Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 76

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

Если у потенциального инвестора отсутствует право собственности / аренды на земельный участок под предполагаемое строительство, то для его получения необходимы такие документы:

- заключение местного управления градостроительства и архитектуры о возможности закрепления конкретного земельного участка;

- выписка из БТИ, если земельный участок приобретается (арендуется) вместе со строением на его территории;

- условия отвода земельного участка, выдаваемые местным управлением по земельным ресурсам;

- справка из местной налоговой инспекции об отсутствии задолженности перед бюджетом по налогу на землю по приобретаемому (арендуемому) участку.

Проведенный анализ законодательства, регламентирующего процедуры, необходимые для приобретения готовых объектов / осуществления нового строительства любым пожелавшим этого инвестором с позиций инвестиционного климата региона, свидетельствует о следующем:

- необходим достаточно длительный период времени на полное прохождение всех соответствующих процедур, при этом в нормативных актах регламентируются сроки лишь по незначительной части из этих процедур;

- отсутствует четкая регламентация критериев принятия решения органами власти, уполномоченными по той или иной процедуре (разрешительному документу), что свидетельствует о полной непрозрачности таких решений;

- прохождение требуемого для получения разрешения перечня процедур требует контактов с большим количеством представителей разных официальных учреждений, что многократно усложняет весь процесс и приводит к нестыковкам и противоречиям между решениями этих учреждений.

В связи с этим, мы считаем целесообразным в дополнение к срокам процедур регистрации ввести еще один показатель -вероятность отказа потенциальному заявителю. В принципах оценки МБРР такой показатель отсутствует, в то же время он очень актуален для существующих условий инвестирования в реальный сектор экономики Украины.

СПИСОК ИСТОЧНИКОВ:

1. Закон Украины «О государственной экспертизе документации на отвод земли». //www.rada.gov.ua.

2. Закон Украины «О землеустройстве». //www.rada.gov.ua.

3. Закон  Украины  «О  планировании  и  застройке территории».   Ст.25.   «Осуществление  комплексной застройки территории». //http://sevinvest.gov.ua.

4. Порядок выдачи разрешения на осуществление строительства (№273 от 15.12.2000) //www.rada.gov.ua.

5. Материалы сайта МБРР. // www.worldbank.com

6. Материалы Центра им. Леонтьева в С.-Петербурге. //http://leontief.ru.

РЕЗЮМЕ

В статье проанализировано методики оценки инвестиционной привлекательности регионов и возможности применения перечисленных допущений по отношению к организационно-правовой среде Украины. Определено, что целесообразно для оценки инвестиционного климата региона, анализировать степень доступности информации об условиях инвестирования по характеристикам, указанным в отчете центра им. В.Леонтьева. SUMMARY

In article it is analysed techniques of an estimation of investment appeal of regions and possibility of application of the listed assumptions in relation to the organizational-legal environment of Ukraine. It is defined, that is expedient for an estimation of an investment climate of region, to analyze degree of availability of the information on conditions of investment on the characteristics specified in the report of the centre of V.Leonteva.

РЕЗЮМЕ

У статті проаналізовано методики оцінки інвестиційної привабливості регіонів і можливості застосування перерахованих допущень стосовно організаційно-правового середовища України. Визначено, що доцільно для оцінки інвестиційного клімату регіону, аналізувати ступінь доступності інформації про умови інвестування за характеристиками, зазначеними у звіті центра ім. В.Леонтьева.

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010 ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА КРАЇНИ: СУНТІСТЬ, КРИТЕРІЇ ТА СКЛАДОВІ Горбатюк А.В., аспірант, Національний університет Державної податкової служби України

Постановка проблеми. Кризовий стан сучасної ринкової економіки України обумовлює необхідність активізації механізмів запобігання її економічної небезпеки. У зв'язку з цим набуває особливої актуальності теоретико-методологічне дослідження сутності, критеріїв і складових економічної безпеки.

Економічна безпека явище складне. Вона проявляється у багатьох аспектах, а само:

- по-перше, її можна розглядати з точки зору чинників, що впливають на стабільність національної економіки та політичну незалежність країни;

- по-друге, можна аналізувати різні рівні економічної безпеки - рівень держави, рівень регіонів, рівень підприємств;

- по третє, предметом дослідження можуть бути галузеві аспекти економічної безпеки (продовольча безпека, екологічна безпека тощо);

- по-четверте, окремим аспектом аналізу економічної безпеки може бути інституціонально-правовий аспект;

- по-п'яте, можна виділити окремі напрямки або цілісні механізми запобігання певних прояв загрози економічної безпеки.

- по-шосте актуальним є дослідження впливу тіньової економіки на економічну безпеку країни.

Як видно, перелік аспектів проблеми економічної безпеки можна подовжити й виділити інші з них. У нашому дослідженні ми розглянемо загально методологічні проблеми щодо сутності, складових і критеріїв економічної безпеки, без чого розв'язати проблему управління механізмом забезпечення економічної безпеки неможливо.

Аналіз останніх публікацій. Актуальність проблеми економічної безпеки обумовила активну дослідницьку роботу науковців і спеціалістів з цієї галузі науки, до широкого обговорення її в науковій літературі. В одній із наших наукових статей [1] ми наголошували на тому, що одним з перших системних досліджень проблеми економічної безпеки стала колективна монографія донецьких вчених «Соціальна політика та економічна безпека» [2]. В ній розглянуто широкий спектр проблем економічної безпеки. Окрім дослідження механізмів забезпечення економічної безпеки на рівні країни й економічна безпеки на рівні підприємства, аналізу механізмів державного забезпечення економічної безпеки, соціальних аспектів економічної безпеки, деякі автори зосереджують увагу на розкриття існуючих і формування сучасних концептуальних засад теорії економічної безпеки.

Серед вчених, у працях яких відбито загально методологічні концептуальні проблеми національної безпеки й економічної політики держави, можна назвати М.Фоміну [2, с.124-133] і О.Головінова [3, с.62-69]. Багато наукових праць присвячено окремим аспектам дослідження проблеми економічної безпеки, як то: продовольча безпека [4, с.292-296], логістичне забезпечення економічної безпеки [5, с.3-8], нормативно-правові основи безпеки, що відбиті у Законі України «Про основи національної безпеки України» [6] тощо.

Ми вже підкреслювали, що за останні декілька років найбільш змістовним і системним дослідженням проблеми економічної безпеки, на наш погляд, є я збірка матеріалів міжнародної науково-практичної конференції Полтавського університету споживчої кооперації у травні 2009 року. В ній комплексно аналізується економічна безпека: її сутність, складові економічної безпеки, інституціональні аспекти, управління безпекою, екологічні й інвестиційно-інноваційні, безпека країни, підприємства, тощо [7]. Проте, завжди залишається поле проблем, які потребують подальшого осмислення, чіткого визначення й систематизації Йдеться про комплексне дослідження методологічного аспекту економічної безпеки, що й є предметом нашого наукового інтересу у даній статті.

Виділення невирішених проблем і ціль дослідження. Щодо економічної безпеки як категорії економічної науки, в якій (в категорії) переплетені майже всі механізми функціонування національної економіки, то даний аспект означеної проблеми вельми слабо відбитий у сучасній науковій літературі. На наш погляд, без чіткого визначенні загальнометодологічних проблем економічної безпеки неможливо розв'язати проблему механізму її забезпечення.

В «Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки)» підкреслено, що «до останнього часу в Україні не створено цілісної системи організації економічної безпеки держави» [8, с.350]. Отже відсутність системи організації захисту національної економіки, а також відсутність системного наукового дослідження сутності, критеріїв, складових економічної безпеки, чинників запобігання економічної небезпеки обумовлюють актуальність, доцільність і практичну значущість теми дослідження у даній статті.

Результати дослідження. Визначення сутності і соціально-економічного змісту поняття «економічна безпека» передбачає насамперед чіткість визначення понять «безпека» і «небезпека». Звернення до енциклопедичних видань дало підставу для висновку про відсутність трактування цих понять у виданнях радянського періоду. Так, ані в «Большой советской энциклопедии» [9], ані в «Экономической энциклопедии: Политическая экономия» [10], ані в «Советском энциклопедическом словаре» ці поняття навіть не згадуються [11] (тим більше, не йдеться там і про економічну безпеку). Відсутніми є ці поняття і у словнику іншомовних слів [12].

З ціллю з'ясування сутності означених понять, ми звернулися до «Толкового словаря живого великорусского языка» Володимира Даля, де знайшли визначення слів «безопасный» і «опасать». «Безопасный - неопасный, неугрожающий, не могущий причинить зла или вреда; безвредный, сохранный, верный, надежный. Безопасность - отсутствие опасности, сохранность, надежность...» [13]. «Опасать -предостерегать, внушать опасенье, осторожность...» [14]. З цих визначень витікає, що безпека - це стан захищеності когось або чогось. І навпаки, небезпека - це стан загрози будь-кому або будь-чому.

Дані поняття узгоджуються з певними словами, що відповідають на питання «кого?, або «чия?», чого?» (безпека /небезпека людини, безпека/небезпека праці, безпека/небезпека товару, безпека/небезпека підприємства, тощо). Окрім того, дані поняття узгоджуються зі словами, що відповідають на питання «яка?» - (економічна безпека/небезпека, екологічна безпека/небезпека; військова безпека/небезпека тощо).

Зрозуміло, що у нашому дослідженні ми зосереджуємося на визначенні сутності понять «економічна безпека/небезпека». Зауважимо, що актуальність дослідження цих понять і відповідно стану економічної безпеки/небезпеки виникла у зв'язку з загостренням проблеми економічної небезпеки після кризи й розпаду радянської системи. Можна сказати, що одним з перших українських вчених, хто поставив цю проблему, став широко відомий український професор С.В.Мочерний. Слід зазначити, що навіть і в його наукових працях не одразу з'явилась категорія «економічна безпека», про що свідчить її відсутність у «Економічному словнику-довіднику», що виходив у 1995 році в київському видавництві «Femina» під загальною редакцією вченого. Відсутнім і термін «національна безпека» [15]. Але минуло 5 років, і в першій національній економічній енциклопедії за загальною редакцією С.В.Мочерного з'явилися поняття «безпека підприємства», «безпека продукції», «економічна безпека підприємництва», «економічна (валютно-фінансова) безпека», «економічна (науково-інформаційна) безпека», а також «національна безпека» [16, с.95, 411-415: 17, с.537-539].

Як видно з названих термінів, в економічній енциклопедії відсутніми є власно поняття «безпека» і «економічна безпека». Ці поняття зустрічаються лише в певних словосполученнях.

Аналіз визначення названих словосполучень, відбитих в енциклопедії, дає підставу для наступних висновків щодо методологічної непослідовності розкриття категорії «економічна безпека»:

1. Загальний зміст поняття «безпека» відбиває стан захищеності важливих інтересів певних суб'єктів та їх здатність протистояти загрозам і реалізувати власні цілі. «Безпека підприємства - стан захищеності життєво важливих інтересів підприємства, компанії від мафіозно-тіньових структур, нечесної конкуренції, некомпетентних рішень, недосконалих законів, а також здатність протистояти цим загрозам і реалізувати внутрішні цілі» [16, с.95];

- по-друге, економічна безпека асоціюється лише з рівнем підприємства і компанії, тобто з мікрорівнем, або з рівнем об'єкту безпеки, наприклад, «безпека продукції» (інших словосполучень немає. Відсутні поняття «економічна безпека регіону», «економічна безпека країни».) Тобто не досліджується макроекономічний рівень економічної безпеки як такий. Щоправда, коли розкривається сутність економічної валютно-фінансової й науково-інформаційної безпеки, йдеться про рівень держави;

© Горбатюк А.В., 201- по-третє, авторами енциклопедії не досліджується також і галузевий рівень економічної безпеки (наприклад, економічна безпека паливно-металургійної галузі, економічна безпека нафтохімічної галузі і т.ін.);

- по-четверте, поняття «економічна безпека» асоціюється авторами енциклопедії лише з валютно-фінансовою і науково-інформаційною безпекою. «Економічна (валютно-фінансова) безпека - незалежність держави від інших держав та міжнародних фінансово-кредитних організацій щодо забезпечення народного господарства необхідними валютно-фінансовими ресурсами і недопущення надмірного розширення тіньового сектора економіки, відпливу національного капіталу, а також значних фінансових диспропорцій, що загрожують нестабільністю валютно-фінансовій сфері, підривом інвестиційного клімату». «Економічна (науково-інформаційна) безпека - наявність економічного суверенітету держави у сфері науки та інформаційного простору» [16, с.414]. На наш погляд, обмежувати дослідження економічної безпеки лише валютно-фінансовою та науково-інформаційною сферами нелогічно. Адже ж можна виділити ще й «економічну (військову) безпеку», «економічну (ресурсну) безпеку» (яку, до речі, можна деталізувати за різними об'єктами ресурсів -фінансові, трудові, сировинні, угрупувати їх за критеріями «матеріальні, особові й духовні») тощо.

В нашому дослідженні ми зосередимо увагу на економічній безпеці держави (тобто на економічні безпеці на макроекономічному рівні). В економічні літературі є різні підходи до визначення цієї категорії. Так, О.Судакова при дослідженні логістизації як засобу забезпечення економічної безпеки підприємства акцентує увагу на захисті підприємства від низки ризиків і підкреслює, що саме від економічної безпеки підприємства залежить економічна безпека країни в цілому [5, с.4]. З цим можна погодитись, але тільки в сенсі того, що підприємство -первинна структурна ланка економіки, і все, що забезпечує його (підприємства) економічну безпеку, забезпечує й безпеку країни в цілому.

Аналогічно підходить до аналізу економічної безпеки держави й колектив авторів монографії «Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення» - Г.Козаченко, В.Пономарьов, О.Ляшенко. Вони пишуть: «. економічні процеси, що відбуваються в державі, перш за все розглядаються на рівні підприємства. Це стосується і проблеми безпеки в економічній сфері, від якої залежать усі інші складові національної безпеки: соціально-політична, інформаційна, екологічна [18, с.179].

Щодо сутності економічної безпеки, то часто її пов'язують з рівнем захищеності інтересів, рівнем реалізації потреб, рівнем соціального, політичного та іншого існування, з рівнем прогресивного розвитку тощо. Наприклад, у науковій праці «Основы экономической безопасности (государство, регион, предприятие, личность)» підкреслено, що безпека у загальному розумінні - «стан захищеності найбільш важливих інтересів особистості, суспільства та держави від загроз» [19, с.17].

Російський вчений О.Грунін вважає, що економічна безпека обумовлює можливість задовольнити усю сукупність реальних економічних потреб суспільства, забезпечує незалежність країни, її сталий розвиток, прогрес продуктивних сил і на такому підґрунті - гідне місце у світовому господарстві, що захищає державу від внутрішніх і зовнішніх загроз [20].

Якщо йдеться про державний рівень економічної безпеки, то, по зауваженню Л.Бендікова, це такий «стан економіки, що забезпечує достатній рівень соціального, політичного і оборонного існування, прогресивний розвиток держави, невразливість й незалежність її економічних інтересів по відношенню до будь-яких внутрішніх і зовнішніх загроз та впливів» [21, с. 15].

Таким чином, можна зробити висновок щодо вкрай обмеженого поля дослідництва категорії «економічна безпека», отже щодо необхідності подальшого методологічного обґрунтування її сутності, критеріїв і складових, а також щодо упорядкування ієрархії основних понять відносно різних рівнів прояву і різних суб'єктно-об'єктних відносин, пов'язаних з поняттями «безпека» як така і «економічна безпека» зокрема.

З наведених визначень понять, що досліджуються, можна зробити висновок щодо ієрархії основних понять «безпеки» на різних її рівнях. Безпеку можна розглядати на рівні людства - тобто глобальну безпеку у всіх формах її прояву (воєнно-політичну, економічну, екологічну тощо). Другий рівень її дослідження - міжнародна безпека Третій рівень - національна безпека, тобто безпека окремої країни. Може йтися також про безпеку на рівні регіону, а також про безпеку на рівні підприємства (і навіть окремого товару і дії). Щодо доцільності й практичної значущості дослідження безпеки окремих товарів, то саме життя підказує правомірність і актуальність такого дослідження: нещодавно було страчено керівників китайських фірм, що виробляли продукти дитячого споживання, у які додали надмірну кількість мелатоніну, наслідком чого була смерть дітей. Отже безпека продукту - це реальна категорія, що має практичне значення на рівні людського життя.

Оскільки безпека як така має різні форми прояву, остільки слід досліджувати її комплексно. Але зауважимо, що різні форми безпеки можуть бути предметом дослідження різних наук. наприклад, військову безпеку досліджують військові науки (що не заважає їм аналізувати економічний аспект військової безпеки). Економічну безпеку як форму прояву безпеки як такої досліджують економічні науки. Саме така форма безпеки є предметом нашого дослідження. До того ж, рівнем дослідження є національна економіка. Наше авторське визначення сутності економічної безпеки як категорії національної економіки наступне. Економічна безпека - це такий рівень захищеності національної економіки, який забезпечує збереження цілісності, економічної і політичної незалежності країни, створення умов її соціально-економічного зростання й розвитку підприємств, а також забезпечує реалізацію дійних потреб громадян відповідно стану розвитку економіки країни.

Економічна безпека - явище багатогранне. Вона визначається багатьма чинниками (внутрішніми й зовнішніми), має власні складові і критерії відповідності. Очевидно, що останні мають бути пов'язаними зі сталим розвитком країни й підвищенням рівня задоволення потреб громадян до абсолютних (світових) її показників. Але це потребує окремого дослідження й аргументації.

Висновки. Дослідження методологічного аспекту економічної безпеки доводить, що в умовах ринкових відносин загострюється питання запобігання економічної небезпеки країни. А відтак, забезпечення економічної безпеки стає одним із стратегічних завдань економічної політики держави.

Економічна безпека як категорія економічної науки відбиває складну систему економічних (і навіть правових, адміністративних і політичних) відносин на різних рівнях суспільного виробництва - на рівні мікро- і макроекономіки. Вона передбачає аналіз економічного стану підприємств, галузей, регіонів і країни в цілому, тобто її слід розглядати у сукупності галузево-територіальних відносин.

Критеріями економічної безпеки будь-якого макро- і мікроекономічного суб'єкту є збереження цілісності, економічної і політичної незалежності країни, створення умов її соціально-економічного зростання й розвитку підприємств, а також стабільного життя людей і їх добробуту.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Горбатюк А.В. Податкове регулювання економічної безпеки: історичні витоки проблеми / Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами юго-восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов. - Севастополь - Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ, 2009. - 856 с. - С.709-712.

2. Соціальна політика та економічна безпека. Монографія /Під заг. ред. д-ра екон. наук, проф. Крихтіна Є.І. - Донецьк: Каштан, 2004. - 336 с.

3. Головінов О.М. Національна безпека і економічна політика держави //Социальная экономика: Научный журнал. - 2007. - № 3-4.

4. Малигіна В.Д., Булгакова О.В. Захист прав споживачів і безпека продовольства //Прометей: Регіональний збірник наукових праць з

економіки. - 2006. - № 1(19).

5. Судакова О. логістизація як засіб забезпечення економічної безпеки підприємства // Схід: Аналітично-інформаційний журнал. - 2008. - № 3 (87). - С. 3-8.

6. Закон України «Про основи національної безпеки України» - № 964-IV від 19 червні 2003 р. - http://www.nbuv.gov.ua

7. Економічна безпека і проблеми господарсько-політичної трансформації соціально-економічних систем: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2009. - 407 с.

8. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) „Шляхом Європейської інтеграції" /Авт. кол.: А.С.Гальчинський, В.М.Геєць, та ін. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 416 с.

9. Большая советская энциклопедия (В 30 томах) / Гл. ред.: А.М.Прохоров. Изд. 3-е. - М.: Советская энциклопедия, 1969-1978.

10. Экономическая энциклопедия: Политическая экономия (В 4-х томах) /Гл. ред. А.М.Румянцев. - М.: Советская энциклопедия, 1972-1980.

11. Советский энциклопедический словарь. Изд. 2-е /Гл. ред. А.М.Прохоров. - М.: Советская энциклопедия, 1983. - 1600 с.

12. Словник іншомовних слів: 23000 слів та термінологічних словосполучень /Уклад. Л.О.Пустовіт та ін. - К.: Довіра, 2000. - 1018 с.

13. Даль В.И.Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х омах. - М.: Рус.яз., 200. - Т.1: А-З - 2000. - 699 с. - С.69.

14. Даль В.И.Толковый словарь живого великорусского языка: В 4-х омах. - М.: Рус.яз., 200. - Т.2: И-О - 2000. - 779 с. - С.676.

15. Економічний словник-довідник: За ред.. док. екон. наук, проф.. С.В.Мочерного. - К.: Femina, 1995. - 368 с. (Nota-bene).

16. Економічна енциклопедія: У трьох томах / За ред.. док. екон. наук, проф. С.В.Мочерного. - К.: Видавничий центр «Академія». Т.1. - 864 с.

17. Економічна енциклопедія: У трьох томах / За ред.. док. екон. наук, проф. С.В.Мочерного. - К.: Видавничий центр «Академія». Т.2. - 848 с.

18. Козаченко Г.В., Пономарьов В.П., Ляшенко О.М. Економічна безпека підприємства: сутність та механізм забезпечення: Монографія. - К.:

Лібра, 2003. - 280 с.

19. Основы экономической безопасности (государство, регион, предприятие, личность) / Под ред. Е.А. Олейникова. - М., 1997. - 228 с.

20. Грунин О.А. Экономическая безопасность организации / О.А.Грунин, С.О.Грунин. - СПб.: Питер, 2002. - 257 с.

21. Бендіков Л. Економічна безпека промислового підприємства // Консультант директора. - 2000. - № 2 (110)

РЕЗЮМЕ

В статті розглядається теоретико-методологічний аспект економічної безпеки як категорії. економічної науки. З'ясуються сутність, складові і критерії економічної безпеки країни.

РЕЗЮМЕ

В статье рассматривается теоретико-методологический аспект экономической безопасности как категории экономической науки. Выясняются сущность, структура, критерии экономической безопасности государства.

SUMMARY

This article contains the analyses of theoretical methodological aspect of economic safety as economic category. Expose essence, structure, criterions state economic safety.

АНАЛИЗ ПОДХОДОВ К ФОРМАЛИЗАЦИИ ЖИЗНЕННОГО ЦИКЛА ПРЕДПРИЯТИЯ В КОНТЕКСТЕ АНТИКРИЗИСНОГО

УПРАВЛЕНИЯ

Елецких С.Я., к.э.н., доцент Донбасская государственная машиностроительная академия, г. Краматорск

Постановка проблемы. Согласно концепции жизненного цикла, развитие представляет собой схематическую последовательность состояний изменений социально-экономической системы (СЭС), разделяемых моментами трансформации в процессе изменяющихся параметров системы в заданном направлении. Процесс функционирования и развития предприятия как СЭС можно представить в виде постоянно меняющейся цепочки состояний, смена которых вызвана действием различных факторов. В свою очередь, источниками трансформации предприятия выступают параметры внешней и внутренней среды. Данные параметры сталкиваются с различными противоречиями (цели, требования, экономические показатели), поэтому главной задачей внутренней среды предприятия является снижение противоречий между скоростью изменения конкурентной среды и быстротой реакции предприятия на эти изменения. Именно это противоречие формирует проблему управления процессом развития предприятия и обуславливает актуальность данного исследования.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций