В Г Ковешніков - Апарат - страница 24

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

 

Ліктьова кістка (ulna) Ліктьова кістка має:

проксимальний   наросток,   епіфіз (epiphysisproximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

-  дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

-  тіло ліктьової кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному наростку ліктьової кістки (epiphysis proximalis ulnae) угорі розташований лік­тьовий відросток (olecranon), а знизу і спереду від нього - вінцевий відросток (processus coronoideus). Між ними розташована блокова вирізка (incisura trochlearis).

На бічній поверхні проксимального наростку (epiphysis proximalis) міститься вирізка променевої кістки (incisura radialis) для з'єднання з голівкою променевої кістки (caput radii). Дещо нижче вінцево­го відростка (processus coronoideus) розташована горбистість ліктьової кістки (tuberositas ulnae).

Тіло ліктьової кістки (corpus ulnae) має:

-  передню поверхню (facies anterior);

-  задню поверхню (facies posterior);

- присередню поверхню (facies medialis); -передній край (margo anterior);

-  задній край (margo posterior);

-  міжкістковий край (margo interosseus).

На тілі ліктьової кістки (corpus ulnae) розташова­ний гребінь м'яза-відвертача (crista musculi supinatoris).

На дистальному наростку ліктьової кістки (epiphysis distalis ulnae) розрізняють голівку ліктьо­вої кістки (caput ulnae), яка має суглобовий обвід (circumferentia articularis).

На присередній поверхні голівки ліктьової кістки (caput ulnae) розташований шилоподібний відросток ліктьової кістки (processus styloideus ulnae), який добре пальпується під шкірою (cutis).

 

Променева кістка (radius) Променева кістка є складовою частиною перед­пліччя (antebrachium) і належить до (трубчастої) ти­пової довгої кістки (os longum), яка має:

-  проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

-  дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

-  тіло променевої кістки, діафіз (corpus ulnae; diaphysis ulnae).

На проксимальному наростку променевої кістки (epiphysis proximalis radii) розташована голівка про­меневої кістки (caput radii) з суглобовим обводом (circumferentia articularis) та суглобовою ямкою (fovea articularis) зверху. Нижче голівка переходить у шийку променевої кістки (collum radii).

Тіло променевої кістки (corpus ulnae) має:

-  передню поверхню (facies anterior);

-  задню поверхню (facies posterior);

-  бічну поверхню (facies lateralis);

-  передній край (margo anterior);

-  задній край (margo posterior);

-  міжкістковий край (margo interosseus);

-  горбистість променевої кістки (tuberositas radii);

-  горбистість     м'яза-привертача (tuberositas pronatoria).

На дистальному наростку променевої кістки (epiphysis distalis radii) з бічної поверхні (facies lateralis) добре пальпується під шкірою шилоподіб­ний відросток променевої кістки (processus styloideus radii).

Із присередньої сторони міститься вирізка ліктьо­вої кістки (incisura ulnaris) для з'єднання з голівкою ліктьової кістки (caput ulnae).

На дистальному наростку променевої кістки (epiphysis distalis radii) розташовані:

-  зап'ясткова суглобова поверхня (facies articularis carpalis) для з'єднання із зап'ястковими кістками (ossa carpi);

-  надшилоподібний гребінь (crista suprastyloidea);

-  дорсальний горбок (tuberculum dorsale);

-  борозни сухожилків м'язів-розгиначів (sulci tendinum musculorum extensorum).

Кістки кисті (ossa manus) Кістки кисті поділяються на:

-  зап'ясткові кістки (ossa carpi);

-  п'ясткові кістки (ossa metacarpi);

-  кістки пальців, фаланги (ossa digitorum; phalanges).

Зап'ясткові кістки (ossa carpi) їх є вісім, вони утворюють проксимальний і дис­тальний ряди. В проксимальному ряді з бічної в при-середню сторону розташовані:

-  човноподібна кістка (os scaphoideum), що має горбок човноподібної кістки (tuberculum ossis scaphoidei);

-  півмісяцева кістка (os lunatum);

-  тригранна кістка (os triquetrum);

-  горохоподібна кістка (os pisiforme).

У дистальному ряді з бічної в присередню сторону розташовані:

-  кістка-трапеція (os trapezium), що має горбок кі-стки-трапеції (tuberculum ossis trapezii);

-  трапецієподібна кістка (os trapezoideum);

-  головчаста кістка (os capitatum);

-  гачкувата кістка (os hamatum), що має гачок га­чкуватої кістки (hamulus ossis hamati).

Зап'ясткові кістки утворюють борозну зап'ястка (sulcus carpi).

П'ясткові кістки (ossa metacarpi) До їх складу входять п'ять коротких (трубчастих) кісток, кожна з яких має:

-  основу п'ясткової кістки (basis ossis metacarpi);

-  тіло п'ясткової кістки (corpus ossis metacarpi);

-  голівку п'ясткової кістки (caput ossis metacarpi).

Перша п'ясткова кістка (ossa metacarpi I) корот­ша і ширша, на її основі знаходиться сідлоподібна поверхня (facies sellaris) для зчленування з кісткою-трапецією (os trapezium).

Друга п'ясткова кістка (os metacarpi II) найдовша і в напрямі до V п'ясткової кістки довжина п'ясткових кісток поступово зменшується.

Третя п'ясткова кістка (os metacarpi III) має ши­лоподібний відросток (processus styloideus ossis metacarpi tertii).На обернутих одна до одної поверхнях основ II-V п'ясткових кісток (basis ossis metacarpi II-V) є сугло­бові поверхні (facies articulares) для з'єднання між собою.

Кістки пальців; фаланги (ossa digitorum; phalanges) Вони складаються з:

-  основи фаланги (basis phalangis);

-  тіла фаланги (corpus phalangis);

-  голівки фаланги (caput phalangis).

На головці фаланг (caput phalangium), крім кін­цевих фаланг (phalanges distales), розташований блок фаланги (trochlea phalangis).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах