Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

Спільним у всіх планах створення наднаціональної валюти є те, що в них вказується на необхідність включення китайського юаню до кошику, на основі якого визначається курс SDR (на додачу до долара США, євро, фунта стерлінгів і єни). Саме зараз, коли весь світ потерпає від дефіциту ліквідності, емісія та широке використання нової наднаціональної резервної валюти мало б полегшити вихід багатьох країн із фінансової кризи. Дж.Сорос при цьому підкреслює, що неповна конвертованість юаню не повинна стати перешкодою до негайного його включення до кошику валют трансформованих SDR.

Крім того, КНР вважає за доцільне внести корективи у розподіл голосів між членами МВФ, забезпечивши посилення впливу Китаю, Індії, Росії та Бразилії у керівних органах фонду. При цьому, як пропонується, країни-члени фонду отримають право накопичувати резерви в SDR (в тому числі і в результаті конвертації в спеціальні права вже накопичених доларових запасів) і надавати ці свої кошти в кредит фонду для подальшого інвестування. Однією із цілей пропонованого нововведення є страхування ризику девальвації валют країн, що отримають допомогу МВФ. Автори ідеї не відкидають думки про те, що позичальником кредитів МВФ у SDR прямо зараз можуть стати США.

На заваді реалізації цих планів стоять декілька факторів. Один із них - недостатня ліквідність SDR. Втім, для для вливання у глобальну фінансову систему нових резервів у серпні 2009 МВФ уже здійснив емісію SDR на суму 250 мільярдів доларів.

Наступний фактор - обмежена сфера використання SDR: поки що ці права залишаються лише номінальною валютою, що використовується для розрахунків між центробанками, але не придатна для використання приватними інвесторами. Ще одна перепона -встановлений наразі розподіл голосів у МВФ: Сполучені Штати, маючи більше 16% голосів, можуть заблокувати прийняття рішення по будь-якому стратегічному питанню, для узгодження якого, згідно із Статутом МВФ, потрібно не менше 85% голосів.

Паралельно з пропагуванням більш широкого використання SDR китайці не забувають і про перспективи власної валюти. Як уже вказувалось, сьогодні Китай виступає у ролі кредитора не однієї країни, демонструючи при цьому, на відміну від більшості держав, стабільні темпи економічного зростання. За попередні 20 років ВВП Китаю збільшився вдесятеро (у доларовому виразі), а за наступні 6 років він повинен подвоїтися. Якщо сьогодні китайська економіка посідає за величиною третє місце у світі після США та Японії, то, за останніми прогнозами, Китай обжене США за розмірами ВВП приблизно через 15-20 років і вийде на перше місце. До 2014 року, за прогнозом МВФ, частка Китаю у світовому ВВП збільшиться з торішніх 7,3% до 12%.

Крім того, маючи низький рівень державного боргу у відношенні до ВВП (15.6% ) і невеликий дефіцит держбюджету ($14 млрд.), КНР володіє значним надлишком валюти і, до того ж, останнім часом в значній мірі перетворюється на головного імпортера продукції азійських країн.

Все це дає право керівникам КНР прогнозувати підвищення статусу юаню спочатку до регіональної, а згодом і світової резервної валюти. Так, зокрема, Чжан Гуанпін, офіційний представник шанхайського відділення китайської Комісії з банківського регулювання, очікує цього до 2020 року і передбачає, що до того часу частка юаню у світових валютних резервах може перевищити 3% .

На нагальну потребу скоротити залежність від долара і зробити юань регіональною чи міжнародною валютою вказував у своєму інтерв'ю в Пекіні генеральний секретар Міжнародного фінансового центру досліджень Чжан Мінг .

На підтримку нової ідеї виступають представники Росії. Так, наприклад, віце-прем'єр-міністр фінансів РФ Олексій Кудрін влітку на Петербурзькому міжнародному економічному форумі заявив, що Китай міг би за бажання зробити юань новою світовою резервною валютою, і на це було б потрібно приблизно 10 років: "Найкоротший шлях, якщо Китай лібералізує економіку і побажає забезпечити конвертованість юаня, а на це може піти років десять, але після цього ця валюта стане цілком затребуваною". Називає конкретні терміни і голова Світового банку Роберт Зеллик: "у наступні 10-15 років ми побачимо, що юань стане інтернаціональною валютою і зможе конкурувати з доларом", - стверджує він. Більше оптимізму виявляє голова правління Нацбанку Білорусі Петро Прокопович: він впевнений, що впродовж найближчих 2-3 років МВФ включить юань до переліку резервних валют.

Між тим ряд економістів оцінюють перспективи перетворення юаню в світові резервну валюту менш оптимістично. Так, зокрема, Артур Кребер з дослідницької фірми "Драгономікс", що базується в Пекіні, взагалі вважає цю ідею сміхотворною: в Китаї не лише немає економічного і політичного послужного списку, необхідного для того, щоб підтримувати резервну валюту, але його валюта також не є повністю конвертованою. Китаю потрібно буде відмінити контроль за рухом капіталів, аби іноземці могли інвестувати в активи в юанях і потім вільно вивозити за кордон свій капітал і прибутки, але уряд побоюється рухатися дуже швидко. Резервна валюта також вимагає наявності глибокого і ліквідного ринку цінних паперів, вільного від втручання уряду. Це, говорить пан Кребер, передбачає повний відхід від китайської моделі державного контролю надання кредиту . Крім того, на заваді перетворенню юаня у резервну валюту стоять також і його прив'язка до долара, - на це вказує Ірвін М. Стелцер у статті, яку опублікував інтернет-портал американського тижневика The Weekly Standard. Дж.Сорос вважає перепоною ще й штучно занижений курс китайської валюти. Не варто забувати також і про відсутність справжнього форвардного ринку для юанів, що унеможливлює страхування валютних ризиків.

Свою абсолютну незгоду з планами перетворення юаня у міжнародну резервну валюту цілком очікувано висловили вищі посадові особи США. Президент США Барак Обама заявляє, що «не бачить потреби в новій світовій валюті», адже позиції долара і без цього «дуже сильні»

Втім, навіть зараз китайський юань, і без набуття ним статусу резервної валюти, вже грає визначальну роль у міжнародних валютних відносинах. Як написав у опублікованій у The Financial Times колишній старший економіст Азіатсько-тихоокеанського відділення Morgan Stanley Енді Ксі, наразі глобальний статус долара тримається на двох опорах: вірі Китаю в могутність і сумлінність Америки і "нафтодоларових" рахунках держав Персидської затоки, котрі потребують військової допомоги США. Якщо Китай розчарується в доларі, вважає автор, американська валюта завалиться .

3.     Стратегію та тактику наступу на американський долар КНР вдало поєднує з прискореним його витрачанням за межами Китаю

Розробляючи довгострокові плани підвищення статусу власної валюти, в короткостроковій перспективі Китай намагається якомога швидше позбавитись від вже накопичених доларів. За кордоном скуповується все - від занедбаних копалин в Африці до американських банків. Таким чином Китай не тільки позбавляється від надлишку доларів, до яких він вже втратив довіру, але й забезпечує себе на майбутнє джерелами сировини та ринками збуту за кордоном. Власністю Китаю також стають закордонні промислові та фінансові об'єкти, а землі для вирощування зернових планується орендувати в Росії та інших колишніх республіках СРСР, а також в Австралії та Латинській Америці, про що журналістам Beijing Morning Post повідомили безпосередньо в міністерстві сільського господарства. Крім того, в Росії, згідно з Програмою співпраці між регіонами Далекого Сходу та Східного Сибіру РФ і Північного Сходу КНР (2009 - 2018 роки), передбачається спільна розробка надр (звісно, на російській території).

Нижченаведений перелік активів, придбаних останнім часом Китаєм за кордоном, є далеко не повним, але навіть ці факти вражають своїм розмахом.

У фінансовій сфері надбанням Китаю вже стали більш-менш значні пакети акцій декількох зарубіжних банків:

• Китайський банк розвитку інвестував 1,4 млрд. фунтів стерлінгів у британський банк Barclays.

• Промисловий і комерційний банк Китаю витратив більше $5 млрд.на те, щоб стати головним акціонером Standard Bank в ПАР. Він також купив мережу філій Fortis Bank у Гонконгу, інвестував в Індонезію, планує відкрити філії в Сіднеї і Дубаї. Президент банку Цзян Цзяньцін ставить собі за мету збільшити частку діяльності ICBC за кордоном з нинішніх 3% до 10% бізнесу банку15.

• Китайська інвестиційна корпорація витратила $5 млрд. на покупку 9,9% акцій Morgan Stanley і вклала $3 млрд. в американську інвестиційну фірму Blackstone.

Результатом останнього візиту Барака Обами до Китаю стала попередня домовленість про укладання між урядовими органами КНР і США угоди, яка має полегшити китайські інвестиції в дрібні та середні американські банки, особливо постраждалі внаслідок кризи. Особливу цікавість КНР виявляє до джерел сировини, в першу чергу в енергетичній галузі. Ось лише декілька останніх покупок, які

привернули до себе увагу світової преси:

Китайський державний інвестиційний фонд CIC придбав 11-відсотковий пакет акцій у казахстанської нафтової компанії «Разведка Добыча «КазМунайГаз» (РД КМГ). На це було витрачено $939 млн. До того СІС купила заборгованість індонезійської компанії Bumi Resources на $1,9 млрд.. та 17-відсотковий пакет акцій канадської Teck Resources.

• Китайська державна нафтова компанія China National Offshore Oil Corporation придбала у 2009 ліцензії на видобуток нафти на 4 глибоководних блоках у Мексиканській затоці - до того уряд президента Джорджа Буша блокував подібні угоди з огляду на їх стратегічний характер. Наразі вона завершує переговори з Нігерією щодо щорічної закупівлі у неї 6 млрд. барелів нафти - шостої частини всього видобутку цієї країни. За попередніми розрахунками це буде їй коштувати від 30 до 50 млрд.дол.

• Компанія PetroChina - найбільша з трьох нафтових компаній Китаю - тільки-но відмовилась від купівлі за $400 млн. нігерійських шельфових нафтових ділянок у Shell, але до того сплатила більше $4 млрд. за третю за розмірами нафтову компанію Казахстану. Наразі ця китайська компанія стверджує, що за розвіданими запасами вона поступається лише ExxonMobil, і заявляє, що "зосередиться на інтернаціоналізації", і неодмінно стане конкурентом традиційних господарів енергетичної галузі. Минулого року її ринкова вартість трохи перевищила $1 трильйон.

Загалом китайські нафтові компанії оголоси про свій намір найближчим часом тільки на забезпечення доступу до енергоресурсів африканських країн витратити $16 млрд. Крім енергетичних ресурсів Китай вкладає величезні кошти на видобування в Африці залізної руди, нікеля, міді, кобальта, бокситів, золота і срібла. Тільки за 3 квартали 2009 інвестиції Китаю в Африці збільшились на 77% .

Після санкціонування Австралійсьскою Комісією по закордонним інвестиціям заявки Баошаньского металлургійного комбінату («Баошань») на покупку 19,99% акцій австралійської гірничорудної компанії Aquila китайці заплатили за 15% акций Aquila 285 млн. австралійських доларів.

Найбільший в Китаї торговець сталлю і залізною рудою, компанія Sinosteel Group, наразі зайнята боротьбою за австралійську Midwest Corp, яка нещодавно відкинула її пропозицію про поглинання вартістю $1 млрд. Але вона інвестує у видобуток хрому в Африці, а також у руду і сталь в Індії. За повідомленнями, вона також підписала меморандум про взаєморозуміння з канадською компанією Ditem Explorations, що видобуває уран, і має спільне підприємство з видобутку цього металу в Австралії.

Увага китайців до закордонних активів не обмежується лише джерелами сировини - вони масово скуповують і промислові об'єкти. Так, зокрема, найбільший приватний автомобілебудівний концерн Китаю Geely Holdings Group Co., що вже купив ключові активи збанкрутілої австралійської компанії Drivetrain Systems International (виробника трансмісій), наразі планує придбати шведську Volvo. Beijing Automotive Industry Holdings Co., зазнавши поразки в намаганні придбати Opel, наразі декларує наміри купити іншого шведського виробника автомобілів - Saab. Компанія China Mobile придбала пакистанського оператора Paktel. Компанія Lenovo купила підрозділ персональних комп'ютерів IBM за $ 1,7 млрд.

Перелік активів, придбаних китайцями за кордоном, можна продовжувати до нескінченності; можна також бути впевненими, що найближчим часом він буде поповнюватись. Наразі ж варто вказати на найбільш масштабні плани: Китай, як повідомляється, розглядає можливість придбання у МВФ цінних паперів (на 50 млрд доларів) та золота. Щодо останнього спершу мова про всі виставлені фондом на продаж 403,3 тонни, але після того як центральний банк Індії придбав половину з них (за 6,7 млрд. дол.), заявка Китаю відповідно зменшилась удвічі. Втім, навіть якщо і ця угода не буде реалізована, Китай вже збільшив свої запаси золота в порівнянні з 2003 р. більш ніж вп'ятеро: з 400 до 1054 тонн.

1. Україні варто бути готовій до експансії китайського капіталу в національну економіку. Було б доцільним наперед визначити ті галузі чи конкретні об'єкти, інвестиції в які були б корисними не тільки для КНР, а й для України.

2. Претензії Китаю на підвищення статусу його національної валюти є цілком обґрунтованими, і вже час подумати про накопичення юаню у золото-валютних резервах України. Це не тільки сприятиме розвитку двосторонньої торгівлі мж нашими країнами, але й зменшить валютний ризик, на який наразі наражається НБУ.

3. Валютні свопи, які Китай укладає з різними країнами, можуть принести значний зиск українській економіці. В умовах дефіциту долара відмова від його використання у взаємних розрахунках з Китаєм має значно активізувати зовнішньоекономічну співпрацю обох країн.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Matthew Jaffe. Neil Barofsky Says It's Possible Govt Could Spend $23,7 Trillion to Fix Financial System. -ABC News, July 20, 2009

2. The new world economic order. - The Economist, May 14th 2009

3. Детальніше див. Кравчук К. Час змін - Український діловий тижневик "Контракти" / № 29 від 10.08.2009

4. China must keep buying US Treasuries for now-paper. - Reuters. August 19, 200

5. Jason Mitchell. Argentina pulls off pioneering deal. - The Banker, 07 July, 2009

6. Беларусь получит от Китая три миллиарда долларов по сделке СВОП. - Телеграф, 12.03.2009

7. Russell Hsiao. Yuan gaining currency beyond China. - Asia Times, Oct 29, 2009

8. Кочелягин Н. Юань становится ближе. Китай и Россия могут заключить соглашение о валютном свопе - Время новостей, 01.09.2009

9. http://www.moneymorning.com/2009/11/10/g20-summit-2/

10. Маленький крок юаня. - Блог про фтансову кризу у ceimi, 14.08. 2009

11. Россия избавляется от ценных бумаг США. - Дело, 16 ноября 2009 г.

12. Bob Chen, Judy Chen China expands currency swaps to avoid trading in dollars. - Bloomberg News. 02.04.2009

13. Маленький крок юаня. - Блог про фтансову кризу у ceimi, 14.08. 2009

14. Andy Xie If China loses faith, the dollar will collapse. - Financial Times, 5.05.2009

15. Названа первая десятка китайских компаний, которые бросят вызов Западу. - Nomad-кочевник, 17.11.2009

16. Jason Simpkins. G20 Fizzles as China-Africa Summit Leads to a $10 Billion Loan. - Money Morning, 10.11.2009

РЕЗЮМЕ

Аналіз валютної політики Китаю та розвитку його взаємовідносин із США у фінансовій сфері слугує підгрунттям для розробки конкретних пропозицій щодо можливого використання наслідків протистояння двох країн на користь Україні, прискорюючи вихід України з кризи. SUMMARY

Is it possible to benefit from global currency games? Profound analysis of the new phenomena in the financial market, especially those concerning contemporary frictions between the USA and China in the monetary sphere, provide Ukraine with the opportunity to outline new strategy, facilitating overcome of the crisis hardships.

РЕЗЮМЕ

Анализ валютной политики Китая и развития его взаимоотношений с США в финансовой сфере служит основой для разработки конкретных предложений по возможному использованию противостояния двух валют с пользой для Украины, ускоряя выход нашей страны из кризиса.

ВПЛИВ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ НА ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ІННОВАЦІЙНОЇ СФЕРИ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций