Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 29

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

Розглянемо три основних сценарії розвитку ПІІ в період 2010-2012 рр.

Сценарій 1 (оптимістичний). Швидке зростання потоків ПІІ, починаючи з кінця 2009 р. Прийняті допущення: (1) кінець рецесії в другій половині 2009 р.; (2) швидке повернення довіри інвесторів, обумовлений, у т. ч. ефективними державними політичними заходами; (3) відсутність протекціонізму; (4) нова хвиля міжнародних злиттів і поглинань, обумовлена реструктуризацією галузей і наявності реальних фінансових коштів у деяких компаній і фінансових інститутів. Ґрунтуючись на оптимістичних припущеннях, на сьогоднішній день цей сценарій виглядає нереалістичним.

Сценарій 2 (основний). Потоки ПІІ почнуть зростати тільки в 2011 р. Основні прийняті допущення: (1) Глобальна рецесія триватиме принаймні до першого семестру 2010 р.; (2) Глобальний обсяг міжнародних злиттів і поглинань буде обмежений низькими цінами акцій; (3) тенденції по інтернаціоналізації компаній збережуть свою значимість у середньостроковому періоді. На сьогоднішній день цей сценарій виглядай найбільш правдоподібним.

Сценарії 3 (песимістичний). Потоки ПІІ не почнуть зростати до 2012 р. Прийняті допущення: (1) більш тривалі та негативні наслідки депресії, у тому числі помітний вплив протекціоністських тенденцій у процесі глобалізації; (2) в наслідок впливу суми негативних факторів, компанії будуть особливо обережними в області інвестування, особливо фінансуванні свого міжнародного розвитку.

Отже необхідно вжити відповідні заходи в сфері політики інвестування на регіональному рівні, щоб знизити ризик втілення цього сценарію та забезпечити більш швидке відродження потоків ПІІ. Але це мета подальшого дослідження.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Статистичний збірник / Прямі інвестиції зовнішньоекономічної діяльності Дніпропетровщини у 2008 році - головне управління статистики у Дніпропетровській області, Дніпропетровськ, 2009 р.

2. Статистичний збірник / Інвестиції у Дніпропетровській області у 2000-2007 рр. - Дніпропетровськ, 2008

3. Статистичний щорічник України за 2008 рік / Держкомстат України. - К.: Консультант, 2008 р.

4. http://www.dcci.dp.ua/ - Офіційний WEB - сайт Дніпропетровської торгово-промислової палати.

5. http://www.dneprstat.gov.ua - Офіційний WEB - сайт головного управління статистики у Дніпропетровській області.

6. http://www.unctad.org - WEB - сайт конференции ООН по торговле и развитию. World investment report 2007.

РЕЗЮМЕ

В роботі проаналізовано особливості іноземної інвестиційної діяльності в сучасних умовах, досліджено приток іноземних інвестицій в економіку Дніпропетровської області з урахуванням світової фінансової кризи. Наведено три основних сценарії розвитку ПІІ в період 2010-2012

рр.

SUMMARY

In the article feathers of foreign investments in modern conditions were analyses the flow of foreign investments into Dnepropetrovsk region was researched with world financial crisis record/ Three main scenarios of direct foreign investments development in 2010-2012 period. РЕЗЮМЕ

В работе проанализированы особенности иностранной инвестиционной деятельности в современных условиях, исследованы приток иностранных инвестиций в экономику Днепропетровской области с учетом мирового финансового кризиса. Приведено три основных сценария развития ПИИ в период 2010-2012 гг.

НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ СВІТОВОЇ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ Єсаян Е.М., к.е.н., доцент кафедри менеджменту Маріупольський державний гуманітарний університет

З поглибленням інтернаціоналізації господарського життя і розширенням зв'язків між країнами і регіонами світу все більшу роль починає відігравати розвиток валютно-фінансових відносин на національному і міжнародному рівнях. Стан світової валютної системи здійснює помітний вплив на функціонування системи міжнародних економічних відносин. Структура та принципи функціонування світової валютно-фінансової системи мають відповідати сучасним умовам розвитку світогосподарських зв'язків. Останнім часом світове господарство та, зокрема, міжнародні фінансові ринки почали швидко змінюватися, проте це не знайшло відображення в організації роботи світової валютно-фінансової системи. У зв'язку з цим виникає необхідність визначення перспектив розвитку світової валютно-фінансової системи та окреслення можливих шляхів її реформування в умовах фінансової глобалізації, що й обумовлює актуальність теми дослідження.

Теоретичним питанням та практичним аспектам функціонування світової валютної системи присвячені дослідження провідних вітчизняних та зарубіжних науковців: О. Береславської, С. Боринця, О. Буторіної, С. Борисова, В. Козюка, Р. Манделла, А. Філіпенка та інших. Водночас, в сучасній економічній літературі недостатньо дослідженими є перспективи розвитку світової валютної системи в умовах глобалізації та напрямки її реформування. Підвищення нестабільності системи міжнародних валютних відносин, заснованої на Ямайських угодах, викликає необхідність пошуку шляхів трансформації існуючого устрою світової валютної системи для забезпечення глобальної валютно-фінансової стабільності.

© Єсаян Е.М., 2010 442

Метою роботи є визначення перспектив розвитку світової валютної системи в умовах фінансової глобалізації та розробка напрямів її реформування.

В кінці ХХ - на початку ХХІ століть світове валютно-фінансове середовище опинилося під дією багатьох нових чинників (зростання масштабів фінансової глобалізації, лібералізація руху капіталів, розвиток інформаційних технологій, поява нових валют) [1]. З іншого боку, змінювалися внутрішні економічні умови функціонування національних економік країн світу. Все це призвело до певних змін в сучасній світовій валютно-фінансовій системі, завдяки чому розвиток міжнародних валютних відносин на сучасному етапі має свою специфіку. Сучасна валютна система має безліч переваг в порівнянні з попередніми етапами її розвитку. З іншого боку, Ямайська валютна система не є ідеальною, і її функціонування пов'язане з появою безлічі проблем для суб'єктів світового господарства. До найбільш значних сучасних валютних проблем можна віднести наступні:

• в умовах глобалізації світова валютна система стає більш нестабільною, що виявляється в збільшенні масштабів коливань валютних курсів і розвитку валютно-фінансових криз;

• останнім часом спостерігається підвищення ступеня волатильності курсу долара, що пов'язане як з певними внутрішніми економічними проблемами в США, так і з появою противаги долару у вигляді єдиної європейської валюти;

• сучасна світова валютна система ґрунтується на режимі плаваючих валютних курсів, передбачити рух яких з високим ступенем точності досить проблематично, оскільки плаваючі курси на відміну від фіксованих можуть вільно змінюватися під впливом ринкових сил.

Отже, світова валютна система знаходиться на такому етапі розвитку, коли накопичилося багато проблем, що заважають її функціонуванню. Наявність зазначених й інших проблем, що перешкоджають ефективному розвитку світової валютної системи, викликає необхідність їх врегулювання як на національному, так і на міжнародному рівнях. Роль фінансової глобалізації зводиться переважно до створення інституціональних та організаційних умов для поширення кризових явищ, виникнення яких зумовлене об'єктивними макроекономічними чинниками в окремих країнах. Тому ризик фінансової нестабільності, що супроводжує процеси глобалізації, може бути суттєво знижений у результаті раціональної макроекономічної політики, міжнародного співробітництва та подальшого вдосконалення архітектури світової валютно-фінансової системи. Одна з найбільших складностей у розвитку світової валютної системи пов'язана з валютами країн, що розвиваються. Основна проблема в цих країнах - нестабільність курсів їх валют відносно долара США. Деякі валюти (головним чином, в країнах СНД і ЦСЄ та окремих країнах, що розвиваються) з'явилися лише в останньому десятилітті ХХ ст. Вони знаходяться на етапі становлення, тому є досить слабкими і гостро реагують на всі зміни внутрішнього та зовнішнього середовища. Положення цих валют ускладнюється загальною нестабільністю і відносною нерозвиненістю економік зазначеної групи країн.

Останнім часом увагу спеціалістів привертає долар США, як валюта, що найбільш широко використовується в міжнародних валютних, фінансових та зовнішньоторговельних операціях, і на якій значною мірою базується сучасна світова валютна система. При цьому значна частка операцій з доларами або повністю припадає на нерезидентів, або здійснюється за їх участю. Будь-яке вивільнення долара з тих сегментів світового ринку, де він утримується, ставить завдання попередити розбалансування інших сегментів ринку і порушення цінових та курсових пропорцій, що склалися на них.

Незважаючи на своє положення, долар як провідна світова валюта є далеко не ідеальним. Одна з головних його проблем -невідповідність грошової бази золотовалютним резервам - бере початок ще з часів золотовалютного стандарту. Учасники ринку дуже швидко реагують на економічну та політичну кризу. Про це свідчить заморожування доларових активів європейських країн американськими банками в 1941 р.; відмова від обміну долара на золото у 1971 р. [2]. В таких ситуаціях, як правило, скидається не тільки сама валюта, але й будь-які активи, виражені в ній. В такі періоди необхідне втручання держави, ефективність якого залежить від наявності відповідних резервів. Однак величина офіційних резервів була недостатньою для протидії падінню долара, що й обумовило кризу. Розрив між доларовою базою і резервами робив неможливим виконання зобов'язань держави обмінювати долар на золото за узгодженими цінами і курсами. Спроба розв'язати проблему, що тоді виникла, шляхом відмови від золотодевізного стандарту мала на меті не допустити колапс світової валютної системи. При цьому закладалися інші критерії при оцінці надійності валют: замість питання про відповідність грошової бази і резервів ставилося питання про можливість і готовність використовувати валюту для тих чи інших операцій.

В умовах некризового розвитку інертність і традиційність існуючих розрахункових механізмів дозволяє валютам зберігати своє місце у світовій валютній системі. В умовах кризи можуть відбутися серйозні корективи, тим більше, що економічні агенти при недовірі до валюти завжди можуть переключитися на використання інших валют. Тоді ті активи або операції, що генерували попит на долар і тим самим підтримували американську валюту, можуть виступати в такій же ролі по відношенню до інших валют. Тому, коли долар використовується у внутрішньому обігу інших країн, по суті, мова йде про використання для підтримки долара тих операцій, які повинні були б підтримувати національну валюту.

Останнім часом стали з'являтися ознаки того, що система, заснована на доларі, є доволі нестійкою. Поява у валютній сфері серйозних альтернатив долару в умовах, коли місце й роль валюти значною мірою визначаються суб'єктивними настроями ринку, відсутність у держави необхідних офіційних резервів, які могли б захистити долар у випадку його кризового падіння, викликаного поширенням інших валют або недовірою економічних агентів, обумовлює відносну нестійкість положення долара США.

У розвитку сучасної світової валютної системи можна виділити певні тенденції, спрямовані на розширення використання національних грошових одиниць в міжнародних економічних відносинах. Вони є відображенням процесів міжнародного поділу праці, все більшої відмови від ідей автаркії і господарської ізоляції, фактом визнання кожної національної господарської системи частиною світового господарства. Зростаюча інтернаціоналізація продуктивних сил викликає потребу в більш тісній міжнародній валютній координації, в результаті чого здійснюється тиск на формування і використання універсальних світових валют.

Мова йде про суперечливі процеси, які певним чином доповнюють один одного. Зростаюча економічна сила окремих центрів світового господарства за відсутності єдиної світової валюти проявляється у збільшенні використання в міжнародній сфері деяких національних валют. Тобто існують тенденції використання декількох валют, точніше, розділення світу на кілька валютних сфер.

Розвиток інтеграції викликав появу колективних валют, які обслуговують регіональні потреби окремих інтеграційних угруповань. Найбільш відомим прикладом є впровадження єдиної європейської валюти. Однак існують й інші приклади. Так, впровадження євро призвело до активізації обговорення в Азії питання про необхідність створення єдиної валютної одиниці регіону. Вважається, що створення азійського валютного союзу підвищить фінансову стабільність у регіоні і дозволить скоротити чисельні витрати; прив'язка валют азійських країн до долара виявилася не тільки надто дорогою, але й викликала значні диспропорції і валютні коливання; єдина валюта країн Азії дозволила б усунути ці проблеми [3]. На 2010 рік планується введення єдиної валюти в країнах Перської затоки (Саудівська Аравія, Бахрейн, Катар, Кувейт). В цей же термін країни - члени Боліварианського альянсу мають перейти до єдиної валюти (сукре). На стадії обговорення знаходиться можливість впровадження спільної валюти країнами ЄврАзЄС.

Ще одна тенденція, що об'єктивно проявляється в сучасній валютній системі - створення та використання єдиної валюти в міжнародних економічних відносинах. Як альтернатива єдиної валюти часто розглядається кошик провідних валют, що буде виконувати функції світового резервного засобу (МВФ пропонує в цій якості використовувати СДР). Однак проблема створення єдиної світової валюти поки що залишається дискусійною. Створення такої валюти зіткнеться з великою кількістю складностей і протиріч. Однією з головних проблем є нерівномірність економічного розвитку окремих країн та регіонів.

В даний час гостро встає питання про перспективи розвитку та напрями реформування світової валютної системи. Система, заснована на валютному моноцентризмі, потребує модернізації не тільки через проблеми, що накопичилися, але і у зв'язку із зміною умов функціонування світового фінансового середовища. Перспективи подальшого розвитку світової валютної системи, перш за все, пов'язані з можливістю її реформування. По-перше, вдосконалення валютної системи пов'язують з повнішою і всебічною гармонізацією внутрішньої макроекономічної і зовнішньоекономічної політики провідних країн світу, за прикладом Маастрихтських критеріїв валютно-фінансової конвергенції країн ЄВС. Це завдання стане одним з найбільш складних для реалізації зважаючи на неоднорідність світового господарства,відмінності між країнами в механізмах проведення економічної політики. З іншого боку, зближення рівнів розвитку економік різних країн, уніфікація економічної політики створять умови для створення єдиної міжнародної валюти (хоча більшість учених оцінюють вірогідність її появи найближчим часом як дуже низьку).

По-друге, необхідно розглянути можливість формування системи координації і регулювання валютних курсів, яка була б менш жорсткою, ніж фіксовані режими Бреттон-Вудської системи, але в той же час менш мінливою, ніж сучасний режим вільного плавання. Недосконалість режиму жорстко фіксованих валютних курсів проявила себе під час функціонування Бреттон-Вудської валютної системи, коли здійснювалася фіксація валют до долара США. З іншого боку, знаходячись в режимі вільного плавання, валюти відкриті для негативної дії різних чинників. Необхідно виробити такий механізм, який поєднував би в собі переваги цих двох режимів.

По-третє, існує необхідність більшої переорієнтації валютної структури світового фінансового ринку з долара США на ширший перелік валют. Найближчими роками євро навряд чи повністю витіснить долар з позицій провідної світової торгової і резервної валюти, проте є всі підстави стверджувати, що недавно моноцентрична світова валютна система, орієнтована на долар США як ключову валюту, поступово реально перетворюється на поліцентричну, функціонування якої спирається на декілька провідних валют.

По-четверте, наявність проблеми валютних криз вимагає створення відповідних стримуючих противаг і захисних механізмів в глобальному масштабі. Певну роль в цьому можуть зіграти міжнародні організації, перш за все, МВФ. Сприяння в цій сфері з боку МВФ може здійснюватися по двох основних напрямах:

- Надання технічної допомоги країнам у вдосконаленні їх валютно-фінансової політики так, щоб зробити неможливим розвиток

кризи.

- Якщо криза все ж таки виникла, надання фінансової підтримки для зменшення наслідків кризи.

Багато економістів вважають, що устрій сучасної світової валютної системи не відповідає новим умовам функціонування міжнародного фінансового середовища, і пов'язують з цим основну проблему глобальних валютно-фінансових потрясінь.

З позиції монетарних чинників можна виділити такі основні варіанти забезпечення стабільності світової валютної системи:

- формування нової глобальної фінансової архітектури;

- формування валютних союзів як спосіб регіоналізаційно-інтеграційного реагування на виклики глобалізації та недоліки глобальних ринків капіталу;

- посилення симетрії інституціонального забезпечення функціонування центральних банків та зближення їх функцій реагування на зміни у монетарних процесах;

- підвищення уваги до проблеми фінансових дисбалансів як фактора волатильності валютних курсів і потоків капіталу [4]. Формування нової фінансової архітектури розглядається науковцями як один з основних варіантів забезпечення стабільності валютної

системи [4,5]. Невдоволення існуючим станом речей у сфері глобальних фінансових процесів і міжнародної валютної системи яскраво проявилося після мексиканської кризи 1994 р. та набуло особливого резонансу після азіатської кризи та російського дефолту. Аналіз посткризової ситуації та пошук варіантів уникнення валютних криз нового покоління спонукав до вдосконалення діючих міжнародних засобів запобігання і швидкого реагування на дестабілізаційні процеси у валютно-курсовій та фінансово-банківській сферах. Основними елементами нової архітектури, яка відображає регулюючі впливи на функціонування міжнародного валютного устрою та системи фінансових ринків глобального рівня, є: прозорість, відповідальність та ефективне регулювання; міжнародні стандарти й коди; посилення фінансових систем (національних, але у контексті фінансової відкритості й ефективного виконання ринками функцій фінансового посередництва); лібералізація руху капіталів; стійкі режими валютних курсів; ідентифікація і моніторинг зовнішньої вразливості; підвищення відповідальності й ролі приватного сектору в урегулюванні криз; розширення ролі МВФ.

Пошук варіантів забезпечення стабільності світової валютної системи часто концентрується на проблемах формування нової фінансової архітектури. При цьому під глобальною фінансовою стабільністю розуміється такий розвиток фінансового сектору, який би сприяв довгостроковому зростанню глобальної економіки в цілому, забезпечив безперешкодне фінансування дефіцитів платіжних балансів із приватних джерел (фінансування з офіційних джерел в даному випадку розглядається як елемент забезпечення самої стабільності або ж як свідчення її ушкодження), створив рамкові умови для запобігання кризовим ситуаціям у фінансово-банківській і валютно-курсовій сферах окремих країн і їх поширенню на інші країни за збереження принципу мобільності капіталів для ефективності економіки та гнучкості валютних курсів як фактора уникнення суперечливих монетарних цілей центральних банків.

Таким чином, сучасна Ямайська валютна система стає менш ефективною. У зв'язку з цим багато економістів стверджують, що найближчим часом Ямайська система може бути замінена новою світовою валютною системою. Майбутня система міжнародних валютних відносин може базуватися на широкому використанні в міжнародних економічних відносинах валют 20-30 країн світу, які гратимуть найбільш помітну роль в світовій торгівлі і в міжнародній міграції капіталу. Іншим варіантом розвитку нової світової валютної системи є розподіл світового господарств на кілька регіональних блоків, кожен з яких буде обслуговувати відповідна регіональна валюта. Водночас, як показує практика, жодна з міжнародних валютних систем не забезпечує позбавлення від валютно-фінансових потрясінь. Тому за неможливості швидкого реформування діючого валютного устрою світу для поступового забезпечення стабільності нової валютної системи слід особливу увагу звернути на зміцнення регулюючих елементів надбудовчого характеру, розробку систем попередження фінансових криз як на рівні міжнародних фінансово-кредитних установ, так і на рівні окремих країн.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Буторіна О. Прийдешні зміни в міжнародній валютній системі / О. Буторіна // Фінансовий ринок України. - 2004. - № 9 (11). - С. 38­42.

2. Ершов М. Доллар и перспективы развития мировой валютной системы / М.Ершов // Мировая экономика и международные

отношения. - 1999. - № 4. - С. 17-21.

3. Кулицький С. Світова ієрархія валют і перспективи її трансформації / С.Кулицький // Вісник Національного банку України. - 2001. -

№ 10. - С. 49-53.

4. Козюк В. Монетарні аспекти розвитку поглядів на проблему забезпечення глобальної фінансової стабільності / В. Козюк // Вісник Національного банку України. - 2007. - № 4. - С. 34-39.

5. Козюк В. Нова міжнародна фінансова архітектура: дефініційні контури та аспекти монетарного аналізу глобалізаційних процесів / В. Козюк // Актуальні проблеми економіки. - 2005. - №9. - С.124-133.

РЕЗЮМЕ

В статье рассмотрены проблемы функционирования современной мировой валютно-финансовой системы. Охарактеризованы перспективы развития мировой валютной системы в условиях финансовой глобализации. Определены направления реформирования системы международных валютно-финансовых отношений и пути повышения стабильности мировой валютной системы.

РЕЗЮМЕ

У статті розглянуто проблеми функціонування сучасної світової валютно-фінансової системи. Окреслено перспективи розвитку світової валютної системи в умовах фінансової глобалізації. Визначено напрями реформування системи міжнародних валютно-фінансових відносин та шляхи підвищення стабільності світової валютної системи.

SUMMARY

The problems of the modern international financial system functioning are considered in the article. Prospects of the world currency system development

in terms of financial globalization are characterized. Directions of the international financial relations system reform and ways of the world currency system stability increase are defined.

ПРОЗРАЧНОСТЬ ИНФОРМАЦИИ В ФИНАНСОВЫХ ОТЧЕТАХ БАНКОВ - ФАКТОР УВЕЛИЧЕНИЯ ПРИТОКА

ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ В БОЛГАРИЮ

Ималова Д.К., д-р. доцент Хозяйственная академия имени Д.А. Ценова, Свиштов

Развитие финансовых рынков существенно повысило требования к информации, необходимой для обеспечения финансовой стабильности, а предоставление полезной информации рыночным участникам и обществу превратилось в важное условие поддержания эффективности рынка. Инвесторам - как настоящим, так и будущим, и другим потребителям нужна уверенность в том, что информация, которую банки предоставляют, является надежной и заслуживает доверия. Добиться и поддерживать общественное доверие в банковской системе очень важно для правильного функционирования банковского сектора и экономики в целом. Это проистекает, прежде всего, из факта, что банки представляют собой институции, основным компонентом услуг которых является доверие. Важным фактором, который повышает доверие в финансовый сектор и усиливает его роль, считается прозрачность информации в финансовых отчетах банков. Вот почему банки должны быть в максимальной степени прозрачны по отношению к рынку, должны иметь ясные критерии и предоставлять достаточно много оповещений, которые помогут клиентам проводить разграничения и принимать адекватные решения.

Происходящие в последние годы события в различных частях мира заставили общество усомниться в качестве предоставляемой информации. Финансовый кризис, который мир переживает в настоящее время, тоже ставит новые вопросы, на которые отдельные государства и международные общности ищут адекватный ответ. Когда инвесторы не доверяют финансовой отчетности (и отчетам), это является помехой как для роста рынков капитала, так и для общего экономического роста. Потеря доверия в финансовой отчетности, вызванная разнообразными факторами, требует многостороннего решения - не просто внешними аудиторами, а всеми теми, кто участвует в процессе финансовой отчетности.

Несмотря на то, что глобальный финансовый кризис не касается непосредственно балансов болгарских банков, он отражается косвенно на нашей банковской системе и экономике страны. Это влияние проявляется в виде ограничения доступа к новому финансированию и значительного увеличения цены внешнего финансирования. Вследствие спада экономической активности наших основных торговых партнеров замедляется приток прямых иностранных инвестиций в страну. Это неизбежно приводит к снижению роста ВВП Болгарии, в результате чего ощутимо замедляется инвестиционная и кредитная активность.

Создавшаяся в настоящий момент ситуация характеризуется недоверием, охватившем весь мир, и повышение прозрачности финансовых отчетов банков считается адекватным подходом. Прозрачность банковского бизнеса - одно из наиболее рациональных средств его саморегулирования и дисциплинирования.

Доц. д-р Васил Божков определяет финансовую прозрачность как "совокупность (систему) условий, в которых информация о существующих ситуациях, принятых решениях и действиях компаний должна быть доступной и понятной для всех участников рынка. Необходимо, чтобы это основывалось на корректной методике изготовления и представления финансовых отчетов и на своевременном оповещении о стратегических решениях." [1]

Прозрачность информации нужна для осуществления концепции ответственности основных групп участников рынка, потому что прозрачность и ответственность - взаимосвязанные категории. Прозрачность повышает ответственность посредством проводимого мониторинга, т.к. финансовая отчетность лежит в основе базированного на рынке мониторинга обществ. Ответственность, со своей стороны, улучшает прозрачность, подталкивая различных участников рынка к выявлению мотивов и аргументов, объясняющих их действия. Если к этим двум категориям прибавить и почтенность, формируется дисциплина, которая поднимает уровень принятых решений и способствует разработке более эффективной управленческой политики. Можно сделать заключение, что именно режим публичного выявления информации обеспечивает рыночные стимулы стабильности в банковской системе.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций