Т В Бондаренко - Використання елементів нейро-лінгвістичного програмування у сучасних інформаційних технологіяхнавчання - страница 1

Страницы:
1 

Інформаційні технології в наукових дослідженнях і навчальному процесі : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (21-23 листоп. 2005 р.), Луганськ, 2005

критериев. Метод СГ моделирует отсутствие данных, предполагая, что вероятность отсутствия данных находится в интервале 0 - 1. То есть производится вычисление по имеющейся информации этого интервала при отсутствии данных. После этого производится СГ интервала в точку посредством использования выпуклой комбинации точек экстремумов, основываясь на информации о неполных данных.

БС - перспективный подход к моделированию процессов с неопределенностями различной природы. Они могут быть использованы как для моделирования статических, так и динамических процессов. В работе дано формальное определение понятия БС, рассмотрены общие принципы и последовательность построения БС, приведены типы их, а также рассмотрена задача обучения БС. Для каждого типа БС приведены практические примеры использования. Даны краткие описания методов, используемых для обучения БС в различных ситуациях. В дальнейшем предполагается применение БС для решения конкретных задач с использованием оригинальных методов обучения и вывода.

використання елементів нейро-лінгвістичного програмування у сучасних інформаційних технологіях

навчання

Т.В.Бондаренко

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка

Сучасний освітній процес вимагає методів навчання, які полегшують і прискорюють передачу знань студентам, активізують процес засвоєння знань, навчають прийомам самостійної роботи з навчальним матеріалом, підвищують продуктивність навчальної праці і праці викладача. З розвитком інформаційних    технологій    -    локальних    і глобальнихелектронних мереж, мультимедійних засобів навчання, стрімкої побутової комп'ютеризації - відбувається істотна зміна, як форм, так і змісту освіти. Інформаційні педагогічні технології через свою специфіку не можуть повною мірою розкрити свій навчальний потенціал в традиційній освітній системі. Тому відбувається активний процес перенацілення інформаційних педагогічних технологій на нелінійну структуризацію інформації у вигляді гіпертекстів, гіпермедіа, баз даних і знань.

Аспект переходу до інформатизації освіти був представлений в роботах О.Тихомирова [1], С.Пейперт [2], Г.Беккера [3], В.Ляудиса [4]. Теорія програмованого комп'ютерного навчання досліджена в роботах Б.Скінера [5], П.Гальперіна [6], Т.Сакамото[7].

Впровадження інформаційних технологій спрямовано на використання методик і технік, які орієнтовані на індивідуальні властивості студентів. Це дає можливість вчителю вирішити наступні питання: як керувати аудиторією, як зацікавити студента, підвищити його здібність до навчання. Одночасно у педагогіці у поєднанні з інформаційними технологіями використовуються різні психологічні підходи до навчання, засновані на організації досвіду за допомогою сенсорних каналів.

Серед таких підходів можна виділити побудову освітнього процесу із впровадження елементів нейро-лінгвістичного програмування (НЛП). Індивідуалізація процесу навчання може розглядатися з точки зору репрезентативних систем, які передбачають індивідуальні моделі сприйняття. Існує п'ять основних каналів отримання інформації або засобів сприйняття оточуючого світу. Це - зір, слух, відчуття, смак, запах. З цих п'яти можна виділити три найбільш важливих - візуальний, аудіальний, кінестетичний канали. Додавши до цього четвертий засіб - логічний або дигітальний, можна умовно розподілити людей на чотири групи: аудіали, візували, кінестетики та дигітали, що відповідає чотирьом репрезентативним системам будь-якої людини. Поняття «візуал», «аудіал» або «кінестетик»використовуються умовно, адже той або інший тип практично не існують в чистому вигляді. Мова йде лише про провідну модальність. Це важливо, тому що репрезентативні системи лежать в основі будь-якого спілкування, а процес навчання є одним з видів спілкування, взаємодії учня та викладача.

Техніки НЛП віддають перевагу навчанню за допомогою спостережень і коректуванню поведінки відповідно до того, що вже було засвоєно. Техніки і методики нейро-лінгвістичного програмування дають можливість перевести будь-який навик на рівень неусвідомленої майстерності. Процес навчання на основі сучасних інформаційних педагогічних технологій із застосуванням елементів нейро-лінгвістічного програмування характеризується здатністю програмувати думки і поведінку, поліпшенням мислення, швидкістю обробки нової інформації.

З погляду використання НЛП-технології детально розглянуті в психології і психотерапії, рекламі і бізнесі, засобах масової інформації [8; 9; 10; 11; 12]. Проте тема використання нейро-лінгвістичного програмування в сучасних інформаційних технологіях навчання практично не розглядалася. Робота одного з дослідників НЛП М.Гріндера [13] є по суті єдиною, яка докладно описує техніки нейро-лінгвістичного програмування, які направлені не лише на поліпшення успішності учня, але й на покращення взаємин в учнівському колективі.

Будь-яка інформація, що йде через нервову систему повинна спочатку транслюватися у провідну модальність пам'яті, розуміння. Коли засіб передачі інформації відправника співпадає з провідною модальністю отримувача, то учні добре запам'ятовують та засвоюють цю частину матеріалу. Коли відправник інформації переключається з провідною модальності на іншу, учень змушений перетрансльовувати інформацію у свою модальність. Період трансляції вимагає часового повтору та тестування. Задача викладача - зменшити кількість «білих плям» у засвоєнні матеріалу. Учні для запам'ятовування використовують вже названі аудіальні, візуальні чи кінестетичні ключі. Тому, якщо процес подачі інформації відбувається звикористанням усіх трьох модальностей, то учні згодом легко її відтворять.

Учні часто обирають один засіб запам'ятовування та використовують виключно його. Наприклад, читаючи лекцію, викладач встановлює ефективний контакт лише з тою частиною аудиторії, яка віддає перевагу аудіальному засобу. Інформаційні технології координують лекційний матеріал з демонстрацією графіки, малюнків, схем, відеоматеріалів, що дає можливість задіяти всі три модальності. Це допомагає розвинути вторинні модальності та дає можливість краще запам'ятати інформацію, незалежно від того, віддає студент перевагу одній якійсь модальності чи використовує всі.

З цього погляду широкої популярність у навчальному процесі набувають електронні навчальні програми, електронні підручники, електронні тестуючі програми тощо. Можливості таких програм порівнюють з діяльністю досвідченого педагога. Є.Машбіц так сформулював вимоги до електронних навчальних систем: сталість, корисність, простота, зрозумілість, погодженість, очевидність, всебачення тощо [14]. Використання елементів нейро-лінгвістичного програмування при підготовці подібного роду програм прискорює процес обробки й запам'ятовування інформації учнями. Серед таких елементів НЛП можна виділити: техніка розсіювання (техніка вставлених повідомлень), техніка метафоричного підходу, техніка «потрійної спіралі» й інші. Суть цих технік полягає у тому, що під час передачі інформації учневі відбувається безпосередня взаємодія з його підсвідомістю на дуже глибокому рівні. Так би мовити, "несвідома комунікація", яка є однією з найбільш ефективних методів впливу на свідомість людини.

Створення навчальних контролюючих програм, розробка мультимедійних лекцій, створення програм, що дозволяють автоматизувати підготовку навчального матеріалу із застосуванням технік НЛП - це не тільки новий напрям у використання комп'ютера, його аудіовізуальних можливостей та інших технічних засобів в системі освіти, це і нові підходи донавчання, підвищення якості знання. Як показали результати експериментальних досліджень, використання комп'ютерних навчальних програм, матеріал, що вивчається, з використанням технік НЛП залишається в пам'яті довше, економиться час на його вивчення. Показник засвоєння знань і методів збільшується в 2 рази.

Отже, особливої ролі набуває не тільки отримання знань, а й методологія їх засвоєння й використання. При цьому дуже важливим для викладача є вміння вірно визначити провідну репрезентативну систему учня та підібрати такі методи, які є найбільш оптимальними для даного учня або для даної групи учнів. Правильно відібрані техніки НЛП у поєднанні з інформаційними технологіями навчання сприятимуть підвищенню ефективності процесу навчання.

Література

1. Тихомиров О. Структура мыслительной деятельности человека. - М.: Знания, 1994. - 230 с.

2. Papert S. Mindstorm: Children, Computer and Powerful Ideas. -N.Y., 1980.

3. Bercer H.J. School uses of microcomputers //Education Technology, 1984. - № 3.

4. Ляудис В., Тихомиров О. Психология и практика автоматизированного обучения //Вопросы психологии. -1983. - № 6. - С.5-12.

5. Skinner B. Beyond Freedom and Dignity. - N.Y., 1972. - 152 p.

6. Гальперин П.Я. Психолого-педагогические проблемы программированного обучения на современном этапе //Материалы к Всесоюзной конференции по программированному обучению. 31 мая - 4 июня 1966 г. -М., 1966. - С. 23-29.

7. Sakamoto T. Instructional Design by COMET Method //Aspekts of Educational Technology, XIlI: Educational Technology Twenty Years On. L., 1979. - P. 14-18.

8. О'Коннор Д., Сеймор Д. Введение в нейро-лингвистическое программирование. - М.: Ювента, 2001. - 295.

9. Бэндлер Р. Используйте свой мозг для изменения. - СПб.:

Ювента, 1994. - 220 с.

10. Бендлер Р., Грюндер Дж. Из лягушек в принцы. - СПб.: Лад,

1994. - 265 с.

11. Делозье Дж.     Творчество     и     предпосылки личной гениальности. - М.: Эксмо, 2002. - 300 с.

12. Павлова М.А. Повышение грамотности на основе НЛП. -М.: Независимая фирма "Класс", 1997. - 100 с.

13. Грюндер М.    НЛП   в    педагогике.    -    М.: Институт общегуманных исследований, 2001. - 307 с.

14. Машбиц Е.И.       Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. - М.: Педагогика, 1988. - 191 с.

алгоритм и прикладной пакет для расчета цифровых мультиплексоров

В.Я.Воропаева, А.А.Козлов

Донецкий национальный технический университет

Сегодня в украинских телекоммуникационных сетях осуществляется переход от аналоговой техники систем коммутации и передачи к цифровой. В этом аспекте одной из главных проблем является оптимальное проектирование систем передачи. В цифровой технике они реализованы в виде ИКМ-каналов различных уровней иерархии и соответствующих мультиплексоров [1].

В соответствии с требованиями Международного союза электросвязи (ITU) применяются цифровые системы передачи, имеющие в основе 30-ти канальные и 24-х канальные ИКМ системы, с битовыми скоростями 2 048 Кбит/с, и 1 544 Кбит/с соответственно [2]. Это системы первого (нижнего) уровня Е1/Т1. Далее стандартизованы цифровые иерархии (европейская, американская, японская) для получения цифровых каналов передачи с более высокой битовой скоростью.

Поскольку для проектирования оптимальной цифровой системы передачи следует применять наиболее высокий уровень иерархии, при этом максимально используя имеющиеся мощности мультиплексоров и пропускные способности цифровых каналов передачи [3], то предлагается следующий

Страницы:
1 


Похожие статьи

Т В Бондаренко - Використання елементів нейро-лінгвістичного програмування у сучасних інформаційних технологіяхнавчання

Т В Бондаренко - Точечный массаж для снятия зрительного утомления

Т В Бондаренко - Художня гімнастика як засіб керування професійною працездатністюметодичні вказівки