С І Сидоренко - Внутрішньомовний переклад види та функції - страница 1

Страницы:
1  2 

УДК 81'25 (045)

Сидоренко С.І.

ВНУТРІШНЬОМОВНИЙ ПЕРЕКЛАД: ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ

Феномен внутрішньомовного перекладу до цього часу не був предметом серйозних досліджень через його маргінальне положення у царині практики та теорії перекладу, невизначеність та дискусійний характер самого терміну. Втім, явища, що знаходяться поза мейнстрімом наукових розвідок, безперечно, також заслуговують на увагу - як з метою з'ясування їхньої сутності, так і поглиблення нашого розуміння багатогранності вже, здавалося б, достатньо досліджених явищ та процесів.

Мета цієї статті - привернути увагу до теоретичного дослідження внутрішньомовного перекладу через вирішення таких основних завдань: розглянути чинники, що зумовлюють потребу у внутрішньомовному перекладі; запропонувати типологію внутрішньомовного перекладу; охарактеризувати функції та специфіку кожного із його основних видів.

Внутрішньомовний, або інтралінгвістичний, переклад був визначений Р. Якобсоном як інтерпретація певних вербальних знаків іншими в межах однієї мови [1, с. 16]. Отримавши, таким чином, своє місце у парадигмі типів інтерпретації мовних знаків (відома тріада Р. Якобсона), внутрішньомовний переклад одержав також право на дослідження його сутності та функціональних особливостей.

Об'єктивність існування особливого типу інтерпретації мовних знаків, яким є внутрішньомовний переклад, ґрунтується на двох головних чинниках. Першим є історична еволюція мови та мовної спільноти. Англійська мова є прикладом того, як внаслідок історичних змін комунікація поколінь засобами писемності стає неможливою без втручання посередника-перекладача - твори Дж. Чосера є важкими для адекватного розуміння сучасним пересічним англомовним читачем, а про «Беовульфа» годі й говорити. Сприйняття художньої літератури читачем розглядалось як історична категорія В. Віноградовим, який підкреслював, що сприйняття оригінального тексту змінюється з кожним новим поколінням [2, с. 121]. Текст художнього твору не змінюється лише зовні, його внутрішній зміст живе за своїми законами, що залежать від темпів та характеру розвитку мови та суспільства [2, с. 122]. Коли часова дистанція між оригінальним текстом та читацькою аудиторією досягає певної критичної позначки, вона ускладнює розуміння літературного тексту, спотворює авторське послання читачеві, впливає на оцінку художньої цінності твору та його місця у культурній спадщині.

Другим чинником, що об'єктивно породжує потребу у внутрішньомовному  перекладі,   є  неоднорідність   мовного соціуму,зумовлена історичними та соціокультурними факторами, яка визначає існування різних мовних форм, що в межах єдиного мовного континууму мають певні лексичні, фонетичні та граматичні відмінності. Існування національних та територіальних варіантів мови, регіональних і соціальних діалектів зумовлює можливість виникнення непорозумінь у спілкуванні, що в свою чергу вимагає нейтралізації таких комунікативних проблем.

Скептичне ставлення до терміну «внутрішньомовний переклад», бажання замінити його іншими (перефразування, адаптація, перейменування, модернізація) пов'язані, вочевидь, з усталеним вживанням терміну «переклад» по відношенню до міжмовної комунікації, а також посиланнями на те, що процес перетворення тексту у межах однієї мови не є комплексним і здебільшого торкається лише його певних компонентів. Можливо, важко всупереч традиції багатьох століть назвати перекладачем людину, для якої не обов'язково знати хоча б дві мови.

Втім, з огляду на основну місію перекладу - забезпечити адекватне розуміння мовленнєвого продукту, створеного одним комунікантом (автором), іншим комунікантом (реципієнтом) - вважаємо, що термін «внутрішньомовний переклад» має всі підстави для існування як такий, що ідентифікує процес передачі засобами тієї ж мови змісту мовленнєвого продукту, який внаслідок історичної еволюції мови, її територіальної або соціальної варіативності не може бути адекватно сприйнятий пересічним носієм сучасного мовного стандарту, а також результат цього процесу.

Два розглянутих вище чинника, що зумовлюють необхідність внутрішньомовного перекладу, визначають і його основні види. Очевидно, можна говорити про діахронний (інтертемпоральний) та синхронний внутрішньомовний переклад. У межах синхронного пропонуємо розрізняти міжваріантний та нормалізуючий переклад. Розглянемо кожний із зазначених видів більш детально.

В. Віноградов застосував термін «діахронний переклад» по відношенню до перекладу творів попередніх епох, необхідність якого спричинена значною часовою та культурологічною дистанцією між оригіналом і сучасним читачем [2, с. 139]. Потрібно зауважити, що В. Віноградов використовує цей термін переважно щодо перекладу творів більш ранніх історичних епох іншою мовою (російською). Л. Нелюбін пояснює термін «діахронічний переклад» як «переклад сучасною мовою історичного тексту, написаного мовою попередньої епохи» (тут і далі переклад цитат наш - С.С.) [3, с. 46]. Традиційне поняття міжмовного перекладу та поняття внутрішньомовного діахронного перекладу були співвіднесені В. Коміссаровим, який писав, що «перекладач часто має справу з оригіналом, створеним в іншу історичну епоху, також рідною мовою перекладача, яка настільки змінилася з часом, що її попередній стан виглядає як інша мова» [4,с. 224]. У Рутледжській енциклопедії перекладознавства знаходимо термін «інтертемпоральний переклад», який позначає «переклад між двома формами однієї мови, відокремленими часом» [5, с. 114]. Зазначається, що важливим завданням інтертемпорального перекладу є не лише формальне осучаснення мови, а й приведення мовних форм у відповідність до сучасного мислення.

Надалі у цій статті ми дотримуємося терміну «діахронний переклад», вживаючи його в контексті внутрішньомовного перекладу.

Основною функцією діахронного перекладу є забезпечення неперервності культурного буття нації шляхом підтримки зв'язку між культурною спадщиною попередніх поколінь та сучасним мовнокультурним соціумом. Тексти, які потрібно зберегти для наступних поколінь, потребують обережного, професійного переведення у нову форму, що повинна відповідати двом головним вимогам - з одного боку, робити текст формально доступним для сучасного читача, а з іншого, донести з якомога меншими втратами той зміст, те послання, яке було закладено в оригінал автором, в усій складності його семантичних складових та прагмастилістичних характеристик. У 1939 році грецький мовознавець Маноліс Тріандафіллідіс наголосив на тому, що для всіх націй переклад своєї давньої класичної літератури є унікальним джерелом оновлення національної культури [5, с. 430].

Потреба у діахронічному перекладі виникає не лише через незрозумілість давніх текстів для сучасного читача, що є результатом історичної еволюції мови. Безперечно, мова «Беовульфа» та «Кентерберійських оповідань» потребує перекладу засобами сучасної англійської мови, яка далеко відійшла від мови цих творів. Інша ситуація спостерігається у грецькій мові. У 19 столітті у Греції виникли палки суперечки щодо доцільності і можливості перекладу Біблії з койне сучасною грецькою мовою. Пов'язані з цим теологічні та мовно-перекладацькі проблеми набули національно-культурного значення в контексті становлення нової грецької держави. Аргумент формальної зрозумілості давнього тексту Біблії для сучасних греків виявився недостатнім на фоні прагнення до забезпечення адекватного відтворення біблійного змісту в доступній загальному читачеві формі. Бажання продемонструвати неперервність грецької мови як важливого чинника національної ідентичності зумовив інтенсивну внутрішньомовну перекладацьку діяльність в Греції. Загалом, з 1526 року, коли був надрукований перший парафраз «Іліади», 450 перекладачів переклали поетичні твори 425 грецьких поетів ранніх епох. Цей процес інтенсивно продовжувався протягом останніх десятиліть [5, с. 430].

Діахронний переклад, як правило, передбачає комплексну трансформацію тексту оригіналу на всіх рівнях - лексичному, морфологічному, синтаксичному, орфографічному. Розглянемо це на прикладі перекладу «Кентерберійських оповідань» Джеффрі Чосера (14 ст.) сучасною англійською мовою, виконаного Дж. Некастро.

Історична нестабільність лексичної системи проявляється в зміні семантичної структури, прагмафункціональних характеристик слів, їхнього статусу у лексичному складі мови. Лексику оригіналу, що замінюється в сучасному перекладі, можна поділити на декілька груп. По-перше, певна частина слів протягом шести століть, що відділяє нас від часу створення «Кентерберійських оповідань», вийшли з ужитку і повинні бути замінені сучасними еквівалентами. До таких слів належать eek 'також', foreward „договір, домовленість', hethenesse „язичницькі країни', reyse(n) 'їхати на війну, подорожувати', wight 'жива істота', bismotered 'забруднений', delyvere 'вільний від перешкод; моторний, жвавий, спритний', herkne(n) 'слухати', trowe(n) 'вірити, вважати' тощо:

Of fustian he wered a gypon Al bismotered with his habergeon ... [6, с. 24] - He wore a jerkin of coarse cloth all stained with rust by his coat of mail [7] (GeneralPrologue 75-76)

Друга група слів, що замінюються перекладачем, - це застарілі слова, що залишаються на периферії лексичного складу сучасної мови. Їхнє розуміння потребує певного рівня філологічної компетенції. Наприклад, слово halwe 'святий' в сучасній мові збереглося лише в All-Hallows. Тому перекладач абсолютно правомірно замінює його словом shrine:

... To ferne halwes, kowthe in sondry londes ... [6, с. 23] - ... to renowned shrines in various distant lands ... [7] (GeneralPrologue 13-14)

Третя група включає слова, які за своєю формою здаються знайомими сучасному читачеві. але проблема полягає в тому, що у Чосера вони можуть мати значення, відмінне від їхнього звичайного значення в сучасній мові. В таких випадках перекладач повинен демонструвати свою філологічну ерудицію і, не довіряючись знайомій формі, знаходити те значення, в якому це слово функціонувало в конкретний історичний період, і співвідносити його з контекстом. Так, дієслово defend в часи Чосера мало значення 'запобігати, забороняти' . Якби перекладач залишив це слово, смисл речення був би спотворений:

Wher can ye seye, in any manere age, That hye God defended mariage By expres word? [6, с. 106] - When have you seen that in any time great God forbade marriage explicitly? [7] (The Wife of Bath's Prologue 59­61) . .

Слово harlot, яке в 13 столітті мало значення 'бродяга, волоцюга,

пройдисвіт' , в час Чосера набуло значення 'подорожуючий блазень; слуга; хлопець'. Значення 'проститутка' вперше реєструється у 15 столітті [8, с. 428]. Як бачимо, це слово зазнало комплексного функціонально-семантичного розвитку у напрямках спеціалізації значення, функціонального обмеження та зниження соціального маркування, адже в сучасних словниках воно позначається як архаїчне і зневажливе. В наведеному нижче прикладі harlot вживається по відношенню до хлопця і замінюється перекладачем словом knave:

"Ye, false harlot," quod the millere ... [6, с. 83] - "You - false knave!" said the miller. [7] (The Reeve's Tale 4268)

В окрему групу можна виділити слова, які зберегли своє лексичне значення, але зазнали функціональної маргіналізації і в сучасній англійській мові вживаються лише в певному функціональному регістрі - поетичному, високому, зниженому, жартівливому, або в певному варіанті (діалекті) англійської мови, або лише у сталих сполученнях із іншими словами. Наприклад, дієслово wend маркується в сучасних словниках як книжне, а його вживання обмежене словосполученням to wend one' s way. Перекладач замінює його нейтральним make way:

... And specially from every shires ende Of Engelond to Caunterbury they wende ... [6, с. 23] - And especially from every shire's end in England they make their way ... [7] (GeneralPrologue 15-16)

Необхідність морфологічної адаптації чосерівського тексту для сучасного читача пов'язана з процесами у граматичній системі англійської мови, які протягом кінця середньоанглійського та ранньоновоанглійського періодів змінювали мову в напрямку аналітизму. Перекладач «модернізує» флективні форми, які не збереглися у мовній нормі. Синтетичні форми умовного способу, які у Чосера мали значно більше функціональне навантаження і були звичайними у різних типах підрядних речень, замінюються сучасними аналітичними формами або формами дійсного способу. Питальні та заперечні структури в перекладі перебудовуються за допомогою дієслова do, функціонування якого в якості допоміжного стало звичайним лише у 15 столітті. Чосерівський особовий займенник 3-ї особи множини в об'єктному відмінку hem та присвійний займенник 3-ї особи множини hir замінюються сучасними them, their. Форми займенника другої особи однини thou, thee, thyn, які є архаїчними для сучасної норми, замінюються формами you, your. Часто перекладач змушений вдаватися до уточнення значення дієслівних форм оригіналу або корекції їхнього вживання відповідно до сучасної норми. Це стосується, зокрема, форм Present Perfect, які в 14 столітті могли вживатися паралельно с формами минулого часу:

... The hooly blisful martir for to seke, That hem hath holpen whan that they were seeke. [6, с. 23] to seek the holy blessed martyr who helped them when they were sick. [7] (General Prologue 17-18)

В наступному прикладі бачимо, як перекладач використовує форму Continuous, яка ще не була сформована в час Чосера, для уточнення характеру дії, що позначається простою формою дієслова:

... what do ye heer? [6, с. 80] - ... what are you doing here? [7] (The Reeve's Tale 4025)

У площині синтаксису чосерівський текст неминуче зазнає значних трансформацій. Основними з них є трансформації структури речень, членування та об'єднання речень, «модернізація» коннекторів, зміни у порядку слів, усунення множинного заперечення тощо. Частинацих трансформацій є обов'язковими і не залежать від вибору перекладача, оскільки спричинені змінами синтаксичних норм, як-от у наведеному нижче прикладі, де односкладне речення оригіналу несумісне із сучасними нормами:

Bifil that in that seson on a day ... [6, с. 23] - One day in that season ... it happened that... [7] (GeneralPrologue 19)

В інших випадках зміни синтаксису оригіналу диктуються не змінами, що відбулися у мові, а є вибором перекладача, результатом його суб'єктивної творчої діяльності як посередника між автором і сучасним читачем, який несе персональну відповідальність за адекватне відтворення оригіналу (до речі, написаного переважно в поетичній формі, яка накладає на синтаксис певні обмеження), отже завжди має право вибору.

Другим видом внутрішньомовного перекладу є синхронний, в межах якого пропонуємо виділяти міжваріантний та нормалізуючий

переклад. Існування варіантів мови зумовлює можливість виникнення непорозумінь у спілкуванні між носіями цих варіантів, що в свою чергу породжує необхідність нейтралізації таких комунікативних проблем. Під міжваріантним перекладом пропонуємо розуміти переклад тексту, створеного на одному із національних або територіальних варіантів мови, мовними засобами, що є нормативними для іншого національного або територіального варіанту цієї ж мови. Міжваріантний переклад є актуальним, у першу чергу, для носіїв національних та територіальних варіантів англійської мови - британського, американського, австралійського, англійської мови в Індії тощо. Проблема перекладу з британського на американський варіант, зокрема, стала предметом суспільного обговорення у зв'язку з неоднозначною реакцією читачів на американські видання «Гаррі Поттера», в яких оригінальний текст зазнав «американізації». Проте практика перекладу з одного національного варіанту англійської мови на інший не обмежується «Гаррі Поттером». Відома британська версія роману «Великий Гетсбі» Ф.С. Фіцджеральда. Цілий ряд британських дитячих книжок зазнали різного ступеню «американізації» в Сполучених Штатах.

Критики можуть зауважити, що процес, який тут пропонується називати міжваріантним перекладом, полягає лише у заміні окремих лексичних одиниць, а не у перекладі тексту в цілому. Це зауваження є цілком слушним, проте, на нашу думку, таке обмеження не змінює сутності процесу, який відбувається, адже зрештою зміни зазнає текст у цілому, а мета текстових змін за своєю суттю не відрізняється від мети перекладу в його класичному розумінні - тобто, забезпечити адекватне розуміння. Крім того, міжваріантний переклад не обмежується заміною лексичних одиниць. Як показує практика, мають місце і різноманітні граматичні трансформації. Редактор «Гаррі Поттера» у Сполучених Штатах Артур Левін наполягає саме на терміні «переклад». Він зазначає: «Я не намагався «американізувати» їх [книги]. Натомість я намагавсяздійснити переклад, що є дещо іншим. Я мушу бути впевненим, що, читаючи книгу, американська дитина матиме таке саме сприйняття літературного твору, як і британська. Дитина має бути спантеличена не через відмінності у мові, а тому, що сам автор бажав досягти такого ефекту» [9]. Важливою рисою міжваріантного перекладу є його соціокультурна вмотивованість, адже саме соціокультурні відмінності є причиною виникнення потенціальних комунікативних «збоїв» між носіями варіантів мови в різних країнах.

Цілий ряд предметів повсякденного оточення людей, їхнього побуту та одягу мають різні назви у британському та американському варіантах, що пояснює лексичні заміни в американському тексті «Гаррі Поттера». Такі слова, як dustbin, motorbike, cooker, letter-box, multi-storey car park, changing room, wellington boots функціонують переважно у межах британського варіанту, отже, можуть бути незрозумілими американській, особливо дитячій, аудиторії. В американському тексті їм відповідають trashcan, motorcycle, stove, mail slot, multilevel parking garage, locker room, rubber boots.

Деякі слова функціонально обмежені певним варіантом в одному із своїх значень, наприклад, брит. toilet - амер. bathroom, брит. note -амер. bill, брит. trolley - амер. cart, брит. trainers - амер. sneakers, брит. wardrobe - амер. closet, брит. boot - амер. trunk, брит. torch - амер. flashlight.

Деякі слова потребують перекладу не через те, що обмежені функціонуванням у певному варіанті англійської мови, а тому, що мають різне значення для носіїв американського та британського варіантів. Наприклад, слово jumper у американському тексті замінено на sweater, оскільки для американців це не джемпер, а сарафан, а британське tank top замінено на sweater vest, інакше американський читач сплутає жилетку з майкою.

Перекладу не уникнути у тих випадках, коли денотати не мають еквівалентів у житті носіїв іншого варіанту мови, і читачам (особливо дитячій аудиторії) може бракувати соціокультурної компетенції, щоб вірно ідентифікувати речі, про які йдеться. У таких випадках редактори американського видання вдаються до наближених відповідників. Так, назва ігри rounders, поширеної у приватних школах Британії, замінена на baseball.

Цікаво прослідкувати, як редактори американських видань «Гаррі Поттера» поводились з розмовними та сленговими словами та виразами. Будь-які заміни розмовної лексики та сленгу вимагають обережності, оскільки, з одного боку, використання автором сленгу в художньому творі завжди виконує потужну прагматичну функцію і є важливим чинником забезпечення реальності образу, з другого боку, британський і американський сленг мають значні відмінності. Під час міжваріантного перекладу як відсутність перекладу сленгового виразу, так і його неадекватний переклад матимуть однаково негативні наслідкидля забезпечення реалізації комунікативно-прагматичної мети тексту. Наведемо приклади замін, що були здійснені американськими редакторами у британському тексті «Гаррі Поттера». Слова nutter «псих, ненормальний», rubbish «поганий, негідний», to sack «звільняти», словосполучення to pop one's clogs «врізати дуба, померти» притаманні британському варіанту, тому у американському тексті замінені відповідно на maniac, bad, to fire, to kick the bucket. Разом з тим, деякі специфічні британські розмовні вислови залишені американськими редакторами без змін, наприклад, у реченні "She - er - got a bit shirty with me" слово shirty залишено без змін, хоча є «екзотичним» для американців. Американський редактор Артур Левін пояснює, що він обговорював це слово з Джоан Роулінг, і вони вирішили залишити його в американському виданні через яскраве сленгове звучання і зрозумілість у контексті. Левін зазначає: «shirty - це слово, на якому автор хоче, щоб ви зупинилися і прислухалися» [9].

Страницы:
1  2 


Похожие статьи

С І Сидоренко - Внутрішньомовний переклад види та функції

С І Сидоренко - Мшсія перекладача в історичній перспективі