Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

© Івженко К. О., 2012
Мелодійність та ритмічність вірша досягається перш за все завдяки римі, зокрема внутрішній, тобто завдяки суголоссю закінчень віршових рядків та близько розташованих слів всередині рядків. Це явище звукове, тут збі­гаються не букви, а звуки. Співзвуччя посилює зміст, емоційне і ритмічне звучання твору, надає йому музикаль­ності. Рима виконує інструментальну, строфотворчу, стилістичну, евфонічну, семантичну функції. Всередині французького вірша римуються такі слова: "bords - alligator", "lui - dit - nuit - suis - petit", "voulait - Manger". В українському перекладі також можна простежити внутрішню риму, але не таку струнку як у оригіналі: "вечір -ніч - і - мені - маляті". Однак, перекладач компенсує неповну передачу внутрішньої рими точним відтворенням відкритої (суголосся закінчень голосних звуків) та закритої (суголосся приголосних) рими оригінальної поезії. Завдяки чергуванню рими відкритої - закритої - відкритої можна простежити настрій вірша, який розпочина­ється легко, весело, потім забарвлюється хвилюванням, тривогою і врешті закінчується щасливо для головного героя хлопчика. Оскільки рима поділяється на багату та бідну, то можна вважати, що рима оригіналу багата, адже вона характеризується значною кількістю співзвуч у словах, які належать до різних частин мови, різних грама­тичних категорій: "Mississipi - se tapit - depit", "Bonsoir - noire", "tort - l'alligator". Переклад не поступається оригіналові: "Міссісіпі - зводить сліпи - сопіти", "маляті - розмовляти".

Перекладач, керуючись співучістю оригінального поетичного твору, підбирає яскраво наповнені, колоритні слова української лексики для передачі простих понять, виражених у оригіналі: "заплави", "зводить сліпи", "тем­ний смерк", "уздрівши".

Звуковий склад поетичної мови є ще одним фактором, який активно впливає на наше сприйняття вірша. Зву­кам завжди приписувались семантичні ознаки. Проблема фоносемантики не перестає хвилювати лінгвістів, по­етів та теоретиків вірша. Наприклад, І. Левий цитує Г. Кронассера, який приписував звуку "е" радість, тонке, красиве, легке [5]. Для оригіналу характерне переважання довгих звуків "о", а також короткого "і". У перекладі маємо "а" та "і". Можна говорити, що зазначені звуки у поєднанні з іншими голосними та приголосними створю­ють ритмічний малюнок, в основі якого закладена сема безтурботності та ліні крокодила, який чекає, що здобич сама прийде до нього. У той час, як використання жорсткого звуку "р" ("негр", "смерк") чудово передають надхо­дження вечора, а з ним і небезпеки. Це той випадок, коли лексичне значення слова збігається з "атомарним" зна­ченням звукообразу, який входить до його складу, і таким чином відбувається взаємне підсилення обох значень. Як в оригіналі, так і в перекладі можна говорити про гармонійне музичне співзвуччя, тобто про обертон, адже завдяки музичності віршів, особливому поєднанні певних голосних, їхньому чергуванню, в уяві вимальовується картинка описуваної пригоди, а також мінливі почуття обох героїв. Цікавість текстів Десноса досягається спо­лученням дидактичних настанов із захопливістю розповіді, з динамічним сюжетом.

Наступні два вірша є показовими з точки зору побудови:

 

Une fourmi de dix-huit metres Avec un chapeau sur la tёte.

Мураха двадцятиметрова Бриля насунула на брови.

-    Овва! Хіба ж таке бува?

Ca n'existe pas, ca n'existe pas. Une fourmi trainant un char Plein de pingouins et de canards. Ca n'existe pas, ca n'existe pas. Une fourmi parlant francais. Parlant latin et javanais. Ca n'existe pas, ca n'existe pas. Eh! Pourquoi pas!

Мураха, що везе візок, Пінгвінів повен і качок.

-             Овва! Хіба ж таке бува?

Вона говорить по-французьки І по-латині, й по-етруськи.

-             Овва! Хіба ж таке бува?

А, може, що й бува!

Ритму даного вірша задає лексичний повтор центрального слова "fourmi - мураха", а також повтор цілого ряд­ка. Автор вдається до лексичного повтору для експресивності художнього тексту, щоб підкреслити здивування та неймовірність розповіді. Причому цей повтор здійснюється після кожного невеличкого уривку про пригоди мурахи, що робить цей вірш схожим на пісню з приспівом. Перекладач не вдається до повтору на рівні одного рядка, а замінює одну фразу вигуком "Овва!". Гадаю, що така інтерпретація оригіналу аж ніяк не суперечить йому, адже стилістичну та емотивну функції виконано, оскільки вигук повністю відображає здивування, підси­лює незвичайність сказаного і створює рівноцінний оригіналові вплив на читача перекладу. Роблячи таку заміну, перекладач полегшує читання та сприйняття тексту, не тільки не нагромаджуючи його зайвими словами, а й зна­ходить яскравий, рівноцінний відповідник у мові перекладу. Перекладачеві вдається ще більше підсилити здиву­вання завдяки риторичному запитанню, яким він передає просте заперечення в оригіналі: "Хіба ж таке бува? - Ca n'existe pas". Уникаючи в останньому рядку вживання повтору "мураха", перекладач знову ж таки намагається не нагромаджувати український переклад зайвими словами.


Рима у вірші є відкритою, суголосся голосних перетворює вірш на свого роду баладу про подвиги маленької мурахи, яка, незважаючи на свій зріст, здатна на неабиякі вчинки.

Вірш справді дуже мелодійний, ритмічний, що досягається не лише використанням коротких рядків, голосних "а", "о", "е", а й введенням діалогу, що будується на протилежних образах, та лексичних повторів. Завдяки тонко­му відчуттю стилю та виокремленню семантичних домінант, перекладач майстерно передає співучість оригіналу. Перш за все, В. Ткаченко відтворює легку форму вірша та його звучання через голосні "а" та "е", завдяки яким дося­гається обертон, а саме гармонійна співзвучність слів при читанні. Перекладач керується не словами, а значенням, яке несе цілий смисловий рядок, тобто він чітко обирає потрібне, головне слово, яке передає необхідну семантику (сльози намарні; чому до безстрастя ти, жабко, м'яка; наспів шалений накумкує; скакалко гидка) і уникає друго­рядних образів, тому у похідному творі отримуємо ритм, який не лише не суперечить оригіналу, а влучно передає враження, закладені у першотворі. Зберігаючи ідею повторюваності, кругообігу, перекладач урізноманітнює текст яскравими синонімами: жабка, скакалка; співає, накумкує. Назви річок також грають на користь ритму та обраного настрою рядка: жабка плаче на березі Марни (поєднання приголосних), а радіє жабка на березі Сени (голосні).

Важливими елементами для даного поетичного твору є зовнішня рима (відкрита та закрита), завдяки якій можна простежити чергування суму та радості у вірші. Римування приголосних у поєднанні з семою горя в ори­гіналі несе тугу, печаль: "pleures - Malheur", у перекладі цей образ переданий семантикою слів: "безстрастя - не­щастя", радість несе римування голосних та поєднання світлих образів "chantes - plaisante", у перекладі це також світлий образ, а також шиплячі звуки, які передають сему ніжності, спокою: "співаєш - знаєш". Цікаво побудо­ване у перекладі протиставлення: "n'etre pas beau - je suis tres beau": якщо в оригіналі це "не красива - красива", то у перекладі обігруються "від роду гидка - бо дуже палка".

Окремої уваги вимагають вірші про квіти:

 

Le Jasmin

Ясмин

Pour hier, aujourd'hui, demain,

Сьогодні й завтра без упину

Faites de bouquets de jasmin,

Робіть букетики з ясмину

Cueillez, cueillez a pleines mains,

І оберемками в корзину

Jasmin d'Espagne ou de Madere,

Кладіть ясмин іспанський, перський

Jasmin de Perse ou Cavalaire,

Або модерський, кавалерський.

Cueillez des bouquets de jasmin.

Робіть букетики з ясмину!

Le Gardenia

Ґарденія

Dans un jardin en Angleterre

Росла ґарденія пахуча

Il etait un gardenia.

Ув Англії в садку.

Pour en fleurir sa boutonniere,

Аби вона була квітуча,

Un vieux lord se l'appropria.

Лорд садить кущик на лужку -

Depuis, au jardin, il n'y a,

Й не стало на горбку

N'y a plus de gardenia.

Ґарденії в садку.

Характерною ознакою поезій про квіти є розповідь по колу, тобто автор починає і закінчує твір одними й тими ж образами, що створює враження невеличкої балади про недовговічне і водночас яскраве життя квіток: Faites de bouquets de jasmin/... Cueillez des bouquets de jasmin. - Робіть букетики з ясмину/...Робіть букетики з ясмину; Il etait un gardenia/... N'y a plus de gardenia. - Росла ґарденія пахуча ...в саду/... Не стало на горбку / Ґарденії в сад­ку. Ритм цих віршів головним чином створюється за рахунок суголосся голосних "а", "е", "і" в оригіналі, настрій яких передається у перекладі голосними звуками "и", "у", "а", "і". Тут варто зауважити, що для перекладу першо­го вірша характерне суголосся голосного звука "и" та "е", які несуть сему радості, легкості, що підтверджується змістом самого вірша. Якщо говорити про другий вірш, то тут переважає звук "у", що є характерним для передачі туги, суму, на що також вказує розповідь про сумну долю квітки. Таким чином, перекладачеві вдалося підсилити семантичне навантаження віршів синсемантичними образами, а саме поєднанням голосних.

У своїх віршах про квіти Робер Деснос не рідко використовує внутрішню риму: "bouquets - Cueillez", риму­вання кількох рядків підряд створює ефект наростання емоцій, підсилює заклик, закладений у творі. Завдяки неодноразовому повтору назви квіток забезпечується схоплення образа, а використання незвичних назв квіток, а також введення в твір назв різних країн додає йому екзотичності, створює ілюзію подорожі.

Варто сказати, що перекладач, відтворюючи поезії рідною мовою, бере до уваги цілий текст, бо лише цілісне сприйняття віршованого твору в усій повноті його ідейно-естетичного багатства, у єдності форми і змісту може стати основою повноцінної перекладацької інтерпретації [2, с. 182]. Ритм, як частина цього цілого, як загальне звучання поетичного твору створюється за рахунок влучно підібраних рим, слів, які, складаючись з потрібних звукообразів, повністю передають семантичне та синсемантичне навантаження оригіналу.

Висновки. Синсемантичний рівень творення поезії разом з семантичним створює цілісний образ поетичного тексту і містить чимало домінант, переклад яких є обов'язковим для адекватного відтворення та розуміння тексту оригіналу. Для поетичного твору, який за своєю природою є близьким до музичного, важливими є ритм, плав­кість, мелодійність, співучість. Це все є характеристиками творів Робера Десноса зі збірки "Баєчкопісеньки та квітопісеньки". Вірші зі збірки схожі до пісень: мають кілька рядків та приспів, у більшості переважає вживання голосних "а", "е", "о", "і", можна виявити логічні повтори як прийом підсилення впливу на читача. Одним з най­важливіших елементів ритму є рима (внутрішня та зовнішня), якій відведено важливу роль у віршованих творах Десноса для передачі настроїв, емоцій та ідей. Перекладач Всеволод Ткаченко майстерно виокремлює домінанти оригіналу з метою відтворення простоти, мелодійності та ритму оригінальних поезій. У перекладах поезій збе­режена рима оригіналу, суголосся голосних та приголосних, відповідно до заданих образів та їхній семантиці. Підбираючи слова, які б не просто відповідали семантично, а й передавали фонетичний малюнок поезій, перекла­дач створює яскраві картини, які за своєю гнучкістю, стрункістю та мелодійністю не поступаються оригіналові і водночас свідчать про багатство української мови.

Література:

1.Ткаченко В. Баєчкопісеньки та квітопісеньки. - К. : Просвыта, 2008.

2.Чередниченко О. І. Про мову і переклад. - К. : Либідь, 2007. - 248 с.

3.Гегель "Эстетика, том 3". - М. : Искусство, 1971. - Том 3. - С. 342-616.

4.Казакова Т. А. The imagery in translation. Практикум по художественному переводу : учебное пособие (на ан­глийском языке). / Т. А. Казакова - СПб. : Издательство "Союз", 2003, - 320 с.

5.Джерело доступу : http://highpoetry.clan.su (Алекссев Вадим. Поэтика выбора. Основы стихотворного перевода и психология творчества. Монография)

Джерело доступу : http://fr.wikisource.org/wiki/Robert_Desnos (оригінальні поезії Робера Десноса).УДК 802.0-76

Камуз Д. В., Дзіман Г. М.,

Національний технічних університет України "КПІ"

ТРАНСФОРМАЦІЯ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ В АНГЛО-УКРАЇНСЬКОМУ ПЕРЕКЛАДІ ТЕКСТІВ ЕКОЛОГІЧНОЇ ТЕМАТИКИ

Дослідження присвячено вивченню трансформації вербалізації при перекладі текстів екологічної тематики з англійської мови на українську. У статті розглядаються граматичні і лексичні, а також жанрово-стилістичні, мовленнєві та комунікативно-перекладацькі чинники застосування трансформації вербалізації при англо-україн-ському перекладі.

Ключові слова: трансформація, вербалізація, еквівалентність.

Исследование посвящено изучению трансформации вербализации при переводе. В статье рассматриваются грамматические, лексические, жанрово-стилистические, речевые и коммуникативно-переводческие причины при­менения трансформации вербализации при англо-украинском переводе.

Ключевые слова: трансформация, вербализация, эквивалентность.

The research is dedicated to the study of transformation of verbalization during the process of translation. The article focuses on grammatical, lexical, genre and stylistic, verbal and communicative translational reasons of the transformatiais usage in English-Ukrainian translation.

Key words: transformation, verbalization, equivalence.

Результати сучасних досліджень Б.М. Колодія [4], А.М. Мороховського [7], Н.Б. Хлебникова [10] з пере-кладознавста підтверджують необхідність застосування ряду трансформацій, найчастотнішою з яких визнано трансформацію вербалізації.

Необхідність застосування трансформації вербалізації в перекладі з англійської мови на українську зумов­люється цілою низкою чинників, які традиційно поділяємо на мовні, тобто ті, що пов'язані із співвідношенням функціонування специфічних одиниць мов перекладу й оригіналу [9, с. 231]; мовленнєві, пов'язані зі співвідно­шенням частотності використання тих чи інших синтаксичних структур і частин мови в мовленні та особливими традиціями мовлення двома мовами; комунікативно-перекладацькі, зумовлені необхідністю забезпечення успіху міжмовної комунікації.

Тому метою цієї праці є розгляд мовних причин застосування трансформації вербалізації (комплексної пере­кладацької трансформації) шляхом аналізу граматичних, лексичних і стилістичних перекладацьких трансформацій.

Вивчення причин перекладацьких трансформацій привертає увагу багатьох лінгвістів. Так, наприклад, Т.Р. Ле-вицька [5] і А.М. Фітерман [5] зауважують, що перекладацькі трансформації пов'язані, у першу чергу, з відсутністю в мові перекладу еквівалентних форм і конструкцій, з неспівпадінням мовного значення й еквівалентних мовлен­нєвих форм і конструкцій. Крім того, це пов'язано з різним для кожної мови специфічним розташуванням синтак­сичних одиниць, а також з деякими особливостями словотворення в англійській та українській мовах [5, с. 93-94]. Дещо ширше це питання розглядається у праці В.Н. Комісарова, Я.І. Рецкера і В.І. Тархова [4], які пояснюють за­стосування трансформацій відсутністю відповідного граматичного явища в мові перекладу і неспівпаднінням смис­лової структури словосполучення та стилістичних особливостей вживання аналогічних граматичних явищ у мові перекладу та мові оригіналу [4, с. 19]. Більш докладно пояснюються чинники застосування граматичних, лексичних і жанрово-стилістичних трансформацій у перекладі наукової і технічної літератури [3, с. 13]. Ураховуючи наукові розробки сучасних лінгвістів і беручи за основу класифікацію В.І. Карабана [3], маємо підстави виділити такі мовні чинники вживання трансформації вербалізації: 1) граматичні, 2) лексичні і 3) жанрово-стилістичні.

До граматичних чинників відносимо, в першу чергу, відсутність у мовах оригіналу та перекладу еквіва­лентних граматичних форм, так наприклад, відсутність в українській мові безособової форми дієслова герундія зумовлює використання в українському перекладі інших дієслівних форм, як особових, так і неособових, що при­зводить до вербалізації українського речення, наприклад:In developing countries, where energy intensive habits have not yet developed, selecting appropriate energy technologies may help avoid some of the downfalls of the energy-intensive lifestyles typical in highly developed countries[11, с. 24].

У країнах, що розвиваються, де ще не розвинулись спожи­вацькі звички, необхідно вибрати відповідні енергетичні тех­нології, які допоможуть запобігти падінням інтенсивності енергетики типових для високорозвинених країн [8, с. 23].Як видно з прикладу при перекладі англійського речення безособова форма дієслова - selecting перекладена інфінитивом українського дієслова (вибрати). Таким чином, застосування в англійському варіанті герундія при­звело до вербалізації українського речення.

Іншою причиною застосування трансформації вербалізації є наявність розбіжностей в синтаксичній будові двох мов, наприклад:Over 40 years have passed since the publication of Rachel Carson's Silent Spring foretold the harmful effects of chemi­cal pollution in wildlife and the subsequent tragedies of Love Canal and Bhopal and further critical attention to the human harm caused by environmental contamination [11, с. 46].

Більш ніж 40 років тому була опублікована книжка Рейчел Карсон "Мовчазна весна", якій вона спрогнозувала жахливий вплив хімічного забруднення на дику природу і наступні трагедії каналу Лав і Бхопал, які зрештою при­вернули увагу людей на збитки спричинені забрудненням навколишнього середовища [8, с. 46].© Камуз Д. В., Дзіман Г. М., 2012Вживання critical attention в українському перекладі в такій самій синтаксичній функції додатка, як і в тексті оригіналу (означення) суперечило б нормам української мови, мовленнєвій традиції мовців, що зумовлює вико­ристання в українському перекладі трансформації вербалізації.

До чинників появи трансформації вербалізації також відносять різницю у способах передачі інформації в ан­глійському й українському реченнях, наприклад:

the ice sheet and its corresponding effect on sea level [11, с. 76].

These movements in the lithosphere could affect the future of

Ці рухи в літосфері в майбутньому вплинуть на льодови­ковий щит та відповідний вплив на рівень моря [8, с. 77].

Вживання модального дієслова (could) в перекладі, наведеного прикладу, не є доцільним, тому замість скла­деного модального присудка в українському реченні вжито простий присудок вплине.

Ще однією причиною застосування трансформації вербілізації є необов'язковість вираження граматичної ін­формації в одній з мов. Як відомо, в українській мові не завжди вживається екзистенціальне дієслово бути, тоді коли в англійській мові - навпаки:The same is true of other household appliances, automobiles, and electronic items [11. с. 23].

Це також стосується інших побутових приладів, автомо­білів, та електричних приладів [8, с. 23].Різниця у вираженні змісту речення на рівні його поверхневої структури також належить до причин застосу­вання трансформації вербалізації при англо-українському перекладі, про що свідчить наведений нижче приклад:There's a lot ofpuzzling talk about the effects of global warm­ing and a changing climate [11, с. 23].

Раптом з'явилось багато розмов, що збивають з панте-лику, глобальне потепління та зміни клімату [8, с. 24].Крім того, у сучасній українській мові відносно рідко вживаються активні дієприкметники теперішнього часу, з суфікси -уч- (-юч-) і -ач-(-яч-): ростучий, правлячий та інші, які за значенням наближаються до звичайних прикметників типу лежачий та інші. Тому при перекладі цих дієприкметників перевага віддається означальним зворотам типу: той, що (який, хто)росте, (править)" [1, с. 101]. Так, дієприкметник, пов'язаний із назвою особи, замінюється зворотом той, хто + дієслово (в третій особі однини теперішнього часу), що призводить до вербалі­зації речення через зміну його структури (просте речення перекладається складним).

До граматичних причин застосування трансформації вербалізації належать й особливості сполучуваності та функціонування слів у словосполученнях, наприклад:Many smaller animals such as insects were lost from the eco­system because the plants that they depended on for food were now less abundant [11, с. 89].

Багато маленьких тварин таких як комахи зникли з еко­системи тому, що рослини від яких вони залежали зараз не так поширені [8, с. 90].Наступною причиною застосування досліджуваної трансформації є також неспівпадіння значення та вживання еквівалентних конструкцій, наявних у мові оригіналу й перекладу, та відповідна заміна частин мови, наприклад:The water used in a nuclear reactor to transfer heat can boil away during an accident, contaminating the atmosphere with radioactivity [11, с. 90].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства