В Г Ковешніков - Апарат - страница 42

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

-  поперечний діаметр (diameter transversa), або поперечний розмір входу в малий таз, - відстань між найвіддаленішими  точками   межової лінії (linea

terminalis), що дорівнює 13-13,5 см; 2. Вихід з малого таза:

-  прямий розмір виходу з малого таза - відстань між верхівкою куприка (apex coccygis) і нижнім кра­єм лобкового симфізу (margo inferior symphysis pubicae), що дорівнює 9-10 см.;

-  поперечний розмір виходу з малого таза - відс­тань між внутрішніми краями сідничих горбів (tubera ischiadica), що дорівнює 11-11,5 см;

Таз у жінок ширший і нижчий, ніж у чоловіків.

Мис (promontorium) у чоловіків значно виступає вперед, тому верхній отвір жіночого таза більше зао­круглений.

У жінок крижова кістка (os sacrum) ширша і коро­тша.

Нижні гілки лобкових кісток (rami inferiores ossium pubis), що сходяться вверху, утворюють лоб­кову дугу (arcus pubicus), яка має кут 90о - 100о.

Ця дуга (arcus pubicus) відповідає чоловічому під-лобковому куту (angulus subpubicus), який дорівнює 75о.

При вертикальному положенні тіла людини пло­щина верхнього отвору таза нахилена вперед та вниз - нахил таза (inclinatio pelvis) і утворює з гори­зонтальною площиною гострий кут:

-  у жінок 55-60о;

-  у чоловіків 50-55о.

Якщо з'єднати середини усіх прямих розмірів ма­лого таза у жінок, то утворюється тазова вісь (axis pelvis), або провідна вісь таза, по якій при нормаль­них пологах проходить заднє тім'ячко (fonticulus posterior) головки плода.ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4 МІОЛОГІЯ

М'ЯЗИ (musculi) М'ЯЗОВА СИСТЕМА (systema musculare) МІОЛОГІЯ (myologia)

ЗАГАЛЬНІ ТЕРМІНИ З МІОЛОГИ

(згідно з Міжнародною анатомічною номенклатурою)

 

Головка

Caput

Черевце

Venter

Прикріплення

Insertio

Точка фіксації

Punctum fixum

Рухома точка

Punctum mobile

Веретеноподібний м'яз

М. fusiformis

Плоский м'яз

М. planus

Прямий м'яз

М. rectus

Трикутний м'яз

М. triangularis

Квадратний м'яз

М. quadratus

Двочеревцевий м'яз

М. biventer

Двоголовий м'яз

М. biceps

Триголовий м'яз

М. triceps

Чотириголовий м'яз

М. quadriceps

Напівперистий м'яз; Одноперистий м'яз

М. semipennatus; М.unipennatus

Перистий м'яз; Двоперистий м'яз

М. pennatus; М. bipennatus

Багатоперистий м'яз

М. multipennatus

Коловий м'яз

М. orbicularis

Шкірний м'яз

М.cutaneus

Відвідний м'яз

М. abductor

Привідний м'яз

М. adductor

М'яз-обертач

М. rotator

М'яз-згинач

М. flexor

М'яз-розгинач

М. extensor

М'яз-привертач

М. pronator

М'яз-відвертач

М. supinator

Протиставний м'яз

М.opponens

М'яз-замикач

М. sphincter

М'яз-розширювач

М. dilatator

Відділ

Compartimentum

Фасція

Fascia

Фасція голови та шиї

Fascia capitis et colli

Фасція тулуба

Fascia trunci

Пристінкова фасція

Fascia parietalis

Позасерозна фасція

Fascia extraserosalis

Нутрощева фасція

Fascia visceralis

Фасції кінцівок

Fasciae membrorum

Фасції м'язів

Fasciae musculorum

Обгортальна фасція

Fascia investiens

Власна фасція м'яза

Fascia propria musculi

Епімізій

Epimysium

Перимізій

Perimysium

Ендомізій

Endomysium

Сухожилок

Tendo

Проміжний сухожилок

Tendo intermedius

Сухожилкова переділка

Intersectio tendinea

Апоневроз

Aponeurosis

Сухожилкова дуга

Arcus tendineus

М'язовий блок

Trochlea muscularis

Синовіальна сумка

Bursa synovialis

Синовіальна піхва

Vagina synovialis

Розділ морфології, що вивчає будову і функцію м'язів, називається міологією (від грец. mys, мyos -м'яз). У людини є приблизно 400 скелетних м'язів, більшість з яких парні.

М'яз (musculus) - це орган, який побудований з пучків поперечно-посмугованих м'язових волокон, зв'язаних між собою пухкою сполучною тканиною, в якій проходять кровоносні судини і нерви. Одиницею будови скелетних м'язів є м'язове волокно - симп­ласт.

М'яз складається з м'язових волокон, кожне з який зовні вкрите тонкою сполучнотканинною обо­лонкою - ендомізієм (endomysium).

М'язові волокна формують пучки, які також ото­чені тонкими прошарками сполучної тканини - внут­рішнім перимізієм (perimysium internum)

Весь м'яз покритий зовнішнім перимізієм, або його ще називають епімізієм (perimysium externum; epimysium), що разом із сполучнотканинними струк­турами ендомізію і внутрішнього перимізію перехо­дить у сухожилок (tendo).

Отже, сполучна тканина, що оточує м'язові воло­кна, переходить у сухожилкові волокна.

Сухожилки майже не розтягуються, але вони дуже міцні і витримують великі навантаження. Міцність сухожилка на розрив досягає 5-10 кг/мм2. Таку міц­ність забезпечує щільна оформлена волокниста спо­лучна тканина, з якої утворені сухожилки.

Більшість м'язів мають стовщену середню части­ну - черевце (venter), що переходить з обох кінців у сухожилки (tendae).

За морфофункціональною класифікацією м'язову тканину поділяють на дві групи: гладку і поперечно-посмуговану.

Поперечно-посмугована м'язова тканина, у свою чергу, поділяється на скелетну і серцеву.

Гладка м'язова тканина розташована в стінках порожнистих внутрішніх органів, кровоносних і лім­фатичних судин. Вона скорочується мимовільно, тоб­то не підконтрольна свідомості.

Скелетні м'язи, що прикріплюються до кісток, приводять в рух певні ділянки тіла. Серцевий м'яз має певні особливості будови і функції.

Проксимальний кінець м'яза називається голів­кою (c^put), вона починається сухожилком від однієї кістки, а сухожилок дистального кінця м'яза прикріп­люється до іншої кістки. При цьому сполучнотканинні волокна сухожилка міцно зростаються з окістям чи з охрястям і навіть проникають у кістку (шарпеєвські волокна).

Початком м'яза прийнято називати його прокси­мальну частину, а дистальна частина м'яза прикріп­люється вже до іншої кістки.

Початок м'яза, що скорочується, залишається нерухомим, це його точка фіксації (punctum fixum). На іншій кістці, до якої прикріплюється м'яз, знахо­диться рухома точка (punctum mobile). При скоро­ченні м'яза вона переміщується. При деяких рухах точка фіксації і рухома точка міняються місцями.

Сухожилки різних м'язів розрізняються за будо­вою і формою. Наприклад, м'язи кінцівок переважно переходять у довгі сухожилки циліндричної форми.

Плоскі м'язи, що беруть участь у формуванні сті­нок порожнин тіла, мають широкі та плоскі сухожил­ки, такий сухожилок називається апоневрозом (aponeurosis).

Деякі м'язи мають два черевця, які з'єднані про­міжним сухожилком (tendo intermedius). Прикладом може бути двочеревцевий м'яз шиї.

Якщо вздовж м'яза є кілька проміжних сухожил­ків, то їх називають сухожилковими переділками (intersectranes tendіneaе). Такі переділки характерні для прямого м'яза живота.

Загальна маса скелетної мускулатури в дорослої людини становить 30-40% від маси тіла, у немовлят

-   20-22%. У літніх і старих людей маса скелетних м'язів зменшується до 25-30%, коли знижується м'язова активність. При високій м'язовій активності маса м'язів зберігається до глибокої старості.

Скелетні м'язи утримують тіло у вертикальному положенні, у рівновазі і переміщають його в просто­рі.

Скелетні м'язи:

-  беруть участь в утворенні стінок:

-  ротової порожнини (cavitas oris);

-  грудної порожнини (cavitas thoracis);

-  черевної порожнини (cavitas abdominis);

-  тазової порожнини (cavitas pelvis);

-  входять до складу:

-  глотки (pharynx);

-  верхньої третини стравоходу (paries superior oesophagi);

-  гортані (larynx);

-  приводять в рух очне яблуко (bulbus oculi) і га­льмують коливання слухових кісточок (ossicula auditus);

-  забезпечують дихальні і ковтальні рухи;

-  утримують тіло у вертикальному положенні, у рі­вновазі;

- переміщають тіло в просторі. Скелетні м'язи поділяються за:

-  їх розташуванням (м'язи голови, шиї, спини, грудної клітки, живота, верхньої кінцівки, нижньої кінцівки);

-  формою (напр., веретенеподібний, квадратний, коловий, зубчастий м'язи);

-  довжиною (напр., короткі, довгі);

-  напрямком м'язових волокон (напр., прямі, ко­сі, поперечні);

-  функціями (напр., згиначі та розгиначі, відвідні та привідні, підіймачі та опускачи);

-  розташуванням стосовно суглобів (напр., одно-суглобові, двосуглобові, багатосуглобові);

-  кількістю головок (двоголові, триголові, чотири­голові);

М'язи можуть бути:

-  поверхневі; бічні;

-  глибокі; зовнішні;

-  присередні; внутрішні.

Синергістами називають м'язи, які забезпечу­ють рух у суглобі в одному напрямі, антагоністами

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах