В Г Ковешніков - Апарат - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 

Поверхня кісток в місцях прикріплення м'язів не­рівна: вгнута або (частіше) опукла.

При описі зовнішньої форми кістки звертають увагу на характер її поверхонь; вони можуть бути плоскі, вгнуті або опуклі, гладкі або шорсткі.

Суглобові поверхні найгладші, вони переважно розміщені на кінцях довгих кісток і з'єднують їх між собою.

Кістка складається з органічної та неорганічної речовини. Органічна речовина має назву осеїну, це різновидність колагену.

З'єднання осеїну з неорганічною речовиною дає важливі фізичні властивості: пружність, міцність. Окрім того, кістка є депо хімічних елементів.

Кістки поділяються на такі групи:

-  довга кістка (os longum), має трубчасту будову;

-  коротка кістка (os breve), має губчасту будову;

-  плоска кістка (os planum), виконує захисну фун­кцію;

-  повітроносна кістка (os pneumaticum), містить повітроносні комірки;

-  атипова (мішана) кістка (os irregulare), склада­ється з частин, які належать до вищевказаних груп або різні за розвитком;

-  сесамоподібна кістка (os sesamoideum), нале­жить до допоміжного апарату м'язів.

Більшість кісток людини у своєму розвитку три­чі видозмінюються і проходять такі стадії розвитку: перетинчасту, хрящову, кісткову.

Якщо кістки у своєму розвитку не проходять хря­щової стадії, вони називається первинними кістка­ми (кістки склепіння черепа, кістки лиця тощо) із утворенням точок окостеніння, а якщо кістки розви­ваються на місці хряща, вони називаються вторин­ними кістками (кістки тулуба, кінцівок, основи че­репа тощо).КІСТКИ ТУЛУБА (ossa trunci)До кісток тулуба належать:

-  хребці (vertebrae);

-  груднина (sternum);

-  ребра (costae).

Хребці (vertebrae) Хребці   утворюють   хребтовий   стовп, хребет (columna vertebralis), який складається із:

-  7 шийних хребців;

-  12 грудних хребців;

-  5 крижових хребців;

-  5 поперекових хребців;

-  3-5 куприкових хребців.

Шийні хребці (vertebrae cervicales), грудні хребці (vertebrae thoracicae) і поперекові хребці (vertebrae lumbales) є справжніми хребцями (vertebrae verae)

Крижові хребці (vertebrae sacrales) та куприкові хребці (vertebrae coccygeae) зростаються відповідно у крижову кістку (os sacrum) і куприкову кістку (os coccygis). Це несправжні хребці (vertebrae spuriae). Функція хребців:

1. Опорна і амортизаційна.

2. Захисна.

3. Рухова.

4. Метаболічна.

5. Кровотворна.

Кожний хребець складається з:

-  тіла хребця (corpus vertebrae);

-  дуги хребця (arcus vertebrae). Вони оточують хребцевий отвір (foramen vertebrale);отвори, накла­даючись один на один, утворюють хребтовий канал (canalis vertebralis).

На дузі є 7 відростків:

-  непарний    остистий    відросток (processus

-  spinosus);парні поперечні відростки (processus transversi) - для з'єднання з ребрами (costae);

-  парні верхні суглобові відростки (processus articulares superiores);

-  парні нижні суглобові відростки (processus articulares inferiores) - для з'єднання між собою.

Шийні хребці [C I - C VII] - vertebrae cervicales [C

I - C VII].

Шийні хребці мають такі особливості:

1. На поперечних відростках (processus transversi) є поперечні отвори (foramina transversaria).

2. Остисті відростки (processus spinosi) роздвоєні (крім VII хребця).

3. Поперечні відростки (processus transversi) мають:

-  передні горбки (tubercula anteriora);

-  задні горбки (tubercula posteriora), які розташо­вані відповідно на ребровому відростку - processus costalis (передньому відростку - processus anterior) і власне поперечному відростку - processus transversus (задньому відростку - processus posterior);

-  борозну спинномозкового нерва (sulcus nervi

spinalis).

4. Суглобові поверхні (facies articulares) лежать майже у горизонтальній площині.

5. Тіло хребця (corpus vertebrae) вгорі скошене в поперечній площині, а знизу - в стріловій площині.

Особливості атланта [C I], першого шийного хребця (atlas [C I]):

1. Відсутнє тіло хребця (corpus vertebrae).

2. Замість тіла хребця (corpus vertebrae) є дві біч­ні маси атланта (massae laterales atlantis)

3. Бічні маси атланта (massae laterales atlantis) з'єднані передньою дугою атланта (arcus anterior atlantis) і задньою дугою атланта (arcus posterior atlantis).

4. На передній дузі атланта (arcus anterior atlantis) є передній горбок (tuberculum anterius), а на задній дузі атланта (arcus posterior atlantis) - зад­ній горбок (tuberculum posterius).

5. На бічних масах є відповідні верхні суглобові поверхні (facies articulares superiores) і нижні сугло­бові поверхні (facies articulares inferiores).

6. На задній поверхні (facies posterior) передньої дуги атланта (arcus anterior atlantis) є ямка зуба (fovea dentis) для з'єднання із зубом осьового хреб­ця (axis).

Осьовий хребець [C II], другий шийний хребець (axis [C II]), має на тілі зуб осьового хребця (dens axis), який складається з верхівки зуба (apex dentis) і основи зуба (basis dentis).

На зубі розташовані передня суглобова поверхня (facies articularis anterior) та задня суглобова повер­хня (facies articularis posterior).

На хребці вже є нижній суглобовий відросток (processus articularis inferior) та остистий відросток (processus spinosus).

III-VI шийні хребці [C III - C VI] - типові. Передній горбок (tuberculum anterius) на поперечному відрос­тку VI шийного хребця добре виражений і називаєть­ся сонним горбком (tuberculum caroticum), тому що до нього можна притиснути загальну сонну артерію (arteria carotis communis) для зупинки кровотечі з її гілок.

VII шийний хребець [C VII] називається виступним хребцем (vertebra prominens), тому що він має дов­гий нероздвоєний остистий відросток (processus spinosus). Він є орієнтиром для лікарів при відраху­ванні хребців (vertebrae).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах