В Г Ковешніков - Апарат - страница 65

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

Початок: перший червоподібний м'яз стопи

(musculus lumbricalis pedis primus [І]), що розташо­ваний присередньо, починається від присереднього краю сухожилка довгого м'яза-згинача пальців (margo medialis tendinis musculi flexoris digitorum longi) та прикріплюється до другого пальця стопи (digitus secundus pedis).

Другий, третій і четвертий червоподібні м'язи стопи (musculi lumbricales pedis secundus, tertius et quartus [II, III et IV]) починаються двома голівками від обернених один до одного країв сухожилків дов­гого м'яза-згинача пальців та прикріплюються до присереднього краю основ проксимальної фаланги III-V пальців і вплітаються в тильний апоневроз (aponeurosis dorsalis) відповідного (II-V) пальця.

Функція: згинають проксимальні фаланги (flexio phalangium proximalium); розгинають середні і кін­цеві фаланги II-V пальців стопи (extensio phalangium mediarum et distalium digitorum secundi - quinti pedis), відводячи їх у бік великого пальця стопи

(hallux);

-  підошвові міжкісткові м'язи (musculi interossei plantares) - це три тонких м'язи, які розташовані у міжкісткових проміжках між II і III, III і IV, IV і V плес­новими кістками.

Початок: від присередніх поверхонь III-V плесно­вих кісток та від довгої підошвової зв'язки (lig. plantare longum).

Прикріплення: до присередньої поверхні основ проксимальних фаланг III, IV і V пальців стопи. Части­на пучків переходить із присередньої на дорсальнуповерхню проксимальних фаланг відповідного паль­ця і вплітається в тильний апоневроз (aponeurosis dorsalis).

Функція: приводять III-V пальці до II пальця та зги­нають проксимальні фаланги цих пальців в плесно­фалангових    суглобах (articulationes

metatarsophalangeae), розгинають ці пальці у міжфа-лангових суглобах (articulationes interphalangeae pedis).ТОПОГРАФІЯ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИГрушоподібний м'яз (m.piriformis), виходячи че­рез великий сідничний отвір (foramen ischiadicum majus), не заповнює його повністю, внаслідок чого утворюються:

-  надгрушоподібний отвір (foramen suprapiri-forme);

-  підгрушоподібний      отвір (foramen
infrapiriforme).

Внутрішній та зовнішній затульні м'язи (musculi obturatorii internus et externus), закриваючи затуль-ний отвір (foramen obturatum), утворюють у ділянці затульної борозни (sulcus obturatorius) затульний канал (canalis obturatorius).

Під пахвинною зв'язкою (ligamentum inguinale) -між нею і клубовою кісткою (os ilium) - утворюється простір, який за допомогою клубово-гребінної дуги (arcus iliopectineus), що прикріплюється до клубово-гребінного підвищення (eminentia iliopectinea), поді­ляється на два отвори:

-  присередньо розташована судинна затока (lacuna vasorum), через яку проходять стегнові арте­рія та вена (arteria et vena femorales);

-  збоку розташована м'язова затока (lacuna musculorum), через яку проходять клубово-поперековий м'яз (musculus iliopsoas) і стегновий нерв (nervus femoralis).

У ділянці судинної затоки (lacuna vasorum) утво­рюється стегнове кільце (anulus femoralis), яке при проходженні стегнових гриж перетворюється на гли­боке кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis profundus).

Глибоке кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis profundus) оточене:

-  збоку стегновою веною (vena femoralis);

-  присередньо затоковою зв'язкою (ligamentum lacunare);

-  спереду пахвинною зв'язкою (ligamentum inguinale);

-  ззаду гребінною зв'язкою (ligamentum pectineale).

 

Тазова фасція (fascia pelvis; fascia pelvica) Тазова фасція є продовженням пристінкової фа­сції живота (fascia abdominis parietalis), вона ще називається внутрішньочеревною фасцією (fascia endoabdominalis).

Та частина тазової фасції (fascia pelvis), яка пок­риває клубовий та великий поперековий м'язи (musculi iliacus et psoas major), називається попере­ково-клубовою фасцією (fascia iliopsoas), або клу­бовою фасцією (fascia iliaca).

Сіднична фасція (fascia glutea) вкриває ззовні великий сідничний м'яз (m. gluteus maximus). Глибо­кий листок цієї фасції відмежовує великий сідничний м'яз (m. gluteus maximus) від середнього сідничного м'яза (m. gluteus minimus) і від м'яза-натягувача широкої фасції (m. tensor fasciae latae). Унизу сідни­чна фасція (fascia glutea) потовщується і продовжу­ється у широку фасцію (fascia lata).

 

Широка фасція (fascia lata) Широка   фасція   (fascia   lata)   формує піхви (vaginae) для м'язів стегна (musculi femoris), а також:

-  бічну міжм'язову перегородку стегна (septum intermusculare femoris laterale);

-  присередню міжм'язову перегородку стегна (septum intermusculare femoris mediale), які відо­кремлюють передню групу м'язів стегна від присе-редньої та задньої груп.

Широка фасція (fascia lata) має:

-  поверхневий листок (folium superficialis; lamina superficialis);

-  глибокий листок (folium profundum; lamina profunda).

Глибокий листок широкої фасції стегна (lamina profunda fasciae latae femoris) покриває все стегно (femur). Збоку ця фасція ущільнюється і утворює су­хожилок для м'яза-натягувача широкої фасції (musculus tensor fasciae latae), який називається клубово-великогомілковим пасмом (tractus iliotibialis).

Поверхневий листок широкої фасції стегна

(lamina superficialis fasciae latae femoris) розташо­ваний лише в межах стегнового трикутника (trigonum femorale) і закінчується знизу серпоподіб­ним краєм (margo falciformis), який має:

-  верхній ріг (cornu superius);

-  нижній ріг (cornu inferius).

Верхній ріг (cornu superius) зростається з пах­винною зв'язкою (ligamentum inguinale).

Нижній ріг (cornu inferius) зростається з глибоким листком (пластинкою) широкої фасції стегна (lamina profunda fasciae latae femoris).

Під серпоподібним краєм поверхневого листка широкої фасції стегна (margo falciformis laminae superficialis fasciae latae femoris) утворюється підш­кірний розтвір (hiatus saphenus), який вкритий дір­частою фасцією (fascia cribrosa) _ найтоншою час­тиною широкої фасції (fascia lata).

При проходженні стегнових гриж (кил) підшкірний розтвір (hiatus saphenus) перетворюється у зовніш­нє кільце стегнового каналу (anulus canalis femoralis externus).

Стегновий канал (canalis femoralis) Стегновий канал (canalis femoralis) у нормі не іс­нує, він утворюється тільки при утворенні стегнових гриж (кил).

У каналі виділяють три стінки :

-  бічну стінку (paries lateralis), що утворена:стегновою веною (vena femoralis);

-  передню стінку (paries anterior), яка представ­лена:

-  поверхневим листком широкої фасції (lamina superficialis fasciae latae);

-  пахвинною зв'язкою (ligamentum inguinale);

-  верхнім рогом серпоподібного краю (cornu superius marginis falciformis);

-  задню стінку (paries posterior), що утворена:

-  глибоким листком широкої фасції стегна (lamina profunda fasciae latae femoris).

При утворенні стегнового каналу (canalis femoralis) його:

-  глибоким кільцем (anulus femoralis profundus) є стегнове кільце (anulus femoralis);

-  поверхневим кільцем (anulus femoralis superficialis) є підшкірний розтвір (hiatus saphenus).

На передній поверхні стегна (facies anterior femoris) помітний стегновий трикутник (trigonum femorale), межами якого є:

-  угорі пахвинна зв'язка (ligamentum inguinale);

-  присередньо довгий привідний м'яз (musculus adductor longus);

-  збоку і знизу кравецький м'яз (musculus sartorius).

Стегнові артерія і вена (arteria et vena femorales), виходячи із судинної затоки (lacuna vasorum), ляга­ють у клубово-гребінну борозну (sulcus iliopectineus), що розташована між:

-  клубовим м'язом (musculus iliacus);

-  гребінним м'язом (musculus pectineus).

Далі стегнові судини проходять у передній стег­новій борозні (sulcus femoralis anterior), яка розта­шована між довгим привідним м'язом (musculus adductor longus) присередньо і присереднім широ­ким м'язом (musculus vastus medialis) - збоку.

Нижній кут стегнового трикутника (trigonum femorale), а саме передня стегнова борозна (sulcus femoralis anterior), переходить у привідний канал (canalis adductorius), або канал Гунтера, який роз­ташований між:

-  великим привідним м'язом (musculus adductor magnus) присередньо;

-  присереднім широким м'язом (musculus vastus medialis) збоку;

-  а спереду перекинутою між цими м'язами ши­роко-привідною міжм'язовою перегородкою (septum intermusculare vastoadductorium).

Привідний канал (canalis adductorius) знизу відк­ривається привідним розтвором (hiatus adductorius) у підколінну ямку (fossa poplitea).

Через його передній розтвір (hiatus anterior) про­ходять:

-  підшкірний нерв (nervus saphenus);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах