І А Кінаш - Використаннянформаційних технологійпри викладанні економічних дисциплін - страница 1

Страницы:
1  2 

ВИКОРИСТАННЯ

нформаційних технологій

при викладанні економічних дисциплін

і КІНАШ І. А.

УДК 330.3:37.011

СУЧАСНЕ суспільство, у якому інфор­мація набуває ролі соціально-значу­щого ресурсу, потребує висококваліфікованих фахівців, які б вільно володіли інформаційни­ми технологіями та ефективно їх використо­вували у своїй професійній діяльності. Для роботи у сфері економіки, сучасного бізнесу та адміністративного управління, крім фахо­вих та спеціальних економічних знань, не­обхідні знання та навички вільного володін­ня інформаційними технологіями. Окрім ква­ліфікованих користувачів комп'ютерної техні­ки, сучасна економіка країни потребує фахівців, які могли б використовувати новітні програмні засоби для оптимальнішого керу­вання економічними процесами. Саме висо­кокваліфіковані фахівців економічних спеціаль­ностей здатні виконувати аналіз економічних об' єктів і завдань, виконувати інформаційно-аналітичну підтримку бізнес-проектів, плану­вати, розробляти, організовувати та керувати проектами інформатизації соціально-еконо­мічних об' єктів різних рівнів.

Наука сьогодення приділяє належну увагу проблемі впровадження інформаційних тех­нологій у навчальний процес. Науковими дос­лідженнями, пов'язаними з використанням сучасних інформаційних технологій в освіті, займаються такі вчені, як Р. Гуревич, А. Єр-шов, Ю. Машбиць, О. Майборода, В. Мона­хов, О. Спіаковський, П. Стефаненко, О. Фі-латов та ін. Ці науковці акцентували увагу на підвищенні ефективності організації навчаль­ного процесу під час використання комп' ю-терних технологій у навчанні. Питаннями роз­робки та застосування засобів навчання на

Е -К О

Н О

М

І

К

А

основі комп' ютерної техніки займалися:

М. Жалдак, Ю. Жук, В. Кухаренко, Є. Смир- Й

нова-Трибульська, Н. Агатова, А. Верлань,

М. Головань, А. Гуржій, Ю. Дорошенко та ін., П

які розглядали можливості застосування пе- І

редових інформаційних технологій у процесі Д

навчання, а також аналізували окремі про- П

грамні засоби навчального призначення. Р

Питання якості викладання економічних И

дисциплін у вищих навчальних закладах Ук- Є

раїни набули особливої актуальності внаслі- М

док швидкого розвитку економічної освіти. У Н

зв'язку з тим, що освіта в Україні будується И

згідно зі стандартами інтеграції до Європейсь- Ц

Т

кого освітнього простору, вищі навчальні зак­лади готують спеціалістів уже не тільки згідно В з потребами своєї держави, але й з урахуван- О ням вимог країн ближнього та дальнього за­рубіжжя. Тому актуальним стало питання про конкурентоспроможність підготовлених фахівців, а саме про якість фахової підготовки майбутніх економістів.

Метою цієї статті є аналіз реального стану та перспективних напрямків застосування інформаційних технологій під час викладан­ня економічних дисциплін, розкриття доціль­ності практичного використання форм дис­танційного навчання.

В умовах розвитку інформаційно-іннова­ційного господарства отримання та форму­вання конкурентних переваг економічними суб'єктами тісно пов'язані з використанням сучасних інформаційних технологій.

Досягнення в сфері телекомунікацій, зок­рема розвиток та поширення глобальної ком­п'ютерної мережі Інтернет, визначило акту­альність та привело до необхідності впровад­ження інформаційних та телекомунікаційних технологій у галузі освіти.

У Законі України «Про основні засади роз­

К

витку інформаційного суспільства в Україні на О 2007 - 2015 роки» зазначено, що Україна готує Н й має значну кількість висококваліфікованих О фахівців з інформаційних технологій; у країні М постійно зростає та поновлюється парк ком­І п' ютерної техніки, сучасних систем та засобів К телекомунікації, зв' язку; високим є ступінь А інформатизації банківської сфери. Ці та інші

передумови дають підстави вважати, що Й вітчизняний ринок інформаційних технологій

перебуває в стані активного становлення та П за певних умов може стати фундаментом роз­І витку інформаційного суспільства в Ук-д раїні [3].

П     У Законі України «Про інформаційний су­Р веренітет та інформаційну безпеку України» И сказано, що інформаційні технології - це ма­Є теріалізовані на базі інформаційної інфраструк-М тури види, способи й методи діяльності та Н застосування технічних засобів, призначених И для створення, накопичення, зберігання, по-Ц ширення та використання інформації [4]. Т     Л. Дибкова визначає інформаційні техно­логії як сукупність методів і програмно-тех-В нічних засобів, об'єднаних у технологічний лан-О цюжок, що забезпечують збирання, оброблен­ня, зберігання, поширення та відображення інформації з метою зменшення трудомісткості процесів використання інформаційного ресур­су, а також підвищення їхньої надійності й оперативності [2, с. 10].

В. Монахов зазначає, що поняття «нові інформаційні технології навчання» з' явилось у зв' язку з розвитком інформатизації суспільства. Під цим поняттям розуміють комплекс на­вчальних і навчально-методичних матеріалів, технічних та інструментальних засобів обчис­лювальної техніки навчального призначення, методи й організаційні форми навчання, а та­кож систему наукових знань про роль і місце засобів обчислювальної техніки в навчально­му процесі, про форми й засоби їх застосуван­ня для підвищення ефективності діяльності викладача й студента. Інформаційні технології в навчанні - потужний засіб підвищення про­дуктивності розумової праці, що дозволить знайти кардинальні рішення багатьох нагаль­них та педагогічних проблем і забезпечити ефективне управління навчальним процесом. Нові технології є тим інструментарієм, що доз­волить педагогам якісно змінити методи своєї роботи, повніше розвивати індивідуальні здібності студентів, посилити міжпредметні зв'язки, диференціацію навчання, здійснюва­ти постійне динамічне поновлення організації навчального процесу [4, с. 47].

На думку О. Співаковського, використан­ня сучасних інформаційних технологій в освіті сприяє:

- розкриттю, збереженню й розвитку індивідуальних здібностей студентів;

- формуванню пізнавальних інтересів, прагнення до самовдосконалення та саморе-алізації студентів;

- забезпеченню комплексності вивчення явищ дійсності, нерозривності взаємозв' язку між природознавством, технікою, гуманітар­ними науками й мистецтвом;

- постійному динамічному оновленню змісту, засобів, форм і методів процесів на­вчання й виховання.

І. Балягіна, М. Богорад, Г. Ковальчук наго­лошують на тому, що «традиційна система навчання спроможна лише зорієнтувати сту­дентів у змісті предмета, але не може забез­печити формування високого рівня знань» [1, с. 183].

Саме для підготовки спеціалістів економіч­ного профілю в Україні були запроваджені інформаційно-комунікаційні технології в на­вчальний процес. Спеціальності економічно­го напрямку готують фахівців з поглиблени­ми знаннями сучасних інформаційних техно­логій, математичних методів моделювання, аналізу та ґрунтовних економічних знань.

Фахівці-економісти на своїх посадах мо­жуть виконувати завдання, безпосередньо пов' язані з інформаційними технологіями. Це такі, як :

- збирати, систематизувати й аналізува­ти інформацію про систему керування будь-яким господарським об' єктом;

- аналізувати виробничо-господарську діяльність, інформаційні зв'язки між адміністра­тивними, виробничими та іншими процесами;

- виконувати інформаційно-аналітичну підтримку бізнес-проектів;

- організовувати та контролювати функ­ціонування інформаційної системи на всіхопераціях технологічного процесу оброблен­ня інформації;

- виконувати проектування технологічно­го процесу збирання, оброблення, збережен­ня та передача інформації;

- створювати, використовувати та кори­гувати бази даних;

- обробляти дані з використанням таб­личних процесорів та текстових редакторів.

Як бачимо, в умовах формування іннова­ційного суспільства функціональними особ­ливостями освіти постає не тільки здатність надавати тим, хто навчається, накопичений у попередні роки обсяг знань та навичок, але й підвищувати здатність до сприйняття та використання на практиці нових наукових ідей, технічного інструментарію та методів виробництва, формувати в студентів нова­торські здібності, ініціативу та підприєм­ливість.

Тому завданням сучасної економічної ос­віти є не лише дати теоретичні знання, а й підготувати фахівців нової формації, наблизи­ти навчання до реалій практики. Вирішити ці завдання допомагає застосування інформа­ційних технологій навчання, ігрових методів навчання, проведення ділових, рольових ігор [1, с. 264]. Безумовно, кожний викладач застосовує свою, притаманну йому методи­ку, але, як свідчить досвід, фахівці, підготов­лені з використання в навчанні інформацій­них технологій, інтерактивних методів та інформаційних технологій навчання, є більш впевненими та досвідченими економістами чи бухгалтерами, які не ніяковіють, стикаю­чись з нестандартними фаховими проблема­ми. Викладання облікових дисциплін має свою специфіку, яка залежить, від швидкозмі­нного податкового обліку чи бухгалтерського законодавства. Але перехід до навчання згідно з вимогами Болонської декларації ставить пе­ред викладачами завдання переглянути свої методики, адже від якості підготовки май­бутніх економістів залежить наскільки пра­вильно, стрімко в подальшому буде розвива­тися та відновлюватись економіка держави.

Методичне викладання економічних дис­циплін у вищій школі побудоване на класич­них та інноваційних підходах до навчально-пізнавальної діяльності студентів і постійно

-Е -

К

вдосконалюється під впливом змін економіч­них та соціальних процесів в Україні. У су- О часних умовах методика викладання у вищій Н школі дозволяє не тільки поглибити та інтен- О сифікувати процес пізнання студентами явищ М навколишньої дійсності, а й гуманістично І спрямувати його за змістом, технологічними К компонентами та структурними елементами. А

У процесі навчання у вищому навчально­му закладі дуже потрібно забезпечити розви- Й ток у студентів системного мислення, усвідом­лення необхідності застосування інформацій- П но-комунікаційних технологій до завдань уп- І равління та прийняття рішень, дослідження д складних економічних явищ і процесів. П

Перед викладачами вищих навчальних зак­ладів стоїть складне завдання: навчити май- Р бутнього фахівця економічного профілю раці- И онально використовувати інформаційно-ко- Є мунікаційні технології, їх технічні можливості М та програмне забезпечення обчислювальної Н техніки, виконуючи економічний аналіз, коли И як первинну інформацію потрібно застосову- Ц вати численні техніко-економічні й соціальні Т показники, нормативно-довідкові та інші в вхідні дані. Також необхідно навчити студентів О добирати програмне забезпечення, яке б відповідало специфіці вирішуваних завдань та реалізовувало б вибраний економіко-матема-тичний метод, та внаслідок обробки первин­ної інформації, крім основних показників, ви­давав би й низку допоміжних чинників, які б полегшували інтерпретацію одержаних ре­зультатів.

Після навчання фахівці економічних спе­ціальностей повинні вміти застосовувати такі основні принципи створення ефективного інформаційного забезпечення для вирішення завдань економічного аналізу [9, с. 22]:

- виявлення інформаційних потреб кори­стувача;

- визначення способів найефективнішого задоволення цих потреб;

- об' єктивність відтворення процесів гос­подарювання;

- єдність інформації (єдина документація, однакове зведення обліку, єдність планових даних, уникнення дублювання);

- застосування новітніх технологій фор­мування банку даних на персональному ком-п' ютері;

Е-

К О Н О М І К А

Й

П І

Д

П Р И

Є

М Н И

Ц

Т

В

О

- розробка варіантів розв' язання завдань на персональному комп' ютері з визначенням необхідних розрахункових показників;

- усебічне використання первинної інфор­мації.

Економічну інформацію та інструментарій її обробки майбутні економісти вивчають у дисципліні «Інформаційні системи в еко­номіці», у якій формуються знання й навички з методології проектування, організації та ви­користання інформаційних технологій в еко­номіці України.

Але навчання сьогодення полягає не лише в ознайомленні з матеріалами навчальних зак­ладів, а й можливості створення та інтеграції в навчальний процес електронних навчаль­них засобів та тестів. Потрібно створювати інтегровані програмні засоби - інформаційні середовища дистанційного навчання, які по­винні містити [8, с. 182; 10, с. 13]:

- засоби навігації в рамках певного сере­довища;

- інформаційно-навчальний матеріал: лекції, підручники, словники, посилання на літературні джерела, на віддалені мережеві ресурси (бази даних. WWW- сервери, про­грамне забезпечення й ін.);

- засоби контролю знань: відкриті питан­ня, заповнення форм, тестування в режимі on­line, тестування в синхронному режимі;

- засоби спілкування: електронна пошта, списки розсилання, Chat, WWW-board, аудіо-й відео-конференції.

Усебічне впровадження сучасних інформа­ційних технологій у повсякденне життя сус­пільства стало каталізатором для розвитку інноваційних процесів в освіті, пов' язаних з уведенням форм дистанційного навчання. Інтернет як джерело інформації давно вже став реальністю, а розвиток телекомунікацій, без яких ця форма навчання немислима, іде швид­кими темпами. Таким чином, однією з умов реалізації завдання з якісної підготовки сту­дентів економічних спеціальностей вищими навчальними закладами є впровадження та широке використання в навчальному процесі сучасних форм дистанційного навчання.

Формування необхідної інформаційно-тех­нічної реалізаційної бази для запланованого процесу дистанційного навчання постає пер­шочерговим завданням для організації систе­ми дистанційної освіти. Дистанційне навчан­ня - це якісно новий, прогресивний вид на­вчання, що виник в останній третині ХХ ст. завдяки новим технологічним можливостям, які з' явилися внаслідок інформаційної рево­люції.

Для дистанційного навчання особливого значення набуває наявність і найголовніша якість електронних підручників, що повинні бути з усіх дисциплін навчального плану. Ро­бота з електронним підручником дозволяє зробити навчальний процес індивідуальним. Кожен студент сам вибирає послідовність вивчення навчального матеріалу, зважаючи на інтерес і можливості. Використовуючи гіпер-посилання, студент у будь-який момент часу може перейти до необхідного розділу або теми, а наявні в електронному підручнику елементи самоконтролю дозволяють відразу ж визначити ступінь засвоєння навчального матеріалу, виявити прогалини в знаннях і відразу перейти до вивчення погано засвоє­ного матеріалу. Наявність в електронному підручнику мультимедійного складника доз­воляє демонструвати динамічні моделі дос­ліджуваних явищ, проводити лабораторні ро­боти. Віртуальні лабораторії допомагають без залучення матеріальних ресурсів виконувати дослідження, виявляти закономірності, одер­жувати результати, аналізувати їх, робити вис­новки - і все це можливо на відстані. Під час дистанційного навчання значно збільшується частка самостійної роботи студентів, а це, своєю чергою, призводить до зміни змісту форм і методів навчання. Суть роботи викла­дача в таких умовах полягає не в читанні лекцій, а в створенні навчально-методично­го забезпечення дисципліни в електронному вигляді, у постійній роботі над унесенням не­обхідних змін у навчальний матеріал, доборі кольорових ілюстрацій, графіків, створенні Flash-анімацій, тестів для самоконтролю. За наявності навчально-методичного матеріалу в електронному вигляді можна за допомогою комп' ютерних програм досить швидко зроби­ти електронну книгу. Але її не можна назвати повноцінним електронним підручником, над ним нині працюють спеціальні електронні видавництва. Для керування навчальним

-Е ■

завдань, роботи з допоміжним матеріалом, К

самостійного аналізу набутих знань, допомо- О

же досягти очікуваних результатів у навчанні. Н

Електронні посібники й підручники, безу- О

мовно, покращують рівень і якість отриманих М

знань, з подальшим заохоченням до вдоско- І

налення власних умінь і навичок, заощаджу- К

ють аудиторний час. А

Автори по-різному визначають поняття дистанційного навчання, але всі вони спільні Й в тому, що у визначення дистанційного на­вчання входять три компоненти: відкрите на- П вчання, комп' ютерне навчання, комп' ютерна І система комунікацій (Інтернет). д Дистанційне навчання - це технологія, що П ґрунтується на принципах відкритого навчан- Р ня, широко використовує комп' ютерні на- И вчальні програми різного призначення та Є

М Н И

процесом, контролю знань, доставки навчаль­ного контенту студентам і забезпечення ди­дактичними матеріалами застосовується спеціалізоване програмне забезпечення. Воно містить систему автоматизованого докумен­тообігу, електронні інформаційні бази даних, словники термінів і інтерактивні мульти­медійні підручники, інші електронні матеріа­ли з усіх курсів. Програмне забезпечення вста­новлюється на сервері навчального закладу. Але суть дистанційного навчання полягає не тільки в наданні навчально-методичних ма­теріалів. Важливо виконати необхідні органі­заційні заходи для забезпечення прийому сту­дента на навчання, керування його навчан­ням.

Незважаючи на те, що саме технічний по­тенціал сучасних інформаційних технологій допомагає реалізувати одне з головних пере­ваг дистанційних систем - навчання на відстані, створення в навчальному закладі відповідної матеріально-технічної бази не доз­волить досягти найвищого ефекту. Головним все-таки є наявність і розробка навчально-методичного забезпечення самостійної робо­ти студентів або слухачів курсів. Передба­чається використання так званих електронних лекцій, головна перевага яких полягає у ви­користанні електронних носіїв інформації, а це, своєю чергою, дозволяє представляти її в стиснутому й об' ємнішому вигляді. Лекційний матеріал може бути викладений у формі тек­сту, озвучений і доповнений відеоматеріала-ми; мова йде про відеолекції, слайди-лекції, які студент зможе переглянути самостійно в зручний для себе час і в характерному для його темпераменту ритмі. Гарні комп' ютерні тренінги, різні тестувальні й навчальні про­грами, додатковий ілюстративний матеріал, а також доступ у потрібний час до довідкових даних, словникових термінів.

Фронтальна робота за допомогою елект­ронного підручника, крім навчального занят­тя, продовжуватиметься й під час виконання домашньої чи самостійної роботи. Викорис­тання електронних підручників не тільки за­ощадить час викладачеві під час підготовки до занять, а й ефективно вплине на праце­здатність студентів під час опрацювання тео­ретичного матеріалу, виконання практичних

створює за допомогою сучасних телекомуні-кацій інформаційне освітнє середовище для доставки навчального матеріалу та спілкуван-

ня [6, с. 182].

У системі освіти дистанційне навчання

відповідає принципу гуманістичності, відпо-

Т

відно до якого ніхто не повинен бути позбав- В лений можливості навчатися через геогра- О фічну ізольованість, соціальну незахищеність і неможливість відвідувати освітні установи через фізичні недоліки чи зайнятість вироб­ничими й особистими справами. Будучи на­слідком об' єктивного процесу інформатизації суспільства й освіти та вбираючи кращі риси інших форм, дистанційне навчання ввійшло в ХХІ ст. як найбільш перспективна, синте­тична, гуманістична, інтегральна технологія здобуття освіти.

Щоб система дистанційного навчання по­сіла гідне місце в системі освіти України, по­трібно насамперед створити глобальну комп' ю-терну мережу освіти й науки, оскільки саме комп' ютер містить навчальний матеріал, є вод­ночас і бібліотекою, і центром довідкової інфор­мації, і комунікативним центром, що робить його одним із учасників реалізації програми неперервної освіти. Використання сучасних технічних та програмних засобів дозволяє на­вчальним закладам забезпечувати [5, с. 9]:

- взаємодію викладачів та студентів не­залежно від часу та простору, в асинхронному та синхронному режимах у всьому світі (те­

К леконференції, аудіо- та відеоконференції, О E-mail, CHAT);

Н      - доступ викладачів і студентів до світо-

0 вих інформаційних ресурсів (зарубіжних та М електронних бібліотек, періодичних видань,

1 баз даних, експертних систем);

К      - залучення висококваліфікованих спе-А ціалістів з усього світу і для проведення лекцій та семінарів, конференцій та симпозіумів, і для Й надання консультацій, що дозволяє розшири­ти професійні контакти педагогів та студентів; П      - розробки й виконання спільних проектів І з іншими вітчизняними та зарубіжними зак-д ладами, що прискорює процес інтегрування П в міжнародну систему освіти. р      Отже, важливим чинником розвитку інфор-И матизації країни є забезпечення студентів нові­Є тньою інформацією, набуття ними необхідних М умінь і навичок професійної компетенції. На Н жаль, в Україні не існує затверджених на дер­жавному рівні вимог до структури й змісту про­грам дистанційного навчання, не визначено умови їх застосування в навчальному процесі. Т А тому зміни, які відбуваються в суспільстві, В змінюють зміст буття і свідомості та взагалі сис-О теми сучасної економічної освіти.

Сучасна освіта потребує нових підходів до запровадження інноваційних технологій, що здійснюються засобами комп'ютерних про­грам. Однією з найактуальніших форм робо­ти зі студентами сьогодні є дистанційне на­вчання. В основу цього навчання покладено самостійну інтерактивну роботу студента зі спеціально розробленими навчальними ма­теріалами. Усі компоненти й методичні прийоми орієнтовані на те, щоб зробити на­вчання максимально зручним і ефективним. Отже, сучасний електронний підручник до­помагає студентам у професійній підготовці засобами мультимедіа, удосконалює мовні можливості, розвиває творчі здібності, сприяє постійному оновленню форм і методів вико­ристання електронного підручника в навчаль­ному процесі шляхом візуалізації й обробки результатів. Комп'ютерні мережі являють со­бою новий етап в розвитку зовнішніх засобів інтелектуальної діяльності, пізнання та спілку­вання. Застосування комп' ютерних мереж пояснює значні структурні й функціональні зміни в діяльності студента. Сучасні інфор­маційні технології, що застосовують у дистан­ційному навчанні, дозволяють йому бути най-перспективнішою технологією здобуття осві­ти в XXI ст. Таким чином, використання мож­ливостей інформаційних технологій для підго­товки студентів економічних спеціальностей дозволяє підвищити якість викладання еконо­мічних дисциплін, інтенсифікувати процес опанування й засвоєння студентами нових знань та сприяє формуванню професійної ком­петентності майбутніх економістів.

Надалі необхідно розширювати функції самостійної навчальної діяльності, зокрема моделювати й вирішувати проблемні ситуації. Трансформація економіки в умовах глобаліза-ційного виклику та зростання обсягів інфляції визначили головне завдання вищої педагогі­чної школи України - підготовку конкуренто­спроможних фахівців. Вирішення цього пи­тання вимагає перегляду змісту й форм на­вчального процесу, упровадження нетрадиц­ійних технологій та методів інтенсивного на­вчання, переорієнтацію навчання з накопи­чення знань (предметне навчання) на підви­щення рівня фахової компетентності як осно­ви розвитку здібностей, ефективних дій в умо­вах конкретних ситуацій (проблемне навчан­ня). Таким чином, застосування інформацій­них технологій у навчальному процесі про­фесійної підготовки майбутніх фахівців-еко-номістів в Україні потребує подальшого вдос­коналення та адаптації до сучасних умов еко­номіки та ринку праці в Україні.

Література

1. Балягіна І. А. Методика викладання економіки : навч .-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. / І. А. Балягіна, М. А. Богорад, Г. О. Ковальчук. - К. : КНЕУ, 2005. - 341 с.

2. Дибкова Л. М. Інформатика та ком-п' ютерна техніка : посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Л. М. Дибкова. - К. : Видав. центр «Академія», 2002. - 320 с.

3. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки». - Режим доступу : // http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=537-16

4. Закон України «Про інформаційний

■ Е ■ К О Н О М

І

К

А Й П

І

Д П р

И

Є

М Н И Ц

Т В

О

суверенітет та інформаційну безпеку Украї­ни». - Режим доступу : //http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-binAaws/main.cgi?irreg

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

І А Кінаш - Використаннянформаційних технологійпри викладанні економічних дисциплін