В В Червонецький - Використання сучасних екранних засобів у екологічній освіті в школах країн євроатлантичногорегіону - страница 1

Страницы:
1 

УДК 37.033 (4-15) (73)

Червонецький В.В.

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ЕКРАННИХ ЗАСОБІВ У ЕКОЛОГІЧНІЙ ОСВІТІ В ШКОЛАХ КРАЇН ЄВРОАТЛАНТИЧНОГО

РЕГІОНУ

У статті висвітлюється досвід використання найбільш поширених в школах країн євроатлантичного регіону екранних засобів екологічної освіти, аналізуються погляди провідних вчених-педагогів щодо їхніх дидактичних та виховних можливостей. Ключові слова: екранні засоби навчання, екологічна освіта, охорона навколишнього середовища, довкілля, країни євроатлантичного регіону.

В статье освещается опыт использования наиболее распространенных в школах стран евроатлантического региона экранных средств экологического образования, анализируются точки зрения ведущих ученых-педагогов относительно их дидактических и воспитательных возможностей.

Ключевые слова: экранные средства обучения, экологическое образование, охрана окружающей среды, среда жизни, страны евроатлантического региона.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями

Екологічна освіта визнається світовим співтовариством одним із найважливіших напрямів подолання глобальної екологічної кризи, переорієнтації свідомості широких верств населення планети, що базується на природопривласнюючий ідеології, на природовідтворювальну, ноосферну як гаранту екологічно безпечного, сталого розвитку людства. Обрана стратегія в екологічній освіті була прийнята на конференції ООН з навколишнього середовища і сталого розвитку у 1992 році. Сьогодні вона набула потужної підтримки урядів багатьох країнах світу, особливо економічно розвинених, і знаходить практичне втілення у різних видах і формах навчання (від дитячого садка до вищих навчальних закладів та післядипломній освіті). Країни євроатлантичного регіону, які, насамперед, ініціювали цю стратегію, зробили значний внесок у практичну її реалізацію.

У більшості країн, що входять до цього геополітичного простору, прийняті законодавчі акти, які забезпечують правове підґрунтя для розвитку екологічної освіти відповідно до чинної стратегії. Особлива роль в її реалізації відводиться школі, як навчальному закладі, де отримує підготовку до життя переважна більшість молоді шкільного віку. Довготривалий вплив на свідомість молодої людини в руслі ноосферних ідей, залучення її до практичної діяльності з їхнього втілення має сприяти вихованню екологічно відповідального громадянина, який вболіває за якісний стан природного довкілля своєї країни і планети в цілому, розуміє його тісний зв'язок з біосферою, вміє і готовий конструктивно розв'язувати екологічні проблеми, усвідомлює життєву потребу в екологічно сталому розвитку людства.

Підготовка екологічно свідомого громадянина в школах країн євроатлантичного регіону відбувається двома шляхами: через міждисциплінарну інтеграцію та диференціацію екологічної освіти. Перший - передбачає побудову змісту екологічної освіти на основі інтеграції різноманітних знань про взаємодію людини з природою (гуманітарних і природничонаукових), другий - включення екологічних знань у різні дисципліни, передбачені навчальним планом школи. Шкільна екологічна освіта має бути неперервною і здійснюватися як на уроках, так і в позакласній і позашкільній формах навчання. З метою підвищення ефективності екологічної освіти школярів педагоги країн євроатлантичного регіону широко застосовують екранні засоби навчання. За їхньої допомоги учні мають можливість наблизитися до реальних умов довкілля, унаочнити існуючі в ньому проблеми, перейнятися ними. Тому досвід використання екранних засобів навчання в школах країн євроатлантичного регіону може бути корисний і для вітчизняної практики підготовки школярів до природозахисної діяльності.

Аналіз досліджень і публікацій, у яких започатковано вирішення даної проблеми і на які спирається автор

Висвітленню питання застосування екранних засобів навчання в екологічній освіті присвячені роботи І. Зверєва, А. Захлєбного, Л. Салєєвої, І. Суравегіної (Росія); Г. Марченко, Я. Полякової, Г. Пустовіта, В. Червонецького (Україна); З. Костової (Болгарія); Д. Кваснічкової (Чехія); Р. Хундта (Німеччина); С. Ляхдесмякі (Фінляндія); Ю. Візі (Угорщина); Д. Келсі (Велика Британія); В. Степп (США) та ін. У дослідженнях цих авторів розкриваються переваги і дидактичні можливості екранних засобів навчання в екологічній освіті, показуються шляхи їх конструктивного використання у навчально-виховному процесі з охорони природи. Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття

У роботах, присвячених проблемам екологічної освіти в школі, недостатньо уваги приділяється екранним засобам навчання, особливо таким, як навчальне кіно, телебачення, діапроектори, епідіаскопи, що вважається морально застарілими. Але вони зберігають свій дидактичний потенціал і при творчому їх застосуванні значно підвищують ефективність навчально-виховного процесу з охорони природи в школі. Формування цілей статті (постановка завдання)

Мета статті полягає в тому, щоб висвітлити і узагальнити досвід використання екранних засобів навчання в екологічній освіті у школах країн євроатлантичного регіону.

Виклад основного матеріалу з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Екранні засоби навчання (епідіаскоп, фільмоскоп, діапроектор, навчальне кіно, телебачення, радіо й інші) значно розширюють можливості ознайомлення учнів із сучасними проблемами довкілля, дозволяють комплексно впливати на різні органи відчуття, що підвищує виховний ефект, сприяє ґрунтовному засвоєнню знань з охорони навколишнього середовища. Вони   розширюють   можливість   надання   інформації   про навколишнєсередовище та проблеми взаємовідносин між людиною і природою, наближують навчання до життя.

Так, наприклад, епідіаскоп дозволяє проекціювати на екрані зображення як прозорих, так і непрозорих малюнків. За його допомогою можна показати будь-які ілюстрації, фотокартки, листівки, малюнки, документи, креслення, мапи із зображенням природознавчого або природоохоронного характеру. Дидактичні переваги епідіаскопа полягають в тому, що завдяки цьому технічному засобу, вчитель має змогу зосередити увагу учнів на тому чи іншому випадку руйнування природних систем, наслідків, до яких воно призводить тощо. На думку педагогів країн євроатлантичного регіону епідіаскоп дозволяє доповнювати й посилювати інформаційну значущість навчального матеріалу та його вірогідність. Застосування епідіаскопа, вважають вони, сприяє також утворенню психологічних настанов, котрі, в свою чергу, впливають на ефективність навчальної діяльності учнів [1].

За достатньо дієвий екранний засіб навчання визнаються діафільми. За допомогою діафільмів можна показати в динаміці будь-яку екологічну ситуацію в контексті конкретно вивчаємої теми. Наприклад, тема "Забруднення навколишнього середовища" є універсальною. Вона містить у собі причини, джерела й наслідки явища, що розглядається, його види, прояви, вплив на живі й неживі речовини, шляхи й засоби подолання цього явища. Зрозуміло, з метою ґрунтовного розкриття екологічної проблеми, в даному разі тієї, що пов' язана із забрудненням довкілля, краще використовувати діафільми із чітко визначеною проблематикою: забруднення води, забруднення повітря тощо. Така деталізація дозволяє більш докладно ознайомити учнів з певним питанням, що є змістом теми уроку, і з' ясувати його сутність. Позитивною рисою діафільмів як засобів навчання є те, що вони містять у собі текстове пояснення, звукове супроводження або мають комбіноване сполучення. Кожен різновид екстравізуального супроводження в діафільмі має виконувати функцію, що відповідає метіуроку. До речі, в сучасній педагогіці, зокрема, в екологічній освіті, перевага надається таким засобам навчання, які комплексно впливають на всі органи чуття молодої людини [4, с.63]. Отже, використання діафільмів в екологічній освіті, за визнанням спеціалістів, забезпечує підвищення ефективності навчально-виховної роботи з учнями на всіх рівнях навчання.

Одне з провідних місць у шкільній екологічній освіті країн євроатлантичного регіону, як і в загальноосвітній підготовці учнів, посідає навчальне кіно. Цей засіб навчання значно розширює можливості передачі школярам інформації стосовно актуальних проблем довкілля та шляхів їхнього розв' язання, посилює емоційний ефект сприймання цих проблем, сприяє більш тісному наближенню навчання до існуючих соціально-екологічних реалій. Завдяки навчальному кінематографу вдається відтворити й продемонструвати процес і результат впливу людини на природу, зосередити увагу учнів на загальних питаннях охорони довкілля або зупинитись на окремих аспектах чи фрагментах тієї або іншої екологічної проблематики. У залежності від виду кінофільму (науково-популярні, хронікально-документальні, художні) вдається унаочнити конкретні питання з охорони навколишнього середовища. З метою підвищення дидактичної ефективності кіноматеріалів їх розподіляють на фрагменти. Це полегшує їхнє використання на уроках [1; 3, с.288]. Для того, щоб учні могли краще засвоїти найбільш складну частину теми, рекомендується використовувати кінокільцівки. Вони мають перевагу в тому, що конкретно відібраний демонстраційний матеріал можна повторювати стільки разів, скільки цього потребує дидактична мета [3, с.288]. Кінокільцівки допомагають учням грунтовніше розібратися в складних питаннях проблем довкілля.

Універсальним засобом забезпечення ефективності реалізації змісту екологічної освіти виступають записуючі пристрої. Серед них на перше місце висуваються відеозаписи. Завдяки відеомагнітофонам стає доступним використання будь-яких відеоматеріалів з проблем сучасної екології. Прицьому не лімітується їхня форма, сюжетна композиція, кольорове оздоблення. Відеомагнітофонні записи зручні в навчальній роботі. Вони мобільні. Компактність і портативність відеофільмів дозволяє легко переносити їх на бажану відстань і демонструвати в будь-якому класному приміщенні. Відтворення відеозапису не потребує спеціальних умов (затемнення екрана тощо), необхідних при демонстрації кінофільмів або діафільмів. Відеоапаратура є самодостатнім технічним приладом, який допомагає економно використовувати місце, час і умови в дидактичних цілях, підвищувати ефективність навчального процесу. Відеозаписи з проблем екології можна демонструвати в необхідній кількості, виходячи з потреб навчальної роботи, повертатися до будь-якого фрагменту або сюжету, якщо того вимагає навчальна ситуація. Відеозаписи доступні для користування не тільки на уроці, але й під час самостійної роботи учнів [5, с.102].

Все більшого поширення в шкільній екологічній освіті країн євроатлантичного регіону набуває тенденція застосування комп'ютерів. Цей технічний засіб навчання поєднує в собі найбільш економні засоби подання екранної інформації. Він відзначається компактністю розміщення інформації, оперативністю її подання, значною достовірністю необхідних даних, варіативністю відповідей на поставлені запитання, зручністю пошуку навчального матеріалу, здійснення необхідних обчислень, розв' язання завдань тощо. Перевага комп' ютера полягає в його високій продуктивності. Цей технічний засіб має достатнє програмне забезпечення, що дозволяє досить ефективно опрацьовувати текстову і графічну інформацію, працювати з базами даних, електронними таблицями, довідково-інформаційними системами тощо [2, с.19].

Сучасні покоління комп' ютерів відзначаються комплексністю впливу на органи відчуття учнів, збуджують розумову активність, розвивають логічне мислення [6]. Комп'ютерні системи навчання, що використовуються в екологічній освіті, створюються з урахуванням вікових особливостей учнів.

Це означає, що різним віковим періодам мають відповідати різні форми навчання на основі мікроЕОМ "(від квазіпредметних ігрових форм у молодшому шкільному віці до квазідослідницьких продуктивних і творчих форм у середньому і старшому шкільному віці)" [2, с.19]. Урахування вікових особливостей учнів при використанні комп' ютерних систем в екологічній освіті сприяє більш ґрунтовному опануванню учнями уміннями й навичками природоохоронного характеру, активізації їх у процесі розв' язання відповідних завдань. Передбачені в комп' ютерних програмах інформаційні, дидактичні й пошукові параметри навчальної діяльності стимулюють учнів до творчого використання набутих знань з проблем екології та охорони навколишнього середовища. Використання в екологічній освіті електронно-обчислювальної техніки, на думку багатьох провідних вчених-педагогів, забезпечуватиме у майбутньому добре підготовлених в екологічному відношенні громадян, які будуть здатні оперативно вирішувати екологічні проблеми, спираючись при цьому на дані, що мають високий рівень вірогідності [8, с.26].

Достатньо поширеним екранним засобом навчання в шкільній екологічній освіті країн євроатлантичного регіону, як і в загальноосвітній підготовці учнів, є навчальне телебачення. Телевізійна трансляція використовується, в першу чергу, для демонстрації того, що неможливо показати в умовах школи за допомогою звичайних засобів наочності [3, с.292]. Показ по телебаченню вже знайомих фактів з питань екології, а потім організація їх спостереження при демонструванні на екрані з метою наукового аналізу дають поштовх до переосмислення наведених фактів в нових системах логічних понять [1, с.18-19]. Створення емоційної зацікавленості до проблеми, що розглядається, досягається шляхом добору фактів, ілюстрацій, ситуативних композицій, інтонаційним оформленням голосу, оцінюванням подій, явищ, наслідків, що відбуваються у навколишньому середовищі за участю людини. Проблемне подання знань підчас телетрансляції підвищує зацікавленість учнів в екологодидактичному матеріалі, що демонструється, змушує їх стежити за думкою вчителя, стимулює до обміркування і таким чином учні стають однодумцями, які відчувають себе причетними до розв' язання тієї чи іншої проблемної ситуації з охорони довкілля. За допомогою телебачення можна ефективно використовувати будь-яку навчальну інформацію, що відображається в кіноматеріалах, відеозаписах, комп' ютерних приладах, таблицях, графіках, діаграмах тощо. Телевізійний екран здатний подавати на однаковому рівні якості як динамічну, так і статичну проекцію, забезпечуючи умови для розгляду найбільш важливих етапів у розвитку процесів, пов' язаних з екологічною кризою, надавати підказки, потрібні для вирішення висунутого завдання.

Таким чином, сучасні екранні засоби навчання набувають все більшого поширення в екологічній освіті в школах країн євроатлантичного регіону й розглядаються як важливий шлях до підвищення результативності навчально-виховного процесу з охорони навколишнього середовища.

Висновки й перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Наведені екранні засоби екологічної освіти є найбільш поширеними в школах країн євроатлантичного регіону. Будь-який з цих засобів має певні дидактичні достоїнства і технічні можливості для демонстрування, унаочнення та педагогічного впливу на особистість учня щодо формування екологічних знань та усвідомлення ними проблем взаємовідносин людини з довкіллям. Важливо, що педагоги країн євроатлантичного регіону підходять до використання екранних засобів навчання комплексно, враховуючи дидактичні та технічні можливості кожного. Проте комп' ютери, як екранний засіб, набувають все більшого розповсюдження у навчально-виховному процесі школи з охорони природи, потісняючи інші засоби навчання. Їхня перевага полягає в тому, що вони мають майже універсальний потенціал для унаочнення найскладніших еколого-природних явищ та проблем довкілля ізабезпечують комплексний вплив на різні сфери психіки учнів (когнітивну, емоційну, чуттєву тощо).

Перспективними у зв' язку із вищезазначеним можуть бути дослідження, присвячені використанню комп' ютерної техніки як багато обіцяючого екранного засобу навчання в шкільній екологічній освіті в Україні та у країнах євроатлантичного регіону.

Література

1. Вильямс Р., Малкин К. Компьютеры в школе / Р. Вильямс, К. Малкин // Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1988.—336 с.

2. Дидактические основы приминения экранно-звуковых средств в школе // Под ред. Л.П. Прессмана.М.: Педагогика, 1987. - 180 с.

3. Ильина Т.А. Педагогика. Курс лекций: Учебное пособие для пединститутов / Т.А. Ильина.М.: Просвещение, 1984.—496 с.

4. Червонецкий В.В. Экологическое образование в школах развитых стран мира / В.В. Червонецкий.М.: Экология и образование, 1992.—

95 с.

5. Червонецький В.В. Екологічна освіта учнів в школах країн Східної та Центральної Європи / В.В. Червонецький.—Донецьк: Юго-Восток,

1998.—284 с.

6. Шкиль Н.И., Желдак М.И. и др. Изучение языков программирования в школе. Пособие для учителей / Н.И. Шкиль, М.И. Желдак и др.К.: Радянська школа, 1988.—272 с.

7. Arth A.A., Johnson J.N. Dramatization and Gaming for Optimum Environmental Survival / A.A. Arth, J.N. Johnson // Elementary English.1973.—Vol. 50.— № 4.—Pp. 540-541.

8. High School Information Guide.Texas: Austin Independent School District. - 1982. - Vol. 3.—52 p.

9. Kormondy E.J. Environmental Awareness and Education in Hungary and Poland / E.J. Kormondy // The American Biology Theacher.—1979.—Vol. 41.— № 6.—Pp. 363-367.

10. Towler J. Environmental Decision Making in Britain /J. Towler // The Journal of Environmental Education.—1979.—Vol. 10. - № 4.—Pp. 125­129.

Страницы:
1 


Похожие статьи

В В Червонецький - Використання сучасних екранних засобів у екологічній освіті в школах країн євроатлантичногорегіону

В В Червонецький - Екологічна освіта учнів засобами навчальних дисциплін природничого профілю у школах країн євроатлантичного регіону

В В Червонецький - Становлення екологічної освіти в школах сша

В В Червонецький - Індивідуальні форми роботи з екологічної освіти учнів у позакласний час у школах країн євроатлантичного регіону