Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 87

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

3. http://www.customs.gov.ua.

РЕЗЮМЕ

Ціллю даної роботи є аналіз факторів, що впливають на мінімізацію митної вартості та визначити шляхи подолання заниження митної вартості для забезпечення повноти стягнення митних платежів до держбюджету України.

РЕЗЮМЕ

Целью данной работи являеться анализ факторов, которые влияют на минимизацию таможенной стоимости и определить пути решения занижения таможенной стоимости для осуществления полноти поступлений таможенных платежей до госбюджета Украины.

SUMMARY

The purpose of this work is an analysis of factors which influence on minimization of custom varto-sti and to define the ways of overcoming of understating of custom cost for providing of pov-note of penalty of payments in the state budget of Ukraine.

ЦИКЛІЧНІ КОЛИВАННЯ В ЕКОНОМІЦІ: ПЕРЕДУМОВИ І СУТНІСТЬ

Філатова О.М., аспірант, Національний університет Державної податкової служби України

Постановка проблеми. Актуальність дослідження передумов і сутності економічних криз обумовлена, з одного боку, об'єктивністю циклічних коливань в економіці, а з другого, - реальністю економічної кризи, що розгорнулася в світі як фінансова криза і з кінця 2008 року в Україні набула характеру системної кризи. Отже об'єктивність і реальна наявність економічних криз, їх системний характер актуалізує необхідність дослідження їх сутності, передумов і причин розвитку, механізмів запобігання, механізмів подолання (якщо не вдалося запобігти), а також соціально-економічних наслідків.

Зрозуміло, що для будь-якої країни найкращим варіантом є запобігання економічних криз. Але це не завжди залежить від самої країни. Адже ж, будучи суб'єктом в системі міжнародного розподілу праці, країни об'єктивно мають бути втягнутими у світові економічні процеси. А відтак вони відчувають циклічні коливання не тільки ендогенного, а й екзогенного характеру. Розв'язання суперечностей циклічних коливань і економічних криз як таких можливо лише на підґрунті досконалого вивчення сутності і передумов циклічних коливань.

Аналіз останніх публікацій. Проблема сутності й передумов циклічних коливань, зокрема сучасних економічних криз є предметом дослідження багатьох вчених. Останнім часом її досліджують Л.Дмитриченко, Л.Кривенко, і С.Кривенко в наукових статтях яких дано розгорнутий аналіз економічних суперечностей і передумов економічних криз [1, с.40-44; 2, с.40-42].

Проблеми сучасної світової фінансової кризи і її впливу на економіку України розглянуто науковій статті Л.Матросової [3, с.122-125.].

Оскільки економічні кризи безпосередньо впливають на систему виробничих відносин в суспільстві, остільки не залишається поза увагою вчених такий аспект економічних криз, як розвиток суперечностей на ринку праці, зокрема - суперечностей поміж трудом і капіталом, що досліджується в роботах В.Яцкова [4, с.193-196].

Відтворювальний аспект економічних криз (зокрема щодо сучасної Економічної кризи в Україні) відбито авторами М.Білопольським й В.Волошиним [5, с.15-20].

Слід зауважити, що названі роботи охоплюють найсучасніший період дослідження (2007-2009 роки), в той час як проблема сутності, історичних аспектів, механізмів реалізації антикризової політики держави залишається у полі зору вчених і практиків з того самого часу, як вона виникла, і навіть ще раніше - коли вчені стали досліджувати кон'юнктуру ринку й суперечності попиту і пропозиції. Щодо історичних аспектів досліджуваної проблеми, їх відбито у нашій статті «Антикризове регулювання економіки: історико-економічний аспект» [6, с.788-791].

Виділення невирішених проблем. Багатоаспектність проблеми циклічних коливань в економіці не означає, з одного боку, завершеності дослідження, а з другого - його системності. Завжди залишаються деякі аспекти і рівні системності викладення тієї чи іншої наукової проблеми. Не минуло це й проблеми економічних криз. Так, на сучасному етапі розвитку економічної теорії майже не розглядаються передумови, що обумовлюють кризовий стан економіки, а особливо у зв'язку з соціально-економічними суперечностями суспільства. Це обумовлює актуальність дослідження сутності і передумов сучасних циклічних коливань в національній економіці України.

Результати дослідження. Звісно, що будь-яке виробництво, як і суспільне виробництво у цілому розвивається згідно економічним законам. Одним з таких законів є закон пропорційного розвитку, який не є абсолютним законам, а діє (як майже всі економічні закони) як закон-тенденція. Тобто пропорційність досягається через певні диспропорції, які «дають сигнал» економіці про її негаразди і про суперечності в процесах суспільного відтворення. На такому підґрунті або ринок стихійно корегує основні пропорції відтворення, або (якщо ринок не здатний це зробити) держава використовує певні важелі їх (пропорцій) встановлення. Але у будь-якому разі диспропорції виникають на підґрунті об'єктивних і навіть (як довела сучасна практика) суб'єктивних чинників. Задача економічної науки дослідити їх, і систематизувати, щоб мати можливість розробити конкретний механізм запобігання негативних наслідків циклічних коливань. (зауважу, що циклічні коливання мають і деякі позитивні наслідки, але це є предметом окремого дослідження)

Слід підкреслити, що найбільш системне дослідження економічних циклів у класичному методологічному сенсі здійснив К.Маркс в «Капіталі» [7]. Але в його працях йшлося про можливість та ймовірність, про причини і наслідки криз в умовах капіталістичного господарства. У майбутньому соціалістичному (комуністичному) суспільстві, з точки зору К.Маркса, криз не буде. Вчений пояснював це планомірним характером соціалістичного виробництва, в якому суспільство буде усвідомлено встановлювати основні народногосподарські пропорції. Отже щодо капіталістичної ринкової економіки, вчений довів, її схильність до періодичних криз. Економічна криза характеризувалась як такий стан суспільного господарства, коли виробництво товарів перебільшує платоспроможний попит на них, наслідком чого більш-менш значна частина товарної маси не реалізується й зростання суспільного виробництва змінюється його спадом.

В марксистській літературі така точка зору панувала довгий час. Інші точки зору заперечувалися. І вчені, в працях яких йшлося по циклічні коливання економіки в умовах соціалістичного господарства, переслідувалися і навіть страчувалися. Яскравим прикладом того є М.Кондратьєв, який одним з перших довів об'єктивність так званих довгих хвиль в економіці. Проте впритул до розпаду Радянського Союзу й соціалістичної системи господарства, яка все-таки відчула економічні кризи, дослідники намагалися спростувати точку зору щодо об'єктивності криз в умовах ринкової (соціалістичної) економіки. Але практика довела, що криза проявляється не тільки як перебільшення пропозиції над попитом, а й як перебільшення попиту над пропозицією, тобто як криза недостатнього обсягу виробництва.

За таких обставин вченим довелося переглянути пануючу марксистську концепцію циклічних коливань і криз. Відомо, що теоретично кризи можливі в умовах простого товарного виробництва, що пов'язане з функціями грошей як засобу обігу і платіжного засобу. В умовах капіталістичного ринку абстрактна можливість криз стала реальністю. Якщо можливість криз обумовлено названими функціями грошей, то логічно припустити ймовірність економічних криз в умовах товарного виробництва на будь-якому етапі його розвитку. Отже необхідно було визнати об'єктивність економічних криз в умовах колишнього соціалізму. Можливо, вчені знайшли б ефективні механізми їх запобігання або скорішого подолання суперечностей, пов'язаних з кризами.

Звісно, що реальність криз в умовах ринкової економіки обумовлена тим, що рух товарів опосередковується грошовим обігом: Г - Т - Г (гроші - товар - гроші). Акти Г - Т і Т - Г не завжди співпадають по часу. Поміж них виникає розрив, що призводить до розриву в інших ланках відтворення й до розладу процесу реалізації в масштабах суспільства.

Окрім того, в ринкових економіках широкого розвитку набуває продаж товарів в кредит, а разом з тим розповсюджується функція грошей як платіжного засобу. За таких умов власники капіталів все більше взаємозалежать один від одного й пов'язані поміж собою ланцюгами боргових зобов'язань і вимог. Отже неплатоспроможність одних з легкістю визиває розрив усього ланцюга й масові банкрутства. Саме механізми масового банкрутства підприємств в Україні в останні роки стали, на наш погляд, «міною уповільненої дії» в розвитку сучасної системної кризи в країні.

Необхідно зауважити, що методологічні положення щодо причин і механізмів розгортання економічних криз, обґрунтовані К.Марксом, зберігаються дотепер. Це підтверджено механізмом розвитку сучасної економічної кризи. Не дивлячись на те, що вона (криза) почалася як

© Філатова О.М., 2010

636криза фінансова, пов'язана зі станом іпотечного кредитування, її механізм обумовлений саме розривом названих актів руху товарів і грошей на ринку нерухомості.

Щодо сучасних причин економічної кризи, то неможна також відхиляти Марксов висновок відносно суперечності поміж суспільним характером виробництва й приватнокапіталістичною (а зараз і колективно-капіталістичною) формою привласнення. До того ж, чим більш поширеним є суспільний розподіл праці і більш міцнішою є капіталістична форма привласнення, тим ймовірніше кризові явища в економіці.

Як зауважують вчені, в сучасній Україні відбувається системна економічна криза. Це проявляється в тому, що кризові явища спостерігаються в усіх сферах відтворення - у виробництві, в обігу, у розподілі, у споживанні. Сучасна криза розгорнулася майже по класичній схемі. Внаслідок виникнення суперечностей товарного ринку суттєво зріс банківський відсоток, скоротився комерційний кредит, що обумовило зростання попиту на гроші при значному скороченні пропозиції на них.

Але в Україні на цьому дана схема закінчує свою класичну лінію. Далі починаються особливості прояву кризи. Якщо в класичному варіанті ціни в умовах розгортання кризи починають знижуватися, то в Україні (як це не дивовижно) вони зростають. Продавці намагаються одержати прибуток, продавши одиницю товару по ціні трьох одиниць. Спрацьовує некваліфікований маркетинговий підхід - діяти в умовах ринкових відносин вітчизняні виробники і продавці ще не навчилися. Їм краще одержати прибуток з одиниці товару, продавши її по високій ціні, ніж реалізувати партію товару по зниженим цінам.

Далі (по класичній схемі) скорочення пропозиції на гроші поступово скорочує попит на товари й послуги, що обумовлює скорочення обсягів виробництва й безробіття. Багато з промислових, торговельних та банківських компаній стають банкрутами, що обумовлює процес централізації капіталу в руках невеликої кількості крупних власників крупного капіталу. В Україні ж скорочення обсягів реалізації товарів і скорочення пропозиції на гроші значно прискорює кризовий процес, суттєво поглиблює кризу. Це підтверджується фактом обвалу національної економіки в перші ж місяці розгортання кризи. За даними фахівців, в Україні порівняно з іншими країнами руйнівні наслідки сучасної економічної кризи проявляються найпотужніше. Тільки за листопад 2008 року ВВП країни знизився на 14,4%; падіння промислового виробництва зросло з 19,8% у жовтні до 28,6% у листопаді. Майже третина галузей промислового виробництва зникла. Фахівці й державні службовці підкреслюють, що такого падіння економіка України не зазнавала за всі роки незалежності. (Найбільша глибина кризи спостерігалася в 1994 році, коли промислове виробництво скоротилося на 27,3%). Що коїться в сучасній національній економіці, майже кожний український громадянин відчуває на власному досвіді. Але про глибину кризи можна тільки здогадуватися, бо вже закінчується 2009 рік, а офіційні дані за 2008 дотепер не опубліковані. До того ж фактично не прийнято бюджет на 2010 рік. Хто знає, з яким дефіцитом буде виконано поточний рік, бюджет якого було прийнято з дефіцитом у 31,1 млрд. грн., що складає 3,1 % ВВП. Реальні доходи бюджету не здатні були забезпечити так звані захищені статті. А це вже межа економічної небезпеки. Відтак перед вченими і керівниками держави стоїть проблема обґрунтування економічного механізму регулювання відтворювальних процесів у цілому і ринкових відносин зокрема.

Одним з проявів суперечностей капіталістичної ринкової економіки (йдеться про її класичний варіант, виключаючи соціально орієнтовану ринкову економіку) є суперечність поміж виробництвом і споживанням народних мас. В сучасній Україні ця суперечність не тільки має місце, але й проявляється у вельми відвертій формі: не кажучи вже про надзвичайно низький рівень оплати праці, низьку її частку в структурі собівартості продукції, заробітну плату ще й не сплачують у повному обсязі. Відомо, що заборгованість по заробітній платі в Україні сягає значних розмірів. Отже накопичення капіталу, з одного боку, не є наслідком зростання споживання трудящих, з другого боку. Механізм сучасного капіталістичного відтворення в Україні обмежує особисте споживання, ускладнює проблему реалізації товарів і послуг. Обмеженість споживання трудящих утворює перешкоджання на шляху реалізації товарів, кількість яких об'єктивно в умовах розширеного відтворення зростає. Здійснюються процеси, про які писав К.Маркс ще позаминулого століття: : «Суперечність в капіталістичному способі виробництва: робочі як покупці товару, важливі для ринку. Але капіталістичне суспільство має тенденцію обмежувати робочих мінімумом ціни як продавця свого товару - робочої сили» [7, с.356]. Маючи ціль здобути прибуток, капіталісти всебічно обмежують заробітну плату, що значно скорочує можливості збуту продукції, насамперед - предметів споживання).

Необхідно підкреслити, що в сучасній Україні існують багато механізмів, згідно яких наймані робітники одержують заробітну плату, не еквівалентну вартості робочої сили як товару, і навіть зовсім не одержують заробітну плату. Часто з найманими робітниками не укладають контрактів і вони працюють з так званим випробувальним терміном, після якого працівника просто звільняють часто без пояснення причин і без виплат за відпрацьований час. Українське законодавство має закон, що передбачає захист інтересів найманих робітників, але вони не можуть звернутися до відповідних інстанцій, оскільки, з одного боку, не мають документа про наймання на роботу, а з другого - не мають грошей для сплати судових мит і послуг адвоката. Виникає видимість того, що в суспільстві все гаразд. А між тим, відбувається жорстока експлуатація праці, відкрите й цинічне привласнення результатів чужої праці. Це лише один з прикладів обмеження споживання трудящих, що звужує ринок, ускладнює проблему реалізації і поглиблює кризовий стан економіки.

Щодо проблем заробітної плати як чинника, що обумовлює скорочення попиту й ринку, то необхідно підкреслити наступне. Одними з найважливіших елементів господарського механізму (функціонування якого або позитивно впливає на відтворювальні процеси, або, навпаки, обумовлює кризовий стан економіки) є організація і стимули. Ми цілком погоджуємося з точкою зору Л.Дмитриченко, яка вважає, що «організація й стимули посідають найсуттєвіше місце в господарському механізмі.

Щодо організації, то суперечності різних політичних сил і коаліцій на загальнодержавному рівні в Україні призвели до повного безладдя в економіці, що й обумовило посилення кризових явищ. Щодо стимулів, то ми їх пов'язуємо перш за все з заохоченням праці» [2, c.41]. Зазначимо, що в сучасній економіці суттєво підірвано економічні стимули до праці. Звичайним є механізм оплати праці, заснований на суб'єктивній оцінці результатів праці власником підприємств, що аж ніяк не може стимулювати творчу продуктивну працю.

Слід зауважити, що ігнорування матеріального інтересу в сучасній вітчизняній економіці стосується не тільки безпосередньо працівника. У матеріальному заохоченні до виробничої діяльності нуждається й підприємець. Першочергова ціль підприємницької діяльності - одержання прибутку. Але навіть при одержанні прибутку підприємець може не бути заінтересованим у подальшому виробництві. Це обумовлено багатьма чинниками, серед яких на перше місце виходить податковий чинник, механізм (і навіть вся система) оподаткування. Ми розділяємо точку зору вчених, які вважають, що саме ігнорування об'єктивного рівня оподаткування, за межами якого виробництво не має підґрунтя для подальшого розвитку (або зберігаючи таке підґрунтя шляхом приховування прибутків і несплати податків), призводить до руйнування і підприємства, і держави. Оскільки держава - не просто територія з населенням, а насамперед - це бюджет, завдяки якому держава може виконати свої економічні функції. Бо якщо немає бюджету - немає й держави.

Щодо бюджету як однієї з економічних форм прояву сутності держави, то з його станом пов'язана важлива складова сучасного механізму існування держави - її економічна (і навіть політична) безпека. Звісно, що економічна безпека держави обумовлюється її економічним підґрунтям, яким перш за все є державний бюджет. Щодо сучасного стану економічного розвитку України, відтворювальної спроможності її господарських суб'єктів і можливості накопичення бюджету, то вони, як підкреслюють вітчизняні вчені, дають підґрунтя для висновку: протягом усього періоду системних ринкових перетворень (зокрема інституціональних) в Україні не знайдено дієвих механізмів, які б ефективно впливали на розвиток її продуктивних сил. Найяскравіше це підтверджується тим, що дотепер Україна не тільки не вийшла на рівень 1991 року у виробництві ВВП, але й увійшовши у сучасну кризу, знизила досягнуті показники 2007 року. Про катастрофічний стан національної економіки йшлося у службовій записці В.Пинзеника до Кабінету Міністрів України, де зазначено, що країна знаходиться на межі економічної катастрофи. На наш погляд, причини кризи, а отже шляхи виходу з неї пов'язані з подоланням суперечностей інституціональних перетворень в економіці країни.

І все ж таки в ринковій економіці двигуном розширеного відтворення є погоня за прибутком. Але суперечності ринкової економіки народжують невідповідність поміж тенденцією ринкової економіки до безмежного розширення виробництва і обмеженістю платоспроможності народних мас (що, як ми підкреслили, є одним з прояв економічних криз). Щоправда, з розвитком продуктивних сил розмір заробітної плати збільшується. Це об'єктивний процес, який підкреслив ще А.Сміт (історичний рівень заробітної плати). Проте, фонд заробітної плати, а значить обсяг споживання, зростає абсолютно, але відносно зростання обсягів виробництва - скорочується. Одним з чинників скорочення є зростання органічної структури капіталу, наслідком чого є зростання частки постійного капіталу й скорочення частки капіталу, що змінюється (заробітноїплати). Отже в економічних кризах яскраво проявляється невідповідність поміж виробничим і споживчим секторами суспільства. В умовах ринку чим більше розвиваються продуктивні сили, тим активніше розвивається суперечність поміж його підґрунтям для споживання.

Висновки. Таким чином, економічні кризи завдають значних збитків національній економіці будь-якої держави. Отже в умовах сучасної економічної кризи наукове обґрунтування ефективного механізму реалізації антикризової політики держави є вельми актуальним і практично значущим. Але розробити такий механізм можливо лише за умов чіткого визначення сутності та причин економічних криз.

Економічні кризи обумовлені внутрішніми соціально-економічними суперечностями, що визрівають в економічних системах відповідно до законів їх розвитку. Формами прояву таких суперечностей є суперечності в системі організації відтворювальних процесів та в системі їх стимулювання. Щодо стимулювання відтворення, то йдеться і про стимули до праці безпосередньо трудящих, і про стимули до виробництва власників капіталу.

Для перших реалізація стимулів пов'язана з організацією заробітної плати та її рівнем. Для других - стимули до розширеного відтворення пов'язані, перш за все, з оподаткуванням. Отже для запобігання кризи необхідно подолати низку її соціально-економічних причин і передумов.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Кривенко Л.В., Дмитриченко Л.И., Кривенко С.В. Методология исследования экономических циклов // Вісник Тернопільського національного економічного університету. Випуск 5. - 2007. - 396 с.

2. Дмитриченко Л.І.Економічні суперечності і передумови розвитку економічних криз /Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами юго-восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов. -

Севастополь - Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ, 2009. - 856 с.

3. Матросова Л.Н. Мировой финансовый кризис и его влияние на экономику Украины // Вісник економічної науки України: Науковий

журнал. - 2009. - № 1 (15).

4. Яцков В.С. Труд и капитал: их взаимовлияние и роль в преодолении экономического кризиса в Украине в современных условиях глобализации // Вісник економічної науки України: Науковий журнал. - 2009. - № 1 (15).

5. Белопольский Н.Г, Волошин В.С. Производство, обмен, распределение и потребление в современных условиях кризиса // Вісник економічної науки України: Науковий журнал. - 2009. - № 1 (15).

6. Філатова О.М. Антикризове регулювання економіки: історико-економічний аспект / Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами юго-восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. Сборник научных трудов. -

Севастополь - Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ, 2009. - 856 с.

7. Маркс К. Капитал. - Т.ІІ. - Маркс К . и Энгельс Ф. Соч. Изд 2-е. Т.24.

РЕЗЮМЕ

В статті досліджуються методологічні аспекти сутності і передумов циклічних коливань в економіці. Доведено об'єктивність і ймовірність економічних криз в умовах ринкової економіки на будь-яких етапах її розвитку.

РЕЗЮМЕ

В статье исследуются методологические аспекты сущности и предпосылок циклических колебаний в экономике. Аргументирована объективность и вероятность экономических кризисов в условиях рыночной экономики на любых этапах ее развития.

SUMMARY

This article contains the analyses methodological aspects of economic crisis. It contain research essence and preconditions of economic cycles, objective conditions of economic crisis in market economy at any stage of it development.

МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ГАЛУЗІ

Савченко Е. О., аспірант Донецького національного університету

Постановка проблеми. Процес транснаціоналізації галузей економіки останнім часом посідає одне з провідних місць. Частка ТНК у світовому промисловому виробництві становить приблизно 50%, близько 70% його вільних валютних та ліквідних коштів. Тому постає проблема за якими методами проводити оцінку потенціалу транснаціоналізації галузей національних економік.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Транснаціональні корпорації є об'єктом досліджень багатьох вчених. Можна виділити деяких українських та російських вчених таких, як Рокоча В., Плотніков, Новіцький В., Зименков Р., Лук'яненко Д. Г. , Поручник А. М., Антонюк Л. Л., Руденко Л.В., Остапович А. З., Рогач О., Шнирков О., Мовсесян А., Білошапка В., Орехова Т., іноземних вчених Berman J., Rugman A., Hirsh S., Bucley P., Casson M., Parker B. Дослідження проводились стосовно визначення проблем виникнення ТНК, місцю та ролі ТНК у структурі сучасного світового господарства, процесів злиття та поглинання, інвестиційної діяльності ТНК, конкурентних переваг та інше. Але у сучасних умовах постає ще один важливий напрямок досліджень - процеси транснаціоналізації окремих галузей національних економік.

Метою роботи є побудова та обґрунтування математичної моделі оцінки потенціалу транснаціоналізації галузі

Виклад основного матеріалу. Транснаціоналізація виробництва є природно-історичним продуктом розвитку ринкової системи і механізму конкуренції. Технічні можливості й економічні інтереси виділили дану форму виробництва зі всієї економічної системи.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций