складання Звіту про рух грошових коштів недостатньо повно освітлюється в українському законодавстві. В цьому контексті особливої уваги вимагає визначення показників зменшення (збільшення) оборотних активів (рядок 080) і збільшення (зменшення) поточних зобов'язань (рядок 100). Складність розрахунку окремих показників Звіту зумовлює необхідність детального аналізу і додаткових пояснень по їх формуванню.

Основним джерелом руху засобів по операційній діяльності є придбання оборотних активів, дані поточної дебіторської заборгованості і зобов'язань. Тому необхідно скорегувати певні прибутки (збитки) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах на зміну вартості оборотних активів і дебіторської заборгованості на початок і кінець року. Для цього по Балансу (другий розділ активу) розраховується різниця на кінець і початок звітного року (збільшення чи зменшення) по всіх оборотних активах (готова продукція, товари, тварини на вирощуванні і вигодовуванні, розрахунки по векселях отриманих, чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості, розрахунки по виданих авансах, по нарахованих доходах, по внутрішніх розрахунках, інша поточна дебіторська заборгованість і інші оборотні активи). В розрахунок не включаються дебетові залишки на початок і кінець року по податку на прибуток, дебіторської заборгованості, яка виникла в результаті інвестиційної або фінансової діяльності, наприклад, залишок дебіторської заборгованості по дивідендах по придбаних акціях, відсоткам по придбаних облігаціях, по депозитних внесках, по реалізованих основних засобах, інших необоротних матеріальних активах, нематеріальних активах. Сума приросту оборотних активів відображається в графі «Видаток», оскільки вважається, що придбання оборотних запасів веде до зменшення грошових коштів. Сума спаду оборотних активів відображається в графі «Надходження». Аналогічно розраховується показник щодо витрат майбутніх періодів, який визначається за даними третього розділу активу Балансу (рядок 280).

В статті «Збільшення (зменшення) поточних зобов'язань» відображається приріст (спад) поточних зобов'язань, визначений за даними четвертого розділу пасиву Балансу по групі статний, пов'язаних з операційною діяльністю: кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов'язання по розрахунках по отриманих авансах, по позабюджетних платежах, по страхуванню, з оплати праці та інші поточні зобов'язання. При цьому збільшення таких зобов'язань відображається в графі «Надходження», а зменшення - в графі «Видаток», оскільки погашення кредиторської заборгованості веде до зменшення грошових коштів. При розрахунках приросту (убутку) поточних зобов'язань не беруть до уваги кредитові залишки: по податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, нарахованому на дивіденди, частки, паї засновників і учасників підприємства, ПДВ по реалізованих основних засобах, інших необоротних матеріальних активах, нематеріальних активах, по розрахунках з постачальниками і підрядчиками за придбані необоротні активи.

Таким чином, для розрахунку рядків 080 «Зменшення (збільшення) оборотних активів» і 100 «Збільшення (зменшення) поточних зобов'язань» необхідно використовувати дані аналітичних рахунків за рахунками розрахунків, які пов'язані з фінансовою і інвестиційною діяльністю. Внесення такої інформації в Звіт дозволить контролювати правильність його складання і одночасно узгоджувати з показниками Балансу (ф. № 1) різними контролюючими органами, наприклад, Державною комісією з цінних паперів і фондовому ринку, органами статистики, яким представляється фінансова звітність [9, с.6].

Структура Звіту про фінансові результати (ф. № 2) явно не узгоджена з будовою Звіту про рух грошових коштів (ф. №3), показники першого звіту важко наочно порівнювати з наведеними у другому. Основною причиною цього є те, що дохід (виручка) від реалізації товарів (робіт, послуг), фінансові результати (прибуток або збиток) визначаються по методу нарахування, тоді як грошові кошти відображаються по касовому методу. Таким чином, при неповній оплаті покупцями вартості відвантажених їм товарів (виконаних для замовників робіт або послуг) неминуче виникають розбіжності між сумою доходу по Звіту про фінансові результати і Звіту про рух грошових коштів.

Крім того, згідно Звіту про рух грошових коштів (ф. № 3) не можна зробити однозначного висновку про їх надходження або вибуття за звітний період, оскільки відправним показником тут є не сума доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), приведена в рядку 010 Звіту про фінансові результати, а лише їх частина - фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування - рядок 170 -(прибуток) або 175 - (збиток). Тобто розривається взаємозв'язок між обліковим забезпеченням і фінансовою звітністю, оскільки розділити грошові кошти, які поступають на рахунок банку або в касу підприємства по цій складовій загального доходу неможливо. Адже якщо абстрагуватися від інших аспектів цієї проблеми, то сума грошових коштів торгового підприємства в ідеалі дорівнює загальній сумі його доходу, а прибуток є лише певною частиною таких засобів. Вона завжди буде менше суми грошей, які поступають на рахунок підприємства, причому навіть за умови збитковості його діяльності.

Отже, навіть при збитковій діяльності сума грошових коштів, яка поступає на підприємства торгівлі, значно перевищує суму фінансового результату. Теоретично може, звичайно, трапитися, що сума збитку перевищить дохід від реалізації. В цьому випадку грошовий потік буде менше останнього, але це не є закономірністю, яка могла б спростувати наведений вище висновок.

Не узгоджується зміст Звіту про рух грошових коштів із Звітом про фінансові результати ще і тому що не всі операції господарської діяльності, які в тій чи іншій мірі впливають на формування фінансових результатів, супроводжуються рухом засобів. Зокрема, йдеться про амортизацію необоротних активів, яка обумовлює негативний вплив на величину прибутку, оскільки по діючій методиці бухгалтерського обліку в торгових підприємствах вона включається до складу адміністративних витрат і витрат на збут. Оскільки згідно Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» можна застосовувати шість різних способів її нарахування, включаючи податковий, сума прибутку може істотно залежати не стільки від залишкової вартості необоротних активів - бази нарахування амортизації, скільки від застосованого на підприємстві способу її визначення, оскільки кожний з них дає інший результат. У зв'язку з цим сума прибутку навіть за умови однакового доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), а отже, суми грошових коштів буде різною.

У зв'язку з цим, виникає методологічна невідповідність фінансових результатів і грошових коштів, хоча методично це ніби і вирішено, оскільки перш за все прибуток, перенесений із Звіту про фінансові результати, коректується в Звіті про рух грошових коштів саме на суму амортизації необоротних активів.

Звіт про власний капітал (форма № 4) — аналогічно Звіту про рух грошових коштів відносно нова форма фінансової звітності. Проте, на відміну від згаданого Звіту про рух грошових коштів, складання Звіту про власний капітал не викликає у бухгалтерів такої маси питань і проблем. Проте до підготовки форми № 4 слід відноситися з особливою ретельністю, оскільки саме цей звіт традиційно викликає найбільший інтерес у власників і інвесторів. В ньому в динаміці простежуються всі зміни, які зазнає протягом звітного року власний капітал, а це, як відомо, безпосередній інтерес власників і інвесторів.

Висновки та перспективи подальших досліджень. На підставі вищесказаного можна внести наступні пропозиції по реформуванню бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

Як напрям класифікації бухгалтерської звітності використовувати класифікаційну ознаку «мета складання». Введення запропонованої ознаки дозволить розподіляти бухгалтерську звітність залежно від конкретної мети її складання і систематизувати окремі види бухгалтерської звітності, щодо порядку визначення і угрупування яких в нормативних, наукових і практичних джерелах існує дискусія (фінансова, податкова, управлінська звітність). Згідно мети складання бухгалтерської звітності пропонується виділяти фінансову бухгалтерську звітність, управлінську бухгалтерську звітність і податкову бухгалтерську звітність і внести відповідні зміни в Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». Для правильного розуміння порядку класифікації бухгалтерської звітності по певних групах сформулюємо їх сутність:

Фінансова бухгалтерська звітність - бухгалтерська звітність загального призначення, що містить інформацію про фінансове положення, результати діяльності, рух грошових коштів підприємства і зміни у складі власного капіталу підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів при ухваленні ними економічних рішень. Управлінська бухгалтерська звітність бухгалтерська звітність, яка містить облікову інформацію про діяльність підприємства і надається внутрішнім користувачам в процесі управління підприємством.

Податкова бухгалтерська звітність бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про стан нарахування і сплати податків підприємством і надається відповідним органам державного контролю.

В основу формулювання сутності фінансової бухгалтерської звітності була покладена мета фінансових звітів загального призначення, визначена МСБО 1 «Представлення фінансових звітів».

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций