Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства - страница 2

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 

Добрими помічниками у боротьбі за високу культуру є словники, в яких подано наголос, окремі граматичні форми, розкрито семантичний об'єм слова, за допомогою системи ремарок показано належність їх до певних сти­лістичних шарів лексики (книжної, поетичної, ділової, до лексики розмовної мови, тощо), емоційно-експресивне навантаження (наприклад, розмовне, просторічне, вульгарне в межах розмовної мови) і використання цих шарів у різних ситуаціях (іронічне, жартівливе, зневажливе, фамільярне) [14].

Відомо, що розмовні слова є характерними для неформального стилю розмовної як української, так і англій­ської мов. Особливо цікавим є використання розмовних слів у художній літературі як засіб досягнення реалістич­ності. У такому разі автор змальовує своїх персонажів такими, якими вони є насправді. За допомогою вживання розмовних слів він вказує на їх спосіб життя, інтереси, акцентує на походженні, рівні культури та поведінки, со­ціальному статусі тощо [7]. Таку тенденцію можемо помітити у проаналізованому творі Олеся Гончара "Собор".

Дослідження вживання та перекладу експресивно забарвленої лексики розмовної мови у художньому творі викликає додаткові труднощі, оскільки вимагає комбінування та врахування особливостей двох протилежних мов - української та англійської.

У сучасному світі зростає роль перекладача художньої літератури, оскільки він є сполучною ланкою у між-культурній комунікації. Перекладач повинен не лише передати текст, не порушивши загальноприйнятих норм мови, а й максимально точно відобразити культурні особливості мови оригіналу.

Мета статті - визначити експресивно забарвлену лексику та дослідити способи її перекладу англійською мовою у романі "Собор" О. Гончара.

Наше завдання полягає у тому, щоб:

-   проаналізувати експресивно забарвлену лексику у романі "Собор";

-   порівняти переклад роману з оригіналом, звертаючи увагу на особливості перекладу саме експресивно за­барвленої лексики;

-   з'ясувати шляхи досягнення та збереження еквівалентності та адекватності перекладного тексту.

Як відомо, до розмовно-побутового стилю належить яскраво забарвлена лексика, тобто слова, які самі по собі підсилюють логічний та емоційний зміст висловленого, виступають засобом інтенсифікації виразності мовного знака, засобом суб'єктивного увиразнення мови. Через експресивність виражальних засобів мовець передає своє ставлення і до повідомлення, і до адресата [8].

Під експресивністю розуміємо підсилення виразності інформації, створеної шляхом особливого відбору і комбінування мовних засобів. Експресивність складається із чотирьох компонентів: підсилення, зображальність, емоційність та образність. Під підсиленістю мається на увазі збільшення ступеня інтенсивної дії. Під зображаль­ністю розуміємо характеризуючу і деталізуючу функції експресії. Джерелом зображальності дієслів може бути наявність у їхній семантичній структурі сем, що вказують на те, як проходить дія, чи сем, що деталізують дію. Емоційність відображає різноманітні почуття, що переживає людина [16].

Як семантично-стилістична категорія, експресивність виявляє зв'язок з емоційністю, оцінністю, стилістич­ним значенням, проте не ототожнюється з названими поняттями. Емоційне в мові завжди є експресивним, але не кожне експресивне явище належить до емоційних (емоційна лексика - слова, що мають у своєму значенні компонент оцінки, виражають почуття, позитивне чи негативне сприймання дійсності). В основі експресивнос­ті мовних одиниць лежать соціо-, психолінгвістичні та власне мовні критерії оцінки виражальних засобів [13, с. 170-171]. Експресивно забарвлена лексика властива одиницям усіх рівнів мовної структури, вона сприяє деав­томатизації виловлювання, привертає увагу до відтінків думки, емоційних оцінок сказаного. Фонетичні, лексич­ні, словотворчі і граматичні одиниці мають неоднакову потенцію забезпечення експресивності. До експресивно забарвленої лексики можна віднести розмовні та просторічні слова, вульгаризми [15, с. 210-215].

© Ангерчік Є. Д., 2012Розмовні та просторічні слова вживаються здебільшого з метою надання зневажливої, іронічної, грубуватої, фамільярної оцінки предметам та явищам.

Вульгаризми - у стилістиці художнього мовлення - не прийняте національною літературною мовою, непра­вильне, побутове або іншомовне слово чи вираз. Часто вживається письменниками задля надання творові осо­бливого побутового колориту чи характеристики низького культурного рівня зображених у ньому персонажів [6, с. 579].

Поза сумнівом, переклад вимагає врахування певних мовних норм, а саме: "конкретизовані вимоги і приписи" [2, с. 28]. Якість перекладу, на думку Л. Бархударова, залежить від рівня його "відповідності нормі перекладу", а також від "характеру мимовільних чи свідомих відхилень від цієї норми" [1, с. 228].

Адекватний переклад вимагає використання замін та відповідностей. Якщо ж неможливо передати всі ас­пекти оригіналу, то можна використати рівноцінні заміни. Завдяки таким діям ефект перекладеного тексту буде рівноцінним з оригіналом. Адже, відомо, що "один і той самий ефект можна досягнути різними стилістичними засобами, а один і той же стилістичний засіб може виконувати різні функції" [5, с. 24].

Варто зазначити, що будь який адекватний переклад має бути еквівалентним, тобто переклад повинен пере­давати зміст.

Перш ніж говорити про переклад твору "Собор" Олеся Гончара, слід зауважити, що Олесь Гончар - визна­чний український письменник, політичний та громадський діяч, епічні та публіцистичні твори якого ввійшли до скарбниці національної культури, що упродовж кількох десятиріч "був духовним лідером української нації і його творча енергія заряджала енергією високого патріотизму, енергією індивідуального самоздійснення мільйонів українців" [9]. Безсумнівно, цю "енергію" ми також відчуваємо у мовному світі автора, оскільки Олесь Гончар відобразив у своїх творах новий етап розвитку української літературної мови, збагатив лексику і фразеологію новими відтінками, розкрив і реалізував її глибинні можливості [12]. Письменник дуже часто використовує екс­пресивно забарвлену лексику.

У романі "Собор" ми зустрічаємо розмовну мову, зокрема експресивно забарвлену лексику. Це обумовлено тим, що події роману відбуваються у селі, де зображується повсякденне життя героїв. А де є повсякденність, там є і розмовність, що надає мові героїв невимушеності, жвавості, барв усного спілкування і може створювати труднощі її відтворення у перекладі.

Так, наприклад, певні труднощі можуть виникати при перекладі розмовних авторських неологізмів із експре­сивно-емоційним забарвленням:

-   Ану, киш мені звідси, гайдуряки, варакути! Як ви мені вбрунькались! Після зміни й відпочити не дають [20].

-   Beat it, you bums! I'm sick of your strumming. A man can't even get a decent night's sleep after work [21].

В цьому прикладі ми бачимо, що О. Гончар вжив розмовні авторські неологізми: "гайдуряки", "варакути", "вбрунькатися"". Оскільки в жодному тлумачному словнику української мови немає пояснення слів "гайдуряки" та "варакури"", перекладач при перекладі спирається на свої знання культури та розуміння змісту твору. За кон­текстом "гайдуряки" та "варакути" означають "ледарі, нікчеми", тому перекладач знаходить відповідник "bum", що є розмовним в англійській мові і також означає "ледар, лобур, нікчема, волоцюга, гультяй" [19]. Тим самим він відтворив головне - експресивність та розмовність речення, хоча при цьому не збереглися авторські неологіз­ми, але їх і неможливо було повністю зберегти.

Що ж стосується наступного речення Як ви мені вбрунькались!, що є теж авторським, то воно за контекстом означає Як ви мені набридли. Для його перекладу перекладач вжив англійський традиційний фразеологічний ви­раз "to be sick of sth" - "бутирозсердженим, втомленим, пересиченим чимось" [19], який передає розмовність оригіналу, але, знов-таки, не відтворює ідіостиль автора.

Експресивно забарвлена лексика пов'язана з конкретною оцінною семантикою, яку вносять у закінчення сло­ва суфікси пестливості, згрубілості, зневаги, фамільярності, що може викликати труднощі при перекладі, адже для англійської мови вживання таких суфіксів є нетиповим:

Може, вона теж поетка? - каже навздогад Вірунька. - бо як біжить до ларка за хлібом, то мов намахана, людей жахається... [20].

"Perhaps she's a poet too?" - Virunka says, musing. "Because when she runs to the village store for bread, she shies away from people, as if she were threatened... [21].

У даному прикладі письменником було вжито розмовну словоформу з емоційно-експресивним забарвленням "поетка", яка була утворена від слова чоловічого роду за допомогою суфікса -ка. В морфології англійської мови для створення розмовного забарвлення та позначення є не характерним вживання суфіксів. Тому перекладач ви­користовує таку граматичну одиницю як неозначений артикль. Звісно, тут можна сперечатися щодо розмовності речення, адже неозначений артикль вживається, по-перше, при першому згадуванні в даній ситуації, по-друге, при згадуванні професії, що має повністю нейтральне забарвлення. Але дослідивши семантику слова, ми можемо зазначити, що за словником LONGMAN EXAMS DICTIONARY артикль "а" означає також "якийсь"", що в пев­ному контексті та за певними умовами може нести знижену конотацію [18].

У наступному реченні письменник вжив розмовне слово "намахана" з експресивно-оцінним (зневажливим) забарвленням, що означає "недоумкувата, несповна розуму"". Перекладач використовує пояснювальний пере­клад, внаслідок чого може втратитися експресивність у перекладному варіанті, оскільки фразеологічні вирази "shy away" та "be threatened" є багатозначними і означають "відступати, зупинятися, вагатися, боятися, уни­кати, ухилятися" та "перебувати в загрозливому становищі, бути під загрозою" та мають повністю нейтральну конотацію [17].

У наступному прикладі ми спостерігаємо вживання автором оригіналу суфіксів пестливості, що є елементом створення експресивно-оцінної забарвленості:

Ану, що це тут у пазусі за кавунцята? [20]."Come now, what are these small melons doing here in your bosom?"[21].

Перекладач, для того щоб передати пестливість та смисл речення в англійському варіанті, використовує пе­рекладацьку трансформацію додавання, додавши до іменника "melons" - "кавуни" якісний прикметник "small" - "маленький" [17]. Подібне відтворення українських слів із суфіксами пестливості є найчастотнішим в україн­сько-англійському перекладі. Таким чином створюється пестливість, але можлива втрата експресивності. Проте такий аспект можна компенсувати, оскільки при перекладі враховується не лише слова, а речення загалом. Так, наприклад, перекладач вживши розмовний вираз "come now", що означає "нуймо, давай, ану", передав певне роз­мовне забарвлення.

У статті ми зосередилися на передачі авторських експресивних слів (у нашому варіанті О. Гончара) в україн­сько-англійському перекладі, які ми назвали ідіостилем автора. Оскільки авторські експресиви, до яких належать вульгаризми, пестливі слова тощо, невід'ємно пов'язані з особливостями морфології і стилістики мови автора, у нашому випадку української мови, які часто не мають прямих відповідників в англійській мові, то у перекладача, звісно, виникають труднощі при передачі таких слів. За нашими дослідженнями, які показані у наведених при­кладах, семантика ідіостилістичних емоційно забарвлених слів О. Гончара повністю не збереглася в перекладі, оскільки подібні слова є невід'ємною часткою саме української культури, реаліями саме українського побуту, які є абсолютно чужими для англійської культури. І для того щоб відчувати такі авторські експресиви, потрібно було вирости і жити в культурі автора мови оригіналу. Потім в англійській мові просто може не бути таких слів, оскільки там існує свій словниковий склад і свої стилістичні традиції. Але незважаючи на такий факт, на рівні цілісного тексту (речення) перекладачеві за допомогою використання англійських лексичних і граматичних оди­ниць вдалося передати основну ідею розмовності, яка була задумана автором твору "Собор".

Література:

1.Бархударов Л. С. Язык и перевод (Вопросы общей и частичной теории перевода). - Москва : Междунар. отно­шения , 1975. - 240 с.

2.Брандес М., Проворотов В. Предпереводчиский анализ текста (для институтов и факультетов иностранных языков) : Учеб. пособие. - 3-е изд., стереотип. - Москва: НВИ-ТЕЗАРУС, 2001. - 224 с.

3.Казакова Т. Теория перевода (лингвистические аспекты). - Санкт-Петербург : Союз, 2000. - 296 с.

4.Караванський С. Словник синонімів української мови. - К. : Вид-во "Орій" при УКСП "Кобза", 1993. - 472 с.

5.Левицкая Т., Фитерман А. Теория и практика перевода с английского языка на русский. - Москва : Издатель­ство литературы на иностранных языках, 1963. - 125 с.

6.Літературознавчий словник-довідник // Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Юрій Ковалів. -Т. 1. - К. : Академія, 2007. - 579 с..

7.Мацько Л. І. Стилістика української мови. - К., 1990.

8.Мова і час: розвиток функціональних стилів сучасної української літературної мови. - К., 1977. - 237 с.

9.Мушкетик Юрій За демократизм, національне відродження, високу духовність літератури (Доповідь на від­критті Х з'їзду письменників України) // Літ. Україна. - 1991.

 

10.Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика : Пробний підруч. для гімназій гуманітар. профілю. - К. : Вежа, 1994. - 240 с.

11.Пилинський М. М. Мовна норма і стиль / М. М. Пилинський. - К., 1976. - 288 с.

12.Сологуб Н. М. Мовний світ Олеся Гончара / АН України. Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Відп. ред. Ру-санівський В. М. - К. : Наук. думка, 1991. - 140 с.

13.Українська мова : Енциклопедія / Редкол. : Русанівський В. М. (співголова), Татаренко О. О. (співголова), Зяблюк М. П. та ін. - 2-ге вид., випр. і доп. - К. : Вид-во "Укр. енцикл". ім. М. П. Бажана, 2004. - С. 170-171.

14.Чередниченко І. Г. Нариси з загальної стилістики сучасної української мови. - К.: Рад. школа, 1962. - С. 199.

15.Ющук І. П. Практичний довідник з української мови. - К. : Рідна мова, 1998. - 223 с.

16.Jesperson O. Expressive Language // Style in Langmge. - Cambridge, 1960. - P. 109-144.

17.Abby Ligvo X3 [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.lingvo.ru

18.Longman Exams Dictionaries [Електронний ресурс] - Режим доступу: - www.longman.com/dictionaries

19.Oxford Dictionaries Online [Електронний ресурс] - Режим доступу: - http://www.oxforddictionaries.com

20.Список ілюстративного матеріалу:

21.Гончар О. Собор [Електронний ресурс] - Режим доступу: - http://www.ukrcenter.com

Oles' Honchar The Cathedral // translated by Yuri Tkach and Leonid Rudnytzky. - Toronto, 1989. - 308 p.Бараненкова Н. А.,

Чернігівський державний технологічний університет

НАВЧАННЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПИСЬМОВОГО ПЕРЕКЛАДУ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ ВНЗ

У статті аналізуються проблеми, пов'язані з особливостями різних видів письмового перекладу технічних текстів. Також обмірковується питання підвищення ефективності навчання студентів перекладу спеціалізова­ної літератури.

Ключові слова: текст, повний переклад, реферування, анотація.

В статье анализируются проблемы, связанные с особенностями различных видов письменного перевода тех­нических текстов. Также обсуждается вопрос повышения эффективности обучения студентов переводу специ­ализированной литературы.

Ключевые слова: текст, полный перевод, реферирование, аннотация.

The problems related to peculiarities of various types of technical texts written translation are analyzed in the article. The issue of increasing efficiency of teaching students specialized literature translation is also discussed. Key words: text, complete translation, reviewing, annotation.

Формування на належному рівні професійних компетенцій сучасного фахівця неможливе без вивчення остан­ніх світових технічних новинок, розробок й інновацій. Стрімко зростає потреба у фахівцях, які мають здатність користуватися іншомовною літературою в якості джерела інформації, знання іноземних мов стає одним із ключо­вих чинників їхньої конкурентоспроможності. У зв'язку з цим у перелік практичних завдань навчання іноземної мови в технічних вишах входить формування в студентів умінь знаходити і перекладати необхідну інформацію з іншомовних текстів за фахом. Але попри те, що існує велика кількість робіт з теорії й практики перекладу [1; 5; 6; 7; 8], проблема навчання письмового перекладу науково-технічних текстів залишається недостатньо ви­світленою, що і зумовлює актуальність обраної теми. Враховуючи важливість проблеми формування в студен­тів перекладацьких навичок і умінь на базі текстів за фахом, метою даної статті є здійснення аналізу основних видів науково-технічного перекладу.

Під технічним перекладом ми розуміємо певний вид перекладацької діяльності, а саме переклад науково-техніч­ної літератури [1, c. 8], який вимагає особливого аналізу тексту, що базується на поєднанні закономірностей мови та знань у сфері науки і техніки. Проте слід пам'ятати, що метою навчання технічного перекладу є формування навички безпосереднього розуміння іншомовного тексту, а не перетворення студента немовного вишу в перекла­дача. Фахівці технічних галузей отримують необхідну для своєї професійної діяльності інформацію з різних за характером джерел. Це передусім статті, анотації, керівництва з експлуатації виробів, технічні паспорти, рекламні матеріали, патенти тощо, а також різні матеріали з ділового та комерційного листування. Тому важливо навчити майбутнього фахівця роботі саме з текстами з його спеціальності, що сприятиме його професійному розвитку.

Специфіка перекладу технічних текстів зумовлена, передусім, характером їхньої лінгвістичної організації. Ю.В. Ванніков [2, c. 40] пропонує наступну типологію технічних текстів за прагматичною установкою:

1) тексти, що інформують (опис механізму, пристрою);

2) тексти-приписи (керівництва з експлуатації пристрою, інструкції тощо);

3) орієнтувальні тексти (технічна реклама, реферат, анотація).

Науково-технічна література може різнитися між собою стилістичною будовою, організацією мовного мате­ріалу. Так, мова монографії, журнальної статті зазвичай багатша, ніж мова технічного довідника або інструкції з експлуатації виробу. Однак для всіх видів науково-технічної літератури характерні стислість викладення мате­ріалу та чіткість формулювань, наявність великої кількості термінологічної лексики та різних видів скорочень, особливих синтаксичних зворотів та граматичних конструкцій, еліптичний характер висловлювання думки тощо.

Науково-технічний переклад охоплює декілька форм або способів обробки оригіналу. За формою презента­ції переклад буває письмовий і усний. Найчастіше вимагаються письмові технічні переклади, оскільки це фор­ма довготривалого зберігання інформації, що дозволяє багаторазово і в будь-який час користуватися нею; вона більш зручна й надійна для виявлення інформативних помилок перекладу. Перекладач технічної документації повинен пам'ятати, що при перекладі він не повинен упустити жодного відтінку значення, оскільки це може при­звести до спотворення всього змісту, що катастрофічно особливо для наукових текстів. Також переклад повинен відповідати нормам рідної мови та стилю науково-технічної літератури.

Щоб забезпечити отримання повноцінного перекладу, студент повинен бути обізнаним із предметом, який трактується в оригінальному тексті, мати певний рівень знань з іноземної мови і лексико-граматичних особли­востей технічного перекладу, бути знайомим з умовними позначеннями, скороченнями, системою мір і ваги як мовою оригіналу, так і рідною мовою, знати термінологію і правила її перекладу.

Практично уся використовувана інформація зазвичай обробляється у формі повного письмового перекладу, що є основною формою науково-технічного перекладу. Інформація, що накопичується в якості довідкового і до­поміжного матеріалу, а також так звана сигнальна інформація обробляється у формі скорочених видів перекладу, таких як реферативний переклад, переклад анотації, переклад заголовків тощо.

Перед початком роботи необхідно проаналізувати текст й встановити, до якого типу текстів належить ори­гінал. При перекладі патентів та інструкцій особливу увагу слід приділяти збереженню не лише змісту, але й форми викладу.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67 


Похожие статьи

Т Р Ананко - Актуальні проблеми сучасного перекладознавства