В Г Ковешніков - Апарат - страница 66

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

-  низхідні колінні артерія та вени (arteria et venae descendentes genus).

 

Підколінна ямка (fossa poplitea) Підколінна ямка (fossa poplitea) знаходиться в місці переходу стегна в гомілку, на її задній поверхні, і має форму ромба.

Вгорі підколінна ямка (fossa poplitea) оточена:

-  збоку - двоголовим м'язом стегна (musculus biceps femoris);

-  присередньо півсухожилковим та півперетинчас-тим м'язами (musculi semitendinosus et semimembranosus).

Унизу підколінна ямка (fossa poplitea) оточена:

-  бічною голівкою литкового м'яза (caput laterale musculi gastrocnemii);

-  присередньою голівкою литкового м'яза (caput mediale musculi gastrocnemii).

Дном підколінної ямки (fossa poplitea) є:

-  підколінна поверхня стегнової кістки (facies poplitea ossis femoris);

-  задня поверхня колінного суглоба (facies posterior articulationis genus).

Із підколінної ямки (fossa poplitea) між поверхне­вими та глибокими м'язами заднього відділу гомілки проходить аж донизу гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus), або канал Грубера.

Від цього каналу (canalis cruropopliteus) відгалу­жується нижній м'язово-малогомілковий канал (canalis musculoperoneus inferior), що оточений:

-  малогомілковою кісткою (fibula);

-  довгим м'язом-згиначем великого пальця стопи (musculus flexor hallucis longus).

Верхній м'язово-малогомілковий канал (canalis musculoperoneus superior) є самостійним, він про­ходить між:

-  бічною поверхнею малогомілкової кістки (facies lateralis fibulae);

-  початком довгого малогомілкового м'яза (musculus fibularis longus).

Широка фасція стегна (fascia lata femoris) пере­ходить на гомілці (crus) у фасцію гомілки (fascia cruris).

Фасція гомілки (fascia cruris) Фасція гомілки утворює піхви для м'язів гомілки. Від фасції гомілки (fascia cruris) відходять:

-  передня міжм'язова перегородка гомілки (septum intermusculare cruris anterius);

-  задня міжм'язова перегородка гомілки (septum intermusculare cruris posterius). Ці перего­родки відокремлюють бічну групу м'язів гомілки від її передньої та задньої груп.

Сухожилкова   дуга   камбалоподібного м'яза

(arcus tendineus musculi solei) перекидається над міжкістковою перетинкою між ділянками початку цього м'яза на кістках гомілки.

При переході на стопу фасція гомілки (fascia cruris) потовщується і утворює:

-  верхній тримач м'язів-розгиначів стопи (retinaculum musculorum extensorum superius);

-  нижній тримач м'язів-розгиначів стопи (retinaculum musculorum extensorum inferius);

-  верхній тримач малогомілкових м'язів (retinaculum musculorum peroneorum superius);

-  нижній тримач малогомілкових м'язів (retinaculum musculorum peroneorum inferius);

-  тримач м'язів-згиначів стопи (retinaculum musculorum flexorum pedis).

Від тримачів м'язів (retinacula musculorum) від­ходять волокнисті (фіброзні) пучки, які розділяють простір    між    тримачами     м'язів (retinacula musculorum) на кістково-волокнисті (фіброзні) кана­ли, утворюючи піхви сухожилків (vaginae tendinum). Піхва сухожилка (vagina tendinis) має:

-  волокнистий шар (stratum fibrosum), або воло­книсту піхву (vagina fibrosa);

-  синовіальний шар (stratum synoviale), або сино­віальну піхву (vagina synovialis).

Під тримачем м'язів-згиначів (retinacula musculorum flexorum) проходять великогомілкові сухожилкові піхви заплесна (vaginae tendinum tarsales tibiales), до яких належать три піхви сухожи­лків (кістково-волокнисті канали - фіброзні канали) для глибоких м'язів задньої групи гомілки:

-  піхва сухожилка заднього великогомілкового м'яза (vagina tendinis musculi tibialis posterioris);

-  піхва сухожилків довгого м'яза-згинача пальців (vagina tendinum musculi flexoris digitorum longi);

-  піхва сухожилка довгого м'яза-згинача велико­го пальця стопи (vagina tendinis musculi flexoris hallucis longi).

-  волокнистий (фіброзний) канал для судин та нервів.

Під тримачами м'язів-розгиначів (retinacula musculorum extensorum) розташовані передні за-плеснові сухожилкові піхви (vaginae tendinum tarsales anteriores), до яких належать три піхви сухо­жилків (кістково-волокнисті канали - фіброзні кана­ли) для м'язів передньої групи гомілки:

-  піхва сухожилка переднього великогомілково­го м'яза (vagina tendinis musculi tibialis anterioris);

-  піхва сухожилка довгого м'яза-розгинача вели­кого пальця (vagina tendinis musculi extensoris hallucis longi);

-  піхва сухожилків довгого м'яза-розгинача па­льців (vagina tendinum musculi extensoris digitorum longi);

-  один фіброзний канал для судин та нервів.

Під верхнім тримачем малогомілкових м'язів

(retinaculum musculorum fibularium superius) та під

нижнім тримачем малогомілкових м'язів (retinaculum musculorum fibularium inferius) розмі­щені малогомілкові заплеснові піхви сухожилків

(vaginae tendinum tarsales fibulares), до яких нале­жать:

-  спільна піхва сухожилків малогомілкових м'язів (vagina communis tendinum musculorum fibularium), яка проходить під верхнім тримачем малогомілкових м'язів (retinaculum musculorum fibularium superius);

-  підошвова піхва сухожилка довгого малогомі­лкового м'яза (vagina plantaris tendinis musculi fibularis longi), яка проходить під нижнім тримачем малогомілкових м'язів (retinaculum musculorum fibularium inferius), і, вийшовши із спільної піхви су­хожилків малогомілкових м'язів (vagina communis tendinum musculorum fibularium), продовжується на підошвову поверхню п'яткової кістки (facies plantaris calcanei).

 

Піхви сухожилків пальців стопи

(vaginae tendinum digitorum pedis) До їх складу входять:

-  волокнисті піхви пальців стопи (vaginae fibrosae digitorum pedis), які мають:

-  кільцеву частину волокнистої піхви (pars anularis vaginae fibrosae);

-  хрестоподібну частину волокнистої піхви (pars cruciformis vaginae fibrosae);

-  синовіальні піхви пальців стопи (vaginae synoviales digitorum pedis), які мають:

 

-  вуздечки сухожилків (vincula tendinum). Сухожилки   м'язів,   проходячи   під тримачем

м'язів, вкриваються синовіальним шаром, який утворює для них синовіальні піхви (vaginae synoviales).

При переході на стопу (pes) фасція гомілки (fascia cruris) утворює:

-  тильну фасцію стопи (fascia dorsalis pedis);

-  підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris). Тильна фасція стопи (fascia dorsalis pedis) дуже

тонка.

Між поверхневою та глибокою пластинками цієї фасції (laminae superficialis et profunda fasciae dorsalis pedis) розташовані:

-  сухожилки довгих та коротких м'язів-розгиначів пальців стопи (tendines musculorum extensorum digitorum longorum et brevium pedis);

-  судини і нерви (vasa et nervi).

Ця фасція (fascia dorsalis pedis) переходить у тильний апоневроз пальців стопи (aponeurosis dorsalis digitorum pedis).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris) розташовується безпосередньо під шкірою підошви стопи (cutis plantae pedis).

Він має поперечні пучки (fasciculi transversi), які формують поверхневу поперечну плеснову зв'язку (ligamentum metatarsale transversum superficiale).

Поздовжні пучки підошвового апоневроза (fasciculi longitudinales aponeurosis plantaris) почи­наються від п'яткового горба п'яткової кістки (tuber calcaneum ossis calcanei) і на рівні плеснових кісток (ossa metatarsalia) розщеплюються на п'ять плоских пучків, які досягають пальців (digiti) та вплітаються в стінки їх волокнистих піхв (vaginae fibrosae).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris):

-  укріплює поздовжні та поперечне склепіння сто­пи (arcus pedis longitudinales et transversi);

-  захищає м'які тканини підошви (planta) від ушкодження.

Глибока пластинка підошвового апоневроза (lamina profunda aponeurosis plantaris), яка покри­ває підошвові міжкісткові м'язи (musculi interossei plantares), називається міжкістковою підошвовою фасцією (fascia interossea plantaris).

Підошвовий апоневроз (aponeurosis plantaris) щільно зрощений із нижньою поверхнею короткого м'яза-згинача пальців (facies inferior musculi flexoris digitorum brevis).

Від верхньої поверхні короткого м'яза згинача пальців (facies superior musculi flexoris digitorumbrevis), що прилягає до м'язів підошви (musculi plantares), відходять до кісток стопи у сагітальній площині такі міжм'язові перегородки (septa intermuscularia):

-  бічна міжм'язова перегородка (septum intermusculare laterale);

-  присередня міжм'язова перегородка (septum intermusculare mediale).

Ці перегородки (septa intermuscularia laterale et mediale) відокремлюють середню групу м'язів пі­дошви від присередньої і бічної груп.

На підошві між коротким м'язом-згиначем паль­ців стопи (musculus flexor digitorum brevis pedis) і відвідним м'язом великого пальця стопи (musculus abductor hallucis) утворюється присередня підошво-ва борозна (sulcus plantaris medialis).

На підошві між коротким м'язом-згиначем паль­ців стопи (musculus flexor digitorum brevis pedis) і відвідним м'язом мізинця (musculus abductor digiti minimi pedis) утворюється бічна підошвова борозна (sulcus plantaris lateralis).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах