О А Даниленко - Використання можливостей соціально відповідального бізнесу у розвитку регіонів - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 316.66:323.326

О. А. Даниленко, канд. екон. наук, доц. кафедри управління персоналом та економіки праці, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

ВИКОРИСТАННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНОГО БІЗНЕСУ У РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ

АНОТАЦІЯ. У статті дано визначення соціальних інвестицій біз­несу, як основної форми його соціальної відповідальності; запро­поновані можливі сценарії підвищення ефективності функціону­вання регіонів України через використання можливостей соціаль­ної відповідальності бізнесу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: соціальна відповідальність бізнесу, соціальні інвестиції, ефективне функціонування регіонів.

АННОТАЦИЯ. В статье дано определение социальных инвести­ций бизнеса, как основной формы его социальной ответственнос­ти; предложены возможные сценарии повышения эффективности функционирования регионов Украины через использование воз­можностей социальной ответственности бизнеса.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: социальная ответственность бизнеса, соци­альные инвестиции, эффективное функционирование регионов.

ANNOTATION. In the article defined as social investment of business as its main form of social responsibility; the possible scenarios of increase of efficiency of functioning of regions of Ukraine are offered through the use of possibilities of social responsibility of business.

KEY WORDS: social responsibility of business, social investments, effective functioning of regions.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими завданнями. Тема соціальної відпові­дальності бізнесу досить гостро стоїть у всьому світі, але особли­ву актуальність вона має в Україні, адже стає усе більш важли­вою складовою розвитку регіонів. Багато організацій, особливо зі стабільними фінансово-економічними показниками, вже беруть активну участь в економічному, соціальному і екологічному роз­витку територій своєї присутності й здійснюють зовнішні інвес­тиції у просування регіонів з метою їх стійкого розвитку.

Нині пошук нової соціальної ролі бізнесу в розвитку регіонів Україні цікавить не лише науковців, а й політиків, державних ді­ячів, громадські організації. Разом з цим, виникають проблемні питання щодо відповідності інтересів бізнесу і влади, здійснюва-

© О. А. Даниленко, 2011

472ної соціальної політики у регіонах, можливості використовувати інтереси бізнесу на благо населення.

Аналіз останніх публікацій, на які посилається автор. Ана­ліз теоретичних доробок та практики господарювання свідчить, що проблема соціальної відповідальності бізнесу в тому або ін­шому ступені була вивчена в значній кількості наукових праць зарубіжних учених. Проблема корпоративної соціальної відпові­дальності в стратегічному управлінні розглядалася в роботах Р. Аккофа, І. Ансоффа, К. Бодвела і С. Ведока, П. Друкера, Е. Фрі-мена. Такі зарубіжні вчені, як П. Ф. Кеменітч, Я. Маллінз, С. Хо-кінс, М. Еншен зв'язували соціальну відповідальність бізнесу з існуванням «соціального контракту».

Поточний і ретроспективний стан регіональних економічних систем, фінансову та інвестиційну базу розвитку соціальної від­повідальності бізнесу в регіонах та основні напрями соціально-відповідального бізнесу досліджували й російські учені: Бадма-халгаєва Л. Ц., Воєйкова М. І., Гранберг А. Г., Дружініна А. Г., Зубаревич Н. В., Іншаков О. В., Іншакова Е. І., Кабаліна В. І., Ку­дрявцева H. A., Міхєева В. А., Перекрестова Л. В., Плотіцина Л. А., Сазонова С. П., Сарно A. A., Старокожева Г. І., Татаркіна А. І., Шандірова М. О., Щербіна В. В. й ін.

В Україні теорія і практика соціальної відповідальності бізне­су, у т. ч. й у розвитку регіонів, знаходиться у стадії розвитку. Автори існуючих робіт (Грішнова О. А. та Герасименко О. О. [13], Гриненко А. М. [2], Колот А. М. [5; 13; 15], Куценко В. І. [7], На­зарова Г. В., Гончарова С. Ю. та Водницька Н. В. [9], Скуратівсь-кий В. А., Палій О. М. та Лібанова Е. М. [11], Барков В. Ю. [12], Бєляєв О. О., Диба М. І. та Кириленко В. І. [14], Лазоренко О. та Колишко Р. [10], Мурашко М. І. [8], Новікова О. Ф. [15], Шевчук П. І. [16] та ін.) переважно торкаються питань соціального парт­нерства та соціального планування, окремих аспектів й інструмен­тів формування і реалізації політики соціальної відповідальності організацій. З цієї точки зору також варті уваги публікації у спе­ціалізованій пресі менеджерів, консультантів з питань корпора­тивної соціальної відповідальності та журналістів провідних еко­номічних та Інтернет видань.

Загалом в українській економічній науці теоретичні дослі­дження щодо використання можливостей соціальної відповідаль­ності бізнесу в регіонах знаходяться у стадії становлення, хоча опосередковано такі дослідження вже ведуться (на жаль, не еко-номістами-вченими, а скоріше журналістами та представниками органів влади) у рамках діалогу між бізнесом і владою.

Формулювання мети (постановка завдання). У статті ста­виться завдання визначення можливих сценаріїв підвищення ефективності функціонування регіонів України через викорис­тання можливостей соціальної відповідальності бізнесу.

Виклад основного матеріалу. Необхідність підвищення соці­альної відповідальності бізнесу на рівні регіонів обумовлено мож­ливістю підвищення якості і рівня життя населення регіонів саме за рахунок участі бізнесу у вирішенні їх соціально-економічних проблем. Вважаємо, що найбільш вживана форма здійснення со­ціальної відповідальності бізнесу для нинішнього етапу розвитку економіки та соціальної сфери регіонів України — соціальні ін­вестиції.

За змістом соціальні інвестиції на рівні юридичної особи (ор­ганізації, бізнесу) визначаємо як матеріальні, нематеріальні (тех­нологічні, управлінські та інші ресурси — винаходи, раціоналіза­торські пропозиції, «ноу-хау», продукти ІТ тощо), а також фінансові кошти, що спрямовуються за рішенням керівництва на реалізацію стратегії соціальної відповідальності, соціальних про­грам та суспільно значимих соціальних проектів, розроблених з урахуванням інтересів основних внутрішніх і зовнішніх зацікав­лених сторін (персоналу, менеджменту організації, власників біз­несу (стейкхолдерів — авт. акціонерів), місцевих громад та дер­жави). Їх метою є досягнення внутрішніх (для організації) і зов­нішніх (для суспільства) позитивних соціальних та економічних ефектів (поточних та стратегічних).

Соціальні інвестиції бізнесу поділяються за сферами (напря­мами) на внутрішні, що спрямовані безпосередньо у бізнес-середовище й на персонал організації та зовнішні, що спрямовані у розвиток зовнішнього соціального середовища (місцевих гро­мад). Зовнішні соціальні інвестиції бізнесу на рівні регіону (тери­торії присутності організації) найчастіше здійснюються в: охоро­ну довкілля (екологію і безпеку); благоустрій і ЖКГ; соціальний захист і підтримку дітей, юнацтва, соціально залежних груп на­селення; допомогу культурі та мистецтву; підтримку науки та освіти; підтримку конфесійних заходів та організацій (релігійної діяльності); підтримку охорони здоров'я; підтримку спорту, здо­рового способу життя тощо.

Змістом же соціального інвестування бізнесу є спосіб реаліза­ції соціальної відповідальності за допомогою цільових програм, які відповідають потребам основних груп зацікавлених осіб, включаючи жителів регіону, на території якого розміщена органі­зація. Його привабливість для розвитку регіону обумовлена тим,що в стратегічній перспективі соціальні інвестиції завжди взаєм­но вигідні. Сам термін «соціальні інвестиції» передбачає, що дані вкладення окупаються, що існує деякий механізм отримання до­даткової вигоди. Так, наприклад, вкладення в екологічну безпеку виробництва, яких вимагають місцеві громади, окупаються за ра­хунок зниження професійної захворюваності, підвищення продук­тивності праці, політичної й соціальної стабільності на територіях присутності організації, зміцнення її іміджу й т. п.

Розвиток та поширення соціального інвестування пов' язане з усвідомленням того, що бізнес робить серйозний вплив на суспіль­ство, й вкладення коштів у відповідності з особистими цінностя­ми та етичними принципами опосередковано позитивно позна­читься на фінансових результатах, а зростання числа соціально-свідомих інвесторів благотворно вплине на ділову практику ор­ганізацій та оздоровлення соціального середовища на території присутності організації.

Зрозуміло, що соціальне інвестування бізнесу можливе лише за умови відповідної стратегії та політики соціальної відповідаль­ності, прийнятої в організації. За їх відсутності, соціальна відпо­відальність може проявлятися лише епізодично та за потреби за­цікавлених сторін. Загалом інтереси бізнесу до реалізації зовніш­ньої соціальної відповідальності можуть обумовлюватися наступ­ними чинниками: бажанням сформувати позитивний імідж; до­тримуватися міжнародних норм та стандартів бізнесу; відповісти на чекання з боку суспільства; прагненням зменшити соціальну напругу на території присутності; участю у політичній діяльнос­ті; тиском з боку влади і партій й ін.

Розвиваючи думки зарубіжних вчених Бредгарда Т. [1], О. В. Ін-шакова та Е. І. Іншакової [3; 4], опишемо можливі сценарії («пря­мий» та «зворотний») підвищення ефективності функціонування регіонів через використання можливостей соціальної відповідаль­ності бізнесу, тобто впровадження ним стратегії та політики со­ціальної відповідальності в організаціях.

За «прямим сценарієм» спочатку створюється нормативно-правова основа формування та регулювання політики соціальної відповідальності бізнесу на макрорівні, й тільки потім на ме-зорівні (рівні регіону). Організаційні структури, які об' єднують людей та функціонують в рамках соціальних інститутів, розроб­ляють нормативно-правову базу формування та регулювання по­літики соціальної відповідальності бізнесу. Потім за допомогою діагностики природно-ресурсного забезпечення (навколишнього середовища, соціально-економічного рівня добробуту населенняй т. д.) та діагностики техніко-технологічного забезпечення (іс­нуючих технологій в області соціально відповідального бізнесу, екологічно шкідливих виробництв і т. д.) ними ж здійснюється розробка національної стратегії соціальної відповідальності біз­несу, підкріпленої нормативно-правовою базою.

Саме ця інформація доноситься до організацій регіонів, які починають здійснювати свою господарську діяльність у рамках стратегії та політики соціальної відповідальності бізнесу, які во­ни звичайно визначають та реалізують самостійно. Впроваджен­ня таких змін у стратегії та політиці організацій автоматично змі­нюють економічні, соціальні та природні умови життя населення регіонів. На наступному етапі виникає повтор стадій, тобто орга­нізації, що реалізують політику соціальної відповідальності біз­несу, вже з урахуванням змінених техніко-технологічних, природ­них і соціальних умов і чинників, трансформуються під впливом ухвалених рішень щодо змін.

Підвищення ефективності функціонування регіонів через упро­вадження політики соціальної відповідальності бізнесу можлива і за «зворотним» сценарієм: від громадянина (суспільства) до дер­жави (регіону).

Нині в усіх регіонах України є багато міжнародних компаній та компаній з іноземними інвестиціями, які як свою стратегію та політику соціальної відповідальності, так й готову структуру управління корпоративної соціальної відповідальності, отримали з головних офісів. Виходячи з вже наявного у них досвіду, вони доводять свою громадську думку до влади щодо напрямів полі­тики соціальної відповідальності через політичні партії, місцеві органи влади, депутатів, громадські організації й т. п. Внаслідок цього поступово виробляється спільна (консолідована) позиція суспільства з питань соціальної відповідальності на мезорівні (рів­ні регіону). Далі можливе впровадження позитивного досвіду з цих питань на рівні окремих організацій (мікроекономічному рів­ні) з використанням наявного в регіоні природно-ресурсного і техніко-технологічного забезпечення. На підставі накопиченого досвіду можна з' ясувати типові помилки в реалізації політики соціальної відповідальності бізнесу на території його присутнос­ті, що дозволить ухилятися від багатьох помилок й закріпити ос­новні положення стратегії та політики соціальної відповідальнос­ті бізнесу у вигляді законодавчого акту.

Таким чином, на першому етапі «зворотного» сценарію під­вищення ефективності функціонування регіонів через упрова­дження стратегії та політики соціальної відповідальності бізнесунеобхідно розробити стратегію соціальної відповідальності україн­ського бізнесу під керівництвом соціальних інститутів, а також з безпосередньою участю керівників крупних організацій (особли­во з іноземними інвестиціями), що мають позитивний досвід у цих питаннях. Проте, починати необхідно саме з розробки стра­тегії, а не з розробки правил, принципів та кодексів, що є лише одним з напрямів реалізації стратегії соціально відповідального бізнесу в регіонах.

Висновки та перспективні напрями досліджень. Організації різних форм власності та господарювання не можуть діяти у від­риві від суспільства й працювати виключно заради отримання прибутку. Господарюючі суб' єкти невідривно вплітаються як в економічну, так й у соціальну, екологічну та людську системи ре­гіонів базування й, через це, несуть у певній мірі соціальну від­повідальність перед усіма зацікавленими сторонами (персоналом, менеджментом, власниками бізнесу, державою) й, зрозуміло, пе­ред населенням регіонів своєї присутності.

Як економічна діяльність організацій безпосередньо впливає на стан і розвиток регіонів, так і соціальна відповідальність біз­несу стає передумовою більш високого соціально-економічного рівня доброту населення регіонів. Використання можливостей соціально-відповідального бізнесу здатне стати основою оптимі-зації та ефективної взаємодії існуючих управлінських, організа­ційних та інших заходів щодо розробки і реалізації економічної політики регіонів України.

Можливі сценарії («прямий» та «зворотній») підвищення ефек­тивності функціонування регіонів через використання можливос­тей соціальної відповідальності бізнесу, тобто впровадження ним стратегії та політики соціальної відповідальності в організаці­ях найважливіший шлях стійкого розвитку регіонів України.

До результатів використання можливостей соціально відпові­дального бізнесу у розвитку регіонів у перспективі (незалежно від можливих сценаріїв («прямого» чи «зворотного») підвищення ефективності функціонування регіонів) слід віднести: підвищен­ня рівня добробуту населення на основі використання бізнесом соціальної відповідальності перед суспільством; формування по­зитивного іміджу українських організацій, регіонів і країни в ці­лому, що сприятиме зміцненню конкурентних переваг українсь­кої економіки на світових ринках; поліпшення умов для доступу українських товарів (робіт, послуг) на зовнішні ринки; створення сприятливого інвестиційного клімату для іноземних інвесторів в Україну.

Література

1. Бредгард Т. Социальная ответственность бизнеса между государ­ственной политикой и политикой предприятия // SPERO. — 2005. — № 2. — С. 50—71.

2. Гриненко А. М. Соціальна політика: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни [Текст] / А. М. Гриненко. К.: КНЕУ, 2004. — 308 с.

3. Иншаков О. В. О стратегии развития Южного макрорегиона Рос­сии: (методологические и методические проблемы формирования).Волгоград, 2003. — 96 с.

4. Иншаков О. В., Иншакова Е. И. СНГ: Факторы интеграции // Вес­тник Российского университета дружбы народов. Серия экономика. — 2003. — № 1. — С. 4—15.

5. Колот А. М. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові викли­ки, тенденції розвитку [Текст]: Монографія / А. М. Колот. К.: КНЕУ, 2010. — 251 с.

6. Корпоративна соціальна відповідальність: моделі та управлінська практика: посібник / Саприкіна М. А., Саєнсус М. А., Зінченко А. Г., Ляшенко О. М., Місько Г. А. (за науковою дедакцією д. е. н., проф., за­сл. діяч науки і техніки України Редькіна О. С.). — К.: Вид-во «Фарбо­ваний лист», 2011. — 480 с.

7. Куценко В. І. Соціальна сфера: реальність і контури майбутнього: (питання теорії і практики) [Текст]: Монографія / В. І. Куценко ; за на­ук. ред. Б. М. Данилишина; Рада по вивченню продуктивних сил Украї­ни НАНУ. — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2008. — 818 с.

8. Мурашко М. І. Концептуальні основи соціальної відповідальності бізнесу в Україні [Електронний ресурс]. — Режим доступу

http://dspace.nbuv.gov.ua:8080/dspace/bitstream/handle/123456789/909 9/11-Myrashko.pdf?sequence=1

9. Назарова Г. В. Управління соціально-трудовою сферою підприємства [Текст]: Монографія / Г. В. Назарова, С. Ю. Гончарова, Н. В. Водницька; [за заг. ред. Г. В. Назарової]. — Харків : Вид-во ХНЕУ, 2010. — 323 с.

10. Посібник із КСВ (CSR Guide). Базова інформація з корпоратив­ної соціальної відповідальності [Текст] / Кол. автор.: Лазоренко О., Ко-лишко Р., та ін. — К.: Видавництво «Енергія», 2008 — 96 с.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

О А Даниленко - Використання можливостей соціально відповідального бізнесу у розвитку регіонів

О А Даниленко - Управління соціальною відповідальністю організації