О В Ставицький - Використання математичних та інформаційних засобів в стратегічному управлінніпідприємством - страница 1

Страницы:
1 

УДК 519.86:005.21

О.В. Ставицький А.В. Ставицкий O.Stavytskyi

Національний університет харчових технологій ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ В СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ

ПІДПРИЄМСТВОМ ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МАТЕМАТИЧЕСКИХ И ИНФОРМАЦИОННЫХ СРЕДСТВ В СТРАТЕГИЧЕСКОМ УПРАВЛЕНИИ

ПРЕДПРИЯТИЕМ SPECIAL FEATURES OF USING MATH-BASED AND INFORMATIONAL ENVIRONMENT IN STRATEGIC ENTERPRISE

MANAGEMENT

У статті вивчається можливість використання математичних моделей. Досліджуються особливості використання інформаційних технологій в стратегічному управлінні підприємством.

Ключові слова: стратегічне управління, математичне моделювання, математична модель, інформаційна система.

В статье изучается возможность использования математических моделей. Исследуются особенности использования информационных технологий в стратегическом управлении предприятием.

Ключевые слова: стратегическое управление, математическое моделирование, математическая модель, информационная система.

The article describes the possibility of mathematical models usage. The peculiarities of using informational technology in strategic enterprise management are analyzed.

© Ставицький O.B., 2011

Key words: strategic management, mathematical modeling, mathematical model, informational system.

Вступ. Необхідність у використанні стратегічного управління, як одного з найбільш ефективних і прогресивних засобів управління підприємством, зумовлюється постійним розвитком ринкових відносин, зрушеннями в економіці країни, зростаючою конкуренцією на ринку.

В Україні теорія і практика стратегічного управління ще не зайняли належного рівня. Вітчизняним підприємствам важко застосувати стратегічне управління через складні умови господарювання, брак коштів для впровадження інноваційних процесів, недосконалу конкурентну боротьбу.

Постановка завдання. В економічній науці проблема стратегічного управління є далеко не новою. В аналіз різних аспектів стратегічного управління зробили суттєвий внесок такі відомі вчені як ІЛнсофф, О.Віханський, П.Друкер, Р.Каплан, Д.Нортон, М.Портер, С.Попов, З.Шершньова, а у застосування економіко-математичних методів в процеси прийняття стратегічних рішень - В.Вітлінський, В.Вовк, В.Геєць, В.Заруба, Ю.Лисенко, Т.Клебанова, Н.Костіна, С.Рамазанов, Л.Сергеева, В.Ситник, М.Сявавко, О.Черняк, В.Юринець.

Незважаючи на особливе місце стратегічного управління у забезпеченні ефективного розвитку підприємства, дотепер залишаються невирішеними багато теоретичних, методологічних та прикладних проблем, які зумовлені передусім складністю, нестабільністю та невизначеністю внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування вітчизняних підприємств та значною складністю структури самих підприємств. Вивчення та аналіз опублікованих з цієї проблеми праць дали підстави для висновку про те, що питання застосування науково обґрунтованих методів для вирішення цілого кола задач стратегічного управління  підприємством,  серед яких найважливішими є методиекономіко-математичного моделювання, недостатньо розроблені, як у науковому, так і в практичному аспектах.

Основною метою нашого дослідження є вивчення шляхів організації інформаційного забезпечення управління діяльністю підприємств і рекомендацій щодо оптимізації стратегічного управління підприємством з використанням економіко-математичного моделювання.

Результати. Тільки чітко уявляючи місце свого підприємства на ринку, враховуючи його особливості, менеджер може вирішити такі життєво важливі питання: що необхідно зробити сьогодні для успіху завтра і яким чином цього добиватися, які перспективи має підприємство, які є можливості і як ними скористатися? Ефективне управління вимагає від керівників аналітичного, стратегічного мислення, вміння завчасно передбачити результати прийнятих стратегічних рішень

Існує тісний зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім станом ефективності діяльності підприємства - станом, що характеризує рівень отримуваного кінцевого результату і створених протягом певного періоду можливостей розвитку і занепаду. Сучасним фахівцям доводиться ретельно аналізувати зовнішнє середовище для своєчасного внесення змін до обраної політики розвитку. Вони повинні добре знати особливості діяльності свого підприємства, його сильні та слабкі сторони, щоб передбачити, які зміни можуть принести успіх. Іншими словами, стратегічне управління є основою, сучасною парадигмою для управління всім підприємством.

Особливості економіко-математичного моделювання в області стратегічного управління підприємством, в основному визначаються завданнями й функціями цього середовища в умовах ринкової економіки. Завдання стратегічного управління підприємством є багатокритеріальним, з не завжди формалізованими й із взаємопогоджуваними    критеріями.    При   їхньому   рішенні вартовраховувати дуже швидку зміну економічної ситуації на ринку, а також неповноту й неточність інформації.

У цьому випадку залишається покладатися на свій минулий досвід, на досвід інших, на прямі експерименти й на математичне моделювання. Однак досвід інших не завжди може бути перенесений в умови даної конкретної економічної ситуації, а прямий експеримент не дає можливості передбачення прямо, середньо і довгострокових наслідків прийнятих рішень. Передбачати такі наслідки можливо лише на основі концептуальних моделей розвитку економіки, що опираються на минулий досвід. У свою чергу концептуальні моделі й становлять фундамент математичних моделей.

Необхідно помітити, що розгляд досить широкого кола проблем в області керування, що вимагають математичних обчислень, у минулому гальмувалися через труднощі, пов'язаних із украй обмеженими можливостями обчислювальної техніки. Однак такі науки, як математика, статистика й електроніка спільними зусиллями розробили вдосконалені методи одержання й обробки всякого роду інформації, по суті, значно більше швидкі, чим можливості ефективного використання отриманих даних [4].

Ми живемо у вік інформатизації, тому потрібно створювати інформаційні системи і технології, для керування економічними системами. Інформатизація суспільства — закономірний процес. За умов інформатизації суспільства основним його надбанням стає інтелектуальний продукт, одержаний завдяки високим технологіям та інвестиціям у знання. Отже, необхідно переосмислити сутність управління економічними системами.

Економічні виробничі системи належать до класу кібернетичних і являють собою складні відкриті стохастичні системи із зворотними зв'язками, які функціонують та розвиваються в умовах невизначеності. Отже, стратегічне управління (планування) економічними системами —це один із складних і нелегких видів розумової праці, яка передбачає проектування бажаного майбутнього та ефективні шляхи його досягнення.

Економічні процеси з великими труднощами піддаються дослідженню вербальними методами. Прямий експеримент над ними практично неможливий. Історія методології та математичного моделювання економічних процесів підтверджує, що вона може й повинна бути інтелектуальним ядром інформаційних технологій, усього процесу інформатизації суспільства.

Моделювання — основний специфічний метод науки, що застосовується для аналізу та синтезу систем управління. Це особливий пізнавальний спосіб, коли суб'єкт замість безпосереднього досліджуваного об'єкта пізнання обирає чи створює подібний до нього допоміжний об'єкт — образ чи модель, досліджує їх, а одержані нові знання переносить на об'єкт — оригінал. Завдяки активній ролі суб'єкта сам процес моделювання має творчий характер [2].

Для аналізу й синтезу систем управління економічними системами, використовуються різноманітні економіко-математичні методи і моделі.

Світ, в якому ми живемо, надзвичайно складний. Щоб розробити його модель (образ), яка могла б бути основою для прийняття рішень, мусимо здійснювати певні спрощення, тобто реальні економіко-математичні моделі є гомоморфні, як результат спрощення та абстракції. Під спрощенням розуміють нехтування несуттєвими деталями або прийняття допущень про простіші співвідношення між параметрами процесів. При цьому враховують можливості реалізовувати економіко-математичну модель на ЕОМ. Ідеться, передусім, про використання існуючих методів та алгоритмів, можливості розробки нових методів, інформаційного забезпечення тощо.

Одночасно зауважимо, що складність економічних систем часто розглядається як обґрунтування неможливості її моделювання, вивчення засобами математичного моделювання. Але така думка в принципі помилкова. Моделювати можна об'єкти будь-якої природи, будь-якої складності. І якраз складні об'єкти являють собою найбільший інтерес для моделювання. Саме такий підхід може принести результати, котрі не можна одержати іншими способами дослідження. І хоча не можна вказати абсолютні межі формалізованості економічних процесів, завжди ще існуватимуть неформалізовані проблеми, а також ситуації, де на даному етапі розвитку науки математичне моделювання є недостатньо ефективним.

Математичне моделювання є універсальним методом наукового пізнання й управління економічними системами, процесом побудови, вивчення та застосування моделей. Воно поєднане з такими категоріями як абстракція, аналогія, гіпотеза тощо.

Математичне моделювання як методологія та інструментарій не підміняє собою ні математику, ні економічну теорію, ні жодну з економічних дисциплін і не конкурує з ними. Навпаки, важко переоцінити його синтезуючу роль. Створення та застосування тріади "модель-алгоритм-програма" неможливе без опори на різноманітні методи і підходи якісного (вербального) аналізу економічних моделей. Воно дає нові додаткові імпульси й стимули для розвитку економічної науки та її практичного використання. Нині економіко-математичні моделі "вбудовують" у структуру так званого інформаційного суспільства. Вчені та практики схиляються до думки, що основним методом дослідження систем, у тому числі соціально-економічних, є математичне моделювання.

В сучасних економічних умовах важливого значення при управлінні організацією набувають інформаційні технології, які надають організаціям засоби для забезпечення різноманітних типів зв'язків дляшвидкого збору, реєстрації та актуалізації інформації, проведення багатомірного аналізу для оброблення даних і підтримки прийняття ефективних управлінських рішень; дозволяють істотно підвищити конкурентоспроможність організації за рахунок забезпечення ефективної роботи з інформацією, а також створення гнучких механізмів роботи організації з погляду планування, оцінки і моніторингу її діяльності [6].

Аналіз стану автоматизації підприємницької діяльності в Україні показав, що рівень інформаційних технологій і систем, що використовуються вітчизняними підприємствами та організаціями є різним [5].

Це пов'язано з тим, що підприємства мають різні потреби й можливості автоматизації, а економічний сектор підприємницької діяльності інтенсивно розвивається й постійно змінюється. Разом з тим, глобалізація суспільних процесів, активна інтеграція України в світову економічну систему зумовлює необхідність використання сучасних інформаційних систем і технологій в організаціях і на підприємствах як основного фактору підвищення їх конкурентоспроможності в світовому фінансовому просторі. Отже, проблема забезпечення організацій сучасними інформаційними технологіями підтримки управлінської діяльності і впровадження сучасних інформаційних систем є актуальною.

Організації мають потребу в різних типах інформаційних систем для підтримки прийняття управлінських рішень, допомоги у виконанні функцій на всіх рівнях. Для цього більшість організацій впроваджують автоматизовані системи управління, які можна умовно поділити на системи типу Operational-level systems (системи операційного рівня), які концентрують і обробляють внутрішню інформацію, яку отримують з різних підрозділів підприємства, і системи типу Management-level systems (системи управлінського рівня), які призначені для моніторингу, контролю, допомоги в прийнятті рішень і виконанні адміністративних функцій керівниками середньої ланки підприємства. Для підтримкидіяльності вищих керівників (топ-менеджменту), деякі організації впроваджують інформаційні системи типу Knowledge-level systems (системи зберігання і оброблення знань). Для забезпечення інформаційної підтримки стратегічного управління підприємства необхідно використовувати системи типу Strategic-level systems (стратегічні системи), які мають допомогти вищим керівникам вирішувати питання стратегії та займатися довгостроковим плануванням [3]. На жаль, сьогодні серед вітчизняних підприємств стратегічні інформаційні системи не є достатньо поширеними. В той же час досвід зарубіжних організацій, що використовують стратегічні інформаційні системи (наприклад, Expert Choice, PLEXSYS, Visual IFPS/Plus, Advanced Scout) свідчить про високу ефективність таких систем [3]. Тому питання впровадження стратегічних інформаційних систем в організаціях є актуальним.

Схема функціонування інформаційної системи, у тому числі довільної системи управління, у найбільш загальному вигляді зображується як кругообіг інформації з таким ритмом, що забезпечує нормальне функціонування об'єкту. При цьому система управління видає керуючі впливи на об'єкт по каналу прямого зв'язку, результати цього впливу відображаються об'єктом управління, фіксуються й передаються в систему управління по каналу зворотного зв'язку, потім формується новий керуючий вплив, і цикл керування повторюється знову. Використання зворотного зв'язку, відоме під назвою „принцип зворотного зв'язку" - це фундаментальний принцип побудови інформаційної системи підтримки управління діяльністю організації.

Все розмаїття інформаційних систем, які мають прикладне значення, можна класифікувати за різними ознаками, основною з яких є область застосування. Число таких областей надзвичайно велике, відзначимо найважливіші: соціальні, економічні, технічні й біологічні системи. Всі вони відносяться до класів інформаційних систем, і в нихреалізуються функції керування. Керування - це зміна стану системи, що веде до досягнення поставленої мети. Цілями керування можуть бути: підтримка деякого бажаного стану (рівня) системи при дії різного роду впливів, що їх обурюють; досягнення системою деякого рівня матеріального й духовного комфорту членів суспільства й рівня стабільної забезпеченості; забезпечення такого режиму роботи промислового підприємства, при якому досягається максимум продукції, що випускається, або мінімум собівартості цієї продукції тощо. Керування також можна визначити як вибір однієї із множини можливих альтернатив управлінського рішення.

Для керованої системи необхідно знати й передбачати її поведінку при можливих різних впливах на неї, для цього необхідно мати у своєму розпорядженні модель системи. Управляючі системи прикладного плану досить складні і для забезпечення свого функціонування вимагають дотримання певних принципів. Під принципами тут розуміємо основні правила, які пропонуються до директивного виконання.

Отже, питання розроблення та впровадження інтелектуальних систем підтримки управління в практику діяльності сучасних організацій, зокрема вітчизняних, є актуальним і потребує на подальший розвиток.

Висновки. Підсумовуючи вищевикладене, зробимо висновок, що урахування специфіки діяльності підприємств, особливостей продукції та ситуації на ринку, а також використання математичних моделей з реалізацією та впровадженням їх методів в інформаційній системі та подальше її використання, дасть змогу виявити резерви зниження витрат і підвищити рівень рентабельності виробництв, що в свою чергу, сприятиме нарощуванню обсягів виробництва, розширенню асортименту та поліпшенню якості продукції, а також оцінювати позиції підприємства та його конкурентні переваги.

ЛІТЕРАТУРА

1. И. Ансофф, Макдоннел Эдвард Дж. Новая корпоративная стратегия / Пер. с англ. СПб.: ПитерКом, 1999. — 416 с.

2. В. В. Вітлінський Моделювання економіки: Навч. посібник — К.: КНЕУ, 2003.

3. Лодон Дж., Лодон К. Управление информациоными системами. 7-е изд. /Пер. с англ. под ред. Д.Р. Трутнева. - СПб.: Питер, 2005. - 912 с.

4. В.Ф. Ситник, Н.С. Орленко Імітаційне моделювання: Навч. посібник.— К.: КНЕУ, 1998.— 232 с.

5. В.Ф. Ситник Системи підтримки прийняття рішень: Навч. посіб. -К.:КНЕУ, 2004.-614 с.

6. Ю.Н. Тронин Информационные системы и технологии в бизнесе. - М.: Альфа-Пресс, 2005. - 236 с.

Страницы:
1 


Похожие статьи

О В Ставицький - Використання математичних та інформаційних засобів в стратегічному управлінніпідприємством

О В Ставицький - Особливості розвитку стратегічного управління в україні