В Г Ковешніков - Апарат - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

-   у протилежних напрямках.

М'яз, волокна якого приєднуються до сухожилка з одного боку називається напівперистим (одноперис-тим) м'язом, з обох боків - перистим (двоперистим) м'язом, з декількох боків - багатоперистим м'язом.Скелетні м'язи мають допоміжний апарат м'язів, до якого належать:

-  фасції (поверхнева - лежить під шкірою всього тіла, глибока - вкриває м'язи);

-  синовіальні сумки (герметично замкнений мі­шок, або мішок, що має сполучення з порожниною суглоба, біля якого розташовується);

-  синовіальні піхви (оточують сухожилки в певних місцях);

-  м'язові блоки (розташовані в місцях, де сухожи­лки м'язів змінюють свій напрямок);

-  сесамоподібні кістки (розміщені у товщі сухожи­лків поблизу місця прикріплення).

Скелетні м'язи людини розвиваються із сомітів, з яких формуються міотоми.

Соміти у вигляді парних мішкоподібних випинів мезодерми починають утворюватись з кінця третьо­го тижня ембріогенезу.

Із дорзальних частин міотомів розвиваються гли­бокі м'язи спини, із вентральних - глибокі м'язи гру­дної клітки, передньої та бічних стінок живота.

Окремі довги м'язи тулуба утворюються внаслідок зрощення декількох міотомів (напр. прямий м'яз живота).

М'язові волокна кінцівок розвиваються з клітин сомітів, а сполучнотканинні елементи м'язів (фасції, сухожилки тощо) - з клітин бруньки кінцівки.

М'язи спини (musculi dorsi) М'язи спини поділяються на:

-  поверхневі м'язи (musculi superficiales);

-  власні м'язи спини (musculi proprii dorsi) або глибокі м'язи (musculi profundi).

До поверхневих м'язів спини (musculi superficiales dorsi) належать:

1 Трапецієподібний м'яз (musculus trapezius), має

-  низхідну частину (pars descendens);

-  поперечну частину (pars transversa);

- висхідну частину (pars ascendens). Початок: від остистих відростків усіх грудних

хребців (processus spinosi vertebrarum thoracicarum), VII шийного хребця (vertebra cervicalis septima [VII]), каркової зв'язки (lig. nuchae), зовніш­нього потиличного виступу (protuberantia occipitalis externa).

Прикріплення: до ості лопатки (spina scapulae), надплечового відростка (acromion), надплечового кінця ключиці (extremitas acromialis claviculae).

Функція:

-  верхні пучки трапецієподібного м'яза (musculus trapezius) підіймають бічний кут лопатки (angulus lateralis scapulae) вверх і присередньо;

-  нижні пучки трапецієподібного м'яза (musculus trapezius) опускають бічний кут лопатки (angulus lateralis scapulae);

-  при скороченні всього м'яза лопатка (scapula) наближається до хребтового стовпа (columna vertebralis);

-  при двобічному скороченні трапецієподібного м'яза (musculus trapezius) обидві лопатки (scapu^) приводяться, розгинаються голова (caput) та шия (cervix).

 

2 Найширший м'яз спини (musculus latissimus dorsi).

Початок: апоневрозом від остистих відростків (processus spinosi) шести нижніх грудних (vertebrae thoracicae) та усіх поперекових хребців (vertebrae lumbales), серединного крижового гребеня (crista sacralis mediana) і задньої частини клубового гребе­ня (crista iliaca).

Прикріплення: до гребеня малого горбка плечо­вої кістки (crista tuberculi minoris humeri).

Функція:

-  приводить плече (adductio brachii);

-  розгинає плече (extensio brachii);

-  привертає плече (pronatio brachii);

-  при фіксованому плечі (brachium) підтягує до нього тулуб (truncus).

3 Великий ромбоподібний м'яз (musculus rhomboideus major) і малий ромбоподібний м'яз (musculus rhomboideus minor).

Початок: від остистих відростків (processus spinosi) чотирьох верхніх грудних хребців (vertebrae thoracicae) та двох нижніх шийних хребців (vertebrae cervicales inferiores).

Прикріплення: до присереднього краю лопатки (margo medialis scapulae).

Функція:

-  підіймають лопатку (scapula);

-  наближають лопатку до хребтового стовпа (columna vertebralis), фіксуючи її в даному положен­ні.

4 М'яз - підіймач лопатки (musculus levator scapulae).

Початок: від задніх горбків поперечних відрост­ків чотирьох верхніх шийних хребців.

Прикріплення: до верхнього кута лопатки (angulus superior scapulae).

Функція: підіймає верхній кут лопатки (angulus superior scapulae).

5 Верхній задній зубчастий м'яз (musculus serratus posterior superior).

Початок: від остистих відростків двох нижніх шийних хребців і двох верхніх грудних хребців та від нижньої частини каркової зв'язки (lig. nuchae).

Прикріплення: до зовнішньої поверхні II-V ребер чотирма зубцями (facies externa costarum secundаe-quintae).

Функція: піднімає II-V ребра (costae secundae-quintae [II-V]) і є допоміжним м'язом вдиху.

6 Нижній задній зубчастий м'яз (musculus serratus posterior inferior):

Початок: апоневрозом від остистих відростків двох нижніх грудних хребців і двох верхніх попере­кових хребців, а також від поверхневого листка гру-допоперекової фасції.

Прикріплення: до зовнішньої поверхні нижніх чо­тирьох ребер чотирма зубцями.

Функція: опускає ІХ-ХІІ ребра (costae ІХ-ХІІ) і є до­поміжним м'язом видиху.

До власних м'язів спини (musculi proprii dorsi) -глибоких м'язів (musculi profundi) належать м'язи, які знаходяться у заглибленні між остистими і попе­речними відростками хребців (присередній тракт,tractus medialis), а також між поперечними відрост­ками хребців та кутами ребер (бічний тракт, tractus lateralis).

Власні м'язи спини (musculi proprii dorsi) поділя­ються на короткі та довгі м'язи, до яких належать:

1 Остисто-поперечні м'язи (musculi spinotransversales), до них належить ремінний м'яз (m. splenius) голови та шиї:

 

-  ремінний м'яз голови (musculus splenius capitis).

Початок: від остистих відростків чотирьох нижніх шийних хребців і трьох верхніх грудних хребців, ни­жньої частини каркової зв'язки (lig. nuchae).

Прикріплення: до соскоподібного відростка (processus mastoideus ossis temporalis) і бічного відрізка верхньої каркової лінії (linea nuchalis superior).

Функція: розгинає голову (extensio capitis) і по­вертає її в свій бік.

- ремінний м'яз шиї (musculus splenius cervicis). Початок: від остистих відростків III-V грудних

хребців.

Прикріплення: до задніх горбків поперечних від­ростків двох верхніх шийних хребців.

Функція: розгинає шийну частину хребтового стовпа (extensio partis cervicalis columnae vertebralis), а при однобічному скороченні - обертає голову і шию (rotatio externa capitis et cervicis) у свій бік, а також розгинає голову (extensio capitis) і пове­ртає її у свій бік (як і ремінний м'яз голови).

2 М'яз-випрямляч хребта (musculus erector spinae).

Цей м'яз (musculus erector spinae) розміщений вздовж хребтового стовпа (columna vertebralis), від крижової кістки (os sacrum) до зовнішньої основи черепа (basis cranii externa), і лежить у кістковому жолобі, що оточений присередньо остистими відрос­тками хребців (processus spinosi vertebrarum), а збоку - кутами ребер (anguli costarum).

Початок: від спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis ossis sacri), остистих відростків всіх поперекових хребців, XI і XII грудних хребців, задньо­го відрізка клубового гребеня (crista iliaca), надос-тьової зв'язки (lig. supraspinal) і грудопоперекової фасції (fascia thoracolumbalis).

Починаючи від рівня поперекових хребців м'яз-випрямляч хребта (musculus erector spinae) поділяється на три тракти (частини) спини:

-  бічний тракт (tractus lateralis) - клубово-ребровий м'яз (musculus iliocostalis);

-  проміжний тракт (tractus intermedialis) - найдо­вший м'яз (musculus longissimus);

-  присередній тракт (tractus medialis) - остьовий м'яз (musculus spinalis).

Функція: утримує тулуб (truncus) у вертикальному положенні, розгинає хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis).

Отже, в м'язі-випрямлячі хребта (musculus erector spinae) розрізняють три частини:

-  клубово-ребровий м'яз (musculus iliocostalis);

-  найдовший м'яз (musculus longissimus);

-  остьовий м'яз (musculus spinalis).

А. Клубово-ребровий м'яз (musculus iliocostalis) належить до бічного тракту спини і є бічною части­ною м'яза-випрямляча хребта (musculus erector spinae).

Функція: розгинає хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis), а при однобічному скороченні нахиляє хребтовий стовп (columna vertebralis) у свій бік.

Клубово-ребровий м'яз (musculus iliocostalis) по­діляється на:

1)Клубово-ребровий м'яз попереку (musculus iliocostalis lumborum), який має:

 

-  поперекову частину; бічну частину м'яза-випрямляча попереку (pars lumbalis; divisio lateralis musculi erectoris spinae lumborum);

Початок: від клубового гребеня (crista iliaca) і спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis ossis sacri).

Прикріплення: до кутів восьми нижніх ребер. Функція: опускає ребра (costae).

- грудну частину (pars thoracalis). Початок: від кутів шести нижніх ребер. Прикріплення: до кутів шести  верхніх ребер

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах