В Г Ковешніков - Апарат - страница 58

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

Прикріплення: до променевого краю і передньої поверхні I п'ясткової кістки (margo radialis et facies anterior ossis metacarpi primi [I]).

Функція: протиставляє великий палець мізинцю та іншим пальцям.

4 Привідний   м'яз   великого   пальця кисті

(musculus adductor pollicis).

-  коса головка (caput obliquum);

Початок: від головчастої кістки (os capitatum), основи і передньої поверхні II і III п'ясткових кісток та   від  променевої  зв'язки  зап'ястка   (lig. carpiradiatum).

- поперечна голівка (caput transversum). Початок: від долонної поверхні III п'ясткової кіст­ки (facies palmaris ossis metacarpi tertii [III]).

Прикріплення привідного м'яза великого пальця кисті (musculus adductor pollicis manus): до прок­симальної фаланги великого пальця кисті (phalanx proximalis pollicis) та до суглобової капсули п'ястково-фалангового суглоба (capsula articularis articulationis metacarpophalangeae).

Функція привідного м'яза великого пальця кисті (musculus adductor pollicis): приводить великий па­лець кисті до вказівного, бере участь у згинанні ве­ликого пальця кисті (flexio pollicis).

До м'язів гіпотенара (musculi hypothenaris), або підвищення мізинця (eminentia hypothenaris), нале­жать:

1 Короткий долонний м'яз (musculus palmaris brevis).

Початок: від присереднього краю долонного апоневроза (margo medialis aponeurosis palmaris) та від тримача м'язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum).

Прикріплення: до шкіри гіпотенара (cutis hypothenaris).

Функція: натягує долонний апоневроз (aponeurosis palmaris), утворюючи складки на шкірі гіпотенара (plicae cutis hypothenaris) - зморщує шкіру.

2 Відвідний м'яз мізинця кисті (musculus abductor digiti minimi).

Початок: від горохоподібної кістки (os pisiforme) і від тримача м'язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum).

Прикріплення: до присереднього краю основи проксимальної фаланги мізинця (margo medialis basis phalangis proximalis digiti minimi).

Функція: відводить мізинець (abductio digiti minimi).

3 Короткий м'яз-згинач мізинця кисті (musculus flexor digiti minimi brevis).

Початок: від гачка гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati) і від тримача м'язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum).

Прикріплення: до долонного краю основи прок­симальної фаланги мізинця (margo palmaris basis phalangis proximalis digiti minimi).

Функція: згинає мізинець (flexio digiti minimi).

4 Протиставний м'яз мізинця (musculus opponens digiti minimi).

Початок: від гачка гачкуватої кістки (hamulus ossis hamati) і від тримача м'язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum).

Прикріплення: до присереднього краю і перед­ньої поверхні V п'ясткової кістки (margo medialis et facies anterior ossis metacarpi quinti [V]).

Функція: протиставляє мізинець великому паль­цю кисті.

До середньої групи м'язів кисті належать:

1Червоподібні м'язи кисті (musculi lumbricales manus) розміщені під долонним апоневрозом (aponeurosis palmaris). Це чотири тонких веретено­подібних м'язи.

Перший і другий червоподібні м'язи.

Початок: від променевого бічного краю сухожи­лка глибокого м'яза-згинача пальців, спрямовані до II і III пальців.

Третій червоподібний м'яз.

Початок: від обернених один до одного країв су­хожилків глибокого м'яза-згинача пальців, що ідуть до III і IV пальців.

Четвертий червоподібний м'яз.

Початок: від обернених один до одного країв су­хожилків глибокого м'яза-згинача пальців, що ідуть до IV і V пальців.

Прикріплення червоподібних м'язів кисті (musculi lumbricales manus): на тильній поверхні проксимальних фаланг (facies dorsalis phalangium proximalium) вплітаються в тильні апоневрози (aponeuroses dorsales) на рівні проксимальних фа­ланг II-V пальців.

Функція: згинають проксимальні фаланги (flexio phalangium proximalium) і розгинають середні та кінцеві фаланги II-V пальців (extensio phalangium mediarum et distalium digitorum secundi - quinti [II-V]).

2Міжкісткові м'язи кисті (musculi interossei palmares manus). Вони розташовані між п'ястковими кістками в міжп'ясткових проміжках (spatia intermeta-carpalia), починаються від бічних поверхонь п'ясткових кісток (facies laterales ossium metacarpalium) і прикріплюються до тильної поверхні проксимальних фаланг пальців кисті (facies dorsalis phalangium proximalium digitorum manus). Залежно від розміщення міжкісткові м'язи кисті поділяються на:

 

-  три долонні міжкісткові м'язи кисті (musculi interossei palmares manus). Вони розміщені на до­лонній поверхні в другому, третьому і четвертому міжкістковому проміжку.

Функція: приводять II, IV і V пальці до III пальця;

-  чотири тильні міжкісткові м'язи кисті (musculi interossei dorsales manus). Вони розміщені в тильній частині міжп'ясткових проміжків.

Функція: відводять II і IV пальці від III пальця, від­водять і приводять III палець або фіксують його.ТОПОГРАФІЯ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ

Пахвова ямка (fossa axillaris) - це заглиблення     - присередньою поверхнею проксимального від-

між поверхнею:                                                        ділу плечової ділянки (facies medialis proximalis

-  - бічної ділянки грудної клітки (regio pectoralis          regionis brachialis).
lateralis)
та      Спереду пахвова ямка (fossa axillaris) оточена:складкою шкіри (plica cutis), що відповідає ниж­ньому краю великого грудного м'яза (margo inferior musculi pectoralis majoris).

Ззаду пахвова ямка (fossa axillaris) оточена:

-  складкою шкіри (plica cutis), що відповідає ниж­ньому краю найширшого м'яза спини (margo inferior musculi latissimi dorsi).

Пахвова порожнина (cavitas axillaris) - це поро­жнина, в якій знаходиться жирова клітковина, суди­ни, нерви та лімфатичні вузли.

Вона має такі чотири стінки:

-  передню, що утворена великим і малим груд­ними м'язами (musculi pectorales major et minor);

-  задню, що утворена найширшим м'язом спини (m. latissimus dorsi), підлопатковим і великим круг­лим м'язами (musculi subscapularis et teres major);

-  присередню, що утворена переднім зубчастим м'язом (musculus serratus anterior);

-  бічну, що утворена хірургічною шийкою плечо­вої кістки (collum chirurgicum humeri) та м'язами (коротка голівка двоголового м'яза плеча - caput breve musculi bicipitis brachii та дзьобоплечовий м'яз - musculus coracobrachialis).

На передній стінці пахвової порожнини (paries anterior cavitatis axillaris) топографічно виділяють три трикутники:

-  ключично-грудний трикутник (trigonum clavipectorale), оточений:

-  нижнім краєм ключиці (margo inferior claviculae);

-  верхнім краєм малого грудного м'яза (margo superior musculi pectoralis minoris);

-  грудний трикутник (trigonum pectorale), оточений верхнім і нижнім краями малого грудного м'яза (margines superior et inferior musculi pectoralis minoris), тобто такий, що збігається з контурами ма­лого грудного м'яза (m. pectoralis minor);

-  підгрудний трикутник (trigonum subpectorale) оточений нижніми краями малого та великого груд­них м'язів (margines inferiores musculorum pectoralium minoris et majoris).

На задній стінці пахвової порожнини (paries posterior cavitatis axillaris) є два отвори:

1 Тристоронній отвір (foramen trilaterum), ото­чений:

-  підлопатковим м'язом (musculus subscapularis);

-  великим круглим м'язом (musculus teres major);

-  довгою голівкою триголового м'яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii).

Через тристоронній отвір (foramen trilaterum) проходить огинальна артерія лопатки (arteria circumflexa scapulae).

2 Чотиристоронній    отвір (foramen
quadrilaterum),
розташований збоку тристороннього
отвору
(foramen trilaterum) і оточений:

-  підлопатковим м'язом (musculus subscapularis);

-  великим круглим м'язом (musculus teres major);

-  довгою голівкою триголового м'яза плеча (caput longum musculi tricipitis brachii);

-  хірургічною шийкою плечової кістки (collum chirurgicum humeri).

Через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) проходять: задня огинальна артерія, вена плеча (arteria circumflexa humeri posterior et vena circumflexa humeri posterior) та пахвовий нерв (nervus axillaris).

Фасції верхньої кінцівки

(fasciae membri inferiores) Фасції верхньої кінцівки, оточуючи групи м'язів, формують для них фасціальні та фасціально-кісткові піхви.

Між окремими групами м'язів (згиначами і роз­гиначами) плеча формуються міжм'язові перегород­ки (septa intermuscularia).

У місцях, де фасції утримують сухожилки біля кіст­кових виступів, фасції утворюють потовщення - три­мачі сухожилків (retinacula tendinum).

М'язи плечового пояса вкриваються ззовні дель­топодібною фасцією (fascia deltoidea), яка спереду переходить у грудну фасцію (fascia pectoralis), а збо­ку і знизу переходить на плече як плечова фасція (fascia brachii), ззаду зростається з підостьовою фас­цією (fascia infraspinata).

До фасцій плечового пояса також належать надо-стьова фасція (fascia supraspinata), підлопаткова фасція (fascia subscapularis) і пахвова фасція (fascia axillaris), яка вистеляє знизу пахвову порожнину (fossa axillaris) і має отвори, через які проходять су­дини і нерви.

Пахвова фасція збоку переходить у плечову фас­цію (fascia brachii), а зверху у дельтоподібну фасцію (fascia deltoidea) і має підвішувальну зв'язку пахво­вої фасції (lig. suspensorium axillae).

Фасція, яка покриває дельтоподібний м'яз (m. deltoideus), переходить на плече (brachium) і має назву плечової фасції (fascia brachii).

Плечова фасція (fascia brachii) утворює:

-  піхви для м'язів плеча (vaginae musculorum brachii);

-  присередню міжм'язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii mediale);

-  бічну міжм'язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii laterale), які відмежовують передню групу м'язів плеча від задньої.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах