В Г Ковешніков - Апарат - страница 41

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

Ззаду на хребтовому стовпі (columna vertebralis) відмічаються дві борозни (sulci dorsales); посередині вони відокремлені одна від одної гребенем з остис­тих відростків (processus spinosi), з боків обмежова-ні підвищеннями, утвореними поперечними відрост­ками (processus transversi).

Збоку хребта (columna vertebralis) видно 23 пари міжхребцевих отворів (foramina intervertebralia), які служать для виходу спинномозкових нервів (nervi spinales) з хребтового каналу (canalis vertebralis); з них нижні - найширші, верхні - найвужчі.

Хребтовий стовп (columna vertebralis) має такі кривини:

-  первинну кривину (curvatura primaria);

-  вторинну кривину (curvatura secundaria).

Первинна кривина (curvatura primaria) знахо­диться в ембріоні та в плоді, що обумовлено черев­ним згинанням в утробі матері. Ця кривина зберіга­ється і в дорослого у вигляді грудного і крижового кіфозів (kyphosis thoracica et sacralis).

Вторинна кривина (curvatura secundaria) фор­мується після народження дитини. Коли дитина по­чинає тримати голову, а це у 2-3 місяці, формується шийний вигин хребтового стовпа вперед - шийний лордоз (lordosis cervicalis; lordosis colli).

Вигин грудного відділу хребтового стовпа назад -грудний кіфоз (kyphosis thoracica), що зміцнюється після народження, при сидінні дитини.

Коли дитина починає стояти та ходити, а це у 1­1,5 року, утворюється поперековий лордоз (lordosis lumbalis).

Вищеперелічені вигини є природними (нормаль­ними) і фізіологічними.

До фізіологічних вигинів деякі автори відносять і незначний вигин хребта убік - сколіоз (scoliosis), що з'являється внаслідок фізіологічного розвитку м'язів правої або лівої половини тіла людини.

Патологічними вигинами є вигини хребтового стовпа вперед, назад або вбік.

Довжина хребта чоловіка становить приблиз­но 73 см (шийний відділ - 13 см, грудний - 30 см, поперековий - 18 см, крижово-куприковий - 12 см).

Хребет жінки має завдовжки в середньому 69

см.

У старечому віці спостерігається вкорочення хребта на 7 см.

Загалом довжина хребтового стовпа становить близько 2/5 всієї довжини тіла.

Рухи хребтового стовпа:

-  навколо лобової осі (axis frontalis) - згинання і розгинання (flexio et extensio);

-  навколо стрілової осі (axis sagittalis) - згинання вбік (відведення [abduction] хребта від серединної площини [planum medianum]);

-  навколо вертикальної осі (axis verticalis) - пово­роти (rotationes);

-  пружинний рух, при якому змінюють свою вели­чину кривини хребта (наприклад при стрибках).

Більшою рухомістю відзначаються верхній попе­рековий і шийний відділи. I і II шийні хребці дають можливість голові робити найрізноманітніші і доситьвеликі екскурсії.

Міжхребцеві диски (disci intervertebrales) змен­шують поштовхи і струси, утворюють з'єднання міцні, але разом з тим досить еластичні, які допускають рухи в усі боки.ГРУДНА КЛІТКА (thorax totalis)Грудну клітку (thorax) утворюють:

-  12 грудних хребців (vertebrae thoracicae);

-  12 пар ребер (costae);

-  груднина (sternum).

Ребра відокремлені одне від одного міжребро-вими просторами (spatia intercostalia). Грудна клітка (thorax) має:

-  верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior);

-  нижній отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior).

Терміни "вхід у грудну клітку" і "вихід з грудної клі­тки" використовуються клініцистами по-різному. Так, "синдром грудного вихідного отвору" відповідає гру­дному вхідному отвору у новій термінології.

Верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) оточений:

-  яремною вирізкою груднини (incisura jugularis sterni);

-  першими ребрами (costae primae);

-  тілом І грудного хребця (corpus vertebrae thoracicae primae).

Нижній отвір грудної клітки (apertura thoracis inferior) оточений:

-  тілом XII грудного хребця (corpus vertebrae thoracicae duodecimae);

-  нижніми ребрами (costae inferiores);

-  мечоподібним відростком груднини (processus xiphoideus sterni).

Передньобічний край нижнього отвору грудної клітки (margo anteriolateralis aperturae thoracis inferioris) обмежений з'єднаними між собою VII-X ребрами. Це з'єднання називається ребровою ду­гою (arcus costalis).

Права реброва дуга (arcus costalis dexter) і ліва реброва дуга (arcus costalis sinister) утворюють з боків підгруднинний кут (angulus infrasternalis).

З обох боків вздовж тіл грудних хребців (corpora vertebrarum thoracicarum) у порожнині грудної клітки вертикально розташовані легеневі борозни (sulci pulmonales).

Розрізняють такі форми грудної клітки:

-  конусоподібна грудна клітка (широка і коротка);

-  плоска грудна клітка (сплющена в передньо-задньому напрямку);

циліндрична грудна клітка (проміжна між двома попередніми).ТАЗ В ЦІЛОМУ (pelvis totalis)Кульшові кістки (ossa coxae) та крижова кістка (os sacrum), з'єднуючись за допомогою крижово-клубових суглобів (articulationes sacroiliacae) і лоб­кового симфізу (symphysis pubica), утворюють таз (pelvis), який поділяється на два відділи:

-  верхній відділ;

-  нижній відділ.

Верхній відділ - це великий таз (pelvis major), а нижній відділ - це малий таз (pelvis minor).

Великий таз (pelvis major) Великий таз відмежований від малого таза (pelvis minor) межовою лінією (linea terminalis), яка прохо­дить через:

-  мис (promontorium);

-  дугоподібну лінію клубової кістки (linea arcuata ossis ilii);

-  гребені лобкових кісток (pectines ossium pubis);

-  верхній край симфізу (margo superior symphysis).

Великий таз (pelvis major) оточений:

-  ззаду - тілом п'ятого поперекового хребця (corpus vertebrae lumbalis quintae);

-  з боків - крилами клубових кісток (alae ossium

ilii).

 

Малий таз (pelvis minor) Малий таз утворений лобковими кістками (ossa pubis) і сідничими кістками (ossa ischii). Він має:

-  верхній отвір таза (apertura pelvis superior), який є входом у малий таз;

 

-  нижній отвір таза (apertura pelvis inferior), який є виходом з малого таза.

Затульний отвір (foramen obturatum) в кульшо­вих кістках (ossa coxae) закритий фіброзною пласти­нкою - затульною мембраною (membrana obturatoria).

На бічній стінці малого таза (pelvis minor) знахо­дяться:

-  великий сідничий отвір (foramen ischiadicum majus);

-  малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus), які обмежовані:

-  крижово-остистою зв'язкою (ligamentum sacro-spinale);

-  крижово-горбовою зв'язкою (ligamentum sacro-tuberale);

-  великою та малою сідничими вирізками (incisurae ischiadicae major et minor).

Великий таз (pelvis major) має такі поперечні розміри:

-  відстань між правою та лівою верхніми перед­німи клубовими остями (spina iliaca anterior superior dextra et sinistra) - міжостьову відстань (distantia interspinosa), що дорівнює 25-27 см;

-  відстань між найвіддаленішими точками право­го клубового гребеня (crista iliaca dextra) та лівого клубового гребеня (crista iliaca sinistra) - міжгребе-неву відстань (distantia intercristalis), що дорівнює 28-29 см.;

відстань між двома великими вертлюгами стег­нових    кісток    (trochanteres    majores ossiumfemoralium) - міжвертлюгову відстань (distantia intertrochanterica), що дорівнює 30-32 см.

Малий таз (pelvis minor) має у середньостатис-тичних європейських жінок такі розміри:

1. Вхід в малий таз:

-  пряму кон'югату (conjugata recta) або анатоміч­ну кон'югату (conjugata anatomica) - відстань між мисом (promontorium) та верхнім краєм лобкового симфізу (margo superior symphysis pubicae), що до­рівнює 11,5 см;

-  справжню кон'югату (conjugata vera) або гінеко­логічну кон'югату (conjugata gynaecologica), відстань між мисом (promontorium) та найбільш випуклою в тазову порожнину (cavitas pelvis) точкою лобкового симфізу (symphysis pubica), що дорівнює 10,5-11 см. Ця кон'югата має найменший розмір порожнини таза, що має важливе значення при пологах. Визна­чають її віднявши 2 см від величини діагональної кон'югати;

-  діагональну кон'югату (conjugata diagonalis) -відстань між нижнім краєм лобкового симфізу (symphysis pubica) та мисом (promontorium), що до­рівнює 12,5-13 см. Діагональна кон'югата вимірю­ється гінекологом пальцевим дослідженням через піхву;

-  косий діаметр (diameter obliqua), або косий ро­змір входу в малий таз, - відстань між крижово-клубовим суглобом (articulatio sacroiliaca) і клубово-лобковим підвищенням (eminentia iliopubica) проти­лежного боку, що дорівнює 12-12,5 см;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах