Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 71

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

І це не зважаючи на динаміку цін на металургійну продукцію за 2008 р. Власники бізнесу правильно розрахували момент, коли співпала стагнація на світовому ринку, політична криза в середині країни та примусили уряд піти на ряд поступок щодо оподаткування, тарифів на перевезення та інших. Звісно такі заходи не в змозі протистояти скороченню попиту внаслідок світової кризи та відсталості української металургійної галузі. Але дозволять підвищити рівень прибутковості тим підприємствам, які і до того працювали з 60% рентабельністю. За дослідженнями фахівців - фінансові результати діяльності українських металургійних підприємств демонструють, що більше 37% підприємств стабільно несуть збитки, але це суттєво не позначається на фінансових результатах [3]. Іншими словами, власники примусово призводять

© Перцев Ю.О., 2010 58підприємства до штучного фінансового результату, близького до нульового, для уникнення оподаткування. В такому випадку важко знайти гроші на фінансування модернізації підприємств.

Передумови скорочення експортного виробництва склалися не в вересні 2008 року, а ще у квітні, коли власники металургійних підприємств не відреагували на загальносвітові тенденції скорочення споживання.

Саме зовнішньоекономічна діяльність дозволяє металургам отримувати економічний, науково-технічний та соціальний ефекти від діяльності. І скорочення обсягів виробництва, штучне зниження фінансових результатів, сировинна незабезпеченість виробництва витікають перш за все не з світової кон'юнктури або факторів внутрішнього ринку, а з проблем управління металургійними підприємствами. Вже сьогодні ряд українських металургійних підприємств опинився в руках іноземних власників (Криворізький металургійний комбінат, Єнакіївський металургійний завод), інші (Індустріальний Союз Донбасу) зіткнулися з проблемою повернення іноземних кредитів, які були залучені під високі проценти. Так, все це може призвести до втрати Україною стратегічної галузі. Майбутні іноземні власники ще менше зацікавлені у соціальному розвитку, або у підвищенні добробуту населення країни. Однак відновлення українського експорту переважно залежатиме від розвитку світової кон'юнктури, поліпшення цінової конкурентоспроможності допоможе українським експортерам залишитися на плаву під час глобальної рецесії. Додатковою перевагою експортно орієнтованих галузей є їхнє відносно низьке боргове навантаження. Чотири галузі, що сукупно забезпечують 70% українського експорту (металургія, машинобудування, транспорт і хімічний сектор), мають боргове навантаження нижче за середній рівень в економіці загалом (коефіцієнт Борг/Власний капітал у діапазоні від 23% до 38%, порівняно із середнім у економіці показником 41%) [3]. Серед згаданих галузей у найвигіднішому становищі опиняться ті компанії, витрати яких деноміновані переважно в гривні. Таким чином, глобально Вихід із кризи знаходиться у площині посилення ролі реального сектору економіки, поверненні довіри до банків (через скорочення спекуляцій), посиленні державного контролю, встановлені нових правил у фінансовій системі та поверненні світових реальних грошей до «слабких народних господарств» у вигляді платоспроможного попиту на товари та послуги.

Висновки. Зовнішньоекономічна діяльність металургійних підприємств - стратегічна галузь національного господарства, від ефективності дії якої залежать не тільки макроекономічні показники, а й добробут населення країни. Валютна виручка від експорту металу формує валютні резерви України. Але як показав аналіз управління зовнішньоекономічною діяльністю металургійних підприємств потребу змін, формування відповідної системи та механізму управління, які б дозволили гармонізувати інтереси підприємств, власників та суб'єктів зовнішнього середовища. Це дозволить підприємствам вийти з існуючої кризи, а вітчизняній економіці подолати можливий розвиток інфляції.

Не слід забувати, що економіка держави не може триматися на одній галузі - металургії, виходячи з цього, необхідно спрямувати зусилля на корекцію моделі української економіки, насамперед - шляхом підтримання дії ринкових механізмів та відкритості української економіки. По­друге, необхідно підтримати банківську систему, по-третє, відновити кредитування економіки, для чого - знизити відсоткову ставку, вчетверте, зупинити хвилю банкрутств, вп'яте - припинити боротьбу з інфляцією монетарними засобами, вшосте - відновити державне регулювання.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Fisher. The Theory of interest: As Determined by impatience to Spend income and Opportunity to invest it. / I.Fisher. - New York : Augustus M. Kelley Publishers,1965.-566p.

2. http://ukrrudprom.ua "Укррудпром" - інформаційно-аналітичний портал 3. http://www.stat.gov.ua Державний комітет статистики України

РЕЗЮМЕ

В статті розглянута поведінка українських експортерів в кризових умовах розвитку.

РЕЗЮМЕ

В статье рассмотренное поведение украинских экспортеров в кризисных условиях развития.

SUMMARY

In article the behaviour of the Ukrainian exporters in crisis conditions of development is considered.

СУЧАСНІ ВИМІРИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

Пивоносов М.Ю., аспірант ДонНУ, асистент кафедри «Міжнародна економіка» ДонНУ, економіст відділу економічного аналізу служби управління доходами ООО "Донбасаеро"

Актуальність. Глобальний характер сучасних економічних процесів полягає, насамперед, у тому, що господарські системи досягають планетарних масштабів. У наш час досить виразно проявляється тенденція до зростання ролі зовнішніх, інтернаціональних факторів у процесі економічного розвитку. Все це обумовлено, насамперед, масштабами сучасного виробництва, особливостями технологічної революції, загостренням проблеми ринків, зовнішнім фінансуванням розвитку, різкими розбіжностями між окремими країнами в забезпеченості природними й іншими ресурсами.

Світ у структурних зв'язках, світ як цілісна система, як загальне, світ, яким ми його сприймаємо й з яким взаємодіємо, — це специфічний світ, світ, що містить елементи суб'єктивного, світ, що у своїх структурних (системних) визначеннях, сконструйований людиною. Кілька сторіч ми сприймали навколишній нас світ, взаємодіяли з ним через канони ньютонівської реальності, потім — квантової реальності, зараз намагаємося це робити, спираючись на принципи динамічно нестійкої (неврівноваженої) хаотичної побудови середовища, яка дана нам у нашому досвіді. Однак пікантність ситуації полягає в тому, що й ця системо утворююча конструкція не пізнана нами адекватно. Саме ці вкрай важливі питання - знаходження логічної впорядкованості, стаціонарго становища, в умовах складеної сторіччями економічними зв'язками і взаємодією принципами, і визначають науковий інтерес даного дослідження.

Теоретичною основою дослідження виступають розробки провідних вітчизняних науковців у галузі світогосподарських зв'язків Філіпенка А.С., Пахомова Ю.М., Лук'яненка Д.Г., Макогона Ю.В. та інших, а також зарубіжних науковців: Белл Д., Тоффлер О., Маркс К., Кант

І.

Метою дослідження є виявлення сучасних тенденцій розвитку світових економічних відносин, знаходження шляху оптимального розвитку економіки країни.

Основні завдання дослідження:

— проаналізувати сучасні тенденції в розвитку світового господарства;

— виявити динамічний характер просування економіки;

— визначити місце і роль інтелекту людини - як рушійної сили у побудові суспільства постіндустріального устрою економіки держави;

— оцінити роль держави у сталому економічному русі.

У процесі посилення глобалізації господарського життя органічно поєднуються національні й інтернаціональні форми виробництва. На цій основі розвивається міжнародне (багатонаціональне) виробництво в результаті взаємодії в єдиному виробничому процесі різноманітних по своєму походженню ресурсів і факторів. Найбільш яскраво це проявляється в діяльності транснаціональних корпорацій, спільних підприємств, при реалізації міжнародних інвестиційних проектів, у межах вільних економічних зон і т.п. У цілому на зазначені форми міжнародного виробництва тепер припадає від 30 до 50% матеріального, фінансового й технологічного обороту світової економіки.

Корпорації, що виникли на початку ХХ ст. у розвинутих країнах втратили свій вплив. Їхнє місце займають компанії, що базуються на інформаційній технології. З 25 найбільших за вартістю акціонерного капіталу компаній США 18 працюють у сфері інформаційних технологій.

© Пивоносов М.Ю., 201Очолює список Microsoft з капіталом понад 400 млрд. дол. США. Причому вартість матеріальних активів становить одиниці відсотків від загальної вартості компанії.

Зростання ролі знань і інформації, характерне для постіндустріальної епохи, обумовили зміну техніки й технології, зменшення кількості великих підприємств і збільшення кількості підприємств малого бізнесу. Діяльність малих підприємств у цих умовах є більш ефективною завдяки їхній гнучкості й адаптації до нових умов. Це істотно змінило структуру економіки розвинутих країн. Однак це не означає усунення великих підприємств. Мова йде про оптимізацію структури економіки, про раціональне сполучення великого, середнього й малого бізнесу.

В остаточному підсумку досягнення економічного оптимуму передбачає найширше використання максимального господарського простору регіонального, континентального, планетарного й навіть космічного. Процес формування елементів глобальної економіки розвивається одночасно в декількох напрямках. Перший з них пов'язаний зі збутом товарів і послуг на внутрішньому ринку в умовах, з одного боку, значного збільшення масштабів виробництва, з іншого боку відносного насичення потреб усередині країни саме на товари й послуги національного виробництва. На цій основі виникає постійна потреба в пошуку зовнішніх ринків для реалізації валового продукту у вартісній і натурально-речовинній формах.

Другий напрямок дещо протилежне. Воно передбачає широкий вихід на світовий ринок у зв'язку з відсутністю в національному господарстві всієї гами засобів і предметів праці, які б забезпечували безперервність і розширення процесу виробництва. Мова йде про широку закупівлю на світовому ринку машин і обладнання, нових технологій, сировини, матеріалів, електроенергії, нафти, газу й т.п. Розширення цього каналу міжнародної економічної взаємодії детермінується, з одного боку, неможливістю й економічною недоцільністю виробництва в межах окремих країн всієї номенклатури, наприклад, продукції машинобудування. Економічно вигідніше розвивати міжнародну спеціалізацію й взаємний обмін продукцією. З іншого боку запаси природних ресурсів розміщені по країнах і регіонам досить нерівномірно, що вимагає їх певного "перерозподілу" за допомогою світової торгівлі. Наприклад, на країни експортери нафти (ОПЕК) припадає 37% загальносвітового видобутку нафти, а споживають вони лише 15%, що відповідає показникові промислово розвинутих держав — 15 і 56%.

У цей час сфера міжнародного виробництва як елемент глобальної економіки викристалізовується на основі взаємодії трьох найголовніших процесів: міжнародної спеціалізації й кооперування виробництва, загальної інвестиційної діяльності й загального підприємництва. Відносини в сфері міжнародного виробництва визначають зміст, динаміку й структуру господарської взаємодії в інших підсистемах світової економіки.

Основоположники теорії індустріального суспільства і Д. Белл, і О. Тоффлер, і багато інших причетних до відповідних досліджень вчених при аналізі перетворень соціосфери акцентують увагу насамперед на радикальних змінах структури виробництва й пов'язаних із цим прогресуючим зменшенням частки працюючого населення в промисловості й сільськогосподарському виробництві й всебічному розвитку третинного сектора економіки сфери послуг. У країнах Заходу в цій сфері нині зайняте понад 70% всіх працюючих. За даними статистики США, в 1955 р. у сфері послуг працювало 59,5% всіх зайнятих, 1970 р. — 66,7%, 1980 р. — 71,3%, 1990 р. — 77,2%, 2003 р. — 81,9%

Важливі зрушення відбулися в структурі світового товарного експорту (див. рис. 1-2.) Головна й тенденція полягає в тому, що в загальному товарообороту збільшується частка готових промислових виробів при відповідному зменшенні питомої ваги сировинних товарів.

100 90 80 70 60 50 40 30 20

Продукція промисловості

Паливо і продукція гірничої промисловості

1955

1963

1973

1983

1993

2003

2006

Рис. 1. Динаміка зміни долі промислових країн в експорті основних груп товарів за 1955-2006 рр., %

70 60 50 40 30 20 10

0

_Одяг _ Текстиль

Продукція промисловост і

Сталь і залізо

Продукція хімії Продукція автоматики

1983 1990 1993 2000 2003 2006

Джерело: GATT, Network of World Trade

Рис. 2. Динаміка зміни долі країн, що розвиваються, в експорті групи товарів за 1983-2006 рр., %

В 2007 році виробництво високотехнологічної продукції Китаю переживало бурхливий ріст (рис.3.) Це дозволило Китаю посісти друге місце у світі по масштабах виробництва й експорту високих технологій. Промислові підприємства в дельтах рік Пірл, Янцзи й у прибережних районах протоки Баши забезпечують 80% високотехнологічного виробництва.

Також поліпшується структура промисловості: зростає роль стратегічно важливих галузей, що базуються на біологічних і аерокосмічних дослідженнях. Значний розвиток набувають приватні підприємства, що працюють в інноваційній сфері. Приватні підприємства відіграють значну роль в інноваційних розробках. Регіональна інноваційна система все більше набуває риси прогресуючої національної системи.

Китай входить у світову п'ятірку країн, які інвестують у дослідження й розробки найбільше коштів (близько 1,5% ВВП). 30% китайського експорту — високотехнологічна продукція (див. рис.4).

Інтенсивність НДР, %

4 -3 -

2" 1 -

Норвегія

1 _

Швеція Фінляндія

Японія

ХЛША

Канада Мспанія

Італія

—І-

10

Данія: - - - -

^Німеччина % Франція

ч 4 Великобританія Нідерланди

t -

k Ірландія - - - ■

—і—

20

30 40 50 60

Частка високотехнологічного експорту, %

Джерело: OECD, Science, Technology and Industry Scoreboard 2007 Рис. 4. Залежність витрат на НДР й доданою вартістю, часткою експорту високотехнологічної продукції в різних країнах світу в 2007

році

Носії інтелектуального багатства - це громадяни тієї або іншої держави і як такі повинні підкорятися діючому на її території правопорядку й вимогам національної влади. Але якщо такі вимоги або закони стають обтяжними або взагалі несумісними із творчим розвитком носіїв інтелектуального багатства, останні залишають країну й мігрують туди, де умови для їхньої самореалізації більш сприятливі. Ще мобільніші самі ідеї, нові технології, ноу-хау й інші компоненти інтелектуального багатства. Це означає, що правила гри й суспільні інститути, які істотно сприяли функціонуванню переважно національних індустріальних суспільств, швидко стають неадекватними або несумісними з виникаючою глобальною інформаційною економікою й економікою знань. Таким чином, все більш значима частина національного багатства, оберігати й збільшувати яке покликана кожна держава, виходить з-під її контролю, а державний суверенітет виявляється все менш адекватним новим реаліям.

Процеси формування нової глобальної світової економіки, інтенсифікація комунікацій, посилення світових господарських і гуманітарних зв'язків будуть йти паралельно із глобалізацією основних проблем і загроз розвитку. Основні проблеми розвитку, такі як ресурсні, продовольчі, енергетичні, екологічні, інформаційні, демографічні, космічні, що ще нещодавно носили національний і регіональний характер, у другій половині XX ст. перетворилися в глобальні проблеми людства. Критичне загострення й ускладнення глобальних проблем диктують необхідність всебічного посилення міжнародного співробітництва на основі погодженого розвитку глобального світового господарства й створення глобальної універсальної системи загальної (всесвітньої) безпеки. Як бачимо, на глобальному рівні економічний розвиток органічно пов'язаний із політичним розвитком і з проблемами безпеки. Ці тенденції посилюються.

До одних з основних глобальних проблем відносяться сировинна й енергетична проблеми. У всьому різноманітті концепцій щодо сировинного й енергетичного майбутнього світового господарства можна виділити два основних напрямки: песимістичний й оптимістичний.

Прихильники песимістичного підходу вважають, що вже в 20-30-ті роки XX століття стане неможливим забезпечувати світове господарство, що розвивається, необхідними сировинними й, насамперед, енергетичними ресурсами, це згодом може привести до катастрофи людської цивілізації. Економісти з "оптимістичним нахилом" вважають, що людство ніколи не вичерпає природних ресурсів, що у випадку вироблення запасів одного мінералу завжди знайдеться який-небудь замінник.

Прихильники першого підходу припускаються помилки, не беручи до уваги прогрес науки й техніки, що протидіє виснаженню корисних копалин, дозволяючи освоювати нові родовища, добувати мінеральну сировину, використовувати нові джерела енергії, сприяє підвищенню ефективності використання енергоресурсів. Так, за останні двадцять років економічна ефективність енергоносіїв виросла більш ніж у два рази. Але й сьогодні резерви для її підвищення аж ніяк не вичерпані.

Прихильники оптимістичного підходу, абсолютизують можливості людського розуму й науково-технічного прогресу, недооцінюють об'єктивні труднощі в пошуках і освоєнні корисних копалин, а також величезний ріст пов'язаних із цим витрат. Хоча вони праві в тому, що розглядають категорію сировинних ресурсів не як застиглу даність, а в динаміці, з урахуванням розвитку науки й техніки.

Вплив росту цін на паливо й продукти харчування на загальний

Таблиця 1

 

2006

2007

 

Продукти харчування

Паливо

Продукти харч

ування

Паливо

Світ

3,4

3,4

27

11,2

19,9

3,9

6,2

44,3

4,1

8

Розвинуті економіки

2,3

2

12,4

11,1

28

2,2

3

19,5

3,8

12,1

Африка

7,2

8,5

46,6

8,7

22,3

7,4

8,7

43,6

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций