Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций - страница 93

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 

а 500 ооо

а ооо ооо

1995 1996 1997 1993 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 200S 2009 н Корпоративні облігації Об'єм                         ^^^ш Корпоративні кредити Об'єм -Корпоративні облiran.il Кількість -Корпоративні кредити Кількість

о

Роки

Згідно даних Dealogic http://www.dealogic.com/

Рис.1. Об'єм та кількість виданих кредитів та випущених облігацій у 1995-2009 роках

Очікується, що зміниться і модель поведінки фінансових структур. На думку експерта PwC Гордона Латіміра, на них буде покладена значна відповідальність за проведення фінансового аналізу, необхідного для забезпечення якості кредитного портфеля. Підсилиться як внутрішній контроль, так і контроль з боку держави. Як наслідок, банкам доведеться стримати подальший розвиток - активність і масштаб банківської системи зменшаться.

Нарешті, банкам розвинених західних країн доведеться зіткнутися з посиленням податкового навантаження, як стверджують експерти PwC. Зараз уряди багатьох країн як можуть підтримують фінансовий сектор, надаючи кошти і різні пільги. Однак економічний спад і зниження вартості активів незабаром виснажать бюджет, і виникне необхідність розширення джерел податкових надходжень. Найбільш сильно цей тиск буде відчуватися в США, Великобританії, Іспанії та Ірландії, де фінансові інститути відіграють провідну роль в економіці, споживча заборгованість найвища, а падіння цін на житло найбільше.

Очікується, що також важливим елементом майбутнього світового ринку стануть фінансові інструменти ісламської фінансової системи. Так, у травні 2009 року рейтингове агентство S & P відзначило, що, незважаючи на 50%-ве падіння світового випуску ісламських фінансових паперів «сукук» (цінний папір, який відповідає законам шаріату, згідно яких заборонено нараховувати та виплачувати відсотки) в 2008 році, ринок ісламських фінансових інструментів має швидко відновитися. Падіння ринку було пов'язано, серед іншого, із заявою групи ісламських вчених у лютому 2009 року, що абсолютна більшість цих паперів не відповідає нормам шаріату. А до думки мусульманських лідерів на Сході прислухаються. [ ]

Ринок сукук закрився близько року тому навіть для своїх, близькосхідних емітентів. Причиною тому стала фінансова криза, яка однаково вплинула як на традиційні ринки позикового капіталу, так і на специфічний сегмент ісламських облігацій. Основний фактор інтересу з боку європейських емітентів досить прозорий - на Близькому Сході знаходяться величезні джерела фінансування.

А з боку ісламських інвесторів є інтерес зайти в папери. Основна відмінність сукук від бондів у традиційному розумінні - те, що дохід за сукук для інвестора не гарантований, і залежить від результатів бізнесу емітента. Обов'язковою є участь інвесторів у капіталі емітента. Тобто, якщо на залучені кошти купується якесь обладнання, то кожен з інвесторів володіє частиною цього обладнання, і шаріатські ради, які діють практично при кожній великій компанії або банку, що працює на цьому ринку, стежать, щоб це володіння не було формальним.

У 2006-2007 роках було дуже багато таких випусків, коли власникам сукук гарантувався дохід, що суперечило правилам шаріату. Часто бувало так, що спочатку вводився суто ісламський інструмент, а потім на його основі винаходився псевдоісламскій інструмент, який формально його підміняв. Практично всі інструменти мали такі «аналоги». Сприяло цьому, по суті, порушенню те, що в системі ісламських фінансів поки відсутня єдина регуляторна база, і кожна шаріатська рада може на свій розсуд оцінювати і трактувати, наскільки той чи інший інструмент відповідає ісламським фінансовим традиціям. У листопаді 2008 року було винесено досить суворий вердикт такій практиці «підміни сутності», і зараз тенденція така, що шаріатські ради будуть набагато суворіше підходити до оцінки ісламських фінансових інструментів. Це дещо звузить ринок, однак допоможе не відлякати тих інвесторів та емітентів, які орієнтуються на виключно ісламські канони. З іншого боку, таке, більш жорстке ставлення до оцінки, є додатковою гарантією і для інвестора і для емітента, оскільки в разі, якщо шаріатська рада вже в процесі підготовки до випуску прийме рішення про невідповідність інструменту ісламським канонам, то випуск може бути анульований. [ ]

1 Latimir G. The Day After Tomorrow. [Електронний ресурс] / Gordon Latimir // PriceWaterhouseCoopers. - 2009. - Режим доступу: http://www.pwc.com/ru RU/ru/press-releases/pdf/pwc the day after tomorrow.pdf

2 Ларькин Э. «Дочка» ВТБ ищет деньги в Персидском заливе. [Електронний ресурс] / Ларькін Едуард // Інтернет-ресурс "Slon.Ru". - 2009. -Режим доступу: http://slon.ru/articles/146341/

Гайнуллин Р. На Ближнем Востоке находится огромный источник фондирования. [Електронний ресурс] / Ринат Гайнуллін // Інтернет-ресурс "Slon.ru". - 2009. - Режим доступу: http://slon.ru/articles/63889/

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010 Висновки

Криза світових ринків фінансового капіталу спричинила суттєве зменшення як розмірів глобального ринку в цілому, так і його структурних елементів. Причому, чим більш розвинутий був ринок, тим більш суттєві наслідки мала криза. Крім того, кризи призвела також до змін структури цих ринків. Якщо раніше основним елементом було корпоративне кредитування, то зараз набирають вагу корпоративні облігації.

Після завершення кризи першими почнуть відновлюватися ринки країн, що розвиваються. Очікується, що саме вони в майбутньому займуть провідну ролі у світових фінансах. В першу чергу це стосується таких країн як Китай, Індія, Бразилія. Крім того, важливим елементом світових ринків фінансового капіталу стануть ісламські фінансові інструменти, підкріплені величезними запасами нафтодоларів.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ:

1. Гайнуллин Р. На Ближнем Востоке находится огромный источник фондирования. [Електронний ресурс] / Ринат Гайнуллін // Інтернет-ресурс "Slon.ru". - 2009. - Режим доступу: http://slon.ru/articles/63889/

2. Дорошенко І.. Глобальна світова фінансова криза та її вплив на розвиток економіки України. [Електронний ресурс] / І.Дорошенко // Проблеми системного підходу в економіці. - 2008. - №3. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2008-3/Doroshenko_308.htm

3. Ларькин Э. «Дочка» ВТБ ищет деньги в Персидском заливе. [Електронний ресурс] / Ларькін Едуард // Інтернет-ресурс "Slon.Ru". -2009. - Режим доступу: http://slon.ru/articles/146341/

4. Avinash Persaud. The financial crisis may hasten European integration but slow global banking. [Електронний ресурс] / Avinash Persaud // Інтернет-ресурс Voxeu. - 2008. - Режим доступу - http://www.voxeu.org/index.php?q=node/2070

5. Global Capital Markets: Entering a new era. [Електронний ресурс] / McKinsey Global Institute. - 2009. - Режим доступу: http://www.mckinsey.com/mgi^publications/gcm_sixth_annual_report/executive_summary.asp

6. Latimir G. The Day After Tomorrow. [Електронний ресурс] / Gordon Latimir // PriceWaterhouseCoopers. - 2009. - Режим доступу: http://www.pwc.com/ru RU/ru/press-releases/pdf/pwc the day after tomorrow.pdf

РЕЗЮМЕ

В статті досліджено сучасний стан світового ринку фінансового капіталу і його розвиток в останні роки. Визначено наслідки фінансової кризи на ринку фінансових активів в цілому та ринку боргових інструментів зокрема. Також досліджено перспективи майбутнього ринків фінансового капіталу та визначено суттєві зміни, що їх очікують. В статті розглядаються перспективи розвитку ринку ісламських фінансових інструментів, а також розвиток ринків країн, що розвиваються.

РЕЗЮМЕ

В статье исследовано современное состояние мирового рынка финансового капитала и его развитие в последние годы. Определены последствия кризиса на рынке финансовых активов в целом и рынка долговых инструментов в частности. Также исследованы перспективы будущего рынков финансового капитала и определены существенные изменения, которые их ожидают. В статье рассматриваются перспективы развития рынка исламских финансовых инструментов, а также развитие рынков развивающихся стран.

SUMMARY

In article the modern condition of the world market of the financial capital and its development last years is investigated. Crisis consequences in the market of financial actives as a whole and the market of debt tools in particular are defined. Also prospects of the future of the markets of the financial capital are investigated and essential changes which expect them are defined. In article prospects of development of the market of Islamic financial tools, and also development of the markets of developing countries are considered.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВЕНЧУРНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Кутрань К.В., аспірантка Донецького національного університету

Розвиток венчурного підприємництва в Україні є надзвичайно актуальним питанням з огляду на практично повну відсутність державних інвестиційних проектів. На даний час державна політика будується на пріоритетності соціальних виплат, а не системних інвестицій. Відповідно, останні роки розвиток венчурного підприємництва розвивався за своїм, відмінним від європейського, американського та навіть російського, шляхом.

Питанням дослідження сутності венчурного інвестування, оцінки його ефективності та фінансового забезпечення присвячено ряд робіт зарубіжних і вітчизняних економістів: Ф. Аугусто, М. Бажала, С. Бешелева, В. Бочарова, О. Вітіна, Л. Водачека, О. Водачкової, А. Гальчинського, В. Гейця, М. Грачова, П. Друкера, П. Завліна, Р. Кантера, Г. Краюхіної, А. Круглікова, О. Лапко, С. Майєрса, Д. Маркіса, Л. Мінделя, В. Міщенка, С. Науменкової, П. Поппеля, М. Портера, М. Савлука, І. Сало, Б. Санто, Б. Твісса, Р.Фостера, М. Хучека, У. Шарпа, Й. Шумпетера та ін. Разом з тим вивчення та аналіз опублікованих з цієї проблеми наукових праць дозволили зробити висновок про те, що питання формування концептуальних і методичних підходів до вирішення завдання розвитку венчурного інвестування в Україні недостатньо розроблені як у науковому, так і в організаційно-практичному аспектах.

Мета статті - висвітлити сучасні тенденції та особливості розвитку венчурного підприємництва в Україні.

На сьогоднішній день венчурний бізнес в Україні знаходиться на самому початку свого розвитку. Ті процеси, які відбуваються сьогодні в даному сегменті ринку в нашій країні, можна порівняти з ситуацією Європи в 70-80-х роках: з одного боку, вже існують окремі проекти, які фінансуються за новою венчурною схемою, з іншого - власне ринок венчурного бізнесу ще не сформований. Справді, більшість фахівців у сфері венчурного інвестування вважає, що на сьогодні в Україні ще не існує цілісного ринку венчурного підприємництва. Задля формування дієвого ринку венчурного підприємництва в Україні необхідно вирішити ряд складних комплексних проблем як у правовому аспекті (законодавче визначення венчурного підприємництва, його підтримка та регулювання), так і в питанні формування ефективної інфраструктури венчурного бізнесу. [ ]

Відповідно до українського законодавства венчурний фонд відноситься до інвестиційних фондів закритого типу. Структура його активів формується без значних обмежень, а вкладниками можуть бути виключно юридичні особи. Активами венчурного фонду управляє компанія з управління активами (управляюча компанія), а відповідальне збереження активів забезпечується спеціальною охоронною компанією.

Венчурним фондам заборонено залучати кошти фізичних осіб, що значно обмежує можливості інститутів спільного інвестування. Враховуючи недостатню обізнаність населення щодо принципів функціонування фінансових інструментів, таке обмеження, можливо, нині є виправданим. Але рано чи пізно повинні бути внесені відповідні зміни в цей закон і венчурні фонди мають стати доступними також для фізичних осіб, що, у свою чергу, значно розширить «аудиторію» венчурного інвестування [ ].

Венчурний фонд, за великим рахунком, - посередник між певними інвесторами закордоном і підприємством в Україні, в яке потім інвестують гроші фонди. У цьому полягає одна із самих принципових особливостей венчурного інвестування. З одного боку, венчурний

© Кутрань К.В., 2010

Баранецький І. Сучасні проблеми розвитку венчурного підприємництва в Україні / І. Баранецький // Національна та міжнародна економіка, Науковий вісник Київського гуманітарного інституту. - К., 2007. - №1. - С.8-14

Шевцов А. Розвиток венчурного підприємництва в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання. [Електронний ресурс / А. Шевцов, Р. Боднарчук, О. Гриненко // Монітор НДІС. - 2009. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/Monitor/june2009/6.htm 656капіталіст самостійно приймає рішення про вибір того чи іншого об'єкта для внесення інвестицій, бере участь у роботі ради директорів і всіляко сприяє росту і розширенню бізнесу цієї компанії. А з іншого боку - остаточне рішення про внесення інвестицій в той чи інший проект, як правило, приймає інвестиційний комітет, що представляє інтереси інвесторів. У результаті отриманий венчурним фондом прибуток ділиться між інвесторами і венчурним капіталістом.

Особливість венчурного інвестування в тому, що воно, як правило, здійснюється без надання будь-якої застави. Інвестиції направляються або в акціонерний капітал (купівля пакету акцій), або надаються у формі інвестиційного кредиту, зазвичай середньострокового, за західними мірками, - на строк від 3 до 7 років. На практиці найчастіше зустрічається комбінована форма венчурного інвестування, при якій одна частина коштів вноситься в акціонерний капітал, інша - надається у формі інвестиційного кредиту. Також існує особливість, яку підтверджують майже всі венчурні фонди в Україні, - венчурний інвестор, як правило, не прагне придбати контрольний пакет акцій компанії (принаймні, при первинному інвестуванні). Купуючи пакет акцій або частку, меншу, ніж контрольний пакет, інвестор розраховує, що менеджмент компанії буде використовувати його гроші для забезпечення більш динамічного розвитку свого бізнесу. Наявність контрольного пакета в менеджерів компанії розцінюється позитивно. Маючи у себе контрольний пакет, керівники підприємства зберігають всі стимули для активної участі в розвитку бізнесу. [ ]

Часто венчурний фонд пропонує продати свій пакет акцій і акції інших акціонерів стратегічному інвесторові. Практикуються схеми, коли менеджмент викуповує пакет венчурного фонду сам.

Якщо ж компанія не виправдовує очікування венчурного капіталіста, він може повністю втратити свої гроші (коли компанія оголошує себе банкрутом) або, у кращому випадку, повернути вкладені кошти, не отримавши ніякого прибутку. Обидва варіанти вважаються невдалими. Прибуток венчурного капіталіста виникає лише через 5-7 років після внесення інвестицій, коли він зуміє продати належний йому пакет акцій за ціною, яка в кілька разів перевищує первинне вкладення. Тому венчурні інвестори не зацікавлені в розподілі прибутку у вигляді дивідендів. Вони вважають за краще весь отриманий прибуток реінвестувати в бізнес.

Після завершення збору коштів венчурного фонду, власне, і починається робота з пошуку компанії, аналізу претендентів, їх оцінці та вибору. Кінцевим етапом є вхід в компанію, в яку інвестуватимуться кошти. Зазвичай інвестори, за визначенням, - люди, готові йти на ризик, іноді навіть на дуже великий. Основні джерела інформації про зростаючі компанії в Україні - преса, виставки, спеціалізовані асоціації, бюлетені і брошури, що видаються організаціями підтримки бізнесу, особисті контакти менеджерів венчурних фондів і компаній. Незалежно від орієнтації і переваг венчурних фондів загальний критерій оцінки для них - відповідь на єдине питання: чи здатна компанія (і бізнес, в якому вона знаходиться) швидко розвиватися. Фінансовий ризик венчурного інвестора може виправдати тільки адекватна винагорода, під якою розуміється повернення коштів на вкладений капітал вище середнього рівня. Однак в Україні в першу чергу дивляться на інший показник -можливе зростання продажів. [ ]

Після прийняття позитивного рішення про інвестування в компанію настає етап фактичного переказу грошових коштів на рахунок компанії, в яку інвестуються кошти, що супроводжується складанням та реєстрацією необхідних юридичних документів. В Україні це дуже затяжна і малоприємна бюрократична процедура. Як правило, уповноважений представник фонду входить до складу наглядової ради. Він змушує підприємство перед прийомом інвестиції переписати свій статут або підписати спеціальний договір акціонерів, зазначивши в ньому право фонду ветувати стратегічні питання - призначення директора, затвердження бюджету і т.д. Це, природно, дозволяє мінімізувати ризик прийняття непродуманих рішень. Для фірми венчурний фонд - не тільки джерело фінансування своїх інвестиційних проектів, але й досвідчений професійний консультант, готовий розділити з партнером весь фінансовий ризик. Представник венчурного фонду, звичайно, присутній на регулярних засіданнях ради та бере участь у розробленні стратегічних рішень. Виконавчий директор компанії звітує перед радою, як того вимагає статут. Зазвичай раз на місяць на раду директорів подаються звіти керуючих, що складаються в довільній формі. По суті, це місячні звіти про рух грошових коштів компанії. У тих фірмах, де існує ефективна система управління фінансами та звітності, рада директорів може регулярно отримувати основні фінансові звіти (баланс, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів). Присутністю представника фонду на засіданнях і контролем з його боку за фінансовим станом інвестованої компанії не обмежується участь венчурного інституту в справах цієї фірми. Приходячи в компанію, венчурний капіталіст приносить із собою найцінніші для бізнесу активи - свої ділові контакти та досвід. Він допомагає підвищити цінність компанії.

Якщо проект заробив правильно, венчурні фонди продають свій пакет стратегу. У класичному розумінні венчурний фонд кровно зацікавлений у високому котируванні акцій підприємства. Його основний дохід - курсова різниця між купівлею та продажем пакетів акцій. Однак на українському ринку ця модель не працює. Фондового ринку, по суті, немає, і розкручування акцій більшості підприємств на ПФТС (Перша Фондова Торговельна Система) - справа нереальна, ліквідність фондового ринку геть відсутня. Тому основна стратегія венчурних фондів, що інвестують в українські підприємства, проста - покупка великого пакета, активна участь в управлінні підприємством та консультуванні його вищого керівництва, збільшення вартості компанії ("вирощування" компанії) та продаж іноземному стратегу через 7-10 років.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105  106  107  108  109  110  111 


Похожие статьи

Ю В Макогон, В П Шевченко - Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций