Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 73

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

В настоящее время, высокие темпы роста мировой экономики в 2003-2008гг, достигавшие 5% ВВП, требуют гораздо большего энергообеспечения, а, следовательно, и инвестиций в энергетику, чем это прогнозировалось до сих пор. На развитие энергетики до 2030 года по самым оптимистичным прогнозам потребуется 22 трлн. долларов, что составит 1% суммарного мирового ВВП за это время.

Более половины этой суммы необходимо направить на обеспечение текущего уровня поставок, поскольку значительную часть существующих, а также вводимых в скором времени в эксплуатацию объектов (электростанции, передающие и распределительные линии электропередач и газопроводы), необходимо будет заменить к 2030 году.

Ситуация, усугубляется наличием нерешенных проблем с энергетической «бедностью» в развивающихся странах и глобальным потеплением климата. Если ведущие страны хотят решить эти проблемы в обозримом будущем, им придется затратить дополнительные финансовые ресурсы. В этом случае затраты на энергетику могут возрасти до 1,5 и более процентов суммарного ВВП.

Сохранение текущих тенденций в мировой экономике и энергетической политике, непринятие оперативных мер по повышению энергоэффективности могут привести к критическим последствиям. Ни возобновляемые виды энергии, ни возрождение атомной энергетики и угольный ренессанс не могут решить проблему растущей неустойчивости энергетических рынков и энергетического дефицита. Поэтому сохранится приоритетный спрос на традиционные виды ресурсов: нефть, уголь и газ.

Необходимо отметить проблему роста цен на энергоресурсы. Нарастание энергопотребления на фоне медленного роста предложения уже проявляется в скачке цен на все коммерческие виды топлива. Значительный рост мировой экономики в последние годы (особенно в развивающихся странах), рост потребления, максимальный уровень загрузки мощностей, экстремальные погодные условия, продолжающиеся конфликты на Ближнем Востоке, растущий интерес к энергетическому сектору со стороны финансовых инвесторов - все это также послужило значительному росту цен на энергоресурсы, в первую очередь на нефть.

В качестве отдельной проблемы современной энергетики можно выделить недостаток нефтеперерабатывающих и транспортных мощностей и ограниченность дополнительных мощностей по добыче нефти. Сокращается число регионов, где резкого роста производства углеводородов можно добиться, не применяя новейших технологий и методов добычи, требующих многомиллиардных вложений винфраструктуру. На транспортные нужды в настоящее время приходится более 40% конечного расхода энергии в мире, и в перспективе их доля возрастет до 45%. Транспорт на 95% обеспечивается жидким (пока почти исключительно нефтяным) топливом.

Мировой кризис оказал существенное влияние на формирование спроса в странах евразийского континента. За 2009г спрос на энергоносители почти во всех странах снизился. Мировая экономика и энергетика переживают этап качественного изменения: они стали гораздо более интегрированными и по сути глобальными. Многократный рост международной торговли энергией и ее вклада в обеспечении энергопотребностей усилили взаимозависимость участников энергетического рынка и вывели проблему энергобезопасности со странового на глобальный уровень.

В сложившейся ситуации ответственность за глобальную энергетическую стабильность несут уже не только правительства, но и крупные энергетические компании. Именно они могут стать гарантами дальнейшего развития глобальной экономики и соблюдения ее устойчивого развития.

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Макогон Ю.В. Энергетический аспект интеграции в ЧЭС: нынешнее состояние и перспективы развития / Ю.В. Макогон // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ, 2005. - С.24-33

2. Бушуев В.В., Громов А.И. Глобальная энергетическая безопасность: евразийский аспект/ В.В. Бушуев, А.И Громов. [текст] http://www.sei.irk.ru/aec2008/presents/p08 bushuev.ppt

3. Телегина Е.А., Румянцева М.А., Покровский С.В. Международный транзит энергоносителей в системе энергетической безопасности государства: Принципы орг. и регулирования/ [Е.А.Телегина, М.А.Румянцева, С.В. Покровский М. ]: Энергоатомиздат, 2004. - 287 с.

4. BP Statistical Review of World Energy 2008//[электронный ресурс]

5. World Oil Outlook 2008 //[электронный ресурс]

РЕЗЮМЕ

В статті проаналізовано попит на енергоносії в країнах євразійського континенту та перспективи формування попиту та пропозицій на ринку енергоносіїв.

РЕЗЮМЕ

В статье проанализированы спрос на энергоносители в странах евразийского континента и перспективы формирования спроса и предложений на рынке энергоносителей.

SUMMARY

In article are analysed demand for energy carriers in the countries of the Euroasian continent and prospect of formation of a supply and demand in the market of energy carriers.

ЗНАЧЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ПРИ СТАНОВЛЕННІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА. Прокопов О., аспірант Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі

Постановка проблеми: Інформатизація суспільства є процес глобальний і всеохоплюючий, який висвітлено в багатьох працях вітчизняних вчених глобалістів І.Макагона, Д.Лук'яненка, І.Матюшенка, В.Андрійчука, О. Білоруса тощо. Всі вони здійснили вагомий внесок у дослідження проблем інформатизації світової економіки і суспільтсва вцілому. Однак багатогранність та високий рівень актуальності теми зумовлюють необхідність її подальшого дослідження.

Виклад основного матеріалу. Зараз вже багато хто розділяє точку зору, що інформатизація суспільства - це загальноохоплюючий і неминучий процес в розвитку людської цивілізації, що альтернативи інформатизації немає, інформатизація - це прорив в майбутнє. Інформатизація - це процес широкомасштабного використання інформаційних та комп'ютерних технологій в усіх сферах соціально-економічного, політичного і культурного життя суспільства з метою підвищення ефективності використання інформації і знань для управління, задоволення інформаційних потреб громадян, організацій і держави в цілому, а також створення передумов переходу країни до інформаційного суспільства [1] . Інформатизація суспільства - це створення високоорганізованого інформаційного середовища, яке обумовлює вирішення комплексу завданнь, що висувається суспільством[2]. Інформаціне середовише - сукупність технічних і програмних засовбів зберігання, обробки і пердачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесіів інформатизації[3]. Зміст інформатизації включає [4]:

- забезпечення найбільш повного використання накопичених знань в науці, техніці, економіці та соціальних дослідженнях;

- забезпечення державних органів управління інформацією, необхідною для визначення науково-технічної політики та керівництва нею;

- забезпечення оперативного доступу до інформації для широкого кола споживачів;

- створення інформаційних служб, технічне оснащення яких відповідає сучасним вимогам, забезпечення їх подальшого розвитку з метою задоволення зростаючих потреб користувачів в межах міжнародного виробництва.

Основними елементами процесу інформатизації є засоби обчислювальної техніки і техніки зв'язку, інформаційні технології, інфраструктура, інформаційні продукти і послуги, а також інформаційна культура суспільства.

Економічні цілі інформатизації полягають в одержанні, обробці і застосуванні інформаційного ресурсу для підвищення ефективності використання усіх видів народногосподарських ресурсів: трудових, матеріальних, енергетичних, фінансових, виробничих, а соціальні - в поліпшенні якості і розширенні асортименту соціальних послуг, що надаються громадянам, за рахунок використання інформаційних технологій у соціальній сфері.

З інформатизацією пов'язують рішення проблем ефективного державного управління, прискорення темпів науково-технологічного прогресу, розвитку наукомістких виробництв і високих технологій, якішого поліпшення системи освіти, зростання продуктивності праці, вдосконалення соціально - економічних відносин, духовного життя, поліпшення життєвого рівня і демократизації суспільного життя вцілому. Відбувається осмислення суті нинішьої технологічної трансформації в її взаємодії з економікою та суспільством, отримані важливі результати в створенні і використанні електронних технологій [5] .

Можна виділити два основних теоретико-методологічних підходи до інформатизації суспільства:

- технократичний, коли інформаційні технології вважаються засобом підвищення продуктивності праці і їхнє використання обмежується, в основному, сферами виробництва й управління;

- гуманітарний, коли інформаційні технології розглядаються як важлива частина людського життя, що має значення не тільки для виробництва, але й для соціальної сфери.

Таким чином, існування інформаційного суспільства характеризується наступними ознаками, які пересікаються з критеріями постіндустріального суспільства, що, як уже відзначалося раніше, цілком закономірно: 1)    збільшується частка інформаційного сектору у ВНД країни до 25 %;

© Прокопов О., 2010

588

2) відбувається переорієнтація економіки на використання інформаційних технологій, проходить інтенсивний розвиток процесів інформатизації;

3) більшість працездатного населення зайнята в інформаційному секторі виробництві інформації);

4) відбувається інтенсивний розвиток інфраструктури, що забезпечує створення національних інформаційних ресурсів в об'ємі, необхідному для підтримки науково-технологічного і соціально-історичного прогресу, що постійно набирає швидкість;

5) проходить процес створення національної інформаційної системи і забезпечення загальної комп'ютерної грамотності;

6) прискореними темпами розвивається автоматизація та роботизація всіх сфер і галузей виробництва та управління.

Матеріальна база інформаційного суспільства - інформаційна економіка, головною рушійною силою якої є створення і споживання інформаційних ресурсів. В цьому її фундаментальна відмінність від традиційної індустріальної економіки, для якої головне - виробництво і споживання матеріальних благ.

Ефективність світових суспільних процесів, в яких використовується сировина, енергія, машини визначається не стільки кількістю отриманих продуктів, скільки закладеною в цих процесах корисною інформацією і створеною властивістю брати участь у виробництві нової інформації. Вплив інформації проявляється у зниженні маси речовин, що використовуються, в підвищенні наукомісткості виробничого процесу, а також споживної вартості продукції, що виробляється

.До концепції "інформаційного суспільства" тісно примикають доктрини, які підкреслюють роль знання та визначають сучасний соціум як "knowledgeable society" , "knowledge society" , "knowledge-value society" , іншими словами, як суспільство, що базується на знаннях. Доктрина суспільства, заснованого на знаннях, розглядає розвиток суспільства через призму прогресу знання, а сектор економіки з виробництва знань - як п'ятий сектор економіки. Для такого суспільства характерний випереджаючий розвиток та збільшення частки галузей, що безпосередньо пов'язані з виробництвом та використанням знань (knowledge industries). Більше того, виробництво знань переміщується із сфери послуг у сферу безпосередньо виробництва.

Знання завжди були умовою розвитку виробництва. Але до початку XXI ст. людство накопичило їх у такій кількості, що вони перейшли у новий якісний стан і стали самостійним фактором виробництва, таким, як земля, капітал і робоча сила. Саме знання у вигляді інформації, як систематизованих даних, все зростаючими темпами змінюють вид сучасного світу. Багатство все в більшій мірі визначається володінням гуманітарним капіталом. Все в більшому ступені ціну компаній формують нематеріальні ресурси - ідеї, кваліфікація персоналу, стратегічне об'єднання ключових процесів з обробки інформації. Особливо це характерне для крупних компаній, що працюють на інформаційному ринку, - вони постійно б'ють рекорди з капіталізації. Так, вартість Інтернет-компанії Yahoo! зросла за останні два роки з 400 млн. дол. до 5 млрд., і це не що інше, як ринкова оцінка обсягу накопичених компанією знань, які стають основою величезних доходів [6].

Таким чином, інформатизація суспільства - це хребет, що об'єднує практично всі сторони якісних перетворень в суспільстві, що все більше набуває характеру центрального соціально-економічного процесу. Всі види знання перетворюються в компонент продуктивних сил; наука стає продуктивною силою суспільства, поєднуючись з технікою і виробництвом. В результаті інформатизації суспільства на новий рівень підіймаються наукові дослідження і розробки, відбуваються кардинальні перетворення традиційного технологічного способу виробництва і управління, якісно змінюються параметри економічного зростання і всі сфери соціального життя суспільства. З одного боку, нові технології, особливо інформаційні, змінюють весь процес виробництва і трансформують виробничі відносини. З іншого боку - виробництво гігантських масивів інформації, насамперед ділової, науково-технічної, політичної, і нові технологічні засоби її обробки, перетворення, збереження, поширення і реалізації якісно модифікують системи управління, ділову активність і форми економічних та інноваційних процесів. Природно, що все це впливає на соціальну структуру і механізми соціальних взаємодій.

Поступово охоплюючи економічну, соціальну, правову, політичну, ідеологічну, культурну, духовну підсистеми суспільства, процес інформатизації прискорює соціально-економічний прогрес і створює передумови та елементи нового типу суспільства. Відбувається створення необхідної інфраструктури, без якої неможливе більш-менш ефективне функціонування економічних та інших систем будь-якого рівня і масштабу, а також управління ними. В результаті всіх цих змін виникає нове соціальне середовище, новий стан суспільства, настає новий етап у розвитку світової цивілізації і культури, що характеризується багатократним збільшенням обсягів виробництва і використання інформації. Тому процес інформатизації повинний розглядатися як своєрідний "локомотив" у процесі переходу від одного етапу розвитку суспільства до іншого. Саме завдяки високим досягненням у інформатизації всіх сфер життєдіяльності суспільства найбільш розвинені країни вже понад два десятиліття тому залишили позаду етап індустріального розвитку і впевнено увійшли до постіндустріальної епохи.

Даючі загальну оцінку процесам інформатизації, що відбіваються в світі, можна стверджувати, що сьогодні в основному реалізуються традиційні підходи до інформатизації, що полягають в[4]:

• Розвитку національних і корпоративних комю'ютерних мереж;

• Створенні інформаційних порталів, баз данних і баз знань;

• Вдосконаленні телекомунікаційної інфраструктури;

• Розширенні сфери використання Веб-технологій.

Розвиваючи процеси інформатизації в такому напрямі, суспільство прийде до того, що з'являться величезні труднощі в забезпеченні інформатизаційних процесів, у тому числі в науково-технологічних і освітніх сферах. Наочний приклад - глобальна мережа Інтернет. Вже зараз важко здійснювати складні запити, для задоволення яких необхідні аналітичні процедури пошуку. Можна припускати виникнення труднощів, коли в найближчому майбутньому кількість серверів глобальної мережі Інтернет перевищить мільярд. Інишим словами, вже в осяжному майбутньому суспільство зіткнеться з проблемами недосконалості[7]:

• комп'ютених мереж (переважання ідеології корпоративних мереж замість зваженої концепції розвитку єдиної Національної комп'ютерної мережі);

• інформаційної взаємодії при пошуку і доступу до інформації;

• існуючих інформаціних технологій, які об'єктивно не доступні широким верствам населення;

• мовного середовища для взаємодії людини з інформаційним простором в умовах багатомовності.

• існування суттєвої різниці у можливостях різних країн стосовно підготовки, накопичення і споживання інформації та знань, що, перш за все, пов'язано з масштабами поширення інформаційних технологій, які, у свою чергу, напряму залежать від коштів, що направляються на їх розвиток.

Для вирішення вказаних вище проблем необхідно розвивати нетрадиціні підходи до створення Національного інформаційного простору[5]. До таких підходів належить:

• Створення в глобальних інформаційних просторах центрів інформаційно - аналітичної підтримки з функціями інтеграторів, концетраторів і навігаторів інформації з універсальними і спеціалізованими модулями і блоками, що використовають сучасні високоефективні методи і засоби аналітики, системного аналізу, моделювання і оптимізації в процесах обробки інформації.

• Формування в моделях інформаційного простору на національному, регіональному і межрегіональному рівнях проблемо - орієнтованих інформаційних просторів (фінансово-економічного, освіти, науки, культури, медичного і т.п.). Такі простори є високоорганізованою і високодинамічною інфраструктурою, яка впорядкована за технологічними параметрами і правовими питаннями. Виділення проблемно - орієнтованих інформаційних просторів в моделях інформаційного суспільства (як віртуальних так і фізичних) дозволить створити винятково сприятлеві умови для досягнення багатонаціональної інтеграції його суб'єктів;

• Розвиток в моделях інформаціного простору мультилінгвістичних середовищ, як засіб забезпечення бегатомовності. Створення таких середовищ є винятково складним завданням, але воно вирішується у ряді країн, у тому числі і в Україні, і необхідно чекати появи нових технологій для його вирішення;

• Використання інтелектуальних інформаційних технологій для зручності діяльності людини в інформаційному просторі, оптимізації пошуку необхідної інформації і ухввалення рішень.

Інтелектуальні інформаційні технології надзвичайно складні в розробці і прості у використанні, і в свою чергу доступні кожному індивіду в суспільстві. На сьогоднішній день розрізняють 3 типи інтелектуальних технологій: «бачу і розумію, що бачу»; «чую і розумію, що чую»; «Сприймаю знання, накопичую їх, і використовую для вирішення завдань і прияняття рішень». Ці технології забезпечують якісно новий рівень взаємодії людини с комп'ютерними системами і засобами інформатизації, наближаючи його до природного людського спілкування.

Колосальність збільшання обсягів інформації перешкоджає її ефективному використанню[8]. В цьому і є основне протиріччя інформаційного виробництва: з одного боку необхідна детальна інформація, з іншого - ця детальність призводить до «розбухання» інформаційних потоків і, як наслідок, до ускладнення її оперативного використання. За даними Finencial Times 2/3 компаній страждають від надлишку інформації, і лише 1/3 з них здатна в повній мірі обробляти і реалізовувати інформацію, що надходить. Все це робить необхідним створювати інформацію:

• більш компактною, та пригодною до оперативного використання;

• адресною, рубрифікованою, тобто прризначеною виключно для визначеного кола споживачів.

Отже, були сформульовані деякі вимоги і умови, якими повинне задовольняти інформаційне суспільство для ефетивного вирішення всього комплексу завдань, що висуваються його суб'єктами, з використанням перспективних ІКТ та розвитком процесу інформатизації.

Сучасні інформаційні технології не тільки інтелектуально забезпечують процеси обробки, трансформації та доставки інформації, що створюється і використовується в різних галузях економіки, а й піднімають на якісно новий рівень інформаційно-аналітичне супроводження нових галузей діяльності і соціально-економічних сфер, що сьогодні активно розвиваються у світі, таких, як маркетинг, менеджмент, ринок цінних паперів, торги на електронних біржах тощо, а також тих сфер, в яких відбуваються принципові зміни - банківська та інвестиційна діяльність, система оподаткування, бухгалтерський облік, страхова справа та ін.

Висновки: Масштабне поширення процесів впровадження інформації у різні сфери життєдіяльності, що спричиняють глибокі зміни у його розвитку, є характерною ознакою еволюції світового господарства і сучасного суспільства вцілому.

Становлення процесу інформатизації - від масштабного насичення суспільно-економічної сфери комп'ютерною технікою до створення завдяки її впровадженню якісно нових можливостей суспільного господарства щодо створення, освоєння і використання інформації та знань - призводить до перетворення традиційного технологічного способу виробництва та управління, коли наука стає основною виробничою силою, визначаючи переважне використання у виробництві розумових здібностей людини та її інтелекту.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Стоуньер Т. Информационное богатство: профиль постиндустриальной экономики. Новая технократическая волна на Западе. - М.: Прогресс, 1986. - 450 с.

2. Танскотт Д. Электронно-цифровое общество. Плюсы и минусы селевого интеллекта. - К.: INT Пресс; М.: Рефл-Бук, 1999. - 432 с.

3. Радионов И.И. Становление глобального информационного общества: проблеми і перспективи. - М.: СИНГЕТ, 2005. - 332 с.

4. Еріксон Т. Тиранія моменту:швидкий і повільний час в інформаційну добу. - Львів: Кальварія, 2004. - 196 с.

5. Винарик Л.С. Входження України до інформаційного суспільства // Зб. наук. праць. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних

відносин НАН України, 2006. - Вип. 30. - С.56-63.

6. Додонов О.Г. Інформаційна політика в Україні: стратегія розвитку.// Інформація, аналіз, прогноз - стратегічні важелі ефективного державного управління : Мат. Всеукр. Наук.- практ. Конференція - К., УкрІНТЕІ, 2007, С.24-29

7. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. - М.: ГУ ВШЭ, 2002. - 608 с.

8. Попов В. М., Маршавин Р. А. Глобальный бизнес и информационные технологии. - М.: Финансы и статистика, 2008. - 272 с.

РЕЗЮМЕ

В статті проаналізовано об'єктивну закономірність інформатизації суспільства, розкрито сутність традиційних і нетрадиційних підходів до інформатизації. Досліджено ряд проблем, з якими сьогодні зіштовхнеться суспільство у зв'язку з розвитком глобальної мережи Інтернет.

РЕЗЮМЕ

В статьи проанализированы объективную закономерность информатизации общества, раскрыта сущность традиционных и нетрадиционных подходов к информатизации. Исследован ряд проблем, с которыми сегодня столкнет общество в связи с развитием глобальной мережи Интернет.

SUMMARY

The article stresses on the analysis of objective law informatization of society. Also shortly and comprehensively clears up the content of traditional and nonconventional informatization approaches. The main problems that society will be faced with during the development of global network have been explored.

РАЗВИТИЕ ИНФРАСТРУКТУРЫ ФОНДОВОГО РЫНКА СТРАН-УЧАСТНИЦ АЦДЕ Литовченко М.С., аспирант кафедры «Международная экономика», ДонНУ

Фондовый рынок любого государства, позволяющий распределять финансовые потоки между участниками экономических отношений, требует усовершенствования технического обеспечения работы на рынке ценных бумаг. Профессиональными участниками для оптимизации и повышения эффективности их деятельности создаются депозитарий, биржа, и расчетная структура.

Мировой опыт доказал, что эти структурные элементы фондового рынка будут эффективными тогда и только тогда, когда они будут отражать и реализовывать потребности профессиональных участников.

Постановка проблемы: в процессе становления рыночной экономики и развития фондовых рынков государств СНГ крайне необходимо формирование единого депозитария, отвечающего мировым стандартам. Это один из шагов на пути создания конкурентоспособного фондового рынка, позволяющего привлекать национальные и иностранные инвестиции в экономику государства посредством размещении и продажи ценных бумаг отечественных предприятий.

В Украине вопросы о значении Центрального депозитария обсуждаются всеми уровнями власти, разработкой законодательства в области управления национальным депозитарием занимается Государственная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку. Являясь участников Ассоциации центральных депозитариев Евразии, Украина участвует в конференциях организации для привлечения мирового опыта и создания благоприятной почвы для сотрудничества с мировыми фондовыми рынками.

Изучением вопросов о функционировании депозитарной системы занимаются: Государственная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку как орган управления и контроля на фондовом рынке, Профессиональная Ассоциация регистраторов и депозитариев как добровольна негосударственная некоммерческая организация, занимающаяся разработкой и внедрением единых технологических стандартов, норм, требований, а также кодексов и правил этичного и профессионального поведения на фондовом рынке.

Изучением данных вопросов занимаются такие российские и украинские ученные, как Б.В. Губский, Б.Данилишин, С.Дубинин, Ю.М. Лысенков, Я.Миркин, А.Н. Мозговой, В.Е. Новицкий, Б.Рубцов.

Актуальность темы: в условиях интернационализации хозяйственной жизни и стремления Украины стать членом Всемирной торговой организации, членом ЕС особенно актуальным является создание и развитие единого Центрального депозитария, являющегося одним из

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций