В Г Ковешніков - Апарат - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

-  тильну        п'ятково-кубоподібну зв'язку
(lig.calcaneocubo-ideum dorsale).

До підошвових зв'язок заплесна (ligg. tarsi plantaria) належать:

-  довга підошвова зв'язка (lig. plantare longum);

-  підошвова п'ятково-кубоподібна зв'язка (lig. calcaneocuboideum plantare);

-  підошвові клино-човноподібні зв'язки (ligg. cuneonavi-cularia plantaria);

-  підошвова кубо-човноподібна зв'язка (lig. cuboideo-naviculare plantare);

-  підошвові        міжклиноподібні зв'язки
(ligg. intercunei-formia plantaria);

-  підошвова клино-кубоподібна зв'язка (lig. cuneocubo-ideum plantare).

 

Заплесно-плеснові суглоби

(articulationes tarsometatarsals; суглоб Лісфранка) Заплесно-плеснові суглоби є:

-  плоскі (articulationes planae) - за формою;

-  складні (articulationes compositae) - за будовою (вид суглоба);

- триосьові - за функцією. Рухи навколо:

-  вертикальної осі (axis verticalis);

-  стрілової осі (axis sagittalis);

-  лобової осі (axis frontalis).

Види рухів: малорухомий (amphiarthrosis), ков­зання на 10-15о.

Суглобові поверхні:

дистальні суглобові поверхні клиноподібних кіс­ток (facies articulares distales ossium cuneiformium);

-  дистальні суглобові поверхні кубоподібної кістки (facies articulares distales ossis cuboidei);

-  задні суглобові поверхні основ плеснових кісток (facies articulares posteriores basium ossium metatarsi).

"Ключем" до суглоба Лісфранка є присередня за-плесно-плеснова зв'язка (lig. tarsometatarsale mediale).

Допоміжний апарат:

-  тильні          заплесно-плеснові зв'язки
(ligg. tarsometa-tarsalia dorsalia);

-  підошвові заплесно-плеснові зв'язки (ligg. tarsometa-tarsalia plantaria);

-  міжкісткові        клино-плеснові зв'язки
(ligg. cuneometa-tarsalia interossea).

Міжплеснові суглоби

(articulationes intermetatarsales) Міжплеснові суглоби є:

-  плоскі (articulationes planae) - за формою;

-  прості (articulationes simplices) - за будовою (вид суглоба);

-  триосьові - за функцією;

 

-  малорухомі. Рухи навколо:

-  лобової осі (axis frontalis);

-  вертикальної осі (axis verticalis);

-  стрілової осі (axis sagittalis).

Види рухів: суглоби малорухомі (amphiarthrosis).

Суглобові поверхні: бічні та присередні суглобові поверхні (facies articulares laterales et mediales) між основами плеснових кісток (ossa metatarsi).

Допоміжний апарат:

-  міжкісткові плеснові зв'язки (ligg. metatarsalia interossea);

-  тильні плеснові зв'язки (ligg. metatarsalia dorsalia);

-  підошвові плеснові зв'язки (ligg. metatarsalia plantaria).

Плесно-фалангові суглоби

(articulationes metatarsophalangeae) Плесно-фалангові суглоби є:

-  кулясті (articulationes spheroideae) - за формою;

-  прості (articulationes simplices) - за будовою, але двоосьові - за функцією.

Рухи навколо:

-  лобової осі (axis frontalis);

-  стрілової осі (axis sagittalis). Види рухів:

-  згинання (flexio) і розгинання (extensio);

-  при розігнутих пальцях - відведення (abductio) і приведення (adductio).

Суглобові поверхні:

-  голівки плеснових кісток (capita ossium metatarsi);

-  основи проксимальних фаланг (bases phalangium proximalium).

Допоміжний апарат:

-  обхідні зв'язки (ligg. collateralia);

-  підошвові зв'язки (ligg. plantaria);

-  глибока поперечна плеснова зв'язка (lig. metatarsale transversum profundum).

Міжфалангові суглоби стопи

(articulationes interphalangeae pedis) Міжфалангові суглоби стопи є:

-  блокоподібні (ginglymi) - за формою;

-  прості (articulationes simplices) - за будовою (вид суглоба);

 

-  одноосьові - за функцією. Рухи навколо:

-  лобової осі (axis frontalis). Види рухів:

-  згинання (flexio);

-  розгинання (extensio). Суглобові поверхні:

-  суглобові поверхні суміжних фаланг пальців сто­пи.

Допоміжний апарат:

-  обхідні зв'язки (ligg. collateralia);

-  підошвові зв'язки (ligg. plantaria).

Стопа

(pes totalis)

Десять кісток стопи (os naviculare, ossa cuneiformia medial, intermedium et laterale, os cuboideum, ossa metatarsalia primum - quintum [I­V]), з'єднуючись між собою, утворюють випуклі дого­ри дуги - склепіння (arcus), які орієнтовані поздов­жньо та поперечно.

Завдяки склепінній будові, стопа (pes) опираєть­ся не всією підошвовою ділянкою (regio plantaris), а має постійні три точки опори:

-  ззаду п'ятковий горб (tuber calcanei);

-  спереду голівки I та V плеснових кісток (capita ossium metatarsi primi et quinti [I et V]);

-  латерально бічну поверхню підошви.

Стопа має п'ять поздовжніх склепінь стопи (arcus pedis longitudinales) та одне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversalis).

Усі поздовжні склепіння стопи (arcus pedis longitudinales) починаються від п'яткового горба (tuber calcanei) і закінчуються на головках плеснових кісток (capita ossium metatarsi).

До складу кожного поздовжнього склепіння (arcus pedis longitudinalis) входять одна плеснова кістка (os metatarsi) та частина заплеснових кісток (pars ossium tarsi), що розташовані між даною плесновою кісткою (os metatarsi) та п'ятковим горбом (tuber calcanei).

Поздовжнє склепіння має:

-  бічну частину (pars lateralis);

-  присередню частину (pars medialis).

Перше поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis primus) - присереднє склепіння стопи (arcus pedis medialis) - утворене:

-  першою плесновою кісткою (os metatarsi primum);

-  присередньою клиноподібною кісткою (os cuneiforme mediale);

-  присередньою частиною човноподібної кістки (pars medialis ossis navicularis);

-  присередньою частиною надп'яткової кістки (pars medialis tali);

присередньою частиною п'яткової кістки (pars medialis calcanei).Найдовшим та найвищим є друге поздовжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis secundus), а найнижчим і коротким - п'яте поздо­вжнє склепіння стопи (arcus pedis longitudinalis quintus).

У поперечному напрямку всі п'ять склепінь (arcus) мають неоднакову висоту.

Внаслідок цього на рівні передньої частини п'яти з найвищих точок поздовжніх склепінь стопи (arcus pedis longitudinalis) формується дугоподібно вигнуте вверх поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus).

Це склепіння поділяється на:

-  проксимальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus proximalis);

-  дистальне поперечне склепіння стопи (arcus pedis transversus distalis).

Склепіння стопи (arcus pedis) зумовлені і утри­муються:

-  формою кісток, які їх утворюють, зв'язками (па­сивні "затяжки" склепінь стопи);

-  м'язами разом із сухожилками (активні "затяж­ки" склепінь стопи).

При розслабленні активних та пасивних "затяжок" склепіння стопи опускаються і стопа сплощується, розвивається плоскостопість.

Завдяки склепінній будові стопи, маса тіла рів­номірно розподіляється на всю стопу, зменшуються струси тіла при ходьбі, бігу, стрибках, оскільки її склепіння виконують роль амортизаторів.

Склепіння також забезпечують пристосованість стопи до ходьби та бігу по нерівній поверхні.хребтовий стовп, хребет

(columna vertebralis)Він складається з усіх справжніх хребців (vertebrae verae), крижової кістки (os sacrum) та куп­рика (os coccygis) і міжхребцевих симфізів (symphyses intervertebrales) із зв'язковим апаратом.

Функціональне значення хребтового стовпа (columna vertebralis):

-  підтримує голову (caput);

-  є гнучкою віссю стовбура або тулуба (truncus);

-  бере участь в утворенні стінок грудної, черевної і тазової порожнин (cavitates thoracis, abdominis et pelvis).

У хребтовому каналі (canalis vertebralis) міститься спинний мозок (medulla spinalis), його оболони (meninges spinales) і судини (vasa).

Спереду хребет (columna vertebralis) є найшир-шим біля крижової кістки (os sacrum), догори посту­пово звужується до рівня V грудного хребця (vertebra thoracica V); звідси поперечник хребта починає на­ростати до ділянки нижніх шийних хребців (vertebrae cervicales inferiores), потім знову звужується.

Розширення хребта у верхній грудній ділянці (regio pectoralis) пояснюється тим, що тут фіксується верхня кінцівка (membrum superius).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах