В Г Ковешніков - Апарат - страница 5

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

Провідними морфологами в Україні є заслуже­ний діяч науки і техніки України, проф. A.A.Бабанін (м. Сімферополь), проф. Д.Б.Беков (м. Луганськ), проф. В.Д.Маковецький (м. Дніпрпетровськ), проф. Ю.А.Максимук (м. Полтава) проф. В.Г.Черкасов (м. Київ), проф. С.В.Стеценко (м. Київ), проф. В.І.Талько (м. Київ), проф. Н.М.Сак (м. Харьків), проф. Є.М.Поповкин (м. Одеса), В.Д.Мішалов (м. Дніпрпетровськ), проф. К.А.Дюбенко (м. Київ), проф. !Б.Задніпряний      (м.      Сімферополь), проф.

B.А.Васильєв (м. Донецьк), проф. І.П.Вакуленко (м. Донецьк), проф. А.А.Архипович (м. Київ), проф. M.B.Антипов (м. Донецьк), проф. В.В.Ткач (м. Сімфе­рополь) заслужений діяч науки і техніки України, проф. В.Г.Янушевський (м. Мелітополь), проф. О.О.Шевченко (м. Київ) тощо.

Добру і довгу анатомічну славу та плідні регіона-
льні школи морфологів залишили після себе профе-
сори            К.І.Кульчицький, Ю.П.Мельман,

C.Є.Стебельський , Б.Й.Коган, В.М.Круцяк.

Визначними центрами прикладної та експери­ментальної анатомії на даний час стали наукові центри м. Києва (поф. І.І.Бобрик, проф. В.Г.Черка­сов), м. Харкова (проф. В.В.Бобін, проф. В.М.Лупир), м. Луганська (проф. В.Г.Ковешников), м. Полтави (проф. М.С.Скрипников, проф. Ю.П.Костиленко), м. Сімферополя (проф. B.C.Пикалюк), м. Сум (проф. В.З.Сікора), м. Вінниці (проф. І.В.Гунас) та ін.РОЗВИТОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИРозвиток організму людини - онтогенез - поді­ляється на два періоди: пренатальний (внутрішньоу-тробний) та постнатальний (позаутробний).

Пренатальний період триває від моменту заплід­нення яйцеклітини до народження дитини і склада­ється з двох фаз: ембріональної (перших 2 місяці) і фетальної (плідної), яка триває від 3-го до 9-го міся­ця.

У момент запліднення виникає зигота, яка має властивості обох статевих клітин. У подальшому про­тягом першого тижня, зигота ділиться, внаслідок чого утворюється багато клітин - бластомерів, які фор­мують багатоклітинну бластулу. З неї утворюється міхурець - бластоциста, яка складається з внутрі­шньої групи клітин - ембріобласта та із периферич­ної групи клітин - трофобласта. Між ембріоблас­том і трофобластом є порожнина, яка заповнена позазародковою мезенхімою. При цьому зародок починає укорінюватися в слизову оболонку матки (імплантація). Клітини трофобласта дають вирости -ворсинки, які перетворюються у ворсинчасту оболо­нку - хоріон. З хоріона та слизової оболонки матки, що прилягає до нього, розвивається плацента (ди­тяче місце). З ембріобласта формується ембріон.

На 2-му тижні життя зародка клітини ембріоблас-та розділяються на два шари, з яких формуються два пухирці: ектобластичний, або амніотичний (із зов­нішнього шару клітин), та ентобластичний, або жо­втковий (із внутрішнього шару клітин).

3-й тиждень життя зародка - це період гаструляції (процес утворення тришарового зародка), при якому утворюється мезодерма (середній зародковий лис­ток), ектодерма (зовнішній зародковий листок), ен­тодерма (внутрішній зародковий листок) та хорда (спинна струна). Остання є похідним мезодерми, тягнеться від головного до хвостового кінця зародка і знаходиться між зовнішнім та внутрішнім його лист­ками.

У кінці 3-го тижня зародок вже має осьовий ком­плекс зачатків (нервову трубку, хорду, мезодерму, а справа і зліва від них - ентодерму та ектодерму), а також позаембріональні органи (хоріон, амніон, алантоїс, жовтковий мішок). Алантоїс - це пальцепо­дібної форми випинання між ентодермою і позаза-родковою мезенхімою. По ходу алантоїса від зарод­ка до ворсинок хоріона проростають кровоносні пу­пкові судини, оточені пупковим канатиком.

На 4-му тижні життя зародка починається форму­вання зачатків органів. Ентодермальний листок за­родка утворює трубку - первинну кишку, замкнену в передньому і задньому відділах. Поза зародком за­лишається жовтковий мішок, з'єднанийий з первин­ною кишкою. Первинна кишка спереду закрита ро-тогорловою мембраною, яка відділяє просвіт кишки від ектодермальної ротової бухти. Ззаду первинна кишка закрита клоакальною мембраною, яка відді­ляє просвіт кишки від ектодермальної клоакальної бухти (клоаки).

В мезодермі розрізняють вентральну (несегмен-товану), дорсальну (сегментовану) і проміжну мезо-дермальні ніжки. З вентральної мезодерми розви­ваються епітелій серозних оболонок та мезенхіма. З мезенхіми розвиваються стінки органів травної та дихальної систем. Дорсальна мезодерма розташо­вана справа і зліва від хорди і поділена на такі сомі-ти: склеротом (з нього розвиваються кістки осьового скелета), міотом (з нього розвиваються скелетні м'язи) та дерматом (з нього розвивається основа шкіри - дерма). З проміжної мезодерми розвива­ються сечові та статеві органи.

На 8-му тижні закінчується закладка органів і з 9-го тижня (початок 3-го місяця) зародок набуває ви­гляду людини і називається плодом. Плідний період триває аж до моменту народження дитини. Він хара­ктеризується формуванням органів (органогенез).

Постнатальний період триває від народження до смерті індивідуума і поділяється на періоди:

-  новонародженості (1-10 днів);

-  грудний (10 днів - 1 рік);

-  раннє дитинство (1-3 роки);

-  перше дитинство (4-7 років);

-  друге дитинство (8-12 років);

-  підростковий (пубертатний) (13-16 років);

-  юнацький (17-21 рік);

-  зрілий - I період (22-35 років), II період (36-60 років);

-  літній (61-74 роки);

-  старечий (75-90 років);

довголіття (90 років і більше).Схема розвитку органів із зародкових листківектодерма


ендодерма

 

 

спинномозкові нерви

 

 

кров, лімфа, селезінка, хрящі, гладка мус­кулатура, судини

 

 

дорсальна (соміти)

т

дерматом

t

дерма

т

склеротом

т

кістки

 

 

міотом

т---------------

скелетні м'язи


 

епітелій

слизових

оболонок,

органів

травної та

дихальної

систем,

залозиAbbreviationes - скорочення

 

A.

Arteria

Артерія

Aa.

Arteriae

Артерії

Lig.

Ligamentum

Зв'язка

Ligg.

Ligamenta

Зв'язки

M.

Musculus

М'яз

Mm.

Musculi

М'язи

N.

Nervus

Нерв

Nn.

Nervi

Нерви

R.

Ramus

Гілка

Rr.

Rami

Гілки

V.

Vena

Вена

Vv.

Venae

Вени

 

 

 

 

 

 

АНАТОМІЧНА НОМЕНКЛАТУРА І ТЕРМІНОЛОГІЯ

вісі та площини, що проводяться через тіло людиниДля позначення частин тіла, органів та їх частин використовано спеціальні терміни латинською мо­вою, перелік яких називається анатомічною номен­клатурою (Nomina Anatomica).

Анатомія як наука має власний понятійний мате­ріал, який віддзеркалює анатомічна номенклату­ра. Біля джерел формування анатомічної номенкла­тури (науково обґрунтованого переліку анатомічних термінів, які застосовуються в медицині та біології) стояли Гіпократ (460-377 рр. до н.е), К.Гален (131­200 рр. н.е.), А.Везалій (1514-1564).

Посправжньому міжнародного статусу анатоміч­на термінологія набула з 1895 року, коли на ІХ кон­гресі анатомічної спілки в Базелі було затверджено Міжнародну анатомічну номенклатуру. Цей перелік латинських та (частково) грецьких термінів відомий під назвою Базельської анатомічної номенклатури (Basele Nomina Anatomica, скорочено BNA).

З розвитком морфології анатомічні терміни пот­ребували уточнень і доповнень. Тому анатомічна термінологія кілька разів переглядалася. На ІУ Фе­деративному міжнародному конгресі анатомів 1955 року було прийнято Паризьку анатомічну номенк­латуру (Parisiensia Nomina Anatomica, скорочено PNA). Вона базувалася на BNA, з якої запозичено 4286 термінів; нових найменувань було 1354.

Сучасна медицина - одна з галузей науки і про­фесійної діяльності, яка вирізняється високим рів­нем міжнародної інтеграції. Цього можна досягнути лише завдяки широкому використанню в різних кра­їнах єдиної термінологічної бази, в тому числі й ана­томічної.

Виходячи з потреб сучасної медицини, Федера­тивний комітет анатомічної термінології (скорочено FCAT) у серпні 1997 року в Сан-Паулу (Бразилія) прийняв нову сучасну спрощену й універсальну ана­томічну номенклатуру, в якій налічується 7 428 тер­мінів. У даному підручнику використано саме цю новітню анатомічну номенклатуру. Латинські те­рміни та їх українські еквіваленти подаються за ви­данням "Міжнародна анатомічна номенклатура" / За ред. І.І.Бобрика, В.Г.Ковешнікова. - К.: Здоров'я, 2001.

Для визначення положення органа в просторі необхідно розуміти поняття площина, вісь, напря­мок.

Виділяють три площини: лобові (plana frontalis); стрілові (plana sagittalia); горизонтальні (horizontalis).

Розрізняють три осі: вертикальну (axis verticalis); горизонтальну (axis horizontalis), що має лобову (axis frontalis) та стрілову вісь (axis sagittalis).(згідно з Міжнародною анатомічною номенклатурою, 1997)Вертикальний, прямовисний Горизонтальний, поземний Серединний Вінцевий Стріловий, сагітальний Правий Лівий Проміжний Присередній, медіальний Бічний, латеральний Передній Задній

Черевний,вентральний Спинний,тильний, дорсальний Лобовий, фронтальний Потиличний Верхній Нижній

Черепний, краніальний Хвостовий, каудальний Дзьобовий, ростральний Верхівковий Основний,базальний Основний Середній Поперечний Поздовжній Осьовий, аксіальний Зовнішній Внутрішній Просвітковий, люмінальний Поверхневий Глибокий Ближчий, проксимальний Дальший, кінцевий, дистальний Центральний Периферичний Променевий Ліктьовий Малогомілковий Великогомілковий Долонний Підошовний Згинач Розгинач ЧАСТИНИ ТІЛА ЛЮДИНИ Голова

Лоб

Потилиця Скроні Вухо

Лице, обличчя

Око Щока

NOMINA GENERALIA

Verticalis, e

Horizontalis, e

Medianus, a, um

Coronalis, e; Coronarius, a, um

Sagittalis, e

Dexter, tra, trum

Sinister, tra, trum

Intermedius, a, um

Medialis, e

Lateralis, e

Anterior, ius

Posterior, ius

Ventralis, e

Dorsalis, e

Frontalis, e

Occipitalis, e

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах