Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 18

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

Новизна полягає у тому, до сьогодні переклад іспанської драми не знайшов належного висвітлення в працях вітчизняних науковців, тому активізація наукового процесу до цього роду літератури є на сьогоднішній день цілком виправданою і необхідною.

Мета дослідження полягає у визначенні теоретико-методичних засад перекладу драматичного твору та ре­презентованих в них особливостей розмовного мовлення, а також у здійсненні літературознавчого і порівняльно­го аналізу перекладів, який враховує передусім жанрові й родові особливості драми.

Предметом дослідження виступають жанрово-стилістичні особливості діалогу в п'єсі "Дім Бернарди Альби" Ф. Гарсіа Лорки.

Проаналізований твір - страшна метафора Іспанії часів епохи тиранії та механізму його реалізації. Дія роз­гортається на тлі села 20-х років ХХ століття, періоду правління Прімо де Рівери, тирана та диктатора Іспанії. У драмі знаходять своє відображення політичні події тих років, але не явно, а завуальовано у психологічному підтексті. Як зазначав сам Ф. Гарсіа Лорка - це перша спроба "театру соціальної дії" [7, c. 23]. У центрі п'єси зображено соціальний конфлікт. Головна героїня, Бернарда, - це тиран, жорстока фанатичка у ставленні до своїх дочок, які приречені на відмову від шлюбу, бо, на думку Б. Альби, їм немає достойних наречених, а видавати їх за наймитів-злидарів вона не бажає. Єдиного, за кого вона згодна видати свою дочку Ангустіяс, хоча вона вже і не

© Кощій Ю. П., 2012молода, але у якої є певний спадок, - це Пепе. Проте, Бернарда не хоче помічати, що він кохає її найменшу дочку, Аделу. Бернарді байдуже, що відчувають її доньки, головне, щоб люди думали про них поважно. Так Лорка на­магається провести паралель з іспанським режимом того часу, зображує період страшного тиску на свідомість та підсвідомість людей, які прагнули вирватися з гнітючого середовища, та не могли цього зробити, який був такий же суворий, як Бернарда Альба. Трагічний кінець п'єси пов'язаний не з самим фактом смерті молодшої дочки, а з фактом замовчування подій, через які та вчинила самогубство. Головне для Бернарди, як і для будь-якого тирана, щоб ніхто не дізнався правду.

Дослідження перекладу драматичних творів посідає вагоме місце у сучасному перекладознавстві. Проте, слід зазначити, що на сучасному етапі ще не вироблено цілісної теорії перекладу саме драматичних творів. Водночас, не можна не зазначити новітній доробок вітчизняних фахівців у галузі перекладу драматургії, адже останнім часом ця тема привертає увагу низки вітчизняних науковців, зокрема, суттєвий внесок зроблено такими пере-кладознавцями як Т. Некряч [19], Н. Бідненко [1], В. Матюша [18] та інші. Щодо зарубіжних дослідників, то най­більшу увагу до перекладу драматичних творів та її мови присвятили П. Езпелета Піорно, Р. Меріно, Е. Еспаса, О. Зіх, І. Лєвий, М. Мейер, О. Зубер, М. Гріффітс й навіть П. Ньюмарк коротко торкнувся питання перекладу драми та її специфіки [16].

За словами В. Волькенштейна драматичний твір - це зображення конфлікта у вигляді діалога дійових осіб та ремарок автора [2, с. 9]. Найчастіше автор драми вдається до розмовного мовлення, оскільки мова персонажів збігається з особливостями розмовного мовлення (надалі РМ). Відтак адекватність відтворення особливостей РМ і є запорукою адекватного перекладу драматичного твору в цілому. Мова йде, в першу чергу, про сучасну драму, яка не має віршованого характеру.

П'єса написана у формі діалогу персонажів мовою, що суттєво наближається до розмовного мовлення. Вод­ночас, як художнє ціле, не можна не помітити і власне сценічні засоби увиразнення мовлення персонажів, по­кликаних справити естетичне враження на читача/глядача. Таким чином, завдання перекладача зводиться до по­шуку адекватних засобів відтворення стильових особливостей розмовного мовлення (надалі - РМ) та збереження художніх засобів, притаманних авторові тексту оригінала (надалі - ТО).

Драматичному діалогу властива експресивність, оскільки конфлікт, драма, дія - це вираження емоцій, по­чуттів за допомогою мови з певним стилістичним забарвленням. В.Д. Дєвкін вважає, що діалог - це розмова, при якій відбувається безпосередній обмін репліками [4, с. 5]. У сучасній лінгвостилістиці ствердилися такі концеп­туальні положення щодо мови драматургії:

Діалог - основна форма художнього зображення в драмі.

Діалог у драмі побудований на усно-розмовному синтаксисі.

Співвідношення репліки та ремарки є показником ідеостилю автора.

Репліка є засобом індивідуалізації, типізації, увиразнення мови персонажів.

Соціальна приналежність дійових осіб позначається на мовних партіях персонажів, тобто залежить від ієрар­хічного положення героїв драматичних творів [1, с. 65].

Мова персонажів драми "Дім Бернарди Альби" характеризується наявністю експресивних розмовних лексем, вжитком емоційно-забарвлених фразеологізмів. На синтаксичному рівні можна відзначити такі особливості мови персонажів п'єси як неповні та еліптичні речення, усталені синтаксичні фразосхеми. Розмовний стиль мовлення персонажів виявляється і в таких особливостях як непрямий порядок слів у реченнях, наявність низки окличних речень, емоційних вигуків тощо.

Слід зазначити, що в цілому М. Москаленку вдалося відтворити особливості розмовного мовлення персона­жів п'єси. При цьому не можна не відмітити, що прямі лексичні та синтаксичні відповідники трапляються доволі рідко. Ось деякі з них:

-   Las viejas vemos a traves de las paredes. ^Donde vas de noche cuando te levantas? - Ми, старі, крізь стіни бачимо. Куди ти ходиш, як встаєш уночі? [13, с. 387]

-   Abre. No creas que los muros defienden de la verguenza - Відчиняй! Не думай, що мури від ганьби сховають!

[27, с. 413]

Як видно з цитованих прикладів збігаються в оригіналі і в перекладі як структура речень, так і їхнє лексичне наповнення.

У більшості ж випадків спостерігаємо асиметрію засобів вираження РМ в оригіналі та перекладі. Розлянемо кілька прикладів:

-   jSarmentosapor calentura de varon! - Висохла, як лоза, від мужицького жару! [3, с. 370]

-   jVieja lagarta recocida! - Стара жаба! [3, с. 370]

-   [Mala, mas que mala! - От гадюка! [3, с. 370]

Як видно з першого прикладу, в перекладі використовується порівняння як лоза хоча в тексті оригіналу наявна лише лексема sarmentosa, яка означає крива, вузлувата, скрючена (про пагони в'юнкої рослини). Лексема містить негативну конотацію, яку перекладач відтворив через порівняльну структуру з дієсловом сохнути/висохнути.

У другому прикладі прослідковується семантичний зсув, лексеми lagarta recocida (бувала ящірка), вжиту у переносному значенні, яку замінено на стара жаба, тобто змінено об'єкт метафори, оскільки в українські мові ящірка не має такої конотації, як в іспанській. Водночас, українська лексема жаба адекватно відтворює автор­ську оцінку і влучно передає негативну характеристику.

Третій приклад, містить пряму думку про співрозмовника, яке в іспанський мові виражається через прикмет­ник mala у вищому ступені порівняння (mas que). В українському варіанті перекладач вдається до метафори гадюка, широко вживаної в українській мові як символ підлості, непорядності тощо. Можна стверджувати, що перекладач дещо посилив та конкретизував негативну оцінку, закладену в ТО.

Зважаючи на відмінності лексичної системи іспанської та української мов, зокрема і на рівні РМ, перекладаччасто вдається до заміни стилістично-нейтральної лексеми оригіналу на її емоційно забарвлений еквівалент укра­їнської мови. Наприклад:

-   No, pero les gusta verlo y comentarlo, y se chupan los dedos de que esto ocurra - Так, але наші охочі роздивля­тись, та патякати, та пальці обсмоктувати [6, с. 375]

-_lSiguen diciendo todavia la mala letania de esta casa? - І люди досі плещуть язиками про чесний дім? [23, с. 407]

-   iQue escandalo es este en mi casa y con el silencio del peso del calor? Estaran las vecinas con el oido pegado a los tabiques - Що то за галас у мене в домі, коли така спека стоїть? Сусідки, либонь, уже й вуха нашорошили [16, с. 393]

Як видно з наведених прикладів, перекладач вдається до стилістично маркованих українських синонімів іс­панських нейтральних лексем та надання їм експресивності. Дієслова comentar, decir - стилістично нейтральні, українські ж їх відповідники патякати, плескати язиками належать до зниженої розмовної лексики, що сприяє створенню природності розмовного мовлення та відповідає авторському задуму.

Третій приклад цікавий не тільки тим, що при перекладі прослідковується рекатегоризація у виразі con el oido pegado, яке інтерпретоване дієсловом з додатком нашорошили вуха, а й тим, наскільки влучно підібране це ді­єслово, що відповідає розмовному регістру української мови, воно підсилює сказане в ТО і надає експресивності при перекладі.

Частотними виявилась і ампліфікація (додавання) через узуальність певних розмовних кліше в українській мові:

-   iQue tienes til que olvidar? - А що тобі забувати?

-   Cada una sabe sus cosas - У всякого своє на душі [14, с. 391]

-   No se que te diga. Yo sufro por esto - Не знаю, що тобі й сказати. В мене душа болить [20, с. 401]

-   Debia estar contenta y no lo estoy - Мабуть, я мала б радіти, а на душі тяжко! [22, с. 404]

Цілком природно, що у РМ відтворюється мовна і концептуальна картина світу носіїв тієї чи іншої мови. В українській мові важливе місце посідає душа, тож в низці українських колоквіалізмів використовують лексему душа, а в іспанській мові узуальною виявилася лексема corazon. Як засвідчує зібраний матеріал, лексема душа вживається частіше аніж лексема серце в українському перекладі.

Проте, частотними виявилися глибші лексико-граматичні перетворення розмовних реплік оригіналу, де по­єднується реструктуризація з додаванням та лексичними замінами з метою збереження особливостей розмовного регістру. Слід віддати належне М. Москаленку, якому вдалося знайти точні функціональні відповідники іспан­ським колоквіальним кліше, які, незважаючи на значні структурні і лексичні розбіжності відтворюють як зміст, так і тональність іспанських реплік:

-   jMalapunalada te den, mosca muerta! jSembradura de vidrios! -Здохла б ти, паскудо! Кляте поріддя! [16, с. 394]

-   jSuave! jdulzarrona! - Ач, ласунка! Солодкогуба! [374, с. 5]

-   jMandona! jDominanta! - Ач, цариця! Іродова дочка! [1, с. 365]

-   jOledora! jPerfida! - Нишпорка підла! [13, с. 387]

Усі вищезазначені приклади слугують для вираження несхвальної оцінки співрозмовника. Варто зауважити, що хоча лексики такого роду доволі частотна і різноманітна, але вульгаризмів у творі Ф. Гаріа Лорки не зустрі­чається. Хоча на сьогодні іспанське РМ характеризується значним вжитком вульгаризмів, мова Ф. Гарсіа Лорки чиста, не засмічена огрубілими словами. Водночас спостерігаємо, що перекладач вдається в деяких випадках до вульгаризмів, тим самим спотворюючи ідеостиль Ф.Г. Лорки:

-   La linica mujer mala que tenemos en el pueblo - На все село одна така курва [6, с. 374]

З прикладу видно, як можна знехтувати стилем автора і тим самим деформувати ТО. На нашу думку, такі трансформації не є адекватними, хоча певною мірою зміст відтворено еквівалентно.

Найглибші перетворення, що сприяють досягненню адекватності відтворення розмовного мовлення відбу­ваються на рівні реструктуризації, що можуть супроводжуватися вилученням окремих не релевантних лексем:

-j Solo es interes por ti! - Просто я піклуюсь про тебе!

-Interes o inquisicion. ^No estabais cosiendo? Pues seguir. jQuisiera ser invisible, pasar por las habitaciones sin que me preguntarais donde voy! - Піклуєшся чи може стежиш? Ти щось там шила? Ну й ший собі. Я хотіла б стати не­видимою і ходити по кімнатах, не звітуючись - куди й чого! [12, с. 386]

У наведеному уривку видно, що у першій репліці використана іменна конструкцію es interes, а в перекладі з'являється дієслово піклуватися. Така трансформація цілком обґрунтована і передає інтенцію автора.

У наступній репліці іменники interes o inquisicion відтворені дієсловами піклуватися чи стежиш, що адекват­но відтворює зміст ТО.

Характерним для перекладу РМ є рекатегорізація та зміна типу речення:

-   iCuales?; Porque no es de aqui. Es de muy lejos. Y los que fueron con ella son tambien hijosde forasteros. Los hombres de aqui no son capaces de eso. - Бо вона нетутешня. Здалеку сюди приїхала. І ті, що з нею були, такі самі зайди. Наші на таке не здатні [6, с. 375];

-   No me importa - Що мені з того? [9, с. 380].

У першому прикладі іспанець використовує конструкцію ser + de+ adverbio (дієслово-звязка + прийменник + прислівник), а в перекладі вжито прикметник тутешня, що цілком відповідає нормам вжитку українського РМ і не спотворює авторський текст. У наступному реченні Ф. Гарсіа Лорка використовує заперечне речення, яке в перекладі замінено на узуальний розмовний відповідник - риторичне питання Що мені з того?, що надає емоційності репліці.

Висновки. Аналіз перекладу діалогічного мовлення в п'єсі Ф. Гарсіа Лорки засвідчив, що досягнення адек­ватності його перекладу лежить у площині розуміння низки особливостей, які притаманні мовленню персонажівйого твору. Серед них, найвагомішим фактором, який визначає стратегію перекладу є специфіка розмовного мовлення, що поєднує лексичні та граматичні особливості. Врахування збігів та розбіжностей в структурі іс­панського та українського розмовного мовлення є ключовим для прийняття перекладацького рішення. На основі проаналізованого матеріалу та його перекладу українською мовою, можна зробити наступні висновки щодо від­творення іспанського діалогічного мовлення в українському перекладі:

Еквівалентні відповідники трапляються рідко, частіше спостерігається асиметрія засобів вираження в двох мовах, що обумовлює необхідність ретельного визначення семантичного значення та стилістичної забарвленості одиниць оригіналу з метою пошуку адекватних трансформацій при перекладі;

Спостерігається заміна стилістично-нейтральної лексики оригіналу на емоційно - забарвлені відповідники, що частково можна пояснити відмінними характеристиками іспанського та українського розмовного мовлення та особливостями творчої манери перекладача;

Відмінності в концептуальних картинах світу носіїв різних мов та відмінні фонові знання обумовлюють;

З метою збереження особливостей розмовного регістру перекладач вдається до пошуку функціональних екві­валентів, які, в свою чергу, характеризуються асиметрією засобів вираження, проте такі асиметричні з точки зору засобів вираження забезпечують збереження змісту та тональності ТО. Ілюстративний матеріал засвідчив, що найчастіше такого роду трансформації використовуються при негативній характеристиці героїв драми. Нехту­вання особливостями авторського стилю може призвести якщо не до викривлення змісту, то до зміни стильових характеристик твору, що є неприпустимим при перекладі художнього твору.

Література:

1.Бідненко Н. П. Драма в аспекті художнього перекладу (на матеріалі українських і російських перекладів п'єси Б. Шоу "Учень Диявола" : Автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.05 / Н. П. Бідненко. - Дніпропетровський нац. ун-т. - К., 2001. - 15 с.

2.Вольгенштейн В. Драматургія. - М. : Советский писатель, 1969. - 335 с.

3.Гетьман З. О. Лінгвістична модель іспанського діалогічного мовлення : принципи граматичної побудови діа­логічного тексту : Дис. ... д-ра філол. наук : 10.02.05 / Київський ун-т ім. Т. Шевченка. - К., 1996. - 465 с.

4.Девкин В. Д. Диалог Немецкая речь в сопоставлении с русской : учеб. пособие (для ин-тов и фак-тов иностр. языков). - М. : Высш. школа, 1981. - 160 с.

5.Земская Е. А. Русская разговорная речь : лингвистический анализ и проблемы обучения. - М. : Русский язык, 1979. - 240 с.

6.Левый И. Искусство перевода. - М. : Прогресс, 1974. - 397 с.

7.Лорка Ф. Г. Криваве весілля. : Драм. твори / Упоряд. та пер. з ісп. М. Н. Москаленка. - К. : Мистецтво, 1989. - 460 с.

8.Слюсар Н. О. Структурно-функціональні особливості драматургійних текстів: Автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Н. О. Слюсар ; Дніпропетровський нац. ун-т. - Дніпропетровськ, 2004. - 15 с.

9.Сиротинина О. Б. Русская разговорная речь : Пособие для учителя. - М. : Просвещение, 1983. - 80 с.

 

10.Скребнев Ю. М. Введение в коллоквиалистику. - С. : Издательство Саратовского университета,1985. - 210 с.

11.Albir A.Traduccion y Traductologia. - Madrid :Catedra, 2008. - 695 p.

12.Briz A. El espanol coloquial: situacion y uso. - Madrid : Arco/Libros, S.L. - 2009. - 78 p.

13.Cascon Martin E. Espanol coloquial. - Madrid: Edinumen, 2006. - 206 p.

14.Bobes Naves M.C. Teoria del teatro. - Madrid : Arco/Libros, S.L. - 1997. - 333 p.

15.Paz Grillo Torres Ma Compendio de teoria teatral. - Madrid : Biblioteca Nueva, S.L., 2004 - 205 p.

16.Ezpeleta Piorno P.Teatro y traduccion. Aproximacion interdisciplinaria desde la obra de Shakespeare. - Madrid : Catedra, 2007. - 427 p.

17.Новий тлумачний словник української мови: 4Т / [уклад. Яременко В., Сліпушко О.] - К. : Аконіт, 1999. -3688 с.

18.Некряч Т. Переклад для театру : пастки та принади // Наукові записки. - 2004. - № 4. - С. 194-197. - Режим доступу до журналу : .http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Nz/Fil/2009_81_4/statti/46.pdf

19.Ana Lourdes de Heriz Ramon. El espanol coloquial en la ensenanza de E/LE // Centro Virtual Cervantes - p. 89-106 : http://cvc.cervantes.es/literatura/aispi/pdf/08/08_089.pdf

Diccionario de Real Academia Espanola : http://buscon.rae.es/draeI/SrvltConsulta?TIPO_BUS=3&LEMA=mujerУДК 81.253+316.77

Кротевич Т. Ю.,

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ ЯК ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ІМІДЖУ ПРИ СИНХРОННОМУ ПЕРЕКЛАДІ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРЕКЛАДУ СЕРГІЯ САРЖЕВСЬКОГО ВИСЛОВІВ БРИТАНСЬКОГО ХОРЕОГРАФА ФРАНЦИСКО ГОМЕСА ДЛЯ ТЕЛЕВІЗІЙНОГО ПРОЕКТУ "ТАНЦЮЮТЬ ВСІ")

Стаття присвячена проблематиці пошуку стилістичних відповідників при синхронному перекладі, розкрито поняття "індивідуального стилю". Охарактеризовано й показано на конкретних прикладах, як виникає стиліс­тична (а інколи й значеннєва) невідповідність між виразами англійською мовою та українським перекладом. На сьогодні такий спосіб передачі іншомовного тексту застосовується з метою привернення якнайбільшої уваги і зацікавлення широкого кола слухачів, але при цьому порушується одне з основних правил перекладу - збереження змісту й ідеї, яка закладається автором повідомлення.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства