Т Засєкіна - Використання системи дидактичних засобів в умовах диференційованогонавчання фізики - страница 1

Страницы:
1  2 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

Засєкіна Тетяна Миколаївна

УДК 53(07):004:371.3

Використання системи дидактичних засобів в умовах диференційованого

навчання фізики

13.00.02 - теорія і методика навчання (фізика)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Киї 09

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України

Науковий

керівник:     доктор педагогічних наук, професор Сиротюк В.Д.,

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова,

завідувач кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії

Офіційні

опоненти:     доктор педагогічних наук, професор Павленко А.І.

Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти;

кандидат педагогічних наук, кандидат педагогічних наук, с.н.с.,

Костюкевич Д.Я.,

Інститут педагогіки АПН України

Захист відбудеться « 13.05. 2009 року о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.06 в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, 01601. м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розісланий 12.04.2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Є.В.Коршак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми зумовлена соціальним запитом щодо спрямування процесу навчання на формування життєвої компетентності особистості учня; тим, що дидактичні засоби разом з принципами, формами і методами навчання виступають як ресурси здійснення навчально-виховної діяльності, і їх структурно-упорядкована взаємодія створює умови для ефективного досягнення цілей навчання і виховання, а також необхідністю розробки теоретичних та методичних засад системного використання дидактичних засобів у сучасних умовах диференційованого навчання фізики.

Проблемами визначення педагогічних вимог до дидактичних засобів, виявлення їх функцій та методик ефективного використання присвячені дослідження науковців та методистів. У працях В. Бикова, О. Бугайова, Ю. Вороніна, А. Гуржія, О. Денисова, В. Євдокимова, Ю. Жука, Д. Костюкевича, Ч. Куписевича, І. Лернера, Т. Назарової, Є. Полат, В. Оконя, Л. Пресмана, І. Орлової, В. Сиротюка, М. Скаткіна, Г. Суворової, М. Шахмаєва, С. Шаповаленка, М. Шута та ін. описані питання використання дидактичних засобів у середніх загальноосвітніх школах. Значна кількість методичних розробок присвячена методиці і техніці шкільного фізичного експерименту (Л. Анциферов, В. Буров, С. Величко, С. Гайдук, Г. Гайдучок, Ю. Галатюк, Д. Галанін, А. Гуржій, Ю. Жук, Б. Зворикін, Є. Коршак, Б. Миргородський, М. Нечипорук, В. Нижник, Ю. Орищин, В. Синенко, Н. Федішова, Т. Шамало та ін.), технічним засобам навчання (С. Архангельський, В. Баштовий, Є. Бєлкін, В. Волинський, Є. Коршак, Г. Коджаспірова, Д. Костюкевич, В. Ожогін, О. Трофимов, Є. Перепелиця, Л. Прессман, А. Сердюк, Г. Суворова, Л. Чашко, М. Шахмаєв, Я. Шостак та ін.), комп'ютерно-інформаційним засобам (Ю. Биков, О. Бугайов, В. Волинський, Б. Гершунский, М. Головко, В. Грищенко, В. Далингер, В. Дем'яненко, А.Єршов, М. Жалдак, Ю. Жук, О. Желюк, В.Лапінський, П. Маланюк, Ю. Машбиць, В. Муляр, Є. Полат, В.Сергієнко, Н. Сосницька, М. Шут та ін.).

Високо оцінюючи наукове і практичне значення виконаних досліджень проблеми використання дидактичних засобів на уроках фізики в середній загальноосвітній школі, потрібно відзначити, що у зв'язку з переходом на 12-річний термін навчання деякі її аспекти потребують нових досліджень. Уже сьогодні старша школа функціонує як профільна, що забезпечується змінами цілей, змісту, структури та організації навчального процесу. Це зумовлює нові підходи до розроблення методики використання дидактичних засобів з фізики в умовах профільного навчання і особливо в класах, де фізика вивчається на профільному рівні.

Наведені обставини обумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Використання системи дидактичних засобів в умовах диференційованого навчання фізики».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова «Зміст, форми, методи і засоби фахової підготовки вчителів» (протокол № 6 від 25.12.2006 р.), науково-дослідної роботи Інституту інформаційних технологій і засобів навчання «Методика застосування комп'ютерно орієнтованих засобів навчання з фізики в пілотних загальноосвітніх навчальних закладах» (ДР № 0106U000753) та у відповідності з експериментальною програмою Авіакосмічного ліцею Національного авіаційного університету «Модель комплексного впровадження інформаційних технологій навчання» (наказ ГУОН м. Києва №298 від 21.12.2007 р.).

Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 4 від 01.12.2005 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №3 від 20.03. 2007 р.).

Мета дослідження полягає у підвищенні ефективності та результативності процесу навчання фізики в класах фізико-математичного профілю, детермінантом якості якого є використання, адаптованої до цього профілю системи дидактичних засобів.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати сучасний стан організації диференційованого навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах та розробити технологію диференційованого навчання фізики в класах фізико-математичного профілю.

2. Дослідити дидактичні засоби з фізики з метою вивчення їх як складових єдиної системи з узгодженим функціонуванням усіх компонентів.

3. Удосконалити наявні та розробити нові дидактичні засоби, що входитимуть до створеної системи засобів навчання для класів фізико-математичного профілю.

4. Розробити методику використання системи дидактичних засобів для класів фізико-математичного профілю.

5. Експериментально перевірити ефективність методики використання системи дидактичних засобів для класів фізико-математичного профілю, виявити її вплив на становлення навчально-пізнавальної, професійної, комунікативної, інформаційної та інших компетентностей учня.

Об'єктом дослідження є процес навчання фізики у класах фізико-математичного профілю.

Предмет дослідження - система дидактичних засобів для класів фізико-математичного профілю.

Для досягнення поставленої мети, розв'язання завдань дослідження застосовувався комплекс методів дослідження. Теоретичні методи: методи аналізу, порівняння, узагальнення на основі вивчення психолого-педагогічної, науково-методичної (монографічної, навчальної та періодичної) і спеціальної літератури для з'ясування стану дослідження проблеми використання дидактичних засобів в умовах диференційованого навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах; системний метод для комплексного дослідження дидактичних засобів; візуальні методи (схеми) для отримання синтезованого уявлення про досліджуваний об'єкт і наочного зображення його структури та зв'язків; термінологічні, класифікаційні та історичні методи для конкретизації понять дослідження, установлення взаємозв'язку і субординації понять, їх історичного становлення.

Під час розроблення методики застосовувався метод гіпотези та емпіричні методи дослідження: спостереження за навчально-виховним процесом у загальноосвітніх навчальних закладах; опитування та анкетування експертів, учнів та вчителів; педагогічний експеримент (констатуючий, пошуковий і формуючий) за безпосередньою участю дисертанта; оцінювання результатів дослідження і обґрунтування висновків з використанням статистичних методів.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

• уперше обґрунтовано та створено систему дидактичних засобів з фізики для класів фізико-математичного профілю, яка реалізує принципи диференційованого навчання в середніх загальноосвітніх навчальних закладах;

• удосконалено методику використання традиційних та розроблених дидактичних засобів за рахунок реалізації диференційованого, системного та технологічного підходів до процесу навчання фізики у класах фізико-математичного профілю, а саме: проектуванням програми дій вчителя та учнів при вивченні розділу або теми, формуванням тематичної системи дидактичних засобів, упровадженням накопичувальної системи оцінок;

• набула подальшого розвитку технологія створення і використання засобів навчання нового покоління - електронного навчального посібника, конструктивною особливістю якого є можливість одночасно вивчати теоретичний навчальний матеріал та працювати у «робочій зоні», що забезпечує організацію індивідуального навчання і самонавчання, утворює навчально-пізнавальне середовище, спрямоване на сприймання та засвоєння знань, формування відповідних умінь та навичок, управління навчально-пізнавальною діяльністю;

• установлено, що використання системи дидактичних засобів, створеної для умов фізико-математичного профілю, сприяє підвищенню ефективності процесу навчання фізики та становленню професійної, комунікативної, інформаційної та інших видів компетентностей учня.

Практичне значення дослідження визначається тим, що:

• створено нові дидактичні засоби: електронний посібник «Електричні коливання»; робочі зошити для фронтальних лабораторних робіт; посібник «Фізика. Теорія. Задачі. Лабораторні роботи», які інформаційно та функціонально доповнюють систему засобів навчання для учнів 10-11-х класів фізико-математичного профілю та виявлені напрями вдосконалення наявних дидактичних засобів;

• розроблено методику використання системи дидактичних засобів з фізики, яка у взаємодії з іншими компонентами навчально-виховного процесу сприяє розв'язанню нових педагогічних завдань, що ставляться в умовах профільного навчання;

• упорядковано програму спецкурсу «Прикладна фізика» для учнів 11-х класів фізико-математичного профілю.

Достовірність наукових положень та висновків забезпечується: методологією вихідних позицій дослідження; відповідністю методів дослідження його меті і завданням; перевіркою запропонованої методики навчання фізики в класах фізико-математичного профілю; обговоренням теоретичних положень і конкретних результатів дослідження на численних конференціях і семінарах науковців, методистів та вчителів; різнобічною апробацією основних положень дисертаційної роботи в педагогічному експерименті та впровадженням розроблених методичних прийомів у практику роботи шкіл (через відповідні посібники, що видані масовим тиражем); коректним використанням отриманих наукових результатів.

Експериментальна перевірка запропонованої методики використання системи дидактичних засобів з фізики проводилася в спеціалізованій школі № 254 Святошинського району м. Києва (довідка № 103 від 10.03.08 р.), Авіакосмічному ліцеї НАУ м. Києва (довідка № 210 від 30.09.08 р.), Іванківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 Київської області (довідка № 104 від 02.04.08 р.), Щасливського навчально-виховного комплексу Бориспільського району Київської області (довідка № 563 від 06.03.08 р.), Катеринопільського ліцею Черкаської області (довідка № 107 від 24.03.08 р.), Красилівського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 та гімназія» Хмельницької області (довідка № 104 від 17.05.08 р.), Понінківського професійного ліцею Хмельницької області (довідка № 176 від 14.04.08 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що:

- визначені основні положення технології диференційованого навчання у класах фізико-математичного профілю;

- створена система дидактичних засобів з фізики для класів фізико-математичного профілю та визначені педагогічні вимоги до її компонентів;

- упорядкований навчальний матеріал для «Робочих зошитів для фронтальних лабораторних робіт» для учнів 10-11-х класів фізико-математичного профілю;

- запропонована методика виготовлення саморобного обладнання для проведення фізичного практикуму в класах фізико-математичного профілю.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались та обговорювались: на Міжнародній науково-практичній конференції «Чернігівські методичні читання з фізики» (м. Чернігів, 2006 р.), Міжнародному симпозіумі «Проблеми дидактики фізики та шкільного підручника фізики в світлі сучасної освітньої парадигми» (м. Кам'янець-Подільський, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційно-комунікаційні технології навчання» (м. Умань, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фізико-технічна і фізична освіта у гуманістичній парадигмі» (м. Керч, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Безперервна фізико-математична освіта: проблеми, пошуки, перспективи» (м. Бердянськ, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Чернігівські методичні читання з фізики» (м. Чернігів, 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проектування освітніх середовищ як методична проблема» (м. Херсон, 2008 р.), на Всеукраїнському науково-методичному семінарі «Актуальні питання методики навчання фізики та астрономії у середній і вищій школах» (м. Київ, 2002-2008 рр.), на засіданнях методичних об'єднань учителів фізики (м. Київ, 2002-2008 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 23 наукових та науково-методичних працях: 18 з них - одноосібні, 5 - у співавторстві. Серед них: 20 - у фахових наукових виданнях, 3 - у матеріалах та тезах науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 5 додатків на 10 сторінках, списку використаних джерел (254 найменувань, з яких 2 -іноземною мовою). Повний обсяг дисертації - 242 сторінки, основний зміст викладений на 209 сторінках. Робота містить 20 таблиць на 8 сторінках, 22 рисунки на 8 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначені об'єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза та методологія дослідження, розкрита його наукова новизна та практичне значення, наведені дані про впровадження й апробацію результатів дослідження.

У першому розділі «Психолого-педагогічні основи використання дидактичних засобів з фізики в умовах диференційованого навчання» розглянуті проблеми диференційованого навчання та використання дидактичних засобів у середній загальноосвітній школі.

Різним аспектам індивідуалізації та диференціації у процесі навчання присвячені праці таких відомих дослідників: О. Бугайова, А. Бударного, І. Бутузова, С. Гончаренка, О. Ляшенка, В. Монахова, В. Орлова, І. Осмоловської, Ю. Самаріна, З. Слєпкань, П. Сікорського, В. Рибалки, І. Унт, І. Чередова, М. Шахмаєва, І. Якиманської та ін.

Метою диференційованого навчання є розкриття індивідуальності, виявлення здібностей та схильностей особистості, актуалізація функцій особистісного вибору, формування навчально-пізнавальної, профільно-предметної компетентності учня, уміння застосовувати свої знання і вчитись протягом життя. Аналізуючи науково-методичну літературу та виходячи із завдань нашого дослідження, ми визначили диференційоване навчання фізики як вид навчання, що ґрунтується на принципах диференціації та індивідуалізації, та ототожнюється із внутрішньокласною диференціацією у профільних класах.

Проведений аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури, проблематикою якої є засоби навчання, їх класифікації та дидактичні функції, розкриття їх місця та ролі у навчально-виховному процесі, показав, що дидактичні засоби з фізики мають суттєве значення для реалізації інформаційної та управлінської функцій учителя, допомагають збуджувати і скеровувати пізнавальні процеси учнів, сприяють наочності навчального матеріалу, роблять його більш доступним, забезпечують найбільш точну інформацію про явища, які вивчаються, інтенсифікують самостійну роботу учнів, дозволяють проводити її індивідуально.

Засоби навчання (дидактичні засоби) з фізики традиційно розглядаються як способи взаємодії вчителя та учнів, як способи реалізації того чи іншого методу навчання. В зв'язку з оновленням освітнього процесу надзвичайно важливо створити відповідну систему дидактичних засобів, яка б у взаємодії з іншими компонентами системи навчання, виховання і розвитку забезпечила б умови, адекватні новим педагогічним завданням.

У другому розділі «Методика використання системи дидактичних засобів у класах фізико-математичного профілю» розглянуті питання диференційованого навчання в класах фізико-математичного профілю, основи формування системи дидактичних засобів з фізики та методичні прийоми використання її складових компонентів з урахуванням інноваційних процесів, які притаманні сучасній освіті.

Досліджуючи дидактичні засоби, ми користувались системним підходом, застосовуючи його як методологічну основу. Для цього охарактеризували систему дидактичних засобів за основними ознаками, притаманними будь-якій системі: цілісністю, структурним взаємозв'язком її елементів, зв'язком з іншими системами.

Засоби навчання в категоріальному апараті дидактики так само, як і цілі, зміст, форми і методи навчання мають самостійний статус, водночас вони є системними компонентами процесу навчання фізики і за їх дидактичними функціями мають безпосередній вплив на форми та методи навчання, відображають матеріальну та інформаційну складові змісту навчального матеріалу з фізики, впливають на діяльність суб'єктів навчання, створюють умови для досягнення цілей навчання.

Цілі навчання

_і_

Вимоги до формування компетентності випускника закладу фізико-математичного профілю

Компоненти:

- обладнання для фізичного експерименту;

- інформаційно-технічні засоби;

- друковано-графічні засоби.

Системоутворюючий чинник: вимоги навчальної програми

І

Вимоги до системи дидактичних засобів

-з~-

Склад системи дидактичних засобів для класів фізико-математичного профілю

Функції системи дидактичних засобів

Структура, що визначається технологією диференційованого навчання

Моніторинг ефективності використання системи дидактичних

засобів

Рис. 1. Схема формування системи дидактичних засобів для класів фізико-математичного профілю

Створення системи дидактичних засобів для класів фізико-математичного профілю є необхідною умовою забезпечення результативного навчання фізики в цих класах. Формування складу та властивостей такої системи дидактичних засобів, методика їх використання, визначаються вимогами суспільства до випускника фізико-математичного профілю -майбутнього працівника науково-технічної та природничої галузей. Формування системи дидактичних засобів здійснюється за схемою, зображеною на рис.1, що реалізує системний та комплексний підходи в навчально-виховному процесі: визначення дидактичних функцій засобів навчання, спрямованих на досягнення цілей навчання; визначення місця і ролі кожного дидактичного засобу залежно від його основних властивостей та    можливостей;    організація    за    допомогою    дидактичних засобіврізнопланової навчальної діяльності учнів (як під керівництвом вчителя, так і в ході самостійної роботи); адекватне застосування методів і прийомів роботи з дидактичними засобами.

Цілісність системи визначає спільну мету, для досягнення якої взаємодіють частини системи: матеріальні засоби та способи і прийоми їх використання. Склад системи дидактичних засобів з фізики визначається наявними матеріальними засобами (компонентами системи), структура системи - множиною цілей їх використання у процесі вивчення фізики і педагогічними технологіями для досягнення поставлених цілей.

Основними складовими компонентами визначеної нами системи дидактичних засобів є: обладнання для навчального фізичного експерименту, інформаційно-технічні та друковано-графічні засоби. Ці складові, у свою чергу, можна розглядати як окремі системи.

Удосконалюючи методику використання системи навчального фізичного експерименту для класів фізико-математичного профілю, ми виходимо з позицій розгляду її як експериментального середовища та розкриття ролі фізичного навчального експерименту у формуванні предметно-професійної компетентності майбутнього фахівця науково-природничої галузі. Навчальний фізичний експеримент, який є одночасно і методом, і засобом навчання, відіграє найголовнішу роль у процесі навчання фізики у класах фізико-математичного профілю. Компонентами системи є обладнання для проведення фізичних експериментів. Структура системи визначається двома підходами до використання шкільного фізичного експерименту: «учні - експеримент - учитель» та «вчитель - експеримент -учні». Перший підхід характеризує фронтальні лабораторні роботи, роботи фізичного практикуму та дослідницькі експериментальні завдання, другий -демонстраційний експеримент та фронтальні досліди.

Методика проведення фронтальних лабораторних робіт в умовах диференційованого навчання передбачає диференціацію змісту лабораторної роботи за рахунок доповнення її одним-двома додатковими завданнями творчого або пошукового характеру та диференціацію навчального впливу вчителя, яка реалізується через надання навчальної допомоги учню під час виконання самої лабораторної роботи.

Розроблені нами робочі зошити для фронтальних лабораторних робіт вміщують критерії оцінювання практичних знань та вмінь, рекомендації щодо вимірювання фізичних величин та обчислення похибок, таблиці абсолютних інструментальних похибок, табличні формули для обчислення похибок та інструкції до фронтальних лабораторних робіт. Інструкції розроблені згідно з критеріями оцінювання практичних знань та вмінь і містять вказівки щодо виконання роботи, контрольні запитання та додаткові завдання, які вчитель може використати як творчі завдання для учнів з високим рівнем навчальних досягнень або як основу для розробки іншого варіанта інструкції.

Постановка демонстраційних дослідів у класах фізико-математичного профілю потребує доволі високої експериментальної майстерності, пов'язаної як з використанням складного обладнання, так і з методичними прийомами його проведення, коли вчителю необхідно активно керувати плином думок учнів під час демонстрації досліду, адаптувати побачене учнями, відслідковувати засвоєння його результатів. При цьому слід враховувати, що ступінь адаптації, детальність обговорення результатів експерименту можуть бути різними залежно від когнітивних особливостей учнів. Наприклад, у класах фізико-математичного профілю значна кількість учнів не потребує пояснень учителя під час демонстрації досліду, вони спроможні самостійно проаналізувати побачене і зробити правильні висновки, тому роль вчителя під час пояснення досліду для них стає зайвою, а є учні, для яких пояснення вчителя більш визначальні, ніж сам фізичний демонстраційний експеримент. Досить важливо у класах фізико-математичного профілю застосовувати диференційований підхід до проведення демонстраційного експерименту, суть якого полягає в тому, що для демонстрації одного й того ж досліду різним групам учнів пропонуються різні завдання щодо спостереження та аналізу результатів експерименту.

Інформаційно-технічне середовище навчання фізики, на відміну від експериментального середовища, яке є суто предметним, можна розглядати як один з елементів навчального середовища всього середнього загальноосвітнього навчального закладу. Проте інформаційно-технічне середовище навчання фізики має і особливі предметні ознаки: використання комп'ютерних вимірювальних систем, віртуальний фізичний експеримент, комп'ютерне моделювання, математична обробка результатів фізичного досліду за допомогою комп'ютерних програм, візуальне його подання (графіки, діаграми, гістограми) тощо.

Матеріальною основою цього середовища навчання фізики є система інформаційно-технічних засобів, до основних компонентів якої належать програмні педагогічні засоби.

Удосконалюючи методику використання системи інформаційно-технічних засобів навчання, ми узагальнили вимоги до розробки мультимедійного екранного посібника та визначили педагогічні вимоги щодо програмного педагогічного засобу (електронного посібника).

Структуру розробленого нами електронного посібника «Електричні коливання» складають загальні, інформаційні, навчально-практичні та контрольні модулі. В загальних модулях подано: 1) критерії оцінювання навчальних досягнень, 2) вимоги навчальної програми до вивчення теми, 3) інструкцію користування цим посібником. Інформаційні модулі подано фізичною енциклопедією та збільшеними змістовими блоками, які застосовують для самостійного вивчення теоретичного матеріалу (додатково до підручника), повторення вивченого матеріалу, перегляду анімацій і відеофрагментів. Навчально-практичні модулі призначені для виконання завдань   різного   виду:   складання   узагальнюючих   таблиць,   робота зконструкторами, розв'язування задач. Контрольні - для розв'язування тестів і задач.

Особливістю посібника є здійснення зворотного зв'язку, який досягається завдяки інтерактивному характеру взаємодії учня із середовищем посібника і наявності автоматизованої системи діагностики знань. До посібника включені завдання як тренажерно-навчального типу, (виконувати які учень може по декілька разів, доки не виконає його правильно, переглянути правильну відповідь, проаналізувати помилки), так і контрольні завдання, виконання яких оцінюються відповідними балами і потребує від учня відповідного рівня засвоєння знань. Технологічно посібник розроблений так, що учень одночасно може працювати у «робочій зоні» та користуватись теоретичним матеріалом.

Розроблений нами навчальний посібник «Фізика. Теорія. Задачі. Лабораторні роботи» доповнює систему друковано-графічних засобів навчання для класів фізико-математичного профілю. Посібник упорядкований з урахуванням здобутків у розробленні збірників задач та практичного досвіду навчання учнів розв'язувати задачі у класах фізико-математичного профілю.

Крім задач до змісту посібника включено короткий теоретичний матеріал, при цьому особлива увага приділяється тим питанням, які розширюють зміст програми фізико-математичного профілю, фізичні задачі, кількість та складність яких спрямовано на ґрунтовне закріплення навчального матеріалу та відпрацювання навичок і культури розв'язування задач, методичні рекомендації щодо розв'язання задач, приклади розв'язування типових задач та інструкції до фронтальних лабораторних робіт, доповнені додатковими завданнями. У додатках наведені необхідні табличні значення фізичних величин та короткі математичні відомості.

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

Т Засєкіна - Використання системи дидактичних засобів в умовах диференційованогонавчання фізики