В Г Ковешніков - Апарат - страница 28

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

Під підпорою надп'яткової кістки (sustentaculum tali) розміщена борозна сухожилка довгого м'яза-згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi).

Із зовнішнього боку по п'ятковій кістці (calcaneus) проходить борозна сухожилка довгого малогомілко­вого м'яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi). Ця борозна обмежена угорі малогомілковим блоком (trochlea fibularis; trochlea peronealis).

Спереду на п'ятковій кістці (calcaneus) розташо­вана кубоподібна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

-  човноподібна кістка (os naviculare), яка має горбистість човноподібної кістки (tuberositas ossis navicularis);

-  кубоподібна кістка (os cuboideum), на якій зна­ходяться:

-  борозна сухожилка довгого малогомілкового м'яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi);

-  горбистість кубоподібної кістки (tuberositas ossis cuboidei);

-  п'ятковий відросток (processus calcaneus).

 

-  три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia), а са­ме:

-  бічна клиноподібна кістка (os cuneiforme laterale);

-  проміжна клиноподібна кістка (os cuneiforme intermedium);

-  присередня клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale).

Плеснові кістки (ossa metatarsi) Це  п'ять  коротких  (трубчастих)  кісток (ossa brevia), які мають:

-  проксимальний виросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

-  дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

-  тіло плеснових кісток, діафіз (corpus ossium metatarsi; diaphysis ossium metatarsi).

Проксимальний наросток плеснових кісток (epiphysis proximalis ossium metatarsi) утворює ос­нову плеснової кістки (basis ossis metatarsi).

На дистальному наростку плеснових кісток (epiphysis distalis ossium metatarsi) розміщена голі­вка плеснової кістки (caput ossis metatarsi).

Між наростками (epiphyses) розташоване тіло плеснової кістки (corpus ossis metatarsi).

На основах II і V кісток з бічних сторін знаходять­ся суглобові поверхні (facies articulares).

Збоку основи першої плеснової кістки [I] (basis ossis metatarsi [I]) розташована горбистість першої плеснової кістки [I] (tuberositas ossis metatarsi primi [I]).

Збоку основи п'ятої плеснової кістки [V] (basis ossis metatarsi quinti [V]) розташована горбистість п'ятої плеснової кістки [V] (tuberositas ossis metatarsi

quinti [V]).

 

Кістки пальців; фаланги (ossa digitorum; phalanges) Кістки пальців складаються із:

-  проксимальних фаланг (phalanges proximales);

-  середніх фаланг (phalanges mediae);

-  кінцевих фаланг (phalanges distales).

Великий палець стопи (hallux) має лише прокси­мальну фалангу (phalanx proximalis) та кінцеву фала­нгу (phalanx distalis).

На дистальних кінцях кожної кінцевої фаланги (phalanx distalis) міститься горбистість кінцевої фа­ланги (tuberositas phalangis distalis).

Кістки пальців (ossa digitorum) мають:

-  основу фаланги (basis phalangis);

-  тіло фаланги (corpus phalangis);

-  голівку фаланги (caput phalangis).

На голівці фаланг (caput phalangium), крім кінце­вих фаланг (phalangium distales), розташований блок фаланги (trochlea phalangis).ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3 З'ЄДНАННЯ КІСТОК СКЕЛЕТА

З'ЄДНАННЯ quncturae) або СИСТЕМА З'ЄДНАНЬ (systema articulare). ВЧЕННЯ ПРО СУГЛОБИ ТА ЗВ'ЯЗКИ (arthrologia et syndesmologia) Артросиндесмологія (arthrosyndesmologia)

ЗАГАЛЬНІ ТЕРМІНИ

(згідно з анатомічною номенклатурою)З'єднання З'єднання кісток Синартроз Волокнисте з'єднання Синдесмоз Вклинення, ґомфоз Міжкісткова перетинка Шво Плоске шво Лускове шво Кантове шво Зубчасте шво Зубчастий шво Схіндельоз (розщеплення) Хрящове з'єднання Синхондроз Симфіз Епіфізний хрящ З'єднання кісток; Синостоз Синовіальні з'єднання: Суглоб Діартроз Суглобова поверхня Суглобова порожнина Суглобова ямка (Голівка суглоба) Суглобова губа Суглобова капсула Волокниста перетинка; Волокнистий шар Синовіальна перетинка; Синовіальний шар

Синовіальні складки Синовіальні ворсинки Синовія Суглобовий диск Суглобовий меніск Зв'язки

Внутрішньокапсульні зв'язки Капсульні зв'язки Позакапсульні зв'язки Суглобовий закуток Синовіальна сумка Синовіальна піхва Простий суглоб Складний суглоб Плоский суглоб Циліндричний суглоб Обертовий суглоб Блокоподібний суглоб Двовідростковий суглоб

Junctura

Juncturae ossium Synarthrosis Junctura fibrosa Syndesmosis Gomphosis Membrana interossea Sutura Sutura plana Sutura squamosa Sutura limbosa Sutura serrata Sutura denticulata Schindylesis Junctura cartilaginea Synchondrosis Symphysis

Cartilago epiphysialis

Junctura ossea; Synostosis

Junctura synovialis: Articulatio Diarthrosis

Facies articularis

Cavitas articularis

Fossa articularis

(Caput articulare)

Labrum articulare

Capsula articularis

Membrana fibrosa; Stratum fibrosum

Membrana synovialis; Stratum synoviale

Plicae synoviales

Villi synoviales

Synovia

Discus articularis Meniscus articularis Ligamenta Ligg. intracapsularia Ligg. capsularia Ligg. extracapsularia Recessus articularis Bursa synovialis Vagina synovialis Articulatio simplex Articulatio composita Articulatio plana Articulatio cylindrica Articulatio trochoidea Ginglymus

Articulatio bicondylarisСідлоподібний суглоб Еліпсоподібний суглоб Кулястий суглоб Чашоподібний суглоб Малорухомий суглоб Відведення Приведення

Обертання назовні; Бічне обертання Обертання досередини; Присереднє обертання Колове обертання Згинання Розгинання Привертання Відвернення Протиставлення Зіставлення

Скелет разом із м'язами виконує функції опори і руху завдяки тому, що всі кістки з'єднані між собою та утворюють різного ступеня рухливі кісткові важелі.

Кістки та їх з'єднання становлять пасивну, а м'язи - активну частину опорно-рухового апарату.

Характер з'єднань залежить від будови і функції тієї чи іншої кісткової ланки.

Тобто з'єднання кісток зумовлюють їх більшу або меншу взаємну рухомість і забезпечують функціону­вання скелета людини як єдиного цілого.

Кістки нижчих водних хребтових тварин сполуча­ються між собою за допомогою неперервних з'єднань.

У наземних тварин види рухів ускладнились: сфо­рмувалися перехідні форми з'єднань, наприклад, симфізи і найбільш рухливі перервні з'єднання -суглоби.

У процесі онтогенезу людини більшість з'єднань кісток проходять дві стадії розвитку: спочатку вини­кають неперервні з'єднання, а потім частина з них перетворюється в перервні з'єднання - суглоби.

У мезенхімі, що з'єднує зачатки кісток, на 6-му тижні ембріонального розвитку формується щілина, потім суглобові хрящі, капсула і зв'язки.

Суглоби людини вивчає наука артрологія (arthrologia, від грец. arthron - суглоб).

З'єднання кісток (juncturae ossium) Вони поділяються на:

-  неперервні (synarthroses);

-  перервні (diarthroses);

-  напівперервні (symphyses).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах