В Г Ковешніков - Апарат - страница 54

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

-  задню шийну ділянку (regio cervicalis posterior; regio colli posterior), або каркову ділянку (regio nuchae).

Передня шийна ділянка

(regio cervicalis anterior), або передній шийний трикутник

(trigonum cervicale anterius) Вона оточена:

-  угорі нижнім краєм нижньої щелепи (margo inferior mandibulae);

-  унизу - грудниною (sternum);

-  з боків - передніми краями груднино-ключично-соскоподібних м'язів (margines anteriores musculorum sternocleidomastoideorum).

Передньою серединною лінією шиї (linea mediana colli anterior) передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior) поділяється на:

-  правий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius dextrum);

-  лівий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius sinistrum).

У кожному такому трикутнику розрізняють:

1 Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare), який оточений:

-  нижнім краєм нижньої щелепи (margo inferior mandibulae);

-  переднім та заднім черевцями двочеревцевого м'яза (venter anterior et venter posterior musculi digastrici).

У піднижньощелепному трикутнику виділяють три­кутник Пирогова (trigonum Pirogovi), який оточений:

-  заднім краєм щелепно-під'язикового м'яза (margo posterior musculi mylohyoidei);

-  сухожилком заднього черевця двочеревцевого м'яза (tendo ventris posterioris musculi digastrici);

-  під'язиковим нервом (nervus hypoglossus).

У ньому проходить язикова артерія (arteria lingualis).

Сонний трикутник (trigonum caroticum) оточе­ний:

-  заднім черевцем двочеревцевого м'яза (venter posterior musculi digastrici);

-  верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза (venter superior musculi omohyoidei);

-  переднім краєм груднино-ключично-соскоподібного м'яза (margo anterior musculi sternocleidomastoidei).

У цьому трикутнику можливий хірургічний доступ до загальної сонної артерії (arteria carotis communis) та її роздвоєння (bifurcatio carotidis).

3М'язовий трикутник (trigonum musculare), або лопатково-трахейний трикутник (trigonum omotracheale) обмежений:

-  верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза (venter superior musculi omohyoidei);

-  переднім краєм груднино-ключично-соскоподібного м'яза (margo anterior musculi sternocleidomastoidei);

-  білою лінією шиї (linea alba colli).

4Підборідний трикутник (trigonum submentale) оточений:

-  передніми черевцями правого та лівого двоче-ревцевих м'язів (ventres anteriores musculorum digastricorum dextri et sinistri);

-  під'язиковою кісткою (os hyoideum);

-  нижньою щелепою (mandibula).

Груднино-ключично-соскоподібна ділянка

(regio sternocleidomastoidea) Ця ділянка відповідає проекції груднино-ключично-соскоподібного м'яза (musculus sternocleidomastoideus). У межах цієї ділянки між голівками груднино-ключично-соскоподібного м'яза (musculus sternocleidomastoideus) над ключицею (clavicula) розміщена мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor).

Бічна шийна ділянка

(regio cervicalis lateralis), або задній шийний трикутник

(trigonum cervicale posterius), або бічний шийний трикутник

(trigonum colli laterale). Вона є парною, тобто є правий бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale dextrum) і лівий біч­ний   шийний   трикутник  (trigonum   colli laterale sinistrum), що обмежені:

-  заднім           краєм груднино-ключично-
соскоподібного м'яза
(margo posterior musculi
sternocleidomastoidei);

-  переднім краєм трапецієподібного м'яза (margo anterior musculi trapezii);

-  верхнім краєм ключиці (margo superior claviculae).

У цьому трикутнику розрізняють: 1 Лопатково-трапецієподібний трикутник (trigo-num omotrapezoideum), що оточений:

-  заднім           краєм груднино-ключично-
соскоподібного м'яза
(margo posterior musculi
sternocleidomastoidei);

-  нижнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза (venter inferior musculi omohyoidei);

-  переднім краєм трапецієподібного м'яза (margo anterior musculi trapezii).

2 Велику надключичну ямку (fossа supraclavicula-ris major), або лопатково-ключичний трикутник (trigonum omoclaviculare), що оточують:

-  задній край груднино-ключично-соскоподібного
м'яза           
(margo           posterior musculi
sternocleidomastoidei);

-  нижнє черевце лопатково-під'язикового м'яза (venter inferior musculi omohyoidei);

-  верхній край ключиці (margo superior claviculae).

Задня шийна ділянка

(regio cervicalis posterior; regio colli posterior), або каркова ділянка (regio nuchae) Вона відповідає проекції верхньої частини трапе­цієподібного м'яза (musculus trapezius) на шиї (colli). Ця ділянка (regio cervicalis posterior) оточена:

-  зовнішнім потиличним виступом (protuberantia occipitalis externa);

-  верхньою карковою лінією потиличної кістки (linea nuchalis superior ossis occipitalis);

-  умовною лінією, яка сполучає надплечові відро­стки правої і лівої лопаток (acromia scapularum dextrae et sinistrae) з остистими відростками виступ-ного хребця (processus spinosi vertebrae prominentis).

ШИЙНА ФАСЦІЯ

(fascia cervicalis; fascia colli) Шийна фасція описується за В.М.Шевкуненком та за Міжнародною анатомічною номенклатурою.

За В.М.Шовкуненком розрізняють 4 шийні фасції (поверхневу, власну, внутрішню і передхребтову), які мають 5 фасціальних листків.

Перший фасціальний листок - поверхнева ший­на фасція (fascia colli superficialis) - охоплює всю шию (collum), як комірець, і, роздвоюючись, утво­рює піхву для підшкірного м'яза шиї (vagina platysmatis).

Власна шийна фасція (fascia colli propria) має два листки:

-  поверхневий листок (другий фасціальний лис­ток);

-  глибокий листок (третій фасціальний листок).

Другий фасціальний листок - поверхневий лис­ток власної шийної фасції (folium superficiale fasciae colli propriae).

Він унизу починається від передньої поверхні груднини (facies anterior sterni) і ключиці (clavicula), а вгорі простягається до нижнього краю нижньої щелепи (margo inferior maxillae), охоплює всю шию (collum) і прикріплюється до остистих відростків шийних хребців (processus spinosi vertebrarum cervicalium).

Цей листок утворює піхву для груднино-ключично-соскоподібного м'яза (vagina musculi sternocleido-mastoidei) і трапецієподібного м'яза (vagina musculi trapezii).

Проходячи на рівні поперечних відростків ший­них хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium), цей листок віддає до них лобову плас­тинку (lamina frontalis), яка відділяє передню шийнуділянку (regio cervicalis anterior) від задньої шийної ділянки (regio cervicalis posterior).

Третій фасціальний листок - глибокий листок власної шийної фасції (folium profundum fasciae colli propriae).

Він унизу починається від задньої поверхні груд­нини (facies posterior sterni) та ключиці і прикріплю­ється вгорі до під'язикової кістки (os hyoideum), а з боків оточується лопатково-під'язиковим м'язом (musculus omohyoideus).

Цей листок утворює піхви для м'язів (vaginae musculorum), що розташовані нижче під'язикової кістки (musculi infrahyoidei). Зростаючись з поверх­невим листком власної шийної фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae), спереду утворює білу лінію шиї (linea alba colli).

Між другим і третім фасціальними листками шиї над грудниною (sternum) утворюється надгруднин-ний простір; надгруднинний міжапоневротичний простір (spatium suprasternale; spatium interaponeuroticum suprasternale), де залягає ярем­на венозна дуга (arcus venosus jugularis).

Цей простір (spatium suprasternale) сполучається з бічними закутками (recessus laterales), які знахо­дяться позаду нижньої частини груднино-ключично-соскоподібних м'язів (pars inferior musculorum sternocleidomastoideo-rum).

Четвертий фасціальний листок - внутрішня шийна фасція (fascia endocervicalis) - поділяється на:

-  пристінковий листок (folium parietale);

-  нутрощевий листок (folium viscerale). Пристінковий листок (folium parietale) охоплює

всі органи шиї разом, а нутрощевий (folium viscerale) - кожний орган шиї окремо.

Між пристінковим та нутрощевим листками (folium parietale et viscerale) спереду від трахеї (trachea) міститься передтрахейний простір (spatium pretracheale).

П'ятий фасціальний листок - передхребтова фасція (fascia prevertebralis) - охоплює всі глибокі м'язи шиї (musculi colli profundi), утворюючи для ко­жного з них окремі піхви (vaginae).

Між п'ятим фасціальним листком і пристінковим листком (lamina parietalis) четвертої фасції утворю­ється позаглотковий простір (spatium retropharyngeale).

За Міжнародною анатомічною номенклату­рою (Сан-Паулу, 1997) розрізняють три пластинки шийної фасції.

1 Поверхневу пластинку шийної фасції (lamina superficialis fasciae cervicalis), яка відповідає повер­хневому  листку  власної  шийної  фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae), за В.М.Шевкуненком, за якою міститься надгруднинний простір (spatium suprasternale).

2 Передтрахейну   пластинку   шийної фасції

(lamina pretrachealis fasciae cervicalis), яка відпові­дає глибокому листку власної фасції шиї, за В.М.Шевкуненком, і формує сонну піхву (vagina carotica), за якою знаходиться переднутрощевий простір (spatium previscerale).

3 Передхребтову   пластинку   шийної фасції

(lamina prevertebralis fasciae cervicalis), яка відпові­дає аналогічній фасції шиї, за В.М.Шевкуненком. Перед нею виділяють занутрощевий простір (spatium retroviscerale).

Між переднім і середнім драбинчастими м'язами (musculi scaleni anterior et medius) є міждрабинчас-тий простір (spatium interscalenum), де проходить підключична артерія (arteria subclavia) та стовбури плечового сплетіння (trund plexus brachialis).

Перед драбинчастими м'язами (musculi scaleni) розташований переддрабинчастий простір (spatium antescalenum), де проходить підключична вена (vena subclavia).

Глибокий листок власної шийної фасції (lamina profunda fasciae colli propriae), за В.М.Шевкуненком, огортаючи підпід'язикові м'язи (musculi infrahyoidei), формує лопатково-ключичний апоневроз (aponeurosis omoclavicularis), або шийний парус (Рише), який сприяє відтоку крові у поверхневих ве­нах шиї (venae superficiales colli), зрощених із цим апоневрозом.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах